Розвиток творчих здібностей учнів початкових класів на уроках трудового навчання

наук, професор Котелянець Н. В.

Анотація

творчість педагогічний діти шкільний

У статті висвітлено сутність понять «творчість», «творча особистість». Розкрито зміст та особливості творчого розвитку учнів на уроках трудового навчання. Виокремлено педагогічні умови, врахування яких у навчальному процесі може розкрити додаткові можливості підвищення рівня творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку. Розкрито суть поліхудожнього підходу до творчої діяльності учнів у процесі трудового навчання.

Ключові слова: творчість, розвиток творчих здібностей, трудове навчання, формування творчої особистості, молодші школярі.

Постановка проблеми

Одним із важливих аспектів трудового виховання молоді в сучасних умовах школи є праця як засіб всебічного і гармонійного розвитку особистості, як умова її розумового, фізичного та естетичного становлення. Головною метою трудового навчання є формування творчої особистості учня, розвитку його обдарувань, наукового світогляду. Крім того, уроки трудового навчання в початковій школі відіграють важливу роль у формуванні естетичних смаків та розвитку творчих здібностей школярів. Концепція Нової української школи спрямована на забезпечення гoтoвнoсті та здатності дитини творчо мислити, виконувати творчу діяльність в навчальний та поза навчальний час, постійно оновлювати власний досвід, вирішувати яким далі буде освітній шлях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У психологічній науці здійснено низку фундаментальних досліджень з проблем психології творчості та розвитку творчих здібностей (Л.С. Виготський, В.А. Крутецький, Н.С. Лейтес, Я.О. Пономарьов, М.М. Поддьяков, Б.М. Теплов), доведено положення про активний творчий характер особистості (І.Д. Бех, В.В. Давидов, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко), створено низку теорій, які розкривають проблему творчого потенціалу особистості (Б.С. Братусь, М.Й. Боришевський, В.А. Роменець, В.М. Ямницький), розроблено концепцію творчої діяльності особистості (В.О. Моляко).

Методологічні аспекти проблеми розвитку обдарованості та здібностей різного спрямування досить глибоко розкриті у працях багатьох зарубіжних (Ф. Баррона, Б. Блума, Дж. Гілфорда, Дж. Керрола, Дж. Рензуллі, Е.П. Торренса, Е. Фромма) та вітчизняних (О.Є. Антонової, Д.Б. Богоявленської, O. К. Дусавицького, В.В. Камишина, О.М. Матюшкіна, О.Л. Музики, В.В. Рибалки, Р.О. Семенової, М.О. Холодної, О.Н. Цибулі, Н.Б. Шумакової, О.І. Щебланової) вчених.

Вченими встановлено умови та чинники розвитку творчих здібностей (І.М. Біла, Дж.П. Гілфорд, P. Стернберг, Е. Фромм), розроблено методи їх виявлення (Д. Векслер, П. Джонсон, Н.В. Краснощокова, О.І. Кульчицька, Г.П. Лаврентьева, Дж. Равен, В.М. Тарасун, Е.П. Торренс, Л.Г. Чорна).

Мета статті полягає у з'ясуванні особливостей розвитку творчих здібностей учнів початкових класів на уроках трудового навчання.

Виклад основного матеріалу

На уроці трудового навчання важливо звертати увагу на розвиток творчої активності учнів. Урок трудового навчання за своєю структурою і є уроком творчості де діти можуть проявляти та розвивати свою фантазію та творче мислення, тому під час викладу матеріалу вчитель повинен давати дітям можливість проявити творчу ініціативу, критичне мислення у вирішенні поставлених завдань та проблем. Під час такого уроку вчитель повинен перемістити акценти від фактично ремісничого навчання до формування пошуку, інтелектуального навчання, створення реальних умов для реалізації індивідуальних можливостей особистості кожного учня [10]. Для того щоб краще визначити суть поняття «творчий розвиток особистості» потрібно визначити та пояснити два поняття «творчість» і «творча особистість».

Л.С. Виготський, визначаючи цю проблему, писав, що творчість - це діяльність людини, спрямована на створення нового: чи то речей зовнішнього світу, чи розумових висновків або почуттів, властивих самій людині [3, с. 7].

На думку О.Л. Туриніної, термін “творчість” визначає й діяльність особистості, й створені нею цінності. Вчена виділяла у загальній структурі творчої діяльності як системи кілька основних підсистем: процес творчої діяльності; продукт творчої діяльності; особистість творця; середовище; умови, у яких відбувається творчість. Дослідниця вважала, що творчий процес людини - це послідовність творчих актів. Творчий акт можна вважати умовною одиницею творчого процесу, зручною для аналізу та вивчення механізмів творчості. На творчий процес, роботу уяви загалом людину спонукає потреба. Нові враження стимулюють потяг до творчості та безпосередньо її процес [11, с. 32-122].

