Використання сучасних технологій навчання на уроках літературного читання в початковій школі

Анотація

читацький компетентність навчання урок

У статті продемонстровано особливості використання інноваційних технологій навчання на уроках читання в початковій школі; використання інтернет-ресурсів та технологій змішаного навчання на уроках літературного читання; розглянуто вправи, які спрямовано на формування читацької компетентності молодших школярів. Викладено сутність понять: інноваційне навчання, компетентність, читацька компетентність, технологія «перевернутий клас», інтерактивне навчання.

Ключові слова: інноваційні технології, «компетентність», читацька компетентність, інтерактивне навчання, інтегроване навчання, інтернет-ресурси, змішане навчання, технологія «перевернутий клас».

Постановка проблеми

Упровадження та використання в освітньому процесі сучасних педагогічних технологій, нових прогресивних концепцій та науково-методичних досягнень є важливим складником розвитку освіти в Україні, відповідно до закону України «Про освіту» [4]. Застосування інноваційних технологій обумовлюється станом системи освіти, який ми спостерігаємо сьогодні: ускладнення навчального матеріалу, інформаційна революція, тотальна диджиталізація, постійне розширення обсягу знань. Окрім того, сучасні діти майже з народження ростуть з різними гаджетами в руках, що, безсумнівно, максимально можна використати в навчанні. У таких умовах традиційні методики навчання дещо втрачають свою ефективність, що зумовлює потребу впровадження в освітній процес сучасних педагогічних технологій, використання яких дає безліч можливостей для формування творчої, активної особистості, яка вміє вчитися, яка здатна до самостійної пізнавальної та розумової діяльності.

Аналіз досліджень і публікацій

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що над проблемою впровадження та використання інноваційних технологій навчання працювало багато вчених. Зокрема С. Осипова досліджувала впровадження в освітній процес інноваційних технологій на уроках літературного читання з використанням декількох методів одночасно; Л. Колесник, працюючи над проблемою інтерактивного навчання на уроках читання, дійшла висновку, що використання інтерактивних засобів дає змогу майже всім учням долучитися до освітнього процесу, що позитивно впливає на пізнання й розуміння. Особливості впровадження інтерактивного навчання досліджували також такі вчені: Г. Коберник, Є. Ільїн, Ш. Амонашвілі, Я. Коменський, В. Сухомлинський, О. Ісаєва, А. Мартинець. Над технологіями розвивального навчання працювали Д. Ельконін, Л. Виготський; особистісно орієнтованого навчання - О. Савченко; колективного навчання - Н. Бібік; життєтворчого навчання - І. Єрмакова. Специфіку розвитку читацької культури вивчали такі видатні психологи й педагоги, як К. Ушинський, А. Макаренко, Д. Ельконін, В. Сухомлинський. Теорію читацької компетентності, особливості її формування розробили й обґрунтували такі науковці, як М. Вашуленко, В. Мартиненко, О. Савченко, Н. Чепелєвої, Н. Бібік, Т. Яценко та ін.

Аналіз літературних джерел з окресленої проблеми дозволяє стверджувати, що багато педагогів і психологів працювало для її розв'язання, проте реформування та модернізація освіти засвідчують, що тема використання інноваційних технологій на уроках читання в початковій школі залишається недостатньо розробленою, тому її дослідження залишається актуальним на сьогодні.

Мета статті - здійснити огляд та аналіз інноваційних педагогічних технологій, обґрунтувати важливість їх упровадження в освітній процес та особливості використання на уроках літературного читання в початковій школі.

Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження

Рівень культури й освіти громадян є одним із значущих показників успішного розвитку та конкурентоспроможності держави на світовому ринку. Однією з першорядних ознак, що визначають цей рівень, є читання, яке було і залишається ключем до інформації і яке, безсумнівно, є своєрідним фундаментом розвитку інтелекту людини, її творчого потенціалу, фундаментом, потрібним для засвоєння всіх наук.

