Теорія міміко-жестового мовлення та сурдоперекладу в структурі формування точності семантичних значень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теорія міміко-жестового мовлення та сурдоперекладу в структурі формування точності семантичних значень

Горлачов О. С.

Висвітлено особливості використання дактильного, міміко-жестового мовлення та сурдоперекладу в структурі спеціального, інтегрованого та інклюзивного навчання дітей з порушеннями слуху, зокрема розкрито здійснений порівняльний аналіз формування точності семантичних значень в процесі невербальної комунікації. Описано проблему таких специфічних форм комунікації, як дактильне та міміко -жестове мовлення в структурі спілкування осіб з порушенням слуху, та здійснений системний аналіз особливостей використання в навчально - виховному процесі дітей з порушеннями слуху дактильного та міміко-жестового мовлення з вихідних позицій науки в форматі Нової української школи. Окреслено, на основі проведених психолого-педагогічних та лінгвістичних досліджень, специфіку міміко-жестового мовлення на засадах функціонально-структурних компонентів мовленнєвої основи. Розкрито теорія міміко -жестового мовлення та сурдоперекладу, що базується на основі власне специфічних особливостях кінетики, семантики, лексики, граматики, морфології та синтаксису. порушення слуху невербальна комунікація

Ключові слова:дактильне мовлення, міміко-жестове мовлення, сурдопереклад, міжособистісна комунікація, спілкування, семантика, особи з порушеннями слуху.

Горлачёв А. С. Теория мимико-жестового речи и сурдоперевода в структуре формирования точности семантических значений

Освещены особенности использования дактильной, мимико-жестовой речи и сурдоперевода в структуре специального, интегрированного и инклюзивного обучения детей с нарушениями слуха, в частности раскрыто осуществленный сравнительный анализ формирования точности семантических значений в процессе невербальной коммуникации. Описано проблему таких специфических форм коммуникации, как дактильная и мимико-жестовая речь в структуре общения лиц с нарушением слуха, и осуществлённый системный анализ особенностей использования в учебно-воспитательном процессе детей с нарушениями слуха дактильной и мимико-жестовой речи с исходных позиций науки в формате Новой украинской школы. Определена, на основе проведенных психолого-педагогических и лингвистических исследований, специфика мимико -жестовой речи на основе структурно-функциональных компонентов речевой основы. Раскрыто теорию мимико -жестовой речи и сурдоперевода, которая базируется на основе собственно специфических особенностях кинетики, семантики, лексики, грамматики, морфологии и синтаксиса.

Ключевые слова:дактильная речь, мимико-жестовая речь, сурдоперевод, межличностная коммуникация, общение, семантика, лица с нарушениями слуха.

НorlachovO. S. Theory of sing language and sing language translation in the structure of the formation of the accuracy of semantic values

The features of the use of ductile finger spelling, sing language and sing language translation in the structure of special, integrated and inclusive education of children with hearing impairments are covered, in particular, a comparative analysis of the formation of accuracy of semantic values in the process of non-verbal communication is revealed. The problem described of such specific forms of communication, as finger spelling and sing language in the structure of communication of persons with hearing impairment, and implemented system analysis of the features of using finger spelling and sing language in the educational format of the New Ukrainian school. Determined, on the basis of the conducted psychological, pedagogical and linguistic studies, the specificity of sing language based on the structural and functional components of the speech base. The theory of sing language and sing language translation is disclosed, which is based on the specific features of kinetics, semantics, vocabulary, grammar, morphology and syntax.

Keywords: finger spelling, sing language, sing language translation, interpersonal communication, communication, semantics, persons with hearing impairments.

На сьогодні в галузіосвітиУкраїнивідбуваютьсязначніперетвореннявнаслідокреформуванняосвітнього простору та створенняНовоїукраїнськоїшколи. Здійснюючирозбудовусучасноїнаціональноїосвіти в форматіНовоїукраїнськоїшколиуваганауковоїспільнотиспрямовується на існуючірізновекторнісистеминавчаннядітей з порушеннями слуху, якіґрунтуються на гуманістичних основах розвитку, соціалізації та інтеграціїнечуючих в оточуючийсоціум. Зокрема, основниминапрямамиосвіти, що є доступними для глухих та слабочуючихдітей, в тійчиіншіймірі, виділяються: спеціальне, інтегроване й інклюзивненавчання.

