Періодизація розвитку вокальної культури фахівців музичного мистецтва в Європі

Огляд періодів розвитку вокальної культури фахівців музичного мистецтва в Європі. Аналіз навчальних планів країн Європи. Профільна підготовка фахівців музичного мистецтва, музичні спеціальності. Формування вокальної культури фахівців музичного мистецтва.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.02.2022
Размер файла 18,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Періодизація розвитку вокальної культури фахівців музичного мистецтва в Європі

Шелепницька-Говорун Наталія Михайлівна -

професор кафедри культурології Національного університету біоресурсів і природокористування України

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Акцент вокальної культури, однієї із найважливіших складових професійної культури фахівців музичного мистецтва, зумовлене специфікою його вокально-педагогічної діяльності, яка спрямована на формування особистості, здатної в майбутньому відтворювати й збагачувати культуру суспільства. Культура майбутніх фахівців музичного мистецтва пройшла в процесі суспільно-культурного розвитку певні періоди. Вона, як феномен педагогічної практики, існувала завжди, але мала різне соціальне й професійне призначення залежно від впливу різних чинників: політичної ситуації; моральних відносин, що складалися у суспільстві; пануючої релігії; типу виховання [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Періодизацію проблеми еволюції вокальної культури фахівців музичного мистецтва вивчали вчені: С. Горбенко, О. Ільченко, А. Клюєв, Г. Ніколаї, Н. Фі- ліпчук, Л. Харалампіду, В. Черкасов та ін.

Мета статті - розкрити основні етапи періодизації розвитку вокальної культури фахівців музичного мистецтва в Європі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розглянемо періодизацію розвитку вокальної культури фахівців музичного мистецтва в Європі.

Кілька етапів розвитку музичного мистецтва виокремив сучасний філософ А. Клюєв. Учений зазначає:

- в епоху первісного світу людина почала експериментувати з наслідуванням різних звуків живої і неживої природи. Це викликало немузичні «штучні» звукові явища;

- в епоху Давніх держав (Єгипет, Греція та ін.) музика існувала у вигляді хорових пісень без особистісного змісту, які виконувалися для слухача;

- у Середньовіччі значна увага приділялася композиторській діяльності;

- секуляризація (перетворення церковної музики на світську) музичної діяльності в епоху Відродження зумовила розповсюдження професійного музичного мистецтва, з'явилась традиція визнання музичних геніїв, а отже і виокремлення в музиці особистості [2].

Дослідник С. Горбенко процес еволюції європейської музичної освіти гуманістичної спрямованості розглядає в такому ракурсі:

- дотримання принципу природовідповідності в організації освітнього процесу (Демокріт);

- орієнтація на власний чуттєвий досвід як результат діяльності душі (Арістотель);

- усвідомлення можливості вдосконалення нахилів і здібностей, впровадження дитини в процесі навчання (педагогіка Середньовіччя);

- дотримання демократичних принципів навчання і виховання (Відродження);

- антропологічні погляди на людину як центр всесвіту (А. Я. Коменський);

- визнання вчителя і учня суб'єктами освітнього процесу (А. В. Дістервег) [3].

- індивідуального підходу до дитини (М. Ф. Квінтіліан);

- орієнтація на власний індивідуальний темп просування Як видно із зазначеного, С. Горбенко представила еволюцію європейської музичної освіти гуманітарного спрямування. Визначені основні напрями певних періодів з указівкою провідного вченого певного часу. Зокрема, відмічено, що для епохи античності характерно було врахування здібностей дитини, орієнтація на власний чуттєвий досвід; для епохи Середньовіччя, на думку вченої, - врахування власного темпу просування дитини в процесі навчання; для епохи Відродження - дотримання демократичних принципів в процесі навчання і виховання, антропологічні погляди на людину.

Дослідниця Г. Ніколаї виділила п'ять етапів розвитку музичного мистецтва в Польщі:

I етап - конфесійно-музичний (Х - 2-а пол. XVIII ст. - від моменту хрещення (966 р.), коли латинська цивілізація з церковними школами прийшла на польські землі.

