Інфографіка як засіб візуальної інтерпретації астрономічних понять у веб-дизайні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Інфографіка як засіб візуальної інтерпретації астрономічних понять у веб-дизайні

Оксана Мельник, Іван Селіванов

Оксана Мельник кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри дизайну та основ архітектури Національного університету «Львівська політехніка». Іван Селіванов студент-магістр кафедри дизайну та основ архітектури Національного університету «Львівська політехніка»

Анотація. Розглянуто науково-практичне завдання, пов'язане із проблематикою сприйняття та розуміння астрономічних понять. Вона складається з таких основних проблем; неспівмірність людського масштабу величезному космічному простору, неможливість організації далеких подорожей, з якої випливає відсутність безпосереднього досвіду, та науково-математичне обґрунтування й трактування результатів космічних спостережень. Вирішення цієї групи проблем передбачає застосування інфографіки як засобу візуальної інтерпретації астрономічної інформації з її подальшою реалізацією в контексті науково-популярного веб-сайту. Метою дослідження є пошук та визначення відповідних принципів інтерактивності інфографічного контенту з астрономії для їх імплементації в середовищі веб-сайту, що зможуть забезпечити краще засвоєння та усвідомлення тої чи іншої інформації про космічні об'єкти та явища. Методологія дослідження ґрунтується на системному підході до інфографіки як засобу візуальної інтерпретації астрономічних об'єктів та явищ. Це передбачає збирання джерельної (наукові публікації) та емпіричної баз (науково-популярні веб-сайти, зокрема, «Cosmos. The infographic book of space»), що висвітлюють характерні інтерактивні аспекти інфографічного подання матеріалу з астрономії, їх аналіз і синтез. Наукова новизна полягає у пошуку нових концептуальних ідей формування інтерактивної репрезентації космічних об'єктів і процесів засобами інфографіки в середовищі веб-сайту. Під час проведення дослідження було висвітлено основні способи та форми інтерпретації астрономічних понять, визначено інфографіку як компроміс між текстовою і графічною подачею матеріалу та як основний інструмент інформаційного дизайну, перераховано основні завдання інфографіки, розглянуто моделі взаємодії з користувачем і переваги форми реалізації інфографічного контенту у веб-середовищі сайту. На основі вище вказаного ряду результатів роботи було визначено принципи інтерактивного вираження науково-популярного контенту, що слугуватимуть вказівкою з формування інфографіки астрономічного матеріалу та зроблять її ефективним інструментом популяризації астрономії, суттєво вплинувши на дієвість її навчально-пізнавальної функції.

Ключові слова: інфографіка, візуальна інтерпретація, астрономічні поняття, інформаційний дизайн, вебсайт, веб-дизайн.

Melnyk Oksana, Selivanov Ivan. Infographics as a means of visual interpretation astronomical concepts in web design.

Background. This article focuses on the visual interpretation of astronomical data by means of infographics. The cause that stimulate us to research this matter is based on complex unresolved issue human perception and comprehension astronomical information. It comprises three main problems -- grand scale, absence experience and mathematic formulas that obstruct in further learning and make the people curiosity disappeared. We review a lot of related information and revealed the universal approaches that can be accomplished in order to facilitate understanding astronomical phenomena by a wide range of people. Objectives. The objectives of this study are to search and determine the approaches in creation of form interactivity by means of infographics on visual interpretation astronomical information in the context of website. Novelty. This research is aimed to determine and evolve new interactive infographic principles that provide high efficient way of learning astronomical concepts.

Methodology. Methods of this study are based on systematic approach to visual interpretation astronomical concepts under consideration. It includes reviewing scientific literature that covers issues of perception and understanding astronomical information, analysis of infographic websites examples and synthesis of information obtained. Results. The results of this study highlight the methods and forms of interpretation astronomical information that include audial and visual way, consider the infographics like compromise between text and graphics, single out an infographics as a main tool of information design to form it, review user- centered design as a way for better understanding target audience needs, find out the main tasks of method infographicalvisualisation, user interaction models that imply static, video/animation and interactivity and benefits of form the implementation in a website environment. Conclusions. Based on our research, we conclude the set of principles of interactive expression of infographic content, namely, principle that will serve like basis in the further design elaboration of website infographics and encourage the further researching.

