Особливості викладання математики в умовах Нової української школи

Размещено на http://allbest.ru

(студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший викладач Демченко Ю.М.

У статті проаналізовано особливості викладання математики в умовах Нової української школи, визначено та систематизовано найбільш дієві технології навчання математики в початковій школі, а також характерні особливості сучасного уроку математики в площині нового бачення процесу навчання, здійснення якого базується на взаємодії вчителя й учнів в умовах реалізації компетентнісного підходу.

Ключові слова: викладання математики, технології навчання, урок математики, початкова школа.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку української освіти, її інтеграції до європейського освітнього простору, постала проблема модернізації початкової математичної освіти. Державний стандарт початкової освіти, який визначає курс розвитку системи освіти - компетентнісно орієнтованим, навчання математики спрямовує на досягнення нового освітнього результату - опанування молодшими школярами математичної та інших ключових компетентностей, розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв'язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір [6].

Математика є однією з найбільш значущих навчальних дисциплін, яка може бути дуже погрібною в житті кожної людини. Без математики неможливо обійтися в принципі, з огляду на час, в якому ми живемо. Математика, як навчальний предмет, містить необхідні передумови для розвитку пізнавальних здібностей учнів, вона формує і коригує такі форми мислення, як синтез, порівняння, аналіз розвиває здатність до узагальнення, конкретизації, створює умови для корекції пам'яті, уваги та інших психічних функцій. В даному процесі спостерігається розвиток мови дітей, вона збагачується спеціальними математичними термінами і виразами. При поясненні вирішення тієї чи іншої задачі, учень набуває навичок раціонального пояснення своїх дій, робить це точно і лаконічно, без додавання зайвих слів або виразів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз фахової методичної літератури та останніх досліджень свідчить, що проблемами оновлення змісту й методики викладання математики у початковій школі займались М. Богданович, Л. Кочина та інші.

Сучасні дослідження математичної початкової освіти присвячені: компетентнісному підходу у навчанні математики в початковій школі (О. Глобін, М. Бурда, Д. Васильєва, В. Волошена, О. Вашуленко, Н. Мацько, Т. Хмара.); використанню інноваційних технологій навчання математики у початковій школі ((Н. Солань); особливостям моделювання математичних уроків (Л. Коваль). особливостям впровадження компетентнісно орієнтованого навчання на уроках математики в початковій школі присвячені праці видатного українських дидакта О. Савченко.

Проте, попри великий обсяг досліджень у сфері початкової математичної освіти, на сьогоднішній день залишаються не систематизованими технології навчання, які б сприяли розвитку компетентнісно - орієнтованого навчання, а також чітко не окреслена модель сучасного уроку математики.

Мета статті: полягає у спробі аналізу особливостей викладання математики в умовах нової української школи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вітчизняні вчені виділяють чотири основні характеристики у визначенні поняття «компетентність»:

- використання компетентності завжди відбувається у певному контексті (скажімо, у конкретній навчальній ситуації);

- компетентність завжди є результатом, вона характеризує те, що може зробити індивід, а не описує процес, під час якого він набув цю компетентність (наприклад, учень показує, що саме він уміє,а не розповідає: «Я читав, я писав ...»);

- для вимірювання здатності індивіда користуватися компетентністю потрібні чітко визначені та затверджені стандарти;

- компетентність є мірою того, що індивід може зробити у конкретно визначений час [10, с. 12].

Об'єктивною проблемою впровадження компетентнісного підходу до навчання математики є необхідність технологічної адаптації навчально-виховного процесу відповідно до нових вимог. Запровадження даного підходу до навчання математики, вимагає відходу від традиційної інформаційно - накопичувальної спрямованості процесу навчання і перенесення центру ваги із засвоєння нормативно визначених знань, умінь і навичок на формування і розвиток у школярів здатності самостійно практично діяти, застосовувати індивідуальний позитивний досвід та досягнення у нестандартних, творчих, життєвих ситуаціях [9, с. 15].

Із запровадженням компетентнісного навчання змінюється підхід до оцінювання навчальних досягнень. В загальних критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених Міністерством освіти і науки України зазначено, що оцінювання учнів має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач [11].

