Застосування інноваційних технологій на заняттях з художньої літератури під час читання казки у дошкільному закладі

Постановка проблеми. Розвиток сучасного суспільства відбувається дуже швидко, життєві пріоритети змінюються, збільшується кількість винаходів у творчих та інтелектуальних сферах, які призводять до змін у різних видах людської діяльності. Відкритість до майбутнього, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на подальші дії в різних ситуаціях, саме це є особливістю інноваційного навчання. А із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією знань і форм соціального буття в педагогіці пов'язані інноваційні технології.

Інноваційні педагогічні технології розглядають насамперед як відкритість, а не тільки як налаштованість на сприйняття, продукування і застосування нового. Такі технології забезпечують умови розвитку особистості, можливість на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку.

Провідним методичним принципом у роботі з дошкільниками є забезпечення впливу художньої літератури на мовленнєвий розвиток дітей. Читаючи, аналізуючи художні твори, діти збагачують, активізують і уточнюють свій словниковий запас. Пропоновані дітям для переказування казки сприяють розвитку зв'язного мовлення. Крім того, художня література сприяє розвитку поетичного слуху, образності мовлення, прищеплює любов до художнього слова.

Одним із творчих підходів вихователя на заняттях з художньої культури є використання інтерактивних методів під час читання казок. В. О. Сухомлинський зазначав: «Казка - це активна естетична творчість, що охоплює всі сфери духовного життя дитини - її розум, почуття, уяву, волю» [2, с. 189]. Завдяки казці дітей дошкільного віку можна не тільки зацікавити, виховувати, але й ефективно навчати. Дана проблема є актуальною, оскільки вихователь на заняттях з художньої літератури в дошкільному закладі, використовуючи різноманітні інтерактивні технології, розвиває і формує творчу, креативну особистість.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Походження та значення педагогічних інновацій у своїх працях досліджували та аналізували В. Кремень, У. Ангеловський, І. Підласий, І. Зязюн, О. Киричук, О. Савченко, В. Паламарчук, І. Єрмакова, О. Козлова. та ін. Традиційні та інноваційні прийоми роботи з казкою (А. Богуш, Л. Варзацька, Л. В. Живицька, О. Савченко, Л. Фесюкова, Д. Родарі та ін.). Тема використання інтерактивних методів на заняттях з художньої літератури під час читання казок як методу мотивації учнів, вивчення та закріплення навчального матеріалу не повною мірою досліджена в педагогіці. Тому тема впровадження інноваційних технологій на заняттях з художньої літератури у дошкільному закладі є актуальною.

Мета статті. Проаналізувати застосування інтерактивних технологій на заняттях з художньої літератури під час читання казки у дошкільному закладі.

Виклад основного матеріалу

Технологію можна визначити як усвідомлене практичне мистецтво, усвідомлена майстерність, тому що саме поняття «технологія» походить із двох грецьких слів - мистецтво, майстерність і слово - навчання.

Цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, які охоплюють весь процес навчання від визначення мети до отримання результатів - це інноваційні технології. Вони забезпечують умови розвитку особистості, можливість здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку. Такі технології є однією із домінуючих тенденцій розвитку людства.

Інноваційними технологіями навчання є: інтерактивні технології навчання, технологія проектного навчання і комп'ютерні технології.

Дошкільна освіта спрямована на розвиток у дітей від двох до п'яти років здібностей до творчої діяльності. Коли буде забезпечене активне сприйняття твору, емоційне переживання й проживання подій, почуттів, про які в ньому розповідається, тоді буде відбуватися виховний вплив художнього твору на читача чи слухача [5, с. 87].

Художній твір, зокрема казку, діти сприймають по-різному - як джерело інформації, забаву, інтелектуальне завдання, витвір мистецтва, повчальну соціальну ситуацію, моральне правило.

Казка є класичним зразком фольклору, вона яскраво, романтично зображує світ, ідеалізує позитивних героїв, захоплює і водночас навчає дітей. А колоритна, яскрава мова казок викликає в уяві дітей чудові образи, пробуджує фантазію.

Казка запалює вогник дитячої творчості. Під впливом казки дитина зовсім по-іншому починає бачити незвичайні взаємозв'язки між предметами і явищами. Також дитина переживає хвилюючу радість, з якою вона хоче поділитися зі своїми товаришами. Адже саме в колективі виникають найтонші духовні стосунки між дітьми.

На заняттях з літературного читання вихователь знайомить дітей з казками. Дошкільнятам читають текст твору, та проводять етичні бесіди за матеріалом прочитаного [3, с. 15].

Оскільки казки різні за змістом, за сюжетом, відрізняються композиційною будовою, то і методика їх застосування у різних вікових групах також специфічна. Казки повинні насамперед відповідати віковим особливостям дітей. Дітям раннього та молодшого дошкільного віку доступні казки «звіриного епосу», про тварин, дітям середнього дошкільного віку - крім казок «звіриного епосу», доступні чарівні казки. А старші дошкільники вже спроможні зрозуміти та вислухати будь-яку казку.

Для того, щоб вплинути на почуття дітей, їхні переживання, вихователь заздалегідь докладно аналізує казку, добирає найвдаліші засоби виразного читання (інтонації, розстановку пауз, логічні наголоси), виробляє чітку і правильну вимову кожного слова, фрази, речення.

