Педагогічна інтеграція як важлива умова ефективності реалізації професійного самовизначення майбутніх учителів хімії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Педагогічна інтеграція як важлива умова ефективності реалізації професійного самовизначення майбутніх учителів хімії

Форостовська Тетяна Олександрівна,

викладач кафедри природничих наук та методик їхнього навчання

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Етап розвитку, на якому перебуває українське суспільство, висуває цілу низку вимог до особистості молодої людини, пов'язаних із її здатністю до самовизначення. Важливим у контексті цієї проблеми є професійне самовизначення майбутнього педагога, здатного до успішної і ефективної самореалізації в професійній діяльності. Сучасна українська школа потребує вчителя з високою професійною компетентністю, високим рівнем професійного самовизначення, з усвідомленням професійної відповідальності за освіту молоді, креативного, здатного до саморозвитку та самовдосконалення, такого, що має високу мотивацію до педагогічної діяльності. Саме тому формування професійного самовизначення майбутнього вчителя, зокрема вчителя хімії, в закладах вищої освіти є важливим процесом, який дозволить молодому поколінню ввійти в сферу педагогічної діяльності на основі усвідомленого власного вибору. Для реалізації цього необхідне створення ряду організаційно-педагогічних умов, які дадуть змогу ефективно побудувати вказаний процес. Серед таких умов ми виділяємо педагогічну інтеграцію як складову гуманізації і гуманітаризації освіти, а саме взаємопроникнення природничих, гуманітарних і хімічних знань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До проблеми інтеграції наукових знань зверталося багато сучасних українських і зарубіжних науковців, таких як А. Авер'янова, К. Блауберг, Т. Гладюк, С. Гончаренко, Г. Горбуліч, І. Козловська, Н. Лошкарьова, Ю. Мальований, Л. Ро - манишина, Г. Ткачова, О. Ярошенко та ін.

Передумовою виникнення інтересу до проблеми інтеграції змісту хімічної освіти стала потреба в гуманізації та гуманітаризації змісту навчання. Як зазначають К. Чермит і В. Левченко, «сьогодні є реальна можливість дати людині оволодіти не лише базовими професійними знаннями, але і загальнолюдською культурою, на основі якої можливий розвиток усіх сторін особистості, врахування її суб'єктивних потреб і об'єктивних умов, пов'язаних з матеріальною базою у кадровому потенціалі освіти. Розвиток особистості в гармонії із загальнолюдською культурою залежить від рівня засвоєння базової гуманітарної культури. Ця закономірність зумовлює культурологічний підхід до відбору змісту освіти. В зв'язку з цим, самовизначення особи у світовій культурі - стрижнева лінія гуманітаризації змісту освіти» [10, с. 159].

Ми згодні з Є. Герасимович, що методологічною основою інтеграції освіти служить філософська ідея цілісності людини і необхідності інтеграційного підходу до вивчення дійсності. У контексті філософії освіти інтеграція постає як одна з найважливіших тенденцій розвитку науки, суспільства, виробництва, культури, освіти. Інтеграційна взаємодія науки, освіти і виробництва має глобальний характер [4, с. 11].

Поняття «інтеграція знань» стосовно змісту вищої педагогічної освіти О. Чухіною трактується як об'єднання в допустимих межах на кожному етапі професійної підготовки узагальнених знань, котрі є основою для формування узагальнених понять, в яких фіксується сутність результатів конкретної практичної педагогічної діяльності [11, c. 94].

Ми підтримуємо думку Т. Живокоренцевої про те, що принцип інтеграції співвідноситься з гуманістичною спрямованістю сучасної освіти, орієнтацією на створення умов для розвитку людини у всіх сферах його життя. Гуманістичні орієнтири в здійсненні інтеграції змісту освіти виявляються в презентації майбутнім педагогом різних способів інтеграції знань, завдяки освоєнню яких вони будуть розкриті в професійній діяльності, в розумінні життєвих ситуацій, в самоосвіті і самопізнанні - у всіх сферах життєдіяльності [5, с. 20].

