Впровадження інноваційних технологій в фізичному виховані студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Впровадження інноваційних технологій в фізичному виховані студентської молоді

Великі резерви для подальшого підвищення ефективності фізичного виховання молоді, яка навчається, поки що приховані від дослідників в таємницях вікових особливостей керування рухами, а точніше в закономірностях вікової мінливості фізіологічних механізмів, які в тій або в іншій мірі обумовлюють становлення рухових функцій людини в онтогенезі. Предметом цих досліджень є вікові особливості побудови та керування рухами, а також використання цих особливостей в спортивно - орієнтованому фізичному вихованні молоді. Вивчення цього питання можливе з позицій різних наук: фізіології, психології, біомеханіки, кібернетики, педагогіки. Вважається, що зараз, що стосується цього питання найбільший ефект можна отримати певним чином при одночасній опорі на всі вищезазначені галузі науки. Але при такому всебічному підході до цього питання особливо важливо, щоб увага була зосереджена на певному об'єкті дослідження. фізичне виховання молодь психомоторика

Таковим є структура психофізичної підготовленості людини (ПФП), яка розглядається в теорії фізичного виховання як сукупність психічних та фізичних якостей, яка визначає успішність рухової діяльності в різних умовах. В цій статті коротенько висвітлюються деякі результати наших досліджень, які характеризують в певній мірі особливості різних проявів ПФП в молоді різних вікових груп.

Ключові слова: ефективність фізичного виховання, рухова функція, вікові особливості, психофізична підготовленість, фізичні якості.

Рябченко В.Г., Донець, И.А., Ткаченко И.В., Скоропуд В.Б. Внедрения инновационных технологий в физическом воспитании студенческой молодёжи Большие резервы для дальнейшего повышения эффективности физического воспитания учащейся молодёжи пока что скрыты от исследователей в тайнах возрастных особенностей управления движениями, а точнее в закономерностях возрастной изменчивости физиологических механизмов, которые в той или иной мере обуславливают становление двигательных функций человека в онтогенезе. Предметом этих исследований являются возрастные особенности построения, а также управления движениями, а также применение этих особенностей в спортивно - ориентированном физическом воспитании молодёжи. Изучение этого вопроса возможно с позиций различных наук: физиологии, психологии, биомеханики, кибернетики, педагогики. Считается, что в настоящее время касательно этого вопроса наибольший эффект можно получить определённым образом при одновременой опоре на все вышеназванные отрасли науки. Но при таком всестороннем подходе к этому вопросу особенно важно, чтобы внимание было сосредоточено на определённом объекте исследования.

Ключевые слова: эффективность физического воспитания, двигательная функция, возрастные особенности, психофизическая подготовленность, физические качества.

Ryabchenko V, Donets I, Tkachenko I, Skoropud V Introduction of innovative technologies in physical education of student youth The great reserves for further increasing effectiveness of physical education of a learning youth are at secrets of age pecularities of controlling movements as well as at regularities of age changing physiological mechanisms which condition at certain measure stating moving functions of a human at an ontogenesys. The subject of these investigations are age peculariti es of building and controlling movements as well as an application of these pecularities at sport and oriented physical education o f a youth. Learning this question is possible from the point of view of various sciences: physiology, psychology, biomechanics, cybernetics, pedagogy. It is considered that at present the largest effect we can obtain when there is simultaneous support o n all abovenamed branches of science. But when there is such various approach to this question it is important that the attention w ould be paid to certain object of investigation.

This is the structure of psychophysical preparing of a human (PPP) which is considered at the theory of physical education as the whole structure of psychological and physical qualities; this structure determines a successfulness of moving activities ar various conditions. This article considers some results of our investigations; these results characterize pecularities of various appearences of PPP concerned to a youth of various age groups.

These data we can divide into three parts: the data about cabability to mastering new moving actions; the data which characterize age pecularities of certain appearences; the data about co - called moving adaptation and a structure PPP of a learning youth.

Key words: an effectiveness of physical education, moving function, age pecularities, psychophysical preparing, physical qualities.

Постановка питання та аналіз останніх публікацій

Мета нашого дослідження - здійснити теоретичний аналіз особливостей та сучасних підходів щодо структури психомоторики як умови фізичного виховання молоді.

Методи дослідження: під час дослідження використовувалися теоретичний аналіз і узагальнення науково- методичної літератури та емперічних даних, матеріали всесвітньої мережі Інтернет, педагогічні спостереження, положення, викладені у працях українськиї діячів та сучасних дослідників.

Викладення основного матеріалу

Основною новітньою технологією в фізичному вихованні є форма вхзаємодії між собою студентів коли вони навчаються. Ця форма стає проміжною ланкою між навчанням, яке здійснює викладач та самонавчанням - ця форма передбачає таке: студенти самі вирішують завдання отримання знань а також фізичний розвиток та вдосконалення. При взаємонавчанні кожний студент не тільки навчається сам, але й дає іншим ті знання, які здобув сам. Партнерами при взаємонавчанні на парах після поділення всієї групи є два студента. Один з них відіграє роль того, хто навчає, а інший відіграє роль того, кого навчають. Після виконання визначеного викладачем завдання партнери міняються ролями. Зміст взаємонавчання складається з: взаємоспостереження, взаємонаслідування, взаємодопомоги (допомога, страховка), взаємовиправлення помилок, взаємооцінка.