Процес реформування змісту освіти в Україні спрямовано на особистісний розвиток і формування ключових та предметних компетентностей в учнів молодшої школи. Законом України «Про освіту» окреслено поняття компетентності, у якому віддзеркалено певну комбінацію знань, поглядів, цінностей, способів мислення, умінь, навичок та інших якостей, що дає змогу особі бути успішною в навчальній і професійній діяльності (розділ 1, п. 15) [4].

Багато науковців розглядають читацьку компетентність по-своєму. На думку Т. Яценка, читацька компетентність - це інтегрований компонент досягнень учнів в освітній діяльності, знання, уміння, навички, передбачені темою, здатність до осмислення й застосування знань, умінь, способів діяльності в певній сфері життя [16]; О. Ісаєва в читацькій компетентності, вбачає систему якостей особистості, наявність яких дає змогу взаємодіяти з твором, його елементами, вести діалог з письменником з урахуванням власного сприймання тексту та його розуміння [9]. За твердженням О. Савченко, читацька компетентність - це особистісно-діяльнісні знання, які є результатом тих знань, умінь та ставлень, що формуються завдяки змісту літературного читання [13]. У Законі України « Про освіту» визначено вміння, які є спільними для всіх компетентностей, саме до таких умінь належить уміння читати та розуміти прочитане. Важливо формувати та розвивати читацьку компетентність саме в молодшому шкільному віці, оскільки саме від початкової школи залежить ставлення дітей до книги та до читання загалом. Навички швидко та вдумливо читати, сформовані в цей період, зберігаються переважно протягом усього життя, сприяючи формуванню широкого кругозору, глибоких та різнобічних знань [12], тому навчання читання та формування читацької компетентності в початковій школі є пріоритетною метою навчання.

Окрім того, перед освітою сьогодні постає нове завдання - навчити здобувачів освіти самостійно оволодівати інформацією, новими знаннями, виробити вміння вчитися загалом. Це потребує особливої уваги до інноваційних технологій, які охоплюють не лише нові процеси, ідеї, методи, технології, підходи, а й систему елементів педагогічного процесу, спрямованих на розвиток творчої особистості. Реалізація цього підходу в освіті сприяє формуванню інноваційної особистості з інноваційним типом мислення, культури, діяльності, що здатна забезпечити можливість стати конкурентоспроможною нацією [5].

Інноваційне навчання - це навчальна та освітня діяльність, яку зорієнтовано на динамічні зміни в навколишньому середовищі, спрямовано на формування мислення, творчих здібностей, ініціативності, адаптаційних можливостей особистості, досягнення мети [5]. За визначенням В. Безпалька, інноваційні технології - це втілення спроєктованого освітнього процесу, яке здійснюється послідовно та систематично [5]. На думку П. Підкасистого, це технологічно розроблена навчальна система, методи виховання; методи, методики, прийоми професійної роботи вчителя.

Розрізняють предметно зорієнтовані та особистісно зорієнтовані технології [4]. В основу предметно зорієнтованих покладено традиційний підхід до навчання, консервативні, академічні, енциклопедичні концепції. Більш інноваційними є особистісно зорієнтовані технології, що ґрунтуються на концепціях гуманістичної педагогіки, педагогіки співробітництва та розвивальному навчанні. На відміну від предметно зорієнтованих технологій, у яких домінантною є позиція викладача, особистісно зорієнтовані технології передбачають партнерські стосунки між вчителем та учнем [4].

За словами О. Ворожейкіної, у початковій школі найчастіше використовують інтерактивні методи, ігрові методи, технологію концентрованого навчання, проєктну технологію навчання, модульне, індивідуально орієнтоване, інтегроване, проблемне навчання, оскільки вони найкраще зарекомендували себе [11].

Відповідно до Закону України «Про освіту», освітній процес в початковій школі здійснюється за двома циклами: 1-2 та 3-4 класи, що обумовлено віковими особливостями й особливостями психічного, фізичного та інтелектуального розвитку дітей. Це потрібно враховувати при виборі методик та технологій навчання.

