Особливості соціального розвитку дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем рухової активності

Постановка проблеми

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Соціалізація дитини - це складна педагогічна проблема, яка трактується науковцями як процес і результат взаємодії дитини з природним, предметним, соціокультурним середовищем. Позитивним результатом соціалізації вважається виховання громадянина, його фізичний, психічний, соціальний і духовний розвиток [3, с.4].

Молодший шкільний вік - вік досить помітного формування особистості. Для нього характерні нові відносини з дорослими і однолітками, включення в цілу систему колективів, зміна основного виду діяльності, яке пред'являє ряд серйозних вимог до дитини. У молодшому шкільному віці закладається фундамент моральної поведінки, починає формуватися громадська спрямованість особистості [2, с. 52; 5, с. 329].

На сьогоднішній день проблемі соціалізації молодших школярів присвячено чимало робіт [0, с. 83; 3, с. 4; 5, с. 330]. Дослідники наголошують на тому, що заняття дітей у гуртках та спортивних секціях мають позитивний вплив не лише на показники фізичного розвитку та фізичної підготовленості школярів, а й на їх соціальний розвиток [4, с. 4; 7, с. 134].

Проте, в науковій літературі відсутні порівняльні дані соціального розвитку дітей, які мають різний рівень рухової активності.

Дослідження виконано відповідно до Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2016-2020 роки за темою 3.1 «Технології психологічного супроводу та розвитку суб'єктів спортивної діяльності» (№ держреєстрації 011111001733).

Мета - визначити особливості соціального розвитку дітей молодшого шкільного віку, які мають різний рівень рухової активності.

Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних наукової літератури, соціологічні методи дослідження (анкетування).

У дослідженні взяли участь 257 учнів молодших класів загальноосвітніх шкіл. В результаті анкетного опитування обстежених школярів було встановлено, що у 58 хлопчиків і 74 дівчаток спеціально організована рухова активність складається виключно із загальнообов'язкових уроків фізичної культури, 14 хлопчиків і 14 дівчаток зазначили, що двічі на тиждень займаються фізичними вправами самостійно або з батьками (відвідують басейн, тренажерний зал, займаються танцями, виконують фізичні вправи на спортивних майданчиках), а 67 хлопчиків і 30 дівчаток тричі на тиждень відвідують заняття у спортивних секціях зі східних єдиноборств. Враховуючи зазначені особливості рухового режиму, дітей було розподілено на три групи.

Результати дослідження. В процесі вивчення соціалізації учнів молодшого шкільного віку нами було здійснено опитування класних керівників. Розроблена нами анкета включала такі блоки питань, як: дані про дитину, специфіка зовнішнього вигляду та поведінки дитини в школі, мотивація та морально-етична орієнтація дитини, характеристика психічного розвитку, стан мовлення школяра, участь у дослідницькій діяльності, конкурсах, олімпіадах, зайнятість школяра у позаурочній діяльності.

Основними факторами соціалізації дітей та становлення їх соціального досвіду є сім'я і школа, взаємодія яких спрямована, в першу чергу, на формування соціального досвіду молодших школярів. В умовах сучасної соціально- просвітницької ситуації взаємодія сім'ї та школи сприяє формуванню сімейної культури у дітей, розвитку особистості дитини на основі духовних, моральних та соціальних цінностей [0, с. 83].

В процесі проведення анкетного опитування нами було встановлено, що серед дітей, які відвідують лише загальнообов'язкові уроки фізичної культури 69 % хлопців і 73 % дівчат виховуються у повних сім'ях, 27,6 % хлопців і 14,9 % дівчат - у неповних, а 3,4 % хлопців і 12,2 % дівчат - у малозабезпечених сім'ях.

При цьому, згідно з даними класних керівників батьки 77,6 % хлопців і 77 % дівчат беруть активну участь у житті класу. Не цікавляться успіхами своїх дітей та відвідують школу лише після запрошення класного керівника 22,4 % батьків, які виховують хлопчиків та 23 % батьків дівчаток.

