До вивчення творів Лесі Українки на уроках літературного читання у початковій школі

доцент Федотова С.О.

Анотація

У статті висвітлені певні аспекти творчості Лесі Українки щодо створення літератури для дітей: віршів, казок. Аналізуються програмові вимоги до вивчення творів письменниці в початковій школі та реалізація їх у підручниках з літературного читання.

Ключові слова: вірш, програмові вимоги, методичні прийоми.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

У дитячу літературу Леся Українка прийшла зі своїми темами і образами, з власним неповторним голосом.

Вірш для дітей «На зеленому горбочку...» вперше надруковано в альманасі «Перший вінок», Львів, 1887 року.

У збірці «На крилах пісень», 1893 року, під спільним заголовком «Дитячі» було видано чотири поезії: «На зеленому горбочку.», «Літо краснеє минуло.», «Мамо, іде вже зима.», «Тішся, дитино, поки ще маленька.». У виданні 1904 року всі ці вірші об'єднані в цикл під назвою «В дитячому крузі».

Аналіз досліджень і публікацій

Методичні дослідження визначають такі напрями: навчання читання вірша (О. В. Джежелей, М. С. Бібко); традиційні та інноваційні прийоми роботи з віршем (А. Богуш, Л. Варзацька, Л. В. Живицька, О. Савченко та ін.).

Мета статті

Проаналізувати програмові вимоги до вивчення віршів Лесі Українки на уроках літературного читання у початковій школі. Розглянути методи і прийоми, які спрямовані на засвоєння жанрових особливостей віршів поетеси. українка література вивчення школа

Виклад основного матеріалу

З початку 90-х років Леся Українка багато уваги приділила творчості для дітей. Поетеса сама писала до журналу «Дзвінок», залучала письменників до участі в ньому, турбувалася вихованням дітей. Про це свідчить її нарис «Школа», опублікований у газеті «Народ» (1895 року), зібрані та упорядковані нею «Дитячі ігри, пісні й казки Ковельського, Луцького й Новгород- Волинського повітів Волинської губернії».

Вірш «На зеленому горбочку» належить до пейзажної лірики. У ньому поетеса змальовує красу української природи, створює чудові зорові образи, дає можливість дітям відчути красу й лагідність рідної мови.

Діти легко можуть уявити осяяну сонцем хатинку у вишневому садочку.

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Притулилася хатинка,

Мов маленькая дитинка

Стиха вийшла виглядати,

Чи не вийде її мати.

І до білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

І хатинку звеселило.

У вірші авторка використала цікаве порівняння: хатина порівнюється з дитиною, а сонце - з матір'ю. Уся змальована поетесою картина природи сприймається як жива. Адже авторка в поезії зображує дію: хатинка «притулилася», дитинка «стиха вийшла виглядати», сонце - «вийшло», «засвітило і хатинку звеселило». Використання метафор надає поезії динамічності, робить її цікавою для дітей. У вірші є здрібніло-пестливі форми іменників та прикметників: «горбочок», «садочок», «хатинка», «малесенька дитинка». Використані авторкою порівняння, уособлення, здрібніло-пестливі слова є близькими емоційному досвіду малих читачів. Для поезії характерні простота, доступність та чіткість пейзажного малюнку, змальованого поетичними засобами [1].

У творчому доробку для дітей Лесі Українки важливе місце посідають казки. У журналі «Дзвінок» були надруковані її казки «Біда навчить», «Метелик». Вони дуже цікаві, повчальні. Казки письменниці навчають дітей цінувати досвід, мудрість, не боятися труднощів, долати їх, жити в злагоді з друзями, сумлінно працювати.