В добу Середньовіччя, коли необхідність музичного забезпечення літургії в церкві вимагала ґрунтовності навчання. У Польщі на той час існували різні типи шкіл: монастирські, кафедральні, парафіяльні, в яких дітей співу вчили фахівці, або й самі ксьондзи (священники). В добу Ренесансу (ХІІІ - XVII стст.) значну роль у підвищенні рівня вокальної майстерності вчителів відіграв протестантизм, у єзуїтських школах, семінаріях популяризується антична музична естетика - учні навчаються вокальному мистецтву, отримують ґрунтовну підготовку. Значна увага приділяється вихованню молоді у школах, у стінах Краківського університету; відкриваються вчительські семінарії, організовуються бурси бідних.

II етап - деуніфікаційно-освітній (доба створення Комісії національної освіти - 2-а пол. ХУЛІ - поч. ХХ століть) - період ліквідації незалежної польської держави і її поділ між Прусією, Росією і Австрією, коли Польща втрачає самобутність у підготовці фахівців музики і набирає рис освітніх систем зазначених держав.

III етап - об'єднувально-пошуковий (1918 - 1939 рр.) - це період становлення національної системи підготовки вчителів, міжвоєнний період (після об'єднання у 1918 р. Польських земель, анексованих Прусією, Австрією і Росією. Відбувається уніфікація системи підготовки вчителів.

IV етап - змістово-організаційний етап розвитку музично-педагогічної освіти (МПО) (1945 - 1988). На цьому етапі (період існування Польської народної республіки (PRZ) були визначені мета, завдання, зміст і форми організації МПО. Еволюція системи підготовки вчителів здійснювалася в напрямі університетської освіти.

V етап - євроінтеграційний (1989 р. - поч. ХХІ ст.). Характеризується реформуванням галузі МПО згідно з інтеграційними та гуманістичними устремліннями ХХІ ст., у зв'язку зі зміною культурно-освітньої парадигми [4].

Використовуючи праці попередніх дослідників, на нашу думку, доцільно розглянути і передумови розвитку вокальної культури фахівців музичного мистецтва в Європі. Дослідження досвіду музичної освіти у підготовці фахівців музичного мистецтва з часів античності сприяє вивчення особливостей розвитку здібностей педагогів- музикантів, а також музичної педагогіки, у якій вміщуються знання, традиції, що передавалися з покоління до покоління з тлумаченням старого і додаванням нового. Історія розвитку музичної освіти оснащується історичною свідомістю, яка значну роль відіграє в практиці сучасної освіти [5].

Як зазначає І. Сташевська, в кожній європейській країні є позитивні надбання в музичній освіті, її теорії і практиці, які можуть збагатити досвід інших країн. Тому поряд з проблемою еволюції розвитку музичної освіти ми розглядаємо і специфічні особливості її розвитку в європейських країнах з впливовою культурою [6].

Безумовно, знання витоків, знання періодів зародження і розвитку музичного мистецтва, яке відбувалося упродовж багатьох століть, важливо для розуміння як сьогоднішніх завдань розвитку вокальної культури, так і для визначення її подальшого розвитку.

Як зазначено в роботі дослідника В. Багадурова «Нариси з історії вокальної методології», розвиток вокальної педагогіки відбувався стрибкоподібно [7]. Про це свідчить і розвиток вокальної культури в період різних етапів, які нами представлені в табл. 1. «Еволюція розвитку вокальної культури фахівців музичного мистецтва в Європі в період різних етапів».

Таблиця 1. Еволюція розвитку вокальної культури фахівців музичного мистецтва в Європі в період різних етапів

.№

Назва етапу

Назва періоду

Коротка характеристика епохи, періоду

1.

Етап первісного світу

Період витоків

музики (до VI ст. до н.е.)

Музичні навички засвоювалися молодшими від старших,

починали розвиватися

синкретичні мистецтва

2.

Етап античності

(Епоха

Античності)

Період зародження давньогрецького і давньоримського мистецтва (VI-

кінець У ст. до н.е.)

