Виробнича (педагогічна) практика студентів закладів вищої освіти у реаліях дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виробнича (педагогічна) практика студентів закладів вищої освіти у реаліях дистанційного навчання

Колоскова Жанна Володимирівна -

кандидат педагогічних наук, доцент, старший викладач кафедри музичного мистецтва та методики музичного виховання Центральноукраїнського державного педагогічного університету

імені Володимира Винниченка НАЗАРЕНКО Марина Павлівна - кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри музичного мистецтва та методики музичного виховання Центральноукраїнського державного педагогічного університету

імені Володимира Винниченка

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Педагогічна практика є невід'ємною складовою і оптимальною формою підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти, оскільки вона поєднує теоретичне навчання студентів з їхньою практичною діяльністю у закладах середньої освіти та забезпечує удосконалення фахових компетенцій студентів у квазіпрофесійній діяльності. Запровадження карантину як наслідку пандемії від коронавірусу СОУТО-19 спричинило перехід українських закладів середньої та вищої освіти до дистанційної форми навчання, що стало серйозним викликом як для учнів та студентства, так і для викладачів.

Дослідженням проблеми удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів займалися провідні науковці, серед якихО. Абдулліна, Алексюк, О. Будник,Г. Васянович, І.Зязюн, В. Ніколіна, В. Радул, А. Растригіна, Сластьонін та інші. Реалізація Концепції «Нова українська школа» та запровадження дистанційної форми навчання як наслідок пандемії в Україні актуалізують необхідність модернізації фахової підготовки вчителів у закладах вищої освіти, переосмислення педагогічних технологій й добору саме тих, які будуть найбільш доцільними в цих умовах. Особливо гостро ця проблема постала для студентів в період виробничої практики, проходження якої потребувало не тільки наявності власне фахових компетенцій, а й комп'ютерного обладнання та цифрової обізнаності. Ця проблема знайшла відображення лише у поодиноких публікаціях (О. Семеног) та потребує подальшого висвітлення.

Мета статті - дослідити характер змін, які відбулися в змісті виробничої педагогічної практики в школі під час її дистанційного проходження майбутніми вчителями, та проаналізувати необхідні зміни у змісті професійної підготовки.

Викладосновногоматеріалу дослідження

Головнимзавданням педагогічної практики є вирішення протиріч, які виникають у процесі переходу студента в нову якість - учителя. Період практики є тим необхідним містком між навчанням та самостійною апробацією знань, що сприяє адаптації допрактичноїпедагогічної діяльності вумовахзакладів загальної середньої освіти та дозволить застосовувати набуті фахові та психолого-педагогічні знання, вміння та способи дій у власній практичній діяльності, а також розвинути навички організації навчальної та виховної роботи у шкільному колективі, ознайомитися з методичним досвідом та системою роботи вчителів. На думку А. Мандаєвої, педагогічна практика як форма «надання» соціально- професійногосередовища для студентів сприяє переведенню суспільно-педагогічних та професійно-групових цінностей до їх особистісної системи, орієнтація на які визначає рівень розвитку фахівця та ефективність його діяльності [3, с. 922]. Основнимиумовамифункціонування педагогічної практики як засобу підготовки майбутньоговчителядо інноваційно педагогічної діяльності є підвищення професійної компетентності майбутнього вчителя в процесі професійної підготовки, формування у нього методологічної позиції і концепції «Я - майбутній вчитель-новатор», використання іноваційного навчання. Реалізація зазначених умов у їх єдності та взаємозв'язку забезпечує формування іноваційного потенціалу майбутнього педагога, визнання студентом самоцінності власної особистості та творче розміння й прийняття особистості дитини та її інтересів, визнання їх як цінності, орієнтація на творчі інтереси як основу творчої діяльності [6, с. 12]. дистанційний навчання мережа соvid

Зміни у форматі навчання у мережі закладів освіти України відобразилися й на організації виробничої практики майбутніх учителів. Згідно рекомендацій МОН України про організацію поточного, семестрового контролю та атестації здобувачів освіти із застосуванням дистанційних технологій, навчальними відділами закладів вищої освіти було розроблено рекомендації щодо організації виробничої практики у дистанційному режимі, що відповідно призвело до оновлення вимог викладачів- методистів і до студента-практиканта [2]. Звісно, у кожному навчальному закладі вони різні. Зокрема, у Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка (кафедра слов'янської філології та загального мовознавства) до обов'язків практиканта було запроваджено: формування індивідуального плану з урахуванням умов дистанційного навчання, створення старостою у месенджерах (Skype, Viber, WhatsApp, Telegram) групи для обговорення результатів практичної діяльності із залученням студентів групи, методистів та керівника педагогічної практики; отримання дистанційних консультацій у методистів; підготовка конспектів навчальних та виховних заходів, які надає для перевірки методистам в електронному вигляді; розробка авторських підбірок відео- або текстового контенту; створення відеозаписів занять і навчально-виховних заходів, що проводяться в дистанційній формі або (за вибором керівника практики) підготовка презентації Power Point з фотографіями екрану під час проведення занять і заходів (із зазначенням дати, теми, кількості учасників тощо); формування звітних матеріалів в електронному вигляді та надання на перевірку керівникам практики[5].

У Запорізькому національному університеті (кафедра слов'янської філології) організація виробничої педагогічної практики у дистанційному форматі передбачала декілька можливих варіантів її проходження: 1) робота студентів дистанційно на базі практик на платформах, що використовуються у закладах загальної середньої освіти (зустрічі з вчителями, уроки, збори з адміністрацією школи); 2) розподіл студентів за групами та проведення з ними занять або рольових ігор (уроків в групах студентів) на платформах організації відеоконференцій (Zoom, Skype, Google Meet тощо) викладачами університету або його структурного підрозділу [8, с. 16].

У Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка проходженнявиробничої практики студентів в умовах дистанційного навчання було пов'язаноз роботою практикантів із сайтами закладів середньої освіти міста Кропивницького та блогами вчителів-предметників,атакож інформаційними електронними джерелами. Така форма проходження практики була продиктована обмеженнямвідвідування приміщень шкіл під час пандемії сторонніми особами, відповідно до нових рекомендацій МОН [2]. Згідно методичних рекомендацій щодо проходження виробничої практики, розроблених кафедрою педагогіки дошкільної та початкової освіти, було внесено зміни до форми звітування студентів, згідно яких студенти мали розміщувати всі розроблені матеріали до уроків (пробних та залікових) (наочність, конспекти, відео-та аудіо матеріали, які супроводжують зміст уроку, кросворди, цікаві завдання, власнозняті відео уроків-фрагментів пояснення нового матеріалу тощо) і сам розгорнутий конспект уроку на віртуальній он-лайн дошці Padlet або в GoogleClassroom, які створюватимуть спеціально для проходження практики. Розміщений студентами матеріал мав повністю відображати зміст уроку, бути цікавим, інтерактивним, відповідати загальнодидактичним принципам й доступний для користування учнями класу, за яким закріплений студент. Також практиканту було рекомендовано розробляти та розміщувати на вказаних платформах тести для учнів з використанням Google-форм або онлайн-ігор (наприклад, LeamingApps.org). Посилання на ресурс, де розміщується матеріал, студент мав передавати старості групі, яка укладала список усіх студентів з адресами інтернет- посилань та передавала його на кафедру. При цьому доступ до ресурсів мав бути відкритим для викладачів, які перевірятимуть і слідкуватимуть за ходом виконання завдання, а матеріали практики мали залишатися в доступі постійно, після закінчення практики, як звітна документація [4, с. 2].

Зрозуміло, що іноді дистанційна форма проходження виробничої практики вимагала й змін у змісті завдань. Зокрема, така форма роботи, як самоаналіз проведеного студентом виховного заходу, була змінена на аналіз відеоуроку за певною схемою, посилання на який пропонувалися методистами [7, с. 12].

Також неможливим в умовах дистанційного проходження було і складання практикантомпсихолого-педагогічної характеристики класу, тому студентам було запропоновано декілька варіантів розв'язання цього завдання: 1) проаналізувати приклади означених характеристик класу учнів відповідного віку, які він знайде у інформаційних електронних джерелах; 2) скористатись для написання означеної характеристики експертною оцінкою класного керівника. Неможливість безпосереднього контакту з учнями та спостереження за їх взаємодією зумовила необхідність відмови від такої форми звітності, як щоденник спостережень [4, с. 4].

Аналіз вимог закладів вищої освіти до практикантів та відгуків самих практикантів надав можливість авторам статті прийти до висновку, що процес дистанційного проходження виробничої практики у школі все ж має бути більше наближений до навчального процесу, щоб майбутні вчителі чітко усвідомлювали алгоритм дій вчителя в умовах дистанційного навчання. Практика має охоплювати не лише письмову підготовку планів-конспектів уроків і виховних заходів та виготовлення цифрових наочностей, передусім, це має бути онлайн-відвідування занять, які проводить учитель, та самостійне проведення занять із фаху. Безумовно, у період повного карантину, коли увесь навчальний процес проходить дистанційно, доступ до онлайн-відвідування занять на різних платформах відеоконференцій є більш спрощеним, на відміну від дистанційного проходження практики у навчальних закладах, які працюють у звичайному режимі. Це є можливим за умови гарного технічного облаштунку закладу середньої освіти, у якому приміщення класу має бути облаштованим як відеокамерою, телевізором (інтерактивною дошкою), комп'ютером (ноутбуком), так і інтернет-зв'язком, що є далеко не у кожній українській школі. Без проведення занять та налагодження комунікативних зв'язків із вчителями, учнями та їх батьками виробнича педагогічна практика втрачає свій статус - «виробнича» - й сприяє поліпшенню суто теоретичних навичок: методично грамотного планування уроку, розробки планів- конспектів, ознайомлення з різними програмами з фахової дисципліни, аналізу навчально-методичної літератури тощо. Разом з тим, в умовах дистанційної виробничої практики актуальною є наявність у студентів розвиненої цифрової компетентності в галузі розробки тестових та творчо- діагностувальних завдань, а також іншого дидактичного матеріалу для учнів. Навіть більше - наразі необхідним є поєднання вміння творчо мислити, знання інформаційно- комунікаційних технологій та навичок розробки цифрових дидактичних ресурсів, що у свою чергу, потребує розробки й запровадження до навчальної програми у ЗВО відповідних дисциплін. Також на думку авторів статті, накопиченню практичних навичок майбутніх учителів сприятиме їхня участь у вебінарах за фаховими дисциплінами, які організовуються у месенджерах та соціальних мережах для обміну досвідом вчителів-практиків.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Таким чином, аналіз джерельної бази надав можливість зробити наступні висновки:дистанційна форма проходження виробничої педагогічної практики потребує:

- вироблення комплексу методичних рекомендацій для студентів-практикантів з урахуванням специфіки спеціальності (зміст практики за модулями, видами діяльності, визначення порядку оформлення та подання звітності, надання зразків оформлення документації);

- визначення месенджерів, у яких відбуватиметься зв'язок з методистами та керівниками практики;