Інноваційний підхід до застосування ігрових методів у Новій українській школі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Інноваційний підхід до застосування ігрових методів у Новій українській школі

Фесенко Оксана Сергіївна

Фесенко Оксана Сергіївна - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової та дошкільної освіти КЗВО «Дніпропетровська академія неперервної освіти» ДОР

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

У контексті реформи «Нова українська школа» модернізація науково-освітнього простору визначає необхідність професійного вдосконалення й підвищення рівня професійної компетентності вчителів початкової школи. Уміння будувати власну професіограму в освітньому просторі через самовдосконалення, мобільність, відкритість до інновацій є важливими і необхідними в умовах сьогодення. Отже, питання впровадження в освітній процес інноваційних підходів, зокрема до застосування ігрових методів в умовах реформування Нової української школи, є своєчасним і актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасна освітня система характеризується як глобальна система, спрямована на пріоритет гнучких індивідуально адаптованих знань, а також на можливість отримання знань людиною протягом життя. Науковці зазначають, що основу концепції інноваційних підходів складають технологічні інновації в освіті; педагогічні інновації (пропонують нові методи, прийоми, форми викладання); організаційні інновації в освіті (Фокіна В. Н.). Освітня реформа України враховує сучасну тенденцію до інноваційного розвитку через важливі нормативні акти: закон «Про інноваційну діяльність», закон «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» та інші [4]. Питання імплементації нових педагогічних технологій, зокрема ігрових методів у педагогічне середовище досліджували І. М. Дичківська, О. Злобіна, М. В. Гриньова, О. І. Пометун [3]. Зазначимо, що питання інноваційного підходу до застосування ігрових методів на уроках «Я досліджую світ» у контексті реформи «Нова українська школа» досліджено недостатньо.

Мета статті - обґрунтувати нові підходи до застосування ігрових методів на уроках «Я досліджую світ» у контексті реформи «Нова українська школа».

Виклад основного матеріалу дослідження

Концепція Нової української школи пояснює ідеологію змін держави в освіті. Основними напрямами Концепції для подальшого обговорення й конкретизації дій у процесі освітньої діяльності є наступні: педагогіка партнерства (як на засадах взаємної довіри й поваги досягти високих результатів у площині співпраці між батьками-дітьми-педагогами); нові стандарти й результати навчання (які засоби оцінювання компетентнісно-орієнтованого освітнього процесу; який інструментарій оцінювання компетентностей у зв'язку зі зміною знаннєвої парадигми на діяльнісну); автономія школи і вчителя (як розподілити ресурси між ланками управління; як визначити рівновагу між правами освітян, їх автономією та відповідальністю за результат освіти); фінансування освіти (як забезпечити рівність умов оплати послуг і отримання освітнього результату; як визначити внесок держави, органів місцевого самоврядування, батьків); готовність до інновацій (як забезпечити готовність суб'єктів освітнього процесу до інноваційних підходів; які зміни в формах і змісті освіти; як і де сформувати пілотні лабораторії для апробації інноваційних форм і змісту освіти). Важливо зазначити, що випускники нової школи - це особистості, «всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до ризику та інновацій» [2 с. 6].

Отже, готовність до інноваційних підходів визначається як пріоритетний напрям освітнього процесу.

Серед дев'яти ключових компонентів формули Нової української школи в контексті інноваційних підходів виокремлюються наступні положення: оновлений зміст освіти з опорою на компетентності; нова структура школи; оновлене сучасне освітнє середовище, здатне забезпечити необхідні умови, засоби і сучасні технології. Здатність до інноваційних кроків проявляється в наступних ключових компетентностях: уміння вчитися впродовж життя (здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь); ініціативність і підприємливість (здатність до генерації нових ідей); інформаційно-цифрова компетентність (критичне застосування інформаційних масивів; здатність сприймати, обробляти, користуватися, оновлювати контентом).

Отже, Концепція Нової української школи зорієнтована на прогресивні зміни щодо імплементації інноваційного підходу в освітній процес. Зазначена тенденція визначає траєкторію уточнення професіограми (вимог до формування професійної компетентності) вчителя початкової школи.