В епоху античності зародилося давньогрецьке і давньоримське мистецтво, культура, зокрема - музично-естетичне виховання (визначалися цілі, зміст);

зародилося вчення про етос, яке стало основою педагогічної теорії класичного періоду

3.

Етап

Середньовіччя

(Епоха

Середньовіччя)

Розвиток музичної освіти під впливом християнської церкви (кінець У - I половина ХШ ст.)

В епоху середньовіччя панівним світоглядом в розвитку

музичної освіти була релігія. Служителі церкви її

реформували. Проте в цей час посилюються вимоги до

професійної підготовки

музиканта з метою забезпечення культових традицій.

Розробляється теорія музики, відповідні методики.

Відкриваються школи співу.

4.

Етап

Відродження

(Епоха

Відродження

Ренесанс)

Епоха відродження, яка виникла у боротьбі з середньовічною ідеологією, це - Епоха

пробудження, одна з вершин світової культури

Період

Передвідродження (ІІ половина ХІІІ - поч. XIV ст.)

У цей період відбувається рефомування гуманістами семи вільних мистецтв, у містах створюється початкові

гільдійські школи, музично- естетичне виховання набуває практичного характеру

Раннє Відродження (середина XIV - кінець XV ст.)

У цей період розвивається педагогічна думка про

доступність освіти незалежно від стану; гуманісти

впроваджують передові ідеї у приватні школи

Високе

Відродження (кінець XV -

перша третина XVI ст.)

У період високого відродження посилюються вимоги до

формування вокальної культури фахівця музичного мистецтва. Гуманісти висувають нові

напрями його підготовки.

Зароджується поліфонія,

музична творчість, розвивається інструментальна музика. Церква втратила монополію у

професійній музиці

Пізнє Відродження (ІІ половина XVI - початок XVII ст.)

Відбувається інтенсивний

розвиток світського музичного мистецтва. Виникають нові музичні жанри, зокрема й сольна пісня; різні співочі

товариства; виникають вокальні школи; відбувається

становлення професійного

музичного мистецтва,

розвивається багатоголосий

спів. У навчальних закладах стає обов'язковим викладання музичних дисциплін

5.

Етап

Просвітництва

Період розвитку революційної буржуазної науки і культури (XVII- XVIII ст.)

Можливостями етапу

просвітництва в розвитку

музичного мистецтва є:

- сила музики і вплив на почуття людини;

- Залучення дітей до високої культури співу;

- Розробка методу навчання нотної грамоти;

- Ідея активної ролі дитини в розвитку природних задатків;

- Розвиток теоретичних і

методичних питань вокальної культури

6.

Етап

становлення

національних

традицій у

формуванні

вокальної

культури

Період формування національних традицій (ХІХ-ХХ ст.)

У цей період на основі вчення відомих особистостей

(Композиторів, вчених-

музикантів, засновників

методики викладання

вокального мистецтва)

створюються національні школи співу

7.

Етап

Глобалізаційних Процесів розвитку вокальної культури фахівців музичного мистецтва

Євроінтеграційний період (кінець ХХ - початок ХХІ ст.)

Етап характеризується

наступними особливостями:

підготовка фахівцям музичного мистецтва відбувається у ЗВО, системи його підготовки мають триступеневу освіту; навчальні плани сприяють широко

профільній підготовці; в країнах Європи відбувається

інтегрована підготовка фахівців музичного мистецтва;

використовується досвід інших країн, досвід видатних

педагогів-музикантів, але

зберігається і національна своєрідність підготовки

Характеризуючи дані таблиці, співставимо визначені риси формування вокальної культури фахівців музичного мистецтва, а також подамо більш детально їх характеристику у європейських країнах: Італії, Німеччині, Великій Британії, Франції, Австрії, Польщі.

Що стосується підготовки фахівців музичного мистецтва, то результати таблиці свідчать, що їх готують заклади вищої освіти, переважно консерваторії, університети, музичні інститути. Вчителі музики забезпечені в країнах, що аналізується, вищою освітою. Така риса, як ступенева освіта, як система професійної підготовки, характеризується триступеневою освітою: бакалавр, магістр, доктор. Для європейських країн характерна стандартизація навчання у ЗВО за системою ECTS; студенти мобільні, можуть вибирати індивідуальний план навчання.

