Використання інфографіки для візуалізації освітнього контенту в закладі вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання інфографіки для візуалізації освітнього контенту в закладі вищої освіти

Клепар Марія Василівна, доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки початкової освіти; Нич Оксана Богданівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов, Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника; Кузнєцова Катерина Сергіївна, кандидат педагогічних наук, асистент кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Сучасному суспільству потрібні активні та творчі особистості, які здатні реагувати на зміну техніки, технологій, приймати рішення і нести відповідальність за їх реалізацію. В епоху бурхливого зростання обсягу інформації, проблем її засвоєння і розуміння, виникає необхідність оновлення системи освіти. На задоволення означеного вектору націлені, зокрема, комп'ютерні технології, які формують новий спосіб сприйняття інформації. Одним із сучасних інструментів, спрямованих на ефективну візуальну презентацію інформації є, так звана, інфографіка.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Упровадження інфографіки в різноманітні галузі всесвітньої практики свідчить про її актуальність і перспективність у сфері суспільних комунікацій. Проблема розгляду інфографіки, як інструменту технології інформатизації та візуалізації, певною мірою розроблялася такими науковцями, як Д. Желязни, В. Лаптєв, Н. Смірнова, В. Тулупов, E. Tufte, M. Friendy, J. Lankow, Н. Ritchie, R. Crooks та багато ін.

В основі використання інфографіки в освіті лежить принцип наочності, розроблений Я. Коменським, І. Песталоцці, К. Ушинським.

Теоретико-методологічним засадам візуалізації навчальної інформації присвячені праці О. Асмолова, А. Вербицького, В. Давидова, П. Ерднієва, М. Мінського та ін. Основи візуалізації розглянуто в наукових студіях Дж. Мітчелла, Е. Тафті, Н. Холмса та ін.

Мета статті - узагальнити історію розвитку інфографіки, сформувати сутність поняття «інфографіка», виявити її можливості та труднощі використання в освітньому процесі, обгрунтувати етапи створення якісної інфографіки та проаналізувати наявні комп'ютерні засоби та Інтернет-ресурси для створення інфографіки.

Виклад основного матеріалу дослідження

Для того, щоб зрозуміти суть і функції сучасної інфографіки, розібратися в її видовому розмаїтті необхідно звернутися до історії виникнення і розвитку цієї технології пред'явлення інформації.

На думку американського професора психології Майкла Френдлі, інфографіка зародилася в XII столітті з появою різних діаграм. Е. Баранова пов'язує зародження інфографіки з появою британської газети Daily Courant (1702 р.). Італійський професор

інфографіки Альберто Каїро вважає, що інфографіка з'явилася в 1982 р. з виходом газети «USA Today». Однак, Г. Нікулова зауважує, що виходячи із суті значення поняття «інфографіка», можна сказати, що найперша інфографіка виникла з появою наскальних малюнків [2].

Узагальнюючи наукові розвідки щодо історії розвитку інфографіки, представляємо означений процес як ряд послідовних етапів: від примітивних малюнків, які відтворюють побут давніх людей, та перших географічних карт і до сучасних видів цифрової інфографіки, яка насичена значними обсягами інформації, «упакованої» в невеликому віртуальному «робочому вікні» різноманітними способами.

Конкретизуючи означене виокремлюємо:

1- й етап «Праінфографіка» - 33 тис. років до н. е. - наскальні малюнки древніх людей епохи палеоліту, що дають уявлення про устрій і спосіб життя людей того часу.

2- й етап «Перші карти» - 3-1 тисячоліття до н. е. - Вавилонська карта світу (одна з перших карт, що збереглися в наші дні), де відображено Вавилон, річки і гори, інші держави, які з ним межували.

3- й етап «Роботи Леонардо да Вінчі» - 1495 р. - графіка (використання образів, малюнків і невеликі пояснювальні тексти для пояснення принципу дії механізмів).

4- й етап «Одномірна інфографіка» - 1532 р. - візуальна система запису кількісних даних інками (сплетіння і вузлики з мотузок за допомогою яких проводився статистичний облік і централізоване управління).

5- й етап «Ранні карти і діаграми середніх віків» (географічні карти, перші глобуси і атласи світу) - ера двомірної інформаційної графіки.

6- й етап - 1600-1699 рр. - (координатні системи, аналітична геометрія, новий спосіб візуалізації «маленькі множини» - постійне повторення елементів, що дозволили побачити динаміку подій і даних.

7- й етап «Допоміжна інфографіка» - 17001799 рр. - більш змістовні карти морів і океанів, хронологічні карти, таймлайн (інструмент, який допомагає проілюструвати розвиток певної події у часі та просторі); ускладнюються способи візуалізації: активно використовуються геометричні форми і колір; новини представляються за допомогою яскравих ілюстрацій і лаконічних текстів.

8- й етап «Зародження сучасної інфографіки» - 1850 р. - інфографіка доповнюється різного роду діаграмами, формуючи тим самим нові види графіки.

9- й етап «Буремний період» - 1900-1950 рр.» - зниження інтересу і негативне ставлення до ілюстрацій від руки.

10- й етап «Відродження візуалізації інформації» - 1950-1975 рр.- повернення інтересу до графічного зображення інформації; поява дво- і тримірної анімовані моделі.

11- й етап «Інтерактивна і динамічна візуалізація» - 1975-2000 рр. - поява комп'ютера (носій для візуалізації даних), інструментів для створення фігур, будь-якої складності та програм Open Office, Grapher, Color draw для взаємодії з 3D-моделями, застосування нових діаграм.

12- й етап «Інтелектуальна інтерактивна інфографіка» - 2000 р. - сьогодення (зародження інтелектуальної інфографіки, яка здатна змінюватися в залежності від потреб людини, створювати 3D-моделі; керувати процесом зміни об'єкта в залежності від зовнішніх умов) [3; 7].

Узагальнення історії розвитку інфографіки можемо сформувати робоче визначення даного феномену, як галузь комунікативного дизайну, синтетичну форму організації інформаційного матеріалу, що включає в себе візуальні елементи і тексти.

Різні вчені пропонують різні класифікації інфографіки. Зокрема А. Новачків пропонує класифікувати інфографіку за характером представлених даних, за способом відображення, по типу джерела. Є. Кийкова, Є. Соболевська та Д. Кийкова пропонують розділити інфографіку в освітньому процесі на наступні формати: статична (зображення без анімації), інфографіка за гіперпосиланнями (інтерфейс карти зображення на мові гіпертексту HTML, при наведенні на зображення окремі його частини є декомпозицією або збільшеною копією), анімована інфографіка (анімовані елементами являє собою динамічне представлення даних), відео інфографіка (відео ряд, який супроводжується письмовим або знаковим відображенням основних фактів), інтерактивна інфографіка (учасник освітнього процесу втягується в роботу з матеріалом) [4].

Аналіз можливостей використання інфографіки в освітньому процесі дозволив виявити наступні аспекти:

- інфографіку можна ефективно використовувати при показі структури або алгоритму роботи чого-небудь;

- при відображенні співвідношенні предметів або фактів в часі і просторі, при демонстрації тенденції розвитку об'єкта;

- при розкритті складових частин складного явища, при організації великого обсягу інформації;

- акцентувати увагу і мотивувати учасників освітнього процесу на вивчення конкретної теми;

- інфографіка наочно демонструє новий матеріал;

- використовувати інфографіку для проведення різних форм контролю;

- використання інфографіки для подання інформації в проектній та дослідницькій діяльності;

- інфографіка дозволяє створити цілісне уявлення про об'єкт;

- використовувати інфографіку для формування наочного уявлення про об'єкт;

- інфографіка допомагає продемонструвати співвідношення між частинами об'єктів;

- інфографіка дозволяє встановити ієрархію підпорядкування.

- у процесі вивчення інфографіки та виконання завдань студент змушений самостійно здобувати необхідні відомості і також самостійно їх обробляти.

