Компетенції тренера-вчителя у процесі спортивного відбору та селекції у футболі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компетенції тренера-вчителя у процесі спортивного відбору та селекції у футболі

Дулібський А.В., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент кафедри футболу, докторант Львівський державний університет імені І. Боберського, м. Львів

Касіч Н. П. кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичного виховання і спорту Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Бінецький Д. О. кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичного виховання і спорту Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

У статті представлено основи компетентісного підходу щодо професійної діяльності тренера-вчителя з футболу у процесі спортивного відбору та селекції. Тренувати і навчати дітей, підлітків та юнаків грі у футбол - непросте, з багатьох точок зору, професійно-педагогічне завдання. Необхідно, перш за все, щоб тренер-вчитель як спеціаліст футболу зумів поєднати розуміння технічних, техніко-тактичних, тактико-стратегічних, з однієї сторони, а також виховних, комунікативних та психо-фізіологічних якостей з іншої. При цьому, тренер-вчитель завжди повинен враховувати вікові особливості розвитку своїх вихованців.

Відомо, що ранній перехід молодих талановитих гравців у професійні футбольні команди має, загалом, не зовсім передбачувані наслідки. Водночас, об'єктивною реальністю є той факт, що неможливо передбачити майбутній професійний рівень молодих гравців. Тому важливою професійною компетенцією тренера-вчителя є вміння вчасно "притримати", а потім "підштовхнути" свого талановитого вихованця при переході з одного рівня на інший, вищий за своєю вагомістю і значимістю.

Ключові слова: футбол, спортивний відбір, селекція, тренер-вчитель, компетенція. тренер професійний футбол вчитель

Dulibskyy A., Kasich N., Binetskyi D. Competenciesof a coach-teacherintheprocessofsportsselectioninfootball. Thearticlepresentsthebasicsofthecompetenceapproachtotheprofessionalactivityof a football coach-teacherin a processofsportsselection. Totrainandteachchildren, teenagersandyoungpeopletoplayfootballis a difficult, frommanypointsofview, professionalandpedagogicaltask. Itisnecessary, firstofall, thatthe coach-teacheras a footballspecialistwasabletocombinetheunderstanding o f technical, technical-tactical, tactical-strategic, ontheonehand, aswellaseducational, communicativeand psycho-physiological qualitiesontheother. Inthiscase, the trainer-teacher mustalwaystakeintoaccounttheagecharacteristicsofthedevelopmentoftheirplayers.

Itisknownthattheearlytransitionofyoungtalentedplayerstoprofessionalfootballteamshas, ingeneral, notentirelypredictableconsequences. Atthesametime, theobjectiverealityisthatitisimpossibletopredictthefutureprofessionallevelofyoungplayers. Therefore, animportantprofessionalcompetenceof a coach-teacheristheabilityto "hold" andthen "push" yourtalentedstudentinthetransitionfromoneleveltoanother.

Thecompetenceof a footballcoachshouldcoverallareasofteachingthebasicsofphysicaleducationandsportsatschoolageandprovides in-depthknowledgeinmanyareastoaddressissuesrelatedtothedynamicsandspecificsoflearningtoplayfootball. Particularattentionshouldbepaidtothedevelopmentofcreativegamethinkingandtheformationofcoordinationskills, whicharethebasisofmovementtechniquesandgameactions. For a coachofyoungfootballplayers, whoisendowedwithsuchcharacteristics, itis a determiningfactorinachievingresultsthatbringprofessionalsatisfactionandcreativesuccess.

Keywords: football, sportsselection, selection, coach-teacher, competence.

Постановка проблеми та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями

Нова парадигма освіти, що формується у сучасній педагогічній науці та практиці, передбачає створення сприятливих умов для самореалізації людини у сфері її професійної діяльності. Це вимагає пошуку таких педагогічних технологій, які максимально сприяли б формуванню соціально активної, творчої особистості, здатної до самостійної регуляції власної педагогічної діяльності.

