Формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх вчителів в умовах дистанційного навчання

Дроговоз Наталія Анатоліївна,

викладач кафедри інформатики та інформаційних технологій

Матяш Вікторія Володимирівна,

викладач кафедри інформатики та інформаційних технологій

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Два останніх десятиліття не припиняються дослідження із використання інструментів інформаційно-комунікаційних технологій у дистанційній формі навчання. З'являються нові підходи й платформи для кращої дистанційної взаємодії між учасниками освітнього процесу. Звичайно, педагогічні університети ставлять за мету підготувати таких майбутніх вчителів, які б могли ефективно використовувати сучасні комп'ютерні технології як під час традиційного, так і дистанційного навчання. Для реалізації цієї мети на державному рівні 23 грудня 2020 року НАКАЗОМ №2736 був затверджений професійний стандарт вчителя [4], який містить опис професійних компетентностей вчителя. Для успішного залучення ІКТ у навчальний процес та організації дистанційного навчання особливе значення має сформована у педагогів інформаційно-цифрова компетентність [4, с. 33], а саме:

• здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею у професійній діяльності;

• здатність використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) освітні ресурси;

• здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Швидкі темпи оновлення цифрових технологій вимагають відповідних темпів педагогічних досліджень, які б сприяли створенню методики формування цифрових компетентностей учнів. У країнах ЄС у 2016 році був створений документ «Рамка цифрової компетентності для громадян 2.0», що описує концептуальну еталонну модель цифрових компетентностей «DigComp 2.0». У 2017 році цей документ доповнили і вже «DigComp 2.1» містить опис сфер або областей цифрової компетентності [5, с. 21]: інформаційна грамотність; комунікація та співпраця; створення цифрового контенту; засоби та стратегії безпеки; використання цифрових інструментів для розв'язування проблем.

Описом моделі та створенням ефективних методик формування цифрових компетентностей займалися такі зарубіжні науковці: М. Бацігалупо, А. Баланскат, Л. ван ден Бранде, Р. Вуорікарі, Д. Гроф, К. Енгелгардт, П. Кампуліс, С. Карретеро, Д Кемпбелл, Р. Крумсвік, С. Людвігсен, І. Пюні, М. Собі, І. Срондсен, Д. Уілмс, А. Феррарі, К. Фло, О. Хатлевік, С. Херман та ін.

Сучасні дослідження із формування цифрової або інформаційно-цифрової компетентності та дистанційної освіти проводять і вітчизняні науковці: А. Алексюк, Н. Балик, Н. Баловсяк, В. Биков, І. Блощинський, П Воловик, А. Гуржій, Ю. Жук, І. Іванюк, В. Колос, В. Кухаренко, С. Литвинова, В. Ліскович, І. Малицька, Н. Морзе, О. Миронова, О. Овчарук, В. Олійник, Л. Пєтухова, О. Пінчук, С. Сисоєва, О. Сороко, О. Спірін та ін.

Метою статті є представлення досвіду формування інформаційно-цифрової компетентності у студентів педагогічних спеціальностей у Центральноукраїнському державному педагогічному університеті (ЦДПУ) через вивчення навчальної дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології» у цифровому середовищі на базі вікі-сайту (Вікі-ЦДПУ) в умовах дистанційного навчання.

Для досягнення поставленої мети використовувалися такі методи дослідження: аналіз теоретичних джерел та досвіду формування інформаційно-цифрових компетентностей в освітньому процесі зарубіжних і вітчизняних навчальних закладів; узагальнення та систематизація методичних систем дистанційного навчання; педагогічний експеримент.

