Художньо-творче середовище в процесі формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Кафедра музичного мистецтва та методики музичного виховання

Шевцова О.Б., к.п.н., доцент

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Компетентнісно спрямована парадигма освіти виходить із того, що інтенсивний і динамічний розвиток особистості відбувається продуктивно, якщо створені умови для задоволення її базових потреб, зокрема потреби в саморозвитку, самоорганізації і реалізації свого творчого та життєвого потенціалу, потреби в пізнанні відповідно до індивідуального способу освіти, що детермінує індивідуальні когнітивні стратегії.

Людина, як унікальна система особистісних смислів, індивідуально своєрідних способів упорядкування зовнішніх вражень і внутрішніх переживань є не пасивним об'єктом впливу навколишнього середовища, а активним суб'єктом діяльності. Тому розвиток професійно значущих особистісних якостей майбутнього фахівця відбувається через його активну діяльність, котра у свою чергу вимагає виявлення високого рівня креативності, творчості, самостійності й детермінується певними педагогічними умовами. Визначення педагогічних умов формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва спирається, насамперед, на психолого-педагогічний принцип єдності свідомості й діяльності, відповідно до якого діяльність людини зумовлює формування її свідомості, усіх її психічних якостей, котрі, у свою чергу, спрямовують і регулюють практичну діяльність людини. Відтак, створення художньо-творчого середовища є важливою педагогічною умовою, що покликана плідно й ефективно вплинути на формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему впливу середовища на особистість досліджували у своїх працях такі вчені, як Ю.К. Бабанський, І.Д. Бех, Л.С. Виготський, І.А. Зязюн, О.Д. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, В.І. Слободчиков та ін.

Педагогічні умови, що зумовлюють ефективність діяльності, підпорядковані зовнішнім (об'єктивним) і внутрішнім (суб'єктивним) чинникам, які загалом складають взаємозумовлену й взаємопов'язану цілісну систему, що становить спільну діяльність педагога і студента. Наявність цих підсистем (зовнішніх і внутрішніх), які на певному етапі формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя набувають самостійності й автономності, сприяє ефективності впливу зовнішніх умов (використання відповідних технологій педагогічного впливу, зміст навчального матеріалу, міжособистісна взаємодія учасників навчального процесу тощо) та їхньої взаємодії з внутрішніми (ступень узгодженості дій викладача та студента в процесі розв'язування певних художньо- педагогічних завдань і ставленні до студента як до суб'єкта навчання, сформованість і рівень ціннісно-мотиваційної сфери студента, нахили, уподобання, зацікавленість у досягненні професійних і творчих вершин, потреба у саморозвитку, самовираженні, самореалізації).

Взаємозумовленість внутрішніх і зовнішніх умов, де внутрішні розуміються як психічний стан суб'єкта, його думки й почуття, через які й заломлюються зовнішні впливи. Саме від внутрішньої позиції та психологічної установки особистості, зазначають психологи, залежить ефективність впливу тих чи інших дій та обставин, які сприяють формуванню її особистісних якостей.

Науковий аналіз досліджуваної проблеми уможливив визначити педагогічні умови, котрі детерміновані сутністю і змістом професійної підготовки, особливостями мистецької освіти й дають змогу ефективно побудувати процес формування музично- виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, віддзеркалити її зміст і структуру, реалізувати способи формування музично-виконавської компетентності, забезпечити вдосконалення системи музично-виконавської підготовки майбутніх фахівців.

Такою педагогічною умовою визначено створення художньо-творчого середовища на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого та розвивального навчання як педагогічно організованого середовища, що зумовлюється специфікою професійної діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва, характеризується системністю взаємозв'язків його об'єктів, цілісністю, художньо-естетичною функціональністю, передбачає використання комплексу педагогічних впливів, які у свою чергу сприяють розвитку професійно значущих особистісних якостей, формуванню художньо-комунікативних умінь, здатності до діалогового спілкування, творчої активності, створюють можливості для творчого самовираження і самореалізації. педагогічний художній творчий музичний студент

Діяльність учителя є творчою діяльністю. В освітньому мистецькому просторі педагогічна діяльність відзначається своєю специфічністю, оскільки її основою є емоційно-творча сфера, що вимагає від учителя музичного мистецтва особливого підходу, поєднання таланту та натхнення. Цього навчити неможливо, але навчити творчо працювати, виявляти творчу ініціативу на ґрунті реалізації «власної системи цінностей» [3], творчо використовувати набуті знання, художньо-комунікативні вміння, творчо-виконавський досвід - головний чинник успіху формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва.

Компетентнісний та особистісно зорієнтований підходи, стверджують педагоги-музиканти (Г.М. Падалка, Л.І. Паньків, О.П. Рудницька, О.Ф. Щолокова та ін.), є перспективним напрямом розвитку мистецької освіти, оскільки спрямовується на впровадження різноманітних форм діалогічного спілкування та партнерських стосунків між викладачем і студентом, розвиток особистісних якостей, таких, як самостійність у процесі художньо- інтерпретаційного спілкування, вивільнення творчої енергії, толерантність, здатність до рефлексії, артистизм, художня та мовна культура.

Теоретичні концепції особистісно зорієнтованого підходу передбачають ставлення до студента як до суб'єкта педагогічного спілкування, врахування його індивідуально-типологічних особливостей, формування цілісної особистості, що усвідомлює свою гідність, відповідає за свої вчинки, розуміє й поважає інших людей.