- інфографіка дозволяє не тільки систематизувати факти, але і наочно представляти результат їх систематизації [8].

Застосування інфографіки в освітньому процесі може бути ефективним, проте слід враховувати і труднощі використання інфографіки для візуалізації освітнього контенту:

- створення інфографіки вимагає певних навичок від викладача і студента;

- низька швидкість роботи інтернет може перешкодити при використанні онлайн ресурсів;

- з огляду на те, що інтерфейс багатьох онлайн ресурсів оформлений англійською мовою, то недостатній рівень англійської мови може стати перешкодою при створенні інфографіки [8].

Метою педагога під час роботи з інфографікою є:

- викликати емоції та передати суть через візуальний образ, тим самим привертаючи увагу до потрібного об'єкту, важливої проблеми тощо;

- допомогти студенту творчо подати результати свого власного дослідження;

- залучити студентів до колективної творчості з використанням технологій Веб 2.0 (викладачі можуть організовувати мережеві проєкти, в ході яких студенти мають можливість під їх керівництвом створювати інфографічний контент) [6].

Як зазначають науковці, готовність викладачів до візуального подання знань з використанням сучасних інформаційно- комунікаційних технологій включає:

- володіння технологіями представлення знань в «стислому», «згорнутому» вигляді;- володіння технологіями екстеріоризації

психологічних репрезентацій навчального матеріалу шляхом створення когнітивних графічних зображень і візуальних метафор;

- розвинене візуально-образне мислення;

- володіння когнітивною візуалізацією великого обсягу інформації, в тому числі слабо структурованої;

- вміння зберігати і передавати отриману і перепрацьовану візуальну інформації для колективного використання;

- вміння чітко візуальним способом, не обов'язково за допомогою інформаційно - комунікаційних технологій, викладати предмет;

- знання правил і прийомів композиції і колористики;

- знання, заснованої на механізмах мислення, методології роботи з мультимедіа;

- вміння обирати та використовувати Інтернет-ресурси та програмне забезпечення для вирішення освітніх задач засобами інфографіки [5].

Сучасні можливості створення інфографіки стимулюють когнітивну, евристичну діяльність студентів; дозволяють швидше і ефективніше засвоювати інформацію. Створити інфографіку, що працює в потрібному напрямку можна спираючись на рекомендації А. Осатіної, що виділяє сім етапів у створенні якісної інфографіки.

1. Вибір теми. Тема повинна бути актуальною і орієнтованою на аудиторію, для якої вона створюється.

2. Збір інформації. Інформація повинна відповідати обраній темі, бути повною, якісною, достовірної, містити фактичний і статистичний матеріал.

3. Сортування інформації. Необхідно впорядкувати всю знайдену інформацію і залишити тільки найважливішу.

4. Визначення типу інфографіки. Вибрати в якому форматі створена інфографіка буде виглядати найбільш вигідно і передача інформації буде найефективнішою.

5. Створення ескізу. Ескіз допомагає встановити необхідні елементи і визначитися з характером дизайну.

6. Планування і робота над графікою. Не варто перевантажувати роботу малюнками і графіками, слід вибрати один основний графічний елемент, який найбільш повно передає основну тематику інфографіки.

7. Створення графіки на основі ескізу. Це завершальний етап створення кінцевого варіанту інфографіки: додаються додаткові елементи: малюнки, цифрові дані, тексти, розташовані по різні боки від основного змістовного елемента [1].

Можна виділити два способи створення інфографіки: за допомогою графічних редакторів і онлайн ресурсів. Існує безліч пакетів прикладних програм і онлайн ресурсів призначених для створення інфографіки. До найбільш популярних пакетів прикладних програм можна віднести: Adobe Illustrator, Adobe Photoshop, Adobe Premiere Pro. Потрібно відзначити, що перераховані графічні редактори конкретно не спрямовані і не призначені для створення інфографіки, але мають широкий спектр діяльності. Також для створення інфографіки можна використовувати такі онлайн ресурси: GoogleCharts, Infrog.am, Venngage, Piktochart, TableauPublic, Visual.ly, Ease.ly, Canva та ін. [9].