У педагогічному словнику знаходимо тлумачення інтеграції навчання «як відбір та об'єднання навчального матеріалу з різних предметів з метою цілісного, системного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тем (тематична інтеграція); створення інтегрованого змісту навчання - предметів, які об'єднували в єдине ціле значення з різних галузей» [8, с. 16].

На думку І. Беха «інтеграція, як вимога об'єднання в ціле якихось частин чи елементів, вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можна створити в учнів цілісну картину світу» [2, с. 5].

М. Іванчук розглядає педагогічну інтеграцію як доцільно організований зв'язок однотипних частин і елементів змісту, форм і методів навчання в рамках освітньої системи, що веде до саморозвитку особистості [7, с. 53].

П. Самойленко і А. Сергєєв трактують інтеграцію як взаємопроникнення, взаємовплив, взаємозв'язок змісту різних навчальних предметів з метою формування у студентів комплексної, діалектично взаємозв'язаної системи наукових знань про навколишній світ або суспільне життя [9, с. 37].

Є. Іванченко визначає інтеграцію як свідоме, доцільне об'єднання та координацію елементів навчально-виховного процесу (які досягли стану зрілості) на гуманістичних засадах із урахуванням процесів глобалізації, що забезпечує цілісність й інформативну ємність знань та гармонійний розвиток особистості того, хто навчається; призводить до якісно нового рівня професійної підготовки майбутніх фахівців [6, с. 294]. Ми цілком підтримуємо думку автора і вважаємо, що інтеграція знань в фаховій підготовці є важливою умовою розвитку творчого, всебічно розвиненого, компетентного фахівця і сприяє професійному самовизначенню майбутнього вчителя хімії.

Мета статті - визначення ролі педагогічної інтеграції змісту освіти в реалізації професійного самовизначення майбутніх учителів хімії.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз робочих програм, змісту навчальних посібників, які використовуються під час підготовки майбутніх учителів хімії, показує, що вони формально роз'єднані й однобічно розкривають хімічні знання і не встановлюють зв'язок із майбутньою професійною діяльністю. Студенти зазнають труднощів при одночасному, або послідовному вивченні таких навчальних дисциплін.

У нашому дослідженні ми прагнемо розкрити рівень дидактичного синтезу хімічних, природничих, психолого-педагогічних і методичних дисциплін. Інтегруючим фактором є проблема, пов'язана з розвитком у студентів вміння вирішувати навчально-професійні задачі в процесі формування професійного самовизначення майбутнього вчителя хімії.

Ми дотримуємося точки зору М. Берулави, котрий вважає, що будь-яка навчальна дисципліна як певна цілісність включає в себе два блоки: основний, куди входить той зміст, заради якого предмет включений в навчальний план, а також процесуальний блок, який забезпечує засвоєння цього змісту [1, с. 46]. Отже, інтеграція знань на рівні навчальних предметів може здійснюватися відповідно до цих блоків.

Таким чином, ми вбачаємо необхідність виділити два можливих способи інтеграції знань у професійній підготовці майбутнього вчителя хімії, котрі мають бути тісно поєднані між собою:

1. Змістовий - інтеграція дисциплін, що вивчаються студентами, котра здійснюється на основі виділення провідних понять міжпредметного характеру у процесі навчання. Така робота здійснюється на основі виділення взаємопов'язаних об'єктів для вивчення в курсі дисциплін професійної підготовки.

2. Організаційний - способи дії і взаємопов'язані з ними пізнавальні підходи, навчально-пізнавальні проблеми, технології, засоби і методи навчання. Даний спосіб вимагає зміни організації освітнього процесу на основі командної взаємодії викладачів хімічних дисциплін, психології, педагогіки і методики навчання.

Формуванню цілісної картини світу, органічному сприйняттю культури у студентів-хіміків перешкоджає самостійність предметів, що вивчаються, їх слабкий зв'язок один з одним. Тому під час відбору змісту курсів, що викладаються в педагогічних закладах вищої освіти має бути дотриманий баланс між науковою фундаментальністю хімічних знань, практичним значенням фізичних та біологічних знань для опису хімічних процесів, математичними розрахунками, знаннями з педагогіки, психології та методики навчання хімії. Реалізувати цей баланс можливо за рахунок метапредметної інтеграції законів, теорій, методів фізики, математики, біології та знань з інших дисциплін, передбачених начальним планом підготовки майбутніх фахівців. Окрім того, з позиції міждисциплінарного підходу необхідна єдність в інтерпретації загально - наукових понять в різних дисциплінах. На нашу думку, таке поєднання знань є необхідною складовою навчального процесу, що дозволить підготувати всебічно розвиненого вчителя природничих дисциплін, сформує професійне самовизначення майбутнього вчителя хімії.