Інтерактивне навчання (у пер. з англ. «інтерактив» - здатність взаємодіяти), передбачає активну взаємодію, за якої кожна дитина є активним учасником в освітньому процесі, що дозволяє попередити зниження інтересу дитини, це, насамперед, діалогове навчання [12]. Можливість діалогу, моделювання ситуацій вибору, вільний обмін думками дозволяють організувати освітній процес з максимальною користю для учнів. Окрім того, використання технології, сприяє розв'язанню низки завдань: розвиває критичне мислення, уміння відстоювати власну позицію, аргументувати свої думки, бачити помилки в твердженнях інших. Інтерактивний урок має своєрідну структуру: мотивація, оголошення теми та очікуваних результатів, надання необхідної інформації, інтерактивні вправи та презентація результатів виконання вправ, підбиття підсумків.

Важливим моментом є інтерактивні вправи, які сприяють практичному засвоєнню матеріалу та досягненню цілей навчання. Учитель виконує функцію інструктора, організатора, тому повідомляє про цілі, правила, послідовність виконання дій, час, передбачений для виконання вправи, уточнює чи все дітям зрозуміло, що надає здобувачам освіти максимальні можливості для розвитку самостійності та комунікативності [14].

У науці розрізняють такі форми організації інтерактивного навчання: фронтальні, кооперативні (в парах, групах), дискусії, ігри. Рекомендовано починати впроваджувати прості технології, згодом ускладнювати, використовувати одну або дві вправи на уроці, а не перевантажувати дітей усім комплексом. Найбільш ефективними є такі вправи: «Мозковий штурм» (сприяє розвитку творчості, дає змогу висловлювати власні думки); «Мікрофон» (учитель називає слово, що віддзеркалює тему, а учні згадують все, що стосується цього слова, висловлюють свою думку та передають «мікрофон» іншим); «Асоціативний кущ» (учитель називає слово, а здобувачі освіти називають все, що виникає в пам'яті стосовно цього слова); «Коло знань» (дає змогу кожному бути активним учасником та висловити власну думку); методика «Незакінчені речення» (дає змогу попрацювати над власними висловлюваннями «цей твір є казкою, тому що...»); «Коло ідей» (учні висловлюють власні думки з заданої теми); «Акваріум» (учні об'єднуються в групи, висловлюють власну думку, інші групи слухають і потім, у формі дискусії, обговорюють почуте); вправа «Читання парами за партами», «Буксир», «Небо-кидок» (за команди «кидок» діти читають, за команди «небо» - піднімають голови), «Інтерв'ю» (визначення ставлення сусіда до прочитаного); «Ажурна плитка» (групи пояснюють одна одній матеріал), дискусія «за» і «проти», «Займи позицію» й ін.

Окрім того, не можна недооцінювати роль ігрових технологій у формуванні читацької компетентності. На уроках читання можна використовувати безліч цікавих та корисних ігор, які можна розділити на певні групи: ігри для удосконалення навичок читання («Роз'єднай слова», «Піжмурки», «Пірамідки», «Чарівний ланцюжок», «Відшукай слово»; ігри для розвитку тему читання («Хто швидше», «Не зіб'юсь»); ігри для удосконалення правильності читання (ігри спрямовані на розвиток дикції, артикуляційного апарату «Повітряна кулька», «Сніжинка»); ігри для усвідомленого читання («Інтерв'ю», «Незакінчені речення», «Вибери відповідь», «Встав пропущене слово»; ігри для формування виразного читання («Читання за кадром», «Читання за диктором», «Буксир» [2].

Для вироблення вміння читати учені розробляли такі методики: методика О. Декролі, за якою значну роль відведено унаочненню, використанню карток зі словами (біля столу - картка зі словом стіл) [8]; методика навчання читання на основі кубиків М. Зайцева [7]; методика глобального читання Г. Домана (картки зі словами, комбінаціями крапок, предметами, використання яких розвиває мозок дитини) [6]та ін.