Серед дітей, які вказали, що окрім уроків фізичної культури двічі на тиждень займаються фізичними вправами самостійно 71,4 % хлопців і 78,6 % дівчат виховуються у повних сім'ях, а 28,6 % хлопців і 21,4 % дівчат - у неповних. Батьки 71,4 % хлопчиків та 85,7 % дівчаток мають активну позицію щодо життя класу, в якому навчається їхня дитина, а поведінка 28,6 % батьків хлопчиків та 14,3 % батьків дівчаток, нажаль, має кардинально протилежну характеристику.

Вихованням 10,4 % хлопців та 6,7 % дівчат, які займаються у спортивних секціях у позанавчальний час займається один з батьків, а 89,6 % хлопців та 93,3 % дівчат зростають у повній сім'ї. На наш погляд, варто відзначити той факт, що 100 % батьків, досліджуваної групи дітей, беруть активну участь у шкільному житті.

У дослідженні [7, с. 180] встановлено статистично значущі тенденції в розвитку загальної і диференціальної, когнітивної та емоційної самооцінки, а також її рівня та адекватності в залежності від структури сім'ї і характеристик батьківської взаємодії. Діти з повних сімей вище оцінюють і цінують себе, діти з неповних сімей мають більш адекватну самооцінку і більш самокритичні.

Слід відзначити, що дана тенденція спостерігається і у проведених нами дослідженнях. Так, у 79,3 % хлопчиків та 81,1 % дівчаток, які займаються фізичними вправами лише на уроках фізичної культури оцінка результатів власної діяльності є адекватною. У той же час, 20,7 % хлопчиків та 18,9 % дівчаток результати власної праці оцінюють неадекватно.

Серед школярів, які декларували, що займаються фізичними вправами самостійно у вільний від навчання час, 64,3 % хлопчиків і така ж кількість дівчаток мають адекватну самооцінку, а 35,7 % школярів та 35,7 % школярок - неадекватну.

Серед школярів, які займаються у спортивних секціях адекватна самооцінка виявлена у 82,1 % хлопчиків та у 83,3 % дівчаток. Відповідно, у 17,9 % хлопчиків та 16,7 % дівчаток самооцінка є неадекватною.

Слід зазначити, що нами виявлений взаємозв'язок між самооцінкою школярів та характеристикою батьківської взаємодії. Практично усі діти, самооцінка яких є неадекватною зростають у сім'ї, де характер спілкування батьків є несприятливим або ж конфліктним.

Так, серед школярів, які відвідують лише уроки фізичної культури 79,3 % хлопчиків та 73 % дівчаток проживають у сім'ях, характер спілкування яких є сприятливим. Несприятливий характер спілкування відмічений у сім'ях 17,2 % хлопчиків та 20,3 % дівчаток, а конфліктний - у 3,4 % хлопчиків та 6,8 % дівчаток.

В процесі анкетування встановлено, що 85,7 % хлопчиків та така ж кількість дівчаток, які окрім уроків фізичної культури самостійно займаються фізичними вправами виховуються у сім'ях, взаємовідносини у яких є сприятливими. Нажаль несприятливі взаємовідносини характерні для сімей 14,3 % хлопчиків та такої ж кількості дівчаток.

Процес соціалізації дитини значною мірою визначається спілкуванням з однолітками, яке складається в малих групах, класах, формальних і неформальних об'єднаннях [6, с. 20]. Саме тому, нами в процесі опитування вивчались особливості комунікації обстежуваних школярів зі своїми однолітками.

Результат анкетування вказують на те, що серед школярів, які займаються у спортивних секціях та займаються фізичними вправами самостійно не виявлено тих, кому важко комунікувати зі своїми однокласниками або ж товаришами. У той же час, серед школярів, які відвідують виключно уроки фізичної культури 12,1 % хлопчиків та 5,4 % дівчаток погано вступають в контакт із однолітками, у 36,2 % хлопчиків та 31,1 % дівчаток контакт є утрудненим. Разом із тим, 51,7 % хлопчиків та 63,5 % дівчаток легко вступають в контакт.

