Рівневий підхід у диференційованому навчанні майбутніх фахівців з інформаційних технологій професійно орієнтованого англомовного спілкування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівневий підхід у диференційованому навчанні майбутніх фахівців з інформаційних технологій професійно орієнтованого англомовного спілкування

Синекоп О.С.

Відповідність досягнень студента рівню володіння іноземною мовою є своєрідним індикатором успішності його навчання, а також збалансованим відповідником визначених навчальних цілей і завдань та специфіки організації комунікативної діяльності викладачем в обраній методиці. В даній статті розглядається рівневий підхід в контексті диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Автором аналізується досвід науковців щодо впровадження рівневого підходу у навчання іноземної мови в університетах. Визначено переваги чотирьохрічного навчання у бакалавраті у немовних вищих навчальних закладах. Схарактеризовано особливості навчання іноземної мови студентів технічних спеціальностей, що розгортається у горизонтально-вертикальній площині, де вертикаль представлена зростанням від рівня В1/В1+ до В2/В2+, а горизонталь - оволодінням загальнотехнічної та професійно орієнтованої англійської мови. Уточнено специфікації рівнів володіння студентами технічних спеціальностей іншомовним аудіюванням, говорінням (діалогічне і монологічне мовлення), читанням і письмом з опорою на вже існуючи дескриптори для диференційованого навчання.

Синекоп О.С. Уровневый подход в дифференцированном обучении будущих специалистов по информационным технологиям профессионально ориентированного англоязычного общения

Synekop O.S. Level-based approach in the differentiated instruction of English for Specific Purposes to the future specialists in information technologies

Підготовка висококваліфікованих ІТ-фахівців у немовних вищих навчальних закладах (ВНЗ) є одним з найважливіших завдань сучасного суспільства. Професійна діяльність ІТ-фахівця передбачає володіння іноземною мовою на достатньому рівні, що дозволяє йому успішно вирішувати фахові завдання у виробничій діяльності.

Нині однією з особливостей навчального процесу у немовних ВНЗ є наявність гетерогенних груп, до складу яких входять студенти з різним рівнем володіння іноземною мовою. Відомо, що відповідність досягнень студента рівню володіння іноземною мовою є своєрідним індикатором успішності його навчання, а також збалансованим відповідником визначених навчальних цілей і завдань та специфіки організації комунікативної діяльності викладачем в обраній методиці. Відтак, діагностування і врахування визначеного рівня навченості студента впливає на організацію і перебіг диференційованого навчання майбутніх ІТ-фахівців професійно орієнтованого англомовного спілкування.

Отже, ціллю цієї статті є уточнення рівнів володіння іноземною мовою майбутніх ІТ-фахівців у немовних вищих навчальних закладах (ВНЗ).

Аналіз наукових джерел підтверджує той факт, що проблема рівневого підходу з його теоретичними і практичними аспектами набула значущості у роботах вітчизняних науковців, методистів (Т. В. Маркової, І. Л. Бім, Н. Д. Гальскової, Н. І. Гез) та дослідників з питань мовної освіти Ради Європи, які розробили “Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання” (ЗЄР)/ “Common European Framework of Reference for Languages: Learning. Teaching. Assessing”, положеннями якого керуються викладачі і нині. Вагомим внеском у розвиток рівневого підходу в науковій площині методики України є дослідження С. Ю. Ніколаєвої [6] (визначила рівневий підхід як один з пріоритетних у системі навчання іноземних мов і культур), В. В. Задорожної (в межах організації самостійної роботи уточнила вимоги до рівня мовленнєвих, мовних, лінгвосоціокультурної, навчально-стратегічної компетенцій на кожному році навчання майбутніх учителів англійської мови) [5]; В. В. Черниш (деталізувала зміст рівнів володіння мовою англомовного професійно орієнтованого говоріння та співвіднесла їх з роками підготовки викладачів іноземної мови у вищих навчальних закладах) [9]. Н. В. Ягельської (створила мовний портфель для економістів, який дозволяє не тільки викладачам, а й студентам визначити рівень володіння іноземною мовою) [10]. О. О. Паршикової (уклала номенклатуру навичок та вмінь елементарного іншомовного спілкування на кожному із проміжних рівнів А1) [7].

