Методична компетентність майбутнього керівника вокального ансамблю: категоріальний аналіз проблем

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Методична компетентність майбутнього керівника вокального ансамблю: категоріальний аналіз проблеми

Лимаренко Валерій Ігорович

Лимаренко Валерій Ігорович - аспірант кафедри музикознавства та музичної освіти Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Відповідно до сучасної парадигми освіти у вищих мистецьких освітніх закладах постає проблема конкурентоздатності фахівців у європейському освітньому просторі. Тенденції розвитку технологій зумовлюють зростання їх ролі у розвитку людства. Тому необхідно модернізувати інформаційно-освітнє та наукове середовище освітнього закладу та привести його у відповідність до сучасного рівня розвитку науки, технологій і виробництва. Одним із ключових напрямів є саме формування методичної компетентності майбутнього керівника вокального ансамблю.

Варто зазначити, що визначення компетентності як властивості і особливої якості особистості з'явилось у відносно недавні часи. Дедалі більше публікацій в науковій і діловій літературі розглядають компетентність як системотворчу особистісну якість будь-якого фахівця. Найчастіше поняття «компетентність» пов'язується з певною областю діяльності. Іншими словами, компетентність слід трактувати як певні сформовані навички особистості, які проявляються в своєчасній і якісно виконаній роботі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Педагогічна наука має певні досягнення у вивченні проблем компетентнісного підходу. Цю проблему розглядали у своїх працях І. Бех, Л. Берестова, Г. Бєліцька, Л. Масол, О. Овчарук, О. Олексюк, І. Родигіна, О. Савченко, Н. Хомський, Л. Хоружа, С. Шишова, О. Щолокова. У той же час зі зміною вимог сучасного суспільства до професійних якостей майбутнього спеціаліста актуальним є питання переходу професійної мистецької галузі на нову концепцію освіти, яка базується на компетентнісному підході. Вже проведені дослідження з методики формування виконавської майстерності майбутніх артистів ансамблів (Д. Бабіч) та методики роботи з вокальними та інструментальними ансамблями у вищих педагогічних навчальних закладах (Т. Пляченко), теоретико-культурологічні аспекти камерного ансамблю

Мета статті - розкриття сутності понять «методична компетентність», «вокальний ансамбль», «майбутній керівник вокального ансамблю» та їх вплив на формування майбутнього керівника вокального ансамблю.

Виклад основного матеріалу дослідження

Найбільш близькі між собою поняття «готовність» і «компетентність», які ми відповідно розрізняємо. Якщо готовність є характеристикою потенційного стану, який дозволяє фахівцю увійти до професійної спільноти і професійно розвиватися, то компетентність виявляється лише в реальній діяльності, втілившись із «внутрішнього» у «зовнішнє».

В. Козирєва, Н. Радіонова і А. Тряпіцин у своїх дослідженнях дійшли висновків:

Компетентність має діяльнісний характер узагальнених вмінь, що поєдуються з предметними вміннями і навичками в конкретних галузях;

Компетентність проявляє себе в умінні здійснювати вибір на основі адекватного самооцінювання в конкретної ситуації.

Вітчизняні науковці визначають компетентність як здатність застосовувати теоретичні знання та вміння у практичній діяльності вміння використовувати особистий педагогічний досвід, знання про специфіку діяльності і виконувати певні трудові функції.

Професійна компетентність сучасного фахівця - це складне багатокомпонентне поняття, що трактується у психолого-педагогічній літературі як сукупність знань, умінь і навичок, що визначають результативність праці; єдність теоретичної та практичної підготовки студентів; поєднання знань із професійно значущими особистісними якостями; система знань та вмінь педагога, що виявляється при вирішенні на практиці професійно-педагогічних завдань; система знань та вмінь, на основі яких формується творчий потенціал учителя та будується його діяльність.

Методичну компетентність науковці визначають по-різному. Спільним є розуміння, що методична компетентність це інтегративна сукупність знань вмінь і навичок, що характеризують особистість та опосередковують професійних досвід фахівця. Ми погоджуємося з висновками О. Лєбєдєвої [4] що методична компетентність - це знання в галузі дидактики, методики навчання предмету, уміння логічно, обґрунтовано конструювати освітній процес для конкретної дидактичної ситуації з урахуванням психологічних механізмів засвоєння. Наголошує на багаторівневості формування методичної компетентності Т. Сясіна і виділяє чотири рівні розвитку: інтуїтивний, нормативний, активний і креативний. І. Гребеньов підкреслює, що методична компетентність вчителя - це знатність сконструювати ефективний освітній процес для широкого кола педагогічних ситуацій в контексті навчальної дисципліни. Також автор зазначає факт формування методичної компетентності на знаннях і вміннях в області науково-теоретичної і психолого-педагогічної компетентності.