Учні четвертого класу вивчають казку Лесі Українки «Біда навчить». Цей твір має ознаки народних казок про тварин, але в ньому багато своєрідного. Зокрема, казка письменниці оригінальна за сюжетом. У ній головним героєм є горобчик, який звертається до різних птахів з проханням навчити його розуму. Письменниця майстерно змальовує зовнішній вигляд, поведінку птахів, а також наділяє їх своєрідними мовними характеристиками. У коротких казкових епізодах персонажі набувають надзвичайної виразності. Важливу роль у казці виконують діалоги. Саме в інтонаційно багатих, насичених розмовними зворотами діалогах вимальовуються яскраві образи птахів. Дотепно, з тонким гумором розкриває Леся Українка засобом діалогу характерні особливості кожного персонажа. Розгортаючи сюжет, письменниця показує, як поступово розумнішає горобець. Зустрічі з птахами переконали його, що навчитися розуму не так вже й легко [9].

Казка написана виразною народною мовою. Це сприяє легкому сприйманню твору дітьми. Мова казки є чудовим синтезом народних традицій та літературного таланту письменниці. Через мову дійових осіб дуже влучно характеризуються їх специфічні риси, вдача, настрій тощо. Кожний птах відповідає на прохання горобця навчити його розуму по-різному, залежно від своїх природних особливостей. У мові горобця спостерігається різноманітне звертання до птахів. Зокрема, до курки він звертається: «Пані матусю!», до зозулі: «Тіточко.», гаву називає дядиною, сову - «моя пані», сороку - панянкою. Важливим прийомом індивідуалізації персонажів є звуконаслідувальні вигуки, наприклад: «Гу-у-у! Гу-гу-гу-у-у!» (сова), «Чече- че» (сорока) тощо. У казці є також українські народні прислів'я та приказки [9].

У казці «Біда навчить» Леся Українка вдається до народнопоетичних засобів. Фольклорною за походженням є назва «Біда навчить» - відома народна приказка. Згадана приказка - частина прислів'їв: «Біда навчить і шилом кашу їсти»; «Біда навчить калачі їсти». Цікаво, що приказки та прислів'я стали яскравим прийомом самохарахтеристики персонажів: «Дурні бились, а розумні поживились» (курка); «Хто дурнем вродився, той дурнем і згине» (сова); «Без розуму легше в світі жити та таки й веселіше» (сорока); «.поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш» (крук) [9].

На початку твору авторка використовує традиційний зачин «Були собі.»: «Був собі горобець. І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький він був» [9]. У такий спосіб Леся Українка розкриває особливість головного героя: відсутність розуму. Друге ж речення твору перегукується з назвою: тільки слово «біда» тут вживається з семантичними відтінками: «несприятливі, важкі умови, труднощі, неприємності» [9].

Діючою програмою з читання для початкових класів [8] та сучасними підручниками [3; 4; 5] передбачено вивчення творів Лесі Українки у 2, 3, 4 класах [Таблиця №1].

Молодші учні читають у 2 - 4 класах сім поезій Лесі Українки і казку «Біда навчить». Від класу до класу дітям поступово відкриваються події життя і світ творчості української поетеси Лесі Українки.

Таблиця №1

Підручники з читання структуровані таким чином: назва розділу, установка на його засвоєння учнями через тематичний малюнок і теоретичний блок, назви тем, які охоплює розділ.

У 2 класі діти читають вірш «Красо України, Подолля!» на уроці, темою якого є «Рідна природа у поезії». Цей вірш є чудовим описом сільської природи погожої літньої днини. Він багатий на образні вислови («балочка весела», «красні села» «хати садками вкриті, срібним маревом повиті» та ін). Є тут і влучне порівняння («стежечки... перевиті мов стрічечки»).

Поетеса захоплена красою рідного краєвиду. На цьому уроці учитель вперше має нагоду з'ясувати, що діти знають про Лесю Українку розповісти про окремі найважливіші факти її життя (де народилась і виросла, у якій родині).

У 2-му класі важливо формувати в учнів правильне, усвідомлене читання. Для цього слід застосовувати прийоми розширення оперативного поля читання. Зокрема, школярі можуть визначати, у якому темпі краще прочитати твір. Учитель повинен організувати читацьку діяльність учнів таким чином, щоб досягти свідомого читання, цілісного сприймання та розуміння тексту [2; 3; 6].

