Впровадження курсу "Музична культура Єлисаветградщини" у закладах вищої освіти мистецького спрямування
Обґрунтування та характеристика основних актуальних питань функціонування унікального мистецького осередку - Єлисаветградщини-Кіровоградщини-Кропивниччини. Визначення ефективності інтегрованого та міждисциплінарного підходів на мистецькому факультеті.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.02.2022 |
| Размер файла | 24,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Центрально-український державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Впровадження курсу «Музична культура Єлисаветградщини» у закладах вищої освіти мистецького спрямування
Локарєва Юлія Валеріанівна - кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри музичного мистецтва та методики музичного виховання
Вступ
Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. У контексті сучасних загальноєвропейських інтеграційних процесів в освіті особливої актуальності набула проблема міждисциплінарного підходу, завдяки якому в освітньому просторі можливе поєднання історичної регіоналістики, краєзнавства, мистецтвознавства, музикознавства, педагогіки у фокусі яких опиняється вивчення еволюції мистецьких процесів рідного регіону, культурно-мистецького середовища та специфіки функціонування унікального мистецького осередку - Єлисаветградщини.
Актуальною проблемою сьогодення є потреба ретроспективного аналізу музичного життя свого краю, дослідження культурно- мистецьких процесів різних галузей, особливостей становлення історії, освіти та культури Єлисаветграду.
Становлення важливого центру освіти й мультикультурного життя півдня України Єлисаветград - Кіровоград - Кропивницький, розвиток музичної культури Єлисаветграду XIX - XX століть має потужний вплив на розвиток культури всієї України. Єлисаветградщина як унікальний культурно- мистецький осередок, отримала багатогранну характеристику «Єлизавети першої град» (І. Сєвєрянін), «маленький Париж» (М. Добролюбов), «степова Еллада» (Є. Маланюк), «степова Терспихора» (Б. Кокуленко) тощо.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальні питання у галузі музичної регіоналістики, краєзнавства, освіти Єлисаветградщини висвітлено у дослідженнях О. Акімкіна, І. Вівсяної, П. Кизименка, А. Кохана, Л. Куценка, В. Никифорова, Т. Окольничої, О. Пашутіна, М. Смоленчука, С. Шевченка, В. Ястребова.
Важливі питання розвитку музичної культури Єлисавеградщини ХІХ-ХХ ст. є об'єктом досліджень учених завдяки видатним музикантам, творчість яких пов'язана з нашим регіоном - Г. Нейгауза (В. Дельсон, М. Долгіх, Л. Кияновська, О. Полячок, І. Сікорська), Ю. Мейтуса (Л. Архімович, І. Мамчур, Л. Бас, І. Сікорська), К. Шимановського (А. Калениченко, О. Левтонова, І. Нестьєв), Ф. Блюменфельда (Н. Растопчина, К. Шамаєва) та ін. Деякі аспекти музичної культури Єлисаветграду висвітлені в публікаціях сучасних музикознавців, регіоналістів, педагогів-музикантів, молодих науковців О. Ігнатьєвої, М. Долгіх, О. Полячка, І. Сікорської, Я. Страшного та інших [1; 2; 3; 4; 5].
Мета статті полягає в обґрунтуванні актуальних питань функціонування унікального мистецького осередку - Єлисаветградщини-Кіровоградщини-Кропивниччини.
Виклад основного матеріалу дослідження
Онтологію історії та культури Єлисаветградщини можна розпочати від початку будівництва фортеці Святої Єлисавети (1754 р.), збудованої на землях колишньої Запорізької січі у верхів'ях річок Інгулу, Сукоглеї та Біянки. Унікальному місту більше ніж 267 років і його вважають справжньою «золотою провінцією», де протягом віків толерантно уживалися представники різних культур та віросповідань. Його історія, становлення економічного, промислового потенціалу, розвиток культури, освіти, поява першого українського професійного театру, кращі зразки музичного, архітектурного мистецтва нерозривно пов'язані з історією та культурою Єлисаветграда.
