Інформаційні технології в професійній підготовці майбутніх фахівців з охоронної діяльності

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Інформаційні технології в професійній підготовці майбутніх фахівців з охоронної діяльності

Анотація

Ключові слова: педагогічні технології, майбутній фахівець з охоронної діяльності; інформаційні технології; принципи навчання; професійна підготовка; класифікація інформаційних технологій.

Аннотация

Кисленко Д.П. Информационные технологии в профессиональной подготовке будущих специалистов по охранной деятельности

В статье классифицированы информационные технологии в профессиональной подготовке будущих специалистов по охранной деятельности в новых условиях. Определены современное состояние профессиональной подготовки будущих специалистов по охранной деятельности к использованию информационных технологий в высших учебных заведениях Украины, рассмотрены основные направления внедрения педагогических технологий, в том числе и информационных, в процесс профессиональной подготовки. В работе подчеркнута необходимость системного внедрения информационных и новых педагогических технологий, реализации новых целевых установок, обновление содержания, использования новых форм, средств, методов обучения, внедрение обновленных технологических, научно-методических материалов в учебный процесс высшего учебного заведения для профессиональной подготовки будущих специалистов по охранной деятельности к использованию информационных технологий.

Ключевые слова: педагогические технологии, будущий специалист по охранной деятельности; информационные технологии; принципы обучения; профессиональная подготовка; классификация информационных технологий.

Annotation

Kyslenko D.P. Information tehnologies in professional preparation of future professionals of professional activity

Keywords: Pedagogical technologies, future specialist in security activities; Information Technology; Principles of training; professional training; Classification of information technology.

Суспільно-політичні і соціально-економічні зміни всіх сфер української вищої освіти спричиняють зміни в духовному житті слухачів, у мотивах їхньої поведінки, ціннісних орієнтаціях, соціальних установках. Це зумовлює необхідність модернізації професійної підготовки майбутніх фахівців з охоронної діяльності, зокрема, змісту вищої освіти, підготовки до взаємодії в інформаційному середовищі на основі використання інформаційно- телекомунікаційних технологій, що забезпечує підвищення самоосвітньої активності фахівців, професійний розвиток та саморозвиток. Тому проблема використання інформаційних технологій у професійної підготовки майбутніх фахівців з охоронної діяльності є актуальною проблемою сьогодення. Тож, вважаємо за необхідне проаналізувати окреслені питання більш ґрунтовно.

Питання дослідження й обґрунтування напрямів впровадження інформаційних технологій в професійну підготовку майбутніх фахівців з охоронної діяльності у вищих навчальних закладах не мало багатьох досліджень, але слід відмітити таких дослідників, як І.В. Роберт [3], Б.Н. Панипін [1], В.Ф. Шолоховіч [5] та Б.Е. Старіченко [4].

Мета статті - дослідження й обґрунтування напрямів впровадження інформаційних технологій в професійну підготовку майбутніх фахівців з охоронної діяльності у вищих навчальних закладах.

Різним аспектам використання інформаційних і телекомунікаційних засобів і технологій в навчанні присвячені роботи багатьох дослідників [2, 6]. У роботах немає єдиної точки зору в понятійному апараті, а також в класифікації інформаційних технологій.

І.В. Роберт називає засобами інформаційних технологій “програмно- апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів систем інформаційного обміну, що забезпечують операції зі збору, продукування, накопичення, зберігання, обробки, передачі інформації” [ 3, с. 11].

В.І. Гріценко, Б.Н. Панипін [2], визначають інформаційні технології безвідносно до систем освіти як “сукупність принципово нових засобів і методів обробки даних, що забезпечують цілеспрямоване створення, передачу, зберігання і відображення інформаційного продукту (даних, ідей, знань) з найменшими витратами і відповідно до закономірностей того соціального середовища, де розвивається нова інформаційна технологія”.

В роботі В.Ф. Шолоховіча інформаційні технології в навчанні визначаються як “галузь дидактики, що займається вивченням планомірно і свідомо організованого процесу навчання і засвоєння знань, в якому знаходять застосування засоби інформатизації освіти” [5, с. 13].

Можна зробити висновок, що поняття “інформаційні технології в навчанні” охоплює навчальний процес, управління ним на всіх рівнях, методичну роботу викладачів. Найбільш вдалим визначенням інформаційних технологій в навчанні, в якому не береться до уваги і цілепокладання, і результативність процесу навчання, на нашу думку, є визначення, запропоноване Б.Е. Старіченко [4]:

Інформаційні технології в навчанні - це сукупність педагогічної техніки викладача, методів навчання, що базуються на використанні комп'ютерних засобів, і технології педагогічних вимірювань, що забезпечують ефективне досягнення поставлених цілей навчання і однозначне відстеження результативності на всіх етапах навчання.

