Рівень фізичної активності населення Євросоюзу за останні 10 років
Порівняльний аналіз фізичної активності населення в країнах Євросоюзу на основі моніторингового дослідження "Евробарометр". Використання педагогічних методів і засобів фізичної культури для професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.02.2022 |
Размер файла | 332,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Кафедра фізичного виховання
Рівень фізичної активності населення Євросоюзу за останні 10 років
Гасан Ю.М. викладач
Горільчаник О.Г. ст. викладач
Долгарева М.Г. викладач
м. Харків
Анотація
У статті представлено результати анкетування населення Євросоюзу щодо рівня фізичної активності (ФА) на основі моніторингового дослідження «Евробарометр». Використовувалася оцінка рівня ФА методом анкетування за допомогою опросника IPAQ (International Physical Activity Questionnaire). Високий рівень ФА у чоловіків Євросоюзу зустрічається в 1,6 раз частіше, ніж у жінок. Дві третини дорослого населення жителів Європейського Союзу не дотримуються норм ФА, які були рекомендовані ВООЗ для підтримки та поліпшення стану здоров'я.
Ключові слова: фізична активність, гіпокінезія, норма, населення, Євросоюз.
Аннотация
Гасан Ю.М., Горильчаник О.Г., Долгарева М.Г. Уровень физической активности населения Евросоюза за последние 10 лет. В статье представлены результаты анкетирования населения Евросоюза относительно уровня физической активности (ФА), опирающиеся на мониторинговое исследование «Евробарометр». Использовалась оценка уровня ФА методом анкетирования с помощью опросника IPAQ (International Physical Activity Questionnaire). Высокий уровень ФА у мужчин Евросоюза встречается в 1,6 раз чаще, чем у женщин. Две трети взрослого населения жителей Европейского Союза не придерживаются норм ФА, которые были рекомендованы ВОЗ для поддержания и улучшения состояния здоровья.
Ключевые слова: физическая активность, гипокинезия, норма, население, Евросоюз.
Annotation
Gasan I., Horilchanyk O, Dolgareva M. The level of physical activity of the population of the EU in the last 10 years. The articfe pmsents the results of a survey of the population of the European Union regarding the tevel of physical activity (FA), based on the Eurobarometer monitoring study. We used the assessment of the level of FA by the method of questioning using the IPAQ (International Physical Activity Questionnaire). A high level of FA in men of the European Union occurs 1,6 times more often than in women. Two thirds of the adult population of European Union residents do not adhere to the norms of FA, which were recommended by WHO to maintain and improve their health. Among the EU countries, the largest percentage of men and women with a high level of physical activity in the Netherlands, Germany and Luxembourg. The minimum percentage of residents with a high level of motor activity in Sweden. Among the EU countries, France is the leader in the number of people leading a passive lifestyle (43% of the French population). The lowest percentage of people with a passive lifestyle in the Netherlands (19%).
Keywords: physical activity, hypokinesia, the norm, population, the European Union.
Постановка проблеми та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями
За даними ВООЗ, 60-85% світового населення, у розвинених країнах і країнах, що розвиваються, має малорухливий спосіб життя [5, 13, 14], тому проблема дефіциту фізичної активності (ФА) населення є однієї з найбільш актуальних в усьому світі. Її поява обумовлена небаченими успіхами в багатьох галузях науки й сферах виробництва матеріальних благ. Успіхи науково- технічного прогресу зробили комфортними працю й побут сучасних людей, дали можливість швидкого переміщення на більші відстані й захист від природних стихійних явищ. Разом з тим, «блага цивілізації» стали причиною того, що в більшості наших сучасників не задовольняється природня генетично закладена потреба в русі. ФА необхідна для нормальної діяльності практично всіх органів і систем організму, оскільки споконвічно філогенетично всі вони виникли саме для обслуговування рухової діяльності як запоруки виживаності виду. Роботу виконано в рамках теми кафедри фізичного виховання НТУ «ХПІ» на 2016-2020 рр «Використання педагогічних умов, методів і засобів фізичної культури для загальної і професійно-прикладної підготовки студентів у вищих навчальних закладах».