Під час підготовки фахівців з хімії на природничо-географічному факультеті Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка під час вивчення навчальних хімічних дисциплін відбувається широке впровадження педагогічної інтеграції.

Щоб в повній мірі втілити в систему підготовки вчителів хімії інтегративний підхід необхідне методичне опрацювання змісту навчальних предметів, узагальнення і ретельна систематизація інформації.

Наприклад, під час вивчення енергетики хімічних процесів в курсі Фізичної і колоїдної хімії міжпредметну інтеграцію представляємо взаємозв'язком з такими дисциплінами, як фізика (фізичні закони, зокрема I і II начал термодинаміки, закон Гесса), математика (алгебраїчні розрахунки), біологія (термодинаміка обміну речовин і енергії в живих системах).

Важливим засобом і методом навчання є розв'язування розрахункових задач, котре сприяє свідомому засвоєнню теоретичних хімічних знань; розширенню світогляду; вихованню самостійності; встановленню міжпредметних зв'язків тощо. То ж і розрахункові хімічні задачі мають поєднувати в собі знання з інших дисциплін. Зокрема, це можуть бути такі задачі:

1. Розрахуйте концентрацію [H+] і рОН в слізній рідині, рН якої дорівнює 7,4.

2. Обчислити осмотичний тиск крові жаби, якщо осмотична концентрація її крові за 7°С становить 220 ммоль/л.

3. Обчисліть кількість теплоти (кДж) під час утворення 1,8 кг глюкози в результаті реакції фотосинтезу [3, с. 327].

Немає жодного сумніву, що підготовка майбутніх фахівців, в тому числі і вчителів хімії, не може відбуватися без широкого впровадження ІКТ в освітній процес, оскільки це значно розширює можливості розкрити суть і зміст хімічних понять, законів, теорій. Вважаючи на особливу складність опанування блоку фахових хімічних дисциплін, що вимагає великого обсягу самостійної роботи студентів, інтеграція хімічних знань і сучасних інформаційних технологій під час їх вивчення є актуальним і має забезпечити результативний освітній процес.

Наприклад, використання програмного пакету Excel під час вивчення майбутніми вчителями хімічних дисциплін істотно скорочує час, відведений на обробку експериментальних даних і коректне представлення результатів, що активізує роботу студентів під час проведення лабораторного практикуму; студенти бачать переваги застосування комп'ютерної обробки даних під час вивчення реальних фізико - хімічних процесів. Окрім того, за допомогою електронних таблиць Excel студенти мають можливість розв'язувати задачі з курсу Фізичної і колоїдної хімії на інтегрованих заняттях, які вбудовуються в поточні заняття. Такі заняття проводяться в комп'ютерному класі і мають на меті вирішення цілої низки завдань та відпрацювання певних навичок зі студентами в малих групах. До того ж засоби ІКТ можуть бути використані для моделювання складних хімічних експериментів, експериментальної установки для дослідження хіміко-технологічних процесів, а також створення імітаційних моделей.

Під час проходження практики «Комп'ютерні технології в хімії» студенти знайомляться з різними навчальними комп'ютерними програмами, мультимедійними підручниками, комп'ютерними хімічними тренажерами, електронними підручниками, інформаційними ресурсами Інтернету тощо. Зокрема студенти працюють з такими відомими програмами як: «ChemLab», «NMR Simulator», «CS Chem3D Pro», «CrocodileChemistry», «ChemWindow v3.0», «Talbica NC 2.2», «Table v3.40», «ChemOffice», «HyperChem», «GAUSSIAN, GAMESS», «МОРАС», «CHEM SKRETCH», «3D VIWER» та ін. В той же час вони вже самостійно розробляють інформаційні продукти, створюють комп'ютерні моделі хімічних речовин та динамічні комп'ютерні моделі хімічних процесів.

Не можна не відзначити необхідність інтеграції хімічних знань з гуманітарними дисциплінами. Ми вважаємо, що ефективним напрямком гуманітаризації освіти є викладання хімічних дисциплін в культурно - історичному (соціально-культурному) контексті. Студенти повинні знати, як проходила трансформація знань в культурі і науці, як вони зберігалися, розвивалися і застосовуються в сучасному світі. В цьому ракурсі доречним є збагачення хімічних дисциплін знаннями, що розкривають боротьбу наукових ідей, біографічні відомості про видатних вчених, співвідношення наукових відкриттів із сучасними подіями світової історії, видатними досягненнями в літературі, музиці, живопису, залежність науково - технічного прогресу від особистісних якостей людини, його творчих здібностей. Важливе значення має персоналізація хімічних знань, яка розкриває зв'язок між особистістю і культурним середовищем певної епохи. Оскільки хімія наука експериментальна, то необхідно реалізовувати історико-наукову спрямованість навчального експерименту через включення в навчальний процес відомостей з історії хімії про наукові відкриття тих чи інших речовин, їх добування, розробка хімічного обладнання, особисті якості і заслуги вчених.

Для формування професійного самовизначення майбутніх учителів хімії потрібні не тільки глибокі знання з фахових предметів, а й перенесення особливостей професійної діяльності в процесі навчання на формування вмінь під час аналізу педагогічної ситуації, вміння виконувати певний комплекс розумових дій. В цьому ракурсі найбільш ефективними формами здійснення інтеграції дисциплін є задачі і вправи з хімії з професійним спрямуванням. Серед таких завдань важливе місце займають навчальні компетентнісно орієнтовані завдання (завдання міжпредметного змісту), пов'язані з життєвими ситуаціям та загальнокультурними цінностями, які носять метапредметний характер.

Зміст і розв'язок таких завдань є моделлю певної ситуації, яка виникає в професійній діяльності вчителя хімії, а дослідження цієї ситуації сприяє професійному розвитку студента, готує його до професійного самовизначення.

Компетентнісно орієнтовані завдання виступають ефективним інструментом для формування інтегрованих природничих та професійних компетентностей студента і водночас виступають ефективним засобом оцінювання і вимірювання рівня їх сформованості.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. У своєму дослідженні ми дійшли висновку, що використання інтегративного підходу під час підготовки учителів хімії в педагогічних закладах вищої освіти є необхідною складовою освітнього процесу і важливою умовою формування готовності майбутніх учителів-хіміків до професійного самовизначення. На нашу думку, такий підхід дозволить підготувати висококваліфікованого і всебічно розвиненого учителя хімії, котрий зможе з легкістю орієнтуватися як в хімії, так і в змісті інших фундаментальних дисциплін, здатного до саморозвитку і самоосвіти, фахівця з високою мотиваційною готовністю до професійно-творчої діяльності.

Проведене дослідження не охоплює всіх аспектів проблеми. Перспективи подальших розвідок вбачаємо в дослідженні впливу інтеграції традиційних та інноваційних форм, методів і засобів організації освітнього процесу на інтенсивність формування готовності до професійного самовизначення майбутніх учителів хімії.

Список джерел

педагогічний освіта гуманізація хімія

1. Берулава, М.Н. Теоретические основы интеграции образования. М.: Совершенство, 1998. -192 с.

2. Бех І. Д. Інтеграція як освітня перспектива. Початкова школа. 2002. №5. - С. 5-6.

3. Бохан Ю.В., Форостовська Т.О. Особливості викладання курсу «Загальна та неорганічна хімія» в професійній підготовці майбутніх вчителів природничих дисциплін. Науковий вісник Льотної академії. Серія: Педагогічні науки. 2019. Вип. 5. - С. 325-332.

4. Герасимович Е.Е. Междисциплинарная интеграция как условие развития правовой культуры студентов: автореф. дис… на получение научн. Степени канд. пед. наук: 13.00.01 / Сургутс. гос. ун-т. Санкт-Петербург, 2004. - 18 с.

5. Живокоренцева Т.В. Интеграция содержания образования в педагогическом колледже как проблема коллективного практикоориентированного исследования: дис…. канд. пед. наук: 13.00.01/ Институт образ. Взрослых Росс. акад. образования. Санкт-Петербург, 2005. - 256 с.

6. Іванченко Є.А. Сутність та структура поняття «інтеграція». Педагогічні науки. 2009. №52. - C. 288-296.

7. Іванчук М.Г. Психолого-педагогічні основи виховання особистості молодшого школяра в умовах інтегрованого підходу до навчання: дис…. д-ра психол. наук: 19.00.07 / К., 2005. - 473 с.

8. Короткий термінологічний словник з педагогіки / Уклад. С.Г. Мельничук, О.С. Радул, Т.Я. Довга, С.В. Омельяненко. - Кіровоград: Редакційно-видавничий відділ КДПУ імені В. Винниченка, 2004. - 35 с.

9. Самойленко П.И., Сергеев А.В. Интегративная функція обучения основам наук. М.: Специалист. 1995. №5-6. С. 35-41.

10. Чермит К.Д., Левченко В.Г. Высшее образование: реалии и перспективы. Майкоп: Редакционно-издательский отдел Адыгейского государственного университета. 2001. 237 с.

11. Чухина Е.В. Интеграция психологопедагогических и методических знаний в общепрофессиональной подготовке будущего учителя: Дис…. канд. пед. наук: - 177 с.

References

1. Berulava, M.N. (1998). Teoreticheskie osnovy integracii obrazovanija. [Theoretical basis of integration of education]. Moscow.

2. Bekh, I.D. (2002). Intehratsiia yak osvitnia perspektyva. [Integration as an educational perspective.].

3. Bokhan, I.V., Forostovska, T.O. (2019). Osoblyvosti vykladannja kursu zaghaljna ta neorghanichna khimija v profesijnij pidghotovci majbutnikh vchyteliv pryrodoznavchykh dyscyplin. [The peculiarities of teaching the course «General and inorganic chemistry» in professional preparation of future nature studies teachers]. Kropyvnytskyi.

4. Gerasimovich, E.E. (2004). Mezhdisciplinarnaja integracija kak uslovie razvitija pravovoj kul'tury studentov: avtoref. [Interdisciplinary integration as a mean of developing of law culture of students extended abstract of candidate's thesis]. Sankt-Peterburg.

5. Zhivokorenceva, T.V. (2005). Integracija soderzhanija obrazovanija v pedagogicheskom kolledzhe kak problema kollektivnogo praktiko - orientirovannogo issledovanija: dis. [The integration of the context of education in the pedagogical college as a problem of collective practically - oriented survey candidate's thesis]. Sankt-Peterburg.

6. Ivanchenko, Ye. A. (2009). Sutnist ta strukturaponiattia «intehratsiia». [The essence and the structure of the notion «integration»].

7. Ivanchuk, M.H. (2005). Psykholoho - pedahohichni osnovy vykhovannia osobystosti molodshoho shkoliara v umovakh intehrovanoho pidkhodu do navchannia: dis. [Psychologically - pedagogical basis of forming the personality of junior pupils in the conditions of integrated approach to studying: doctor's thesis]. Kyiv.

8. Melnychuk, S.H. ed., (2004). Korotkyi terminolohichnyi slovnyk z pedahohiky. [The brief terminological dictionary in Pedagogy]. Kirovohrad.

9. Samojlenko, P.I., Sergeev, A.V. (1995). Integrativnaja funkcija obuchenija osnovam nauk. [The integrative function of teaching the basis of sciences]. Moscow.

10. Chermit, K.D., Levchenko, V.G. (2001). Vysshee obrazovanie: realii I perspektivy. [Higher education: reality and prospective]. Majkop.

11. Chuhina, E.V. (2006). Integracija psihologo-pedagogicheskih I metodicheskih znanij v obshheprofessional'noj podgotovke budushhego uchitelja:dis. [The integration of psychologically - pedagogical and methodological knowledge in professional preparation of future teachers: candidate's thesis]. Omsk.

Размещено на Allbest.ru