Keywords: infographics, visual interpretation, astronomical concepts, information design, website, web design.

Постановка проблеми

Астрономія є невіддільною складовою людських знань про природу Всесвіту та привертає велику увагу значної кількості людей в усьому світі: від наукових кіл до пересічних громадян, чия діяльність мало пов'язана з космосом. За весь час існування людства було досліджено, винайдено, вивчено та викладено велику кількість інформаційного матеріалу в цій галузі знань. Технічний прогрес останніх десятиліть сприяв формуванню та вдосконаленню наших уявлень про Всесвіт шляхом накопичення інформації, яка весь час оновлюється та збільшується. Проте не завжди вона може бути сприйнятою та зрозумілою. Це пов'язано, насамперед, з великими масштабами нашого космічного простору, що значно перевищують усі звичні нам виміри та часто непідвладні людському розумінню. Крім того, відсутність відповідних технологій, що дозволили б людям далекі космічні подорожі, позбавляють їх можливості безпосереднього перебування в інших куточках Всесвіту, а небезпечні умови взагалі її нівелюють. Також слід зауважити, що астрономічна інформація інтерпретується за допомогою тексту, що ґрунтується на математичних формулах і графіках.

Цей фактор здатний відвернути інтерес до космічної науки навіть у обізнаних людей, слугуючи перешкодою для подальшого збагачення їх знань та уявлень про Всесвіт.

Таким чином, усі наведені факти диктують актуальність статті, що полягає у наявності проблематики сприйняття та розуміння складних астрономічних понять (явищ, процесів та об'єктів). Одним із її вирішень є проведення наукового дослідження та визначення на його основі базових принципів візуальної інтерпретації астрономічної інформації засобами інфографіки для її подальшої реалізації в контексті вебдизайну науково-популярного сайту.

Зв'язок із науковими чи практичними завданнями

Наше дослідження є одним із базових компонентів магістерської кваліфікаційної роботи, що присвячена розробленню інфографічної візуалізації астрономічних даних у середовищі вебсайту, призначеного для відповідних закладів, що популяризують астрономію.

Стан наукового вивчення та огляд останніх публікацій

З моменту виникнення інфографіки як засобу графічної інтерпретації даних в усьому світі було проведено велику кількість наукових досліджень, які стосувались її окремих аспектів і міждисциплінарних зв'язків, проте тема візуальної інтерпретації астрономічних понять у вебдизайні сайту засобами інфографіки залишилась практично не вивченою. Окремі дослідження авторів лише частково розкривають можливості інфографіки і в загальному плані, і в контексті певних ситуацій. Зокрема, дослідниця з університету при торговій палаті Таїланду (Бангкок) Варалак Сірічароен розглядає інфографіку як ефективний засіб візуалізації інформації та висвітлює особливості її розроблення [15], доцент університету «Ішик Бану» (Туреччина, Стамбул) ІнансУян Дур в одному зі своїх досліджень висвітлює типи презентації контенту та підкреслює важливість інтерактивності в контексті візуальної комунікації в мережі інтернет [3], професорки з університету «Квінз» (Канада, Кінґстон) та університету «Раєрсон» (Канада, Торонто) Сиднеєве Матрікс та Яґріс Годсон відповідно у своїй спільній роботі позиціювали інфографіку як засіб для онлайн-навчання й викладання [9], дослідники Лейн Гарісон, Катаріна Рейнеке та Ремко Чанґ визначили позитивний вплив естетично привабливої інфографіки на швидкість і ефективність сприйняття людиною тої чи іншої інформації [5]. Серед усіх дослідників слід відзначити роботу Гешама Ґалаля Хасана, в якій він найбільш вичерпно та ґрунтовно проаналізував візуальну інтерпретацію даних у формі інфографіки з акцентом на інтерактивному користувацькому досвіді, наводячи приклад природного астрономічного явища - фаз Місяця. Водночас, поза увагою дослідника залишились особливості принципів її формування та представлення в контексті веб-дизайну, як це пропонується в нашій роботі.