Серед школярів, які займаються самостійно у вільний від навчання час, легко вступають в контакт 92,9 % хлопчиків та 85,7 % дівчаток, а 7,1 % хлопчиків та 14,3 % дівчаток мають деякі труднощі у комунікації з однолітками.

Практично всі школярі, як хлопчики, так і дівчатка, які займаються в позаурочний час у спортивних секціях, не мають труднощів у спілкуванні зі своїми однокласниками чи товаришами - 91 % хлопчиків та 90 % дівчаток. Відповідно у 9 % хлопчиків та 10 % дівчаток контакт з однолітками є утруднений.

В процесі анкетування було встановлено, що у 60,3 % хлопчиків та 77 % дівчаток, які відвідують лише загальнообов'язкові уроки фізичної культури, взаємовідносини зі школярами є дружніми, у 22,4 % хлопчиків та 17,6 % дівчаток - несприятливими, а у 17,2 % хлопчиків та 5,4 % дівчаток - конфліктними. Слід звернути увагу й на те, що проявляють активність у спілкуванні 70,7 % хлопчиків та 82,4 % дівчаток. Пасивна позиція притаманна 20,7 % хлопчиків та 14,9 % дівчаток. Серед даної групи дітей виявлено й тих, хто у спілкуванні з однолітками проявляє негативізм - 8,6 % хлопчиків та 2,7 % дівчаток. Серед дітей, які займаються фізичними вправами самостійно 92,9 % хлопчиків та 85,7 % дівчаток мають дружні взаємовідносин з однолітками. Лише невеликий відсоток школярів мають несприятливі взаємовідносини з однокласниками та товаришами, а саме 7,1 % хлопчиків та 14,3 % дівчаток. Активність у спілкуванні з однолітками проявляють 92,9 % школярів та 85,8 % школярок, а пасивність 7,1 % хлопчиків та 14,3 % дівчаток, відповідно.

Серед дітей, які займаються у спортивних секціях 97 % хлопчиків та 96,7 % дівчаток мають позитивні, дружні взаємовідносини з оточуючими. Слід відмітити, що проблеми у взаємовідносинах з оточуючими мають лише 3 % хлопців та 3,3 % дівчат, а тих, чиї взаємовідносини можна охарактеризувати як конфліктні, не виявлено взагалі. Саме серед дітей даної групи виявлений найбільший відсоток тих, хто у спілкуванні є активним - 97 % хлопчиків та 96,7 % дівчаток. На наш погляд, це пов'язано з тим, що у позашкільних закладах створюється певне середовище, яке сприяє гармонічному розвитку, творчій самореалізації та самоактуалізації дитини, а також дає їй можливість проявляти ініціативу, самодіяльність, творчо співпрацювати та спілкуватись з однолітками.

Отримані, в процесі анкетування дані, вказують також на те, що серед школярів, які займаються фізичними вправами лише на уроках фізичної культури, лідерські якості притаманні надзвичайно малому відсотку дітей - 13,8 % хлопчиків та 14,9 % дівчаток. Позицію прийняття займають більшість школярів даної групи - 79,3 % хлопчиків і 67,6 % дівчаток, а відторгнення - 5,2 % хлопчиків та 16,2 % дівчаток. Серед даної групи школярів були виявлені діти, які у незвичних ситуаціях намагаються ізолюватись від соціального оточення, а саме 1,7 % хлопчиків та 1,4 % дівчаток.