За Р. Стернбергом процес творчості можливий у разі трьох особливостей інтелектуальних здібностей: синтетичної - бачити інакше й уникати звичного способу мислення; аналітичної - виявляти ідеї, які гідні подальшої розробки; практичної - уміння переконувати людей у цінності ідеї (інакше “продати” творчу ідею іншим) [7, с. 237-241]. Таким чином, серед сучасних позицій науковців щодо природи творчості виділяють два підходи: перший -- розглядає творчість як діяльність, спрямовану на створення нових суспільно значущих цінностей; основну увагу приділяють критеріям об'єктивної новизни та оригінальності продуктів творчої діяльності (Л.С. Вингодський, Д.Б. Богоявленська, Ж. Піаже, Я.О. Пономарьов, О.Л. Туриніна); другий підхід пов'язує творчість із самореалізацією людини, з розвитком мотивації її творчої діяльності (І.Д. Бех, А. Маслоу, Ф. Перлз, К. Роджерс та ін.).

На думку, Е. Фромма, творчі здібності - це здатність дивуватись і пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, спрямованість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду [12].

За І.М. Білою, творчі здібності - це вищий прояв активності людини, здатність створювати дещо нове, оригінальне на противагу стереотипній шаблонній діяльності. Масштаб творчості може бути різним, вона виявляється у будь-якій сфері людської діяльності, але у всіх випадках відбувається виникнення, відкриття чогось принципово нового [1, с. 53 - 59].

О.В. Моляко та О.Л. Музика вважають, що людина, як правило, оволодіваючи певною діяльністю, спочатку розвиває виконавські здібності, а вже потім, коли діяльність освоєна, виникають інвенції, які стають передумовою розвитку творчих здібностей. На їх думку, обдарованості, яка б розвивалася на основі виконавських здібностей, не існує. Як про психологічний феномен можна говорити лише про творчу обдарованість, яка виникає на основі розвитку творчих здібностей, творчі здібності є ніби надбудовою над виконавськими здібностями [6, с. 30-45]. Розвиток творчих здібностей призводить до виникнення творчої обдарованості - інтегрального особистісного утворення.

Підбиваючи підсумки нашому теоретичному аналізу з питання творчих здібностей, можна виокремити такі структурні компоненти: знання, уміння, навички, реалізовані в конкретній діяльності (Г. С. Костюк, Б.М. Теплов); психічні процеси: уява (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн), мислення (О.П. Цибуля, А.Б. Щербо, Г.П. Шевченко); емоції, відчуття (Д.М. Джола, В.В. Клименко, В.П. Омельчук, А.Б. Щербо).У нашому розумінні творчість - це здатність людини створювати нове, нестандартно мислити, розв'язувати суперечності, знаходити нові варіанти вирішення проблем та нестандартні підходи до розв'язання нових і незнайомих задач.

Творчою називають креативну особистість, яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула потрібних для актуалізації творчого процесу додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють досягненню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності. Творчі здібності, на нашу думку, - це здатність людини нестандартно підходити до задач, легке розуміння та продукування великої кількості новаторських варіантів рішення за певний період часу, це гармонійне поєднання таких людських властивостей, як творча легкість, творча оригінальність, творча гнучкість, творча продуктивність та творча уява.

На основі проведеного теоретичного дослідження, виокремлення та розуміння понять “творчість”, “творчі здібності”, “креативність”, “творча особистість” у наукових дослідженнях нами розроблено їх робоче визначення, згідно з яким:

творчість - це здатність людини до створення нового, нестандартного мислення, розв'язання суперечностей, знаходження нових варіантів вирішення проблем та нестандартні підходи до розв'язання нових і незнайомих задач;

креативність - це здатність продукувати нестандартні ідеї, ті, що відрізняються від загальноприйнятих, мати багато різноманітних варіантів рішення задач та здатність переключатися від однієї ідеї на іншу;

творчі здібності, за О.І. Кульчицькою, це такі властивості дитини, що забезпечують творення нового і оригінального, нестандартне бачення у звичайному нових можливостей його функціонування або включення його як частини у нову систему, можливість продукувати значну кількість ідей;

творча особистість - це цілісна людська індивідуальність, яка виявляє розвинені творчі здібності, творчі вміння, що забезпечують їй здатність породжувати якісно нові матеріали, технології та духовні цінності, що більшою чи меншою мірою змінюють на краще життя людини.

