Розвиток логічного мислення учнів початкової школи в процесі вивчення освітньої галузі "технології"

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ «ТЕХНОЛОГІЇ»

Діана Величко

(студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Котелянець Н.В.

У статті досліджено ґенезу поняття «логічне мислення», проаналізовано основні особливості мислення людини та логічного мислення як його складової, досліджено особливості логічного мислення учнів початкової школи, його формування та розвиток. Виявлено та описано можливості уроків трудового навчання для розвитку пізнавальної діяльності взагалі і логічного мислення учнів початкових класів зокрема.

Ключові слова: учні початкової школи, розвиток, логічне мислення, технології, логічні операції.

Постановка проблеми

В умовах сьогодення, основна мета української системи освіти - створити належні умови для всебічного гармонійного розвитку, виховання і соціалізації особистості, яка усвідомлюватиме себе громадянином України, яка буде здатна до життя в суспільстві та взаємодії з природою, матиме прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору й самореалізації. Тобто, говорячи іншими словами, головним завданням нової української школи є навчити школярів самостійно здобувати знання, знаходити найоптимальніші рішення для розв'язання проблемних ситуацій, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку і мати розвинені комунікативні здібності. Таким чином, у процесі навчання учню необхідно не тільки здобувати знання, а й засвоїти способи людської діяльності, які забезпечать нестандартність підходів щодо вирішення пізнавальних завдань. Тому, на перший план виходить завдання розумового розвитку, формування логічного мислення молодших школярів

Аналіз досліджень і публікацій

Педагогічні аспекти розвитку логічного мислення в навчальному процесі школярів знайшли відображення в працях Ю. К. Бабанського, І. А. Барташнікової, В. П. Бєспалько, П. Я. Гальперіна, В. В. Давидова, Є. М. Кабанова-Меллер, В. Ф. Паламарчук та багатьох інших. У педагогічних дослідженнях цих та інших авторів розглянуті проблеми взаємозв'язку логічного мислення й творчого саморозвитку школярів, методи та технології розвитку логічного мислення, освоєння логічних операцій школярами, їх зв'язок з розумовим розвитком дитини.

Мета статті - проаналізувати теоретичні аспекти логічного мислення молодших школярів та дослідити можливості освітньої галузі «Технології», вивчення якої сприятиме формуванню й розвитку логічного мислення учнів початкової школи.

Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження

Мислення, із філософської точки зору, є соціально зумовленим процесом, якість котрого постійно змінюється у процесі розвитку. Його виникнення та розвиток зумовлені певними суспільними потребами. Разом із тим розвиток мислення кожного із членів суспільства зумовлює й прогресивний розвиток усього суспільства, він виконує роль своєрідного показника соціального розвитку. Такий зв'язок у розвитку можна проілюструвати словами давньогрецького ученого Сенеки, який стверджував, що настане такий час, коли люди будуть дивуватися, що їх предки (навіть найосвіченіші) не знали очевидних речей [11, с. 34 ].

Уміння мислити є однією із основних ознак, яка відрізняє людину від інших живих істот. Саме завдяки мисленню ми можемо не тільки аналізувати своє оточення, робити висновки, планувати діяльність, але й - творити. Сьогодні існують різні класифікації мислення. Так, учені розрізняють наступні види мислення: словесно-логічне, наочно образне, наочно-діюче. Виділяють також мислення теоретичне і практичне, емпіричне; логічне, аналітичне й інтуїтивне; реалістичне і аутистичне, пов'язане із заглибленням у внутрішні переживання; продуктивне і репродуктивне; мимовільне і довільне [22, с. 252]. У контексті нашого дослідження детальніше зупинимося на логічному мисленні та його особливостях у дітей молодшого шкільного віку. Протягом навчання у початковій школі в дітей формуються мислительні операції, за якими необхідно оцінювати розвиток логічного мислення, а саме: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення.

Психічний розвиток дитини включає поняття інтелектуального розвитку, який неможливий без формування простих й складних логічних операцій. Тому, в сучасних умовах реформування початкової ланки освіти приділяється значна увага саме формуванню логічного мислення як підґрунтя навичок вчитися самостійно [2, с. 28].

Численні дослідження різних науковців присвячені проблемі формування логічного мислення. Насамперед, педагогічні аспекти проблеми формування логічного мислення в освітньому процесі школярів знайшли своє відображення у дослідженнях І.Я. Лернера, В.Ф. Паламарчука, О.Я. Савченко, О.І. Федоренка [8, 13, 17, 21]. Закономірності формування логічного мислення вивчались такими вченими, як Т.О. Мельниковою, Л.В. Рутковським [9, 16]. У наукових працях З.І. Калмикової, М.І. Кондакова, Ж. Піаже, К.Д. Ушинського подавалася характеристика логічних понять [5, 6, 14, 20]. У роботах: Є.М. Кабанова- Меллер, Н.О. Менчинської, Н.Ф. Тализіної, А.В. Усової предметом дослідження виступала проблема формування прийомів розумової, зокрема логічної діяльності [4, 10, 18, 19].

