Розвиток фахової компетентності корекційних педагогів у процесі професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток фахової компетентності корекційних педагогів у процесі професійної діяльності

Миронова С.П.,

Анотація

Однією з умов успішності фахівців на ринку праці є вміння навчатися впродовж життя. Таке вміння є досить необхідним для корекційних педагогів в світлі тих змін, що відбуваються в освіті дітей з особливими освітніми потребами. Сучасну державну освітню політику може реалізувати вчитель, здатний удосконалювати наявну кваліфікацію та набувати нових компетентностей без відриву від професійної діяльності. В статті обґрунтована актуальність проблеми професійного розвитку корекційних педагогів, описані результати дослідження готовності вчителів спеціальних шкіл до підвищення своєї кваліфікації. Доведено, що розвиток професійної компетентності фахівців має бути диференційованим залежно не лише від посадових обов'язків та стажу роботи, а й від рівня їхньої компетентності та свідомості. корекційний педагог кваліфікація

Ключові слова/корекційні педагоги; фахова компетентність; діти з особливими освітніми потребами;професійна діяльність;професійний розвиток; післядипломна освіта.

Миронова С.П., Докучина Т.А. Развитие профессиональной компетентности коррекционных педагогов в процессе педагогической деятельности

Одним из условий востребованности специалистов на рынке труда является умение постоянно учиться. Оно касается и коррекционных педагогов, поскольку сейчас в образовании детей с нарушениями развития происходят большие изменения. Современную государственную образовательную политику может реализовать учитель, готовый не только повышать имеющуюся квалификацию, но и приобретать новые компетентности. В статье обоснована актуальность проблемы профессионального развития коррекционных педагогов, описаны результаты исследования готовности учителей специальных школ к повышению своей квалификации. Доказано, что развитие профессиональной компетентности должно дифференцироваться в зависимости не только от должности специалиста, его стажа, но и от уровня его компетентности, самооценки.

Ключевые слова/коррекционные педагоги; профессиональная компетентность; дети с особыми образовательными потребностями;профессиональная деятельность; последипломное образование; повышение квалификации.

Myronova S., Dokuchyna T. Development of professional competence of correctional educators in the process of occupational activity

Keywords: correctional educators; professional competence; children with special educational needs; occupational activity; professional development; postgraduate education.

Постановка проблеми. У Концепції "Нової української школи" зазначається, що однією з умов успішності й затребуваності фахівців на ринку праці є вміння навчатися впродовж життя[1]. Реалізувати такі завдання щодо сучасного випускника закладів загальної середньої освіти може лише вчитель, який сам постійно професійно розвивається. Ще більшою мірою це стосується корекційних педагогів, адже державна політика освіти дітей з особливими освітніми потребами (далі - дітей з ООП) зазнає істотних змін, що стосуються змісту освіти, форм її організації, методики навчання та взаємодії з дітьми і їхніми родинами. Сучасні завдання в освіті дітей з ООП може реалізувати вчитель, здатний не лише удосконалювати свою кваліфікацію без відриву від професійної діяльності, а й набувати нових компетентностей. Вагомість вищеозначеної проблеми посилюється ще й у зв'язку з прийняттям у 2019 р. Постанови Кабінету міністрів України"Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково - педагогічних працівників", згідно з якою істотно змінюються підходи до професійного розвитку педагогів, яким надається значно більше можливостей для вибору форм і змісту підвищення фахової компетентності [2].

Аналіз досліджень і публікацій. У загальній педагогіці проблема підвищення кваліфікації фахівців у процесі післядипломної освіти досліджується багатьма вченими (В. Андрущенко, В. Бондар,В. Волканова, В. Гуменюк, Л. Даниленко, Н. Дудніченко, І. Жерносек, С. Крисюк, Г.Лісовенко, І.Наумчук, В.Олійник, Л. Пуховська та ін.). В сучасній корекційній педагогіці науковим пошукам проблеми професійного зростання вчителів присвячені лише окремі роботи (Н. Басалюк, В. Липа, С. Миронова, Л. Одинченко, І. Яковлєва та ін.). В останні роки досить активно розробляються різні підходи до змісту, форм і технологій формування інклюзивної компетентності педагогів закладів загальної середньої освіти у процесі їх науково-методичної роботи (В. Бондар, Ю. Бистрова, О. Гноєвська, І. Демченко, І. Дмітрієва, Т. Докучина, О. Казачінер, С. Миронова, Л. Прядко, Д. Шульженко та ін.). Проте проблема підвищення кваліфікації корекційних педагогів, набуття ними нових компетентностей відповідно до змін в освіті дітей з ООП вимагає принципово новітніх досліджень. Зокрема, недостатньо висвітленими у науковій теорії є такі питання: готовність корекційних педагогів до неперервного професійного зростання; зміст компетентностей, необхідних для реалізації професійної діяльності в нових умовах освіти дітей з ООП; новітні форми підвищення кваліфікації; диференціація професійного розвитку корекційних педагогів залежно від рівня їхньої компетентності та свідомості тощо.

