Інноватика у харчових технологіях

Размещено на http://www.allbest.ru

Центральноукраїнського державного педагогічного університету імєні Володимира Винниченка

Інноватика у харчових технологіях

Богомаз-Назарова Сніжана Миколаївна - старший викладач кафедри теорії та

методики технологічної освіти, охорони пращ i безпеки життєдіяльності

Царенко Ірина Леонтїївна - старший викладач кафедри теорії та методики

технологічної підготовки, охорони праці та безпеки життєдіяльності

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Вища освіта в Україні проходить стадію реформування. Це стало визначальним у пошуку інноваційних форм та технологій навчання. Сучасний освітній простір весь час заповнюється новими вимогами, кваліфікаційними ознаками, виникають нові спеціальності, які формують нові дисципліни.

Нормативними документами про освіту визначаються істотні зміни, що стосуються удосконалення вищої освіти, що визначило орієнтир на світові моделі систем освіти, новітні технології навчання, інтеграцію змісту освіти. В таких умовах реформування освіти особливостями навчання є не тільки надання нагромадженого обсягу знань, умінь та навичок, а й розвиток здатності до сприйняття та відтворення на практиці нових наукових ідей, технічних інструментів та методів виробництва, формування у майбутніх працівників новаторських здібностей, ініціативи та підприємливості. Для більшості країн з високим рівнем конкурентоспроможності характерним стає перехід від екстенсивного використання людських ресурсів з низьким рівнем базової професійної підготовки до інтенсивного використання висококваліфікованої робочої сили, більш гнучкої у сфері адаптації до нових технологій. Отже, розробка інноваційних стратегій і обгрунтування ефективних напрямів розвитку інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості України в умовах глобалізації економіки та нестабільного ринкового середовища є актуальною і складною проблемою [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Формування теорії розвитку інноваційної діяльності на сучасному етапі є результатом праці багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері інноватики. Зокрема, серед зарубіжних дослідників можна виділити дослідження Г. Менша, К. Фрімена, Р. Фостера, А. Кляйнкнехта, Ф. Кодами. Питаннями дослідження різних аспектів розвитку інноваційної діяльності займались і вітчизняні науковці: В. Александрова, О. Амоша, Б. Андрушків, Л. Антонюк, Ю. Бажал, Г. Возняк та інші. У наукових працях цих авторів обґрунтовано пріоритетність інноваційної діяльності. Недостатня дослідженість проблем розвитку інноваційної діяльності на рівні окремих галузей промисловості, зокрема харчової, наявність низки дискусійних питань, потреба розвитку підходів до моделювання інноваційного процесу, необхідність постійного моніторингу інноваційної діяльності в Україні, аналізу її тенденцій, виявлення найбільш істотних перешкод та визначення пріоритетних напрямів її розвитку, пошук ефективних форм організації інноваційної діяльності.

Метою статті є: обґрунтування теоретико- методологічних засад та практичних рекомендацій щодо обґрунтування напрямів активізації інноваційної діяльності в харчових технологіях з позиції розв'язання проблем та перспектив їх подолання.

Методи дослідження. Методологічною

основою роботи є система загальнонаукових і спеціальних методів, що дозволило дослідити інноваційну діяльність у харчових технологіях тенденціями розвитку інноваційних процесів у галузі.

Виклад основного матеріалу дослідження

В педагогічній науці проаналізовано інноваційні методи навчання, спрямовані на ефективне засвоєння знань студентами, розвиток їх інтелекту, набуття умінь і навичок, досвіду самоосвіти, наукової роботи, набуття якостей, які сприятимуть творчій самореалізації. Інноваційні технології відрізняються від традиційних, перш за все, місцем і роллю основних учасників навчального процесу: викладача і студентів, їх взаємовідносинами, характером і змістом освітньої діяльності. Особлива цінність інноваційного навчання в тому, що студенти навчаються ефективній роботі в колективі. Інноваційні методи навчання скомпонували низку цікавих правил: кожна думка важлива; не бійся висловитись; ми всі - партнери; обговорюємо сказане, а не людину; обдумав, сформулював, висловив; кажи чітко, ясно, красиво; вислухав, висловився, наводь тільки обгрунтовані докази; умій погодитись і не погодитись. Звичайно ж, нововведення не виникають як імпровізація, а є результатом тривалих наукових пошуків і узагальнення педагогічного досвіду. Креативний викладач експериментує, щоб створити ефективну методику навчання, коригує її, вдосконалює, пропонує нові методи [4].