Розглянемо найбільш популярні з них і спробуємо визначити їх основні можливості.

Cacoo - сервіс для колективного створення інфографіки. Вся робота виконується безпосередньо в браузері. Є безкоштовний доступ до шаблонів, фігур і інструментів. Сервіс є як російськомовним, так і англомовним. Головна особливість сервісу - можливість працювати декільком користувачам одночасно над одним проєктом за допомогою чату або повідомлень. Cacoo дуже зручний при дистанційному навчанні, участь у вебінарах або семінарах.

Creatly - інтерактивний онлайн редактор діаграм. Має 7 мов інтерфейсів, включаючи російську. Дозволяє створювати будь-якого виду діаграми, схеми і графіки будь-якої складності. Вбудовані налаштування дозволяють змінювати форму і колір об'єктів і тексту.

Easel.ly - сервіс для створення швидкої онлайн інфографіки. Оснащений безліччю різноманітних шаблонів і елементів. Сервіс працює в бета-режимі, тому безкоштовний. При реєстрації є можливість зберегти створену інфографіку.

Fluxvfx - інструмент для створення відео - інфографіки. Тут є шаблони, за допомогою яких процес створення інфографіки стає більш легким. Однак варто зазначити, що будь-який проєкт в цьому сервісі платний.

Infogr.am - онлайновий сервіс для візуалізації даних. Дозволяє створити інтерактивну інфографіку на основі готових шаблонів, тексту, зображень, відео, масштабованих карт. Базова версія сервісу безкоштовна і не вимагає якихось певних знань програмування, незважаючи на те, що вона не російською мовою.

Omni Graffle - сервер, що дозволяє створювати схеми різної складності. Програма має безліч готових об'єктів, є можливість додавання їм інтерактивності, можна створювати і інтегрувати таблиці.

Piktochart -програма, що дозволяє створити ефектну інфографіку для презентацій, доповідей. В сервіс вбудовані готові шаблони і спеціальний майстер, за допомогою якого можна легко і швидко підібрати підходящий спосіб і форму надання статистичних даних.

Tadleau - онлайн-візуалізатор, призначений для створення інтерактивних графіків, карт і діаграм. Програма здатна проаналізувати надані дані і підібрати спосіб їх візуалізації.

Timeline JS - сервер, який представляє собою бібліотеку для відображення подій на шкалі часу.

Велика частина сервісів - англомовні, платні і вимагають реєстрації користувача. Вони обмежені в об'єктах і формах уявлення інфографіки.

Створити якісну інфографіку дозволяють PowerPoint і Paint. На їх основі можна зробити заготовки (елементи) майбутньої інфографіки та оформити їх спочатку у вигляді презентації, а потім звернутися до Zoom-презентації, що робить елементи інтерактивними.

Програма Zoom-презентації, створена для освітнього процесу, дозволяє зробити інтерактивну презентацію будь-якої складності. Щоб працювати з цією системою, створеною в Пермському державному гуманітарно-педагогічному університеті, необхідний доступ до Інтернету та встановлення на комп'ютері flash-плеєра. Інфографіка, виконана за допомогою такої програми, включає в себе картинки, відео, аудіозаписи, анімовані моделі, завдання з відкритими або закритими відповідями, містить матеріал одної або декількох тем. Інфографіка в Zoom-презентації, гармонійно вписується в навчальну діяльність, підвищує інтерес учнів до предмету, сприяє творчому розвитку підлітків; вчить осягати принципи власних дій, що дозволяє зробити висновок про актуальність даної проблеми.

інфографіка освітній інтернет комп'ютерний

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Підсумовуючи стверджуємо, що організація освітнього процесу в закладі дошкільної освіти із використанням нових форм візуального представлення інформації розширює можливості середовища взаємодії учасників освітнього процесу. В інтерактивному просторі викладач отримує можливість практично без обмежень застосовувати усі види інфографіки, від найпростіших статичних до складних комбінованих та динамічних форм, розміщуючи лише на одній екранній сторінці матеріали, рівноцінні кільком друкованим сторінкам.