Виклад основного матеріалу дослідження. Розробкою методів і способів формування інформаційно-цифрової компетентності займається багато дослідників. Якщо 2020 року ці проекти та експерименти проводилися за певним планом і поступово, то останній рік, у карантинних обмеженнях, для освітян проходив у нових і складних умовах. Дистанційна освіта (ДО) виявилася єдиним ефективним способом навчання під час пандемії. Кожний навчальний заклад, від школи до університету, впроваджував свою систему ДО, що вимагало від педагогів розвинутої інформаційно-цифрової компетентності. Звичайно, педагогічні ВНЗ намагаються сформувати такі компетентностей у своїх студентів і для цього вводять відповідні навчальні дисципліни. У ЦДПУ для студентів педагогічних спеціальностей викладається дисципліна «Інформаційно-комунікаційні технології», під час вивчення якої і здійснюється формування інформаційно-цифрової компетентності. Цей процес організований через залучення цифрового середовища Вікі-ЦДПУ та сервісів Google. Вікі-ЦДПУ функціонує на базі MediaWiki (https://wiki.cuspu.edu.ua) і на його сторінках розміщуються навчальні матеріали електронних курсів (вікі-курсів) [1].

Для дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології» розроблений вікі-курс, що не один рік залучався для змішаного навчання студентів [2]. Однак, для дистанційного навчання він виявився неефективним і потребував коригування. Завдання для студентів були прописані таким чином, щоб викладач в аудиторії слідкував за процесом виконання і оцінював. Формулювання мети та завдань до лабораторних робіт іноді потребували додаткового роз'яснення. Звичайно, під час традиційного навчання можна пояснити матеріал, уточнити завдання, відкоригувати навчальні цілі в залежності від сприйняття студентів. Перехід на дистанційне навчання позбавив учасників навчального процесу цих можливостей і виявив ряд нових проблем, а саме:

* для дисциплін інформатичного циклу було потрібне програмне забезпечення, яке, звичайно, встановлене у комп'ютерних лабораторіях університету, але його немає на домашніх пристроях студентів;

• не всі студенти мають повноцінний комп'ютер або ноутбук, вони володіють тільки смартфоном або планшетом;

• не всі студенти мають доступ до високошвидкісного інтернету, щоб відвідувати відеоконференції та спілкуватися з викладачем.

Для вирішення цих проблем і адаптації електронного курсу «Інформаційно-комунікаційні технології» [3] до дистанційного навчання змінили список програмних продуктів, що вивчається студентами. Обрали ті програмні засоби, що потрібні майбутньому вчителю: операційні системи, текстовий процесор, табличний процесор, онлайнові ресурси для створення публікацій та презентацій, обробки відеоматеріалів, хмарні сховища, ресурси для ведення блогу, календаря, тестування, опитування тощо. Для дистанційного вивчення віддали перевагу вільнорозповсюджуваним та безкоштовним продуктам, а саме: операційні системи - дистрибутиви Linux Ubuntu та Android, офісний пакет LibreOffice. Онлайнові сервіси теж безкоштовні - це додатки Google, видавничі системи Canva і Crello, потокові презентації Prezi, веб-сайт для створення інтерактивних вправ LearningApps.org та ресурси університету Вікі-ЦДПУ і Moodle-ЦДПУ Також, треба відмітити, що крім офісного пакету LibreOffice усі інші запропоновані програмні засоби доступні для роботи навіть із смартфонів та планшетів.

Оновлення в електронному курсі потребували і завдання. Працюючи зі студентами в аудиторії викладач має можливість відслідковувати їхню діяльність і зразу оцінювати, а дистанційно це неможливо. Тому до завдань були добавлені пункти із створення скріншотів, на яких було б видно процес виконання. Також було добавлено опис звітів (перелік файлів) по кожній лабораторній роботі, що треба надати викладачу на перевірку.

Як видно із скріншота (рис.) кожна лабораторна робота з оновленого курсу [3] має такі структурні елементи: «Тема», «Мета», «Питання для вивчення», «Інформаційні ресурси», «Завдання до виконання» та «Контрольні запитання» [3]. Зауважимо, що у розділі «Інформаційні ресурси» розміщено від 1-го до 3-х посилань. Було прийняте рішення відібрати найінформативніші ресурси у мінімальній кількості, щоб не відлякувати студента великими списками джерел. У кожній лабораторній роботі у розділі «Завдання до виконання» останнім завданням добавлено опис звіту, тобто, перелік файлів та скріншотів, які студент повинен надати викладачу на перевірку. Електронний курс «Інформаційно-комунікаційні технології» [3] містить навчальний матеріал та завдання із 16 тем (лабораторних робіт), які виконуються як під час аудиторних занять так і самостійної роботи студентів (див. «Силабус» у таблиці).

