Музично-краєзнавчий компонент як складова підготовки майбутніх фахівців музично-освітнього і мистецького спрямування

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Кафедра музики

Музично-краєзнавчий компонент як складова підготовки майбутніх фахівців музично-освітнього і мистецького спрямування

Вишпінська Я.М., к.п.н., доцент

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Підготовка фахівців музично-освітнього і мистецького спрямування здатних комплексно володіти усією палітрою музично-виконавських, інтерпретаційних, образно-виражальних, вербальних та психолого-педагогічних технологій потребує на сьогодні оновлення. Це можливо здійснити через введення у навчальні програми регіонального музично-краєзнавчого контенту. Він не тільки розширить і збагатить змістову лінію фахових спецкурсів, лекційних і практичних занять, урізноманітнить музичний репертуар, але й сприятиме напрацюванню здобувачами вищої освіти здатності до детального культурно-мистецького аналізу явищ і процесів як загального, так і регіонального змісту. Стимулюватиме у студентів розвиток пошукових навичок, створить підґрунтя для вивчення і дослідження музичної культури опираючись на історичні, мистецтвознавчі та емпіричні напрацювання у галузі музично-краєзнавчих наукових досліджень та забезпечить оригінальність освітньої програми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Краєзнавчий аспект розвитку освіти та виховання досліджено у працях сучасних науковців: О. Сухомлинська, В. Струманський, С. Совгіра, О. Тімець, О. Кашаба та інші; художньому краєзнавству мистецької галузі присвячені роботи Л. Масол, Н. Миропольської, Т. Анікіної та ін.

Музичне краєзнавство як частина напряму мистецтвознавчих і музично-педагогічних досліджень в регіональному концепті України розглядалося у працях І. Боднарук, М. Загайкевич, О. Залуцького, О. Кавунник, Ю. Каплієнко-Ілюк Л. Кияновської, В. Про- копчук (Дикало), О. Ткачук, М. Черепанина, П. Шиманського, І. Ярошенко та інших.

Проблемі становлення й розвитку музичного краєзнавства на Буковині, діяльність митців та композиторів краю крізь призму мистецько-культурних процесів присвячено дослідження В. Акатріні, Я. Вишпінської (Мельничук), І. Глібовицького, К. Демочка, О. Залуцького, Ю. Каплієнко-Ілюк, А. Куш- ніренко, А. Плішки, Г. Постевки, В. Процюка, Л. Руссу, І. Ярошенко.

Мета статті - відобразити особливості регіонального досвіду Буковини з підготовки майбутніх фахівців музично-освітнього і мистецького спрямування опираючись на музично-краєзнавчий компонент.

Виклад основного матеріалу дослідження

Програма підготовки здобувачів вищої освіти музично-освітнього і мистецького спрямування враховує запити забезпечення і використання освітніх технологій, які стануть основою для становлення і розвитку «висококваліфікованих фахівців у галузі музичної освіти та мистецтва, здатних володіти загальними і фаховими компетентностями, цифровими технологіями, методами організації творчого пошуку в професійній діяльності з урахуванням процесів модернізації сучасної освіти та регіональних потреб» [8].

Акцентування на значимості музично- краєзнавчого компоненту, як важливої складової формування майбутнього фахівця на кафедрі музики ЧНУ імені Юрія Федьковича зосереджено, головним чином, у блоці вільного вибору студента. Це комплекс дисциплін, які доповнюючи й проєктуючи дослідницьку, музично-освітню й мистецьку складову підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва формують його цілісність уявлень про особливості культурного процесу розвитку музичного мистецтва й освіти на Буковині. Серед запропонованих дисциплін, які складають цей блок, входять: «Музичне краєзнавство», «Музично-культурна комунікація», «Розвиток музичного мистецтва та освіти на Буковині»; «Розвиток музичного мистецтва на Буковині» для студентів спеціальності 025 «Музичне мистецтво». Слід відзначити, що зміст і практична складова опанування студентами дисциплінами витримана з урахуванням динамічності розгортання інформаційної частини лекційних, семінарських і практичних занять.

