Розвиток креативності молодших школярів за допомогою дидактичної гри

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ

Ірина Горобець

(студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Баранюк І. Г.

Анотація

У статті розглянуто головні особливості розвитку креативності молодших школярів за допомогою дидактичних ігор. Виділено психологічні особливості формування креативності учня в освітньому процесі початкової школи, а також розглянуто основні способи формування креативного мислення учнів початкових класів шляхом використання дидактичних ігор.

Ключові слова: креативність, креативний розвиток, психологічні особливості, дидактична гра.

Постановка проблеми

Навчаючись у школі, дитина постійно працює, активно розвивається, навчається аналізувати проблеми, які виникають, вчиться прогнозувати власне майбутнє, виявляє помилки і працює над ними, досягає певних результатів. Пліч-о-пліч з цими процесами виступає саме її винахідливість та креативність. Саме тому розвиток креативності молодших школярів можливий внаслідок впровадження у освітній процес методів та прийомів, які спрямовані на розвиток творчості. Зокрема, використання дидактичних ігор у освітній діяльності є досить ефективним засобом розвитку креативних здібностей школярів.

Аналіз досліджень

Розробкою дидактичних ігор, які спрямовані на розвиток креативності займалися видатні педагоги та психологи, серед них: С. О. Сисоєва, В. М. Букатов, О. С Газман, Д. Н. Кавтарадзе, М. В. Кларін, П. І. Підкасистий, Ж. С. Хайдарова, А. Н. Леонтьєв, А. С. Макаренко, С. Л. Рубінштейн, К. Д. Ушинський, Д. Б. Ельконін, Н П. Анікеєв, та інші.

Мета статті. Розглянути головні психологічні аспекти розвитку креативного мислення молодших школярів шляхом використання дидактичних ігор в освітньому процесі.

Виклад основного матеріалу

Сучасна дидактика, використовуючи ігрові форми навчання, передбачає ефективну взаємодію вчителя та здобувача освіти, високу продуктивність їх діяльності та спілкування з характерними для них елементами безпосередності й невимушеної зацікавленості. Педагоги дають високу оцінку дидактичній грі та вважають її досить ефективною в освітньому процесі: «Дидактичні ігри, ігрові завдання та прийоми дозволяють підвищити сприйнятливість дітей, урізноманітити навчальну діяльність дитини, приносять цікавість, розвивають дитячу творчість» [3, с. 12].

У молодшому шкільному віці закріплюються і розвиваються основні психічні процеси: увага, сприйняття, пам'ять, уява, мислення і мова, які необхідні для дитини в навчально-виховному процесі. Для того, щоб уміло використовувати наявні в дитини основні здібності для розвитку креативності, необхідно якнайшвидше адаптувати дітей до роботи в школі і вдома, навчити їх учитися, бути уважним. У початковий період навчальної роботи з дітьми необхідно, в першу чергу, спиратися на ті сторони пізнавальних процесів, які у них найбільш розвинуті, пам'ятаючи і про необхідність удосконалення інших.

Для формування креативної особистості необхідно надавати можливість учням молодшого шкільного віку самостійно знаходити шляхи вирішення завдань, а не вирішувати їх за них. Креативне мислення починає працювати в кожної дитини саме тоді, коли практика наражає її на якісь труднощі, перепони, що виступають у вигляді більш чи менш складних задач, які збуджують її розум, примушують мислити, шукати і знаходити відповідні рішення.

Дидактична гра, як вид діяльності молодших школярів, відіграє важливу роль у розвитку креативності, удосконалює предметну діяльність, логіку і прийоми мислення, формує і розвиває уміння і навички спілкування з оточуючими. У цьому віці важливо, щоб молодший школяр був забезпечений достатньою кількістю дидактичних ігор у школі і вдома, мав час для занять ними, оскільки гра займає друге місце після навчальної діяльності та істотно впливає на розвиток дітей [1, с. 89].

У науковій літературі дослідники виділяють декілька різноманітних підходів до тлумачення поняття «дидактична гра», яке вони характеризують як засіб, метод та форму навчання. Зокрема, дослідник Ю. Бабанський розглядає дидактичну гру як цінний метод стимулювання інтересу до навчання; як засіб, що збуджує інтерес до навчання. Тобто дидактична гра відповідає віковим особливостям молодших школярів, враховує їх інтереси та стимулює до навчання.