Ефективним для оволодіння загальнонавчальними вміннями й навичками в початковій школі є методу проєктів, що передбачає діяльність, спрямовану на спільний пошук розв'язання поставленої проблеми. Різновиди проєктування: творче, інформаційне, дослідницьке, художнє, практично зорієнтоване [10]. За кількістю учасників проєкти бувають особистісні, парні, групові. Згадані проєкти можна організовувати в ігровій формі. У літературі виокремлюють такі етапи проєктної діяльності: підготовка, планування, прийняття рішень, збір інформації, аналіз та формування висновків, захист, аналіз [1]. На уроці читання, можна організовувати такі проєкти: інсценування художніх творів, словесні екскурсії, літературні ранки, випуск газет, конкурси малюнків до художніх творів, виставки чи конкурси творчих робіт, складання творів- описів, роздумів, листів авторові чи літературним героям, діалогів з ними. На уроках літературного читання можна організувати проєкт «Моя книжка», де діти об'єднуються в групи й працюють над створенням своєї книги: малюють ілюстрації, складають та записують коротенькі речення, вклеюють зображення, після цього вони презентують результати своєї роботи. У такому проєкті інтегровано декілька предметів: українська мова, література, образотворче мистецтво.

Однією з технологій, які сприяють розвитку читацької компетентності, є інтегроване навчання, яке дозволяє здобувачам освіти застосовувати свої знання, життєвий досвід для розв'язання поставлених завдань та робити власні висновки, відкриття. Об'єднання блоків знань з різних предметів навколо однієї теми чи проблеми, сприяє збагаченню кругозору, сприймання, цілісності, системності, комплексності знань, розширенню світогляду дітей, усебічному розвитку особистості. Наприклад, на уроці читання під час вивчення теми «Осінь» можна використати картини, малюнки за цією темою, мультимедійну презентацію, малювання ілюстрацій до прочитаного, послухати музичний твір, написати власне висловлення щод о переглянутих картин чи ілюстрацій і т. д., тобто, урок читання можна інтегрувати з українською мовою, образотворчим мистецтвом, трудовим навчанням, музикою, «Я досліджую світ» і т. д.

Сучасну освіту важко уявити без інформаційно-комунікаційних технологій, що передбачають використання електронних засобів навчання та сприяють підвищенню зацікавленості школярів у навчанні. З-поміж найбільш прийнятних для навчання молодших школярів виокремлюють такі форми використання ІКТ на уроках: мультимедійні презентації, інтерактивна дошка, інтернет-ресурси, електронні словники, довідники, енциклопедії, створення аудіо- та відеотеки, створення проєктів, розвивальні комп'ютерні ігри та мобільні додатки й ін. [15].

Використання ІКТ, дає змогу застосувати технології змішаного навчання, суть якого полягає в поєднанні електронного навчання (онлайн) з традиційним (офлайн), коли деякі завдання можна виконуват и дистанційно [3]. Розрізняють такі моделі змішаного навчання: «Ротація станцій» (діти об'єднуються в команди за зонами навчання: робота з учителем, проєктна робота, онлайн-навчання. Діти протягом уроку переміщуються між станціями); «Ротація лабораторій» (частина занять проходить у класі, інша - у комп'ютерному класі, де діти працюють онлайн. Можна використовувати для узагальнення та закріплення матеріалу); «Перевернутий клас» (школярі опрацьовують новий теоретичний матеріал удома, а на уроці актуалізують та закріплюють знання. Учитель проводить заняття, семінари й у разі потреби пояснює складні завдання. Для перевірки розуміння матеріалу можна використовувати онлайн та офлайн ресурси); «Гнучка модель» (передбачає наявність різних навчальних зон: для дискусій, для виконання лабораторних. Школярі вільно переміщуються між зонами відповідно до своїх навчальних потреб). Усі вищевказані моделі змішаного навчання можна комбінувати й модифікувати. Пропонуємо корисні ресурси змішаного навчання:

https://www.canva.com/uk_ua/stvoryty/infografika/ - онлайн-конструктор для створення інфографіки, стає в нагоді на уроках літературного читання, під час ознайомленняз письменником та його творчістю;

http://qrcodes.com.ua/ - онлайн-програма для створення QR-кодів, з допомогою яких можна організувати цікаві квести чи ігрові заняття;