Звернімося до трактування поняття володіння іноземною мовою, яке на думку Н. Д. Гальскової та Н. І. Гез, є багатомірним і охоплює, по-перше, “об'єктні” параметри комунікації і володіння цими поняттями (предметні знання, що обумовлені ситуаціями спілкування та що реалізуються за допомогою мовних засобів; знання соціальних взаємозв'язків і умов їх реалізації, необхідних для здійснення індивідуальної комунікативної програми); по-друге, готовність і уміння користувача аналізувати й оцінювати ситуацію спілкування, приймати релевантне рішення відносно мовленнєвої поведінки і здійснювати контроль власних мовленнєвих дій та дій партнера під час спілкування; по-третє, вміння дати об'єктивну оцінку власному комунікативному потенціалу й уміння користуватися варіативними можливостями поведінки, релевантний вибір яких дозволяє досягати результативності спілкування; по-четверте, використовувати у мовленнєвій діяльності і розуміти при декодуванні висловлювань інших користувачів паралінгвістичні та екстралінгвістичні елементи спілкування [2, с. 18]. Підсумовуючи, можна сказати, що визначені дослідниками параметри є складовою будь-якого рівня й актуальні для уточнення дескрипторів рівнів володіння майбутніх ІТ-фахівців.

Далі доцільно з'ясувати, що передбачає термін “рівень володіння іноземною мовою”. Слідом за Е. Г. Азімовим та А. М. Щукіним[1, с. 326] визначаємо цей термін відносно нашого дослідження як категорію методики, що характеризує ступінь досягнутого студентами успіху у володінні професійно орієнтованою англійською мовою, що вивчається впродовж бакалаврату.

У Загальноєвропейських рекомендаціях пропонується три рівні володіння іноземною мовою, які, в свою чергу, діляться на підрівні:

Рівень А - Елементарний користувач / BasicUser (А 1 - Інтродуктивний рівень / Breathrough; А 2 - Середній рівень або “виживання” / Waystage);

Рівень В - Незалежний користувач / IndependentUser (В 1 - Рубіжний рівень / Threshold; В 2 - Просунутий рівень / Vantage);

Рівень С - Досвідчений користувач / ProficientUser (С 1 - Автономний рівень / Effective operational proficiency; С 2 - компетентний / Mastery) [4, c. 23].

Відповідно до Н. Д. Гальскової та Н. І. Гез зазначені рівні характеризуються:

- різним ступенем сформованості комунікативних умінь; ступенем складності ситуацій; різним ступенем розвитку здатності адаптуватися до новизни мовленнєвих ситуацій;

- варіативністю цілей і способів спілкування, релевантністю використання мовних і мовленнєвих засобів;

- різною якістю висловлювання з точки зору новизни, ступеня складності, об'єма, наявності і реалізації комунікативного наміру, мовних труднощів і різномаїття мовних засобів;

- нормативністю мовного оформлення тексту щодо правильності і доцільності використання мовних засобів, точності передачі/сприйняття інформації, відповідності мовних засобів певним ситуаціям спілкування;

- швидкістю мовлення, що реалізується через швидкість виконання комунікативної задачі в ситуації, впевненості/невпевненості відбору мовних засобів, відсутності/наявності невиправданих пауз і повторів у процесі спілкування;

- ступенем самостійності в ході мовленнєвих контактів [2, c. 101].

Наступним кроком буде розгляд ключових положень Програми з англійської мови для професійного спілкування (АМПС) стосовно рівнів володіння мовою студентами немовних спеціальностей. Отже, відповідно до Програми АМПС рекомендованим рівнем володіння іноземною мовою вступника у ВНЗ є В1+. Цільовий рівень володіння іноземною мовою у бакалавраті відповідає В2 (Просунутий рівень/Vantage), який корелюється з необхідною кількістю аудиторних годин - 200 [11, с. 2].

Далі звернімося до особливостей організації іншомовного навчання у немовних ВНЗ. Обґрунтовуючи доцільність іншомовного навчання тому чи іншому виду мовленнєвої діяльності, науковці Я. О. Дьячкова [3], І. О. Сімкова [8] характеризують етапи навчання іноземної мови у немовних ВНЗ. Наприклад, І. О. Сімкова, описуючи систему навчання іноземної мови впродовж п'яти з половиною років від бакалаврату до магістратури на прикладі Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, зазначає, що в інших університетах України, де здійснюється підготовка фахівців немовних спеціальностей, навчання іноземної мови продовжується в основному два роки [8, с. 31]. Нині ситуація з викладанням іноземної мови не змінилася і тривалість навчання різна в немовних ВНЗ і досі. В контексті нашого дослідження розшарування іноземної мови на загальнотехнічну (І і ІІ курси) і професійно орієнтовану (ІІІ і один семестр N курсу), на прикладі Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, виправдане, оскільки впродовж перших двох років вводяться фундаментальні дисципліни такі, як математика, фізика, частково програмування та інші, які є підґрунтям для опанування професійно орієнтованих дисциплін. Відтак, логічним є те, що іноземна мова віддзеркалює контент низки загальнотехнічних дисциплін галузі ІТ. На третьому курсі вектор дисциплін змінюється і звужується до професійноорієнтованих; студенти проходять виробничу практику, а відтак мають можливість набувати фахового практичного досвіду. Отже, доцільність професійно орієнтованої іноземної мови на третьому курсі безсумнівна, в цей період навчання уможливлюється оволодіння студентом знаннями, навичками і вміннями професійно орієнтованого англомовного спілкування.

