Педагогічні умови підготовки майбутніх педагогів до формування культури здоров’я дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ

ЗАМРОЗЕВИЧ-ШАДРІНА Світлана Романівна -

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фахових методик і технологій початкової освіти ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Вагомим підгрунтям самореалізації особистості, провідною умовою виконання нею біологічних і соціальних функцій в усі часи було й залишається міцне здоров'я. Однак останнім часом спостерігаються тенденції пасивності, інертності підростаючого покоління до власного здоров'я, мотивації на здоровий спосіб життя, здоров'ятворчу і здоров'язберігаючу діяльність.

У Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді, схваленій Міністерством освіти і науки України відзначається, що «основним завданням підготовки педагогічних кадрів до здійснення формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя є забезпечення безперервності у формуванні культури здоров'я особистості як невід'ємної складової її професійної компетентності та адаптації до гуманістичної спрямованості навчально-виховного процесу» [6].

У площині окресленого усвідомлення необхідності послідовногой цілеспрямованого вирішення заявленої проблеми спонукає науково-педагогічну громадськість до пошуку шляхів, які б забезпечили отримання позитивних результатів у підготовці майбутніх педагогів до здоров'язберігаючого виховання дітей, високого рівня формування їхньої культури здоров'я. З таких позицій актуалізується значущість теоретичного обґрунтування педагогічних умов, які б ураховували провідні закономірності й специфіку цього процесу, сприяли досягненню на практиці бажаних результатів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує пошук ученими (А. Гончаренко, О. Козлюк, А. Циплюк та ін.) педагогічних умов підвищення ефективності освітнього процесу у закладах дошкільної освіти; створення здоров'язбережувального середовища у школі (О. Біда, Н. Рилова, Н. Тверська та ін.). Низка публікацій вітчизняних учених засвідчує широкий спектр наукових інтересів щодо дослідження педагогічних умов у площині здоров'язбереження, а саме: педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців із фізичної реабілітації (В. Крупа); дієвості моделі формування культури здоров'язбереження як світоглядної орієнтації майбутніх економістів (Н. Башавець); формування здоров'я-зберігаючої компетентності майбутніх економістів на засадах аксіології (О. Шукатка);здоров'язберігаючого виховання підлітків основної школи в навчально-виховному процесі (Н. Козак); підготовки майбутнього вчителя до створення здоров'язбережувального середовища початкової школи (Т. Осадченко). Однак, педагогічні умови підготовки майбутніх педагогів до формування культури здоров'я дітей, зокрема в НВК «Школа-садок» не були предметом спеціального дослідження. Тому виникає необхідність у їх визначенні й обгрунтуванні.

Метою статті є визначення й обгрунтування педагогічних умов підготовки майбутніх педагогів до формування культури здоров'я дітей.

Виклад основного матеріалу дослідження

Як підтверджує аналіз наукової літератури, у дослідженнях, присвячених професійній підготовці майбутніх фахівців, широко вживаються різнобічні трактування поняття «педагогічні умови». Відтак, виникає потреба його уточнення, зокрема, через розкриття значення ключового поняття «умова». Так, за філософським енциклопедичним словником «умова» трактується як філософська категорія, де відображаються універсальні відношення до тих факторів, завдяки яким вона виникає та існу є.

Великий тлумачний словник містить таку дефініцію: «умова» - це вимога, що ставиться однією зі сторін, які домовляються; як усна чи письмова згода про що-небудь; як правила, щ о встановлені у будь-якій сфері людського життя; як обставини, за яких відбувається чи від яких залежить будь-що. В іншому аналогічному виданні поняття «умова» конкретизується як необхідна обставина, що уможливлює здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь, як фактор, рушій будь-якого процесу, явища; чинник [2].

Конструктивною нам видається думка В. Полонського, згідно з якою умова характеризується як «сукупність природних, соціальних, зовнішніх і внутрішніх дій, що впливають на фізичний, психічний, моральний розвиток людини, її поведінку, виховання і навчання, формування особистості» [9, с. 36].