Метою особистісно-орієнтованих технологій є розвиток особистості, задоволення її запитів, розвиненість, розкріпачення власного «Я», самопізнання, самовизначення, самостійність, незалежність думок, створення умов для самореалізації, підкреслюючи тим самим тісний зв'язок з компетентністним підходом, що набуті знання, вміння та навички в практичній діяльності, творчо та нестандартно розв'язувати й передбачає перехід від знання навчального предмета як мети навчання до навчального предмета як засобу професійного становлення особистості; від пріоритету вузькоспеціалізованих завдань до цілісного розвитку особистості майбутнього вчителя; від субпідрядних стосунків у системі «викладач-студент» до педагогічної взаємодії і творчого діалогу, а також допомагає засвоювати методи самостійного навчання, створює умови для адаптації майбутніх учителів музичного мистецтва до професійної діяльності у загальноосвітніх закладах як активних носіїв нової мистецької парадигми.

Художньо-педагогічний діалог передбачає суб'єкт-суб'єктну взаємодію всіх учасників процесу художнього спілкування, забезпечує духовно-емоційну насиченість процесу художньо-педагогічного спілкування, формування художньо-інтерпретаційних умінь, розвиток творчої активності кожного студента.

Діалогічні ситуації в художньо-інтерпретаційній діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва виникають у процесі роботи над художнім образом й пов'язані з необхідністю усвідомити зміст музичного твору, розкрити художній образ, здійснити аналіз жанрово-стилістичних особливостей, що пов'язані із закономірностями виконання, добрати відповідні методи і прийоми роботи над музичним образом. Тому в процесі художньої інтерпретації проблемно-діалогічне спілкування передбачає розв'язування таких проблемних ситуацій, що покликані цілеспрямовано регулювати розвиток самостійності художнього мислення студенів, заохочувати досвід самостійної музично-виконавської діяльності, активізувати асоціативно-образну сферу, стимулювати творчу самостійність, спонукати до самостійного творчого пошуку в розв'язанні художньо-виконавських завдань.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Створення художньо-творчого середовища є ефективною педагогічною умовою, що ґрунтується на взаємозумовлених наукових підходах до навчання, зокрема, компетентнісному та особистісно зорієнтованому.

Діалогові засади взаємодії педагога й студента передбачають створення нового типу спілкування - художньо-педагогічного діалогу, що ґрунтується на взаєморозумінні, обміну думками і судженнями, оцінювальними підходами до художньої творчості. Результатом такої спільної діяльності є організація самостійної творчо-пошукової діяльності студентів, пізнання, засвоєння та набуття ними творчо-виконавського досвіду, здатності до самостійної творчої діяльності, саморегуляції, саморозвитку, самовираження і самореалізації у подальшій професійній і життєвій діяльності.

Список джерел

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения (общедидактический аспект) / Ю.К. Бабанский. М.: Педагогика, 1977. 256 с.

2. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. / І.Д. Бех. К.: Либідь, 2003. Кн. 2. 342 с.

3. Зязюн І.А. Філософія педагогічної дії: монографія / І.А. Зязюн. Черкаси: Вид. від ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. 608 с.

4. Масол Л.М. Загальна мистецька освіта: теорія і практика / Л.М. Масол. К.: Промінь, 2006. 432 с.

5. Олексюк О.М. Музична педагогіка: навч. посіб. / Олексюк О.М. К., 2006. 188 с.

6. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва: (теорія і методика викладання мистецьких дисциплін) / Падалка Г.М. К.: Освіта України, 2008. 274 с.

7. Слободчиков В.И. Образовательная среда: реализация целей образования в пространстве культуры / В.И. Слободчиков // Новые ценности образования: культурные модели школ. М.: Инноватор-Bennet college, 1997. Вып. 7. С. 177184.

8. Рудницька О.П. Педагогіка загальна та мистецька: навч. посіб. / Оксана Рудницька. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2005. 358 с.

9. Стратан-Артишкова Т.Б. Творчо-виконавська підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва. Монографія. / Т.Б. Стратан-Артишкова. Кіровоград: КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. 448 с.

References

1. Babanskyy, U.K. (1977). Optymyzatsyya protsessa obuchenyya (obshchedydaktycheskyy aspekt). [Optimization of the learning process (general didactic aspect)]. Moscow.

2. Bekh, I.D. (2003). Vykhovannya osobystosti. [Education of personality]. Kyiv.

3. Zyazyun, I.A. (2008). Filosofiya pedahohichnoyi diyi. [Philosophy of pedagogical action]. Cherkasy.

4. Masol, L.M. (2006). Zahal'na mystets'ka osvita: teoriya i praktyka. [General art education: theory and practice]. Kyiv.

5. Oleksyuk, O.M. (2006). Muzychna pedahohika. [Music pedagogy]. Kyiv.

6. Padalka, H.M. (2008). Pedahohika mystetstva: (teoriya i metodyka vykladannya mystets'kykh dystsyplin). [Art pedagogy: (theory and methods of teaching art disciplines)]. Kyiv.

7. Slobodchykov. V.Y. (1997) Obrazovatel'naya sreda: realyzatsyya tseley obrazovanyya v prostranstve kul'tury. [Educational environment: realization of the purposes of education in space of culture]. Moscow.

8. Rudnyts'ka, O.P. (2005). Pedahohika zahal'na ta mystets'ka. [General and artistic pedagogy]. Ternopil.

9. Stratan-Artyshkova, T.B. (2014). Tvorcho-vykonavs'ka pidhotovka maybutn'oho vchytelya muzychnoho mystetstva. [Creative and performing training of a future music teacher]. Kirovograd.

Размещено на allbest.ru