Оцінювання рівня взаємозв’язку параметрів фізичної підготовленості та варіаційної пульсометри студентів закладів вищої освіти в процесі фізичного виховання

статье приведены результаты корреляционного анализа показателей физической подготовленности и вариационной пульсометрии (в разных состояниях: до, во время и после функционального тестирования) студентов 17-19 лет, установлены достоверные взаимосвязи различной силы между соответствующими параметрами. Показана степень влияния механизмов регуляции сердечного ритма на результаты физической подготовленности по таким параметрам, как: бег 30 м; бег 30 м (с разбега); бег 60 м; бег 1000 м челночный бег (4 х 9 м); прыжок в длину с места; прыжок в длину с разбега; прыжок в высоту с места; тройной прыжок с места; поднимание ног за 30 с из положения лежа на спине; метание набивного мяча из положения сидя (вес мяча -1 кг); сгибание и разгибание рук в упоре лежа; наклон туловища вперед из положения сидя ноги врозь. На основе проведенного корреляционного анализа были получены новые данные, отражающие функциональные возможности организма студентов.

Ключевые слова: корреляционный анализ, физическая подготовленность, вариационная пульсометрия, регуляторные механизмы, студенты.

Samokish I.I., Smoliakova I.D. Assessment of the level of interrelation of parameters of physical fitness and cardiography of students of higher educational institutions in the process of physical education. The article presents the results of the correlation analysis of the indicators of physical fitness and cardiography (in different states: before, during and after functional testing) of students aged 17-19 years, and established reliable relationships of various strengths between the corresponding parameters. The degree of influence of the mechanisms of heart rhythm regulation on the results of physical fitness in the following parameters is shown: running 30 m; running 30 m (with a run); running 60 m; running 1000 m; run shuttle run (4 х 9 m); long jump from the spot; run jump; high jump from the spot; triple jump from the spot; raising the legs for 30 s from a supine position; throwing the ball from the sitting position (ball weight -1 kg); flexion and extension of the arms in a prone position; lean torso forward from a sitting position apart. Based on the correlation analysis, new data were obtained reflecting the functional reserves of the students' body. The most complex interaction of motor tests was observed with the parameters of cardiography in the state of relative muscle rest. Somewhat less correlation occurred between pedagogical tests and cardiography data in the early recovery period after functional testing. Only in 12 cases, there was a weak and average correlation between the indices of control ex ercises on physical fitness and cardiography during functional testing.

Key words: correlation analysis, physical fitness, cardiography, regulatory mechanisms, students.

Постановка проблеми

Фізична підготовленість є важливим показником стану здоров'я студентів [3]. Відомо, що активність кістякової мускулатури значно визначає резервування енергетичних ресурсів, ощадливе їхнє використання сприяє збереженню фізичного здоров'я на різних етапах онтогенезу [1]. Рівень розвитку фізичних якостей інформує про функціональні резерви організму людини та входить до складу провідної їх структури (блок реалізації діяльності) [6]. Однак дані фізичної підготовленості не дозволяють повною мірою виявляти морфо -функціональні особливості організму, а також отримувати інформацію про параметри фізичного розвитку і функціональних можливостей.

Вивчення питань, що виникають на стику знань біологічної природи людини, з одного боку, і знань в області фізичної культури, - з іншого, є актуальним. Найбільш важливим при цьому є фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної культури і спорту в зміцненні здоров'я студентів і підвищення рівня функціональних можливостей їх організму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато дослідників [5; 7-9; 11-13] вважають, що більш глибоке вивчення функціональних можливостей людини враховується певною мірою лише при підготовці спортсменів високого класу, а у фізкультурно-оздоровчому напрямі медико-біологічні методи знаходяться в початковій стадії використання. Безсумнівно, важливим завданням у сфері фізичної культури і спорту у закладах вищої освіти є розробка доступних фізіологічних критеріїв кількісної оцінки функцій організму, які дозволять науково обґрунтувати індивідуальний обсяг й інтенсивність фізичних навантажень у рамках освітнього процесу фізичного виховання. Також розроблені фізіологічні критерії дозволять обґрунтувати ефективність критеріїв з фізичної підготовленості за допомогою вивчення взаємозв'язків між ними.

Мета дослідження. Оцінити рівень взаємозв'язку між показниками варіаційної пульсометрії в різних станах та параметрами фізичної підготовленості.

Методи та організація дослідження. Обстежено 150 студентів (86 дівчат та 64 хлопців, які відносились до основної медичної групи) першого і другого курсів віком 17-19 років Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) та Одеської національної академії зв'язку імені О.С. Попова.