Серед дітей, котрі зазначили, що займаються фізичними вправами самостійно 28,6 % хлопчиків та 42,9 % дівчаток проявляють лідерські якості. Позицію прийняття, серед даної групи школярів, займають 64,3 % хлопчиків та 42,9 % дівчаток, а відторгнення - 7,1 % хлопчиків і 14,3 % дівчаток. Серед дітей, які окрім загальноприйнятих уроків фізичної культури відвідують спортивні секції лідерські якості притаманні 74,6 % хлопчиків та 73,3 % дівчаток. На наш погляд, це пов'язано зі специфікою їхньої позашкільної діяльності, тобто заняттями східними єдиноборствами. Позиція прийняття є близькою для 25,4 % хлопчиків та 26,7 % дівчаток. Слід звернути увагу на те, що серед школярів даної групи нами не виявлено тих, хто б приймав позицію відторгнення чи ізоляції. Вивчення мотивації та морально етичної орієнтації учнів молодшого шкільного віку дало змогу встановити, що внутрішня позиція сформована у 39,7 % школярів та 45,9 % школярок, спеціально рухова активність яких включає лише заняття фізичною культурою в школі. У той же час, у 43,1 % хлопчиків та 40,5 % дівчаток внутрішня позиція сформована недостатньо, а у 17,2 % хлопчиків та 13,5 % дівчаток - не сформована взагалі.

Мотивація до навчальної діяльності сформована у 51,7 % школярів та 47,3 % школярок. На думку класного керівника, недостатньо сформованою вона є у 41,4 % хлопчиків та 41,9 % дівчаток, а взагалі не сформованою у 6,9 % хлопчиків та 10,8 % дівчаток. При цьому у 51,7 % школярів та 47,3 % школярок переважає навчальний мотив, який проявляється у набутті нових знань та вмінь, інтересу до нових знань, а у 48,3 % хлопчиків та 52,7 % дівчаток - соціальний, який характеризується прагненням виконати соціально значущу діяльність, бути суспільно корисним.

Серед дітей, які вказали, що займаються фізичними вправами самостійно, внутрішня позиція сформована у повній мірі, за даними класного керівника, у 71,4 % хлопчиків та 78,6 % дівчаток, а недостатньо сформованою вона є у 28,6 % школярів та 21,4 % дівчаток.

Мотивація до навчальної діяльності сформована повністю у 78,6 % хлопчиків та такої ж кількості дівчаток. Слід звернути увагу на те, що у зазначених дітей переважає мотив набуття нових знань та вмінь, тобто навчальний. У дітей, мотивація до навчальної діяльності яких сформована не достатньо (21,4 % хлопчиків та 21,4 % дівчаток) переважає соціальний мотив. Серед дітей, які займаються у спортивних секціях внутрішня позиція сформована у 89,6 % хлопчиків та 90 % дівчаток, а недостатньо сформована у 10,4 % хлопчиків та 10 % дівчаток. Мотивація до навчальної діяльності сформована у 92,5 % хлопчиків та 93,3 % дівчаток. Надзвичайно малий відсоток дітей (7,5 % хлопчиків та 6,7 % дівчаток) мають недостатньо сформовану мотивацію до навчальної діяльності. При цьому варто звернути увагу на те, що у 79,1 % хлопчиків та 63,3 % дівчаток переважає навчальний мотив, а у 20,9 % школярів та 36,7 % школярок - соціальний.

Оцінка психічного розвитку здійснювалась на основі показників сприйняття, уваги та пам'яті. Встановлено, що у 86,2 % школярів та 89,2 % школярок, які фізичними вправами займаються виключно на уроках фізичної культури, психічний розвиток знаходиться в межах норми. Школярі сприймають інформацію з першого разу та не потребують допомоги для її усвідомлення. Об'єм уваги є достатнім, проте рівень переключення та розподілу уваги знаходиться на середньому рівні. Середнім рівнем розвитку характеризується також рівень зорової та слухової пом'яті. Дані класоводів свідчать про те, що у даної групи школярів темп діяльності та роботоздатність відповідає середньому рівню. Разом із тим, у 13,8 % хлопчиків та 10,8 % дівчаток сприйняття знижене, об'єм уваги недостатній, рівень переключення і розподілу уваги, рівень зорової та слухової пам'яті низький. У даної групи дітей переважає наочно-образний тип мислення, формування словесно-логічного мислення затруднено, а здатність до встановлення причинно-наслідкових зв'язків розвинена недостатньо.