Науковець М. Фіцула виокремлює дидактичну гру як спосіб упорядкованої, взаємопов'язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання» [5, с. 129].

Проаналізувавши педагогічну спадщину видатного педагога В. О. Сухомлинського, можна зрозуміти, що дидактична гра є основною потребою молодших школярів, яка розкриває перед нею увесь світ, її творчі й потенційні можливості, розумовий розвиток. Зі слів вченого: «Дидактична гра - це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять, про навколишній світ» [4, с. 133]. Сухомлинський вважав гру важливим елементом яскравого духовного життя дитини.

Дидактична гра - це гра, спрямована на формування в дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати її новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок [2, с. 64]. Тому дидактична гра сприяє задоволенню різноманітних пізнавальних, ігрових, соціальних інтересів.

Аналізуючи погляди науковців, вважаємо, що у визначенні «дидактична гра» наголошується на її конкретній педагогічній спрямованості, відображається різноманітність її застосування з урахуванням дидактичної мети уроку і рівня підготовленості учнів.

Застосування дидактичних ігор для учнів початкових класах гарантує сформований стійкий інтерес до предмету, розвиває креативне мислення молодших школярів, формулює вміння доводити власні думки, розкутість у поведінці. Педагог повинен стимулювати розумову і творчу активність дітей, залучати до гри усіх учнів класу, час від часу наголошувати на тому, що вірними можуть бути різні їх рішення, інколи зовсім не схожі між собою. Такі ігри дуже подобаються дітям.

Дидактичні ігри з розвитку креативного мислення надають вчителеві широкі можливості для вільного спілкування з учнями, створюють атмосферу творчого пошуку нових нестандартних, цікавих ідей, коли і вчитель, і учні здобувають істину. Для вчителя важливо своєчасно налаштувати дитину на гарний результат, пояснити, підтримати, вносити певні поправки, не обмежувати в міркуваннях, дати можливість спілкування, вільного висловлювання думок. Оскільки свобода думки є першою сходинкою до творчості і креативного мислення дитини.

Дидактичні ігри надзвичайно важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починати слід з елементарних ігрових ситуацій, потім ускладнювати завдання і урізноманітнювати їх, враховуючи нагромадження в учнів знань, вироблених вмінь і навичок, засвоєння правил гри, знаходженню нових ідей і варіантів розв'язання ігрового завдання, тощо. Систематичне використання дидактичних ігор підвищує ефективність навчання, розвиває кмітливість, креативність, пам'ять, мислення, уяву, увагу. та інші психічні процеси учнів.

Тож, під час проведення дидактичної гри перед дітьми розкриваються особливості навколишнього світу, розкриваються творчі можливості особистості. Як писав В. О. Сухомлинський: «Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку» [4, с. 167].

Таким чином, використання дидактичних ігор з метою розвитку креативності сприяють самовираженню учнів у їх творчій діяльності, активізації інтелектуальної, творчої, емоційної, пізнавальної, комунікативної сфери школярів, різнобічно розвивають молодших школярів. Дидактична гра має безпосередній вплив на формування особистості дитини.

Висновок

креативність мислення дидактичний гра

Отже, використання дидактичних ігор, які сприяють розвитку креативності учнів, дозволяє підвищити якість навчально-пізнавальної діяльності та сприяє формуванню компетентної особистості, існує як процес нестандартного вирішення складних життєвих задач. Через гру дитина засвоює найрізноманітніший пізнавальний зміст, вона дає змогу виходити за межі засвоєного, набувати нових знань, розвиватись, творити власну особистість.

Бібліографія

1. Матюшкин А. М., Снек Д. А. Одаренные и талантливые дети / А. М. Матюшкин, Д. А. Снек // Вопросы психологии. -1982. - № 4. - С. 88-97.

2. Самаруха Г. Дидактична гра - засіб розвитку творчих здібностей молодших школярів // Шк.бібл.-інформ. центр. Інформаційне забезпечення навчального процесу. -2014. - № 4. - С.63-70.

3. Сисоєва С. О. Творчий розвиток особистості: сутність, специфіка / Творчість у контексті розвитку людини: Матеріали міжнародної наукової конференції: Частина 2. - Київ, 2003. - 48 с.

4. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Вибр. тв.: В 5-ти т. Т. 3 - К.: Рад. шк., 1977. - С. 5-279.

5. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене / М. М. Фіцула. - К.: «Академвидав», 2005. - 560 с.

Размещено на Allbest.ru