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У ряді моніторингових досліджень показано, що низький рівень ФА є основною причиною розвитку неінфекційних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, деякі види рака, ожиріння, діабет, остеопороз і летальних випадків, пов'язаних з ними. У США близько 250 000 смертельних випадків щорічно обумовлені малорухливим способом життя (по даним American Heart Association) [6, 7, 10], а в країнах Європейського союзу (ЄС) рівень ФА недостатній для підтримки й поліпшення стану здоров'я щонайменше у двох третин дорослого населення (за результатами моніторингового дослідження “Євробарометр”) [12].
Фізична активність позитивно впливає на якість життя осіб із хронічними захворюваннями, поліпшуючи психічне самопочуття [11, 15]. Фізичні вправи помірної потужності є ефективним засобом лікування депресій і тривожностей [1]. Фізична робота середньої потужності, тривалістю щонайменше 30 хвилин поліпшує всі показники якості життя [2].
У зв'язку з вищесказаним є актуальним моніторинг рівня ФА населення й оцінка його достатності.
Мета дослідження: літературний огляд результатів досліджень рівня ФА населення Європи.
Завдання дослідження: Ознайомитися з методиками й провести порівняльний аналіз деяких компонентів ФА в країнах Європейського союзу.
Методологія й організація дослідження
Оцінка рівня ФА може бути заснована на об'єктивних фізичних вимірах (акселерометрія, облік добових енерготрат і т.ін.), але їх вартість і обмеження у використанні приводять до того, що найпоширенішим способом залишається анкетування. У Європі питання про рівень рухової активності внесені в загальноєвропейські опитування по перепису населення.
Для оцінки рівня ФА в даній статті використовувалися результати європейського опитування про рівень фізичної активності, наведені в документі «Eurobarometer» [12], що опирається на Міжнародний опросник по фізичній активності IPAQ (International Physical Activity Questionnaire) [3, 4]. Результати цього документа узгоджуються зі звітом Вищої ради по суспільному здоров'ю Франції за 2006-2007 роки [8, 9].
Показники, що відображають ФА населення представлені у формі наступної градації:
- люди, що мають «високий рівень фізичної активності»;
- люди, що ведуть сидячий (пасивний) спосіб життя (гіподинамія);
- люди, що здійснюють регулярні фізичні вправи у вигляді ходьби;
- час, проведений сидячи
Міжнародний опросник IPAQ, який було використано в «Eurobaromеter» надає повний опис ФА шляхом збору інформації про частоту (кількість днів) і тривалості фізично активної діяльності різної інтенсивності. Інформація про частоту, тривалість і інтенсивності фізичних навантажень використовується для класифікації людей на категорії ФА: рівні «низький», «помірний» або «високий» [4].
Обробка даних передбачала обчислення рівня енергоспоживання під час фізичної роботи, тобто величини MET (metabolic equivalent of task). 1 МЕТ - це використання 3,5 мл О2 на 1 кг ваги за 1 хв, що аналогічно використанню 1 ккал на 1 кг за 1 годину. МЕТ - метаболічний еквівалент, який виражає відношення між споживанням енергії в процесі ФА й споживанням енергії у спокої. Значення 3,3 MET відповідає «низькому», 4,0 MET - «середньому» і 8,0 MET - «високому» рівням ФА, відповідно. Кінцеві результати подавали в МЕТ*хв/тиждень.
За «високий» рівень ФА приймався рівень, що відповідає одному із двох наступних критеріїв:
• три або більше днів у тиждень інтенсивної діяльності з енергетичними витратами 1500 МЕТ*хв/тиждень;
• сім або більше днів у тиждень ФА з комбінацією ходьби, помірної або інтенсивної діяльності, з енергетичними витратами не менш 3000 МЕТ*хв/тиждень.
За «помірний» рівень ФА приймався рівень, що відповідає одному із трьох наступних критеріїв:
• три або більше днів у тиждень енергійної ФА, принаймні 20 хвилин у день;
• п'ять або більше днів у тиждень помірної ФА або ходьби протягом принаймні 30 хвилин у день;
* п'ять або більше днів у тиждень ФА з комбінацією ходьби від помірної до інтенсивної діяльності з енергетичними витратами не менше 600 МЕТ*хв/тиждень.
Виклад основного матеріалу дослідження
За результатами наведених вище документів, у середньому по Європейському союзу 31% популяції європейців мали високий рівень фізичної активності за результатами анкетування 2002 року (див. рис. 1) [9].