Слід зазначити, що у даній групі дітей 13,8 % школярів та 10,8 % школярок розвиток мовлення є нижчим за вікові норми. Серед дітей, котрі окрім традиційних уроків фізичної культури самостійно займаються фізичними вправами, у 92,9 % хлопчиків та 100 % дівчаток психічний розвиток відповідає нормі. Сприйняття, увага, рівень розвитку зорової та слухової пом`яті знаходяться на високому рівні. Проте, зазначимо, що рівень розумової працездатності відповідає середньому рівню. У той же час, у 7,1 % хлопчиків відзначено недостатній розвиток до встановлення причинно-наслідкових зв'язків, формування словесно-логічного мислення є затрудненим, а темп діяльності і роботоздатності відповідають низьким показникам. Розвиток мовлення у даної групи дітей, як хлопчиків, так і дівчаток, відповідає віковій нормі. Аналіз результатів дітей, які окрім загальнообов`язкових уроків фізичної культури відвідують заняття у спортивних секціях, свідчить про те, що їхній психічний розвиток є на порядок вищим, ніж у дітей інших досліджуваних нами груп. Так, в процесі дослідження встановлено, що розвиток сприйняття, уваги, зорової і слухової пом`яті, розумової працездатності у всіх обстежуваних нами хлопчиків та дівчаток відповідає високому рівню. Рівень розвитку мовлення відповідає віковій нормі.

В процесі обробки отриманих даних нами було встановлено, що надзвичайно малий відсоток дітей, які лише відвідують уроки фізичної культури, не проявляють інтересу та до інших видах діяльності, таких як заняття у гуртках, участь у конкурсах, олімпіадах тощо. Так, лише 3,4 % хлопчиків та 5,4 % дівчаток беруть участь у конкурсах шкільного, районного та міського рівнів, а 19 % хлопчиків та 24,3 % дівчаток займаються у шкільних гуртках, школах мистецтв, музичних школах.

У різноманітних конкурсах та олімпіадах беруть участь 35,7 % хлопчиків та 28,6 % дівчаток, які приділяють час самостійним заняттям фізичними вправами. При цьому беруть участь у гуртковій роботі, приділяють час заняттям у музичних школах 21,4 % хлопчиків та 35,7 % дівчаток. На наш погляд, заслуговує на увагу той факт, що діти, які систематично займаються у спортивних секціях, беруть участь у таких заходах як олімпіади, конкурси - 7,5 % хлопчиків та 26,7 % дівчаток, а Досить значний відсоток, на наш погляд, дітей займаються у різноманітних гуртках - 22,4 % хлопчиків та 33,3 % дівчаток.

Висновки

Таким чином, вивчення рівня соціального розвитку обстежуваного контингенту школярів свідчить про те, що школярі, які систематично займаються у спортивних секціях, мають вищий рівень психічного розвитку, сформовану мотивацію та морально-етичну орієнтацію, легше комунікують з однолітками, ніж школярі, які займаються фізичною культурою виключно в школі або ж окрім обов'язкових уроків фізичної культури самостійно виконують фізичні вправи.

Перспективи подальших досліджень полягають у пошуку шляхів залучення дітей із низьким рівнем соціального розвитку до позашкільних занять з карате, а також вивченні впливу зазначених занять на показники їхнього соціального розвитку.

позашкільний соціальний карате активність

Література

1. Абдуразакова Д. М. Семья и школа как факторы социализации детей младшено школьного возраста / Д.М. Абдуразакова, З.М. Ибрагимова // Мир науки, культуры, образования. - 2017. - №. 5. - С. 83-84.

2. Биковська О.В. Сучасні форми й методи роботи в позашкільних навчальних закладах / О.В. Биковська // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки / Зб. наук. праць. - Вип. 51. - 2008. - С.52-57.