Спеціальнаосвітадітей з порушеннями слуху маєзначнийтеоретичний та практичнийдоробок, так як пройшладоситьтривалий час становлення, розвитку і апробаціїсвоєїдоцільності й ефективності. Спеціальнаосвіта за весь періодсвогоіснування довела свою практичнудієвість й досіздійснюєпозитивнийвплив, як на загальний, так і на інтелектуальнийрозвиток глухих та слабочуючихдітей. Однією з особливостей в галузіспеціальноїосвітидітей з порушеннями слуху виступає феномен дактильного, міміко-жестового мовлення та сурдоперекладу, тому що в процесіміжособистісноїкомунікації, як провіднийзасібспілкування, особи з порушеннями слуху використовуютьдактильне та міміко-жестовемовлення, а в процесіотримання та передачіінформації - сурдопереклад [1].

Дактильне та міміко-жестовемовлення є специфічнимизасобаминевербальноїкомунікаціїосіб з порушеннями слуху між собою та з людьми, якіоволоділиданими формами мовлення. Функціонуютьдактильне та міміко-жестовемовлення на кінетичнійоснові і створюють основу розвитку, культури та менталітетуосіб з порушеннями слуху.

Сурдоперекладвідбувається на основідактильного та міміко-жестового мовлення. Під час сурдоперекладу за допомогоюдактилологіїпередаютьсяновоутворені, специфічні, невідомінечуючим слова, а такожназви, абревіатури, прізвища, іменатощо, що не маютьвідповідногожестового позначення слова [1]. Міміко-жестовемовленняхоча й не передаєповноюміроютакімовнізакономірності як узагальнення, точність, детальність, логіку, але виступає основою сурдоперекладу, оскількискладаєйогофактичнузнакову базу.

Якщопід час дактилюваннявідбуваєтьсяполітерна передача змістуінформації, то при застосуванніміміко-жестового мовленнянівелюютьсявсі правила семантики, лексики, граматики, морфології та синтаксису звуковоїсловесноїмови, а відбувається передача певногоповідомленняспецифічнимневербальним блоком інформації.

Міміко-жестовемовлення, як знакова форма, є допоміжнимзасобомпередачіінформації особам з порушеннями слуху, так як міміко-жестовемовлення не зберігаєформивидозміничастинмови, якіпозначені жестом. Під час невербального спілкуваннязасобамиміміко-жестового мовлення порядок побудовижестовоїфрази є дужеспецифічним і в більшостівипадків не співпадає з послідовністюслівсловесноїмови, так як міміко-жестовемовленнямаєгнучкий порядок розташуванняжестів і потребуєтого, абичастиниреченнявиконувалифункціюповідомлення теми та головного завдання, а не лишеграматичніфункції (представляли підмет і присудок), як цемаємісце у вербальніймові. Прикладипередачісловеснихречень за допомогоюміміко-жестового мовлення передано на рисунках 1 -3.

Рис. 1. Гоаматичнадеструктуризаціяміміко-жестового мовлення.

Рис. 2. Гоаматичнадеструктуризаціяміміко-жестового мовлення.

Рис. 3. Гоаматичнадеструктуризаціяміміко-жестового мовлення.

Приклад відтворенняреченнясловесноїмови і йоговідповідник в міміко-жестовому мовленніосіб з порушеннями слуху подано на рис. 3. Даний приклад наочновідображаєсемантичну, морфологічну, лексичну, граматичну та синтаксичнуособливістьміміко-жестового мовленняосіб з порушеннями слуху. Так словеснеречення «Злівавідвікнастоїть холодильник» передається в процесіневербального спілкуваннянечуючихосіб набором, тобтосмисловимжестовим блоком: спочаткуглухийпокаже жест «Вікно», лише не в класичнійформівираження, локалізації жесту з правоїсторонивідтулубамовця, а в районілівоїчастинитіла, нібивказуючи на те, щодіявідбуваєтьсясамезліва; потім буде показано жест «холод», що в даномувипадку є основною характерологічноюознакою такого предмету як холодильник і, на сам кінець, жестовоїфрази буде зображенообрисиверхньоїчастини і стінокшафивідповідногооб'єму і величини, щоуявляєтьсянечуючиммовцем, тобто так відтворюється жест «шафа». Даний набіржестовихпозначень слова і сформуємисленнєвий образ зазначеноговищеречення, щопередаєтьсявід адресанта до адресата засобамиміміко-жестового мовлення.

