Здоров'язбережувальна складова академічної культури майбутніх педагогічних працівників у закладах вищої освіти

The methodology of forming the academic culture of future pedagogical workers in higher education institutions is a complex of planning-organizational, organizational-pedagogical, methodical, socio-economic, material-financial, informationtechnological, administrative measures, conditions, procedures for ensuring the continuity, continuity, efficiency educationa l process (in the components of structural organization, functionality, content and practical activity) of student-centered teaching of ped agogical workers, which provides for the acquisition and development of modern scientific knowledge, professional and practic al skills, competences, gaining experience of vocationally oriented and special professional activity in accordance with social requests (modern and prolonged) professional environments of employment of pedagogical health workers, health-saving component of the academic culture of future teaching staff in higher education institutions.

Key words: health-saving component, academic culture, future teachers, higher educational institutions.

Вступ

Постановка проблеми. Основним завданням формування європейського простору вищої освіти є всебічне поєднання освіти, дослідництва та інновацій, що симбіотично узгоджується з необхідністю формування та реалізації потенціалу академічної культури на рівні закладу, регіону, країни, а також міжнародної імплементації. Значну роль у втіленні принципів розбудови європейського простору вищої освіти відіграє академічна спільнота - керівники, викладачі, дослідники, адміністративний персонал, студентство та зацікавлені сторони з числа громадськості і роботодавців.

Суспільноперетворюючу роль відіграє ЮНЕСКО ООН, яка визначає принципи культурної політики сукупної єдності нації.

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) (англ. - World Intellec-tual Property Organization (WIPO) є одним із спеціалізованих агентств ООН, що було створене з метою забезпечити захист інтелектуальних академічних надбань на світовому рівні.

Міжнародний телекомунікаційний союз (англ. - International Telecommunica-tion Union - ITU) виступив ініціатором Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства та розбудови академічного простору, що відображені в підсумкових документах (Женевська Декларація принципів, Женевський План дій, Туніська Програма для інформаційного суспільства), мають історичне значення для втілення в життя мети створення відкритого для всіх академічного інформаційного суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Питання фахової культури, її формування та розвитку стали об'єктом зацікавленості багатьох науковців, зокрема В. Кременя, В. Ткаченка, І. Зязюна, В. Кудіна, Ю. Палюхи, В. Вілкова, О. Салтовського, Б. Гаєвського, О. Романовського та інших. Нині активно досліджуються введені у наукових обіг поняття «академічна корпоративна культура» та «організаційна культура». У дослідженнях Г. Балла, І. Беха, С. Гончаренка, І. Зязюна, О. Пєхоти, В. Семиченко виразно визначені якості, які слід удосконалювати у професійній підготовці майбутніх фахівців у вищій школі. Наукові роботи В. Боголюбова, П. Гусака, М. Корця, О. Матвієнко, Т. Саєнко, С. Яшник, W. Furmanek, W. Sobczyk, W. Walat охоплюють питання, пов'язані зі сферою вищої професійної освіти. Педагогічні інновації розвинуті Н. Дем'яненко, В. Паламарчук, О. Шапран, О. Шевнюк, О. Матвієнко. Філософію культури професійної підготовки всебічно досліджували В. Андрющенко, В. Бех.

Формулювання мети дослідження. Мета статті - охарактеризувати здоров'язбережувальну складову академічної культури майбутніх педагогічних працівників у закладах вищої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

* форм теоретико-практичної, науково-пізнавальної діяльності з елементами поліпрофільності цільової підготовки (очна (денна, вечірня); заочна (дистанційна, мережева)), а саме: за склад овими контингенту здобувачів освітніх послуг, персоніфіковані, тематичні, науково-практичні, групові та мікроконтингентні, дорадчі, тренінгові, просвітницькі, експедиційні, майстерності;

* методів: навчально-науково-розвивальної діяльності учасників освітнього процесу (теоретичної, практичної, дослідницької підготовки) та академічної презентації професійного іміджу майбутніх педагогічних працівників - проблемних сценарних ігор, взаємообміну досвіду наукового пізнання, апробацій та наукометрії, академічного спілкування, етики та естетики; інформаційно-логічного сприйняття та відображення сучасних наукових знань та компетентностей - графічно- табличних та методів синектики, прогнозування та моделювання стану і динаміки освітньо -наукового процесу; аналітичного програмно-моніторингового контролю навчальних результатів (систуаційно -аналітичних, практичних, наукових, дослідницьких, експериментальних, творчих, проектних); мотивації (соціальної, екологічної відповідальності при реалізації принципів академічної доброчесності та етики, мобільності та студентоцентрованості академічного простору освіти, науки та інноватики);

* засобів інформаційної цифровізації мультимедійно -телекомунікаційного забезпечення - проектно- інтерактивних, інструментально-технологічних, лабораторно-аналітичних; навчально-методичних та технічно-регулятивних (інформаційних, метричних, мережевих); педагогічного проектування, прогнозування, моделювання, аудиту управління проектами, процесами та системами за семантичними профілями професійної підготовки майбутніх педагогічних працівників з компетентностями академічної культури.