Теорія і практика футболу багатогранна та знаходиться у постійному перманентному розвитку [1, 2, 5]. Час, який сильно прискорився в останні десятиріччя, і пришвидшив всі соціально-цивілізаційні процеси, диктує нові умови у всіх сферах діяльності сучасної людини. Футбол, як особливий вид людської діяльності, не є виключенням. Потужні інформаційні хвилі не дають можливості вільно почувати себе у сформованому старому, вимагають оновлених підходів і нового мислення, швидкої перебудови людської свідомості.

Таким чином, видається очевидним, що в постійному розвитку футболу та педагогічного досвіду, пов'язаного з програмами навчання [3, 4], фігура тренера повинна оновлюватися відповідно до еволюції цивілізаційних процесів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Компетентність тренера-вчителя з футболу повинна торкатися всіх сфер викладання основ фізичного виховання і спорту у шкільному віці та передбачає наявність глибоких знань у багатьох галузях для вирішення проблем, пов'язаних з динамікою та специфікою навчання грі в футбол [2, 5]. Особливу увагу, при цьому, необхідно звернути на розвиток творчого ігрового мислення та формування координаційних здібностей, котрі є основою техніки рухів та ігрових дій [1, 2, 3].

Для тренера юних футболістів, який наділений такими характеристиками, це є визначальним фактором в досягненні результатів, що приносять професійне задоволення і творчий успіх [1, 5]. І, як наслідок, застерігають від можливих помилок та зменшують ризик перешкодити зростаючим здібностям дитини. Дитячо-юнацький тренер повинен всім і собі особисто дати обіцянку, максимально наближену до клятви Гіппократа: "Не нашкодь ! А при можливості - допоможи !".

Дитячо-юнацький тренер-учитель повинен чітко розуміти, що його праця має освітньо-виховну цінність, творчі зусилля педагога моделюють життєве і спортивне майбутнє його вихованців [1]. Тренер-учитель - це диспетчер початкових вимог у житті та спорті для юних футболістів [5].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011 - 2015 роки за напрямом "Науково-методичні основи удосконалення системи підготовки спортсменів у футболі з урахуванням особливостей змагальної діяльності" (номер державної реєстрації - 0111U001722, шифр теми 2.3), а також теми 2.21 "Удосконалення системи підготовки на сучасному етапі розвитку футболу" згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2016 - 2020 рр. (номер державної реєстрації 0116U001618).

Метою статті є визначення основних компетенцій тренера-вчителя у процесі спортивного відбору та селекції у футболі.

У теоретико-методологічному дослідженні було використано такі методи:

1. Аналіз науково-методичних та науково-періодичних спеціалізованих літературних джерел.

2. Аналіз і синтез даних та матеріалів всесвітньої системи сполучених комп'ютерних мереж Інтернет.

3. Участь в конференціях, семінарах і он-лайн вебінарах Української асоціації футболу (УАФ) (Федерації футболу України) (ФФУ) 2001 - 2021 років.

Виклад основного матеріалу дослідження

Тренер-вчитель у процесі навчання дітей грі в футбол повинен добре знати і глибоко аналізувати процеси, що регулюють статеве дозрівання та сприятливі (сенситивні) і, що є також дуже важливим чинником спортивного відбору та селекції, несприятливі періоди, які є основою біологічного розвитку організму людини. Тому професійна компетентність тренера-вчителя як спеціаліста футбольної школи чи академії повинна бути вагомою і багатосторонньою в теоретико-методологічному та соціокультурному аспектах (рис. 1).

Рис. 1. Компетенції тренера-вчителя дитячо-юнацької футбольної школи

Кожен етап навчання, кожне навчально-тренувальне заняття, кожна якісно виконана вправа повинні викликати позитивні зміни в поведінці дітей та їх активну зацікавленість у тому, що вони роблять. Це благотворно впливає на загальне зростання дитини як особистості, її майбутній життєвий і спортивний прогрес, бажання продовжувати займатися цією прекрасною грою професійно чи просто для душі.

Діти мають переживати моральне задоволення та душевне піднесення, яке пов'язане з удосконаленням їх навичок, вмінь і можливостей бездоганно володіти своїм тілом і м'ячем. Вони повинні намагатись знати, як найкраще використовувати м'яч і власні можливості у навчально-тренувальних і змагальних умовах. Важливо, щоб з кожним новим днем, з кожним новим якісно проведеним навчально-тренувальним заняттям діти краще розуміли елементи розвитку гри, що надавало б їм можливість розвиватись і ефективно взаємодіяти з партнерами на футбольному полі.

Тренер повинен формувати світогляд юних футболістів з освітньої точки зору, навчати, розвивати і тренувати техніко-тактичні та рухові вміння, яких вимагає сучасна гра. Тренер футбольної школи змушений пояснити дітям складні індивідуальні чи командні дидактичні завдання за допомогою простої та доступної для дітей методики. Просте вміння тренера показати технічний прийом з м'ячем чи без м'яча є не повністю достатнім для розуміння дитиною загальних вимог гри в футбол. Необхідно знати, крім того, найкращі методичні прийоми і підходи для трансляції та передачі своїх знань. І застосовувати такі знання, вміння, прийоми та підходи впевнено і постійно.

Тренер зобов'язаний бути дуже гнучким психологічно, для того, щоб змінювати і пристосовувати свій особистий план дій у відповідності з новими набутими вміннями і досягнутими особистими успіхами своїх вихованців.

В навчально-тренувальному процесі тренер має враховувати такі важливі моменти:

- підтримувати на високому рівні особисту мотивацію для досягнення певних проміжних успіхів, яка стосується високого рівня власної методологічної, дидактичної та психологічної підготовленості;

- добре знати і адекватно оцінювати власні можливості та намагатися постійно удосконалюватися;

- максимально використовувати свої власні напрацювання та особисті професійні якості;

- розвивати власну філософію творчості, намагатися, наскільки це можливо, знаходити оригінальні та конструктивні рішення;

- бути максимально "гнучким" і вміти пристосовуватися до умов, в яких доводиться працювати.

- пам'ятати і доводити до розуміння кожного свого вихованця, що у добротному і злагодженому футбольному колективі є "золоте" правило: "Гравці говорять один з одним, а не один про одного".

Виконання цих неписаних правил - один з найважливіших аспектів створення в групі чи команді необхідної атмосфери, без якої успіхи у футболі неможливі. Тренер-вчитель організовує процес формування такої атмосфери (духу команди) і, у зв'язку з цим, він:

- у різних ситуаціях може бути для кожної дитини "тренером-батьком", "тренером-порадником", "тренером-другом", "тренером-взірцем для наслідування";

- може так продемонструвати виконання технічного прийому, щоб це було, перш за все, зрозуміло для дітей, а також красиво і естетично;

- уміє слухати юних футболістів та спілкуватися з ними;

- готовий обговорювати конструктивні пропозиції батьків;

- якщо дає обіцянку юному таланту або його батькам, то обов'язково все виконує;

- не дозволяє розгоратися конфліктам. Якщо ж конфлікт виник, то тренер зможе як погасити його, так і використати з виховною метою;

- уміє добре зорганізувати свою роботу і знає як реалізувати свої ідеї та програми;

- знає теорію і практику футболу, вікові основи теорії спортивного тренування, біомеханіки, фізіології, психології, педагогіки та інших дисциплін, і особливо - теоретичні основи спортивних ігор;

- розуміє, що перемоги в іграх виховують в юних футболістах дух переможця. Тому тренер націлений на досягнення результатів в іграх та змаганнях різного рівня, але не будь-якою ціною;

- працює з групою, командою, але при цьому знаходить час для уважного відношення до кожного юного футболіста;

- вчить юних футболістів з повагою ставитися до арбітрів і їх асистентів та шукати причини поразок не в них, а в самих собі та команді в цілому.

Тренер-вчитель повинен уникати:

- агресивної поведінки у роботі з дітьми;

- створювати ореол вседозволеності для улюбленців і не звертати уваги на інших дітей в команді;

- тренувати дітей, як дорослих;

- протягом тривалого часу застосовувати у процесі занять однакові навчально-тренувальні вправи;

- довго пояснювати дітям схему виконання завдань, часто переривати вправи і у перервах між ними розповідати, що діти роблять правильно, а що неправильно.

Людина, яка вирішує присвятити себе справі навчання і спортивної підготовки юних футболістів, повинна бути неймовірно закоханою у дитячо-юнацький футбол. Дуже часто такому тренеру-ентузіасту доводиться працювати в досить непростих умовах, серед яких найскладнішими є управління великою і неоднорідною групою, слабкість матеріально- технічної бази, відсутність глибокого навчально-методичного забезпечення. Професійна мотивація є тією психологічною величиною, яка дозволяє долати труднощі та розчарування. Спостереження за професійним зростанням вихованців і отриманими результатами, така мотивація може зростати і викликати професійний ентузіазм.

Тренер, який виконує професійну діяльність, пов'язану з фізичним вихованням дітей, займається делікатною і важливою для суспільства справою, тому що своєю освітньою діяльністю впливає на психофізіологічне формування дітей і розвиток їх особистості. Головним для дитячого тренера є відмова від застиглих схем та стереотипів навчання і тренування, взятих з дорослого футболу, що може не дозволити необхідним творчим здібностям дітей розвиватися як на індивідуальному рівні, так і на командному рівні. Тому робочі пропозиції та ігрові настанови повинні бути простими, зрозумілими та доступними для юних футболістів. В основі такого підходу необхідними є реальні вимоги до дітей і вимоги, створені професійною уявою тренера-педагога.

Учень повинен розглядатися як суб'єкт, а не об'єкт уваги і роботи тренера. Урахування природних вимог юного гравця дозволить тренеру найкращим чином підтримувати любов дитини до гри в футбол. Так, як добрий гравець знаходить правильне рішення складної ігрової ситуації під час матчу, так і класний тренер повинен бути скрупульозним в інтерпретації навчально-тренувальної чи змагальної ситуації. Це стосується як тривалого процесу навчання і виховання, тренування і удосконалення, так і майбутньої успішної змагальної діяльності. Таким чином, тренер отримує задоволення від організованого власними зусиллями творчого пошуку і знаходиться у потрібний час в необхідному місці та ефективно втручається в розвиток будь-якої змагально-ігрової ситуації.

Тренер-вчитель зобов'язаний уміти правильно оцінювати, чітко вибирати та відбирати, приймати рішення і продумано діяти. Особистий авторитет тренера-вчителя повинен базуватися на високій професійній компетентності, яку мають спочатку визнати і надалі визнавати його вихованці. Важливо і те, що відносини між тренером-вчителем та дітьми не повинні постійно опиратися виключно на жорсткі принципи "управління" і "керівництва" у вузькому розуміння даного контексту. Навпаки, відкрите і прозоре ведення цілеспрямованого діалогу з учнями, спланованого та заданого у дидактичні методики, дозволяє отримати найкращі результати для досягнення максимуму індивідуальних наявних і потенційних можливостей кожного вихованця.

Вчинки тренера-вчителя повинні сприяти виникненню довіри до нього з боку дітей. Особиста поведінка тренера- вчителя є основною передумовою того, щоб діти свідомо проявили свою готовність і бажання вчитися, тренуватися та постійно удосконалюватися.

Тренеру-вчителю з футболу доводиться вирішувати низку проблем, які стосуються взаємодії не тільки з однією людиною, що апріорі вже є досить складним завданням, але і з групою особистостей. Кожна із цих проблем має свої особливості, серед яких:

- техніко-тактичні, коли окремі ігрові характеристики повинні інтегруватися у техніко-тактичну поведінку різних ланок і ліній футбольної команди: як наслідок, треба навчати велику кількість дітей виконувати все разом і одночасно різні техніко- тактичні дії;

- тактико-стратегічні, оскільки досягнення мети вимагає задіювання різноманітних стратегій навчання, виховання і розвитку вже на початкових етапах співпраці тренера-вчителя з юними футболістами;

- проблеми психологічного характеру, які продиктовані різними особистісними характеристиками дітей, котрі входять до складу команди, і які повинні передусім успішно та результативно взаємодіяти у процесі навчально-тренувальних занять, навчальних, контрольних і офіційних ігор, а також у звичайних побутових умовах. Тренер-вчитель повинен зуміти визначити такі цілі та завдання ігрового плану, а це передовсім навчання основам гри, які задовольняли би вимоги всіх учасників педагогічного процесу.

Ще одним завданням тренера-вчителя є спрямовування діяльності команди на вирішення загальнокомандних завдань, при цьому максимальний акцент робиться на реалізації потенційних можливостей кожного гравця. На основі своїх особистих спостережень, вивчення потенціалу команди і власних дій тренер-вчитель повинен робити щодня:

- виокремлювати щоденні командні та індивідуальні завдання і знаходити шляхи їх професійного вирішення;

- задавати мотивацію всім гравцям команди під час численних етапів діяльності;

- уміти надати своєчасну психолого-педагогічну допомогу при виникненні передбачуваних і непередбачуваних складнощів як для одного гравця команди, так і для всього футбольного колективу.

Тому так важливо з перших занять встановити добрі взаємовідносини зі всією командою в цілому та окремо з кожним вихованцем. Це повинні бути відносини на основі взаємної довіри, які і надалі будуть підтримуватися та зміцнюватися.

Тренер-вчитель повинен робити все таким чином, щоб його власні учні поводилися так, як прийнято в колективі однодумців:

- говорити про власну активність, висловлюючись у множині, тобто, будучи складовою і невід'ємною частиною групи;

- виражати ентузіазм (будучи гравцем команди) друзям, рідним і тренерам;

- говорити про можливі особисті та ігрові проблеми з тренером і партнерами;

- активно і спільно, якщо це можливо, шукати вирішення цих проблем;

- розуміти і дорожити командною філософією, коли перемагають і програють разом;

- постійно вчитися і удосконалюватися.

Для вирішення важливих педагогічних завдань тренер-вчитель футбольної школи повинен дотримуватися таких основних принципів:

- завжди говорити у множині: "Ми перемогли", "Ми повинні досягнути...", "Ми повинні покращити...".

- конкретизувати перед командою основну мету навчально-тренувального заняття, змагальної діяльності, певного періоду діяльності.

- встановити правила поведінки команди на футбольному полі та у побуті: такі правила повинні відповідати віковим особливостям гравців, характеристикам спортивної сфери, доповнюватися виховними складовими (школа і сім'я), які сприятимуть разом із заняттям футболом процесу формування і розвитку особистості дітей.

- підкреслювати позитивні прояви змагальної та побутової поведінки заохочувальними конструкціями: "Молодець, це правильне рішення", "Прекрасна передача м'яча", "Добре, ти зробив те, що і треба було зробити". Використання позитивних словесних стимулів допомагає підтримувати високий рівень вмотивованості та бажання досягнути кращого результату понад власні можливості. На противагу, акцент, зроблений на помилках призводить до створення менталітету, який породжує побоювання припуститися помилок у грі.

- хвалити ігровий альтруїзм юних футболістів: аплодувати розумній передачі м'яча партнеру, надійній грі у захисті, підготовчим діям для створення чисельної переваги і правильного використання простору, здійснення перешкод супернику для подальших успішних дій партнера. Гравець, який демонструє в інтересах команди жертовність на футбольному полі, отримує моральні дивіденди, інші ж гравці отримують від тренера красномовне і зрозуміле послання-сигнал.

- перешкоджати в розумних межах проявам індивідуалістичної поведінки: у футболі задіяно один м'яч і 22 гравці. Моральне задоволення від володіння м'ячем треба гарантувати всім. Особливо важливо це у дитячому і юнацькому віці.

- стимулювати участь дітей у прийнятті рішень у діяльності команди, створювати можливість всім гравцям висловлювати свою думку і проявляти власні ідеї як на футбольному полі, так і в житті.

- заохочувати загальнокомандне проведення вільного часу. Зараз часто можна спостерігати як дитячо-юнацькі футбольні команди повним складом відпочивають і набираються сил на морі чи в горах. Такі ініціативи схожі на "відпочинок від спорту" професійних футболістів, де діти мають можливість краще пізнати один одного, створюючи базис для повного розуміння та майбутньої згуртованості на футбольному полі.

Висновки

1. Сучасна спортивна педагогіка класифікує футбол як найвищий прояв організованої діяльності та командного духу. Тому тренер-вчитель з футболу, який очолює таку колективну діяльність, повинен бути добре підготовленою та гармонійно розвинутою особистістю.

2. Оскільки футбол є невіддільною частиною українського суспільства, спеціалізоване навчання і кваліфікована спортивна підготовка якісних гравців є консолідуючим завданням також і для спеціалістів різних сфер, які миттєво та адекватно реагують на всі зміни у розвитку сучасного футболу.

3. Для повноцінних змін у системі спортивного відбору в українському футболі необхідними є зміни у суспільстві. В Україні є люди здатні стати каталізатором цих змін. Серед них - українські меценати, олігархи, великі промисловці, які демонструють бажання розвивати український футбол і мають для цього значні ресурси. Проте поки що не існує державної програми розвитку великої галузі, і кошти, здебільшого, вкладаються у розвиток аргентинської, бразильської, африканських і деяких інших економік футболу. Значно легшим завданням для таких керівників футбольних клубів є придбання вже готового продукту (висококваліфікованого гравця), аніж створення та доведення до рівня високої кваліфікації власного клубного вихованця.

Перспективи подальших досліджень полягають у науковому, науково-практичному і науково-методологічному пошуку розв'язання основних завдань спортивного відбору та селекції у системі дитячо-юнацького і професійного футболу України.

Література

1. Байрачний, О. (2021). Пріоритетність спортивного результату як головний деструктивний фактор у системі

підготовки юних футболістів 6-13 років. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), (8(139), 16-19.

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.8(139).02

2. Дулібський, А. В. (2020). Спортивний відбір у футболі як раціональна система педагогічного пошуку

обдарованих людей у галузі спорту. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), (8(128), 54-60.

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2020.8(128).13.

3. Дулібський, А. (2021). Організація спортивного відбору в системі дитячо-юнацького і професійного футболу Англії. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), (6(137), 60-65. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.6(137).14

4. Дулібський, А. (2021). Спортивний відбір, селекція та ігрова орієнтація футболістів у Бельгії. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), (7(138), 50-57. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.7(138).10.

5. Ніколаєнко, В., Осіпцов, А., Дуб, І., Кошолап, А., Вертель, О., &Баличев, М. (2021). Змагальна практика в

зарубіжному дитячо-юнацькому футболі. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), (8(139), 7-15.

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.8(139).01

References

1. Bairachniy O. Thepriorityofsportsresultsasthemaindestructivefactorinthetrainingsystemofyoungfootballplayers 6-13 yearsold. ScientificjournalNationalPedagogicalDragomanovUniversity. Series 15. Scientificandpedagogicalproblemsofphysicalculture (physicalcultureandsports). Issue 8 (139) 2021. DOI 10.31392/NPU-nc.series15.2021.8(139).02.

2. Dulibskyy A. (2020). Sportsselectioninfootballas a rationalsystemof a pedagogicalsearchtalentedpeopleinthesportsindustry. ScientificjournalNationalPedagogicalDragomanovUniversity. Series 15. Scientificandpedagogicalproblemsofphysicalculture (physicalcultureandsports). Issue 8 (128) 2020. DOI 10.31392/NPU-nc.series 15.2020.8(128).13.

3. Dulibskyy A. (2021). OrganizationofsportsselectioninthesystemofyouthandprofessionalEnglishfootball. ScientificjournalNationalPedagogicalDragomanovUniversity. Series 15. Scientificandpedagogicalproblemsofphysicalculture (physicalcultureandsports). Issue 6 (137) 2021. DOI 10.31392/NPU-nc.series15.2021.6(137).14

4. Dulibskyy A. (2021). Footballers'sportsselectionandgameorientationinBelgium. ScientificjournalNationalPedagogicalDragomanovUniversity. Series 15. Scientificandpedagogicalproblemsofphysicalculture (physicalcultureandsports). Issue 7 (138) 2021. DOI 10.31392/NPU-nc.series15.2021.7(138).10.

Nikolaienko V. etal. Competitivepracticeinforeignchildren'sandyouthfootball. ScientificjournalNationalPedagogicalDragomanovUniversity. Series 15. Scientificandpedagogicalproblemsofphysicalculture (physicalcultureandsports). Issue 8 (139) 2021.

Размещено на Allbest.ru