Впровадження інноваційних педагогічних технологій на уроках літературного читання (на матеріалі творів Ліни Костенко)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Впровадження інноваційних педагогічних технологій на уроках літературного читання (на матеріалі творів Ліни Костенко)

закон інноваційний педагогічний

Постановка проблеми. Одним із головних завдань, визначених у Законі України «Про загальну середню освіту», є формування освіченої, творчої особистості, що вміє критично мислити, працювати в різних ситуаціях і створювати умови для реалізації цих дій. Кожна дитина здатна по-своєму виявляти творчий потенціал. Завдання вчителя - активізувати ці ресурси, спрямувати їх у духовне й інтелектуальне зростання. Велика роль у цьому належить літературі. Її вивчення - складний процес, бо у кожного читача своє сприйняття художніх образів, свої смаки й уподобання, що можуть бути розбіжними з почуттями автора. Слушним є використання інтерактивних технологій, нетрадиційних форм роботи на уроці з метою зацікавлення своїм предметом, розширюючи знання учнів не тільки тим матеріалом, який є в підручнику, а й виходити за його межі, щоб уникнути одноманітності, викликати бажання, щоб школяр був активним співавтором творчого процесу, запалити вогник його душі, сформувати покоління морально духовних людей із високими цінностями. Саме учень повинен стати творцем власного «я», партнером учителя. А тому потрібно залучати його до процесу пошуку в підготовці до уроку, бо він має не тільки набувати знання, але й розвивати самоаналіз, саморефлексію, самосвідомість, самооцінку, принцип активності. Одна з передумов тісної співпраці учителя та учня: слово вчителя повинно не тільки було інформативним, а й повинно бентежити, інтригувати, захоплювати, дивувати, викликати яскраві емоції.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблема застосування інтерактивного навчання в навчальному процесі була в центрі уваги таких дослідників, як О. Єльников, Г. Коберник, О. Коберник, О. Комар, Т. Кравченко, М. Крайня, Г. Крівчикова, В. Мельник, Л. Пироженко, Н. Побірченко, О. Пометун та ін.., які обґрунтовують доцільність застосування інтерактиву для посилення ефективності процесу навчання.

Мета статті. Проаналізувати сучасні тенденції впровадження інноваційних технологій на уроках літературного читання (на матеріалі творів Ліни Костенко).

Виклад основного матеріалу

закон інноваційний педагогічний

Нові завдання шкільної освіти в Україні, що спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчального процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній тем і методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.

Останнім часом інтерактивні методи навчання швидко поширюються серед педагогів. Обговорюються теоретичні основи інтерактивного навчання, а також простежується використання цих методів на практиці у кращих учителів [1; 2; 5].

Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці є активізація пізнавальної діяльності. Тому щоразу, обдумуючи урок, я спочатку розв'язую принципове завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу - повідомлення, евристична бесіда, відкриття, роздум, розв'язання проблеми, самостійна робота, гра, тощо. Необхідно перетворити кожний урок на урок спілкування, мислення, де істина постає як суперечка про істину, як діалог, але в ігровій формі для дітей.

Гра для дітей - це спосіб пізнання світу. У грі діти розвивають важливі компетентності, які будуть їм необхідні протягом усього життя. Стаючи частиною гри дитина повністю занурюється в процес, бере на себе відповідальність, стає цілеспрямованою, почувається комфортно, радісно, а головне - має можливість розвивати власну ідею, активно взаємодіяти з іншими учасниками гри і в такий спосіб навчатися. І як результат - діти, які розвиваються через ігровий досвід, мають добре розвинені навички спілкування, навички командної роботи, вміння генерувати нові ідеї, виявляти ініціативу, критично мислити та оперувати інформацією.

Коли діти навчаються через гру, вони вмотивовані, з упевненістю намагаються вирішити складні завдання, експериментують, досліджують, ставлять запитання, творчо мислять, не бояться помилитися, бо у грі можна спробувати знову і знову.

Пізнавати, вивчати та розуміти світ навколо через гру та дію на власному досвіді набагато цікавіше, ніж просто отримувати теоретичну інформацію про нього.

На початкових етапах навчання учнів у роботі малих груп особливо ефективна технологія роботи в парах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням можливість подумати, обмінятися ідеями з партнером і потім озвучити це перед класом. Ця форма роботи сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, переконувати, вести діалог, дискусію. Така співпраця не дає можливості ухилитись від виконання завдання.

У своїй роботі також впроваджую методику компетентісного навчання «Шість цеглинок». Під час підготовки до заняття добираю по складності завдання, що відповідають рівню впевненості дитини у своїх силах, адже це створює ситуацію успіху. А дитина, яка відчуває успіх, впевненість у своїх силах, поступово готується крок за кроком виконувати більш складні завдання.

Схарактеризую суть основних прийомів.

Прийом «Кольорові завдання».