Основною умовою такої діяльності є інноваційний потенціал викладача. Велике значення для підготовки майбутніх фахівців харчових технологій відіграють нестандартні заняття, які викликають зацікавлення в усіх студентів. Нестандартні заняття стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу студента. Нестандартні заняття: заняття огляду знань (консультації, заняття взаємного навчання, студент у ролі викладача проводить семінарське заняття, студент у ролі фахівця дискутує з колегою по роботі та ін.); заняття комунікативної спрямованості (практикуми-диспути, конференції); заняття-імітаційно-моделюючі ігри (імітація фахової діяльності, виконання ролей за сценарієм); лекції- візуалізації; лекції-прес-конференції; лекції із заздалегідь запланованими помилками; лекції - презентації [3].

При вивчення професійно спрямованих дисциплін, на нашу думку, необхідно поєднувати наступні методи: програмований, проблемний,

проектний, інтерактивний, метод створення відчуття успіху в навчанні. Ефективність програмованого методу навчання на сучасному етапі розвитку освіти зростає у зв'язку з можливістю використання персональних комп'ютерів. Зміст кожної теми розбивається на окремі, логічно закінчені частки навчальної інформації - елементи інформації.

Окремим видом програмованого методу є навчання із застосуванням алгоритмів, що успішно реалізовано в навчальному процесі. Для удосконалення підготовки майбутніх фахівців харчових технологій впроваджено модуль «Інноваційні технології в харчовій галузі». Для швидкого і ефективного засвоєння нового модулю буде розроблено і впроваджено навчальний посібник «Інноваційні харчові технології».

Під час проведення практичних занять вдало використовувався проблемний метод навчання, який передбачав самостійне оволодіння знаннями у процесі вирішення пізнавальних завдань, розвиток самостійного мислення і активності студентів. Технологія проблемного навчання в процесі підготовки фахівців харчової галузі ґрунтувалася на чітких алгоритмах, що містили послідовність взаємопов'язаних етапів: створення проблемної ситуації, яка спричиняє відчуття розумового утруднення; аналіз проблемної ситуації, пошук нових елементів знань різними способами; розв'язування проблеми і перевірка одержаних результатів; систематизація та узагальнення здобутих знань і вмінь.

Метод проектів розвиває дослідницький дух, уміння самостійно здобувати знання, аналізувати матеріал, самостійно критично мислити та висловлювати власну думку, ініціативність і наполегливість, толерантність і вміння працювати в команді, розвивати комунікативні здібності [4].

Інтерактивні методи (ділові та рольові ігри, спільні вирішення проблем, ситуаційні завдання) є однією з форм активних методів навчання.

Розв'язання ситуаційних завдань на практичних заняттях з дисципліни «Інфраструктура готельного і ресторанного господарства» дозволяє здійснювати підготовку фахівців харчових технологій.

Перед проведенням занять викладач знайомить студентів з ситуацією і переліком питань, які плануються розглядатися. На заняттях за відповідями на ці питання, студенти розробляють план дій, проекти рішень і прогнозують кінцевий результат.

При розгляді ситуацій необхідно опрацювати питання загальні до всіх варіантів («Як ви оцінюєте, що сталося у даній ситуації?», «Які помилки допущені у цій ситуації?») та низку специфічних запитань та завдань, що стосуються теми та змісту ситуації. Ефективність заняття буде значно вищою при використанні відеозаписів, записів бесід, інтерв'ю, підбірок фотодокументів, схем, графіків, діаграм, тощо. Важливим є застосування методу створення відчуття успіху в навчанні. Під час завершення занять з курсу «Інфраструктура готельного і ресторанного господарства» кожному студенту важливо пережити успіх завершення власної діяльності. Перед останнім заняттям можна розробти тимчасову виставку презентацію робіт студентів (фотографій попередньо створених проектів віртуального ресторанного закладу, відеофільмів щодо проведення лекції-презентації на підсумковому занятті тощо). Демонстрація робіт в аудиторії та обговорення розроблених віртуальних проектів приносять емоційне задоволення студентам. Це, у свою чергу, підсилює бажання удосконалювати результати своєї роботи. Наприклад, наш досвід роботи дозволяє констатувати, що кожен студент може бути успішним, якщо підсумковий контроль із дисципліни «Інфраструктура готельного і ресторанного господарства» провести у нешаблонній формі - лекція-презентація отриманих результатів. Такий підхід до підсумкового контролю допомагає в цікавій, ненав'язливій формі формувати характер майбутнього фахівця.