Професійна компетентність педагога є динамічним складним феноменом, з індивідуальним вектором утворення, в якому переплетені сучасні світові тенденції, вимоги часу, запити ринку праці, відповідні освітні орієнтири. Враховуючи об'єктивні зміни, науковці теоретично вдосконалюють структуру професійної компетентності вчителя, збагачують її сучасними компетентностями. У складі професійної компетентності часто зустрічаються наступні компоненти: предметна, методична, психолого-педагогічна, загальнонаукова компетентності. Відповідно до світових тенденцій, до складу професійної компетентності науковці пропонують віднести інформаційну компетентність, прогностичну, проективну, економічну, валеологічну та інші.

Методична компетентність вчителя Нової української школи є складним динамічним утворенням, «формування якого відбувається внаслідок здійснення наукової, навчальної та організаційно-методичної діяльності» [6]. Вчитель початкової школи проявляє здатність до інноваційної поведінки, реалізації інноваційних підходів як методичну творчість.

Методична творчість як складник методичної компетентності вчителя «виявляється через здатність до методичного проектування, створення нового оригінального методичного продукту,

методичних цінностей на рівні мистецтва з опорою на інтуїцію й імпровізацію» [7 с. 6]. Методична творчість учителя початкової школи в процесі викладання предмета «Я досліджую світ» цілком залежить від методичної мобільності, яка проявляється у здатності до швидкого реагування на нову педагогічну ситуацію, здатності корегувати власну педагогічну поведінку; здатності спрямовувати власну інноваційну діяльність.

Викладання предмету «Я досліджую світ» в початковій школі вимагає від вчителя застосування сучасних підходів: діяльнісного, особистісно зорієнтованого, біоцентричного, інноваційного. Зазначені підходи взаємодоповнюють один одного. Запровадження інноваційного підходу до застосування ігрових методів під час викладання предмету «Я досліджую світ» дозволяє створити когнітивне творче середовище з метою отримання результату освітнього процесу на достатньому й високому рівнях.

Навчальна програма «Я досліджую світ» має на меті гармонійний особистісний розвиток здобувачів освіти: формування цілісного уявлення про наукову картину світу, засвоєння різних видів соціального досвіду. В умовах когнітивного творчого середовища застосування ігрових методів дозволяє ефективно викладати інтегровані знання, що стосуються сфери життєдіяльності, ціннісних орієнтацій, дослідницької поведінки, системи знань про природу.

Змістові лінії навчальної програми, що складають тематичну основу, визначені Державним стандартом початкової освіти, а саме: «Людина»; «Людина серед людей»; «Людина в суспільстві»; «Людина і світ»; «Людина і природа». Зміст навчальної програми, а також сучасні тенденції щодо автономного права вчителя обирати педагогічні форми, методи, засоби викладання змісту освітніх галузей Стандарту сприяють цьому в найбільш ефективній формі. Обмеженість учнів у власному досвіді поведінки в певних життєвих ситуаціях, зв'язку набутих знань із життям потребує включення до інтерактивної взаємодії учень-учень, учень-група учнів, учень-педагог у процесі гри з метою дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Класифікація інтерактивних технологій навчання О. І. Пометун включає різноманітні ігрові методи і прийоми [3]. Використання ігрових методів і прийомів на уроках «Я досліджую світ» підвищує мотивацію дітей до навчання, активно стимулює емоційну сферу до активної науково-творчої пошукової діяльності. Включення ігрових методів у простір уроку дозволяє знаходити нестандартні рішення і робити «відкриття» в сутності природничих процесів і явищ. Можна стверджувати, що за таких умов формуються здатності до креативного мислення дітей на уроках «Я досліджую світ».

Необхідною умовою якісного перебігу обраного підходу до ігрових методів є правильний вибір теми. Організація освітнього процесу на уроках з предмету «Я досліджую світ» може відбуватися з використанням рольових ігор (галузь: «Людина» тема: «Стандарти поведінки в суспільстві»), дидактичних ігор (галузь: «Людина і світ» тема: «Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини»), гра-моделювання ситуації (галузь: «Людина і світ» тема: «Спостереження за добовими і сезонним змінами в природі»), гра-вирішення проблемної ситуації (галузь: «Людина» тема: «Розв'язання ситуацій морального вибору»). Ділові ігри й інсценування являють собою окрему групу імітаційних інтеракцій в технологіях ситуативного моделювання. Ігри зазначеного типу в просторі уроку «Я досліджую світ» створюють атмосферу, що сприяє формуванню у здобувачів освіти комунікативних здатностей, креативності й критичності мислення, сприяють командній роботі, заохочують до навчання, підвищують позитивну мотивацію до процесу навчання.

