Адаптивний спорт як засіб підвищення якості життя осіб з вадами зору

Гладкий В.Я., Гангур О.В.,

Аннотация

Розторгуй М.С., Гладкий В.Я., Гангур О.В., Нос А.Б., Посенко О.О. Адаптивный спорт как средство повышения качества жизни лиц с нарушениями зрения

Многочисленные исследования в области адаптивного спорта указывают на то, что в системе подготовки спортсменов реабилитационная составляющая должна быть частью построения многолетней подготовки. В структуре многолетней подготовки спортсменов в адаптивном спорте ученые выделяют этап спортивно-реабилитационной подготовки, который должен предусматривать реализацию реабилитационных задач и задач спортивной ориентации, что позволит создать предпосылки для углубленной спортивной подготовки в будущем. Целью данного научного исследования является выявление эффективности использования занятий адаптивным спортом как средства повышения качества жизни лиц с нарушениями зрения. Для реализации поставленной цели были использованы анализ и обобщение научно-методической литературы, социологические методы, педагогический эксперимент, методы математической статистики. В исследовании приняли участие 34 человека с нарушениями зрения. Выявлено наличие достоверных различий в показателях качества жизни у лиц с нарушениями зрения в начале и после занятий адаптивным спортом. Анализ полученных результатов показывает, что прирост показателей общего физического компонента является выше, чем показатели общего психического компонента.

Annotation

Roztorhui M., Gladky V., Gangur A., Nos A., Posenko A. Adaptive sports as a means of enhancing the quality of life for people with visual impairments

Numerous studies in the field of adaptive sports indicate that the rehabilitation component should be an integral part of building long-term training in the system of preparation of athletes. The stage of sports and rehabilitation training, which should include the implementation of rehabilitation tasks and tasks of sports orientation was highlighted by scientists in adaptive sports. The stage of sports and rehabilitation training in the structure of long-term training of athletes will create in the future the preconditions for sports training, The aim of this scientific research is to identify the effectiveness of using adaptive sports as a means of improving the quality of life of people with visual impairment. To accomplish this aim, the analysis and generalization of scientific and methodological literature, sociological methods, pedagogical experiment, methods of mathematical statistics were used. The study was attended by 34 people with visually impaired, who were divided into groups depending on the level of preserved vision. The research was conducted on the basis of the regional centers of physical culture and sports of people with disability "Invasport". There were found to be significant differences in the quality of life indicators in visually impaired before and after adaptive sports. The most pronounced changes in the quality of life indicators after the experiment were found in persons with total blindness and severe visual impairment, indicating a significant impact of adaptive sports activities on the lives of persons with disabilities. The analysis of the results shows that the growth of the indicators of the general physical component is higher than the indicators of the general mental health component. Among the individual scales of quality of life, the most pronounced changes as a result of employments in adaptive sports in people with visually impaired are found in the indicators on the scale of the Role limitations - emotional, which indicates a significant influence of sports on the emotional state and the daily activity of people with visual impairment.

Key words: disability, sport, program, rehabilitation, preparation.

Постановка проблеми та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

Протягом десятиліть у системі підготовці спортсменів у адаптивному спорті відбувається до зміщення пріоритетів від реабілітаційних до спортивних, що є результатом систематичного підвищення соціальної значущості перемоги [4, с.125, 7, с. 122, 8, с. 210, 11, с. 733, 14, с. 321]. Зменшення питомої ваги реабілітаційної складової, що протягом останніх років характеризує систему підготовки спортсменів в адаптивному спорті обмежує спортивне довголіття та можливості реалізації спортивного потенціалу осіб з інвалідністю в процесі досягнення максимального можливого результату.

В практиці адаптивного спорту спортивна реабілітація в структурі багаторічної підготовки спортсменів з інвалідністю фахівцями розглядається виключно в межах вирішення завдань відновлення втрачених функцій після отриманнях спортивних травм [10, с. 135, 11, с. 734, 13, с. 709].