Під час вивчення дисципліни «Інфраструктура готельного і ресторанного господарства» ефективними вважаємо такі інноваційні методичні прийоми: заздалегідь заплановані помилки (викладач навмисно робить помилки (лексичні, стилістичні, психологічні тощо), перед тим наголошуючи студентам, щоб ці помилки помічали та виправляли, що, безумовно, викликає в них почуття власної гідності та стимулює бажання навчатися); дебати (обговорення, що будується на основі заздалегідь фіксованих виступів студентів, об'єднаних у команди-суперники і на основі виступів- спростувань і дискусія суперечка, обговорення певного питання. Студенти між собою із викладачами оБмінюються думками, що навчає їх самостійно думати, вибудовувати аналітичний склад розуму, розвиває здатність до аргументувати та поважати думки i погляди інших); презентація (уміння презентувати, якісно інформувати аудиторію - важлива складова професіограми майбутнього фахівця харчових технологій); симпозіум-форма навчальної дискусії (студенти виступають із повідомленнями а потім відповідають на запитання аудиторії).

Запропоновані методи і прийоми не універсальні, тому, вибір методів навчання залежить від багатьох факторів: навчальної дисципліни; теми заняття та його мети (навчальної, виховної змісту й структури навчального матеріалу; часу, відведеного на засвоєння матеріалу; навчально-матеріальної бази закладу; черговості заняття за розкладом; здібностей та майстерності викладача.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок

Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів ефективно поєднуються з іншими загальними дидактичними методами (пояснювально-ілюстративним, репродуктивним, частково-пошуковим, дослідницьким), доповнюють та урізноманітнюють їх, а також органічно вписуються в педагогічний процес і відповідають умовам педагогічного середовища закладів вищої освіти. Ця прогресивна течія в педагогіці дає змогу гармонізувати співвідношення аудиторного навчання під керівництвом викладача, застосувати інформаційні технології та вдосконалити самостійну роботу студентів, щоб розвинути в них гнучкість мислення, адаптованість до будь-яких професійних ситуацій, ініціативність, самостійність у прийнятті рішень, уміння працювати в колективі, творчий підхід до розв'язання завдань професійної діяльності.

Використання інноваційних технологій та особливих методів навчання при підготовці фахівців харчової галузі у закладах вищої освіти створює умови для ефективної самореалізації особистості майбутнього фахівця з харчових технологій та залежить від педагогічної майстерності викладача. Основним в організації практичних занять під час вивчення дисциплін харчових технологій стала методика навчання, яка ефективно поєднує програмоване, проблемне, проектне, інтерактивне навчання та метод створення відчуття успіху в навчанні.

харчовий вищий освіта інноваційний

Список джерел

1. Активізація навчального процесу у сучасній вищій школі : метод. огляд / уклад. Л. А. Якимова. К. : «Персонал», 2010. 32 с.

2. Алексюк А. М. Експериментальне впровадження технології модульної організації навчання у вищій школі. Проблеми вищої школи. 1994. Вип. 79. С. 9 -17.

3. Василенко О. Інноваційні технології та методи навчання управлінських кадрів закладів ресторанного господарства. 2015. URL: http://library.udpu.org.ua/library files/zbirnuk nayk praz (дата звернення: 20.03.2019).

4. Пєтухова О. М. Розвиток інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості (проблеми і перспективи) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора економічних наук : 08.00.04. Київ, 2012. 40с.

REFERENCES

1. Aktyvizatsiya navchalnoho protsesu u suchasniy vyshchiy shkoli: Metod. ohlyad / Uklad. Yakymova, L. A. (2010) [Activation of the educational process in the modern high school: Method. review / layout]. Kyiv, Ukraine.

2. Aleksyuk, A. M. (1994). Eksperymentalne vprovadzhennya tekhnolohiyi modulnoyi orhanizatsiyi navchannya u vyshchiy shkoli (na prykladi humanitarnykh predmetiv) [Experimental introduction of the technology of modular organization of training in the high school (on the example of humanitarian subjects)]. Problemy vyshchoyi shkoly, №. 79, 9- 17.

3. Vasylenko, O. (2015). Innovatsiyni tekhnolohiyi ta metody navchannya upravlinskykh kadriv zakladiv restorannoho hospodarstva. [Innovative technologies and methods of training of managerial personnel of restaurant industry institutions], available at: http://library.udpu.org.ua/library files/zbirnuk nayk praz (accessed 20 March 2019).

4. Pyetukhova, O. M. (2012). Rozvytok innovatsiynoyi diyalnosti pidpryyemstv kharchovoyi promyslovosti (problemy i perspektyvy). [Development of innovation activity of food industry enterprises (problems and perspectives)] : avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya doktora ekonomichnykh nauk. Kyiv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru