Психологічні особливості формування рефлексії у майбутніх педагогів вищої школи

Актуальність дослідження обумовлена сучасними соціально- економічними й освітніми орієнтирами суспільства, потребою в гуманізації і демократизації вищої освіти, зростанням вимог до компетентності, професіоналізму, рівня культури і мислення викладача вищої школи . На сучасному етапі успіх професійного становлення особистості педагога залежить від його здатності адекватно оцінювати себе, власну професійну діяльність (способи діяльності, проблеми, що виникають і шляхи їх вирішення, емоційні зміни, форми комунікації, методи самоаналізу та ін.), отже, від здатності до рефлексії всіх значущих аспектів професіоналізації, що супроводжує індивідуальну освітню траєкторію майбутнього фахівця.

Реформи та соціально- економічні зміни, які відбуваються у різних галузях життя, вимагають особистості, яка здатна творчо вирішувати суспільні, особисті та професійні проблеми. Вчитель як суб'єкт педагогічного процесу є головним виконавцем будь-яких перетворень у системі освіти. Однією з проблем вищої школи є те, що процес становлення майбутнього вчителя направлений більше на предметну компетентність чим на структуру рефлексивної підготовки до педагогічної діяльності. Студенти сприймають майбутню професію як сукупність розрізнених між собою педагогічних ситуацій та процесів. Зважаючи на це, гостро виникає проблема пошуку нових підходів до організації навчального процесу у ВНЗ, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності студентів, підготовку майбутніх вчителів, фаховий рівень яких відповідав би потребам сучасної школи та запитам суспільства

Метою статті є визначення сутності поняття «рефлексія» та обґрунтування педагогічних умов формування педагогічної рефлексії у процесі професійної підготовки майбутніх учителів.

Сутність та особливості педагогічної рефлексії

Педагогічна діяльність за своєю суттю має рефлексивний характер. Він виявляється в тому, що педагог, організовуючи діяльність учнів, прагне «дивитися» на себе і свої дії ніби очима учнів, ураховуючи їх погляди, мотивацію, емоційний стан. Рефлексія педагогічної діяльності протікає не тільки на стадії діагностики, але і на стадії прогнозування та організації педагогічної взаємодії, коли вчитель моделює та реалізовує свої дії як учасника міжсуб'єктних стосунків. У процесі педагогічної рефлексії він ідентифікує себе з педагогічною ситуацією, змістом педагогічної взаємодії, учнями, різними моделями і технологіями педагогічної діяльності. Характеризуючи структуру педагогічної рефлексії, необхідно враховувати структуру педагогічного процесу та педагогічної взаємодії. Оскільки педагогічний процес передбачає синтез діяльності вчителя й учнів, то в структурі рефлексії доцільно виділити такі компоненти: рефлексія педагогом діяльності учнів, власної діяльності, педагогічної взаємодії, рефлексія учнями своєї діяльності, роботи вчителя, педагогічних взаємодій. Всі компоненти рефлексії в педагогічному процесі обумовлені рефлексією учнів власної діяльності. Ця обставина формує необхідність рефлексії діяльності педагога та педагогічної взаємодії.

Кашлев С. [3] виділяє такі функції рефлексії в педагогічному процесі: діагностична - виявлення рівня взаємодії між учасниками педагогічного процесу, рівня її ефективності; прогностична - моделювання, проектування майбутньої діяльності і педагогічних взаємодій; організаційна - виявлення способів і засобів організації продуктивної діяльності і педагогічних взаємодій; комунікативна - забезпечення продуктивного спілкування вчителя й учнів; смислотворча - формування у свідомості учасників педагогічного процесу смислу їх власної діяльності; мотиваційна - визначення спрямованості і цільових установок діяльності; корекційна - спонукання суб'єктів педагогічного процесу до корегування власної діяльності і взаємодії. Реалізація функцій сприяє підвищенню розвивального потенціалу рефлексії в педагогічному процесі, дає змогу вибудувати логіку рефлексивної діяльності вчителя й учнів. Рефлексія - важливий фактор розвитку особистості, формування її культури і професіоналізму.

До основних критеріїв розвитку рефлексивних здібностей студентів, на нашу думку, належать такі: усвідомлення змісту навчального матеріалу, його основних ідей і положень; оволодіння раціональними прийомами засвоєння навчального матеріалу; оволодіння прийомами обробки змісту (розуміння логіки викладу, виділення ключових понять, уміння переказувати своїми словами); оволодіння прийомами систематизації (написання анотацій, есе, резюме, створення схем, таблиць); уміння здійснювати логічну кваліфікацію тексту (виділення фактів, теоретичних постулатів, принципів, гіпотез); знання вимог, що висуваються до якості засвоєного матеріалу; уміння розробити систему контрольних завдань для визначення рівня засвоєння.

Таким чином, рефлексія в педагогічному процесі - це:

1) процес і результат фіксації суб'єктами педагогічної взаємодії стану власного розвитку і причин, які його забезпечують;

2) процес самоідентифікації суб'єкта педагогічної взаємодії з урахуванням особливостей конкретної ситуації;

3) взаємовідображення, взаємоцінка взаємодії учасників педагогічного процесу;

4) відображення вчителем внутрішнього світу і рівня розвитку учня та навпаки.

Вчені С. Степанов [7] та І. Семенов [5; 6] вважають, що рефлексію досліджують у чотирьох основних аспектах: кооперативному, комунікативному, особистісному та інтелектуальному. З огляду на проблематику нашого дослідження, акцент зроблено на особистісному аспекті рефлексії, який є індивідуальною формою виявлення свідомості.

Особистісний аспект рефлексії полягає в аналізі різних структур та систем в унікальному людському «Я» і його синтезі у нову неповторну цілісність. Тобто, предметом рефлексії є поведінка людини, образи власного «Я» як особистості (Н. Гуткіна [2], В. Зарецький [4], І. Семенов [5], С. Степанов [7] та ін.). Рефлексія допомагає вчителю уявити учня не тільки об'єктом, але й суб'єктом педагогічного процесу. Навички педагогічної рефлексії, здатність аналізувати власну діяльність і прогнозувати результати її впливу на учнів значно підвищують професійну компетентність та ефективність діяльності. Рефлексія допомагає побачити те, що відбувається, очима співрозмовника. В цьому випадку можна говорити про здатність до децентрації, тобто про уміння чи здатність поставити себе на місце іншої людини, врахувати її позицію. Такий зворотній зв'язок може бути ефективним, якщо здійснюється з бажанням допомогти учневі, стимулює його до формування самооцінки та саморозвитку. Досліджуючи проблему формування педагогічної рефлексії у майбутніх учителів, ми взяли до уваги теорію розвитку (О. Ананьєв, К. Альбуханова-Славська, І. Кон, С. Максименко, В. Моргун, А. Реан, В. Ядов та ін..). Науковці зазначають, що педагогічна рефлексія не є незмінним особистісним утворенням. Її розвиток є об'єктивним процесом, складовою загального процесу професійного та особистісного зростання педагогів. Цей динамічний та постійний процес володіє потенціалом удосконалення та має на меті перетворення студента із об'єкта в суб'єкт професійної освіти.

педагогічний рефлексія культура професіоналізм особистість

Аналіз науково-педагогічної літератури (Ю. Бабанський, І. Бех, І. Зязюн, О. Пєхота Н. Кузьміна, А. Маркова, Л. Мітіна, О. Савченко та ін..) та особливості організації і можливості навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах стали основою для визначення комплексу педагогічних умов, які б сприяли формуванню у студентів педагогічної рефлексії та самоаналізу. З огляду на близькість та взаємозалежність понять «рефлексія» (спроможність людини зробити своє власне «я», свою особистість, свідомість предметом самодослідження, здатність відображати себе та свої вчинки) та «самоаналіз» (рефлексивна діяльність, яка спрямована на детальне вивчення та аналіз різних аспектів окресленого предмета), можемо стверджувати, що визначені для формування самоаналізу педагогічні умови будуть актуальними і для формування педагогічної рефлексії. До них ми віднесли: розвиток позитивного ставлення до аналітичної діяльності та усвідомлення сутності педагогічної рефлексії; формування комплексу дидактико-технологічних і рефлексивних знань і вмінь у процесі вивчення дисциплін психолого- педагогічного циклу; забезпечення педагогічного супроводу рефлексивної діяльності на рівні всіх компонентів навчально-виховного процесу; моніторинг результатів навчального процесу в контексті особистісних досягнень [1, с. 45]. При визначенні умов враховано загальноосвітні стандарти, на основі яких створюються освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, навчальні плани та методи, засоби і форми професійної підготовки.

Загально-дидактичні принципи, особливості педагогічної та аналітичної діяльності, психологічний аспект організації навчання лягли в основу визначення комплексу достатніх та необхідних умов, які сприятимуть формуванню педагогічної рефлексії. При реалізації першої педагогічної умови (формування у студентів позитивного ставлення до рефлексивної діяльності) навчально-виховний процес у ВНЗ спрямований на формування позитивного ставлення студентів до предмета і процесу діяльності, насамперед пізнавальної, на створення таких ситуацій, які дають змогу цілеспрямовано мотивувати всіх суб'єктів педагогічного процесу на рефлексивну діяльність через знаходження кожним з них свого особистісного смислу, особистісної користі в здійсненні цієї діяльності [1, с. 46]. В результаті забезпечується розвиток у студентів такої здібності, яка на думку В. Франкла, «дає людині можливість знаходити унікальні смисли, приймати незалежні аутентичні рішення» [8, с. 295]. Особливість протікання та ефективність рефлексивної діяльності буде залежати від мотиву, який спонукає активність суб'єкта, тобто які особистісні смисли її стимулюють. Ця умова має на меті розвинути внутрішні механізми активності, спонукати потребу покращити стан власної самоорганізації, сформувати готовність до рефлексивної діяльності. Формами вияву позитивного ставлення до рефлексивної діяльності виступають цілеспрямовані пізнавальні дії, мобільність використання здобутих знань та умінь, бажання постійно здійснювати самоосвітню і рефлексивну діяльність. Успішне здійснення рефлексивної діяльності можливе лише при наявності у студентів глибоких та усвідомлених знань про предмет і способи здійснення рефлексії (друга умова). Часто студенти мають певну систему знань та вмінь, але у них немає навичок щодо формування способів діяльності. Їх можна сформувати, засвоївши основні групи знань: теоретико-методологічні, психолого-педагогічні, дидактико-технологічні знання (системність та осмисленість знань; основні об'єкти педагогічної рефлексії; оволодіння розумовими операціями: аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, конкретизація та ін.; досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, причинно-наслідкові зв'язки, формулювати гіпотези та ін.); самостійність оцінних суджень) [1, с. 46].

Для успішної організації рефлексивної діяльності (третя умова) необхідно враховувати особливості розумової, мотиваційної, емоційно-вольової сфери особистості, її фізичного і психічного стану. Важливу роль при цьому відіграють диференціація та індивідуалізація навчання. Водночас для формування рефлексивної діяльності необхідна її алгоритмізація, тобто однозначний покроковий опис певних дій з діагностики особистісних станів та компонентів навчально-виховного процесу. Володіння алгоритмами дасть можливість розв'язувати завдання найбільш оптимальним способом. Зважаючи на складність та динамічність навчально-виховного процесу, необхідна розробка алгоритмів здійснення рефлексивної діяльності на рівні кожного його компонента: аналізу ситуації; цілепокладання; планування; реалізації плану; аналізу процесу реалізації плану і одержаного результату щодо його відповідності поставленій меті. Цілепокладання на рівні всіх елементів забезпечує цілеспрямованість рефлексивної діяльності.

Педагогічний супровід формування рефлексії спрямований на дотримання балансу між змістом знань та інтелектуальним рівнем студента, розумовим напруженням та психологічними особливостями студента, що унеможливить розумове перевантаження та втомлюваність. Такий підхід вимагає комплексного використання ефективних методів, форм і засобів навчання, зміни видів діяльності. Моніторинг результатів навчального процесу в контексті особистісних досягнень (четверта умова) пов'язаний з дослідженням внутрішньо властивих відношень, опис і інтерпретація яких повністю залежать від конкретних методологічних основ у контексті яких здійснюється рефлексія. Необхідною умовою реалізації системної сутності моніторингу є підпорядкованість всіх компонентів моніторингу його меті, відповідність критеріїв оцінки педагогічного об'єкта його сутності, адекватність методів збору інформації критеріям оцінки, поєднання методів кількісної і якісної оцінки, узгодженість дій суб'єктів моніторингу, їх залежність від мети.

Висновки

Отже, педагогічна рефлексія студентів є значущою складовою комплексного процесу професійно-педагогічної підготовки і сприяє самопізнанню та професійному самовдосконаленню. За допомогою педагогічної рефлексії вчитель може успішно планувати власну діяльність та керувати нею, знаходити оптимальні шляхи розв'язання конфліктних ситуацій, творчо осмислювати педагогічні процеси, виходити з внутрішніх конфліктних станів. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні організаційно-методичних засад формування педагогічної рефлексії у навчально-виховному процесі ВНЗ

Бібліографія

1. Городиська О.М. Педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного самоаналізу / О.М. Городиська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. Тернопіль, 2010. - №3. - С. 43-48.

2. Гуткина И.М. Культурное пространство личности / И.М. Гуткина // Личность в социальном пространстве России: сб. статей. - Саратов, 2000. - С. 162.

3. Кашлев С.С. Интерактивные методы обучения педагогике / С.С. Кашлев. - Минск: Вышейшая школа, 2004. - 176 с.

4. Методология рефлексии концептуальных схем деятельности поиска и принятия решений / Н.Г. Алексеев, В.К. Зарецкий, И.С. Ладенко, И.Н. Семенов. - Новосибирск: НГУ, 1991. - 74 с.

5. Семенов И.Н. Рефлексия в организации творческого мышления и саморазвитии личности / И.Н. Семенов, С.Ю. Степанов // Вопросы психологии. - 1983. - №2. - С. 35-42

6. Семенов И.Н. Современные проблемы психологии творчества, рефлексии и проектирования / И.Н. Семенов, С.Ю. Степанов // Вопросы психологии. - 1984. - №5. - С. 169-170.

7. Степанов С.Ю. Проблема концептуально-методического отображения процесса мышления / С.Ю. Степанов. - 1988. - №5. - С. 38-46.

8. Франкл В. Человек в поисках смысла: пер. с англ. и нем. / В. Франкл; общ. ред. Л.Я. Гозмана, Д.А. Леонтьева; вступ. ст. Д.А. Леонтьева. - М.: Прогрес, 1990. - 368 с.

Размещено на allbest.ru