Аналізуючи психолого-педагогічну та методичну літературу, можемо відзначити, що «логічне мислення» як феномен вивчається різними науками: філософією, психологією, логікою. Кожна з них по своєму визначає його сутність. Однак, усі вони зазначають, що логічне мислення - є абстрактне, аналітичне, синтетичне мислення, яке функціонує на базі мовних засобів, активно розвивається у людини, починаючи з певного віку - з початком його навчання. Тому, вивчення «логічного мислення» як філософського і психологічного феномена об'єктивно стає предметом вивчення і в педагогіці. Щодо педагогічного аспекту вивчення логічного мислення, то, як правило, воно включає в себе розробку та експериментальну перевірку необхідних методів, прийомів, засобів, умов та факторів організації процесу навчання, які в свою чергу розвивають та формують логічне мислення учнів. У «Словнику системи психологічних понять» К.К. Платонов визначає логічне мислення як «вид мислення, суть якого полягає в оперуванні поняттями, судженнями і висновками з використанням законів логіки» [7, с. 62]. Більш розширене означення поняття подає Л.Ю. Огерчук. Вона визначає логічне мислення, як вид мислення, сутність якого полягає в оперуванні поняттями, судженнями, умовиводами на основі законів логіки, їх зіставленні та співвіднесення з діями, або ж сукупність розумових логічних, достовірних дій чи операцій мислення, які в свою чергу пов'язані причино-наслідковими закономірностями, які дозволяють узгоджувати наявність знань з метою опису та перетворення об'єктивної дійсності [15].

Логічне мислення це: 1. Уміння дізнаватися про предмет по даних ознаках. 2. Уміння порівнювати. 3. Уміння розподіляти предмети по певних ознаках на групи. 4. Уміння встановлювати співвідношення загального і одиичного. 5. Розуміння сенсу слів: і, або, все, кожен, деякі. 6. Уміння робити висновок. 7. Уміння обгрунтовувати висновок [3].

Процес виховання культури мислення досить тривалий. Тому і починатися він має з перших років навчання дитини в школі. Для вчителя в практичному плані найбільш важливим є знання тих видів завдань і вправ, на яких має формуватися і розвиватися логічного мислення. Серед таких вправ виділяють наступні:

- вправи на підведення тих чи інших понять під визначення;

- завдання на з'ясування зв'язків між різними математичними об'єктами, на встановлення закономірності;

- вправи на знаходження відсутньої фігури, на виділення зайвого предмета серед даної множини;

- завдання на доведення [1].

Логічні завдання мають високий потенціал. Вони сприяють вихованню однієї з найважливіших якостей мислення - критичності, привчають до аналізу, сприймання інформації, її різнобічній оцінці, підвищують інтерес до занять математикою. Дидактична цінність завдань незаперечна. Потрапляючи в заздалегідь приготовлену пастку, учень відчуває те, що він не додав особливого значення тим нюансам, від яких він потрапив у незручне становище. Логічні завдання сприяють формуванню вміння розмірковувати, оволодінню прийомів міркувань. Формування логічного мислення молодших школярів - важлива складова частина педагогічного процесу. Допомогти учням в повній мірі проявити свої здібності, розвинути ініціативу, самостійність, творчий потенціал - одне з основних завдань сучасної школи.

В початкових класах навчально трудова діяльність школярів спрямована на оволодіння знаннями про "Технології", як сукупності процесів предметно перетворюючої діяльності людини, що включає в себе знання про предмети, засоби і процеси праці, а саме трудовими і загально трудовими вміннями. Оволодіння останніми обумовлює підвищення ролі теоретичних знань в навчанні молодших школярів, розвиток в учнів логічного мислення.

Засвоєння знань, умінь і навичок виступає відображенням результату навчальної діяльності, в якій виявлена, зафіксована і вивчена внутрішня, вихідне, істотна основа, що розкриває їх зовнішній прояв. Саме такою основою є «Технологія», яка на відміну від галузевого її розуміння відображає загальні способи і засоби творчої діяльності людини зі створення матеріальних і духовних цінностей.