Історія міста складається з пам'ятних подій і біографій знаменитих людей. Саме на Єлисаветградщині народився та мешкав один із творців неповторного модернового архітектурного ансамблю історичного центру міста Єлисаветграда Я. Паученко, працювали відомі архітектори А. Достоєвський, О. Лішневський. На цих благодатних землях бився за козацьку вольницю П. Калнишевський, закладав основи воєнно-польової хірургії видатний вчений М. Пирогов, розробляв плани військових операцій М. Кутузов. У місті відбувалися лекції видатного славіста В. Григоровича та фундаментальні дослідження краю, проведені істориком, етнографом, археологом, краєзнавцем В. Ястребовим.
У різні часи з Єлисаветградщиною були пов'язані імена відомого українського прозаїка, драматурга, публіциста та громадського діяча В. Винниченка, поета, літературознавця, культуролога Є. Маланюка, фізика-теоретика, лауреата Нобелівської премії І. Тамма, вченого і винахідника, одного з творців легендарної «Катюші» Г. Лангемана, художника, професора живопису О. Осмьоркіна, поета, перекладача А. Тарковського, громадського і культурного діяча, мемуариста, мецената Є. Чикаленка, українського прозаїка, драматурга, кіносценариста Ю. Яновського.
Музична культура Єлисаветграду багата на славні імена видатних композиторів, співаків, піаністів, громадських діячів, майстрів хорового мистецтва. Протягом своєї історії Єлисаветград дав музичному світові багато блискучих імен, від співака Йосипа Петрова - провідного артиста Петербурзької консерваторії, першого виконавця партій Івана Сусаніна в операх Михайла Глінки до патріарха сучасної музики, фундатора оперного мистецтва України, автора відомих опер «Украдене щастя», «Ярослав Мудрий» Юлія Мейтуса, піаніста і педагога Генриха Нейгауза до видатного композитора, піаніста, педагога, музичного діяча і публіциста Кароля Шимановського.
На початку XIX століття у місті народився і вперше виступив на сцені видатний співак-бас Й. Петров, перший виконавець ролей Івана Сусаніна, Руслана, Варлаама в операх М. Глінки та М. Мусоргського.
Бурхливий розквіт культурного життя міста припав на середину XIX століття. Особливо багато талановитих зірок, що почали сходити на мистецькому небосхилі Єлисаветграда, з'явилися в XIX столітті. Серед них - композитори Ю. Мейтус, К. Шимановський, диригент К. Еліаберг, піаніст Г. Нейгауз, скрипаль В. Гольфред, флейтист Н. Верховський, арфістка К. Ерделі, диригент і композитор Ф. Блюменфельд, музикознавець Г. Поляновський, а головне співаки - Л. Барановська, П. Журавленко, Б. Златогорова, М. Гришко, П. Селиванов, М. Канделакі та інші.
У середині XIX століття і до початку першої світової війни мешканці Єлисаветграда мали можливість познайомитися з мистецтвом багатьох славнозвісних артистів: піаністів - А. Рубінштейна, Й. Венявського, Л. Угодовського, Й. Гафмана; скрипалів - Г. Венявського, Т. Туа, Я. Кубеліка, Ф. Крейслера; співаків - І. Мельникова, Д. Леонової, Ф. Стравінського, Л. Собінова; симфонічного та народного оркестрів під керівництвом Д. Ахшарумова і В. Андреєва; хору О. Архангельського; композиторів та піаністів М. Лисенка, С. Рахманінова, О. Скрябіна.
Активна динаміка і широкий спектр видів гастрольно-концертної діяльності засвідчує високий статус Єлисаведградщини в межах вітчизняного культурно-творчого процесу. Яскравою подією, яка умовно ознаменувала початок активізації гастрольноконцертного життя губернії, стали гастролі в Єлисаветграді М. Мусоргського і Д. Леонової. Композитор у своїх листах прихильно відгукується про місцеву публіку: «Єлисаветградська публіка музична і не байдужа до мистецтва». Особливо він відзначав родину Блуменфельд.