Дослідження виконано у межах наукової теми: 2.2. «Теоретико-методичні основи управління тренувальним процесом та змагальною діяльністю в олімпійському, професійному та адаптивному спорті» (№ державної реєстрації 0116U003167) Зведеного плану науково-дослідної роботи Львівського державного університету фізичної культури на 20162020 рр.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Специфічність досягнення спортивного результату як шляху соціальної інтеграції осіб з інвалідністю безпосередньо залежить від нозологічної детермінованості виду спорту та рівня збережених рухових можливостей спортсменів у адаптивному спорті [6, с. 59, 10, с. 137, 13, с. 710]. Тому, в системі підготовки спортсменів в адаптивному спорті спортивну реабілітацію необхідно розглядати в контексті одного із етапів багаторічної підготовки [1, с. 89, 2, с. 113, 3, с. 93, 5, с. 63, 9, с. 19]. В роботах ряду авторів обґрунтовано виділення етапу спортивно - реабілітаційної підготовки в структурі багаторічної підготовки спортсменів з інвалідністю, який повинен передбачати реалізацію реабілітаційних завдань: зменшення тривалості й покращення ефективності етапу початкової підготовки, розширення арсеналу рухових умінь і навичок, удосконалення фізичного розвитку та фізичної підготовленості, сприяння формуванню адаптаційно-компенсаторних механізмів в організмі спортсменів з інвалідністю, сприяння нормалізації рухової активності, відновленню м'язової сили, запобіганню розвитку атрофії м'язів, профілактиці і лікуванню контрактур, розвитку здатності до самостійного пересування [1, с. 88, 2, с. 124, 3, с. 92]. Окрім суто реабілітаційної складової даний етап повинен мати спортивну спрямованість, що дозолить забезпечити реалізацію завдань спортивної орієнтації спортсменів з інвалідністю та створення передумов для поглибленої спортивної підготовки в майбутньому.

Аналіз наявного наукового знання щодо підготовки спортсменів в адаптивному спорті свідчить про відсутність інформації про змістовне наповнення та структуру програм етапу спортивно-реабілітаційної підготовки, що унеможливлює їх ефективну реалізацію в практиці адаптивного спорту.

Метою даного наукового дослідження є виявлення ефективності використання занять адаптивним спортом як засобу підвищення якості життя осіб з вадами зору.

Методи та організація дослідження. Дослідження було проведено на базі регіональних центрів фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт». У досліджені взяли участь 34 особи з вадами зору, які були розподілені за рівнем збереженого зору на три групи: особи з тотальною сліпотою (n=8), особи з важкими ураженнями зору (n = 10) та особи з помірними ураженнями зору (n = 16). Середній вік досліджуваних склав 26,44 ± 6,35 років.

Для проведення оцінювання якості життя осіб з вадами зору використовували 36-Item Short Form Health Survey (SF- 36). За допомогою опитувальника SF-36 оцінюють якість життя за вісьма шкалами [15, 16], відповіді яких оцінюються від 0 до 100 балів. Опитування за допомогою SF-36 було проведено до початку експерименту та повторно після. З метою статистичного аналізу використану методи математичної статистики: визначення середнього арифметичного та стандартного відхилення, критерій Шапіро-Уілка та критерій знаків.

адаптивний спорт якість життя інвалідність

Виклад основного матеріалу дослідження

В результаті впровадження програми підготовки осіб з вадами зору на етапі спортивно-реабілітаційної підготовки відбулися значні зміни у показниках якості життя, що свідчить про значний вплив занять адаптивним спортом на повсякденне життя осіб з вадами зору. Достовірний приріст показників за різними шкалами якості життя у осіб з вадами зору після початку занять адаптивним спортом було виявлено у всіх досліджуваних. Найбільш суттєві зміни як у загальному фізичному та загальному психічному компоненту, так і у окремих шкалах якості життя в результаті занять адаптивним спортом виявлено у осіб з тотальною сліпотою (табл. 1).