Оновлена програма з математики для 1-4 класів відображає зміни у змісті шкільної математичної освіти, адже спрямована на формування в молодших школярів предметної математичної компетентності, яка виявляється у таких ознаках:

- цілісне сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності;

- розпізнавання проблем, які розв'язуються із застосуванням математичних методів;

- здатність розв'язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, виконувати дії за алгоритмом, обґрунтовувати свої дії;

- уміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією;

- уміння орієнтуватися на площині та у просторі;

- здатність застосовувати обчислювальні навички й досвід вимірювання величин у практичних ситуаціях [16, c. 206].

Таким чином, компетентнісна модель шкільної математичної освіти, в основі якої лежать діяльнісний та особистісно зорієнтований підходи, вимагають нових підходів до організації освітнього процесу в початковій школі, підбору інноваційних форм та методів у викладанні навчальної дисципліни, створення атмосфери співробітництва та довіри між учнями та вчителями, що сприятиме не лише засвоєнню знань першими, але і практичному застосуванню

Завдання дослідження: полягають у визначенні та аналізу найбільш дієвих технологій навчання, які сприяють реалізації компетентнісного підходу у початковій математичній освіті та з'ясуванні ocoбливocтей cучаcного уроку математики у кoнтeкcтi кoмпeтeнтнicнoгo підходу.

Одним з основних завдань освіти є розвиток в учнів інтересу до навчання, творчості. Для вирішення цієї проблеми, реалізуючи інноваційну освітню програму, ми широко застосовуємо сучасні навчальні технології, що дозволяють урізноманітнити форми і засоби навчання, котрі підвищують творчу активність учнів. Досвід роботи показує, що моделювання уроків в різних технологіях - справа не проста, але сьогодні це вимога часу.

Аналізуючи наукові роботи відомої вченої дидактики, Г. Щукіну, ми вважаємо, що цікавий урок можна провести, дотримуючись таких умов:

- особистості вчителя (навіть нудний матеріал, який пояснюється улюбленим учителем, добре засвоюється);

- змісту навчального матеріалу;

- застосування сучасних навчальних технологій [1, с. 120].

Слово «технологія» походить від грецького слова: «techne» - мистецтво, майстерність, вміння і «logos» - наука, закон. Дослівно «технологія» - наука про майстерність [5]. Існує досить велика кількість інноваційних педагогічних технологій навчання математики. Не можна сказати, що одна з них краща, а інша гірша, або для досягнення позитивних результатів досить використовувати тільки одну з технологій. Рекомендується здійснювати вибір технології в залежності від предметного змісту, цілей уроку і рівня підготовленості учнів. Педагогічний процес за своїм змістом і цілеспрямованістю дуже різноманітний і багатогранний. Не можна підлаштувати навчально-виховну роботу до однієї навчальної технології, однаково придатної для виконання всіх завдань навчання і виховання учнів. Підбираючи технології навчання учнів початкових класів, педагогу слід враховувати вікові особливості дітей.

В умовах Нової української школи, пріоритетним завданням вчителів початкових класів постає пошук та впровадження нових технологій навчання, які б ґрунтувались на сучасних педагогічних теоріях та дидактичних принципах. Вони повинні сприяти розвитку діяльнісного підходу у початковій освіті.

Упровадження педагогічних технологій в освітній процес - важка, але цікава робота. Для досягнення результатів потрібен час, а також серйозна самостійна робота учнів. Професійні вміння учителя повинні бути спрямовані на діагностику діяльності учнів, щоб своєчасно допомогти подолати труднощі в пізнанні і застосуванні знань. Учні повинні володіти основними навичками: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і на основі цього шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосувати в конкретних умовах, формувати і аргументувати особисту думку. Цьому сприяє використання різноманітних технологій навчання на уроках початкової школи [2, с. 240].

Одним із провідних методів в системі інноваційних технологій навчання виступає т.зв. проєктний метод - самостійна діяльність учнів (індивідуальна, парна, групова), що передбачає сукупність певних дій, документів, текстів з метою розв'язання деякої проблеми з отриманням кінцевого результату практично важливого для учасників проекту (якщо це теоретична проблема, то пропонується конкретне її розв'язання, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження). Даний метод передбачає гуманізацію, демократизацію та реалізацію впровадження індивідуалізації навчального процесу; сприяє інтелектуальному розвитку учнів; виробленню дослідницьких, творчих, пізнавальних навичок; критичного мислення. [3, с. 95]

Технологія «Портфоліо»

Відповідно до вимог Нової української школи, особливе місце в новій системі оцінювання приділено технології «Портфоліо» для стимулювання активності, розвитку творчого потенціалу дітей, яка дозволяє простежити індивідуальний прогрес учня, допомагає йому усвідомити свої сильні і слабкі сторони, дозволяє розмірковувати не тільки про навчальні, але і про творчі і комунікативні досягнення.