Щодо категорії «педагогічні умови», то науковці пропонують її різні дефініції, з урахуванням предмету свого дослідження. На наш погляд, вартує увагу визначення, запропоноване В. Манько, за яким педагогічні умови аналізуються як взаємопов'язана сукупність внутрішніх параметрів та зовнішніх характеристик функціонування, що забезпечує високу результативність навчального процесу і відповідає психолого-педагогічним критеріям оптимальності [7].

Науково вартісними у площині заявленої проблеми є трактування феномену «педагогічні умови», що дефініціюються дослідниками у контексті підготовки майбутніх фахівців до здоров'язбережувальної діяльності як взаємозалежних чинників, які впливають на якість та ефективність освітнього процесу й у сукупності складають найбільш оптимальне середовище для засвоєння студентами валеологічних знань, умінь, навичок і досвіду здоров'язберігаючої діяльності на основі сформованого особистісно-ціннісного ставлення до здоров'я. Вочевидь, педагогічні умови - це чинники, що сприяють досягненню окреслених педагогічних цілей. Тому для визначення оптимальних педагогічних умов підготовки майбутніх педагогів до формування культури здоров'я дітей проаналізуємо деякі наукові розвідки, в яких розкриваються педагогічні чинники різної спрямованості, конструктивні в ракурсі заявленої проблеми.

У площині підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності Б. Долинський розглядає педагогічні умови як спеціально організовані обставини, які через вплив на розвиток професійних та особистісних якостей студентів, сприяють формуванню в них культури здоров'я, дотриманню здорового способу життя й водночас забезпечують результативність освітнього процесу вищого навчального закладу у формуванні їхньої готовності здійснювати здоров'я-збережувальну діяльність з молодшими школярами [5, с. 208-209]. Подібної думки дотримується і Н. Бугаєць, характеризуючи педагогічні умови як необхідні і достатні обставини, що забезпечують і визначають ефективність освітнього процесу.

Отже, у дослідженні педагогічні умови підготовки майбутніх педагогів до формування культури здоров'я дітей трактуємо як сукупність взаємопов'язаних і цілеспрямовано створюваних обставин у системі професійної підготовки майбутнього педагога, реалізація яких забезпечує ефективне впровадження спроектованої системи досліджуваного процесу та досягнення очікуваного результату - позитивної динаміки рівнів сформованості готовності майбутніх педагогів до формування культури здоров'я дітей, зокрема в НВК «Школа-садок.

Для конкретизації змісту педагогічних умов підготовки майбутніх педагогів до формування культури здоров'я дітей (в НВК «Школа-садок») уважаємо необхідним узагальнити результати емпіричних досліджень ученими педагогічних умов, що забезпечують результативність процесу професійної підготовки майбутніх педагогів у площині здоров'язбереження, здоров'язберігаючої діяльності.

Науково вартісним для нас є комплекс умов педагогічного процесу підготовки майбутнього вчителя до формування культури здоров'ямолодшого школяра, запропонованих О. Дикановою, а саме: формування здоров'язберігаючого освітнього простору педколеджу; організація освітнього процесу на принципах природовідповідності, культуровідповідності, інтеграції знань з точки зору здоров'язберігаючої особистісно орієнтованої педагогіки; актуалізація питань формування культури здоров'я особистості у змісті досліджуваних дисциплін [3].

Результативність формування готовності студентів доздійснення здоров'язбережувального навчання молодших школярів, як зауважує О. Осолодкова (2003), забезпечується сукупністю таких педагогічних умов: спеціально організований навчальнийпроцес, використання пропедевтичної програми актуалізації змісту навчання студентів у рамках психолого- педагогічних і медико-біологічних дисциплін; впровадження спецкурсу «Здоров'язбережувальне навчання молодших школярів»; наступність видів педагогічної практики на основі зв'язку теорії і практики [8, с. 152-153].

