Теоретичні засади розвитку професійної культури майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Факультет у педагогіки та психології

Теоретичні засади розвитку професійної культури майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки

Анна Чех, магістрант

Науковий керівник: к.п.н.,

доцент Кравцов В.О.

Актуальність

Професійна культура є невід'ємною складовою професійної підготовки всіх спеціалістів у будь-якій сфері, адже саме професійна культура визначає те, на скільки професійним є фахівець. Вона є значимим фактором для пояснення поведінки фахівців, як людей, які мають певні знання, вміння і навички у відповідній професії.

Особливого значення посідає професійна культура у фахівців, які працюють з людьми і яким необхідно постійно стежити за своєю поведінкою та дотримуватись професійної культури.

Однією із таких професій є соціальна робота, адже фахівцям даної спеціальності необхідно постійно взаємодіяти з людьми, які можуть бути різного рівня освіченості, різного соціального статусу та поводити себе не відповідно нормам суспільства.

Незважаючи на все вище перелічене, соціальний працівник не повинен втрачати контроль та діяти професійно, і одним із компонентів, який допоможе соціальному працівнику діяти відповідно до ситуації є професійна культура. Формувати її необхідно у майбутніх соціальних працівників при їх професійній підготовці у навчальному закладі. Це і обумовлює актуальність даної проблеми.

Вивченню теми розвитку професійної культури майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки присвячені праці багатьох вчених. Зокрема, О. Власюк досліджував структуру професійної культури сучасного фахівця, Г. Кочетов, Т. Щеголєва та Т. Спіріна досліджували поняття професійної культури, І. Клемантович вивчав питання формування професійної культури соціальних педагогів в процесі вузької освіти, С. Чуприна досліджував критерії та рівні встановлення професійної культури майбутніх соціальних працівників, також вивченню професійної культури майбутніх фахівців різних професій присвячені праці А.О. Деркача, Є.О. Клімова, Г.О. Балла, О.Г. Видри, З.Л. Становських, П.С. Перепелиці та ін.

Мета дослідження: обґрунтувати теоретичні засади розвитку професійної культури майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу

Розвиток професійної культури є досить важливим для фахівців всіх професій, а особливо для соціальних працівників, які працюють з людьми та основним завданням яких є допомога людям. Саме тому так важливо розвивати професійну культуру соціальних працівників, а починати слід ще в період навчання майбутніх фахівців даної спеціальності.

Професійна культура у сучасному її розумінні - феномен складної структури, визначення якої потребують теорія і практика вищої школи, оскільки з неї має виходити організація навчально-виховного процесу, формування і розвиток загальної культури студентів, їх професійна підготовка та професійне становлення [1, с. 30].

Поняття професійної культури є досить складним. Дане поняття не має одного прийнятого визначення, адже різні вчені трактують поняття професійної культури по різному. Розглянемо декілька визначень.

Г. Кочетов у праці «Механизм процесса профессионализации» говорить, що професійна культура це елемент моделі фахівця з вищою освітою, в якого до високого ступеня розвинуте вміння використовувати наявні та здатність створювати нові стереотипи спілкування й маніпулювання з об'єктами [3, с. 3].

Спіріна Т. зазначає, що професійна культура - це сукупність інтелектуальних, духовних, творчих здібностей, якостей і властивостей особистості та стилю діяльності, який передбачає усталений спосіб життя, сформовані на основі загальних і специфічних професійних знань загальну культуру, позитивний досвід, що дозволяють особистості ефективно та якісно вирішувати професійні завдання [7, с. 14]

Спираючись на всі вище зазначені твердження, ми можемо дати власне визначення поняттю професійної культури - це сукупність здібностей та властивостей особистості, що є елементом моделі фахівця певної професій, яка передбачає його поведінку та вміння застосовувати наявні та створювати нові стереотипи спілкування й поведінки.

Професійна культура також має певну структуру, яку теж необхідно розглянути, аби краще розуміти я розвивати професійну культуру у майбутніх соціальних працівників.

О. Власюк пропонує як структуру розглядати модель професійної культури, в яку він запропонував віднести такі компоненти [1, с. 32]:

- Вміння, здібності;

- Тезаурус, кругозір;

- Творча діяльність;

- Духовні ідеали;

- Самопізнання;

- Самовдосконалення;

- Світогляд.

Науковці А. Алексюк, П. Воловик, О. Кульчицька С. Сисоєва, у своїй монографії виокремлюють у структурі професійної культури соціальний, власне професійний та морально-мотиваційний компоненти. Показником соціального компоненту є вміння працювати в колективі, самодисципліна, ініціативність, соціальна і творча активність, відповідальність за результати праці. Професійний компонент вказує на рівень компетентності, організації, раціональний розподіл часу, технологічну дисципліну, економічну та екологічну грамотність. Морально-мотиваційний компонент виражається у ставленні до праці як потреби, а також свідомості, сумлінності, потреби в самоосвіті та самовдосконаленні, багатстві духовної культур и [5, с. 133]

О. Власюк зазначає, що професійна культура містить загальну культуру особистості, ціннісні аспекти її діяльності, творчі можливості, вироблення і розвиток умінь і навичок, від яких залежить успішне виконання професійних функцій. Для формування професійної культури необхідно прищеплювати фахівцеві чіткі світоглядні позиції, гуманістичну парадигму життєвих цілей та ідеалів. Тому логіка вибору змісту освіти вимагає органічної єдності світоглядної, професійної і загальнокультурної підготовки. Ця єдність забезпечує широку ерудицію, системний характер мислення, креативність, інноваційну спрямованість, що дозволяє людині успішно жити і діяти в мінливих умовах сучасного світу [1, с. 32].