Так, показники приросту за шкалою Фізична активність у осіб з тотальною сліпотою склала 27,17%, у осіб з важкими ураженнями зору - 16,91%, а у осіб з помірними ураженнями зору - 13,66%. При цьому, аналіз показників приросту майже за всіма шкалами носить характер лінійності відносно рівня збереженого зору. Найвищі показники приросту відзначено у досліджуваних тотальною сліпотою, дещо нижчі показники у групі осіб з важкими ураженнями зору та найнижчі виявлено у досліджуваних з помірними ураженнями. Єдиним винятком є результати приросту показників за шкалою Соціальна активність, де показники досліджуваних групи осіб з помірними ураженнями склали 14,94%, а у групі осіб з важкими ураженнями зору - 13,21%. Таким чином, можна припустити, що вплив програми підготовки осіб з вадами зору на етапі спортивно-реабілітаційної підготовки є більшим на осіб з важкими вадами зору та з тотальною сліпотою. Величина впливу програми на осіб з помірними вадами зору є дещо нижчою у порівнянні із показниками у впливу на якість життя у осіб з важкими вадами зору.

У значній частині досліджень зазначається, що запорукою підвищення якості життя осіб з вадами зору є відновлення втрачених функцій або створення компенсаторних механізмів.

Таблиця 1

Відсоткові показники приросту якості життя осіб з вадами зору в результаті занять адаптивним спортом

Примітки: % - відсоток приросту; P - достовірність.

Важливим результатом дослідження є позитивний вплив занять адаптивним спортом на якість життя за показниками шкал Фізична активність, Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності, Рівень болю та Загальний стан здоров'я, які складають основу загального фізичного компоненту. Наприклад, відсотковий показник приросту якості життя за даними шкалами у осіб з тотальною сліпотою складає 27,17%, 46,15%, 21,74% та 31,27% відповідно. Це свідчить про можливість створення за допомогою засобів спорту адаптаційних механізмів, що дозволяють компенсувати та зменшити вплив втрачених функцій на якість життя осіб з інвалідністю [12, с. 420].

В результаті експерименту найбільш виражені зміни у показниках якості життя за шкалами Життєздатність, Соціальна активність, Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності та психічне здоров'я, що входять до загального психічного компоненту виявлено у осіб з тотальною сліпотою. Разом з тим, особи з вадами зору схильні до неадекватного оцінювання власного психічного здоров'я та соціальної активності. Це пояснює високий рівень задоволення власної соціальною активністю та емоційним фоном осіб з вадами зору, що дуже сильно проявилося у відповідях на запитання шкали якості життя Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності. Приріст результатів якості життя за шкалою Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності у осіб з вадами зору після впровадження програми спортивно-реабілітаційної підготовки склав 88,89% (особи з тотальною сліпотою), 41,18% (особи з важкими ураженнями) та 28,57% (особи з помірними ураженнями). Показники якості життя за шкалою Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності, які виявлено після проведення експерименту близькі до показників відносно здорових осіб [12, с. 421], що свідчить значний вплив занять спортом на емоційний стан та щоденну активність осіб з вадами зору.

Висновки

1. Виявлено наявність достовірних відмінностей (p<0,01) у показниках якості життя у осіб з вадами зору за усіма шкалами опитувальника до початку та після занять адаптивним спортом. Найбільш виражені зміни у показниках якості життя виявлені у осіб з тотальною сліпотою та важкими вадами зору, що свідчить про значний вплив занять адаптивним спортом на життя осіб з інвалідністю.

2. Аналіз отриманих результатів свідчить, що приріст показників загального фізичного компоненту є вищими ніж показники загального психічного компоненту. Серед окремих шкалах якості життя найбільш виражені зміни в результаті занять адаптивним спортом у осіб з вадами зору виявлено у показниках за шкалою Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності, що свідчить про значний вплив занять спортом на емоційний стан та щоденну активність осіб з вадами зору.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з удосконалення програм підготовки на етапі початкової підготовки на основі урахування нозологічних особливостей спортсменів з вадами зору.