Варіаційна пульсометрія проводилась за методикою Р.М. Баєвского [2]. Ритм серцевих скорочень (за ЕКГ) оцінювали до початку навантаження в стані відносного м'язового спокою (після 5-7 хвилинного відпочинку на м'якому стільці), під час функціонального тестування в момент максимальної потужності навантаження (реверс) за методикою Д.М Давиденка і співавт. [4] та в ранній період відновлення (на велоергометрі), записувалось 50 кардіоінтервалів (R-R). До комплексу тестів з фізичної підготовленості увійшли 12 контрольних вправ: біг 30 м; біг 30 м (з розбігу); біг 60 м; біг 1000 м; човниковий біг (4 х 9 м); стрибок у довжину з місця; стрибок у довжину з розбігу; стрибок вгору з місця; потрійний стрибок з місця; піднімання ніг за 30 с з положення лежачи на спині; метання набивного м'яча з положення сидячи (вага м'яча - 1 кг); згинання та розгинання рук в упорі лежачи; нахил тулуба вперед з положення сидячи ноги нарізно. Експериментальні дані піддавалися статистичній обробці з застосуванням пакета статистичних програм SPSS 18. У роботі використовувався кореляційний (Пірсона) аналіз.

Виклад основного матеріалу дослідження. Внаслідок проведеного кореляційного аналізу параметрів фізичної підготовленості і показників варіаційної пульсометрії, що реєструвалися в стані спокою, під час реверсу функціонального тестування і в ранній період відновлення, після виконання дозованого фізичного навантаження були отримані нові дані щодо взаємодії відповідних параметрів (табл. 1-3). Отримані коефіцієнти кореляції дають відповідь на важливе питання впливу регуляторних механізмів серцевої діяльності на результати контрольних вправ з фізичної підготовленості.

Таблиця 1 Кореляційний взаємозв'язок показників фізичної підготовленості та варіаційної пульсометрії у стані відносного м'язового спокою студентів (п=150)

Примітка. * - р < 0,05; ** - р < 0,01, показаний достовірний взаємозв'язок.

Так, в результаті кореляційного аналізу було виявлено, що з біговими тестами, спрямованими на моніторинг швидкісних та швидкісно-силових якостей, слабо корелюють показники варіабельності серцевого ритму у спокої (табл. 1), крім результатів у бігу на 60 м та індексу напруги, які взаємодіяли на середньому рівні (г = 0,57).

Тестування «згинання та розгинання рук в упорі лежачи» та «біг 1000 м», які є критеріями силової витривалості та загальної витривалості, відповідно, позитивно (г = 0,29 ' 0,71) та негативно (г = - 0,27 ' - 0,66) корелювали зі всіма вихідними параметрами варіаційної пульсомерії (Мо, АХ, АМо, АМо/ДХ, Мо/ДХ, ІН), найбільш міцний взаємозв'язок відмічався з ІН та Мо/ДХ.

Контрольні вправи «човниковий біг (4x9 м)» та «потрійний стрибок з місця» також взаємодіяли слабкою та середньою силою з усіма параметрами регуляторних механізмів серцевої діяльності у стані відносного м'язового спокою.

В інших педагогічних випробувань у поодиноких випадках спостерігався слабкий зв'язок, результати тесту «нахил тулуба вперед з в.п. сидячи ноги нарізно» не мали достовірної кореляції з жодним параметром варіаційної пульсометрії у відповідному стані.

У момент реверсу велоергометричного навантаження показники математичного аналізу серцевого ритму мали деякий вплив на фізичну підготовленість лише за параметрами балансу симпатичного та парасимпатичного відділів (АМо/ДХ), амплітуди моди (АМо), індексу напруги (ІН) (табл. 2).

Найбільш вірогідний рівень тривалості кардіоциклу (Мо), різниця між максимальним і мінімальним значеннями тривалості кардіоциклу (ДХ) та їх співвідношення (Мо/ДХ) не мали достовірної кореляції з жодним контрольним педагогічним тестом.

Це пояснюється особливостями проведення функціонального тестування на реверсі, де ЧСС в усіх випробуваних знаходилась на рівні 153-155 уд.-хв-1, тому і параметри варіативності кардіоциклу були відносно однаковими у кожного випробуваного.

Також слід зазначити про зменшення кількості коефіцієнтів кореляції та сили кореляції між результатами варіаційної пульсометрії на реверсі та отриманими даними тестів з фізичної підготовленості порівняно з попереднім аналізом.

Таблиця 2 Кореляційний взаємозв'язок показників фізичної підготовленості та варіаційної пульсометрії в момент реверсу студентів (п=150)