У нашому дослідженні ми спираємось на результати досліджень Л. Теряєвої, яка після аналізу визначення поняття методичної компетентності великої кількості дослідників (О. Олексюк, О. Щолокова, О. Мартинюк, Н. Цюлюпи, О. Ігна, Н. Соловова, Т. Сясіна, Ж. Фрицко та ін.) дійшла висновку, що методична компетентність - це інтегральна здатність особистості володіти методичними знаннями, вміннями контролювати і аналізувати освітній процес, оцінювати якість знань для досягнення мети, шукати нові шляхи та ефективні методи навчання, впевнено впроваджувати сучасні інноваційні методи і технології в освітній процес.

Предмет нашого дослідження передбачає аналіз сутності і структури методичної компетентності майбутнього керівника вокального ансамблю.

Сьогодні проблема виконавської підготовки вокаліста є однією з актуальних в музичній педагогіці України, адже спів - самий мобільний різновид виконавства. Традиційна система вокально-виконавської підготовки студентів мистецьких факультетів вищих педагогічних навчальних закладів потребує реалізації такого методологічного підходу, який би міг забезпечити інтеграцію мистецьких знань у систему фахової підготовки студентів і був би спрямований на відшліфування їхніх умінь виконавської майстерності та на оволодіння ними практичними знаннями, вміннями та навичками.

Сутність «вокальної підготовки» вивчається багатьма науковцями. Як цілісну систему зі складним динамічним утворенням розуміє вокальну підготовку Г. Стасько. На думку Ю. Юцевича, успішна вокальна підготовка досягається після виконання завдань: знати природу та механізми звукоутворення, закономірності формування співацького голосу, практично керувати процесом співу, розуміти сутність різних фонаційних явищ, вміти створити художньо - музичний образ тощо [5]. Аналіз навчальних планів, починаючи з 1991 року показав, що на опанування дисципліни «Вокальний клас» («Постановка голосу») в підготовці вчителя музики, поступово збільшувалася кількість аудиторних годин.

Ансамбль (фр.Ensemble- разом) в музиці має кілька значень. У музичному виконавстві цей термін означає будь-яке спільне виконання музичного твору. Тому такі сполучення, як тріо, квартет, квінтет та інші, називають ансамблями. У спільному музичному виконавстві є поняття ансамблевого виконання. Це мистецтво спирається на вміння виконавця розміряти свою художню індивідуальність відповідно до індивідуальності партнерів, що забезпечує злагодженість і гармонійність виконання в цілому.

Відповідно, вокальний ансамбль - це ансамбль, який багатоголосно виконує вокальні або вокально-хорові твори. Кожен ансамбль має керівника, який безпосередньо керує ансамблем в процесі розучування творів, підготовки до концертно-конкурсних виступів та самих виступів.

Відповідно до сучасних вимог, майбутній керівник вокального ансамблю після завершення підготовки має:

- знати теоретичний матеріал (фахові вимоги до керівника вокального ансамблю та специфіку його професійної діяльності; види, типи, ознаки, функції вокального ансамблю; принципи організації та діяльності вокального ансамблю; репертуар вокального ансамблю; робота з ансамблевими партитурами);

- володіти методикою роботи з вокальним ансамблем (методи формування навичок ансамблевого співу в процесі роботи над вокальними вправами та ансамблевими творами; методи репетиційної роботи та сценічної діяльності вокального ансамблю);

- демонструвати рівень готовності до практичної роботи з вокальним ансамблем в процесі роботи над творами для вокального ансамблю.

Оскільки вокальний ансамбль є цілісним утворенням, то він складається з компонентів.

Компонентами ансамблю є:

- виконавці (кількість яких обмежена від двох до десяти);

- музичний твір, що виконується;

- необхідний для виконання

- інструментарій.