Прагнення до творчості викликається різними потребами: фізіологічними; прихильності та любові; в особистій безпеці; у повазі довколишніх, адекватному самооцінюванні; у реалізації своїх здібностей, у самовизначенні; у спілкуванні; у самостійності, в успіхові. Навчально-виховний процес потрібно наповнити такою творчою діяльністю, яка б сприяла повному задоволенню й розвитку пізнавальних можливостей дітей. Ефективність роботи значно підвищується при дотриманні таких психолого-педагогічних умов: створення емоційної, доброзичливої атмосфери у процесі виконання творчих завдань; здійснення опори на інтереси учнів, потреби, потенційні можливості тощо при організації діяльності учнів із розв'язання творчих завдань; пробудження в кожного школяра дослідницької активності, поглиблення інтересу до творчої діяльності, що далі спонукає до успішних дій та досягнення поставленої мети.

Принципи організації навчання з метою розвитку творчого потенціалу молодшого школяра на основі використання інноваційних технологій: принцип зв'язку з практикою життя; принцип саморозвитку; принцип оптимального поєднання індивідуальної та колективної форм навчально-творчої діяльності; принцип інформативності; принцип віри в сили і можливості дитини.

Критеріями здібності учнів до творчої діяльності є:

- застосування нових підходів до розв'язання навчальних проблем;

- комплексне і варіантне використання в навчальній практичній діяльності всієї сукупності теоретичних знань і практичних навичок;

- бачення нової проблеми у зовні знайомій ситуації, знаходження варіативних шляхів її розв'язання;

- застосування науково-доказового вибору дій у конкретній навчальній ситуації;

- проведення систематичного самоаналізу власної діяльності, дослідницької роботи з творчого узагальнення власного досвіду, досвіду інших;

- прояв гнучкості під час обирання оптимального рішення у нестандартних ситуаціях [8].

Розвитком творчої особистості потрібно керувати, оскільки існують чинники, що впливають на цей розвиток: - умови, у яких виховується дитина; - середовище, що її оточує; - характер її навчальної діяльності.

Діяльність під час уроків трудового навчання викликає безліч позитивних емоцій, приваблює учнів до створення чогось нового спонукає до пошуку раніше невідомого. Саме у творчій діяльності розвиваються якості творчої особистості. На практиці ми бачимо, що важливо не тільки зацікавлювати дітей матеріалом, а використовувати інноваційні технології - це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів. До інтерактивних навчальних технологій також належать методи генерації нових ідей, таких як: метод фантазування, метод мозкового штурму, метод зразків, метод фокальних об'єктів, метод створення образу ідеального об'єкта, метод комбінування, метод біоніки та інші.

В організації творчої роботи молодших школярів на уроках трудового навчання суттєве значення має комплексне використання різних засобів естетичного впливу. Повноцінний творчий розвиток дітей у процесі засвоєння знань, умінь і навичок можливі на основі накопиченого естетичного досвіду, акумуляція якого зумовлюється безпосереднім або опосередкованим сприйманням навколишньої дійсності. Важливу роль у творчій діяльності молодших школярів на уроках трудового навчання відіграє навчання навичкам спостереження за навколишньою дійсністю. Тому учителю необхідно звертати увагу учнів на незвичайні, виняткові елементи в довколишньому середовищі, поєднання яких дасть поштовх до розвитку образного мислення, фантазії, уяви тощо. Дитину необхідно навчити бачити головне, властиве тільки цьому предмету, образу, миті, стану, явищу тощо, що є недосяжним для зору звичайного спостерігача.

Оскільки естетичні почуття, переживання, враження, які виникли під впливом навколишньої дійсності спонукають дитину до творчості, то одне з важливих завдань уроків трудового навчання полягає у художньо-естетичному розвитку молодших школярів, умінні знаходити адекватні засоби для найповнішого вираження власних почуттів, переживань, уявлень.

Творчому розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання сприяє використання творів художньої словесності. Вони дозволяють дитині подолати бар'єри у розвитку творчої уяви, що сприятиме виникненню нових напрямків її фантазії і залишаться на все життя. За таких обставин зростає роль художнього слова, літературних фрагментів і казок, що є для дитини органічними та зрозумілими. У процесі сприймання та відтворення художнього образу дитина активно досліджує його художньо-емоційну цінність, змістове навантаження. Активно включаючись у процес створення власного художнього образу, дитина комбінує всі отримані емоційно-естетичні враження, отримуючи найбільш повну інформацію про зміст, ідею художнього твору.

Творчому розвитку молодших школярів сприяє створення художніх образів за допомогою інтеграції різних видів мистецтв, шляхом візуалізації зв'язків та конкретизації взаємодії різних видів мистецтва між собою. Художній розвиток особистості є не лише передумовою формування вмінь та навичок розуміти, а й творчо активно сприймати справжню художньо-естетичну цінність мистецького твору, отримуючи насолоду від самого процесу власної творчості.