В ході будь-якої технологічної діяльності людині доводиться: виявляти необхідність в перетвореннях, ставити мету, визначати способи досягнень цієї мети, зіставляти їх з реальними можливостями і аналізувати наслідки цих перетворень, вибирати найбільш оптимальний спосіб, розробляти конкретну технологію, організовувати і виконувати практичні дії по досягненню наміченої мети, контролювати і вдосконалювати технологічний процес.

В. Поляков [15]в якості основних елементів теоретичного змісту трудового навчання виділяє:

1) Загальні поняття про структуру народного господарства й взаємозв'язок його галузей;

2) Поняття про трудовий процес;

3) Загально технічні знання;

4) Знання про масові професіях робітників і колгоспників.

Розглядаючи цей зміст з точки зору технологічної підготовки учнів, заснованої на теорії діяльності, ми вважаємо за необхідне конкретизувати й доповнити зміст: 1) знаннями про загальні способи і засоби творчої діяльності людини по створенню продуктів праці; 2) знаннями про функціональні (або конструктивні) особливості цих продуктів; 3) знаннями з основ наук, реалізованими в ході цієї діяльності.

Виходячи з аналізу знань, що застосовуються учнями в ході усвідомленого виконання технологічних завдань, специфіку курсу трудового навчання та враховуючи політехнічну спрямованість трудового навчання, ми прийшли до висновку про те, що структура навчального змісту повинна включати наступні знання:

- про функціональні (або конструктивні) особливості об'єктів праці;

- про способи перетворюючої діяльності людей;

- про трудові процеси, їх організацію;

- знання про організацію сучасного виробництва, техніку, технологію сучасного виробництва;

- про технологічну документацію;

- про сучасні матеріали, знаряддя праці, предмети і засоби праці;

- елементи основ наук, які сприяють вибору оптимальних способів перетворюючої діяльності.

Наступною необхідною дією є співвіднесення знань, специфічних прийомів пізнавальної діяльності та логічних прийомів мислення.

Для усвідомленого виконання трудових завдань в рамках вивчення технології учні повинні засвоїти такі специфічні прийоми пізнавальної діяльності: виділення мети діяльності, аналіз фактів завдання, виявлення конкретних цілей перетворення і можливих шляхів їх досягнення, вибір найбільш прийнятного шляху і розробка способів його реалізації, зведення невирішеного завдання до вирішеного, контроль і оцінка результатів, подальша корекція технологічного процесу.

З огляду на провідні функції курсу трудового навчання, систему теоретичних знань, практичних умінь і навичок, особливості навчально-пізнавальної діяльності молодшого школяра, аналізуючи теорії, різні програми трудового навчання та досвід вчителів, ми прийшли до висновку про те, що навчальний процес повинен бути побудований таким чином, щоб в ході виконання трудових завдань діти вчилися застосовувати логічні прийоми мислення:

- застосовувати аналіз, синтез і порівняння в процесі отримання знань;

- виокремлювати суттєві, загальні ознаки і усвідомлено сприймати інші, як несуттєві;

- абстрагуватися і виділяти головне;

- систематизувати об'єкти, поняття, явища і встановлювати відносини між ними, їх властивостями, зв'язками;

- від факту належності об'єкта до конкретного класу переходити до системи властивостей, якими володіє даний об'єкт;

- здійснювати класифікацію об'єктів, явищ, процесів, встановлювати відносини між ними - як фактор закріплення знань;

- використовувати узагальнення - як фактор розширення знань.

Специфіка трудового навчання полягають в тому, що воно носить практичний характер, що передбачає активну творчу участь дітей в предметно перетворювальній діяльності. Досвід, придбаний дитиною на уроках праці, формується, в основному, в предметно-практичній діяльності. Ця діяльність є матеріальною, оскільки вона спрямована на зміну матеріального світу, створення матеріальних продуктів. Навчальна діяльність учнів протікає в умовах, насичених предметним змістом, серед джерел знань важливе місце займають натуральні об'єкти (матеріали, знаряддя і предмети праці), технологічні процеси.

Це розкриває широкий спектр можливостей розвитку пізнавальної діяльності взагалі і логічного мислення учнів зокрема. Тобто пізнавальна діяльність в цілому розвивається, а процеси мислення й пам'яті мають 3 генетичні форми реалізації: предметно-практичну (наочно-дійову); образну (наочно-образну); словесно-логічну (понятійну).

Засобами реалізації кожної з трьох форм будуть:

- предметно-практичної - предмети і їх аналоги (матеріали, інструменти, різні вироби, моделі навколишньої дійсності);

- образної - різні зображення (малюнки, креслення, схеми, технологічні карти);

- словесно-логічної - знаки, умовні позначення, логічні операції з ними, усні формулювання, пояснення.