Таким чином, слід зауважити відсутність представлення цілісної картини задекларованої проблеми та потенціалу можливостей інфографічного подання в контексті навчального вебсайтуз астрономії як одного з ефективних майданчиків її наукової популяризації серед широких верств населення, тим самим залишаючи проблему відкритою для подальшої розвідки про принципи формування інтерактивної інфографіки саме астрономічних даних у веб-дизайні.

Мета статті - визначити низку логічних формотворчих інтерактивних принципів візуальної інтерпретації астрономічних понять засобами інфографіки в контексті веб-дизайну сайту.

Наукова новизна статті полягає у віднайдені нових концептуальних принципів інтерактивної інтерпретації астрономічних даних засобами інфографіки в контексті середовища веб-сайту задля унаочнення конкретних астрономічних понять.

Виклад основного матеріалу

Для досягнення зазначеної мети слід виділити два основні способи інтерпретації астрономічних даних -- звуковий та візуальний. Останній, у свою чергу, поділяється на текстовий, графічний та інфографічний, що в синтезі утворюють домінантну та другорядну форми вираження контенту. Наприклад, текстова інформація про певну астрономічну подію може бути виражена повністю у вигляді тексту, або частково, доповнюючись ілюстративним матеріалом. Під графічним способом розуміється домінування графічних зображень і фотографій з мінімальним вмістом тексту, та інфографічний, в якому саме зображення не просто розкриває та доповнює зміст тексту, але й виконує певну дидактичну функцію, що полягає у формуванні відповідного графічного композиційного вирішення, що розкриває суть розглядуваного космічного об'єкта, явища чи процесу.

У своїй книзі Колін Веар [16] розглянув взаємовідносини між текстовою та графічною формою подання матеріалу і встановив ключові переваги кожної з них. На його думку, текст є найкращим у вираженні абстрактних концептів для супроводу процедурної інформації, логіки комунікативної програми та формулювання умовних абстракцій розглядуваних явищ. У свою чергу, зображення мають переваги у виявленні структурних взаємовідносин, репрезентування деталей та зовнішнього вигляду, локалізації інформації та запам'ятовування. Таким чином, інфографіку можна вважати певним компромісом між цими двома формами вираження інформації, зокрема астрономічної, якою оперує інформаційний дизайн.

Інформаційний дизайн, відповідно до визначення професорки Ізабели Мейреліш, є практикою комунікаційного дизайну, головним завданням якого є інформування про певний факт навколишньої дійсності, на противагу переконуванню, яке широко використовується в рекламній діяльності [10].

Інфографічна репрезентація даних, зокрема, пов'язаних з наукою астрономією, є складовою інформаційного дизайну. Вона передбачає поетапну логічну та графічну розробку інфографіки, що становить візуалізацію інформації, шляхом поєднання навчальної наочної графіки (ілюстрації, символи, карти, діаграми) із текстовим компонентом. Остання покликана розширити знання людини та її розуміння про астрономію, донести інформацію про той чи інший астрономічний об'єкт, явище чи процес.

Задля того, щоб матеріал був доступним і зрозумілим, слід визначити потенційну аудиторію, для якої він буде реалізований. Цього можна досягти, зокрема, за допомогою методики цільового підходу до споживача інфографічного контенту (user-centered design), що передбачає розуміння потреб людини саме в цій інформації. Подібний підхід був застосований у дипломній роботі Марії Ержавець [4] «Нейтронна зоря. Інфографічний плакат», яка провела відповідні дослідження цільових груп.