Попри невелику кількість годин, таке професійно орієнтоване англомовне навчання у бакалавратів межах чотирьохрічного навчання має свої переваги порівняно з університетами, де тривалість навчання значно менша, зокрема:

- є модульним за своєю організацією [8];

- задовольняє різнопланові потреби студентів в іншомовному спілкуванні [8];

- забезпечує наступність вивчення іноземної мови від загальнотехнічної до професійно орієнтованої на рівні цілей, змісту і результату;

- посилює міждисциплінарність дисциплін соціо-гуманітарного і природничо-наукової і професійної підготовки, а також іноземної мови загальнотехнічного і професійно орієнтованого спрямування;

- постійно активізує іншомовні знання і спонукає до вдосконалення вмінь студентів з англійської мови через спілкування в усній і письмовій формах;

- посилює мотивацію студента до вивчення мови спеціальності;

- збагачує професійний світогляд студента через іноземну мову;

- через інтеграцію фахових дисциплін в іноземну мову сприяє набуванню практичного досвіду користувача мовою через різноманітні професійно орієнтовані змодельовані ситуації викладачем, що віддзеркалюють фахові реалії.

Традиційно рівень володіння іноземною мовою студентів-вступників, які збираються опановувати спеціальності галузі ІТ, доволі високий - В1/В1+, В2/В2+. Перші два роки іншомовного навчання дозволяють студентам з недостатнім рівнем володіння іноземною мовою, зокрема А2/А2+, досягти бажаного при вступі в університет рівня володіння англійською мовою В1/В1 + в рамках загальнотехнічної англійської мови, що уможливлює далі впродовж третього і четвертого курсів опановувати професійно орієнтовану англійську мову і просунутись до рекомендованого рівня В2/В2+. Зазначимо, що на початку третього курсу, як показало і тестування студентів, рівень володіння іноземною мовою варіюється від В1/В1+ до В2/В2+. Рідко виявляються студенти з рівнем С1. Ті студенти, які вже на початку навчання в університеті мали рівень В2/В2+ повинні розширювати свої знання, але вже в рамках професійно орієнтованої англійської мови.

Зважаючи на зазначене вище, вивчення іноземної мови у немовних вищих навчальних закладах у бакалавраті можливо розглядати у горизонтально- вертикальній площині, де вертикаль представлена зростанням від рівня В1/В1+ до В2/В2+, а горизонталь - оволодінням загальнотехнічної на 1-2 курсах та професійно орієнтованої англійської мови на 3-4 курсах (рис. 1).

Рис. 1. Вивчення іноземної мови у бакалавраті у немовних ВНЗ

рівневий диференційований англомовне спілкування

В контексті рівневого підходу варто розглянути питання тестування, в результаті проходження якого визначається рівень володіння мовою користувача. В світі існує різноманітна палітра тестів (IELTS/International English Language Testing System, CEF/Cambridge English: First, TOEFL iBT/Testof Englishas a Foreign Language (internet-basedtest), які представляють інтерес для студентів немовних ВНЗ, оскільки частково вонипісля бакалаврату виїжджають за кордон продовжувати навчання в магістратурі. Зазначимо, що прийнятний рівень володіння мовою для інших країн має бути не нижчий В2/В2+, який студенти ВНЗ мають досягти на кінець бакалаврату.

Беручи до уваги зазначене вище, у диференційованому навчанні майбутніх ІТ-фахівців професійно орієнтованого англомовного спілкування викладач повинен враховувати рівні володіння іноземною мовою В1/В1+ та В2/В2+.