Література

1. Брискин Ю.А. Этап начальной спортивной подготовки инвалидов - коррекционно-реабилитационная программа / Брискин Ю.А. // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: сб. науч. тр. / под ред. С.С. Ермакова. - Х.: ХГАДИ (ХХПИ), 2005. - №7. - С. 86-93.

2. Брискин Ю.А. Адаптивный спорт / Ю.А. Брискин, С.П. Евсеев, А.В. Передерий. - М.: Советский спорт, 2010. - 316 с.

3. Передерій А.В. Теоретико-методичні підходи до періодизації багаторічної підготовки спортсменів у адаптивному спорті / Передерій А.В., Розторгуй М.С. // Спортивний вісник Придніпров'я: наук.-теор. журнал Дн. дер. інст. фіз.. культ. і спорту. - 2016. - №1. - С. 91-95.

4. Розторгуй М.С. Принципи класифікації в паралімпійському спорті / Розторгуй М.С., Передерій А.В., Бріскін Ю.А. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. моногр. / за ред. С.С. Єрмакова. - Х., 2008. - №. 2. - С. 124-126.

5. Розторгуй М. Підготовка спортсменів з інвалідністю на етапі спортивно-реабілітаційної підготовки в силових видах спорту / Марія Розторгуй, Аліна Передерій // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві / уклад. А.В. Цьось, С.Я. Індика. - Л.: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2018. - №1(41). - С. 61-66.

6. Розторгуй М. Мотивація до занять спортом осіб із вадами зору на етапі спортивно-реабілітаційної підготовки / Розторгуй Марія, Передерій Аліна, Бріскін Юрій // Фізична активність, здоров'я і спорт: науковий журнал. - Л., 2017. - №4(30). - С. 56-64.

7. Bailey S. Athlete First: A History of the Paralympic Movement / Bailey S. - London: Wiley and Sons, 2008. - 302 p.

8. DePauw K.P. Disability and sport / DePauw K.P., Gavron S. J. - Champaing: Human Kinetics, 2005. - 408 p.

9. Impact of a sports and rehabilitation program on perception of quality of life in people with visual impairments / Mariia Roztorhui, Alina Perederiy, Yuriy Briskin, Olexandr Tovstonoh, Khrystyna Khimenes, Valeryi Melnyk // Physiotherapy Quarterly. - 2018. - Vol. 26, is. 4. - P. 17-22.

10. Gold J.R. Access for all: the rise of the Paralympic Games / Gold J.R., Gold M. M. // Perspectives in Public Health. - 2007. - Vol. 127 (3). - P. 133-141.

11. Physical rehabilitation and thermoregulatory processes in athletes with disabilities / Romanna Rudenko, Anatoliy Mahliovanyy, Olena Shyyan, Tetyana Prystupa // Journal of Physical Education and Sport. - 2015. - Vol. 15, is. 4. - P. 730-735.

12. Prognostication of health-related life quality of Ukrainian residents due to physical activity level / Pavlova luliia, Vynogradskyi Bogdan, Ripak Igor, Zikrach Dmytro, Borek Zbigniew // Journal of Physical Education and Sport. - 2016. - Vol. 16, is. 2. - P. 418-423.

13. Shift of physical activity index for individuals with lower limb amputations as influenced by the comprehensive program of physical rehabilitation / Oleksandr Herasymenko, Vladimir Mukhin, Maryan Pityn, Larysa Kozibroda // Journal of Physical Education and Sport. - 2016. - Vol. 16, supl. 1. - P. 707 - 712.

14. Winnick J. Adapted Physical Education and Sport / Winnick J., Porretta D. - Ch.: Human Kinetics, 2017. - 648 p.

15. Ware JE Jr. The MOS 36-item short-form health survey (SF-36): I. Conceptual framework and item selection / Ware JE Jr., Sherbourne C.D. // Med Care. - 1992. - Vol. 30, supl. 6. - P.473-483.