В літературі зустрічається кілька підходів до класифікації інформаційних технологій, що використовуються в освіті. Наприклад, в якості класифікаційних ознак інформаційних технологій, що використовуються в навчанні, Г.В. Івшіна виділяє [2]:

• знання;

• ступінь інтелектуалізації;

• цільове призначення.

Г.В. Івшіною [2] було визначено і інший підхід до класифікації інформаційних технологій - за знаннями. В результаті автором були виділені два класи програмного забезпечення навчального процесу: декларативні і процедурні.

Декларативні орієнтовані на пред'явлення навчаються порцій навчальної інформації і контроль її засвоєння (комп'ютерні підручники, тестуючи і контролюючі програми, довідники та навчальні бази даних).

Процедурні будуються на основі моделей досліджуваних об'єктів, процесів і явищ (що моделюють програми, лабораторні практикуми, тренажери, програми ділових ігор, експертні системи).

Можливий і інший підхід до класифікації інформаційних технологій - за ступенем інтелектуалізації [3]: системи програмованого навчання та інтелектуальні або адаптивні навчальні системи.

Системи програмованого навчання передбачають отримання учнями порцій інформації в певній послідовності (відповідно до заданої викладачем жорсткої програмою навчання) і контроль її засвоєння в заданих вузлах навчального курсу. навчальний професійний інформаційний охоронний

Інтелектуальні або адаптивні навчальні системи (експертні системи, гіпермедійний технології, мережеві технології, програми ділових ігор, системи мультимедіа, динамічна графіка і анімація). Ці системи характеризуються здатністю адаптуватися до знань і особливостям студента, гнучкістю процесу навчання, вибором оптимального навчального впливу, здатністю сприймати відповіді на мові, близькій до природного, визначати причини помилок, хто навчається.

Розподіл технологій на системи програмованого навчання і інтелектуальні навчальні системи не може бути суворим, так як системи одного класу можуть включати в себе і компоненти іншого.

І останній спосіб класифікації інформаційних технологій за цільовим призначенням передбачає наступне поділ [1, с. 12]: системи навчання навичкам і системи навчання аналізу.

Системи навчання навичкам зазвичай реалізуються як системи програмованого навчання і частіше відповідають декларативним способам отримання знань.

Системи навчання аналізу інформації, її систематизації, творчості, досліджень; тяжіють до процедурних технологій і інтелектуальним навчальним системам.

Обидва класи технологій взаємно доповнюють один одного, тому в цілому ряді випадків невірним є відмова від систем першого класу на користь систем другого класу.

Інформаційною технологією, яка застосовується в освіті, є - гіпермедіа-технологія. Практично всі сучасні інформаційно-довідкові системи реалізуються в технології гіпертексту. Ідея гіпертексту як способу подання інформації та відповідного механізму доступу до нього з'явилася в зв'язку з необхідністю переробки і засвоєння величезної кількості матеріалу, що надається сучасним інформаційним середовищем.

“Гіпертекст - це спосіб зберігання і маніпулювання інформацією, при якому вона зберігається у вигляді мережі пов'язаних між собою вузлів ... Зв'язок цей може бути прямий і опосередкованої, тобто із зазначенням імені викликаємого вузла, або характеризується набором атрибутів” [4, с. 2]. Слідуючи з визначення, можна сказати, що технологія гіпертексту дає індивідуальну інтерпретацію матеріалу і дозволяє висловити тим самим певну точку зору, представивши своє розуміння фактів. Таким чином, використання гіпертексту в навчанні обумовлено тим, що управління освітою може здійснюватися самим слухачем, який має простий доступ до освітніх матеріалів, поданими в різній формі.

У разі, якщо виявляється схожість моделі організації інформації в гіпермедіа і досліджуваного матеріалу, який формується у певному типі процесу навчання (нелінійний тип сприйняття, який досить часто зустрічається серед практико-орієнтованих слухачів), виявляється, що ця ідентичність сприяє більш успішному засвоєнню навчального матеріалу.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій не зводиться до простої заміни “паперових” носіїв інформації електронними. Інформаційно-комунікаційні технології дають можливість поєднувати процеси вивчення, закріплення і контролю засвоєння навчального матеріалу, які за традиційного навчання частіше всього є розірваними. Інформаційні технології дають можливість у більшій мірі індивідуалізувати процес навчання, зменшуючи фронтальні види робіт і збільшуючи частку індивідуально-групових форм і методів навчання. Також інформаційні технології сприяють підвищенню мотивації навчання, розвитку креативного мислення, дозволяють економити навчальний час; інтерактивність і мультимедійна наочність сприяє кращому представленню інформації, відповідно, і кращому засвоєнню знань [5, с. 242].