Рівень В1 відображає специфікацію рубіжного рівня, характерною особливістю якого є здатність підтримувати інтеракцію та висловлюватись у цілому ряді контекстів, а також здатність гнучкосправлятися [4, с. 34] з проблемами загальнотехнічного плану. Просунутий рубіжний рівень (В1+) крім тих самих характеристик зосереджується на обміні певних інформаційних якостей [4, с. 34]. Рівні В2 та В2+ вважаються просунутими з тою різницею, що В2+ є поглиблений просунутий. Відповідно до ЗЄР рівень володіння іноземною мовою В2 фокусується на таких ключових позиціях: зосередженість на ефективному аргументі; здатність на більше, ніж збереження свого статусу у соціальному дискурсі; новий ступінь мовленнєвого усвідомлення [4, с. 35]. Особливість рівня В2+ полягає в тому, що продовжується зосередження на аргументації та соціальному дискурсі; врахуванні параметрів зв'язності [4, с. 35]. Існує думка, що встановлення додаткових підрівнів між рівнями (в нашому випадку це В1 + та В2+) є завжди суб'єктивною процедурою [4, с. 32], тому у нашому досліджені уточнюємо дескриптори для рівнів В1 та В2 в контексті навчання майбутніх ІТ-фахівців. Відтак, доцільним є зупинитись на специфікації рівнів володіння іншомовним аудіюванням, говорінням, читанням і письмом з опорою на вже описані дескриптори ЗЄР [4], БЭР [11], І. П. Задорожною[5], В. В. Черниш [9], Н. В. Ягельскою [10]: Аудіювання

В1: розуміти основну інформацію аудіо- та відео повідомлення з чіткою вимовою на технічну знайому тематику; розуміти необхідну інформацію фахових простих аудіо- та відео повідомлень та фіксувати її відповідно до завдання; сприймати та розуміти нескладні чіткі послідовні повідомлення, лекції, в тому числі складні дискусії загальнотехнічної тематики у відносно повільному темпі; розуміти лінійну фактичну інформацію технічних текстів, розрізняючи як головний зміст, так і деталі, що пов'язані з академічною та загальнотехнічною тематикою;

В2: розуміти провідну ідею змісту аудіо- та відео повідомлення нормативного мовлення в ході обговорень, дебатів, доповідей, лекцій, бесід, форумів на фахову тематику; розуміти досить складні фахові аудіо- та відеоповідомлення; розуміти необхідну інформацію фахових аудіо- та відеоповідомлень та фіксувати її відповідно до завдання; розуміти деталі досить складних у лінгвістичному і змістовному плані аудіо- та відеоповідомлень на літературній мові, що пов'язані з академічною та професійною сферами; розуміти різні точки зору, ставлення мовця до предмету розмови, що виражено експліцитно, та визначати цінність професійно орієнтованої інформації, оцінювати її; визначати логічну послідовність фактичного матеріалу та низку складних аргументів аудіо- та відеоповідомлення на знайому та незнайому фахову тему.

Діалогічне мовлення В1: вступити без підготовки до розмови в межах знайомої загальнотехнічної тематики; сприймати і відповідати на запитання, проте вимушений просити повторити запитання, якщо мовлення швидке; обмінюватися інформацією, підтверджувати та пояснювати її під час бесіди, дискусії, обговорення, проте іноді виникають деякі утруднення, коли мовець намагається точно сформулювати певну думку; починати, логічно і ясно продовжувати і закінчувати розмову, підтримувати або заперечувати думку іншого співрозмовника, широко використовуючи різноманітні прості мовленнєві засоби; стисло давати коментарі повідомленням, що відображають різні точки зору, порівнювати і зіставляти альтернативи, висловлювати певну інформацію з обмеженою точністю;

В2: впевнено висловлюватися під час бесіди, дискусії, обговорення на фахові теми з певною невимушеністю; розуміти й обмінюватися доволі складною інформацією на різноманітні фахові теми; аналізувати, узагальнювати, систематизувати, підсумовувати, аргументувати інформацію з декількох джерел; доступно окреслювати проблему, ідентифікуючи її причини та наслідки;зважувати усі “за” і “проти” певної фахової проблеми; доступно викладати власну думку, переконливо повідомляти і реагувати на складну аргументацію; вільно й активно брати участь у інтерв'ю, мимоволі переходити від підготовлених до непідготовлених запитань, ініціювати в інтерв'ю, бесіді, дискусії, розвивати ідеї з незначною допомогою іншого комуніканта; домовлятись про ділові зустрічі, про виконання замовлення ІТ-фахівцем; знаходити консенсус під час ділової розмови; детально розуміти думки декількох співрозмовників та узагальнювати їх точки зору; вільно переключатись від одного співрозмовника до іншого, адаптуватись до змін, що трапляються під час бесіди, дискусії, обговорення; вибудовувати власний аргумент на основі декількох різних ідей співрозмовників;