З ІІІ по VI курси (3,5 роки) студенти знайомляться, вивчають, порівнюють і досліджують особливості формування музично-культурного і освітнього середовища на Буковині, яке утворилося за рахунок багатонаціонального складу населення краю, народних музичних традицій та унікального громадсько-культурного явища названого буковинська толерантність, що включає в себе культуру поведінки, яка, мабуть уже на генетичному рівні закодувала такі речі як: виховання терпимості у ставленні мешканців краю до звичаїв, традицій та релігій усіх народів, які проживали і живуть нині на цій благодатній землі.

Дослідження, вивчення й популяризація регіонального компоненту в освіті й мистецтві набуває сьогодні досить актуального звучання. Адже через певні заборони, що історично склалися у радянський період, ми дуже багато втратили цінних, унікальних речей, які об'ємно та системно надали б аналіз процесам громадсько-культурного та освітньо-мистецького розвитку Буковини, яка значний період була східним кордоном Австро- Угорської імперії, частиною Західної Європи, а далі в силу І світової війни увійшла до складу Румунії. Зараз прийшов час для повернення та переоцінки здобутків митців, виконавців, композиторів краю не тільки на рівні регіонального компоненту, але й у значно ширшому контексті: всеукраїнському та загальноєвропейському.

Крім мистецького компоненту музичне краєзнавство концентрує в собі величезний виховний потенціал. На сучасному етапі реформування галузі музичної освіти, згідно концепції розвитку НУШ, важливим є розвиток в учнів уміння застосовувати набуті знання у практиці повсякденного життя [7]. Тому важливим стає розробка регіональних програм з різних навчальних предметів, у тому числі й з музичного мистецтва. Підготовка майбутніх фахівців, які відповідали б потребам регіону, фольклористів, музикантів-краєзнавців, педагогів-краєзнавців є важливим критерієм збереження, вивчення і збагачення музичної культури краю. Це сприяло б, на переконання О.В. Залуцького, «появі музично-педагогічного краєзнавства з необхідним науково-теоретичним і методичним обґрунтуванням як нової складової музичного краєзнавства» [3, с. 40].

Першим, хто в час радянського панування звернувся до творчості заборонених композиторів Буковини, був народний артист України, лауреат Шевченківської премії, головний диригент Заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю, засновник кафедри музики ЧНУ - Андрій Миколайович Кушніренко. Він повернув із забуття унікальну хорову спадщину українського професійного композитора Буковини - Сидора Воробкевича. Аналізуючи композиторський стиль письма буковинця, Кушніренко настільки оволодів тонкощами відтворення голосоведення у хорових партитурах Воробкевича, що навіть вносив певні корективи. Це траплялося з партитурами, які були написані Воробкевичем від руки і зазнали певного пошкодження.

Поступово на кафедрі музики, хвиля музично-краєзнавчих досліджень, ініційована Андрієм Кушніренко, почала зростати і міцніти. Цьому сприяла творча і музично - педагогічна діяльність доцента кафедри музики Олександра Васильовича Залуцького. Саме він запровадив на кафедрі вивчення предмету «Музичне краєзнавство» для студентів спеціальності «Музичне мистецтво». Палко захоплюючись музичною культурою Буковини йому вдалося віднайти в обласному архіві Чернівців правдиву дату народження першого професійного композитора Буковини, учня Фридерика Шопена, Кароля Мікулі. Олександр Васильович започаткував видання на кафедрі музики серію «Музичне краєзнавство», куди увійшли хрестоматії, нотні видання та матеріали до його авторського курсу.

Незабаром до цього процесу долучилися молоді аспіранти Ярина Мельничук (Вишпінська) та Георгій Постевка, які вивчали процеси становлення музичної освіти та виховання на Буковині у Австро-Угорський та міжвоєнний періоди історії краю. На сьогоднішній момент випускниця кафедри музики, аспірантка інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Олеся Ткачук, працює над кандидатською дисертацією «Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до застосування музичного краєзнавства у професійній діяльності»; доцентом кафедри музики Юлією Каплієнко-Ілюк завершено докторську дисертацію та видано у 2020 році монографію «Музичне мистецтво Буковини. Стильові парадигми композиторської творчості ХІХ-ХІ століття».

Також, варто згадати про композиторську і громадсько-просвітницьку діяльність викладачів кафедри музики, сучасних композиторів Буковини Юрія Гіни, Андрія Плішки, Івана Дерди, Івана Гатрича та Любомира Равлюка. Вони вдало відтворюють народнопісенні традиції Буковини втілюючи їх у авторські твори сольного, вокально-хорового та інструментально-ансамблевого виконавства.