Ще одним вагомим засобом творчого розвитку молодшого школяра у процесі трудового навчання є театральна творчість. Особливість її в тому, що вона заснована на дії, яка близька для дитини й сприяє безпосередньому зв'язку творчої діяльності з особистим переживанням. Будь-яка драматизація базується на грі, яка є коренем дитячої творчості, містить у собі найрізноманітніші елементи. Театральна творчість сприяє перетворенню звичайного уроку на справжній урок мистецтва. Це передбачає створення проблемно- пошукових та евристичних ситуацій, які підвищують емоційний і креативний потенціал уроку, а також організацію художньо-пізнавальної діяльності дітей [5].

Важливим прийомом естетичного впливу на учнів в процесі творчої діяльності на уроках трудового навчання є музика. Вона по-своєму відтворює реальний світ, оперує можливостями емоційного впливу, звертається переважно до почуттів, емоцій, передаючи настрої людей у звукових образах. Музика заохочувально впливає на фантазію та уяву, що найяскравіше виявляється у дитячому віці. Для дитини зорові образи, які виникають під впливом музики, мають особливе й особистісне значення. На думку Д. Кабалевського музика здатна висловити рух людських почуттів та думок, порухи душі та серця. У цьому - її найкращі можливості й сила, секрет її незаперечної дії на слухачів, яких вона захоплює, кличе за собою [4]. Використання музики на уроках трудового навчання сприяє усуненню труднощів, які виникають у процесі сприймання, під час оціночних суджень, при виявленні суттєвого й несуттєвого у відображенні окремих предметів і явищ, сприяє розвитку образно-комбінаторних якостей психіки, що мають суттєве значення при визначенні творчого задуму, під час знаходження відповідної форми виразу у виробі.

Важливим засобом активізації творчої діяльності учнів є створення емоційного комфорту на уроках трудового навчання. Продуктивна, творча діяльність дитини неможлива без емоційно-піднесеного настрою. Створенню такої атмосфери уроку сприяє спеціально оформлений інтер'єр класної кімнати, дизайн та дотримання ергономічних вимог. Таким чином, забезпечення позитивного впливу ергономічних чинників на творчий розвиток молодших школярів залежить від естетичної організації середовища.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

На основі проаналізованого матеріалу робимо висновок, що формувати творчість та творчу особистість важливо у початковій школі. І краще всього це робити на уроках трудового навчання. Зміст поняття «творчий розвиток особистості» ми визначили динамічним процесом розвитку особистості, що має на меті розширення здібностей та якостей дітей. Вивчивши вище сказане ми можемо говорити, що на уроках трудового навчання можна використовувати інноваційні технології, які в свою чергу будуть спонукати д о критичного мислення, та створення нового раніше не відомого.

Основні завдання поліхудожнього підходу до творчої діяльності учнів у процесі трудового навчання є: накопичення досвіду спілкування з різними видами мистецтв; виховання здатності сприймати, інтерпретувати й оцінювати художні твори; уміння висловлювати особистісне ставлення до мистецьких творів, аргументуючи при цьому свої думки; виховання художніх інтересів, смаків, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації, духовно-естетичного самовдосконалення; розвиток творчих здібностей, інтелектуальної та емоційно-почуттєвої сфер, стимулювання художньо-образного мислення, збудження асоціативної уяви, інтуїції.

Бібліографія

1. Біла І. М. Психологія дитячої творчості / І. М. Біла. К.: Фенікс, 2014. 137 с.

2. Веракс М. Діалектичне мислення і творчість. / М. Веракс // Питання психології. 1990. №4. С. 9-13.

3. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте / Л. С. Выготский. М.: Просвещение, 1991. 93 с.

4. Кабалевский Д. Б. Про трех китов и многое другое / Д. Б. Кабалевский. М.: Детская литература, 1976. 244 с.

5. Масол Л. М. Методика навчання мистецтва у початковій школі / Л. М. Масол. Х.: Ранок, 200б. 130 с.

6. Моляко В. О. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень. / В. О. Моляко, О. Л. Музика. Житомир: Вид -во Рута, 2006. 320 с.

7. Нікітюк О. Б. Креативність як невід'ємний компонент інтелектуального розвитку творчої особистості в процесі навчання у вищих навчальних закладах / О. Б. Нікітюк, О. Ф. Євсюков // Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних сил. 2010. №4. С. 237-241.

8. Пєхота О. М. Освітні технології: навчально-методичний посібник / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. К.: А.С.К., 2003. 255 с.

9. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В.О.Сухомлинський. К.: Рад. шк., 1988. 304 с.

10. Терещук А. Методи творчої діяльності на уроках трудового навчання / А. Терещук // Трудова підготовка в закладах освіти. 2006. № 1. С. 19-23.

11. Туриніна О. Л. Психологія творчості: Навч. посіб. / О. Л. Туриніна. К.: МАУП, 2007. 160 с.

12. Fromm E. The creative attitude in H.Andercon (Ed.). Creativity and its cultivayion. / E. Fromm. New York: Harper and Row, 1959. Р. 96-157.

Размещено на Allbest.ru