Діти обирають двох ведучих, один з яких стоїть спиною до інших дітей, а другий - обличчям. Кожен гравець бере собі цеглинку будь-якого кольору. Ведучий, який стоїть обличчям до гравців, бере усі 6 цеглинок та, показуючи по одній гравцям, запитує у другого ведучого: «Що робити цьому кольору?» (прочитати вірш, розповісти вірш, знайти слово у вірші). Коли усі кольори отримали завдання, обидва ведучі повертаються до гравців та по черзі піднімають один з шести кольорів, а учасники, які мають такий колір, виконують завдання.

«Кольорові фанти».

Діти та вчитель разом розподіляють завдання для кожного кольору: жовті - розповідають вірш, червоні - записують прикметники з вірша, сині - рахують кількість прикметників у вірші тощо. Кожен гравець бере собі одну цеглинку з чарівного мішечка. Коли усі кольори отримали завдання, розпочинається їх виконання та відлік часу. (3-5 хв.) Після цього ставимо запитання. Яке завдання було виконане найшвидше? Чому? Які ще завдання діти можуть запропонувати? Впроваджуємо їх в наступній грі.

В такий спосіб діти вчаться співпрацювати, виявляти ініціативу, вирішувати проблемні завдання.

Для ефективної роботи з цеглинками дітям потрібно встановлювати певні правила, дотримуватися інструкцій.

Шість цеглинок - це не фіксований набір завдань та інструкцій, а відкрита система до експериментів, досліджень, створення нових завдань, до імпровізації.

Найчастіше на уроках пропоную використовувати ще такі види роботи в парах:

• Гра «Незнайко» (один учень читає, інший виправляє помилки.

Наступне завдання. Вчитель: Розгорніть підручник на с.83. Знайдіть вірш «Пряля».

Зверніть увагу на те, що між реченнями треба робити довгу паузу, а в реченні, після тире - коротку.);

• Стратегія «Запитання до автора» (учні читають вірш частинами і після кожної частини намагаються розмовляти з автором про прочитане, намагаються наче здогадатись про його думки, почуття, можливо уявити його життя. Учні намагаються зрозуміти позицію автора тексту.);

• «Взаємні запитання» (протестувати та оцінити один одного стосовно прочитаного тексту);

• «Щоденник нотаток» (проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент; сформулювати підсумок уроку чи серії уроків; дати відповіді на запитання учителя).

• Робота над ілюстраціями, які вчитель заздалегідь приготував до уроку (Вчитель: Розгляньте малюнок. Де сидить пряля? Який в неї вигляд? Доброю чи злою ви уявляєте прялю?).

Для організації роботи в парах використовую такий алгоритм:

• запропоновують учням завдання (запитання для невеличкої дискусії чи аналізу ситуації);

• об'єднують учнів у пари, визначають, хто з них говоритиме першим, і пропонують обговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає досягти згоди щодо відповіді або рішення;

• по закінченні часу на обговорення кожна пара демонструє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потреби це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

Взагалі в основі уроків у початковій школі лежить ігрова форма навчання. Інтерактивне навчання дає змогу проводити уроки-ігри, уроки-подорожі, уроки-конференції, що стимулює дітей до навчання. Урок з використанням інтерактивних методів зацікавлює дітей, розвиває та виховує прагнення до знань, до вивчення даного предмета.

Робота в малих групах корисна для формування навичок учнів у дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає змогу заощадити час.

Метод «Прес» використовую у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної проблеми, яка обговорюється.

Серед інтерактивних методів навчання вчителі початкових класів віддають перевагу методу побудови «асоціативного куща». Зупинімось детальніше на характеристиці цього методу. На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою проводитиметься робота, а учні перелічують (називають), що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім - другорядні. Учитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». На уроках читання побудова «асоціативного куща» може бути схемою, що поступово складається учнями під керівництвом учителя. Проводячи уроки такого типу, вчитель зацікавлює учнів предметом, формує активну життєву позицію, розвиває творчі здібності, вдосконалює мовленнєві і розумові навички; створює ситуацію успіху, де кожний учень почувається невимушено на уроці, а це, у свою чергу, сприяє самовдосконаленню його я к особистості.

Розглянемо інтерактивні методи навчання на прикладі фрагменту уроку читання у 2 класі: Тема. Картини зими у творах Ліни Костенко. Ліна Костенко «Баба Віхола», «Пряля», «Соловейко застудився».

Мета. Активізувати читацькі інтереси, розширювати знання учнів про творчість Л. Костенко; вчити правильно, виразно читати, аналізувати поетичні твори; висловлювати свої думки; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчу уяву, мовлення; виховувати бережливе ставлення до природи як до найважливішої цінності.

Обладнання: портрет Ліни Костенко, малюнки з зображенням Віхоли, кросворд «Зима», загадки, ігри, словникова скарбничка, «Літературне читання» Віри Науменко.