Саме в цей період до Єлисаветграду з концертними програмами приїздили майстри світової величини. Велику роль у музичному житті Єлисаветграда в середині XIX століття відграли М. Мусоргський та Ф. Ліст, які не просто перебували тут, а вирішували доленосні питання свого подальшого життя. Протягом 13-18 вересня 1847 р. свої останні публічні концерти дав видатний угорський композитор та піаніст Ференц Ліст. Дослідники творчості Ференца Ліста стверджують, що його виступи в Єлисаветграді 1847 році стали фіналом концертної діяльності як піаніста-віртуоза.
Видатний угорський піаніст, диригент, композитор Ф. Ліст приїздив до Єлисаветграду на початку вересня 1847 року, де в той час російський цар Микола І проводив огляд військ. В Єлтсаветград Ф. Ліста привели особисті справи. Він збирався клопотати перед царем щодо розірвання шлюбу Кароліни Вітгенштейн, яка вже тривалий час не жила зі своїм чоловіком, представником придворних кіл, князем Миколою Сайн-Вітгенштейном. Омріяний дозвіл Ф. Ліст не одержав. Музикознавці заявляють, що ніяких інших документів, які б підтвердили причину поїздки Ф. Ліста в Єлисаветград, до цього часу не знайдено. (40).
Велике значення для мистецького середовища мали єлисаветградські концерти Ф. Ліста. Ними композитор завершив свій концертний шлях віртуоза-піаніста. Очевидно, до цього моменту рішення покінчити з кар'єрою піаніста цілком визріло у нього. І все ж саме в Єлисаветграді легендарний музикант востаннє виходить на сцену. Логічно припустити, що бажання виходу на єлисаветградську сцену міг викликати високий рівень культури слухачів і загальна «музикальність» міста.
Видатний російський композитор, представник спільноти композиторів «Могутня кучка» Модест Петрович Мусоргський (1839 - 1881) відвідав Єлисаветград на початку серпня 1879 року. Мусоргський - одна з найтрагічніших постатей в історії світової музики. Його творчість по-справжньому оцінили лише після смерті.
У листах до друзів і знайомих М. Мусоргський не втомлюється наголошувати: «Бачив місто народження «дідуся» Й. Петрова в Єлисаветграді під найнеозорнішими степами, безмежними, вільними і розкішними, як дідусева широка, могутня душа».
На початку XX століття приміщення міського театру (нині тут базується Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр ім. М. Кропивницького) здавалося в оренду приватним особам, які надавали його організаторам колективів, що приїздили на гастролі.
Щоб підтримувати авторитет трупи і збільшити грошові надходження, сюди запрошувалися на виступи таких відомих актоів та театральних діячів, як М. Дальський, М. Петіпа та інші. За їхньою участю ставилися п'єси В. Шекспіра, Ф. Шиллера.
Пізніше російська трупа поступалася місцем українській - Київській опері та Одеській оперетті. Шанувальники вокальнохорового мистецтва з нетерпінням чекали виступи артистів Київської опери, особливо таких, як П. Цесевич, О. Камінський, М. Бочаров, А. Бонанич.
Виняткове враження справляв своєю сценічною грою і потужним басом Платон Цесевич, який пізніше перейшов до Великого театру в Москві. Завдяки талановитим інтерпретаціям П. Цесевича шанувальники оперної музики познайомилися з операми М. Мусоргського, О. Даргомижського, М. Глінки, П. Чайковського, Ш. Гуно та ін.
Приїздила до Єлисаветрада і італійська опера з чудовими тенорами, пристойними баритонами і сопрано, хорами та оркестром. Для шанувальників легкої музики подією ставав приїзд естрадних знаменитостей: неперевершеної виконавиці циганських романсів О. Вяльцевої, виконавиці російських народних пісень І. Плевицької, поета та композитора О. Вертинського.
У двадцяті роки приїздив до Єлисавеграда славнозвісний бас, соліст Великого театру Григорій Пірогов, який дав підряд три концерти: у міському зібранні, в театрі та клубі металістів заводу «Червона зірка». А у 1930 році тут з концертами побували Л. Собінов, А. Лабинський та інші.