Структура заняття з використанням казки.

1. Вступна бесіда.

2. Розповідання казки. Унаочнення та пояснення окремих слів, виразів. Розглядання ілюстрацій.

3. Коротка бесіда за змістом казки.

4. Виведення морального правила. Прислів'я.

Найбільш цінним у підготовці до ознайомлення дітей з казкою є вивчення різноманітних методів та прийомів, які дають можливість вихователю урізноманітнити свою роботу та зацікавити дітей. Особливо важливим для сучасних дітей є пояснення матеріалу так, щоб їм було цікаво та зрозуміло.

Можливо не всі вихователі готові експериментувати під час своїх занять, але сучасні діти вимагають інших методів навчання та виховання. Наприклад, під час читання чи обговорення казки можна використовувати прийом «м'який м'ячик». М'ячик можна зробити власноруч. У м'ячика може бути багато найрізноманітніших функцій: під час опитуванні дітей - відповідає той, кому кинули м'яча; під час змагання - вибуває той, у кого в руках під час естафети залишився м'яч. На відміну від гумового м'яча, м'який м'ячик «добріший», він не може вдарити по-справжньому - тільки символізує удар, і можна не боятися, що він сильно вдарить.

Прийом «диктофон» доречно застосувати на заняттях із розвитку мовлення. Дітям молодшої вікової групи можна запропонувати переказати казку після прочитання твору вихователем, а потім дати їм прослухати; дітям старшого віку доцільно запропонувати більш складне завдання, а саме: пограти у гру «запис радіопередачі» (теми для ігор: «Де можна побачити Діда Мороза?», «Чи є на світі чарівники?»).

Прийом «чарівна торбинка». У торбинці можуть бути предмети, описані в казці, які дитина має витягнути навпомацки, не дивлячись назвати предмет.

Прийом «різнокольорова газова хустина». Різнокольорова газова хустина допоможе розповісти казки чи слухати музику. Вихователь може накинути її на плечі і вмить перетворитися на казкарку. Поява хустинки означає, що необхідно заспокоїтися і зосередитися. Коли слухання закінчилося, можна запитати, якого кольору була сьогоднішня казка.

Прийом «чарівна скриня». Скринька відкриється лише тоді, коли діти відгадають загадку; вона відкривається, а з неї вилітають гелеві кульки (подарунок від казкового героя, за виконане завдання).

Цікавою є інноваційна технологія «Художнє слово і дитяче мовлення» Н. В. Гавриша. Художня література та усна народна творчість є найважливішим джерелом розвитку дитячого мовлення [4, с. 109]. Можна дітям запропонувати скласти творчу розповідь за мотивами прочитаної казки, скласти колективну історію.

Прийом «складання казок самостійно» передбачає складання нових версій уже знайомих дітям казок. Цей прийом сприяє кращому запам'ятовуванню змісту казки, розвиває творчі здібності дітей.

Важливим є також прийом «інсценування казки». Інсценізацію твору доцільно проводити під час ознайомлення із казкою (із старшими дітьми); розігрувати за ролями із дітьми молодшої групи.

Під час читання художнього твору вихователь може також використовувати комп'ютерні засоби: це може бути аудіозапис казки, відеофрагмент твору. вихователь казка дитина

Метою застосування методу проектів у дошкільному закладі є стимулювання інтересу дітей до певних проблем і розв'язання їх через діяльність, а також розширення можливостей дітей у самореалізації та практичне застосування набутих знань.

Проектні технології можна застосовувати для дітей як для молодшого, так і для старшого дошкільного віку. При використання такої технології потрібно враховувати, що діти молодшого віку образно сприймають дійсність, в них переважає чуттєве сприймання; чим старша дитина, тим більший об'єм дослідницької діяльності.

Важливо пам'ятати, що не варто перевантажувати заняття різними методами роботи, оскільки це призводить до швидкої втоми. Використання інноваційних методів та прийомів повинно мати міру, чітку організацію, ретельну підготовку вихователя.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

В процесі вивчення інноваційних технологій можна переконатися, що виховний процес усім своїм змістом, організацією, характером діяльності педагога спрямований не лише на озброєння дітей знаннями, але і на їх різнобічне виховання.

Основним пріоритетом сьогодні є особистісно-орієнтована взаємодія педагога з дитиною: прийняття і підтримка його індивідуальності, інтересів, потреб, розвиток, творчих здібностей і турбота про його позитивний емоційний стан. А впровадження у виховний процес розглянутих методів і прийомів дасть змогу вихователям дошкільних закладів удосконалити методику виховання творчої особистості.

Бібліографія

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. Київ, 2012.

2. Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. Одеса: ПНЦ АпН України. 2010.

3. Гавриш Н. Художньому слову - гідне місце в освітньому просторі / Дошкільне виховання. 2006. №3. С.15 - 19.

4. Дудник Н. З. Сучасні технології дошкільного виховання: навчально-методичний посібник (курс лекцій). Дрогобич, 2013. 208 с.

5. Лисенко Н. В. Педагогіка українського дошкілля: у 2 ч.: навч. посіб. Київ: Вища школа, 2006. Ч. 1. 302 с.

Размещено на Allbest.ru