Крім визначення аудиторії потенційних споживачів інфографічного контенту з астрономії, слід визначити завдання, які він має виконувати. Зокрема, дослідники Ірена Пуляк, Мальґорцата Вічорек-Томашевська [13] визначили основні завдання інфографіки:

- посилювати прогрес засвоєння матеріалу, зокрема складного для базового розуміння;

- полегшувати процес запам'ятовування інформації;

- сприяти творчому мисленню глядачів цього контенту;

- збагачувати їх уяву та інтуїтивне відчуття розглядуваних об'єктів і процесів;

- допомагати впорядковувати та структурувати знання.

Також варто зауважити, що інфографіка може мати різні моделі взаємодії з користувачем. Згідно з Галалем Гешалем Хамамом, вони поділяються на статичну (інтерпретація матеріалу, а саме, астрономічної інформації, що ґрунтується лише на нерухомій наочній демонстрації досліджуваного явища, що виключає усі можливі елементи руху його компонентів), анімаційну (передбачає інтерпретацію контенту у формі потоку статичних кадрів з певною частотою, послідовність яких визначає зміст цього поняття з астрономії) та інтерактивну моделі (визначає безпосереднє залучення користувача до взаємодії з інфографічним контентом, організованим з використанням відповідних елементів інтерфейсу шляхом експериментів) [6, с. 3-4].

З точки зору форм реалізації астрономічної інфографіки вирізняються і фізичні, і віртуальні засоби реалізації. Останні становлять програмні забезпечення відповідних електронних обчислювальних пристроїв (стаціонарні комп'ютери, ноутбуки, планшети, смартфони тощо), які розширюють можливості друкованих носіїв. Це полягає у використанні відповідних моделей взаємодій з користувачем інфографічного матеріалу з астрономії, які передбачають застосування сучасних технічних і програмних засобів зі створення анімацій/ відеороликів та інтерактивних сценаріїв взаємодій. Використання таких технологій стає пріоритетом у навчальній та науково-популярній сфері, які дозволяють залучати в навчальний процес більш змістовні та ефективні наочні матеріали [18].

Інтерактивність інфографічного контенту з астрономії може бути реалізована як освітня комп'ютерна програма, мобільний додаток або веб-сайт. Останній варіант є найбільш доцільним для популяризації науки астрономії та належить до сфери веб-дизайну. З точки зору Дениса Бородаєва, веб-сайт є невіддільною складовою графічного дизайну та своєрідним інформаційним майданчиком [19, с. 5]. Таким чином, його потенціал разом з іншими веб-сайтами синергують у просторі глобальної всесвітньої павутини, дозволяють будь-якій інформації, у тому числі, астрономічній, бути загальнодоступною широкій аудиторії. Це забезпечуватиме, разом із використанням відповідних підходів інформаційного дизайну, її стійкий інтерес до астрономії.

Для визначення ключових принципів, пов'язаних з формуванням інтеракції як важливої складової ефективного сприйняття, було проведено аналіз відповідних сайтів, які репрезентують ті чи інші аспекти астрономії, зокрема, серед них було виділено наступні: «Cosmos. The infographic book of space» [12], «If the Moon were only 1 pixel» [17], «OMG Space» [14], «The Solar System to scale» [7], «Chrome Experiments - 100,000 Stars» [1], «Exoplanet Catalog (NASA)» [2], «NASA Spacecraft» [8].