Мета статті. Визначити стан готовності корекційних педагогів до професійного розвитку в процесі фахової діяльності.

Виклад матеріалу дослідження. Для реалізації мети використовувалися такі методи: вивчення стану проблеми у теорії та практиці; анкетування корекційних педагогів спеціальних закладів загальної середньої освіти (далі ЗЗСО); кількісний та якісний аналіз одержаних результатів. Аналіз стану проблеми в практиці освіти дітей з ООП засвідчив, що післядипломна освіта корекційних педагогів відбувається переважно традиційними шляхами: проходження курсів підвищення кваліфікації та науково-методична робота. При цьому часто на таких курсах корекційних педагогів приєднують до груп педагогів, що є вчителями предметів ЗЗСО, за винятком вчителів-логопедів. У минулому навчальному році відповідно до нового Закону про освіту окремі вчителі-дефектологи почали підвищувати свою кваліфікацію шляхом участі в науково-методичних і практичних семінарах, тренінгах, хоча така практика ще не є поширеною в регіонах.

Ми вирішили вивчити, наскільки готовими є корекційні педагоги до професійного розвитку, яким формам післядипломної освіти вони віддають перевагу. З цією метою була розроблена анкета для педагогів, які працюють з дітьми з ООП, яка спрямовувалась на вивчення таких аспектів: ставлення корекційних педагогів до своєї професії; бачення нимипозитивних і негативних моментів професійної діяльності й готовність їх долати в процесі роботи;оцінювання необхідних рис особистості фахівця; уявлення про форми здійснення професійного розвитку;наявність бажання використання допомоги інших інституцій в процесі підвищення кваліфікації; самооцінка власної компетентності. Відповідно педагоги відповідали на такі питання:

1. Чи подобається Вам ваша професія?

2. Що Вам подобається у Вашій професії

3. Що Вам не подобається у Вашій професії?

4. Які труднощі Ви відчуваєте у своїй роботі?

5. Чи хотіли б Ви отримати допомогу для підвищення свого професійного рівня? Яку саме?

6. Яким чином Ви здійснюєте професійний розвиток?

7. Чи Ви відчуваєте втому від роботи, потребуєте відпочинку?

8. Як Ви оцінюєте рівень своєї професійної компетентності?

Також у процесі дослідження використовувалась методика "Оцінказдатності педагогів до саморозвитку" В. Маралова [3, с. 146], завданням якої було визначення рівня здатності корекційних педагогів до професійного розвитку. Педагогам пропонували 15 тверджень, з яких вони мали обрати оціночне судження відповідно до власних уявлень. За результатами визначався рівень здатності корекційних педагогів до професійного розвитку.

У дослідженні брало участь 85 вчителів і вихователів спеціальних ЗЗСО Хмельницької, Київської, Вінницької областей. Опишемо результати дослідження.

Таблиця 1.1.

Відповіді на запитання "Що Вам подобається у Вашій професії?"

Перші три запитання анкети були спрямовані на визначення ставлення педагогів до своєї професії. За результатами першого запитання анкети "Чи подобається Вам ваша професія ?" визначено, що 96,47% педагогів спеціальних ЗЗСО подобається їхня професія, 1,18% - не подобається, ще 2,35% - не дали відповідь на це запитання. Респонденти вказували різні фактори, які їм подобаються у їхній професії (таблиця 1.1), що свідчить про задоволеність своєю професією. 3,52% вчителів та вихователів не визначили ніяких факторів, хоча висловили позитивне ставлення до своєї професії.

Аналіз відповідей засвідчив, що найбільше педагогам подобається спілкування та робота з дітьми, можливість їх навчати, виховувати та розвивати. Третім в рейтингу показником, що приносить задоволення педагогам у роботі, є позитивний результат у професійній діяльності. Незначні показники відзначаються щодо можливості професійного саморозвитку.

Переважання позитивного ставлення до власної професії у вчителів та вихователів спеціальних ЗЗСО підтверджують відповіді на запитання анкети "Що Вам не подобається у Вашій професії?". Так, за результатами анкетування 36,46% респондентів не вказали жодного фактору, який би не подобався у їхній професії. Серед найбільш поширених факторів виділяли: "велику кількість документації", "емоційну виснажливість", "заробітну плату". Результати дослідження представлені у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Відповіді на запитання "Що Вам не подобається у Вашій професії?"

Незадоволеність окремими показниками професійної діяльності педагогів обумовлена труднощами, які виникають у них у процесі роботи, про що свідчать відповіді на запитання анкети "Які труднощі Ви відчуваєте у своїй роботі?". Результати відображено у таблиці 1.3.

32,94% респондентів зазначили, що не відчувають значних труднощів у професійній діяльності, а ті незначні, які виникають, суттєво не впливають на успішність діяльності. Корекційні педагоги стверджували, що певні труднощі виникають у кожній роботі, тому не надають їм великого значення. На нашу думку, недооцінка різних перешкод у професійній діяльності може негативно позначатись на її успішній реалізації та призводити до формування завищеної самооцінки професійної компетентності.

Таблиця 1.3.