Проникнення музично-краєзнавчого компоненту у філософію підготовки майбутніх фахівців на кафедрі музики відбувається комплексно. Це - розробка і введення обов'язкових уроків побудованих на музично - краєзнавчому матеріалі, які готують студенти під час проходження педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти та музичних школах; формування 30% тематики курсових та магістерських робіт, які опираються на дисципліни музично-краєзнавчого змісту; відтворення народнопісенного та вокально-інструментального репертуару Буковини студентськими колективами кафедри музики, серед яких:

- фольклорний ансамбль «Буковиночка» (керівник Ярина Вишпінська);

- ансамбль бандуристів (керівник Інна Мокрогуз);

- оркестр народних інструментів (керівник Віталій Бондаренко);

- дівочий хор «Anima» (керівник Алла Зубчук);

- мішаний хор «Резонанс» (керівник Ольга Чурікова-Кушнір).

Протягом тривалого часу на кафедрі працює студентський науковий гурток «Музичний краєзнавець» (керівник Ярина Вишпінська), який систематично проводить виховні музично-краєзнавчі заходи присвячені творчості композиторів, педагогів, митців, краєзнавців Буковини:

- музично-виховний захід присвячений 195 річниці від дня народження першого професійного композитора Буковини Кароля Мікулі, організований Олександром Залуцьким (листопад 2016);

- музично-краєзнавчий захід «Буковина - край мистецьких талантів» присвячений творчості Андрія Кушніренка, письменниці й художниці Буковини Домки Ботушанської в рамках вивчення дисципліни «Музичне краєзнавство» для студентів 3 курсу (жовтень 2018);

- мистецький проект «Музична Буковина» присвячений фортепіанній творчості сучасного буковинського композитора Віталія Логіна (червень 2021 р. на платформі Google Meet).

У рамках вивчення музично-краєзнавчих дисциплін доцентом Яриною Вишпінською були проведені відкриті лекції на базі муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського для студентів і викладачів кафедри музики, працівників Інституту післядипломної освіти ЧО, Генерального Консульства Румунії в Чернівцях, музичної громадськості міста. Всі вони демонструвалися за допомогою відеопроектора, широкої бази відео-аудіо матеріалів та підготовлених студентами вокально-інструментальних номерів:

- «Титани Духу Буковини» про творчу співпрацю засновника кафедри музики Андрія Кушніренка та Анатолія Добрянського для студентів магістрів VI курсу (листопад 2016);

- «Родина Мандичевських на Буковині» організована у співпраці з дослідниками творчої спадщини цієї сім'ї Володимиром і Михайлом Акатріні (листопад 2017);

- online лекція «Музично-культурна комунікація в етнокультурному вимірі. Феномен Буковини» для студентів спеціальності 025 «Музичне мистецтво» (травень 2020 р);

- online лекція для слухачів курсів підвищення кваліфікації в ЧНУ «Краєзнавчий підхід у музично-педагогічній діяльності сучасного вчителя музичного мистецтва» (лютий 2021).

Включення музично-краєзнавчої підготовки у структуру комплексного формування майбутнього вчителя музичного мистецтва та його фахового розвитку повинен здійснюватися на усіх рівнях його навчання й професійної діяльності: у вузі, в період післядипломної освіти, на курсах підвищення кваліфікації, засобами інформальної освіти.

Гарні результати демонстрації творчого, наукового і мистецького надбання діячів Буковини ілюструють фонди міських, обласних краєзнавчих та літературно-меморіальних музеїв, які гостинно запрошують наших студентів і викладачів. У вересні 2018 року студенти 3 курсу у рамках вивчення предмету «Музичне краєзнавство» здійснили краєзнавчу подорож по музеях Г либоцького району Чернівецької області: меморіальний музей

Ольги Кобилянської (с. Димка), шкільний краєзнавчий музей (с. Старий Вовчинець) і меморіальний музей Домки Ботушанської в Глибоцькій гімназії (м. Глибока) - модератор, директорка музею Ольга Василівна Шевченко. музичний освітній виконавський краєзнавчий буковина