Сайт «Cosmos. The infographic book of space» є одним з найвиразніших прикладів веб-сайтів інфографіки, присвячених астрономії, що комплексно розглядає усі її аспекти. Його стилістичне вирішення прямує до 2D-площинного мінімалізму «плаского» дизайну (flat design) астрономічних фактів. Арсенал інтеракцій на сайті є досить широким і дає можливість користувачеві переглядати матеріал, використовуючи відповідні елементи графічного інтерфейсу. Наприклад, «випадний список» (drop-downlist), з якого користувач може обрати відповідні варіанти задля отримання бажаної інформації про астрономічне явище. Зокрема, його використовують для наочної інтерпретації гравітації на планетах та їхніх супутниках, зображаючи процес підстрибування людини, висота стрибка якої визначає її силу. Веб-сайт є дворівневою структурою, що складається з 9-ти розділів та 99-ти сторінок, хоча не всі з них є доступними, оскільки сайт перебуває в процесі розроблення. Слід також зазначити ще й той факт, що концепція сайту базується на однойменній книжці-інфографіці [11], доповнює її своїм розширеним функціоналом з візуальної інтерпретації астрономічних об'єктів, явищ і процесів у формі інфографіки (Іл. 1-5).

Сайти «If the Moon were only 1 pixel», «OMG Space» та «The Solar System to scale» розкривають інформацію про масштабну модель нашої Сонячної системи, що пропорційна реальним відстаням між її складовими (Сонцем, планетами, супутниками) та їхніми розмірами (розмір Місяця 3474,2 км взято за 1 піксель). Особливістю графічного подання цих сайтів є двовимірне вирішення із залученням і векторної графіки («If the Moon were only 1 pixel») (Іл. 6), і растрових фотографій Сонця та планет («OMG Space» та «The Solar System to scale») (Іл. 7, 8). Інтерактивність веб-сайтів забезпечується, окрім прокручування контенту за допомогою смуг прокрутки, додатковими функціями. До прикладу, внутрішні посилання дають можливість користувачеві здійснювати миттєвий перехід від одного об'єкта (Сонця або планети) на інший, оскільки процес прокручування є досить тривалим. Окрім того, сайт «If the Moon were only 1 pixel» надає можливість імітувати рух зі швидкістю світла, що реалізується натисканням на елемент графічного інтерфейсу -- кнопки, а це справляє відповідне враження від масштабів нашої Сонячної системи.

Сайти «Chrome Experiments-- 100,000 Stars», «NASA Exoplanet exploration» та «NASA Spacecraft» (Іл. 9-11) відрізняються від вищеперелічених 3Б-графікою, яка створює ще більш реалістичну візуальну інтерпретацію космічної тематики. Перший вебсайт розкриває інформацію про розташування 119 617 сусідніх зірок. Інтерактивна 3Б-візуалізація дозволяє розглядати їх скупчення з усіх боків, а також регулювати масштаб від Галактики до самої зірки. Інфографічна візуалізація також розкриває інформацію про спектральний тип зірок за допомогою відповідної кольорової шкали від темно-червоного до фіолетового, що виражає величину їх температури та наочно показує розподіл відповідних зірок у межах галактичного простору. Сам веб-сайт є складовою проекту «Chrome Experiments». Другий сайт, окрім новин, присвячених дослідженням і відкриттям екзопланет, дає можливість їх вивчення інтерактивними засобами, що полягає в SD-огляді позасонячної планети з графічною візуалізацією її імовірного вигляду, наочно порівнюючи її діаметр із Землею, орбітальні характеристики та розміри батьківської зірки із нашим Сонцем. Крім цього, слід відзначити, що сайт дає можливість проаналізувати додаткову інформацію, яка розкриває загальну кількість відкритих екзопланет, їх типологію та методи відкриття, що демонструється відповідною інфографікою. Останній сайт наочно демонструє SD-візуалізації космічних зондів. Головною особливістю цього сайту є нестандартний підхід до інформаційної візуалізації. У ньому доступні два способи розкриття інформації - за датами пуску (розташовані в колонці зліва) або за зображеннями (розташовані сіткою на задньому фоні розглядуваного об'єкта). Слід відзначити, що всі об'єкти представлені розробниками у стані умовної невагомості, що імітує їх перебування в умовах відкритого космосу.

Ґрунтуючись на проведеному аналізі відповідних веб-сайтів, присвячених тим чи іншим аспектам астрономічних понять, варто виділити низку основних інтерактивних принципів репрезентування інформації з астрономії як базисів для подальшого формування інфографічного подання астрономічних даних у середовищі веб-сайту.