Розглядаючи нові інформаційні технології як засіб оптимізації навчального процесу, потрібно звернути увагу на організацію самостійної та індивідуальної роботи студентів з використанням комп'ютера.

Педагогічна діяльність викладача в умовах впровадження інформаційних технологій в освіту потребує від нього високого рівня інформаційної культури, що передбачає широке використання у навчально-виховному процесі електронного навчання, комп'ютерно-орієнтовних методів, електронних навчальних засобів та дистанційних форм навчання.

При цьому використання засобів інформаційних технологій у навчальному процесі вищого закладу освіти виступає не самоціллю, а педагогічно виправданим підходом, що повинен розглядатися, насамперед, в плані педагогічних переваг порівняно з традиційними технологіями організації роботи як аудиторної, так і самостійної.

Висновки

Упровадження засобів інформаційних технологій у роботу майбутніх фахівців з охоронної діяльності призводить до суттєвої зміни статусу слухача в навчальному процесі, який активно вибудовує свій власний навчальний процес, визначає індивідуальну траєкторію в освітньому середовищі, а використання мультимедійних технологій, у тому числі й електронних підручників, забезпечує формування цілісного сприймання і розуміння процесів та явищ на основі широкого залучення банків даних, вільного доступу до інформаційних джерел, обробці великих обсягів інформації; дозволяє самостійно досягати навчальних цілей шляхом візуалізації процесу розв'язання проблеми, оперативного пошуку інформації при вирішенні навчально-пізнавальних завдань, можливості самостійно оцінити оптимальність варіантів їхнього вирішення. Інформаційні технології є найбільш ефективними, які можуть бути використаними в процесі навчання для передачі знань та забезпечення зворотного зв'язку майбутнього фахівця з охоронної діяльності з викладачем. У процесі застосування інформаційних технологій у майбутніх фахівців з охоронної діяльності виробляються і переважають навички самостійної роботи, що відіграє важливу роль для формування майбутнього фахівця з охоронної діяльності, оскільки в сучасних умовах стрімкого розвитку науки, швидкого оновлення інформації не можна навчити людину на все життя, важливо розвинути в неї інтерес до накопичення знань, до безперервної самоосвіти. Завдання вищого навчального закладу - підготувати майбутнього спеціаліста, готового до постійного професійного зростання, соціальної та фахової мобільності, здатного до саморегуляції в сфері безперервної освіти.

Використана література

1. Гриценко В.І. Інформаційна технологія: стан і питання розвитку / В.І. Гріценко, Б.Н. Панипін. - Київ: Наукова дума, 2016. - 218 с.

2. Івшина Г.В. Дидактичні основи інваріантності, наступності і перспективності інформаційних технологій моніторингу якості: дис. ... д-ра пед. наук / Г.В. Івшіна. - Казань, 2011. - 413 с.

3. Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования / И.В. Роберт. - Москва: Школа-Пресс, 2015. - 205 с.

4. Стариченко Б.Є. Оптимізація освітнього процесу засобами інформаційних технологій: дис. ... докт. пед. наук / Б.Е. Старіченко. - Київ, 2013. - 345 с.

5. Шолохович В.Ф. Дидактические основы информационных технологий обучения в образовательных учреждениях: автореф. дис. ... д-ра пед. наук / В.Ф. Шолохович. - Екатеринбург, 2014. - 48 с.

References

1. Hrytsenko V.I. Informatsiina tekhnolohiia: stan i pytannia rozvytku / V.I. Hritsenko, B.N. Panyрin. - Kyiv: Naukova duma, 2016. - 218 s.

2. Ivshyna H.V. Dydaktychni osnovy invariantnosti, nastupnosti i perspektyvnosti informatsiinykh tekhnolohii monitorynhu yakosti: dys. ... d-ra ped. nauk / H.V. Ivshina. - Kazan, 2011. - 413 s.

3. Robert I.V. Sovremennye informatsionnye tekhnologii v obrazovanii: didakticheskie problemy, perspektivy ispolzovaniya / I.V. Robert. - Moskva: Shkola-Press, 2015. - 205 s.

4. Starychenko B.Ye. Optymizatsiia osvitnoho protsesu zasobamy informatsiinykh tekhnolohii: dys. ... dokt. ped. nauk / B.E. Starichenko. - Kyiv, 2013. - 345 s.

5. Sholokhovich V.F. Didakticheskie osnovy informatsionnykh tekhnologiy obucheniya v obrazovatelnykh uchrezhdeniyakh: avtoref. dis. ... d-ra ped. nauk / V.F. Sholokhovich. - Yekaterinburg, 2014. - 48 s.

Размещено на allbest.ru