Отже, в комунікативнійдіяльностіосіб з порушеннями слуху за допомогоюміміко-жестового мовленнямайжене можливовикористатискладніречення, тому щопобутовітеми не стимулюютьцейпроцес. За допомогоюміміко-жестового мовленняможездійснюватисьуспішноспілкування на побутові та особисті теми. Обговорення будь-якоїситуаціїпід час міжособистіснихвзаєминосіб з порушеннями слуху ґрунтується в міміко-жестовому мовленні на простих, конкретнихситуаціях, які і позначаються знаками за специфічнимвикористанням синтаксису, морфології, семантики, лексики і граматики, які є суттєвовідміннимивідвідповіднихзасобівсловесноїмови.

Відповіднощесвого часу видатні сурдопедагоги Н. Г. Морозова [3] і Ж. І. Шиф [2] наголошували на тому, щодіти з порушеннями слуху, у якихвихідним у навчанніслугуваломіміко -жестовемовлення, при написанніречень і текстів передавали абсолютну структуру засвоєногоміміко-жестового мовлення, яке повністюзмінювалосмислданихречень та текстів. Саме тому, українськасурдопедагогічна наука надаєперевагусловесному методу навчаннядітей з порушеннями слуху у порівнянніізжестовим методом. Саме на основісловесноїмови, а не дактильного та міміко-жестового мовлення, відбуваєтьсяповноціннийзагальний та інтелектуальнийрозвитокосіб з порушеннями слуху. Відповідно за теорієюкомпенсації М. Д. Ярмаченка [4], навчально-виховнийпроцес в спеціальномуосвітньомузакладі для дітей з порушеннями слуху повинен розширювати сферу спілкуванняглухих і слабочуючихдітей, збагачуватиїїзміст, встановлюватиособисті та діловістосунки, як між самими нечуючимиучнями, міжучнями та сурдопедагогами, між особами з порушеннями слуху і оточуючимсоціумомтощо.

Саме тому, рівеньволодінняміміко-жестовиммовленнямкожним сурдопедагогом і особою, яка безпосередньоздійснюєнавчально-виховнийпроцесщододитини з порушеннями слуху (на сьогодніокрім сурдопедагога ще й асистентвчителяінклюзивного закладу освіти), апріорімає бути досконалим і маєґрунтуватись на усвідомленнійогоструктури, особливостей, мовленнєвихзакономірностей та специфікизастосування, а відтакмаєволодіти і застосовуватикорекційновивіреніметодитеоретичного та системного аналізуміміко-жестового мовлення й, відповідно, сурдоперекладу.

Проведені нами психолого-педагогічні та лінгвістичнідослідженнядактильного, міміко- жестового мовлення та сурдоперекладу в структуріспеціального та інтегрованого й інклюзивногонавчаннядоводять:

1. В системіспеціальноїосвітидактильне та міміко-жестовемовленнявикористовуєтьсяпіслявикористаннявсіхосвітніхможливостейсловесноїмови та з метою допомоги і додатковогопоясненняпереданоїінформації. Зокрема, дактильне та міміко-жестовемовленнявиступаютьзавжди як допоміжніформиспілкування.

2. В спеціальнійосвіті метою сурдоперекладувиступаєумоваякнайточнішогоознайомленнянечуючого адресата зізмістомінформаційного, навчальноготощо словесного повідомлення. Так як інформація, щопідлягає такому сурдоперекладумаєточно передаватись за змістом, за для усуненняперекрученьсмислу, неточностей і домислів.

3. В системіінклюзивногонавчаннядактильне, міміко-жестовемовлення та сурдоперекладвикористовуєтьсялише для пришвидшення та спрощенняпередачінавчальноїінформації без урахуваннярівнярозумінняпереданоїінформації і без зацікавленості у точностірозуміння та засвоєнняданоїінформаціїучнями з порушеннями слуху.

4. В системіінклюзивногонавчаннядактильне, міміко-жестовемовлення та сурдоперекладмаєфрагментарний, беззмістовний, характер наштовхування на певну думку, яка не завждизасвоюєтьсяучнями з порушеннями слуху правильно.