Зокрема такі:

- принцип масштабності - полягає у визначенні логарифмічної шкали масштабів, що визначає їх порядок, який ґрунтується на екстенсивних та інтенсивних величинах певних фізичних параметрів розглядуваних понять (об'єктів і явищ). Це передбачає, у свою чергу, інфографічне розроблення сторінок вебсайту з визначеним порядком масштабності. Наприклад, якщо розглядати просторовий розмір об'єкта, то візуально, масштаб однієї гранули на поверхні Сонця відповідає масштабу діаметру карликової планети Церери, або в контексті температурної шкали - температура твердого ядра нашої планети та фотосфери Сонця, відповідно до цього принципу також співвимірні, або ще низка інших фізичних властивостей певних астрономічних об'єктів, явищ і процесів з аналогічними масштабами. Це сприятиме формуванню структурованих і послідовних знань з астрономії у користувачів цього інфографічного контенту та дасть можливість зрозуміти ієрархію Всесвіту;

- принцип компаративності - передбачає візуалізоване порівняння процесів, явищ і об'єктів між собою за певними фізичними величинами. Воно може бути здійснене шляхом послідовного вибору кількох досліджуваних об'єктів і явищ із їх подальшим зіставленням і порівнянням між собою та використанням відповідних інфографічних елементів інтерактивної анімації в межах веб-сторінки. Це покликано допомогти користувачеві зрозуміти ступінь подібності та відмінності розглядуваних об'єктів, а саме - їхніх фізичних властивостей;

- принцип досвіду перебування - включає можливість використання технологічних засобів віртуальної реальності (virtual reality) в контексті веб-сайту. Завдяки їм користувачеві надається можливість поринути в імітацію реального відкритого космічного тривимірного простору з відповідними інфографічними елементами, що здатне справити на нього належне враження, посилити образні уяву й мислення та сприяти кращому розумінню космічних явищ та об'єктів;

- принцип формул - передбачає взаємодію користувача з інфографічним сайтом, яка відбувається шляхом маніпулювання значеннями фізичних параметрів розглядуваних космічних об'єктів і явищ у математичних формулах. Ця можливість реалізується шляхом введення у відповідні поля формули значення певних величин, які породжують візуальну трансформацію, що наочно демонструє зміни, які відбуваються (або відбувались би) з об'єктом за заданих параметрів;

Висновки

Отже, ґрунтуючись на проведеному дослідженні відповідної джерельної бази та емпіричних матеріалів, що стосуються інформаційного дизайну та веб-дизайну, було визначено:

- форми й способи інтерпретації астрономічних даних, а саме - візуальних (текстові, графічні та інфографічні) - та особливості їх поєднання;

- переваги та недоліки між текстовою та графічною формами подання матеріалу з астрономії;

- інфографічну форму подання даних, зокрема з астрономії, як компроміс між текстовою та графічною;

- поняття «інформаційний дизайн» та його головне завдання;

- інфографіку, зокрема астрономічну, як складову інформаційного дизайну, що, насамперед, передбачає візуальну інтерпретацію інформації з астрономії.

- дизайн-підхід -- проектування інфографічного матеріалу для цільового користувача, що значно підвищує дієвість її дидактичної функції, оскільки спирається на відповідний характер цільової групи;

- завдання, які має розв'язати інфографіка даних з астрономії, а саме - посилювати прогрес засвоєння матеріалу, полегшувати процес запам'ятовування, сприяти творчому мисленню, збагачувати уяву та впорядковувати знання;

- моделі взаємодії з користувачем - статична (використання статичної візуалізації інформаційного матеріалу), відео/анімаційна (динамічний потік статичних кадрів із заданою частотою їх послідовних змін) та інтерактивна (пряме залучення користувача до взаємодії з інфографічним контентом веб-сайту);