Сфера діяльності партнерів з взаємонавчання має свої особливості в залежності від виду фізичних вправ та рухових завдань. Зокрема, при виконанні загальнорозвиваючих вправ, коли необхідно зберігати правильне положення тіла, перші (тобто ті які навчають), звертають увагу на зазначене положення студентів (кого навчають) як ось: вертикально, похило або горизонтально та в якій мірі є. При виконанні вправ, які вимагають збереження або зміни пози, перші звертають увагу навчаємих на правильне положення рук відносно ніг та тулуба.

Під час навчання викладач привчає партнерів з взаємонавчання до самостійності а саме:

а) формулювання рухового завдання для перших з певною настановою: наприклад стрибок вперед з розбігом. Рухове завдання більш чітко формулюється тип хто навчають, а потім тими кого навчають, якщо його формулюван ня є під час постановки викладачем низки питань;

б) вибір тими хто навчають дій, направлених на вирішення рухового завдання, яке сформульоване викладачем. Наприклад для вирішення завдання розвинення сили поштовхної ноги викладач пропонує першим варіанти спеціальних підготовчих вправ: пружні згинання і розгинання ноги яка стоїть в позі «випаду»; стрибки на місці на одній та на двох ногах а також піднімання на носки якмога вище;

в) вибір способу (з раніше застосованих) вирішення рухового завдання. Наприклад при засвоєнні студентами взаємодії поштовхової і махової ніг при відштовхуванні в стрибку вперед з розбігом застосовувалися: стрибки в сід на стегно махової ноги; стрибки з місця з перестрибуванням предметів;

г) вибір засобів, які виникають в образі перед студентами або є реальними але не застосовувались в роботі з даним контингентом студентів.

При взаємонавчанні значне місце займає розвиваюче взаємонавчання.

Суть розвиваючого самонавчання полягає в тому, що при навчанні студентів руховим діям актуалізуються їх знання з різноманітних дисциплін.

Взаємо навчання нормально здійснюється, якщо воно проводиться постійно тобто впродовж всього навчання. Така організація взаємонавчання, коли заняття фізичною культурою є потрібною не тільки на парах, але й щоденно ю потребою перетворює знання студентів в мотиви а мотиви - в переконання того, що заняття фізичними вправами корисні та обов'язкові а переконання переходить в стійкі норми поведінки.

Коли йде перебудова освіти, найважливішою діловою особою є сам студент з його можливостями а також здібностями та потребами задоволення яких йде й при спільної діяльності викладача та студента, але й при взаємній роботі на парах. При цьому студент не просто виконавець вказівок, а також рухових завдань викладача, а насамперед особистість.

При вирішені одного з важливих завдань всебічного виховання студента засобами фізичного виховання, викладач організовує роботу так, щоб студенти самі приймали активну участь. В навчанні при спілкуванні між собою студенти здатні навчати один одного. При такій діяльності найкраще виявляються й реалізуються особисті якості студентів тобто вони розуміють власну суспільну значимість.

Сучасна система освіти бере орієнтацію на особистість, яка розвивається сама та свідомо враховує особливі чинники а також потреби та можливості тих, хто навчається, а також право обирати освітні траекторії а також способи та форми організації навчання, що є не можливим при традиційному навчанні. Зокрема, на перше місце виходять нові інформаційні технології як в наукових дослідженнях, так й під час навчання. Зараз в наш час - це перехід від промислового століття до інформаційного століття. Комп'ютерні технології є цілком очевидними проявами цього. Отже є зрозуміла та зацікавленість, яка виявляється до цього студента та викладача. Комп'ютер дає нові можливості для творчого розвиткові а також дозволяє перейти від традиційного навчання до нового та розробити нові ідеї зокрема дає можливість вирішення цікавих питань.

1. Про здібностях молоді до оволодіння новими видами рухових дій чи, інакше кажучи, особливості формування рухових навичок. Проблема рухової навички стара як світ, але, незважаючи на це, вона ще далеко не вичерпана. Ця проблема має свою багату теорію, в якій, якщо підходити з висот сучасного рівня розвитку фізіології і психології, можна виявити ще багато невирішених і спірних питань. До таких можна віднести, наприклад, питання про співвідношення навичок та умінь, уявлення про автоматизацію рухової навички, питання про роль сознаніяв формуванні рухової навички , значення різних видів пам'яті в запам'ятовуванні рухів, роль довільного і мимовільного запам'ятовування у формуванні моторики дітей на різних вікових етапах і ін. Ці питання в тій чи іншій мірі розробляються нами і дають можливість в даний час зробити висновок про те, що звичка - це вироблений в процесі багаторазового повторення динамічн ський варіотіп, а рухове вміння - це комплекс здібностей, який допомагає ефективної реалізації наявного рухового потенціалу в складних умовах, що змінюються. Деякі нові дані, отримані нами в останні роки, показали, що здатність опановувати ручними (чуттєвими) діями ніяк не пов'язана зі здатністю освоювати нові гетерогенні системи рухів. Це дуже важливий факт, з яким, на жаль, до цих пір не приділяли належної уваги.

Здатність опановувати новими гетерогенними системами рухів залежить від рівня прояву певних рухових якостей. У той же час не можна не відзначити той факт, що ефективність освоєння навіть дуже схожих за структурою рухових дій, наприклад, різновидів стрибків через скакалку, складних елементів сучасних єдиноборств і т. Д. Може обумовлюватися різними руховими якостями. Цей факт не можна не враховувати при розробці різних тестів.