https://www.peardeck.com/ - програма, яка стає в нагоді в процесі створення презентацій та віртуальних уроків, з допомогою якої можна організувати цікаві інтегровані уроки;

https://www.classdojo.com/uk-ua/?redirect=true - інструмент для контролю та планування роботи окремих учнів і всього класу;

http://incognita.day.kiev.ua/exposition - ресурс, який дозволяє відвідати українські музеї онлайн, стає в нагоді під час організації інтегрованих уроків;

http://puzzlecup.com/crossword/ - ресурс, що дозволяє створювати кросворди, з допомогою яких можна перевіряти знання школярів, розвивати мислення, пам'ять, логіку, урізноманітнити урок читання;

http://www.toondoo.com/ - ресурс для створення коміксів, дозволяє унаочнити матеріал, підвищити зацікавленість в навчанні, можна створювати комікси за пройденим текстом або для ознайомлення та зацікавлення новою темою;

https://naurok.com.ua/test - онлайн-тести для перевірки рівня засвоєння матеріалу.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Проаналізувавши особливості впровадження та використання інноваційних технологій навчання на уроках читання в початкових класах, можна зробити висновок, що формування читацької компетентності буде ефективним за умови правильного та раціонального поєднання й застосування традиційних та інноваційних методів, форм і прийомів навчання. Здобуття освіти має стати цікавим та невимушеним процесом, у якому здобувач займає активну позицію; процесом, який сприяє самовираженню та самореалізації особистості в навчанні й у житті.

Бібліографія

1. Ванівська О., Преснер Р. Проектна технологія в системі компетентнісної освіти / Молодь і ринок. №1 (108), 2014. С. 62-65.

2. Дубіч Т. А. Ігрові технології навчання на уроках у початковій школі посібник. Тернопіль: Ранок, 2010. 128 с.

3. Змішане навчання: шлях до змін. URL: https://naurok.com.ua/post/ zmishane-navchannya-shlyah-do-zmin.

4. Закон України «Про освіту» / [Електронний ресурс]/ osvita.ua/leqis/ation/law/223.

5. Інноваційні технології навчання: Навч. посібн. для студ. вищих технічних навчальних закладів / Кол. авторів; відп. ред. Бахтіярова Х. Ш.; наук. ред. Арістова А. В.; упорядн. словника Волобуєва С. В. Київ: НТУ, 2017. 172 с.

6. Інноваційні технології. Навчання раннього читання за методикою Г. Домана. URL: http://romnydzvinochok.com.ua/metodichna- skarbnichka/inovacijnitehnologi/navchannja-chitannju-za-metodikoju-glenadomana.html.

7. Інноваційні технології. Навчання раннього читання за методикою М. Зайцева. URL: http://romnydzvinochok.com.ua/metodichna- skarbnichka/inovacijnitehnologi/navchannja -chitannju-za-metodikojum-zajceva.html.

8. Інноваційні технології. Навчання раннього читання за методикою О. Декролі. URL: http://romny-dzvinochok.сom.ua/metodichnaskarbnichka/inovaci.jni-tehnologi/navchannja-rannomuchytannju-za-metodykoju-dekroli.html.

9. Ісаєва О. О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі навчання зарубіжної літератури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед наук. наук: 13.00.02. Київ, 2004. 40 с.

10. Литвинюк Г. І. Проектна діяльність в освітньому середовищі: метод. посіб. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2014. 126 с.

11. Ворожейкіна О. М. 100 цікавих ідей до проведення уроку. Харків: Видавнича група «Основа», 2011.

12. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посібник. Київ: АПН України, 2002. 136 с.

13. Савченко О. Я. Читання. Навчання і виховання учнів 1-4 класів. Київ: Початкова школа, 2005. 252 с.

14. Сиротинко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. Харків: Видавнича група «Основа», 2003. 162 с.

15. Ясинська С. Досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання / Вища школа, 2011. № 5-6. С. 27-32.

16. Яценко Т. Формування читацької компетентності учнів: методична мода чи вимога сучасності / Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах, 2008. № 7-8. С. 8-12.

Размещено на Allbest.ru