Для емоційно-образної підготовки учнів до сприймання пейзажного твору можна застосувати прийом предметного унаочнення художньої деталі. Дуже важливо також емоційно налаштувати молодших школярів перед читанням твору. Прийом читання вчителем поезії напам'ять заохочує учнів до активного сприймання вірша. Читаючи поезію напам'ять, вчитель передає школярам свої почуття [6].

У 3 класі діти читають вірш «Мамо, іде вже зима...». Його сюжет розвивається як діалог допитливої дитини з мамою. Аналізуючи вірш, діти розмірковують над тим, що не тільки потребу вижити у люту зиму тут мала на увазі поетеса. Очевидно, авторка хоче, щоб маленькі читачі замислились над тим, що треба берегти у серці прихильність до свого краю.

Для формування правильності читання учнів дуже важливою є робота над дикцією. У початкових класах така робота має на меті формування в учнів чистоти та якості вимови звуків, складів, оволодіння артикуляційною вимовою [2; 4; 6].

У 4 класі відбувається актуалізація, розширення й узагальнення уявлень і знань молодших школярів про життя і творчість Лесі Українки. Для цього достатній змістовий та ілюстративний матеріал вміщено у підручнику. Передусім ознайомлення з блоком біографічних відомостей дозволяє дітям не на слух, а через самостійне читання сприйняти і осмислити стислу розповідь про основні віхи життя поетеси [1; 5; 6; 7].

У програмі з читання визначено вимоги до формування виразності читання у кожному класі. Окрім достатньої сформованості правильності читання, вже у 2 класі учні мають користуватися такими прийомами виразності як дотримання пауз між реченнями, зумовленими розділовими знаками і змістом твору, регулювання темпу, тону читання, сили голосу залежно від змісту та жанрової специфіки твору [8].

На уроках читання можна виконувати нескладні тренувальні вправи: 1) вдих на рахунок «1-3» (про себе), затримка повітря на «1-3» (про себе), рахунок на «3» вголос; 2) повільно на видиху вимовляти голосні, ніби «вистрілюючи» в повітря, кілька разів промовляти приголосні; 3) вдих, пауза, видих з вимовою слів по складах; 4) читання речень на одному подиху (поступово збільшується кількість слів).

Творчість для дітей Лесі Українки має важливе значення для навчання, виховання та розвитку учнів початкової ланки освіти. Твори письменниці пройняті світлими почуттями, розвивають у дітей мислення та естетичні смаки.

Бібліографія

1. Билиця І. Вивчення життя та творчості Лесі Українки на уроці літературного читання у 4 класі / І. Билиця // Початкова школа. 2018. № 2. С. 17-20.

2. Мовчун А. Вивчення творів Лесі Українки в 3 (2) класі / А. Мовчун // Початкова школа. 2002. №2. С. 18 - 22.

3. Савченко О. Я. Літературне читання: підруч. для 2 кл. / О. Я. Савченко. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. 160 с.

4. Савченко О. Я. Літературне читання. Українська мова. 3 клас: підруч. для загальноосвіт. навч. закл. /О. Я. Савченко. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. 192 с.

5. Савченко О. Я. Літературне читання. Українська мова: підруч. для 4 класу загальносвіт. навч. закл. /О. Я. Савченко. К.: Видавничий дім «Освіта», 2015. 192 с.

6. Савченко О. Я. Методика читання у початкових класах: Посіб. для вчителя / О. Я. Савченко. К.: Освіта, 2007. 334 с.

7. Савченко О. Я. Навчання і виховання учнів 4 класу: Методичний посібник для вчителів / О. Я. Савченко. К.: Видавництво «Початкова школа», 2005. 350 с.

8. Типові освітні програми для закл. загальної освіти: 1 - 2 класи. К.: ТД «ОСВІТА-ЦЕНТР+», 2018. 240 с.

9. Українка Леся. Біда навчить / Леся Українка // Мовчун А. І., Варавкіна З. Д. Рідне слово: українська дитяча література: у 2 кн. К.: Арій, 2007. Кн. 1. С. 517-520.

Размещено на Allbest.ru