Створення портфоліо - довгострокова програма (починається з першого класу). Протягом чотирьох років учні працюють над збором матеріалів, вибирають найбільш вдалі творчі роботи, із задоволенням беруть участь в різноманітних конкурсах та олімпіадах різного рівня.

У розділі «Мої досягнення» поміщаються грамоти, сертифікати, листи подяки, підсумкові листи успішності. В кінці навчального року проводиться аналіз навчальних досягнень. Діти з натхненням представляють свої портфоліо. Введення технології «портфоліо» дає позитивні результати в контексті особистісно - орієнтованого та діяльнісного підходів.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ)

Сьогодні ІКТ можна вважати тим новим способом передачі знань, який відповідає якісно нового змісту навчання і розвитку дитини. Він дозволяє дитині з інтересом вчитися, знаходити джерела інформації, виховує самостійність і відповідальність при отриманні нових знань.

Щоб збагатити урок, зробити його більш цікавим, доступним і змістовним, при плануванні ми передбачаємо, як, де і коли краще включити в роботу ІКТ: для перевірки домашнього завдання, пояснення нового матеріалу, закріплення теми, контролю над засвоєнням вивченого, узагальнення та систематизації пройдених тим, для уроків розвитку мовлення і т. д. Використання ІКТ дає нам можливість диференціювати навчальний процес, проводити на уроках математики справжні віртуальні подорожі. Очевидно, що комп'ютер є потужним стимулом для творчості дітей, тому продуктивність уроків з використанням ІКТ дуже висока. Екран монітора притягує увагу, якого ми часом не можемо домогтися при фронтальній роботі з класом [4, с. 138].

Важлива роль у навчанні математики відводиться ігровим технологіям, які представляють собою систему застосування різних дидактичних ігор в навчанні, формує вміння розв'язувати задачі на основі компетентного вибору альтернативних варіантів. Ігрова технологія забезпечує досягнення єдності емоційного і раціонального в навчанні. Відомий французький вчений Луї де Бройль стверджував, що всі ігри (навіть найпростіші) мають багато спільних елементів з роботою вченого. У грі приваблює поставлене завдання і труднощі, яку можна подолати, а потім радість відкриття і відчуття подоланого перешкоди. «Вчитися можна тільки весело. Щоб перетравлювати знання треба поглинати їх з апетитом», - писав А. Франс. На уроках математики гра розвиває обчислювальні навички, логічне мислення, в учнів виробляється вміння зосередитися, розвивається увага, прагнення до знань. У підручники математики включені сюжети національних ігор, які використовуються в якості фізкультхвилинок або ігор на уроках і під час відпочинку. Діти із задоволенням грають в такі ігри, як: перетягування каната, гра в чехарду, «виштовхни плечем» і т. д. Учні в ході гри вчаться, пізнають, запам'ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, розвивають навички, фантазію. Навіть найбільш пасивні учні включаються в гру з величезним бажанням [15, с. 109].

Використання ігрових технологій найбільш ефективне у класах, де переважають діти з нестійкою увагою, зниженим інтересом до навчального предмету.

Відтак можна виділити позитивні і негативні моменти застосування ігрових технологій на уроках математики у початковій школі. До позитивних належать такі:

- у процесі гри учні опановують нові знання та досвід діяльності, подібний до того, який би вони набували у реальному житті;

- гра дає учням змогу самостійно розв'язувати складні проблеми, а не залишатися пасивним спостерігачем;

- гра створює потенційну можливість перенесення знань та досвіду діяльності з навчальної ситуації в реальну;

- ігри забезпечують навчальне середовище швидкого реагування на дії учня;

- ігри уможливлюють так зване ущільнення часу: упродовж короткочасної гри учень опановує більше навчальної інформації;

- ігри психологічно стимулюють учнів до прийняття самостійних рішень і переконують у необхідності виваженого підходу до нього.