Монологічне мовлення

В1: доволі вільно розповідати, використовуючи прості зв'язні послідовні висловлювання в контексті загальнотехнічної тематики; презентувати прості описи на технічну тематику; розвивати аргументацію, яка не викликає труднощів у реципієнта; влучно назвати причини та викласти своє бачення; презентувати короткі підготовлені повідомлення на загальнотехнічну тематику, які часом з помилковим наголосом і інтонацією зрозумілі; стисло коментувати твердження, математичні вирази, малюнки, таблиці, графіки тощо;

В2: висловлюватись чітко, системно, розгорнуто і деталізовано з виділенням основних положень на фахові теми на основі прочитаного чи/і почутого; послідовно розвивати достатньо розширену і переконливу аргументацію,фокусуючи увагу на додаткових деталях при необхідності; висловлюватись на фахову тематику спонтанно у швидкому темпі, що не спричиняє труднощів розуміння у слухача; розширено коментувати твердження, математичні вирази, малюнки, таблиці, графіки тощо; вибудовувати низку міркувань; пояснювати своє бачення, наводячи аргументи “за” і “проти”.

Читання

В1: розуміти суттєвий фактичний матеріал тексту загальнотехнічної тематики (науково-популярних статей, доповідей, есе, блогів) із достатнім рівнем розуміння; розуміти необхідну інформацію в аргументованому загальнотехнічному тексті з виваженою структурою, відбирати інформацію з тексту/текстів за певною тематикою; виокремлювати ключові положення та визначати послідовність аргументації, тане завжди в повному обсязі, на відому тематику; розуміти чітко написані нескладні інструкції.

В2: читати із значним рівнем самостійності та розуміти основні ідеї автентичних текстів (науково-популярних і наукових статей, фахових доповідей, ділових листів,есе, блогів, фахової документації: інструкції, специфікації), пов'язаних зі спеціальністю; визначати смислові частини автентичного тексту; виділяти і розуміти необхідну інформацію (думки, факти тощо) з текстів (наукових статей, фахових доповідей, ділових листів), в тому числі довгих і складних, пов'язаних зі спеціальністю; детально розуміти і вивчати зміст фахових текстів (наукових статей, фахових доповідей), визначати і розуміти основну і другорядну інформацію; висловлюватись щодо цінності інформації; розуміти довгі та складні інструкції, політики інформаційної безпеки.

Письмо

В1: писати зв'язні тексти на відомі загальнотехнічні теми, з'єднуючи низку коротких простих елементів у ланцюжковий відрізок мовлення; висловлюватися послідовно і детально простим зв'язним текстом; писати короткі та нескладні есе, доповіді, анотації, коментарі на знайому загальнотехнічну тематику, викладаючи фактичний матеріал; впевнено обґрунтовувати власне бачення; стисло надавати приклади, демонструвати таблиці, статистичні данні, математичні вирази, малюнки, графіки, якщо цього потребує текст; писати листи, висвітлювати важливу для нього/неї інформацію;

В2: писати чіткі, розширені та добре структуровані тексти відповідного жанру (реферат, есепро переваги і недоліки / for and against essay, есе- висловлення думки / opinion essay, доповідь / informative report, доповідь / survey report, тези доповіді на конференцію, анотацію, інструкції, коротку автобіографію, аплікаційний лист, мотиваційний лист, політика інформаційної безпеки), що пов'язані з ІТ-спеціальністю; аналізувати, порівнювати, узагальнювати й оцінювати інформацію, наводити аргументи з різних джерел; реферувати різні професійно орієнтовані джерела, окреслюючи зв'язки між думками у вигляді чіткого зв'язного повідомлення; писати фахові тексти з логічно розгорнутою аргументацією, акцентуючи увагу на ключових думках, деталізуючи інформацію, наводячи фактичний матеріал “за” чи “проти”, пояснюючи переваги і недоліки певного твердження та дотримуючись відповідного жанру; ефективно викладати думки у форумах, листах, коментарях; ефективно надавати приклади, демонструвати і коментувати таблиці, статистичні данні, математичні вирази, малюнки, графіки на підтримку свого висловлювання, цитувати, якщо цього потребує текст; помічати і виправляти деякі помилки у висловлюваннях в процесі написання тексту.

Таким чином, в цій статті ми зробили спробу конкретизувати рівні володіння іноземною мовою В1 та В2 для студентів-майбутніх ІТ-фахівців, характеризуючи аудіювання, діалогічне і монологічне мовлення, читання і письмо, що дозволить як викладачу, так і студенту, визначити рівень володіння іноземною мовою, враховувати визначені рівні при відборі матеріалів та розробці комплексів вправ. Перспективним кроком у нашому дослідженні є розробка вправ для аудіювання, говоріння, читання і письма з урахуванням рівнів володіння іноземною мовою.

Використана література