цифровий інформаційний сайт навчальний

Структура лабораторної роботи

Силабус до дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології»

Як відмічалося раніше, деякі студенти не мають ноутбука або комп'ютера. У оновленому курсі [3] більшу частину завдань можна виконати за допомогою смартфону. На жаль, у цих студентів не вийде набрати 100 балів, але вони складуть залік.

Для спілкування викладача зі студентами проводяться відеоконференції у Google Meet. У Viber або Telegram були створені «групи», де викладач публікує повідомлення та корисні посилання, а студенти можуть задати запитання. Листування із викладачем через електронну пошту та «групи» у месенджерах (Viber та Telegram) надали можливість спілкування студентам, які не мають високошвидкісного інтернету і не виходять на зв'язок у форматі відеоконференцій.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок. Досвід навчальної діяльності в умовах карантину сприяв виявленню певних недоліків у підготовці навчально-методичних матеріалів для електронних курсів. Представлений навчальний курс [3] з II семестру 2020-2021 навчального року використовується для дистанційного викладання дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології». Досвід роботи за оновленим курсом показав, що майже відсутні запитання студентів щодо умови завдань. Сподіваємося, це є наслідком більш чіткого та детального формулювання і дібраних зразків, а у кінці кожної лабораторної роботи є перелік файлів, що потрібно відправити викладачу на перевірку. Треба відмітити, що викладачам за оновленим курсом простіше працювати: швидше перевіряти надіслані завдання (за скріншотами відслідковується процес виконання); налагоджені інформаційно-комунікаційні канали для спілкування та листування. У цілому, за результатами викладання дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології» за удосконаленим варіантом для дистанційного навчання є більш ефективним.

Як ми вже бачимо, карантинні умови впливають на освітній процес, вимагають використовувати різноманітні інструменти для ДО та інтернет технології. Безсумнівно, освіта після пандемії стане іншою. Уже змінилися усталені уявлення щодо навчального процесу і довели позитивний вплив інформаційно-комунікаційних технологій.

Список джерел

1. Болілий В.О., Копотій В.В. Реалізація ідей змішаного навчання засобами вікі-курсів. Наукові записки. Вип. 11. Сер. Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. Частина 4. 2017. С. 14-19.

2. Дроговоз Н.А., Матяш В.В. Формування цифрових компетентностей студентів педагогічний спеціальностей. Наукові записки. Сер. Педагогічні науки. Вип. 177. Частина 1.2019. С. 151-156.

3. Навчальний курс «Інформаційно-комунікаційні технології». Вікі-ЦДПУ. URL: https://is.gd/KeAByN (дата звернення: 05.04.2021)

4. НАКАЗ №2736 від 23 грудня 2020 року «Про затвердження професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». Нова українська школа. URL: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2020/12/Nakaz_2736.pdf (дата звернення: 05.04.2021)

5. Carretero S., Vuorikari R. and Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use. 2017. EUR 28558 EN, DOI:10.2760/38842 (дата звернення 03.04.2021).

References

1. Bolilyi, V.O. & Kopotiy, V.V. (2017) Realizatsiia idei zmishanoho navchannia zasobamy wiki-kursiv [Implementing ideas of blended learning by means of wikicourses].

2. Drohovoz, N.A. & Matiash, V.V. (2019) Formuvannia tsyfrovykh kompetentnostei studentiv pedahohichnyi spetsialnostei [Forming digital competencies of students of pedagogical specialities].

3. WIKI-CUSPU. (2021, April). Navchalnyi kurs «Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii» [Training course «Information and Communication Technologies»].

4. NAKAZ №2736 vid 23 hrudnia 2020 roku «Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu za profesiiamy «Pchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Xchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Xchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)» [Order №2736 of December 23, 2020 «On approval of the professional standard for the professions «Primary school teacher of general secondary education», «Teacher of general secondary education», «Primary education teacher»].

5. Carretero, S., Vuorikari, R. & Punie, Y. (2017). DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use.

Размещено на Allbest.ru