Під час проведення ділових ігор з дітьми на уроках «Я досліджую світ» імітаційні ігри вплинули на здатність аргументовано доводити думку, а також унаочнювати й презентувати власні висновки за допомогою технічних засобів.

Специфіка застосування імітаційних ігор на уроках передбачає ретельну підготовку вчителя на всіх етапах гри: аналіз змісту матеріалу за підручником «Я досліджую світ», визначення завдань і мети заняття, підбір засобів навчання і видів самостійної роботи, продумування особливостей стимулювання учасників ігри. Ефективність ігрових ситуацій визначається максимальним наближенням їх до реалій життя з опорою на індивідуальний досвід дитини.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. На основі проведених теоретичних досліджень зазначимо, що в процесі вивчення предмету «Я досліджую світ» інноваційний підхід до застосування ігрових методів визначено як ефективний і перспективний. Ігрові методи на уроках сприяють: створенню позитивної мотивації до навчання, поглибленому свідомому засвоєнню матеріалу, створенню позитивного мікроклімату і доброзичливих взаємин між дітьми, розвитку взаємоповаги й співпраці; реалізації інноваційного, діяльнісного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного підходів.

Література

професійний компетентність освітній інноваційний

1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. К.: Академвидав, 2004. 352 с.

2. Концепція Нової української школи: схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року». Київ: 2016. 40 с. НЯН https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukramska-shkola-compressed.pdf

3. Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О. Пометун, Л. Пироженко. К.: А. П. Н., 2002. 136 с.

4. Про освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2017. № 38-39 ст. ст.380. ЦКП: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.

5. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: учеб. пособ. / Г. К. Селевко. М.: Народное образование, 1998. 256 с.

6. Фесенко О. С. Створення інтеллектуально-творчого освітнього середовища як педагогічна умова формування методичної компетентності майбутнього вчителя / О. С. Фесенко // Педагогічні науки: зб. наук. праць. Херсон: Херсонський державний університет, 2017. Вип. ЬХХШ, Т. 2. С. 127-131.

7. Фесенко О. С. Формування методичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи у процесі вивчення природничих дисциплін у педагогічному коледжі: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / О. С. Фесенко. Кропивницький., 2018. 20 с.

8. ЧеркасовВ. Ф. Сучасні методи навчання на уроках музичного мистецтва / В. Ф. Черкасов// Актуальні проблеми мистецької підготовки майбутнього вчителя (школа методичного досвіду): матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, 28-29 листопада 2016 року за ред. Л. С. Бровчак, Л. В. Старовойт. Вінниця: ФОП Корзун Д. Ю., 2016. С. 290-295.

References

1. Dichkovskaya I. M. innovative pedagogical Technologies: a textbook. Moscow: Akademizdat publ., 2004, 352 P.

2. concept of the new Ukrainian school: approved by order of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 988-R of December 14, 2016 "on approval of the concept of implementation of the state policy in the field of general Secondary Education Reform "new Ukrainian school" for the period up to 2029". Kiev: 2016. 40 p. Nyan https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukramska-shkola-compressed.pdf

3. Pometun O., Pirozhenko L. interactive teaching technologies: theory, practice, experience. K.: A. P. N., 2002. 136 P.

4.on education: the law of Ukraine // Vedomosti Verkhovnoi Rada (VVR). 2017. No. 38-39 of Article 380 of the Civil Code: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.

5. Selevko G. K. modern educational technologies: textbook. manual. / G. K. Selevko. Moscow: Narodnoe obrazovanie publ., 1998, 256 P.

6. Fesenko A. S. creation of an intellectual and creative educational environment as a pedagogical condition for the formation of methodological competence of the future teacher / A. S. Fesenko // Pedagogical Sciences: sat. scientific works. Kherson: Kherson State University, 2017. issue BXHSH, Vol. 2.pp. 127-131.

7. Fesenko A. S. formation of methodological competence of the future primary school teacher in the process of studying natural disciplines in a pedagogical college: abstract of the dissertation. ... Kand. PED. Nauk: 13.00.04 "theory and methodology of Professional Education" / A. S. Fesenko. Kropyvnytskyi., 2018.20 p. (in Russian)

8. Cherkasov. Cherkasov V. F. modern methods of teaching at the lessons of musical art / / actual problems of artistic training of the future teacher (School of methodological experience): materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference with international participation, November 28-29, 2016, edited by L. S. Brovchak, L. V. Starovoit. Vinnytsia: FLP Korzun D. Yu., 2016. pp. 290-295.

Размещено на Allbest.ru