Найбільш низький відсоток осіб з високою фізичною активністю відзначено у Швеції - 23% (у середньому серед чоловіків та жінок), найбільш високий - у Нідерландах (у середньому 44%).
У всіх країнах Євросоюзу відсоток чоловіків з високим рівнем ФА більше, ніж жінок. Найбільшу ФА спостерігаємо в чоловіків Нідерландів, Німеччини й Люксембургу. Найбільш низький відсоток осіб з високою фізичною активністю серед жінок відзначений у Франції (20%), Швеції (18%) і Іспанії (17%).
Рис. 1. Процентне співвідношення європейців, що мають високий рівень фізичної активності серед країн Євросоюзу (чоловіки та жінки). Примітка: %, 15 ЄС - середнє значення по Євросоюзу: 15 країн (чоловіки та жінки)
При аналізі показників, що відображають величину ФА, відзначили, що їх величина найсильніше залежить від віку. Незважаючи на те, що зниження рівня ФА з віком є природньою закономірністю, завжди, коли людина на приділяє увагу своєму руховому режиму, це має негативні наслідки.
Нижче наведено результати анкетування жителів Євросоюзу, які мають високий рівень ФА. При оцінці часу (кількість днів), витраченого на фізичну активність високої інтенсивності (8 і більш МЕТ, більш 10 хвилин) за останній тиждень залежно від віку відзначили наступне (див. рис 2.). Протягом останнього тижня не мали фізичної активності високої інтенсивності 43% молоді у віці 15-25 років, 50% дорослого населення у віці 26-44 років, 60% дорослого населення у віці 4564 роки й 80% людей похилого віку 65 років і більше [12]. Близько 10% населення Європи у віці 15-25 і 26-44 років мали ФА високої інтенсивності від 1 до 3 днів у тиждень. Після 45 років цей рівень знижується з 8 до 3%. У середньому 5% Європейців у віці 15-44 років і 2% Європейців у віці 65 років і більше мають ФА високої інтенсивності 4-7 днів.
Рис. 2. Кількість днів, які було витрачено на ФА високої інтенсивності (8 і більш МЕТ, більш 10 хвилин) за останній тиждень в залежності від віку. Примітка: %, 15 ЄС - середнє значення по Євросоюзі: 15 країн, ФА - фізична активність
фізичний активність євросоюз педагогічний професійний студент
При уточненні кількості хвилин, який Європейці витратили на ФА високої інтенсивності за останній тиждень результати виявилися наступними (див. рис. 3). Більшість опитуваних приділяли ФА високої інтенсивності від 31 до 60 хвилин у тиждень (близько 15-18% опитаних).
Рис. 3. Час, витрачений на ФА високої інтенсивності (8 і більш МЕТ, більш 10 хвилин) за останній тиждень, в залежності від віку. Примітка: %, 15 ЄС - середнє значення по Євросоюзі: 15 країн, ФА - фізична активність
У той же час, згідно «Глобальним рекомендаціям з фізичної активності для здоров'я ВООЗ», 2010 р., для збереження здоров'я необхідно приділяти ФА високої інтенсивності мінімум 75 хвилин у тиждень або 150 хвилин у тиждень - ФА помірної інтенсивності [13].
При оцінці часу (кількість днів), витраченого європейцями на ФА помірної інтенсивності (4-7 МЕТ, більш 10 хвилин) за останній тиждень в залежності від віку, відзначили наступне (див. рис 4.). Протягом останнього тижня не мали ФА помірної інтенсивності 33% молоді у віці 15-25 років, 37% дорослого населення у віці 26-44 років, 40% дорослого населення.
Рис. 4. Кількість днів, які було витрачено на ФА помірної інтенсивності (4-7 МЕТ, більш 10 хвилин) за останній тиждень в залежності від віку. Примітка: %, 15 ЄС - середнє значення по Євросоюзі: 15 країн, ФА - фізична активність
При уточненні часу, який жителі Євросоюзу витратили на фізичну активність помірної інтенсивності за останній тиждень результати виявилися наступними (див. рис. 5). Більшість опитаних, які мали фізичну активність помірної інтенсивності, приділяли їй від 31 до 60 хвилин у тиждень. Помірну фізичну активність на рівні більш 2 годин на тиждень (при рекомендованій ВООЗ близько 2,5 годин на тиждень) мали 13% популяції жителів Євросоюзу.