- дієвість віртуальної форми реалізації інфографічного контенту з астрономії як ефективного майданчика її популяризації серед широкого загалу;

- на основі проведеного аналізу відповідних веб-сайтів визначені основні принципи візуального вираження астрономічного контенту, а саме - принципи масштабності (послідовна логарифмічна шкала масштабів астрономічних об'єктів, процесів та явищ), компаративності (візуальне порівняння та зіставлення величин фізичних параметрів розглядуваних понять), досвіду перебування (реалізація технології віртуальної реальності в контексті інфографічного веб-сайту з астрономії) та формул (взаємо - дія користувача з астрономічним контентом шляхом маніпулювання значеннями формул, що проявляються у візуальній трансформації).

Перспективи подальших розвідок. Результати даного дослідження можуть стати відправною точкою для подальших наукових пошуків нових концептуальних підходів та ідей, пов'язаних із формуванням інтерактивної візуальної інтерпретації астрономічних понять засобами інфографіки у веб-дизайні сайту заданого спрямування.

Література

1. 100 000 Stars / Chang M. et al. URL: http://stars. chromeexperiments.com/ (дата звернення: 19.09.2019)

2. Brennan P., Walbolt K., Biferno A. Exoplanet Catalog. URL: https://exoplanets.nasa.gov/%0Aexoplanet-catalog/%0A (дата звернення: 20.09.2019)

3. Dur B. I. U. Interactive Infographics on the Internet. Online Journal of Art & Design. 2014. Vol. 2, No. 4 - pp. 1-14. - URL: http://www.adjournal.net/articles/24/241.pdf. (дата звернення: 12.09.2019)

4. Erjavec M. Neutron stars: An infographics poster: MA thesis / Department of Media Aalto University, 2018. 76 p.

5. Harrison L., Reinecke K., Chang R. Infographic aesthetics: Designing for the first impression. Human Factors in Computing Systems CHI '15: Proceedings of the 33rd Annual ACM Conference, Seoul, April 18-23, 2015. New York, 2015. pp. 1187-1190. DOI: 10.1145/2702123.2702545.

6. Hassan H. G. Designing Infographics to support teaching complex science subject: A comparison between static and animated Infographics: MFA thesis / Iowa State University. Ames, 2016. 127 p.

7. Hipschman R. The Solar system to scale. View the solar system to scale. URL:http://www. scalesolarsystem.66ghz.com/ (дата звернення: 18.09.19)

8. Ma Y. Nasaspacecraft. URL: https://www.nasaspacecraft.com/ (дата звернення: 21.09.2019)

9. Martix S.; Hodson J. Teaching with Infographics: Practicing New Digital Competencies and Visual Literacies. Journal of Pedagogic Development. Bedfordshire, 2014. Vol. 3, No. 2. pp. 17-27.

10. Meirelles I. Design for information: an introduction to the histories, theories, and best practices behind effective information visualizations. Beverly: RockportPublishers, 2013. 224 p.

11. North C., Lowe S. Cosmos. The infographic book of space. London: Aurum Press, 2017. 224 p.

12. North C., Lowe S. Cosmos. The infographic book of space. URL:https://cosmos-book.github.io/(дата звернення: 15.09.2019)

13. Pulak I., Wieczorek-TomaszewskaM. Infographics -- the carrier of educational content. Use of E-learning in the Developing of the Key Competences: monograph. Katowice, 2011. pp. 337-356.

14. Trudell M. OMG Space. URL: http://omgspace.net/(дата звернення: 17.09.2019)

15. Waralak V. Siricharoen. Infogragraphics: The New communication Tools in Digital Age. The International Conference on E-Technologies and Business on the Web (EBW2013): Proceedings of the First International Conference on E-Technologies and Business on the Web, Bangkok, May 7-9, 2013. Bangkok, 2013. pp. 169-174.

16. Ware C. Information Visualization: Perception for Design. San Francisco: Morgan Kaufmann Publishers, 2013. 536 p.

17. Worth J. If the Moon were only 1 pixel. URL: http://joshworth.com/dev/pixelspace/pixelspace_solarsystem.html (дата звернення: 16.09.19)

18. Безуглий Д. С. Огляд засобів комп'ютерної візуалізації для підтримки навчального матеріалу. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. Budapest, 2018. Vol. 6, No. 153. C. 11-14.

19. Бородаєв Д. В. Веб-сайт як об'єкт графічного дизайну: автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства: 05.01.03. Харків, 2004. 21 c.

References

1. 100 000 Stars / Chang M. et al. URL: http://stars. chromeexperiments.com/

2. Brennan P., Walbolt K., Biferno A. Exoplanet Catalog. URL: https://exoplanets.nasa.gov/%0Aexoplanet-catalog/%0A

3. Dur, B. I. U. (2014). Interactive Infographics on the Internet. Online Journal of Art & Design. Vol. 2, No. 4 pp. 1-14. URL: http://www.adjournal.net/articles/24/241.pdf.

4. Erjavec, M. (2018). Neutron stars: An infographics poster: MA thesis / Department of Media Aalto University, 76 p.

5. Harrison, L., Reinecke, K., Chang, R. (2015). Infographic aesthetics: Designing for the first impression. Human Factors in Computing Systems CHI '15: Proceedings of the 33rd Annual ACM Conference, Seoul, April 18-23, New York, 2015. pp. 1187-1190. DOI: 10.1145/2702123.2702545

6. Hassan, H. G. (2016). Designing Infographics to support teaching complex science subject: A comparison between static and animated Infographics: MFA thesis / Iowa State University. Ames, 127 p.

7. Hipschman, R. The Solar system to scale. View the solar system to scale. URL: http://www. scalesolarsystem.66ghz.com/

8. Ma, Y. Nasaspacecraft. URL:https://www.nasaspacecraft.com/

9. Martix, S., Hodson, J. (2014). Teaching with Infographics: Practicing New Digital Competencies and Visual Literacies. Journal of Pedagogic Development. Bedfordshire, Vol. 3, No. 2. pp. 17-27.

10. Meirelles, I. (2013). Design for information: an introduction to the histories, theories, and best practices behind effective information visualizations. Beverly: RockportPublishers, 224 p.

11. North, C., Lowe, S. (2017). Cosmos. The infographic book of space. London: Aurum Press, 224 p.

12. North, C., Lowe, S. Cosmos. The infographic book of space. URL: https://cosmos-book.github.io/

13. Pulak, I., (2011). Wieczorek-Tomaszewska M. Infographics -- the carrier of educational content. Use of E-learning in the Developing of the Key Competences: monograph. Katowice, pp. 337-356

14. Trudell, M. OMG Space. URL: http://omgspace.net/

15. Waralak, V. (2013). Siricharoen. Infogragraphics: The New communication Tools in Digital Age. The International Conference on E-Technologies and Business on the Web (EBW2013): Proceedings of the First International Conference on E-Technologies and Business on the Web, Bangkok, May 7-9, pp. 169-174

16. Ware, C. (2013). Information Visualization: Perception for Design. San Francisco: Morgan Kaufmann Publishers, 536 p.

17. Worth, J. If the Moon were only 1 pixel. URL: http://joshworth.com/dev/pixelspace/pixelspace_ solarsystem.html

18. Bezugly'j, D. S. (2018). Oglyad zasobiv komp'yuternoyi vizualizaciyi dlya pidtry'mky' navchal'nogo materialu. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. Budapest, Vol. 6, No. 153. S. 11-14

19. Borodayev, D. V. (2004). Veb-sajt yak ob'yekt grafichnogo dy'zajnu: avtoref. dy's. ... kand. my'stecztvoznavstva: 05.01.03. Xarkiv,. 21 s.

Додаток

Рис. 1

Рис. 2

Размещено на Allbest.ru