Теоретичний аналіз наукової літератури свідчить про різноманіття трактування поняття «здоров'язбереження».

Визначення поняття «здоров'язбереження»

Сформований педагогічний працівник з компетентностями академічної культури професійно реалізується в сферах освіти, науки та інноватики, соціально-економічній, інформаційно-пропагандистській та дорадчо-волонтерській за умов оволодіння комплексу академічних здатностей реалізації потенціалу культури - академічної доброчесності та етики, комунікацій, мережевої взаємодії, дослідництва, наукової мови, психолого-педагогічної культури взаємин, науково- метричного представлення педагогічного реноме; набуття фахово-вагомих якостей - інтуїтивністю, альтруїзму, ціленаправленістю, міждисциплінарністю світогляду, конативності задоволення від роботи, еклектики, креативністю; практичної адаптації у майбутньому професійному середовищі з готовностями здійснювати педагогіко-психологічну, організаційну, навчально- та науково-методичну, проектно-планувальну, моніторингово-контрольну, просвітницьку діяльність; сформованості системних компонентів академічної культури, як культури сучасних наукових знань, апробації та метрики результатів наукового пізнання, доброчесності їх оприлюднення, етики та естетики взаємин представників академічної спільноти, продовження академічних традицій наукових педагогічних шкіл, академічних ці нностей і моралі для реалізації системоутворюючої ролі освітньо-наукових комплексів ЗВО (основних елементів - знань, переконань, достовірних парадигм у синергізмі інтелектуально-чуттєвих і вольових компонентів); функціонального призначення (пізнавального, щодо систематизації результатів пізнання навколишнього середовища, науково-метричного, аксіологічного та художньо- естетичного їх відображення; інформативного, щодо усвідомлення трактування академічної культури, інтелектуальної та духовної спадщини; світоглядного з забезпечення системної єдності науково-пізнавальних, емоційних, метричних та елементів свідомості окремої особистості та академічної спільноти в глобальному суспільному контексті; комунікативного; системно-регулюючого виховного, технічно-регламентуючого характеру.

Нами було розроблено модель формування академічної культури майбутніх педагогічних працівників у закладах вищої освіти. Системна взаємоузгоджена єдність блоків моделі узгоджується задоволенням запитів суспільного замовлення соціуму на підготовку у ЗВО педагогічних працівників з компетентністю академічної культури у відповідних блоках: цільовим метою з реалізації управління цілями ЗВО за актуалізованою метою, завданнями та підходами до професійної підготовки майбутніх педагогів; теоретико- змістовим для забезпечення навчально-пізнавальної, дослідницької, практично-стажувальної діяльності організації освітнього процесу формування змісту (складових підготовки - методологічної, теоретичної, практично-стажувальної, науково-методичної, педагогічно- технологічної) і функцій (організаційно-управлінської, спонукально-мобілізуючої, розвивально-прогностичної, інформаційно-аналітичної, контрольно-оцінювальної) на базисі принципів методології (фундаментально-філософської - діалектики пізнання природи та суспільства, мислення, детермінізму, ізоморфізму; конкретно-наукової - аналіз явищ зв'язку та розвитку, заперечення; загально- наукової - історичний, системний, когнітивний, моделювальний; пізнання науки та управління - емпіричний, порівняльно-історичний, генетичний, формально-логічний, математичний, філософсько-світоглядний, розвитку, суб'єктно-об'єктивізму, детермінізму і реалізму, класифікації додатковості, комплексності, системності та синергетизму) щодо управління освітніми проектами та результатами підготовки; науково-методичним у поєднанні методів (навчально-науково-розвивальної діяльності учасників освітнього процесу (теоретичної, практичної, дослідницької підготовки) та академічної презентації професійного іміджу майбутніх педагогічних працівників - проблемних сценарних ігор, взаємообміну досвіду наукового пізнання, апробацій та наукометрії, академічного спілкування, етики та естетики; інформаційно-логічного сприйняття та відображення сучасних наукових знань та компетентностей - графічно-табличних та методів синектики, прогнозування та моделювання стану і динаміки освітньо-наукового процесу; аналітичного програмно- моніторингового контролю навчальних результатів (ситуаційно-аналітичних, практичних, науково-дослідницьких, експериментальних, творчих, проектних); мотивації (соціальної, екологічної відповідальності при реалізації принципів академічної доброчесності та етики, мобільності та студентоцентрованості академічного простору освіти, науки та інноватики)), засобів (графічно-демонстраційні на різних інформаційних носіях діаграми, схеми, графіки, моделі, постери, плакати, формули; технічні відеовізуальні, мультимедійні, інформаційні, інтерактивні, дистанційні, гео- і статистичні системи; лабораторно-інструментальні лабораторне обладнання, технологічне і польове устаткування, інвентар, АСК; науково-методичні та нормативно-регулятивні підручники, навчальні посібники, практикуми, довідники, збірники стандартів і правового регулювання, науково-методичні рекомендації з навчальних і виробничих практик і забезпечення методології) та форми (індивідуальні практично-дослідницькі, мікрогрупові та групові лабораторно-практичні, колективні науково-дослідні, проектно-пошукові, дослідні, розрахунково-графічні, прогнозно-пошукові, пізнавально-моделюючі навчально-виховні, науково-дослідні, виробничо-технологічні, інституційно-практичні стажувальні процеси практичної підготовки: аудиторні; позааудиторні; експедиційні теоретичної, практичної, комбінованої підготовки) навчання для ефективного забезпечення процесного управління якістю підготовки; діагностико-оцінним за обраними критеріями (репродуктивний, евристичний, креативний) оцінювання та рівнями (достатній, середній, підвищений) сформованості компетентності академічної культури майбутніх педагогічних працівників; результативно-релевантним з діагностики динаміки сформованості компетентності академічної культури майбутніх педагогічних працівників у ЗВО за організаційно-педагогічними умовами з метою гарантування компетентного застосування професійної сформованості майбутнього педагогічного працівника у академічному просторі, зайнятості та професійного розвитку потенціалу академічної культури. Результатом є сформованість компетентності академічної культури майбутніх педагогічних працівників.