Отже, з метою забезпеченняповноцінногокорекційноспрямованогонавчально-виховногопроцесу в інклюзивномузакладіосвітистосовнодітей з порушеннями слуху сурдопедагог чиасистентвчителя, тобто особи, якібезпосередньоздійснюютьнавчально-виховнийпроцесщододитини з порушеннями слуху, маютьволодітивсімасурдопедагогічнимикомпетенціями. Тобто, усталеноюнауковоютермінологією й базовимизнаннями з певноїгалузі наук, інформація з якоїпідлягаєсурдоперекладу, знати психологічніособливостідітей з порушеннями слуху, їхкультуру і менталітет, а такожнеобхідновмітипередбачати як діти з порушеннями слуху сприйматимутьінформаціюпередану за допомогоюсурдоперекладу й вмітиїїадаптуватизалежновідрівняосвіченостіадресатів, мативеликий словниковий запас, знати значенняпочутихслів і вмітипідбиратинеобхідні жести, якіякнайповнішедонесуть до розуміння глухим та слабочуючимзмістінформації, щопередаєтьсятощо.

Отже, підсумовуючи все вищевикладенестосовнодактильного, міміко-жестового мовлення та сурдоперекладу в структуріспеціального й інклюзивногонавчаннянеобхіднозазначити, а саме:

По-перше, в середовищіфахівців та науковцівсурдопедагогіввідзначаєтьсяодностайність у тому, щодактильне та міміко-жестовемовленнявиступаютьпровіднимизасобамилише в процесіміжособистісногоспілкування в мікросоціуміосіб з порушеннями слуху, а не в навчально-виховномупроцесі.

По-друге, в процесікомунікації в макросоціумічуючихлюдей особи з порушеннями слуху застосовуютьвсідоступніїмформимовлення (усне, писемне, дактильне, міміко -жестовемовлення), якідужечасто маютьспотворений, видозмінений характер.

По-третє, правильний та конкретний, повноцінний та коректнийсурдопереклад є кроскорекційноюскладовоюздійсненнянаукововивіреної й практично апробованоїпедагогічно - виховноїдіяльності по відношенню до дітей з порушеннями слуху в умовахінтеграційнихявищ та інклюзивногонавчання.

По-четверте, педагог, якийзабезпечуєнавчально-виховнийпроцесщододітей з порушеннями слуху, з метою повноцінного та якісногооволодіння ними всімрізноманіттямзнань, умінь і навичок, маєдосконаловолодітиокрімзагальнопедагогічнихкомпетенцій, такожспеціальнимисурдопедагогічнимикомпетенціями, зокремаволодітидактильним, міміко-жестовиммовленням та вмітиздійснитисурдопереклад.

По-п'яте, на сьогодніпостає проблема випадінняінтегрованихосіб з порушеннями слуху ізсередовищанечуючих і не входженняїх в середовищечуючих, яка потребуєподальшогодослідження та вивченняфахівцями з різнихгалузей науки.

Відповіднощодохарактерологічнихособливостейміміко-жестового мовлення, а відповідно і сурдоперекладунеобхіднопам'ятати про неможливістьздійсненняповноцінногопорівняльногоаналізуйого з вербальною словесною мовоюґрунтуючись на вихіднихпозиціях семантики, лексики, граматики, морфології та синтаксису в класичномуїхрозумінні з точки зорузвуковоїсловесноїмови. Міміко - жестовемовленнянеобхіднохарактеризувативиходячи з таких основних структурно-функціональнихкомпонентів:

1. Кінетики як синтезу структуриелементівжестовихпозначень слова (жестів).

2. Семантики як значеннєвоїосновиміміко-жестового мовлення.

3. Лексики як жестового складу міміко-жестового мовлення.

4. Граматики як набору практичних правил та норм, щореалізуються в процесітворенняжестовихречень та словосполучень:

- морфології як складовоїструктуритворенняжестовихпозначень слова;

- синтаксису як складовоїструктуритворенняжестовихречень та словосполучень.

Тобто, з метою здійсненнякоректної та наукововивіреної характеристики міміко-жестового мовленняосіб з порушеннями слуху необхідновраховуватизазначенівище структурно-функціональнікомпоненти. Кінетика в міміко-жестовому мовленнівключає в себе синтез всіхструктурнихелементівжестовихпозначеньслів (жестів): конфігурації руки (або рук); локалізації жесту; характеристики руху руки (або рук); артикуляції (промовляння словесного образу жесту); мімікиобличчя (з можливимдодаваннямпантомімитіла).