Ансамбль може включати в себе такі складові як спів, декламацію, гру на музичному інструменті, хореографію, жест, рух, Усі ці компоненти виявляються в сумісній дії, бо тільки за таких умов можна створити музичний образ, сформувати зміст вокально-інструментальної композиції. Ансамблевий колектив може складатися з кількох груп - вокальної, хореографічної та інструментальної, які органічно поєднануються між собою. Специфічного, якісного виконання в такому колективі можна досягти, мобілізувавши усіх членів колективу на художню колективну творчість, бо кожний учасник тут стає і виконавцем, і творцем одночасно.

Отже, вокальний ансамбль - це художнє утворення, що вирізняється узгодженостю, злагодженістю, гармонії цілого і частини, об'єднання частин у цілісне і виникнення на цій основі нової якості [11].

В освітньо-професійній програмі 025.00.02 «Сольний спів» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зазначені програмні, загальні та фахові компетентності. Метою програми є підготувати компетентного конкурентоспроможного артиста ансамблю, викладача початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, здатного до концертно-виконавської та вокально-педагогічної діяльності. Надати вищу вокальну освіту з можливістю викладання у початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах.

Вокально-методична компетентність визначається як володіння методикою постановки голосу, методами розвитку вокальної техніки, культури співу, творчого потенціалу співака. Знання принципів класифікації співацьких голосів та вміння правильно визначити тип голосу співака. Спроможність проектувати вокально-педагогічний репертуар для різних типів співацьких голосів (дитячих, дорослих). Володіння методикою роботи над вокальними вправами, вокалізами, вокальними творами різної форми, жанру, стилю. Здатність застосовувати набуті знання і навички в процесі викладання сольного співу у початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах.

Висновки та перспективи подальшого розвитку напряму

виконавський вокаліст компетентність професійний

Формування методичної компетентності майбутнього керівника вокального ансамблю - це динамічний процес, який базується на теоретико-практичних знаннях, вміннях і навичках. Оволодіння методичною компетентністю надасть майбутнім керівникам вокальних ансамблів необхідні знання, уміння і навички для успішної підготовки і керівництва вокальним ансамблем.

Література

1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія: підручник для студентів, аспірантів та молодих викладачів / А. М. Алексюк. К.: Либідь, 1998. 560 с.

2. Браже Т. Г. Развитие творческого потенциала учителя / Т. Г. Браже // Советская педагогика. 1989. № 8. С. 89-94.

3. Кузьмина Н. В. Методы исследования педагогической деятельности / Н. В. Кузьмина. Л., 1970. 114 с.

4. Лебедева О. В. Развитие методической компетентности учителя как средство повышения эффективности учебного процесса в общеобразовательной школе: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Новгород, 2007. 24 с.

5. Лоцман Р. О. Особливості вокальної підготовки майбутніх вчителів музики в різних співацьких манерах [Електронний ресурс]: [стаття] / Р. О. Лоцман. Електрон. дані. 2015. Формат файлов: PDF / Adobe Acrobat. С. 69 71. URL: http://www.enpuir.npu.edu.Ua/bitstream/123456789/4753/1/Lotsman.pdfНазва з екрана.

References

1. Aleksyuk A.M. Pedagogy of higher education of Ukraine: history. Theory: textbook for students, postgraduates and young teachers / a.m. Aleksyuk. Moscow: Lybid publ., 1998, 560 P.

2. Brazhe T.G. Razvitie creative potential of the teacher / T. G. Brazhe // Soviet pedagogy. 1989. № 8. pp. 89-94.

3. Kuzmina N.V. Metody issledovaniya pedagogicheskoi deyatel'nosti [methods of research of pedagogical activity]. L., 1970. 114 P.

4. Lebedeva O.V. Development of methodological competence of teachers as a means of improving the effectiveness of the educational process in a general educational school: abstract of the dissertation. ... Kand. PED. Nauk: 13.00.01. Novgorod, 2007. 24 p.

5. Lotsman R.A. Features of vocal training of future music teachers in different singing manners [electronic resource]: [article] / R. A. Lotsman. An electron. data. 2015. file format: PDF / Adobe Acrobat. P. 69 71. URL: http://www.enpuir.npu.edu.Ua/bitstream/123456789/4753/1/Lotsman.pdf name from the screen.

Размещено на Allbest.ru