Висновки

Методика формування академічної культури майбутніх педагогічних працівників у закладах вищої освіти виступає комплексом планувально-організаційних, організаційно-педагогічних, методичних, соціально-економічних, метеріально-фінансових, інформаційно-технологічних, адміністративних заходів, умов, процедур з забезпечення ефективності неперервності, наскрізності, системної наступності освітнього процесу (у складових структурної організації, функціональності, змістовності та практичної активності) студентоцентрованого навчання педагогічних працівників, яка передбачає здобуття та розвиток сучасних наукових знань, професійно-практичних умінь, навичок і компетентностей, набуття досвіду професійно-орієнтованої та спеціальної фахової діяльності у відповідності до соціальних запитів (сучасних і пролонгованих) професійних середовищ зайнятості педагогічних працівників, розвиток здоров'язбережувальної складової академічної культури майбутніх педагогічних працівників у закладах вищої освіти.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у виявленні організаційно-педагогічних умов формування академічної культури майбутніх педагогічних працівників у закладах вищої освіти.

Література

1. Іванова Л.І. Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до роботи з учнями з відхиленнями у стані здоров'я: автореф. дис.... доктора пед. наук: 13.00.04 / Любов Іванівна Іванова; НПУ імені М.П.Драгоманова. - Київ, 2014. - 61с.

2. Тимошенко О. В. Теоретико-методичні засади оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури у вищих навчальних закладах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д -ра пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / О. В. Тимошенко; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 2009. - 38 с.

3. Lai HR. Health Literacy Teaching Beliefs, Attitudes, Efficacy, and Intentions of Middle School Health and Physical Education Teachers / Hsiang-Ru Lai, Der-Min Wu, Pi-Hsia Lee, Yu-Siang Jhang // Journal of school health. - 2018, May, - V.88. - №5. - P.350-358.

4. Ward P. Effects of improving teachers' content knowledge on teaching and student learning in physical education / P. Ward, I. Kim and others // Research quarterly for exercise and sport. - 2015. - №86 (2). - P. 9-15.

References

1. I vanova L. І. (2014). Teoretychni і metodychni zasady profesijnoji pidhotovky majbutnikh uchyteliv fizychnoji kultury do roboty z uchnyamy z vidkhylennyamy u stani zdorovja [Theoretical and methodological principles of the future physical culture teachers' professional training to the work with the pupils with deviations in the health state]: avtoref. dis.... doktora ped. nauk: 13.00.04 Ped. sciences doctor dissertation resume: 13.00.04 / Lyubov Ivanivna Ivanova; M.P.Drahomanov NPU. - Kyiv, 2014. 61p.

2. Tymoschenko О. V. (2009). Teoretyko-metodychni zasady optymizatsiji profesijnoji pidhotovky vchyteliv fizychnoji kultury u vyshchikh navchal'nykh zakladakh [Theoretical and methodological principles of the physical culture teachers' professional training optimization in the higher teaching institutions]: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya d-ra ped. nauk: spets. 13.00.04 «Teorija і metodyka profesijnoji osvity» Ped. sciences doctor dissertation resume: spec. 13.00.04 “Theory and methodology of the professional education” / О. V. Tymoschenko; Nat. ped. M. P. Drahomanov University. - К., 2009. - 38 p.

3. Lai HR. (2018) Health Literacy Teaching Beliefs, Attitudes, Efficacy, and Intentions of Middle School Health and Physical Education Teachers / Hsiang-Ru Lai, Der-Min Wu, Pi-Hsia Lee, Yu-Siang Jhang // Journal of school health. - 2018, May, - V.88. - #5. - P.350-358.

4. Ward P. (2015) Effects of improving teachers' content knowledge on teaching and student learning in physical education

/ P. Ward, I. Kim and others // Research quarterly for exercise and sport. - 2015. - #86 (2). -P. 9-15.

Размещено на Allbest.ru