Додатковим стимулом для підтримки і зміцнення зацікавлення студентами музично- краєзнавчою тематикою є введення і розробка у структурі навчальних дисциплін блоку практичних і семінарських занять, які містять дослідницько-пошуковий компонент з метою опрацювання студентами творчих проектів. Це передбачає їх роботу в архівах, музеях, бібліотеках, знайдення рідкісних книг і фотографій у мережі «Букініст», фольклорно- етнографічну практику, роботу в творчих групах, які працюють на базі студентського фольклорного ансамблю «Буковиночка» та студентського наукового гуртка. Це сприяє поглибленому вивченню музично-краєзнавчого матеріалу, знайомству з діяльністю композиторів та музично-громадських діячів краю, організації концертного і світського життя в структурі діяльності національних музичних товариств Буковини [12, с. 2].

Серед переваг дисципліни «Музично-культурна комунікація» є: «розширення та поглиблення мистецького кругозору студентів, їх комунікативних здібностей у галузі музичної культури, пропагування моделі толерантного ставлення до використання й відтворення етнокультурного мистецтва Буковини. Це передбачає організацію спільних мистецьких заходів студентських колективів кафедри музики за участі національних товариств Буковини, преси, місцевого телебачення, культурно-громадських осередків (бібліотек, центрів мистецтва і освіти, музеїв), відомих діячів і митців краю» [11, с. 2].

Зазначимо, що отриманий студентами досвід у сфері музично-культурної комунікації є важливим для формування у майбутніх здобувачів вищої музичної освіти позитивного ставлення до музичної культури різних народів Буковини, які відтворюють музично-культурну мозаїку України і світу [11, с. 2].

Про необхідність отримання студентами знань з музично-краєзнавчого напряму позитивно висловлюються й стейкхолдери. У документі протоколу розміщеному на сайті кафедри музики ЧНУ зазначено, що випускники кафедри музики у своїй практиці широко застосовують знання з курсу «Музичне краєзнавство». Знайомлять своїх учнів із творчістю відомих митців буковинського краю та регіональними музичними традиціями [9]. Палагнюк В. - методист міського управління освіти Чернівецької міської ради, наголосила на необхідності вивчення регіональних музичних традицій з метою виховання в учнів національної свідомості, патріотизму й любові до рідного краю й відзначила: «На мою думку саме вивчення майбутніми фахівцями курсу «Розвиток музичного мистецтва та освіти на Буковині» забезпечує студентів такими знаннями, на основі яких вони зможуть зацікавити учнів, викликати в них інтерес до рідної пісні» [10].

Підтримка музично-краєзнавчого компоненту в структурі підготовки майбутніх фахівців не обмежується інформативною складовою, але й включає в себе широке залучення студентської молоді до практичної музично-виконавської діяльності. Хорові колективи та солісти кафедри музики брали активну участь у першому Фестивалі Євсебія Мандичевського у Чернівцях (2017) та Міжнародному проекті «Гамма Скупинський» (Chernivtsi - Los Angeles) (2016). Чернівчани та гості міста в рамках проекту мали можливість побувати на зустрічі з відомим композитором у Меморіальному музеї Володимира Івасюка, відвідати майстер-клас у Чернівецькому обласному коледжі мистецтв імені Сидора Воробкевича та авторський концерт у Чернівецькій обласній філармонії. Феєрично завершився проект концертом фортепіанної, вокально-хорової та естрадної музики в Палаці Академічний, за участі викладачів і студентів кафедри музики ЧНУ імені Юрія Федьковича [6].

Логічним продовженням музично-краєзнавчих досліджень є розробка викладачами кафедри музики (Лісовий В.А., Каплієнко-Ілюк Ю.В., Вишпінська Я.М.) проекту поданого на конкурс Міністерства освіти і науки України «Музичне мистецтво Буковини як європейський культурно-мистецький феномен», в рамках діяльності якого заплановано провести концерт інструментально-вокальної музики присвячений 200-літтю від дня народження першого професійного композитора Буковини Кароля Мікулі; концерт вокально-хорової музики до відзначення 185 річниці від дня народження Сидора Воробкевича; музично - краєзнавчий захід «Колористика Буковини у звуках і фарбах». Це сприятиме збагаченню виконавського репертуару художніх колективів і солістів кафедри музики, залучення їх до творчої реалізації у художньо-мистецькій діяльності міжнародних, всеукраїнських та обласних фестивалів і конкурсів.