Семантична сторона міміко-жестового мовленнявиявляється у визначеннізначеньжестів, їхскладовихчастин, жестовихсловосполучень і фразеологізмів. Тобто, кожнаскладовачастина будь- якого жесту чижестовоїфразимаєпевнузначеннєву характеристику і творяться на основивиокремленняхарактерологічноїтипової для спільнотинечуючихосіб характеристики. Так, виділяютьсятакіосновні характеристики жестів: жести, щовиражаютьдію (вказівки: запрошення, заборона, прохання); жести, щоімітуютьдію (інсценувальні); жести, щоімітуютьпредмет (імітаційні); комбіновані жести (імітаційно-інсценувальні); жести, щоописують форму предмету (описові); жести, щовказують на предмет, частинучимісцерозташуванняпредмету (вказівні); жести, щохарактеризуютьпевнуякість, предмету, явища (характеризуючі); жести, щозображаютьпевнуознаку предмету, явища (характерологічні); жести, щокопіюютьсловеснівирази (копіюючі); штучні жести (дактильні, недактильні, числові); власніжестовіімена. Дані характеристики жестівзастосовуються для описувсьогооб'ємузнаківміміко-жестового мовлення та виступаютьскладовоючастиноюсурдоперекладу.

Також, семантика простежується і в процесітворенняжестовоїсинонімії в міміко-жестовому мовленні, яка є повністюпротилежноюсинонімії, щовластивасловесніймові. Наприклад, в міміко - жестовому мовленні один жест, умовноназвемойого «Крим», якийвідтворюється таким чином: конфігураціяобох рук в положеннічисловихжестів «5» і «5», але долоні рук звернені до мовця, пальціспрямовуються вниз; кисті рук накладаються в паралельномуположенні до грудноїклітини; рухповторювальний, відбувається синхронно, обома руками, зверху вниз по груднійклітині, маєдекільканевербальнихзначень «Крим», «Кавказ», «Грузія», «Геленджик» тощо. В даномувипадкуможемоговорити про регресивнуполісеміюжестовихзнаків в міміко-жестовому мовленніосіб з порушеннями слуху і власнужестовусинонімію.

Лексика міміко-жестового мовленняпроявляється у визначенніжестового складу даноїневербальноїсистемикомунікації, тобтоскладаєкількісну характеристику міміко-жестового мовлення. На сьогодні за загальнимиданимивітчизнянихдослідниківміміко-жестового мовлення, як формикомунікаціїосіб з порушеннями слуху, називаєтьсяприблизнокількістьжестів: 4-5 тисячжестовихпозначеньслів. Саме дана кількістьжестівповноціннозабезпечуєпроцесміжособистісноїкомунікаціїнечуючихосіб і існує як окремапобутовалексичнагрупа. До вербальнихслів та словосполучень, які не використовуються в процесіспілкуванняосіб з порушеннями слуху, не існуєжестовихвідповідників. Наприклад, жестового відповідникаслів«синапс», «глютен», «ресивер» тощо в міміко-жестовому мовленні не існує, так само як і відсутніжестовівідповідникисловосполучень «адроннийколайдер», «хромосомнийнабір» тощо. Хочаіснуєжестовезаміщеннянеіснуючихзнаківіншимизізбереженнямдотриманнясловесноїартикуляції, абовідтворенняслівзасобамидактильногомовлення.

Граматикаміміко-жестового мовленняосіб з порушеннямислуху являє собою набірпрактичних правил та норм, щореалізуються в процесітворенняжестовихречень та словосполучень, тобтозастосуванняособливостейграматичноїбудовиміміко-жестового мовлення про якізазначалосьвище на прикладах. Наприклад, в процесіневербального спілкування особа з порушеннями слуху спочаткузобразить предмет, а вжепотімдію: речення «Я пишу книгу» буде передане такою послідовністюжестів «Я» -- «книга» -- «писати». Такожграматикаміміко-жестового мовленнявміщує в себе морфологію і синтаксис, як складовіграматичноїосновиневербальноїсистемикомунікації. Морфологіяміміко - жестового мовленнявміщує в себе особливостізастосування в процесіневербального спілкуванняскладових структур творенняжестовихпозначень слова. Наприклад, в процесіспілкуваннянечуючийпередаючизначеннявартостіпевноїречі, в переважнійбільшостізобразить слово «вартість» за допомогою жесту «стояти», так як у вихіднійосновіукраїнськогоміміко-жестового мовленнялежитьросійське (радянське) міміко-жестовемовлення і слова на російськіймові «стоять» та «стоимость» маютьподібнічастиникореневоїоснови«стой...». Хоча в літературномуспілкуваннізасобамиміміко - жестового мовленняіснуєвідповідний жест «вартість», якийзображуєтьсянібиімітаціяхлопання пачкою грошей в правійруці по розкритійдолонілівої руки.