3. Голованова Н. Социализация младших школьников: педагогическая реальность и забота воспитателя / Н. Голованова // Воспитание школьников. - 2003. - № 4. - С. 2-4.

4. Лубышева Л.И. Спорт и социализация: от методологии спортизации - к инновационным социокультурным проектам [Текст] / Лубышева Л.И. // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 2017.- №1.- С.2-4.

5. Лука К. Специфіка соціалізації молодших школярів у закладах позашкільної освіти / Ксенія Лука // Збірник наукових праць студентів, аспірантів і молодих вчених «Молода наука- 2015» : у 5 т. / Запорізький національний університет. - Запоріжжя : ЗНУ, 2015. - Т. 3. - С. 329-330.

6. Окушко Т. Вектор спрямування позашкільної освіти у сучасних соціокультурних умовах / Т. Окушко // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2012. - №2. - С. 19-23.

7. Суворова О.В. Влияние родительского общения и структуры семьи на самооценку младшего школьника / О.В. Суворова, С.Н. Сорокоумова, И.В. Ивенских // Педагогика и психология образования. - 2017. - №3. - С. 179-188.

8. Фирсин С.А. Использования разнообразных игр в проекте «ГТО-НИКА» для физического воспитания и социализации школьников / С.А. Фирчин, Т.Ю. Маскаева // Ученые записки университета им. П.Ф. Лесгафта. - 2016. - № 4. - С. 134.

1. Abdurazakova D. M. Semya i shkola kak faktoryi sotsializatsii detey mladsheno shkolnogo vozrasta / D.M. Abdurazakova, Z.M. Ibragimova // Mir nauki, kulturyi, obrazovaniya. - 2017. - #. 5. - S. 83-84.

2. Bykovska O.V. Suchasni formy y metody roboty v pozashkilnykh navchalnykh zakladakh / O.V. Bykovska // Pedahohika i psykholohiia formuvannia tvorchoi osobystosti: problemy i poshuky / Zb. nauk. prats. - Vyp. 51. - 2008. - S.52-57.

3. Golovanova N. Sotsializatsiya mladshih shkolnikov: pedagogicheskaya realnost i zabota vospitatelya / N. Golovanova // Vospitanie shkolnikov. - 2003. - # 4. - S. 2-4.

4. Lubyisheva L.I. Sport i sotsializatsiya: ot metodologii sportizatsii - k innovatsionnyim sotsiokulturnyim proektam [Tekst] / Lubyisheva L.I. // Fizicheskaya kultura: vospitanie, obrazovanie, trenirovka. - 2017.- #1.- S.2-4.

5. Luka K. Spetsyfika sotsializatsii molodshykh shkoliariv u zakladakh pozashkilnoi osvity / Kseniia Luka // Zbirnyk naukovykh prats studentiv, aspirantiv i molodykh vchenykh «Moloda nauka- 2015» : u 5 t. / Zaporizkyi natsionalnyi universytet. - Zaporizhzhia : ZNU, 2015. - T. 3. - S. 329-330.

6. Okushko T. Vektor spriamuvannia pozashkilnoi osvity u suchasnykh sotsiokulturnykh umovakh / T. Okushko // Dyrektor shkoly, litseiu, himnazii. - 2012. - №2. - S. 19-23.

7. Suvorova O.V. Vliyanie roditelskogo obscheniya i strukturyi semi na samootsenku mladshego shkolnika / O.V. Suvorova, S.N. Sorokoumova, I.V. Ivenskih // Pedagogika i psihologiya obrazovaniya. - 2017. - #3. - S. 179-188.

8. Firsin S.A. Ispolzovaniya raznoobraznyih igr v proekte «GTO-NIKA» dlya fizicheskogo vospitaniya i sotsializatsii shkolnikov / S.A. Firchin, T.Yu. Maskaeva // Uchenyie zapiski universiteta im. P.F. Lesgafta. - 2016. - # 4. - S. 134.

Размещено на Allbest.ru