16. Ware JE Jr. Evaluating translations of health status questionnaires. Methods from the IQOLA project. International Quality of Life Assessment / Ware JE Jr., Keller S.D., Gandek B., Brazier J.E., Sullivan M. // Int J Technol Assess Health Care. - 1995. - Vol. 11, supl. 3. - P. 525-551.

References

1. Briskin, Ju.A. (2005). Correctional and rehabilitation program as a initial stage of sports training for persons with disabilities. Fizicheskoe vospitanie studentov tvorcheskih special'nostej, 7, 86-93.

2. Briskin, Ju.A., Evseev, S.P. & Perederiy, A.V. (2010). Adaptive sport. Moscow: Soviet sport.

3. Perederiy, A. & Roztorhui, M. (2016). Prerequisites and regulations of development of power sports of athletes with disabilities (last quarter XX-th - first quarter XXI-th thentury). Sportivniy vIsnik PridnIprov'ya, 1, 91-95.

4. Roztorhui, M.S., Perederiy, A.V. & Briskin, Ju.A. (2008). Principles of classification in Paralympic sport. Pedagogika, psihologiya ta mediko-biologichni problemi fizichnogo vihovannya i sportu, 2, 124-126.

5. Roztorhui, M.S. & Perederiy, A.V. (2018). Training athletes with disabilities at the stage of sport and rehabilitation training in strength sports. Fizichne vihovannya, sport i kultura zdorov'ya u suchasnomu suspilstvi, 1(41), 61-66.

6. Roztorhui, M., Perederiy, A. & Briskin, Ju. (2018). Sport Participation Motivation of people with visual impairment at the stage of sports and rehabilitation preparation. Fizichna aktivnist, zdorov'ya i sport,4(30),56-64.

7. Bailey, S. (2008). Athlete First: A History of the Paralympic Movement. London: Wiley and Sons.

8. DePauw, KP. & Gavron, S. J. (2005). Disability and sport. Champaing: Human Kinetics.

9. Roztorhui, M., Perederiy, A., Briskin, Yu., Tovstonoh, O., Khimenes, K. & Melnyk, V. (201805). Impact of a sports and rehabilitation program on perception of quality of life in people with visual impairments. Physiotherapy Quarterly, 26(4), 17-22.

10. Gold, J.R. & Gold, M.M. (2007). Access for all: the rise of the Paralympic Games. Perspectives in Public Health, 127(3), 133-141.

11. Rudenko, R., Mahliovanyy, A., Shyyan O. & Tetyana Prystupa. (2015). Physical rehabilitation and thermoregulatory processes in athletes with disabilities. Journal of Physical Education and Sport, 15(4), 730-735.

12. Pavlova, I., Vynogradskyi, B., Ripak, I., Zikrach, D. & Borek, Z. (2016). Prognostication of health-related life quality of Ukrainian residents due to physical activity level. Journal of Physical Education and Sport, 16(2), 418-423.

13. Herasymenko, O., Mukhin, V., Pityn, M. & Larysa, K. (2016). Shift of physical activity index for individuals with lower limb amputations as influenced by the comprehensive program of physical rehabilitation. Journal of physical education and sport, 16(1), 707-712.

14. Winnick, J. & Porretta, D. (2017). Adapted Physical Education and Sport. Champaing: Human Kinetics.

15. Ware, JE Jr. & Sherbourne, C.D. (1992). The MOS 36-item short-form health survey (SF-36): I. Conceptual framework and item selection. Med Care, 30(6), 473-483.

16. Ware, JEJr., Keller, S.D., Gandek, B., Brazier, J.E., Sullivan, M. (1995). Evaluating translations of health status questionnaires. Methods from the IQOLA project. International Quality of Life Assessment. Int J Technol Assess Health Care, 11(3), 525-551.

Размещено на allbest.ru