Хід уроку:

Опрацювання вірша Ліни Костенко «Пряля».

Учні повинні із літер скласти назву вірша.

1. Виразне читання вірша вчителем, учнем.

- Чи здогадалися ви про яку прялю йдеться у вірші?

- Хто така пряля?

- Ліна Костенко вклала у вірш свою думку, душу, почуття. А які почуття , емоції виникли у вас після почутого, що ви уявили?

2. Прийом «Снігова куля»

- Діти обирають ведучого. Ведучий кидає м'яч, промовляючи при цьому слова «герой», «вчинок», «характеристика», «висновок».

Г ерой - пряля. Вчинок - пряла сніг. Характеристика - працелюбна.

Висновок - вона займається корисною справою.

3. Читання вірша учнями вголос.

- Що пряля накрила своїм полотном?

- Що відбувається, коли під час роботи у прялі рветься нитка?

4. Робота з ілюстрацією: - Розгляньте малюнок. - Де сидить пряля?

- Який у неї вигляд?

- Доброю чи злою ви собі уявляєте прялю?

Заключне слово вчителя (підсумок про творчість поетеси Ліни Костенко).

Поезії Ліни Костенко відкрили таємницю: персонажами творів, крім людей, можуть бути також явища природи, дерева, птахи, звірі, наділені людськими властивостями.

VI. Підсумок уроку

1. Прийом «Телеграф» (З якого твору рядки).

Рядки нашіптуються учневі, що сидить за крайньою партою, він нашіптує їх попередньому. I так доки не дійде до першої парти. Той повинен назвати його вголос і сказати з якого твору.

- Сині пальчики, мерзне житечко

Нема решета, дайте ситечко. («Баба Віхола»).

Отже, інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага полягає в тому, що учні засвоюють рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінювання), у класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію у засвоєнні знань, зростає їхній інтерес у сприйманні знань. Значно підвищується особистісна роль учителя - лідера, організатора.

Доцільно на уроці використовувати мультимедійні презентації. Від їх навності структура уроку не змінюється, а набуває набагато вищої інформаційної щільності, ніж традиційні засоби передачі інформації. Найважливіше, що вчитель має можливість використовувати презентацію на різних етапах уроку. (Підготувати учнів до роботи на уроці, виявити рівень знань учнів за завданням, заповнити прогалини у знаннях, демонстрування нового матеріалу, виконання тренувальних завдань, організація контролю і самоконтролю).

На часі стало актуальним впровадження дистанційного навчання, онлайн-навчання, або змішаного навчання.

Суть новацій в тому, щоб адаптувати навчання до потреб і можливостей кожного учня. Сучасна освіта стає адресною. У світі немає двох однакових учнів, отже, немає універсальних практик засвоєння знань. Персоналізований гнучкий курс миттєво реагує на кожну дію, знаходячи не засвоєні учнем теми.

Онлайн-навчання - потужний освітній ресурс, який відрізняється демократичністю: можна навчатися в будь-якому віці і в будь-якому місці.

Інтерактивні засоби навчання дають змогу організувати навчальний процес так, що практично всі учні виявляються залученими до процесу пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають, думають і яку роботу виконують. Спільна діяльність учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожний робить свій особливий індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Інтерактивні методи навчання є найбільш цікавими і ефективними. Під час інтерактивного навчання учень стає не об'єктом, а суб'єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій. Це формує у школярів внутрішню мотивацію до навчання та спонукає їх до саморозвитку та самоспостереження. З огляду на це найефективнішими є уроки, побудовані за традиційною методикою, але із застосуванням елементів інтерактивного навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язування проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Бібліографія

1. Амонашвілі Ш. О. До школи - у шість років / Педагогический поиск. Київ:Рад. шк., 1988. С. 3-46.

2. Вашуленко М. С.Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За наук. ред. М.С.Вашуленка. Київ: Літера ЛТД, 2011, 364 с.

3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник. Київ: Академвидав, 2004. 218 с.

4. Евдокшюв В. И., Олейник Т. А., Горькова С. А. Практикум по развитию критического мышления. Харків: Торнадо, 2002. 144 с.

5. Кашлев С. С. Технология интерактивного обучения. Минск: Белорусский верасень, 2005. 196 с.

6. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: методичний посібник. Умань, 2003. 68 с.

7. Рома О. Гра по-новому, навчання по-іншому: методичний посібник. Київ: The LEGO Foundation, 2018. 44 с.

8. Рома О. Гра по-новому, навчання по-іншому: методичний посібник. Київ: The LEGO Foundation, 2018. 32 с.

9. Садкіна В. І. Маленькі секрети учительського успіху. Навчаємо з радістю. Харків: Видавнича група «Основа», 2019. 144 с.

Размещено на Allbest.ru