У зазначених країнах, застосовується інтегроване вивчення музичного мистецтва. Зокрема, введено інтегрований курс «Мистецтво» (Польща, Велика Британія); навчання орієнтоване на інтеграцію вивчення музичного мистецтва зі словом, театром, рухом (Австрія); існують інтегровані програми, які поєднують творчі зусилля педагогів, митців, культурних інституцій (Франція); в університетах вивчають більше музичні предмети теоретичного, в консерваторіях - практичного спрямування.

З метою розв'язання проблеми співіснування різних культур майбутні фахівці знайомляться з музичними культурами різних країн; в процесі формування вокальної культури використовується досвід відомих педагогів- музикантів: Е.Ж. Дальроза (Італія, Німеччина, Велика Британія, Австрія), З. Кодая (Польща), К. Орфа (Австрія).

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

вокальна культура навчальний музичне мистецтво

Слід зазначити, що навчальні плани країн Європи здійснюють широко профільну підготовку фахівців музичного мистецтва, розширюється сектор музичних спеціальностей, зокрема готують: керівників хору, фахівців індивідуальної вокальної техніки, вокальних ансамблів, хорового співу, переважає практична спрямованість фахової освіти. Отже, аналіз літературних наукових джерел щодо формування вокальної культури фахівців музичного мистецтва свідчить, що кожний етап виявився своєрідним і значним внеском у формування такої культури у країнах Європи.

Список джерел

1. Чжу Цзюньцяо. (2013). Особливості формування музичної культури школярів засобами вокального виконавства. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 18(2). 206-213.

2. Клюев А. С. (2010) Философия музыки. 2-е изд., испр. и перераб. СПб. : Астерион. 230 с.

3. Горбенко С. С. (2007). Історія гуманізації музичної освіти дітей шкільного віку : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Кам'янець-Подільський : Видавець ПП Зволейко Д. Г. 347 с.

4. Ніколаї Г. Ю. (2008) Розвиток музично- педагогічної освіти в Польщі (ХХ століття): дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01. К. 471.

5. Сегеда Н. А. (2011.) Професійний розвиток викладача музичного мистецтва: історія, методологія, теорія. Монографія. Київ. : НПУ ім. М. П. Драгоманова. 273 с.

6. Сташевська І. О. (2014). Система вищої музичної освіти ФРН у контексті євроінтеграційних процесів. URL. http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN28/14.pdf.

7. Багадуров В. (1929). Очерки по истории вокальной методологии. Москва. : Госиздат. муз. сектор. 246.

REFERENCES

1. Chzhu Tszyun'tsyao. (2013). Osoblyvosti formuvannya muzychnoyi kul'tury shkolyariv zasobamy vokal'noho vykonavstva. [Features of formation of musical culture of schoolboys by means of vocal performance]. Luhans'k.

2. Klyuev, A. S. (2010). Fylosofyya muzyky. [Philosophy of Music].

3. Horbenko, S. S. (2007). Istoriya humanizatsiyimuzychnoyi osvity ditey shkil'noho viku. [History of humanization of music education of school children]. Kam"yanets'-Podil'sk:yy.

4. Nikolayi, H. YU. (2008). Rozvytok muzychno- pedahohichnoyi osvity v Pol'shchi (XX stolittya). [Development of music and pedagogical education in Poland (XX century)].

5. Seheda, N. A. (2011). Profesiynyy rozvytok vykladacha muzychnoho mystetstva: istoriya, metodolohiya, teoriya. [Professional development of a music teacher: history, methodology, theory]. Kyyiv.

6. Stashevs'ka, I. O. (2014). Systema vyshchoyi muzychnoyi osvity FRN u konteksti yevrointehratsiynykh protsesiv. [he system of higher music education in Germany in the context of European integration processes].

7. Bahadurov, V. (1929). Ocherky po ystoryy vokal'noy metodolohyy. [Essays on the history of vocal methodology]. Moskva.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.