Негативні моменти застосування ігрових технологій полягають у тому, що:

- інколи ігри потребують більших затрат часу порівняно з традиційними методами навчання;

- часто ігри акцентують досвід діяльності, який не є основним для проектованого засвоєння змісту навчання;

- під час гри можливі неконтрольовані спалахи емоцій учнів;

- окремі ігри передбачають обмежену кількість учасників, тому перші неможливо використовувати для фронтального навчання [15].

Для ефективного розвитку розумового потенціалу учнів в першу чергу необхідно забезпечити інформаційну базу діяльності, основою якої є знання. їх ефективне засвоєння залежить від багатьох факторів. Одним із найважливіших є уявлення навчального матеріалу в такій формі, яка найбільш відповідає особливостям сприйняття і переробки інформації учнями, що володіють різними способами пізнавальної діяльності.

Ключовою ідеєю технології розвитку навчально-інтелектуальних умінь у процесі навчання математики в початковій школі з урахуванням предметно-діяльнісної компетенції є компетентнісний підхід. Компетентнісний підхід орієнтований на практичну спрямованість освітнього процесу. Пропонована технологія розвитку інтелектуальних умінь з урахуванням предметно-діяльнісної компетенції в процесі навчання математики формує систему знань, умінь, навичок і досвіду учнів у використанні математики в реальних життєвих ситуаціях Направленість процесу навчання математики в початкових класах на формування основних розумових операцій дозволяє включити інтелектуальну діяльність молодшого школяра в різні співвідношення з іншими сторонами його особистості, перш за все з мотивацією і інтересами, надаючи тим самим позитивний вплив на розвиток уваги, пам'яті (рухової, образної, емоційної, смислової), емоції і мову дитини. Для підвищення мотивації та інтересу в навчанні математики виникає необхідність у введенні в навчальний процес системи творчих завдань. Особливо привертають увагу дітей різні бліц-турніри, вікторини та ін.

Таким чином, використання сучасних освітніх технологій дозволяє вчителям досягати високої якості навчання, збільшується число учнів, які беруть участь в олімпіадах, дослідницьких проектах і різних творчих конкурсах. Застосування нових технологій в початковій школі сприяє розвитку у школярів пізнавальної активності, творчості, креативності, вміння працювати з інформацією, підвищення самооцінки, формування позитивної мотивації до вивчення математики в початковій школі, а головне, підвищується динаміка якості навчання.

Вище згаданий компетентнісний підхід тісно пов'язаний із такими підходами до навчання, як особистісно зорієнтований та діяльнісний. Сучасний урок математики у початковій школі повинен бути зорієнтованим на реалізацію даного підходу і вирішувати наступні завдання:

- підвищення рівня мотивації учнів;

- використання суб'єктивного досвіду набутого учнями;

- ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на практиці;

- формування у учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;

- здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;

- підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;

- створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;

- наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання;

- формування моральних цінностей особистості;

- розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;

- створення ситуації успіху [7].

Оскільки реалізація компетентнісного підходу, згідно дослідження видатного дидакта О. Савченко, має особистісно-діяльнісне вираження [14, c. 200], то побудова процесу навчання на уроках математики, зорієнтованого на формування у молодших школярів ключових компетентностей, має ґрунтуватися зокрема на теорії діяльності.

Щоб побудувати сучасний урок математики, слід спиратися на базову модель. На жаль, у психолого- педагогічній літературі бракує єдиної класифікації моделей. Зокрема, Л. Фрідман поділяє їх на три класи: матеріальні (чи предметні); знаково-символічні та ідеальні (розумові, уявні, що створюються суб'єктом у вигляді образу, уявлення) [12].