Під критеріями формування та розвитку професійної культури розуміють ті суттєві ознаки за якими можна судити про сформованість та про рівень розвитку професійної культури.

С. Чуприна у своїй статті «професійна культура майбутніх соціальних працівників: критерії та рівні встановлення» проаналізувавши праці багатьох дослідників, дійшов висновку, що існує три критерії сформованості професійної культури майбутніх соціальних працівників: професійно-компетентнісний, організаційно-комунікативний та професійно-моральний [8, с. 5-6]. світоглядний професійний культура соціальний педагог

Професійно-компетентнісний критерій передбачає сформованість професійних знань, умінь, навичок; основних професійних компетенцій (експертних, дослідницьких, прогностичних, контрольних, юридичних, управлінських, просвітницьких), що визначають здатність до вирішення професійних завдань і прийняття кваліфікованих рішень; професійно важливих особистісних якостей; прагнення до професійного самовдосконалення. Знання перетворюються на переконання та є керівництвом до практичної дії. Виступаючи складовою світогляду людини, знання значною мірою визначають її ставлення до дійсності, моральні погляди, переконання, вольові риси, характер. Вони є одним із джерел схильностей та інтересів особистості, необхідною умовою розвитку здібностей, обдарувань [8, с. 5-6].

Ефективна реалізація професійних компетенцій, знань, умінь і навичок фахівця залежить від наявності в нього професійно важливих якостей. У майбутніх соціальних працівників це, у першу чергу, такі якості особистості, як соціальна свідомість, ініціативність, наполегливість, комунікабельність, здатність до співпраці та прийняття самостійних рішень, готовність діяти у нестандартних і критичних ситуаціях [8, с. 5-6].

З-поміж показників організаційно-комунікативного критерію С. Чуприна виокремлює: здатність обирати оптимальні способи спілкування в ситуації взаємодії; вибудовувати професійно доцільні стосунки, аргументувати та відстоювати власну позицію; доцільно використовувати стилі спілкування; створювати сприятливий психологічний мікроклімат у колективі; попереджати й конструктивно вирішувати міжособистісні конфлікти; володіння мистецтвом самопрезентації, самоорганізації [8, с. 5-6].

При цьому він зазначає, що дуже важливою також є самоосвіта, яка має постійно відбуватись, адже соціальний робітник має постійно поповнювати свій багаж знань та вмінь та слідкувати за всіма змінами, що відбуваються і враховувати їх у професійній діяльності.

Професійно-моральний критерій полягає в сформованості морально-ціннісних орієнтацій і переконань, що ґрунтуються на почутті професійного обов'язку, професійної честі, гідності, ділової репутації та престижу професії. Особливе значення має професійна відповідальність соціального працівника, яка полягає в розумінні призначення своєї діяльності, її соціальної місії формування ціннісного ставлення до майбутньої діяльності [8, с. 5-6].

Для того, щоб врахувати на скільки сформованою є професійна культура існують рівні її розвитку.

С. Чуприна виокремлює чотири рівні сформованості професійної культури у майбутніх соціальних працівників [8, с. 5-6]:

- Елементарний рівень (дуже низький) характеризується несформованістю компонентів професійної культури. Професійні знання, вміння та навички студентів є недостатніми для ефективного виконання функцій майбутньої діяльності, відсутні професійно важливі якості і прагнення до самовдосконалення.

- Репродуктивний рівень (низький) характеризується недостатньою сформованістю більшості компонентів професійної культури. Студенти з цим рівнем хоча й опанували певний обсяг базових професійних знань, однак не завжди здатні оперативно та гнучко застосовувати їх у практичній діяльності. Теоретична підготовленість не підкріплена відповідними компетенціями. У професійному спілкуванні вони орієнтуються здебільшого на особистий досвід, інтуїтивно вироблені і недостатньо усвідомлювані комунікативні установки.

- Реконструктивний рівень (середній) відзначається достатньою сформованістю всіх компонентів професійної культури, необхідних для виконання основних функцій майбутньої діяльності. Студенти добре усвідомлюють власні моральні цінності, обізнані з нормами професійної етики, мають професійно важливі якості, прагнуть до професійного самовдосконалення, засвоїли базові професійні знання та вміння, однак здатні застосовувати їх лише в типових ситуаціях професійної діяльності.

- Творчий рівень (високий) характеризується сформованістю всіх компонентів професійної культури. Студенти мають різнобічні та міцні знання і вміння, засвоєні на рівні компетенцій, здатні гнучко та результативно застосовувати їх у професійній діяльності, активно і творчо підходять до виконання своїх обов'язків, готові самостійно приймати рішення у нестандартних ситуаціях.