Синтаксична основа міміко-жестового мовленняполягає у синтаксисісловосполучень і синтаксисіречень. Тобтовисвітлюєспецифікупобудовижестового словосполучення та речення. Наприклад, словосполучення «нова сукня» особою з порушеннями слуху буде переданенаступними жестами: «Сукня» -- «новий», тобто в процесіневербального спілкуваннянечуючийприкметникзображуєпісляіменника, а словосполучення «Не буду» передасть жестами в такійпослідовності: «Бути» -- «ні». Реченнясловесноїмови «Куди тиїдеш?» буде такожпередаватисьзасобаминевербальноїкомунікації в специфічнійпритаманнійміміко-жестовому мовленнюпослідовності: «Ти» -- «поїхати» (або «авто», залежновідрівняобізнаностінечуючого) -- «куди».

Самеданіособливостікінетики, семантики, лексики, граматики, морфології та синтаксису і складаютьмовленнєвуспецифікуміміко-жестового мовлення, що в загальномупланівідображаєтеоріюданоїневербальноїформимовлення та процесусурдоперекладу.

Отже, підсумовуючи все вищесказане, міміко-жестовемовлення є специфічною формою спілкуванняосіб з порушеннями слуху і тих хтозасвоївдану систему невербальноїкомунікації. Міміко - жестовемовленнямаєсвоїособливості в процесізастосування в різнихтипах навчально-виховнихзакладівспеціальної та інклюзивноїосвіти та функціонує в світлівласнихспецифічних структурно - функціональнихкомпонентівмовленнєвоїоснови. На знанні та адекватному використанніособливостейміміко-жестового мовлення й будується весь процессурдоперекладу, який ставить за мету точне й повноціннедонесенняінформаційногоповідомлення особам з порушеннями слуху. Теоріяміміко - жестового мовлення та сурдоперекладубазується на основівласнеспецифічнихособливостяхкінетики, семантики, лексики, граматики, морфології та синтаксису.

Список використаних джерел

1. Горлачов, О. С. Сурдопереклад в житті осіб з порушеннями слуху // Актуальні питання сурдопедагогіки : зб. наукових праць / за ред. Л.І.Фомічової. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. 2017. С. 17-28.

2. Шиф, Ж. И.ка и развитие мышления у глухих детей. Москва : Просвещение. 1968. 318 с.

3. Морозова, Н. Г. О безъязычных глухонемых и овладении ими словесной речью // Вопросы языкознания. 1963. № 6. С. 56-58.

4. ЯрмаченкоМикола Дмитрович та розвиток української сурдопедагогіки :монографія / за ред. Л. І. Фомічової. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. 172 с.: ілюстр.

References

1. Horlachov, O. S. Surdopereklad v zhyttiosib z porushennyamysluxu// Aktual"nipytannyasurdopedahohiky :zb. naukovyxprac" / za red. L.I.Fomichovoyi. Kyyiv :Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova, 2017. S. 17-28. [in Ukrainian].

2. Shyf, Zh. Y. Usvoenyeyazyka y razvytyemyshlenyya u hluxyxdetej. Moskva :Prosveshhenye, 1968. 318 s. [in Russian].

3. Morozova, N. H. O bez"yazychnyxhluxonemyx y ovladenyyymyslovesnojrech"yu// Voprosyyazykoznanyya. 1963. № 6. S. 56-58. [in Russian].

4. YarmachenkoMykolaDmytrovych ta rozvytokukrayins"koyisurdopedahohiky :monohrafiya/ za red. L.I.Fomichovoyi. Kyiv :Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova, 2018. 172 s.: ilyustr. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru