Розвиток вітчизняної гітарної освіти в умовах дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток вітчизняної гітарної освіти в умовах дистанційного навчання

Коваленко Анатолій Сергійович -

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інструментального виконавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

гітарна освіта дистанційна

Гітарне виконавське мистецтво та музична освіта гітаристів в Україні стали на шлях системного розвитку з середини ХХ століття. Велика кількість мистецьких заходів (концерти, конкурси, фестивалі тощо), на яких почала звучати класична гітарна музика на початку ХХІ століття підтверджує затребуваність суспільства до культурно-духовного збагачення. Розвиток цифрових технологій та інтернет ресурсів дозволили почути найкращих виконавців та майстер-класи провідних викладачів зазначеного музичного інструмента. Проте серйозним викликом для розвитку гітарної освіти України було запровадження дистанційного навчання з 12 березня 2020 року. В умовах відсутності якісної комп'ютерної техніки та високошвидкісного інтернету це стало загрозою для розвитку вітчизняної гітарної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З метою глибшого вивчення вказаної проблеми проаналізуємо джерела та рекомендації Міністерства освіти і науки України, де розглядався зазначений напрям функціонування освітнього процесу. Аналіз наукових праць дослідників гітарного мистецтва: В. Блажевича [1], В. Козліна [4], М. Михайленка [5], В. Паламарчука [7] та ін. дозволяє констатувати те, що ці автори не торкалися проблематики дистанційного навчання та її впливу на розвиток музичної освіти гітаристів.

Мета статті - виявити позитивні та негативні аспекти розвитку вітчизняної гітарної освіти в умовах дистанційного навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження

Велика кількість наявних сервісів та програмного забезпечення (платного і безкоштовного) дозволяють легко перейти в режим дистанційного навчання для ведення освітнього процесу лекційних курсів. У березні 2020 року виникла ситуація з тим, що частина педагогів не встигла швидко опанувати відповідні навички та отримала додаткове навантаження. Проте до кінця 2019 - 2020 навчального року ситуація дещо покращилася, відбулися семінари для педагогічних та науково-педагогічних працівників, де фахові інструктори розкрили набір можливостей дистанційного навчання та допомогли здобути необхідні знання та навички.

У Стандарті вищої освіти за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» галузі знань 02 «Культура і мистецтво» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти [Чинний від 2019-05-24] та Стандарті вищої освіти за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» галузі знань 02 «Культура і мистецтво» для другого (магістерського) рівня вищої освіти [Чинний від 2020-03-04] у частині «ІІ Загальна характеристика» зазначено, що інструментами та обладнанням для забезпечення освітнього процесу є: «музичні інструменти, комп'ютерне та програмне забезпечення, мультимедійні засоби у сфері музичної діяльності» [2, с. 5] та «музичний інструментарій, джерельна база, програмне забезпечення, мультимедійні засоби» [3, с. 5]. Проте в цих стандартах не зазначено якість комп'ютерного та програмного забезпечення, які з часом (за 5-7 років) стають не актуальними.

Перед здобувачами освіти, педагогами та керівниками закладів освіти час від часу постає проблема з оновленням комп'ютерної техніки для реалізації якісного освітнього процесу. І незначна частина зазначених суб'єктів (на нашу думку - близько 10 %) легко розв'язують цю проблему, проте для більшості - це питання не є пріорітетним, тому що потребує значного фінансового інвестування. Зауважимо, що для керівників мистецьких закладів освіти, одним із ключових завдань є оновлення та ремонт музичних інструментів. Прикладом для наслідування є зусилля ректора Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, народного артиста України, кандидата мистецтвознавства, професора О. Олійника, який забезпечив придбання музичних інструментів найвищого ґатунку коштом закладу [6].

Ще одним ключовим питанням у контексті дистанційного навчання є реалізація завдання «освітньо-професійної програми» Стандарту вищої освіти за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» галузі знань 02 «Культура і мистецтво» для другого (магістерського) рівня вищої освіти [Чинний від 2020-03-04]: «Здатність взаємодіяти з аудиторією для донесення музичного матеріалу, вільно і впевнено репрезентувати свої ідеї (художню інтерпретацію) під час публічного виступу» [3, с. 7]. Зауважимо, що вміння взаємодіяти з аудиторією є важливим аспектом не тільки для спеціальності 025 «Музичне мистецтво», але й для інших спеціальностей, зокрема 014.13 «Середня освіта (Музичне мистецтво)». Таким чином, питання здобуття навичок взаємодії з аудиторією в умовах дистанційного навчання залишається відкритим.

Спробуємо порівняти очну підготовку здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання із заочною формою навчання.

В інтерв'ю автору цієї статті ректор Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, народний артист України, кандидат мистецтвознавства, професор О. Олійник зазначив, що, починаючи з 1991 року до сьогоднішнього дня (станом на вересень 2020 року), кількість вступників на заочну форму навчання є дуже низькою, близько 15-20 осіб на всі спеціальності Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, абітурієнт зазначеної форми навчання має надати довідку про офіційне працевлаштування за спеціальністю (наприклад про те, що він є викладачем музичної школи). Зі сказаного робимо висновок про те, що, враховуючи специфіку спеціальності 025 «Музичне мистецтво» (розвиток творчих здібностей здобувача під пильним керівництвом високопрофесійного викладача), керівники закладів освіти при прийомі на роботу надають перевагу випускникам денної форми навчання.

Для проведення результативних дистанційних занять (які за своїм змістом балансують між денною та заочною формою навчання) спеціальностей 025 «Музичне мистецтво» та 014.13 «Середня освіта (Музичне мистецтво)», на нашу думку, необхідно забезпечити кожного викладача та здобувача вищої освіти якісною технікою. І якщо персональний комп'ютер чи ноутбук може бути присутній вдома в учасників освітнього процесу, то є ще такі речі, на які раніше не дуже звертали увагу. Зокрема, це наявність високошвидкісного інтернету, якісної вебкамери та мікрофона для живого спілкування.

З приводу високошвидкісного інтернету зазначимо, що в деяких селах може бути тільки мобільний інтернет низької якості або відсутній будь-який вид інтернету. Щодо якісної вебкамери, ми пропонуємо мінімальні параметри, яким вона має відповідати: частота оновлення кадрів - 60 кадрів за секунду (для плавного та чіткого руху), наявність кабеля ДОВ 3.0 (для швидкої передачі якісного відео онлайн), поле огляду - 90 градусів (для того, аби було видно не тільки обличчя музиканта, а й обидві його руки під час виконання музичного твору); вартість вебкамери з такими параметрами в інтернет-магазинах України становить близько 10 000 грн. Аналізуючи типи мікрофонів, зазначимо, що якісний студійний мікрофон потрібно підключати до ПК або ноутбука за допомогою звукової карти, яку потрібно купувати окремо; альтернативою може стати мікрофон, який підключається до ПК або ноутбука за допомогою ^Вкабеля (цей варіант простіший). Рекомендовані вимоги до параметрів мікрофона такі: інтерфейс: ^В 2.0, діапазон частот: 20 Гц - 20 кГц, низький власний шум для умов цифрового запису (вартість мікрофона з такими параметрами в інтернет-магазинах України становить близько 5 000 грн.).

Ми розуміємо, що одномоментно забезпечити всіх учасників освітнього процесу такою дорогою технікою дуже складно, тому рекомендуємо, як виняток, дозволити проводити індивідуальні фахові заняття зазначених вище спеціальностей очно, з дотриманням безпечної дистанції та маскового режиму.

Питання проведення групових практичних занять («Ансамбль», «Оркестр», «Хор» та ін.) також викликає сумніви та є причиною дискусій у колі педагогів. Якщо використовувати програмне забезпечення «2оот» або <^куре», то невеличка похибка в роботі інтернет мережі призведе до розсинхронізації в роботі музичного колективу. А набуття навичок музикування в творчих колективах є базовими для всіх музичних спеціальностей, тому що більшість випускників ЗВО не можуть реалізуватися як солісти, а працюють у складі ансамблю (дуети, тріо, камерні ансамблі і т. д.), оркестру тощо.

С. Шкарлет, т. в. о. міністра освіти і науки України, у контексті прогнозу зміни ландшафту потрібних професій зазначив, що «професії, пов'язані із забезпеченням здоров'я, навчанням, наданням індивідуальних послуг, творчістю залишаться актуальними, оскільки не можуть бути заміщені автоматизованими системами навіть із використанням штучного інтелекту» [9].

У публікації «Поступ команди МОН на зміцнення системи освіти і науки України: діджиталізація та онлайн-послуги» від 08 жовтня 2020 року на сайті МОН зазначено, що нова команда працює над зміцненням системи освіти і науки України, зокрема пропонує новації в освітньому просторі [8].

Нашу увагу привернуло питання «пілотування державних шкільних е- журналів та е-щоденників для закладів загальної середньої освіти» і можливість реалізації такого сценарію у закладах початкової мистецької освіти (для прикладу у музичних школах). На нашу думку, ці електронні документи можуть стати гарною альтернативою паперовим аналогам, проте виникає риторичне запитання: «чи можна об'єктивно оцінити виступ юного музиканта в умовах дистанційного навчання аналізуючи запис (низької якості) або через он-лайн програмне забезпечення (при низькій швидкості інтернету)?».

Позитивним, на наш погляд, є «Впровадження в школах інструментів для дистанційного навчання», зокрема використання «центру командної роботи Microsoft Teams for Education», який включає наступні опції: «завантаження матеріалів, можливість їх зберігати та ділитися ними; можливість додати електронні підручники/освітні ігри; розміщення оголошень, дайджестів для всіх учасників освітнього процесу» тощо [8].

Отже, підсумовуючи проблему розвитку вітчизняної гітарної освіти в умовах дистанційного навчання, спробуємо спрогнозувати її позитивні та негативні аспекти.

Позитивні аспекти розвитку вітчизняної гітарної освіти в умовах дистанційного навчання:

- мотивація учасників освітнього процесу до оновлення складових комп'ютерної техніки;

- стимул музикантам до створення відео свого виконання, аналізу його якості, усунення недоліків гри та запису тощо;

- реалізація концертів у пустому залі з подальшою трансляцією на телебаченні, або розміщенні в інтернет мережі;

- можливість створення коротких відео фрагментів музичного виконання (демо- версії) для розміщення у соціальних мережах, що може слугувати для профорієнтаційної роботи, популяризації музичного мистецтва, інформування суспільства про виконавця чи клас викладача.

Негативні аспекти розвитку вітчизняної гітарної освіти в умовах дистанційного навчання:

- відсутність живого контакту педагога та вихованця;

- неможливість очно скоригувати виконавські рухи (роботу лівої та правої руки, артистичні жести тощо);

- втрата здатності у наставника прибрати психічне та фізіологічне затиснення у виконавця;

- зниження сили емоційної підтримки педагога для вихованця, вона може стати більш формальною;

- повільна швидкість інтернет з'єднання та низька якість складових комп'ютерної техніки може завадити якісному освітньому процесу.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

В умовах дистанційного навчання вітчизняна гітарна освіта змінила вектор свого розвитку. Цільовою аудиторією виконавського гітарного мистецтва стали користувачі інтернет-ресурсів, а музична освіта гітаристів отримала нові можливості для вдосконалення. Проте залишаються фактори, які заважають у повній мірі реалізувати позитивні зміни. Основними вважаємо такі: відсутність живого спілкування між педагогом і здобувачем освіти, нестабільна швидкість інтернет з'єднання у деяких регіонах України та низька якість складових комп'ютерної техніки у частини учасників освітнього процесу.

Перспективи подальших наукових розвідок убачаємо в дослідженні організації освітнього процесу гітаристів в умовах очного навчання з елементами дистанційного (змішаного завчання).

Список джерел

1. Блажевич В. О. Еволюція розвитку виконавських традицій гітарного мистецтва у вітчизняному культурно-освітньому просторі. Естетика і етика педагогічної дії. 2017. Вип. 15. С. 107-115.

2. ДСТУ 727:2019. Стандарт вищої освіти за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» галузі знань 02 «Культура і мистецтво» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. [Чинний від

2019- 05-24]. Вид.офіц. Київ: Міністерство освіти і науки України, 2019. 17 с.

3. ДСТУ 368:2020. Стандарт вищої освіти за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» галузі знань 02 «Культура і мистецтво» для другого (магістерського) рівня вищої освіти. [Чинний від

2020- 03-04]. Вид.офіц. Київ: Міністерство освіти і науки України, 2020. 14 с.

4. Козлін В. Й. Гітара. Українська музична енциклопедія / редкол.: Г. Скрипник (голова) та ін. Київ: Інститут мистецтвознавста, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2006. Т. 1: [А-Д]. С. 462-465.

5. Михайленко М. П. Проблеми популярного інструмента. Музика: журнал з питань музичної культури. 1982. № 5 (221). С. 25-27.

6. Олійник О. Л. Ні слова про політику. Представлення нового концертного рояля Steinway &sons 15.11.2019. URL: http://odma.edu.ua/news/3817 (дата звернення:.

7. Паламарчук В. А. Деякі проблеми адаптації практики сучасної західноєвропейської гітарної освіти в українській музичній педагогіці. Історія, теорія та практика музично-естетичного виховання: Збірник статей.: матеріали шостого всеукр. наук.-практ. сем., присвяч. 50-річному ювілею музично-педагогічного факультету (Дрогобич, 06 квітня 2012 р.). Дрогобич : ДДПУ ім. І. Франка, 2012. С. 87-95.

8. Поступ команди МОН на зміцненнясистеми освіти і науки України: діджиталізація та онлайн-послуги. URL:

https://mon.gov.ua/ua/news/postup-komandi-mon-na-zmicnennya-sistemi-osviti-i-nauki-ukrayini-didzhitalizaciya-ta-onlajn-poslugi (дата звернення:.

9. Шкарлет С. МОН прогнозує зміну ландшафту потрібних професій. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-prognozuye-zminu-landshaftu-potribnih-profesij - sergij - shkarlet (дата звернення: 12.10.2020).

REFERENCES

1. Blazhevych, V. O. (2017). Evoliutsiia rozvytku vykonavskykh tradytsii hitarnoho mystetstva u vitchyznianomu kulturno-osvitnomu prostori. [The evolution of the development of performing traditions of guitar art in the domestic cultural and educational space].

2. DSTU 727:2019. (2019). Standart vyshchoyi osvity za spetsial'nistyu 025 «Muzychne mystetstvo» haluzi znan' 02 «Kul'tura i mystetstvo» dlyapershoho (bakalavrs'koho) rivnya vyshchoyi osvity. [Standard of higher education in the specialty 025 «Musical art» in the field of knowledge 02 «Culture and art» for the first (bachelor's) level of higher education]. Kyiv.

3. DSTU 368:2020. (2020). Standart vyshchoyi osvity za spetsial'nistyu 025 «Muzychne mystetstvo» haluzi znan' 02 «Kul'tura i mystetstvo» dlya druhoho (mahisters'koho) rivnya vyshchoyi osvity. [Standard of higher education in the specialty 025 «Musical art» in the field of knowledge 02 «Culture and art» for the second (master's) level of higher education]. Kyiv.

4. Kozlin, V. Y. Hitara. (2006). Ukrainska muzychna entsyklopediia. [Guitar. Ukrainian music encyclopedia: in 5 volumes]. Kyiv.

5. Mykhajlenko, M. P. (1982). Problemy populyarnoho instrumenta. [Problems of a popular tool].

6. Oliinyk, O. L. (2019). Ni slova pro polityku. Predstavlennia novoho kontsertnoho roialia «Steinway & sons». [Not a word about politics. Presentation of a new grand piano «Steinway & sons»]. Odessa.

7. Palamarchuk, V. A. (2012). Deyaki problemy

adaptatsiyi praktyky suchasnoyi

zakhidnoyevropeys'koyi hitarnoyi osvity v ukrayins'kiy muzychniy pedahohitsi.[Some problems of adaptation of the practice of modern Western European guitar education in Ukrainian music pedagogy].Drohobych.

8. Postup komandy MON na zmitsnennia systemy osvity i nauky Ukrainy: didzhytalizatsiia ta onlain-posluhy. (2020). [Progress of the MES team to strengthen the education and science system of Ukraine: digitalization and online services].

9. Shkarlet, S. (2020). MONprohnozuie zminu landshaftu potribnykh profesii. [The Ministry of Education and Science predicts a change in the landscape of the required professions].

Размещено на Allbest.ru