Саме за тим, який рівень сформованості професійної культури мають студенти, можна планувати подальшу роботу по розвитку професійної культури.

Виокремлюють також умови, які є необхідними для розвитку професійної культури майбутніх соціальних працівників. Різні дослідники виокремлюють певні умови. Розглянемо деякі з них.

Л. Нікіфорова вважає, що для розвитку професійної культури необхідне дотримання двох основних педагогічних умов. В першу чергу вона говорить про необхідність формування у студентів професійних та особистісних якостей, які і є складовими професійної культури. Друга педагогічна умова - виконання інтерактивних форм і методів навчання, що сприяють формуванню у студентів професійних здібностей, необхідних для успішної професійної діяльності [6, с. 56]

О. Новицька розділяє педагогічні умови формування професійної культури на дві групи [4, с. 8-9]:

- зовнішні - в освітній процес адекватних теоретичних моделей, професійно-педагогічний вплив на усі сфери особистості, принцип інтеграції у розробці змісту освіти.

- внутрішні - розвиток адекватної мотивації, реалізація диференційованого та індивідуально-особистісного підходу до навчання, застосування в освітньому процесі навчально- педагогічних задач евристичного, дослідницького та творчого характеру.

І. Клемантович визначає такі умови формування професійної культури [2, с. 8-9]:

- гуманізація та гуманітаризація загальної та професійної освіти;

- створення комфортного гуманітарного середовища;

- оновлення змісту загальної та професійної освіти;

- організація цілісного педагогічного процесу і його орієнтація на формування мотиваційних передумов розвитку професійної культури;

- творче середовище для реалізації професійних здібностей;

- технологічне забезпечення для формування професіоналізму на етапах базової, професійної, після вузівської професійної освіти;

- наявність навчально-методичного комплексу.

Всі автори називають майже однакові умови, але хтось більш стисло, об'єднавши їх в групи, а хтось обшир ніше. Для більш ефективної роботи направленої на розвиток професійної культури майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки необхідно дотримуватись всіх умов, які запропоновані дослідниками.

Спираючись на все вище сказане ми виділяємо такі шлях розвитку професійної культури майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки:

- Здійснення діагностики рівня сформованості професійної культури майбутніх соціальних працівників;

- Цілеспрямований вплив на особистість студента.

- Розвиток теоретичних знань студента.

- Постійне самовдосконалення студентів, робота над собою, читання професійної літератури, відвідування семінарів, курсів та ін.

- Виконання вправ, які сприятимуть саморозвитку студентів, розвитку культури спілкування, морально- етичної, правової культури тощо.

Отже, аналізуючи проблему розвитку професійної культури майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки, ми можемо зробити висновок, що дана проблема досить актуальна, адже професійна культура особливо важлива для фахівців які працюють з людьми. Професійна культура має свою структуру, умови, які сприятимуть її формуванню та розвитку, критерії, рівні які ми розглянули. Також ми виділили шляхи формування професійної культури. Основною умовою ми вважаємо гарну мотивацію самих студентів та взаємодію з викладачами, які сприятимуть формуванню професійної культури майбутніх соціальних працівників. А використання у роботі всіх вище зазначених критеріїв, умов та ін. сприятиме здійсненню ефективної роботи по розвитку професійної культури.

Бібліографія

1. Власюк О. Структура професійної культури сучасного фахівця / О. Власюк // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер.: Психологія і педагогіка. - 2008. - Вип. 11. - С. 29-34.

2. Клемантович И.П. Формирование профессиональной культуры социальных педагогов в процессе вузовского образования: автореф. дис. .канд. пед. наук: 13.00.01. Москва, 2010. - 24 с.

3. Кочетов Г.М. Механизм процесса профессионализации / Г.М. Кочетов. - Томск: Томск. ун-та. - 1975. - 235 с.

4. Новицкая Е.Н. Системный подход к формированию профессиональной культуры студентов педвуза (на материалах подготовки учителя музыки): дис. канд. пед. наук:13.00.01. - Саратов: Саратов. Ун-та. - 2002. - 267 с.

5. Педагогічні технології в неперервній освіті: монографія / А.М. Алексюк та ін.; За ред. С.О. Сисоєвої. - К.: Віпол, - 2001. - 502 с.

6. Педагогічні умови формування професійної культури майбутніх учителів фізичного виховання: матер. наук-практ.конф. «Образовательное пространство и индивидуальность: современная дидактика, задания диагностики, оценка качества образования». - Одеса: Інститут пед. АПН України, - 2009. - 143 с.

7. Спіріна Т.П. Формування професійної культури майбутніх соціальних педагогів у навчальному процесі вищого навчального закладу: автореф. дис. .канд. пед. наук: 13.00.04 - Житомир: Житомир. держ. ун-т імені Івана Франка. - 2009. - 19 с.

8. Чуприна С.О. Професійна культура майбутніх соціальних працівників: критерії та рівні встановлення. Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. Соціологічні науки. - Херсон, 2015. - Вип. 1. - С. 123-129.

Размещено на allbest.ru