Отже, на підставі наукового аналізу з урахуванням власного педагогічного досвіду визначено такі педагогічні умови, які, на наш погляд, забезпечать ефективність підготовки майбутніх педагогів до формування культури здоров'я дітей в умовах НВК «Школа-садок»:

• цілеспрямована мотивація майбутніх педагогів до формування культури здоров'я дітей;

• інформаційно-змістове забезпечення підготовки майбутніх педагогів до формування культури здоров'я дітей у НВК «Школа-садок»;

• особистісно-професійне самовдосконалення майбутніх педагогів у площині формування власної культури здоров'я і дітей;

• розвиток творчої позиції студентів при впровадженні технологій здоров'язбереження в середовище НВК «Школа-садок».

При виокремленні першої педагогічної умови виходимо з того, що цілеспрямована настанова щодо позитивної мотивації майбутніх педагогів на формування у дітей культури здоров'я залежить від наявності у студентів мотивів, внутрішньої потреби у збереженні і зміцненні як власного здоров'я, так і здоров'я вихованців, позаяк на спрямованість людської діяльності, розвиток особистості загалом найбільше впливають її потреби, мотиви, сформована система ціннісних спонукань до професійної педагогічної діяльності та її суб'єктів.

Мотив як ключова домінанта є усвідомленим спонуканням, що зумовлює дії для задоволення будь-яких потреб людини; обґрунтовуючи й виправдовуючи вольові дії, він віддзеркалює ставлення людини до вимог суспільства і відіграє важливу роль в оцінці дій і вчинків особистості. З психологічних позицій мотивація загалом є спонуканням, що спричиняє активність організму, його спрямованість, позаяк саме ці процеси виконують функцію спонукання суб'єкта до діяльності.

Згідно з педагогічними довідковими виданнями мотив також розглядається як спонукання до діяльності, що пов'язуються із задоволенням потреб суб'єкта й характеризуються як сукупність зовнішніх чи внутрішніх підстав, які викликають активність суб'єкта. Вони означують її спрямованість (мотивацію) - стрижень психології особистості, що зумовлює особливості її поведінки й діяльності, визначає спрямованість, характер, здібності людини і має вирішальний вплив на них [9].

Поза сумнівом, рушієм, спонуканням до будь-якої діяльності загалом є мотив, на думку В. Сластьоніна, - провідне утворення у складному синтезі структури мотиваційної сфери, що забезпечує професійну готовність педагога [10, с. 17]. Саме мотиваційно- ціннісна складова такої готовності відображає позитивну `емоційну налаштованість студентів на здоров'язберігаючу діяльність, передбачає формування у майбутніх педагогів активної життєвої та професійної позиції у сфері здоров'ятворення і здоров'язбереження. Відтак, цілеспрямована мотивація майбутніх педагогів до формування культури здоров'я дітей забезпечує формування мотиваційно- ціннісного компоненту досліджуваного феномену, акумулюючи ціннісно-смислове самовизначення, мотиваційно-ціннісне ставлення майбутніх педагогів до власного здоров'я як взірця для наслідування дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, зокрема в умовах НВК «Школа-садок», здоров'язберігаючої професійно-педагогічної діяльності, сформованість потреби піклуватися про власний стан здоров'я впродовж життя.

Щодо другої педагогічної умови -- інформаційно-змістове забезпечення підготовки майбутніх педагогів до формування культури здоров'я дітей у НВК «Школа-садок» - то вона корелює з когнітивним компонентом підготовки майбутніх педагогів до формування культури здоров'я дітей, що акумулює сукупність знань (психолого-педагогічних, предметних, спеціальних (валеологічних, медико-біологічних), методично-технологічних), необхідних студентам для формування культури здоров'я дітей, розуміння ними важливості цього процесу й забезпечується на основі міждисциплінарності, у процесі інтеграції освітніх курсів фахової підготовки студентів, зокрема, спеціальності 012 «Дошкільна освіта» та 013 «Початкова освіта».