Концертна і проектна діяльність професорсько-викладацького й студентського колективів кафедри музики ЧНУ підтверджує перспективність обраного напряму музично- краєзнавчої діяльності. Реалістична і творча цінність мистецького надбання краю воістину є невичерпною. Вона охоплює різноманітні пласти вокально-хорової, камерно-інструментальної, симфонічної та сучасної естрадної музики. Для кожного слухача і виконавця знайдеться та музика, яка заполонить серце, відкриє барви світу і наблизить кожного до глибин сакрального народнопісенного мистецтва Буковини.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Буковина створила неповторний мистецький продукт, який є конкурентоспроможним на всеукраїнському та європейському рівнях. Спільними зусиллями та доброзичливою політикою національної та релігійної терпимості край посідає одне з унікальних місць у Європі. Тут були розвинуті духовні та мистецькі цінності європейського значення у культурно- громадській діяльності багатьох національних товариств, центрів, осередків та об'єднань, що втілювалося й в освітній політиці влади, яка спиралася на принципи поваги до співжиття багатонаціональної спільноти Буковини.

Отже, аналізуючи можливості використання музично-краєзнавчого компоненту як невід'ємної складової підготовки майбутніх фахівців музично- освітнього і мистецького напрямків зауважимо, що важливим на сьогодні є звернення до мистецьких надбань регіону, автентичного місцевого колориту, що увійшов як невід'ємна складова у композиторську творчість композиторів Буковини ХІХ-ХХІ століть. Студенти кафедри музики ЧНУ опановуючи лекційні курси музично-краєзнавчого спрямування здобувають практичні навички пошуково - дослідницької діяльності та інтерпретаційно-творчої реалізації на базі художніх колективів, втілення проектної і музично-виконавської діяльності у період педагогічної практики у закладах спеціальної і загальної освіти.

Важливим аспектом викладання музично - краєзнавчих дисциплін є їх унікальний регіональний контекст, що посилюється ефектом новизни та постійного наукового пошуку. Він зміцнює зацікавлення студентами багатокультурним мистецьким середовищем, історико-культурним підтекстом творчості відомих і маловідомих композиторів Буковини чиї надбання збагатили музичну культуру України та Європи.

Список джерел

1. Боднарук І.М. Основні напрями музично-краєзнавчої діяльності педагога у закладі вищої освіти. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 1(94). 2020. С. 51-59.

2. Дикало В. Музичне краєзнавство Рівненщини як навчальний курс: до постановки проблеми. Нова педагогтна думка. 2016. №2 (86). С. 124-128.

3. Залуцький О. Підготовка майбутніх учителів на музично-краєзнавчому матеріалі. Науковий Вісник Чернівецького університету. Вип. 184. Педагогіка та Психологія. 2003. С. 40-44.

4. Кавунник О.А. Музичне середовище як об'єкт музичного краєзнавства. Українське музикознавство. 2018. Вип. 44. С. 98-106.

5. Кашаба О. Історичне краєзнавство як складова національної освіти: теоретичний аспект. Краєзнавство. № -2. 2010. С. 96-104.

6. Міжнародний проект «Гамма Скупинський» (Chemivtsi - Los Angeles).

7. Нова українська школа.

8. Освітньо-професійна програма Середня освіта (Музичне мистецтво) першого бакалаврського рівня вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) галузі знань 01 Освіта / Педагогіка.

9. Протокол №1 від 8 травня 2020 року (13.00-15.00 годин) зустрічі зі стейкхолдерами (обговорення проекту освітньо-професійної програми «Середня освіта (Музичне мистецтво)» першого (бакалаврського рівня вищої освіти).

10. Протокол №2 від 8 травня 2020 року (15.30-17.00 годин) зустрічі зі стейкхолдерами (обговорення проекту освітньо-професійної програми «Середня освіта (Музичне мистецтво)» другого (магістерського) рівня вищої освіти).

11. Силабус навчальної дисципліни «Музично-культурна комунікація» (вибіркова) Освітньо-професійна програма «Музичне мистецтво» Спеціальність 025 «Музичне мистецтво» Галузь знань 02 «Культура і мистецтво». C. 2.

12. Силабус навчальної дисципліни «Розвиток музичного мистецтва на Буковині» (вибіркова) Освітньо-професійна програма «Музичне мистецтво» Спеціальність 025 «Музичне мистецтво» Галузь знань 02 «Культура і мистецтво» Рівень вищої освіти другий (магістерський). C. 2

References

1. Bodnarnk, I.M. (2020). Osnovni napryamky muzychno-krayeznavchoyi diyal'nosti pedahoha u zakladi vyshchoyi osvity. [The main directions of music and local lore diyalnosti teacher in higher education].

2. Dykalo, V. (2016). Muzychne krayeznavstvo Rivnenshchyny yak navchal'nyy kurs: do postanovky problemy. [Musical local lore of Rivne region as a navchalny course: to the problem statement].

3. Zaluts'kyy, O. (2003). Pidhotovka maybutnikh uchyteliv na muzychno-krayeznavchomu materiali. [Training of future teachers on music and local lore material]. Chemivts'.

4. Kavunnyk, O.A. (2018). Muzychne seredovyshche yak ob"yekt muzychnoho krayeznavstva. [Musical environment as an object of musical local lore].

5. Kashaba, O. (2010). Istorychne krayeznavstvo yak skladova natsional'noyi osvity. [Musical environment as an object of musical local lore].

6. Mizhnarodnyy proekt «Hamma Skupyns'kyy». [International project «Gamma Skupynskyy»]. Chernivtsi - Los Angeles.

7. Nova ukrayins'ka shkola. [New Ukrainian school].

8. Osvitn'o-profesiyna prohrama Serednya osvita (Muzychne mystetstvo) pershoho bakalavrs'koho rivnya vyshchoyi osvity za spetsial'nistyu 014 Serednya osvita (Muzychne mystetstvo) haluzi znan' 01 Osvita / Pedahohika. [Educational-professional program Serednya osvita (Muzychne mystetstvo) pershoho bakalavrskoho rivnya vyshchoyi osvity za spetsialnistyu 014 Serednya osvita (Muzychne mystetstvo) haluzi znan 01 Osvita / Pedahohika].

9. Protokol №1 vid 8 travnya 2020 roku (13.00-15.0 hodyn) zustrichi zi steykkholderamy (obhovorennya proyektu osvitn'o-profesiynoyi prohramy «Serednya osvita (Muzychne mystetstvo)» pershoho (bakalavrs'koho rivnya vyshchoyi osvity). [Minutes vid 1 type 8 May 2020 (13.00-15.00 hours) zustrichi zi steykkholderamy (discussed in the project of educational and professional program «Secondary education (Muzychne mystetstvo)» pershoho (bakalavrskoyshovy richony)].

10. Protokol №2 vid 8 travnya 2020 roku (15.30-17.30 hodyn) zustrichi zi steykkholderamy (obhovorennya proektu osvitn'o-profesiynoyi prohramy «Serednya osvita (Muzychne mystetstvo)» druhoho (mahisters'koho) rivnya vyshchoyi osvity). [Protocol №2 type 8 May 2020 (15.30-17.00 hours) zustrichi zi steykkholderamy (discussed in the project of educational and professional program «Secondary education (Muzychne mystetstvo)» of the second (master's) level)].

11. Sylabus navchal'noyi dystsypliny «Muzychno- kul'turna komunikatsiya» (vybirkova) Osvitn'o- profesiyna prohrama «Muzychne mystetstvo» Spetsial'nist' 025 «Muzychne mystetstvo» Haluz' znan' «Kul'tura i mystetstvo». [Sylabus navchalnoyi dystsypliny «Muzychno-kulturna komunikatsiya» (selective) Educational and professional program «Muzychne mystetstvo» Specialty 025 «Muzychne mystetstvo» Branch of knowledge 02 «Culture and mystery»].

12. Sylabus navchal'noyi dystsypliny «Rozvytok muzychnoho mystetstva na Bukovyni» (vybirkova) Osvitn'o-profesiyna prohrama «Muzychne mystetstvo» Spetsial'nist' 025 «Muzychne mystetstvo» Haluz' znan' 02 «Kul'tura i mystetstvo» Riven' vyshchoyi osvity druhyy (mahisters'kyy). [Sylabus navchalnoyi dystsypliny «Development of musical art in Bukovina» (selective) Educational and professional program «Musical art» Specialty 025 «Musical art» Branch of knowledge 02 «Culture and mystery» Culture and mystery].

Размещено на allbest.ru