Наведені вище дані свідчать про те, що більшість Європейців не дотримуються рекомендованих ВООЗ норм рівня ФА для здоров'я.
Серед країн Євросоюзу Франція є лідером по кількості осіб, ведучих пасивний, гіпокінетичний спосіб життя (43% популяції французів). Найнижчий відсоток осіб, які ведуть пасивний спосіб життя, у Нідерландах - 19%.
Рис. 5. Час, який було витрачено на ФА помірної інтенсивності (4-7 МЕТ, більш 10 хвилин) за останній тиждень в залежності від віку. Примітка: %, 15 ЄС - середнє значення по Євросоюзі: 15 країн, ФА - фізична активність
В основному, існує загальне правило, згідно з яким відсоток громадян, які ведуть пасивний спосіб життя обернено пропорційний відсотку осіб, які мають високий рівень ФА. Виключення - Греція, у якій відсоток осіб з високим і низьким рівнем активності однаковий. В усіх країнах, за винятком Данії й Німеччини, пасивний спосіб життя більш розповсюджений серед жінок, ніж серед чоловіків. Різниця між чоловіками й жінками в більшості країн невелика (менш 5%), тільки в Бельгії та Люксембурзі різниця в поширеності пасивного способу життя між чоловіками і жінками становить більш 10%.
Розглядаючи такий вид ФА, як регулярні піші прогулянки (принаймні 5 днів на тиждень протягом 30 хвилин), необхідно сказати, що лідером у даному виді ФА є Іспанія. В Іспанії «регулярно ходять» більше половини населення (51%). Далі йдуть Данія, Фінляндія, Німеччина та Ірландія, де від 40 до 48% населення виконують регулярні піші прогулянки. Сім країн Євросоюзу (Греція, Португалія, Нідерланди та ін.), в яких спостерігається найбільш високий відсоток осіб, що мають високий рівень ФА, перебувають на нижчих щаблях у списку країн, громадяни яких займаються регулярною ходьбою. Бельгія має найнижчі показники поширеності регулярної ходьби (25%). В шести країнах Євросоюзу жінки практикують регулярну ходьбу частіше, чим чоловіки. Найбільші відмінності серед чоловіків і жінок спостерігали у Фінляндії (49% жінок проти 36% чоловіків) і Люксембурзі (31% жінок проти 41% чоловіків). У Франції, частка чоловіків і жінок, що практикують регулярну ходьбу, однакова (30% жінок проти 31% чоловіків).
Вертаючись до середніх значень по Євросоюзу, розглянемо такий показник, як час, проведений в сидячому положенні у звичайний день (див. рис. 6). Сюди віднесено час, проведений за письмовим столом, в гостях у друзів, читання, навчання або перегляд телевізора?
Рис. 6. Час, проведений сидячи у звичайний день. Примітка: %, 15 ЄС - середнє значення по Євросоюзі: 15 країн
Серед країн, що мають найбільш «сидячий спосіб життя» (більше 6 годин на день) лідером є Данія - 56% респондентів, у той час як мінімальний показник в Португалії -24% респондентів. В країнах, де відзначався великий відсоток осіб, що мають високу ФА (Нідерланди, Німеччина, Греція, Люксембург, Данія, Португалія, Фінляндія) також спостерігали високий відсоток осіб, що сидять більш 6 годин на день. Португалія й Греція мають найнижчі відсотки респондентів, що відповіли, що вони проводять більш 6 годин на день сидячи (відповідно 24% і 37%).
При уточненні залежності часу, проведеного сидячи від віку маємо наступний розподіл - рис. 7.
Рис. 7. Час, проведене в сидячому положенні у звичайний день залежно від віку. Примітка. %, 15 ЄС - середнє значення по Євросоюзі: 15 країн
Тільки в трьох країнах (Австрія, Данія й Великобританія) жінки проводять більше часу сидячи, ніж чоловіки. Відмінності між чоловіками та жінками у поширеності сидячого способу життя несуттєві в більшості країн за винятком Нідерландів, де чоловіки проводять сидячи більше часу, ніж жінки (42% жінок проти 55% чоловіків) та Франції (29% проти 39%).
Висновки
Великомасштабні дослідження, що було проведено європейськими вченими дозволили зробити наступні висновки:
1. Рівень ФА змінюється залежно від статі, віку, місця проживання та інших факторів. В опитуваннях, проведених європейськими дослідниками відзначено, що високий рівень ФА серед чоловіків зустрічається в 1,6 раз частіше, ніж серед жінок. У той же час більший відсоток чоловіків проводить сидячи більш 6 годин на день.
2. Доведено, що з віком рівень фізичної активності населення Євросоюзу знижується.
3. Більшість жителів Євросоюзу не дотримуються норм фізичної активності, які було рекомендовано ВООЗ, що вказує на необхідність збільшення профілактичної роботи на рівні держави в напрямку освіти населення у сфері фізичної культури.
Перспективи подальших досліджень. В рамках наукової теми кафедри планується провести опитування студентів, які займаються різними видами спорту, а також студентів спеціальної медичної групи відносно рівня їх ФА. Викликає інтерес порівняння рівня ФА студентів НТУ «ХПІ» зі студентами інших ВНЗ країни та Євросоюзу.
Література
1. Asztalos M. The relationship between physical activity and mental health varies across activity intensity levels and dimensions of mental health among women and men / M. Asztalos, I. de Bourdeaudhuij, G. Cardon // Public. Health Nutr. - 2010. - No 8 (13). - Р. 1207-1214.
2. Boini A.(2005), Leisure-time physical activity and health-related quality of life / A. Boini, S. Bertrais, S. Tessier [et al.] // Preventative Medicine. - 2005. - V. 41. - Р. 562-569.
3. Global Physical Activity Questionnaire. Analysis Guide Surveillance and Population-Based Prevention / Prevention of Noncommunicable Diseases Department. - Switzerland: Geneva, 2014: World Health Organization, 23 р.,
4. Guidelines for Data Processing and Analysis of the International Physical Activity Questionnaire. Short and Long Forms, 2005. - 15 р.
5. Hansen B.H. Аccelerometer-determined physical activity in adults and older people / B.H. Hansen, Е. Kolle, S. M. Dyrstad // Medicine&Science in Sports&Exercise. - 2012. - №2(44) - Р. 266-272.
6. Hayes M. Low physical activity levels of modern Homo sapiens among free-ranging mammals / M. Hayes, M. Chustek, S. Heshka [et al.] // Int. J. Obes. - 2005. - №1(29) - Р. 151-156.
7. Healy G.N. Measurement of adults' sedentary time in population - based studies / Healy G.N., Clark B.K., Winkler E.A. // Am. J. Prev. Med. - 2011. - №2 (41). - Р. 216-227.
8. L'etat de sante de la population en France. Suivi des objectifs annexes a la loi de sante publique. Sous la direction de Sandrine Danet // Rapport 2011. - Р. 150-153.
9. La sante en France et en Europe: convergences et contrastes. Roger Salamon (Ed.) // Ministere du Travail, de
l'Emploi et de la Sante. Haut Conseil de la sante publique, 2012. - 266 р.
10. Matthews Charles E. Amount of time spent in sedentary behaviours in the United States, 2003-2004 / E. Matthews Charles, Y. Chen Kong, Patty S. Freedson // Am. J. Epidemiol. - 2008. - №7 (167). - Р. 875-881.
11. Netz Y. Physical activity and psychological well-being in advanced age: a meta-analysis of intervention studies / Y. Netz, M.J. Wu, B.J. Becker, G. Tenenbaum // Psychology of Aging. - 2005. - V. 20. - Р. 272-284.
12. Sjostrom M. Health-enhancing physical activity across European Union countries: the Eurobarometer study / M. Sjostrom, P. Oja, M. Hagstromer [et al.] // Special Eurobarometer wave 58.22 physical activity. - European Opinion Research Group EEIG, 2010. - 306 p.
13. WHO Library Cataloguing-in-Publication Data. Global recommendations on physical activity for health, Geneva, 2010. - 58 p.
14. Горелов А.А. К вопросу о необходимости разработки системных механизмов обеспечения студенческой молодёжи оптимальными двигательными режимами / А.А. Горелов, В.И. Лях, О.Г. Румба // Научно-теоретический журнал «Ученые записки». - 2010. - №9(67). - С. 29-34.
15. Павлова Ю.О. Якість життя та фізична активність як показники здоров'язбережної компетенції педагогів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2012. - №3. - С. 85-90.
References
1. Asztalos, M., Bourdeaudhuij, I. and Cardon, G. (2010), "The relationship between physical activity and mental health varies across activity intensity levels and dimensions of mental health among women and men", Public. Health Nutr., no. 8(13), pp. 1207-1214.
2. Boini, A., Bertrais, S., Tessier, S. [et al.] (2005), "Leisure-time physical activity and health-related quality of life", Preventative Medicine, Vol. 41, pp. 562-569.
3. "Global Physical Activity Questionnaire. Analysis Guide Surveillance and Population-Based Prevention" (2014), Prevention of Noncommunicable Diseases Departmen.
4. "Guidelines for Data Processing and Analysis of the International Physical Activity Questionnaire. Short and Long Forms" (2005)
5. Hansen, B.H., Kolle, E. and Dyrstad, S.M. (2012), "Аccelerometer-determined physical activity in adults and older people", Medicine&Science in Sports&Exercise, no. 2(44), pp. 266-272.
6. Hayes, M., Chustek, M., Heshka S. [et al.] (2005), "Low physical activity levels of modern Homo sapiens among free-ranging mammals", J. Obes., no. 1(29), pp. 151-156.
7. Healy, G.N., Clark, B.K. and Winkler, E.A. (2011), "Measurement of adults' sedentary time in population - based studies", Am. J. Prev. Med., no. 2(41), pp. 216-227.
8. "L'etat de sante de la population en France. Suivi des objectifs annexes a la loi de sante publique" (2011)
9. "La sante en France et en Europe: convergences et contrastes" (2012), Roger, S. (Ed.), Ministere du Travail, de l'Emploi et de la Sante. Haut Conseil de la sante publique, 266 р.
10. Matthews, Ch.E., Chen Kong, Y. and Freedson, Patty S. (2008), "Amount of time spent in sedentary behaviours in the United States, 2003-2004", Am. J. Epidemiol., no. 7(167), pp. 875-881.
11. Netz, Y., Wu, M.J., Becker, B.J. and Tenenbaum G. (2005), "Physical activity and psychological well-being in advanced age: a meta-analysis of intervention studies", Psychology of Aging, Vol. 20, pp. 272-284.
12. Sjostrom, M., Oja, P., Hagstromer, M. [et al.] (2010), "Health-enhancing physical activity across European Union countries: the Eurobarometer study", Special Eurobarometer wave 58.22 physical activity, European Opinion Research Group EEIG, 306 р.
13. "WHO Library Cataloguing-in-Publication Data. Global recommendations on physical activity for health" (2010)
14. Gorelov, A.A., Lyah, V.I., Rumba; O.G. (2010), "On the need to develop systemic mechanisms for providing students with optimal motor conditions", Nauchno-teoreticheskiy zhurnal: Uchenyie zapiski, no. 9(67), pp. 29-34.
15. Pavlova, Yu.O. (2012), "Quality of life and physical activity as indicators of health and coastal competence of teachers", Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu, no. 3, pp. 85-90.
Размещено на allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018Визначення й характеристика педагогічних здібностей та основних умінь сучасного вчителя фізичної культури. Ознайомлення з головними вимогами до вчителів у процесі реалізації навчальної програми з фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах.
статья [23,7 K], добавлен 18.12.2017Дослідження сучасної класифікації уроків фізичної культури та характеристика їх особливостей. Аналіз нетрадиційних форм проведення та застосування сучасних технологій на уроках фізичної культури, використання яких сприяє розвитку інтересу учнів до занять.
курсовая работа [342,7 K], добавлен 25.09.2010Педагогічне керування та виховання активізації пізнавального процесу, ефективні засоби його активізації та використання прийомів ігрового методу на заняттях фізичної культури. Народні ігри, їх роль у розвитку пізнавальної активності до фізичної культури.
курсовая работа [113,0 K], добавлен 26.09.2010Дослідження методів виховання в учнів інтересу до занять фізичною культурою. Ефективні засоби активізації пізнавального процесу на заняттях фізичної культури. Використання народних ігор та їх роль у розвитку пізнавальної активності до фізичної культури.