З метою якісного оновлення уроку математики на основі реалізації компетентнісного підходу особливу увагу слід звернути на проблему організації процесу навчання на основі діагностики. Значну роль зазначеній проблемі приділяє О. Савченко, стверджуючи, що цей процес має спрямовуватися на всебічне вивчення особистості. Поступово слід нагромаджувати дані про фізіологічні і психологічні особливості школяра, емоційну спрямованість, естетичні уподобання тощо [13, c. 12]

Таким чином, моделюючи будь-який урок математики у початковій школі, учитель має усвідомлювати, не тільки власне поле діяльності, а й поле діяльності учнів. При цьому педагогу доцільно орієнтуватися не тільки на навчальні можливості учнів, а й ураховувати особливості розумової організації пізнавальних процесів, різні канали сприйняття школярами інформації (кінестетичний, аудіальний, візуальний), тип вищої нервової діяльності (активна й інертна динаміка працездатності) тощо.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. У статті ми спробували проаналізувати особливості викладання математики в умовах Нової української школи. Для цього ми визначили та проаналізовані найбільші дієві, на нашу думку, технології навчання математики в початковій школі, також ми з'ясували, що застосування інноваційних технологій у навчанні математики дозволяє вчителям досягати високої якості навчання, розвитку у школярів пізнавальної активності, творчості, креативності, вміння працювати з інформацією, підвищення самооцінки, формування позитивної мотивації до вивчення математики в початковій школі, а головне, підвищується динаміка якості навчання.

Окрім цього нами були визначені характерні особливості сучасного уроку математики у початковій школі в площині нового бачення процесу навчання, здійснення якого базується на взаємодії вчителя й учнів в умовах реалізації компетентнісного підходу.

Мету наших подальших досліджень з даної тематики ми вбачаємо у розширенні кола інноваційних технологій для ґрунтовного аналізу та впровадження у навчальний процес, а також розробку оптимальної моделі сучасного уроку математики для початкової школи.

викладання математика нова українська школа початкова

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе : учеб. пособие для студ. пед. ин-тов. Москва : Просвещение, 1979. 160 с.

2. Богданович М.В. Урок математики в початковій школі : навч. посіб. Тернопіль : Навчальна книга. Богдан, 2004. 280 с

3. Геращенко О. Організація проектної роботи учнів на уроках математики в початковій школі. Розвиток особистості молодшого школяра : сучасні реалії та перспективи : матеріали четвертої науково-практичної інтернет-конференції молодих науковців та студентів, м. Бердянськ, м. Вінниця, м. Івано-Франківськ, м. Кам'янець-Подільський, м. Київ, м. Кропивницький, м. Полтава, м. Умань, (Випуск 5), 2018. С. 94-96

4. Гладко М.П. Використання ІКТ на уроках математики в початкових класах. Таврійський вісник освіти. 2016. № 3. С. 133-141. URL: http://www.nbuv.gov.ua/UJRN/Tvo 2016 3 25

5. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. Вид. друге, доповн. й виправл. Рівне : Волинські обереги, 2011. 552 с

6. Державний стандарт початкової освіти. URL: http://www.mon.gov.ua/newstmp/20 1/20_04/12

7. Коваль Л. Особливості моделювання сучасного уроку математики в початковій школі відповідно до проблем її реформування. Гірська школа Українських Карпат. 2015. № 12-13. С. 139-143. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gsuk 2015 12-13 52.

8. Онопрієнко О.В., Листопад Н. П., Скворцова С О. Компетентнісний підхід у навчанні математики : редакції газет з дошкільної та початкової освіти. Київ : Бібліотека «Шкільного світу», 2014. 128 с.

9. Глобін О.І. , Бурда М. І., Васильєва Д.В., Волошена В.В., Вашуленко О.П., Мацько Н.Д., Хмара Т.М. Компетентнісно орієнтована методика навчання математики в основній школі : метод. посібник. Київ : Педагогічна думка, 2015. 245 с.

10. Концепція Нової української школи. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 15.04.2018).

11. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0566-11#Text

12. Кочина Л. П. Особливості побудови уроку математики в початкових класах. Початкова школа, 2006. № 7. С. 27

13. Савченко О. Мета і результат уроку в контексті компетентнісного підходу. Початкова школа, 2015. № 3. С. 10-15.

14. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. Київ : «Магістр-S», 1997. 256 с

15. Салань Н. В. Застосування ігрових технологій на уроках математики та інформатики у початковій школі. Фізико-математична освіта. 2016. Вип. 4. С. 108-111. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2016_4_25.

16. Типові освітні програми для закл. загальної середньої освіти : 1-2 класи. Київ : ТД «ОСВІТА - ЦЕНТР», 2018. 240 с.

Размещено на Allbest.ru