Три форми пізнавальної діяльності пов'язані генетично і розглядаються психологами як послідовні стадії розвитку мислення. Словесно логічне мислення ґрунтується на предметно-практичному і образному.

Таким чином, середовище навчання, орієнтоване на розвиток логічного мислення в трудовому навчанні повинне складатися з матеріальних предметів, наочного представлення цієї предметності і словесних формулювань (у вигляді схем, малюнків, креслень, інструкцій), які реалізуються в ході виконання технологічних завдань.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

мислення логічний навчання пізнавальний

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури встановив, що більшість науковців визначають логічне мислення, як вид мислення, сутність якого полягає в оперуванні поняттями, судженнями і умовиводами з використанням законів логіки, формування якого відбувається через освоєння учнями системи понять, логічних конструкцій з певних галузей знання, а також відрізняється тимчасовим, структурним (етапним) і усвідомленим характером й оцінюється через прості (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення) та складні (заперечення, доведення, спростування) мисленнєві операції. На уроках трудового навчання навчальна діяльність учнів протікає в умовах, насичених предметним змістом, серед джерел знань важливе місце займають натуральні об'єкти (матеріали, знаряддя і предмети праці), технологічні процеси. Це розкриває широкий спектр можливостей розвитку пізнавальної діяльності взагалі і логічного мислення учнів зокрема.

Бібліографія

1. Баракина Т. В. Можливості вивчення елементів логіки під час уроків математики та інформатики у початковій школі / Т. В. Баракина // Початкова школа плюс до і після. - 2009. - № 4. - С. 33-37.].

2. Браілко Т.Б. Особливості мислення молодших школярів: [навч. посіб.] / Т.Б. Браілко. - Х.: Ранок, 2010. - 176 с.

3. Григор'єва Г. І. Логіка. Цікаві матеріали у розвиток логічного мислення. 2 клас. / Г. І. Григор'єва - Учитель - АСТ, 2004. -112 с

4. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приёмов умственной деятельности умственного развития учащихся: [науч.-метод. пособие] / Е.Н. Кабанова-Меллер. - М.: Просвещение, 1968. - 288с.

5. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости:[учеб. пособие] / З.И. Калмікова. - М.: Педагогика, 1981. - 200 с.

6. Кондаков Н.И. Введение в логику: [учебн. пособие] / Н.И. Кондаков. - М.: Наука, 1967. - 476 с.

7. Краткий словарь системы психологических понятий / [составитель К.К. Платонов]. - М.: Высшая школа, 1984. - 174 с.

8. Лернер И.Я. Развивающее обучение с дидактических позицій / И.Я. Лернер // Педагогика. - 1996. - № 2. - С. 31-34.

9. Мельникова Т.А. Математика 1-4 классы. Развитие логического мышления: [учеб.-метод. пособие] / Т.А. Мельникова, О.В. Черемашенцева. - М.: Учитель, 2018. - 132 с.

10. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьника: [избранные психологические труды] / Н.А. Менчинская. - М.: Педагогика, 1989. -222 с.

11. М'ясоїд П. А. Загальна психологія: навч. посібн. / П. А. М'ясоїд. - К.: Вища школа, 1998. - 479 с

12. Огерчук Л.Ю. Изучение «Технологии» как средство развития логического мышления младших школьников: дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Л.Ю. Огерчук. - Москва, 1998. - 190 с.

13. Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить: [учебн. пособие] / В.Ф. Паламарчук. - М.: Просвещение, 1987. - 208 с.

14. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка: [учебн. пособие] / Ж. Пиаже. - СПб.: Союз, 1997. - 436 с

15. Поляков В.А. Проблемы развития современной системы трудового обучения учащихся средней общеобразовательной школы. Дис....доп. пед. наук. / В.А. Поляков - М., 1979. - 432 с.

16. Рутковский.В. Основные типы умозаключений: [учеб. пособие] / Л.В. Рутковский. - СПб.: типолитогр. А.Е. Ландау, 1888. - 160 с.

17. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів / О.Я. Савченко. - К.: Радянська школа, 1982. - 176 с.

18. Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников / Н.Ф. Талызина. - М.: Просвещение, 1988. - 173 с.

19. Усова А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения / А.В. Усова. - М.: Педагогика, 1986. - 225 с.

20. Ушинский К.Д. Человек как предмет воспитания. Опыт педагогической антропологи / К.Д. Ушинский. - Ленинград: Издательство Академии педагогических наук, 1948. - 565 с.

21. Федоренко О.І. Формування логічних умінь у процесі професійної підготовки вчителів / О.І. Федоренко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/2212/

22. Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник / Віктор Борисович Шапар. - Х.: Прапор, 2007. - 640 с.

Размещено на Allbest.ru