Музичне життя Єлисаветграда продовжує яскравітися виступами видатних піаністів, скрипалів, співаків, серед яких С. Ріхтер, Д. та І. Ойстрахи та інші.
Важливою сторінкою музичного життя Єлисаветграду є музично-театральне життя нашого краю, популяризація якого відбувалася за участю М. Л. Кропивницького та родини Тобілевичів.
Традиція місцевих музично-театральних постановок за участю вихованців навчальних закладів з просвітницькою метою веде свій початок від масштабної події в культурному житті Єлисаветграда - постановки «Вечорниць» П. Ніщинського (1875). Огляд прем'єри під кутом зору виконавської практики висвітлює об'єктивний рівень вокально-хорової підготовки учасників, позиціонує постановку як знакову подію в долях не лише діячів українського театру, а й як фактичний старт вокальної кар'єри відомих співаків оперних, музично-драматичних товариств М. К. Садовської-Барілотті й К. І. Михайлова-Стояна та показову в напрямку формотворення української вокальної школи.
Продовженням музично-театральних подій стала постановка «Життя за царя» М. Глінки (1913), що продемонструвала потенціал єлисаветградської вокально-хорової школи.
Наслідуючи новітні західноєвропейські методики, місцеві освітяни намагались адаптувати систему дитячого музичного виховання Е. Жака-Далькроза для розвитку дошкільнят у приватному садочку Е. Яновської, юдейських закладах через оперні вистави «Червона Шапочка» Фр. Абта (1913), «Спляча царівна» (невідомого автора, 1914).
Започаткована «Вечорницями» українська тематика відновилась у 1915 р. з аматорським виконанням опери «Ноктюрн» М. Лисенка російською мовою - першої постановки на провінційній сцені останнього музично-театрального твору композитора [2].
Отже, розгляд ґенези культурного життя Єлисаветграду опинився у фокусі історичної регіоналістики, краєзнавства, мистецтвознавства, музикознавства, педагогіки, які акцентують увагу на історичних, соціокультурних, ментально-духовних процесах і, на нашу думку, є важливою складовою професійного становлення майбутніх виконавців, педагогів-музикантів, учителів музичного мистецтва, а також студентів перехресних спеціальностей.
З огляду на інтеграційні процеси, які відбуваються в сучасній мистецькій освіті та ефективність інтегрованого та міждисциплінарного підходів на мистецькому факультеті Центрально-українського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка було розроблено і впроваджено в навчальний процес експериментальний курс «Музична культура Єлисаветградщини-Кіровоградщини-Кропив- ниччини».
Його метою є опанування знань і набуття практичних вмінь у багатовекторній площині: в галузі становлення та розвитку фортепіанного виконавства (творчі контакти місцевих діячів із А. Рубінштейном, Л. Ґодовським, Ф. Блюменфельдом, педагогічна діяльність Г. В. Нейгауза; окремі аспекти піаністичної педагогіки М. О. Гольденберг-Славінської, М. І. Корсунського та ін.
Вивчення основних етапів становлення струнного виконавства, розгляд шляхів формування скрипкового музикування, популяризація струнного виконавства Й. А. Гольденберга, А. Г. і Б. Г. Гайсинських,А.М. Тальновського, А. С. Лип'янського.
Становлення вокально-хорового мистецтва Єлисаветградщини. Аналіз вокально-хорової діяльності відомих співаків М. К. Садовської-Барілотті, В.Ф. Козерацького, династії Лубенцових; дослідження хорової творчості у контексті різних закладів освіти, на базі церковних колективів та у сфері загальної освіти.
Особливе місце займає вивчення жанрово-стильових особливостей композиторської творчості Г. О. Поляновського, Б. М. Лятошинського, Ю. С. Мейтуса у фокусі історико-стильових тенденцій ХХ ст.