Окрім того, значно більше можливостей отримують і студенти. Представлення в освітньому середовищі інформації у візуалізованій формі дозволяє студентам не лише мати необмежений доступ до потрібної інформації у будь-який час, а й мотивує їх до навчання. Адже вони отримують змогу не лише читати багатосторінкові тексти, а повноцінно працювати з естетично привабливими, цікавими схемами-конспектами, анімаційним чи відеоматеріалом.

Використання візуального представлення інформації в освітньому середовищі закладу дошкільної освіти покликане підвищити якість навчання, зробити його результативним, цікавим та захопливим.

Список джерел

1. Баранова Е.А. Все, что вы должны знать, если хотите развивать инфографику на газетном сайте. Электронный научный журнал МГУ имени М.В. Ломоносова. «Медиаскоп». 2013. №4. С. 8.

2. Безуглий Д. Візуалізація як сучасна стратегія навчання. Фізико-математична освіта. Науковий журнал. Суми : СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2014. № 1 (2). С. 5-11.

3. Дроздова С. Історичні етапи розвитку інфографіки як засобу графічного представлення інформації. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія «Істеричні науки». 2017. Вип. 37. С. 237-241

4. Никулова Г.А., Подобных А.В. Средства визуальной коммуникации - инфографика и метадизайн. Международный электронный журнал КНИТУ «Образовательные технологии и общество» (Educational Technology & Society). 2010. Т. 13. № 2. с. 369-387.

5. Панченко Л.Ф. Використання інфографіки в освіті. Наукові записки. Вип.10. Серія: Проблеми методики математичної і технологічної освіти. Ч. 2. Кропивницький : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2016. С.122-126.

6. Панченко Л.Ф. Інформаційно-освітнє середовище сучасного університету: монографія. Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. 280 с.

7. Фролова М.А. История возникновения и развития инфографики. Вестник ПГГПУ. Информационные компьютерные технологии в образовании. 2014. Вып. 10. С. 135-145.

8. Фролова М.А. Визуализация образовательного процесса средствами инфографики. Педагогические науки. 2016. № 4(46). С. 86-90.

9. Шахіна І. Створення інфографіки за допомогою сучасних Інтернет-сервісів. Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. 2015. Вип. 8(2). С. 58-64.

References

1. Baranova E.A. (2013). Vse, chto vyi dolzhnyi znat, esli hotite razvivat infografiku na gazetnom sayte. [Everything you need to know if you want to develop infographics on a newspaper site].

2. Bezugliy D. (2014). Vizualizatsiya yak suchasna strategIya navchannya. [Visualization as a modern learning strategy].

3. Drozdova S. (2017). Istorichni etapi rozvitku infografiki yak zasobu grafichnogo predstavlennya informatsiyi. [Historical stages of development of infographics as a means of graphical presentation of information]. IzmaYil.

4. Nikulova G.A., Podobnyih A.V. (2010). Sredstva vizualnoy kommunikatsii - infografika i metadizayn. [Means of visual communication - infographics and metadesign].

5. Panchenko L.F. (2016). Vikoristannya infografiki v osviti. [Use of infographics in education]. Kropivnitskiy.

6. Panchenko L.F. (2010). Informatsiyno-osvitne seredovische suchasnogo universitetu. [Information and educational environment of a modern university]. Lugansk.

7. Frolova M.A. (2014). Istoriya vozniknoveniya i razvitiya infografiki. [History of origin and development of infographics].

8. Frolova M.A. (2016). Vizualizatsiya obrazovatelnogo protsessa sredstvami infografiki. [Visualization of the educational process by means of infographics].

9. Shahina, I. (2015). Stvorennya infografiki za dopomogoyu suchasnih Internet-servisiv. [Creating infographics using modern Internet services]. Kirovograd.

Размещено на Allbest.ru