курсовая работа [169,8 K], добавлен 25.09.2010Дослідження проблеми активності студентів до фізкультурної діяльності в педагогічній теорії та практиці вищих педагогічних навчальних закладів. Визначення критеріїв і рівнів сформованості активності, розробка методичних рекомендацій щодо її стимулювання.
автореферат [49,2 K], добавлен 11.04.2009Значення фізичної культури в шкільному віці. Етапи, сприятливі для швидкого і повноцінного освоєння нових рухових дій. Визначення рівня фізичної підготовки і стану здоров'я дітей середнього шкільного віку, які займаються та не займаються спортом.
контрольная работа [709,6 K], добавлен 12.05.2011Проблема збереження в державі належних умов для фізичного розвитку й удосконалення молоді - для громадян, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу. Роль фізичної підготовки у розвитку професійних якостей офіцерського складу Збройних Сил.
статья [15,9 K], добавлен 15.01.2018Висвітлення питання ставлення студентів до фізичної культури. Методи викладання, які є основними для їхньої майбутньої професії. Студентська самооцінка щодо занять фізичної культурою, її специфіка, створення додаткових позаурочних спортивних секцій.
статья [521,3 K], добавлен 24.04.2018Зміст викладання легкої атлетики у вищих навчальних закладах з фізичного виховання і спорту. Аналіз методичних підходів навчання техніки вправ і організація контролю за підготовленістю студентів. Методики засвоєння шкільних легкоатлетичних видів.
дипломная работа [382,0 K], добавлен 13.08.2011Методи визначення взаємозв'язків між показниками соматичного здоров'я, рухової активності, теоретичної підготовленості і мотиваційно-ціннісної сфери школярів. Неспеціальна фізкультурна освіта - основна форма фізичної культури навчальних закладах.
статья [17,8 K], добавлен 18.12.2017Дослідження проблеми ігрового спрямування фізичної підготовки дітей молодшого шкільно віку в педагогічній теорії та практиці фізичного виховання. Розробка програми комплексної ігрової організації фізичної підготовки та перевірка її ефективності.
дипломная работа [95,1 K], добавлен 25.10.2009Приклад рейтингової шкали оцінювання успішності студентів в вищих навчальних закладах України, США, в УО "Білоруський державний економічний університет" (БДЕУ). Академічний рейтинг студентів Московського Державного інститута міжнародних відносин.
реферат [129,4 K], добавлен 25.07.2010Мета, завдання та критерії обліку успішності учнів початкових класів з фізичної культури. Підготовка до уроку основ здоров'я та фізичної культури. Оздоровче, освітнє і виховне значення рухливих ігор. Засоби на уроках фізичної культури в 1-4 класах.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 27.05.2009Формування професійної туристсько-спортивної підготовки організаторів туристської роботи у вищих навчальних закладах України. Спортивні тренування організаторів туристської роботи. Зміст моделі підготовки студентів спеціальності "Фізичне виховання".
дипломная работа [116,5 K], добавлен 20.03.2012Аналіз процесу впровадження олімпійської освіти у підготовки фахівців сфери "Фізичне виховання і спорт" в Україні. Визначення проблем, що заважають впровадженню олімпійської освіти в спеціалізованих навчальних закладах та рекомендацій для їх рішення.
статья [21,2 K], добавлен 15.01.2018Самостійна робота студента як основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Знайомство з головними особливостями організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах, аналіз проблем.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 17.12.2014Механізм діагностики сформованості екологічної культури студентів вищих технічних навчальних закладів. Основні організаційно-педагогічні умови, які забезпечують якісний рівень екологічної культури. Методичні рекомендації для викладачів і студентів.
автореферат [49,9 K], добавлен 17.02.2009Особливості роботи хореографа у вищих мистецьких навчальних закладах. Сучасні вимоги до викладання класичного танцю. Ключові питання діагностики педагогічних та музичних здібностей до фахової підготовки учнів вищих мистецьких навчальних закладів.
статья [25,7 K], добавлен 24.04.2018Створення нової системи викладання історичних дисциплін у середніх і вищих навчальних закладах України. Проблеми підготовки сучасних навчальних програм і підручників з історії. Використання активних форм і методів організації самостійної роботи студентів.
статья [28,0 K], добавлен 20.08.2013