Тематичне коло використаних матеріалів визначив структуру спецкурсу. який містить три модуля: «Музична культура Єлисаведграду ХІХ-ХХ століття», «Етнокультурний вимір історії та культури Кіровограду», «Сучасний погляд на музичну культуру Кропивниччини». До кожного модуля розроблено комплекс практичних завдань різного рівня складності (на вибір студента) та самостійна робота (виконання художньо-творчого проекту). єлисаветградщина мистецький факультет
Висновки та перспективи подальших розвідок напряму
Функціонування важливого центру освіти й мультикультурного життя півдня України Єлисаветград - Кіровоград - Кропивницький, розвиток музичної культури Єлисаветграду ХІХ-ХХ століть має потужний вплив на розвиток культури не лише регіону, а культурне життя всієї України. Широке коло проблем становлення різних культурних галузей Єлисаветрадщини, життєпис відомих музикантів, всесвітнє значення їх творчої і педагогічної спадщини, унікальний міжнаціональний культурний обмін розширюють знання про історію і культуру краю у його різноманітних зв'язках із Польщею, освітньо-культурними центрами тодішньої Російської імперії та Європи.
Отже, синтетичний і багатоаспектний характер спецкурсу «Музична культура Єлисаветградщини-Кіровоградщини- Кропивниччини» обумовлює об'єднання усіх компонентів структури професійного становлення майбутніх учителів музичного мистецтва: мотиваційного, когнітивного, креативного, рефлексивного, творчо-проективного, в результаті якого оптимізується процес формування професійних компетенцій, здійснюється можливість творчого самовиявлення та актуалізується проблема, пов'язана з відношенням до надбань національної культури, з емоційним переживання своєї приналежності до Батьківщини, свого рідного краю, його історії та культури, формуванням морально-етичних та естетичних цінностей у майбутніх учителів музичного мистецтва.
Список джерел
1. Долгіх М. В. Нейгаузи: Варіації на єлисаветградську тему: монографія. Кіровоград: Видавець В. Ф. Лисенко, 2013. 333 с.
2. Долгіх М. В. Становлення професіоналізму на Єлисаветградщині (1900-1920 рр.): автор. дис. ... канд. мист.: 17.00.03. Київ, 2011. 20 с.
3. Долгіх М. В. Сторінки музичної освіти Єлисаветграда. Культурно-освітні процеси краю у XXI столітті. Матеріали обласної історико- краєзнавчої конференції. Кіровоград: ПП Поліграф- Терція, 2004. 140 с.
4. Страшной Я. А. Пісенно-музична Кіровоградщина. Знані земляки і творчі колективи краю корифеїв першого українського професіонального театру: минуле і сучасність. Кіровоград, 2013. 160 с.
5. Шимановські, Блюменфельди, Нейгаузи: музичні родини на перехресті культур. Колективна монографія / Ред.-упоряд. О. І. Полячок. Кропивницький: Видавець Лисенко В. Ф., 2019. 664 с.
References
1. Dolgikh, M. V. (2013). Variatsiyi na yelysavethrads'ku temu. [Neuhaus: Variations on the theme of Yelisavetgrad]. Kirovograd.
2. Dolgikh, M. V. (2011). Stanovlennya profesionalizmu na Yelysavethradshchyni (1900 - 1920 rr.). [Formation of professionalism in the Yelisavetgrad region (1900-1920)]. Kyiv.
3. Dolgikh, M. V. (2004). Storinky muzychnoyi osvity Yelysavethrada. Kul'turno-osvitni protsesy krayuu XXI stolitti. [Pages of music education in Yelisavetgrad. Cultural and educational processes of the region in the XXI century]. Kirovograd.
4. Scary, Ya. A. (2013). Pisenno-muzychna Kirovohradshchyna. Znani zemlyaky i tvorchi kolektyvy krayu koryfeyiv pershoho ukrayins'koho profesional'noho teatru: mynule i suchasnist'. [Song and music Kirovograd region. Well-known compatriots and creative teams of the land of luminaries of the first Ukrainian professional theater: past and present]. Kirovograd.
5. Shymanovs'ki, Blyumenfel'dy, Neyhauzy: muzychni rodyny na perekhresti kul'tur. (2019). [Szymanowski, Blumenfeld, Neuhaus: musical families at the crossroads of cultures]. Kropyvnytsky.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.
реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010Система вищої освіти Ізраїлю та особливості вступу во вузів. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Стипендії, фінансова допомога та пільги по оплаті для нових репатріантів. Оплата за навчання в приватних вищих навчальних закладах держави.
презентация [4,1 M], добавлен 20.02.2015Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.
методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010Розгляд теоретичних основ інтегрованого курсу "Мистецтво"; аналіз науково-педагогічної та навчально-методичної літератури по темі. Вивчення теми і структуру даного курсу для першого класу. Визначення особливостей використання методів та форм навчання.
курсовая работа [565,0 K], добавлен 02.06.2014Комплексне поєднання різних ступенів, від дошкільних закладах до вищої освіти, в існуючій системі освіти в Естонії. Дозвіл на проживання для навчання. Стипендії на навчання в навчальних закладах. Порівняльна характеристика освіти в Естонії й Україні.
реферат [20,4 K], добавлен 09.11.2010Визначення та характеристика рівнів управління інноваційною діяльністю в дошкільних закладах. Розробка алгоритму діяльності для директора садка, дотримання якого підвищить ефективність вирішення питань впровадження новітніх оздоровчих технологій.
статья [23,1 K], добавлен 24.04.2018Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Формування конкурентоспроможного фахівця. Обґрунтування поглибленого вивчення студентами-медиками у закладах вищої освіти циклу світоглядних дисциплін, які допоможуть їм підвищити професійну культуру та зробити більш конкурентоспроможними на ринку праці.
статья [31,0 K], добавлен 24.04.2018Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014Вивчення різних методологічних підходів в педагогіці. Можливості застосування різних підходів при роботі із здобувачами вищої освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Можливості використання інструментів інформаційно-освітнього середовища.
статья [26,1 K], добавлен 07.02.2018Прискорення процесу оволодіння іноземними мовами та підвищення його якості в Україні. Технічні засоби аудиторної та самостійної роботи у вищих навчальних закладах. Розвиток мовної компетенції українських студентів. Впровадження предметно-мовного навчання.
статья [18,9 K], добавлен 22.02.2018Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.
реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.
курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011Загальна характеристика системи вищої освіти у Фінляндії. Спеціальності в Міккелі Політехнік з навчанням на англійській мові. Переваги вищої освіти у Фінляндії. Фінляндія як лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI ст.
реферат [33,6 K], добавлен 05.12.2009Характеристика системи вищої освіти в Іспанії. Вступ до іспанських університетів. Можливість отримання іспанського гранту для громадян України. Характеристика університетської вищої освіти в Італії. Сап'єнца - один з найбільших університетів Європи.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 22.12.2010Навчальний процес у вищих закладах освіти: дидактичні основи та головні аспекти. Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти, її завдання, державні складові навчально-методичного забезпечення. Вимоги до організації праці викладача.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 20.01.2011Аналіз процесу впровадження олімпійської освіти у підготовки фахівців сфери "Фізичне виховання і спорт" в Україні. Визначення проблем, що заважають впровадженню олімпійської освіти в спеціалізованих навчальних закладах та рекомендацій для їх рішення.
статья [21,2 K], добавлен 15.01.2018Світові тенденції розвитку вищої освіти. Важливість принципово нових підходів, що базуються на гармонії людських, природних і технічних факторів і забезпечили перехід від постіндустріального мислення, до інформаційного, гуманістичного суспільства.
реферат [63,9 K], добавлен 05.03.2009Сутність культурного підходу до навчання. Сучасний стан астрономічної освіти з точки зору культурологічного підходу. Астрономічна культура як невід’ємна складова сучасної людини. Дослідження стану сучасної астрономічної освіти у загальноосвітніх закладах.
дипломная работа [198,2 K], добавлен 09.06.2009Аналіз трансформації соціальних цілей і завдань вищої освіти. Огляд традиційної університетської прагматики просвітницького знання про глибинні закономірності зовнішнього і внутрішнього світу людини. Дослідження основних положень і принципів синергетики.
реферат [39,0 K], добавлен 27.12.2011
