Трудове виховання як засіб корекції розвитку дошкільників з розумовою відсталістю

У дослідженні розглянуто особливості розвитку дошкільників з розумовою відсталістю, охарактеризовано корекційну освіту як провідний фактор розвитку дитини з обмеженими можливостями. Основні види трудової діяльності дошкільників з особливими потребами.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.02.2022
Размер файла 20,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трудове виховання як засіб корекції розвитку дошкільників з розумовою відсталістю

Олена Бузько

(студентка ІІІ курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти

факультет педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Шишова І.О.

У статті йдеться про корекційну спрямованість трудового виховання дітей дошкільного віку із розумовою відсталістю як важливу умову цілісного гармонійного розвитку. Розглянуто особливості розвитку дошкільників з розумовою відсталістю, охарактеризовано корекційну освіту як провідний фактор розвитку дитини з обмеженими можливостями, наведено принципи корекції, основні види трудової діяльності дошкільників з особливими потребами.

Ключові слова: трудове виховання, корекція, розумово відсталі дошкільники.

Постановка проблеми

«Світові підходи до людей із особливостями фізичного, психічного, розумового розвитку характеризуються тенденціями зростання інтересу до людини, прагненням наблизити її життя до цивілізаційних норм. Сучасна освіта в Україні характеризується чітким рухом у напрямі гуманізму, людиноцентризму, переосмисленням суспільством і державою ставлення до дітей із особливостями розвитку, визнанням їх рівних прав з іншими дітьми в різних сферах життя, у тому числі в освіті та вихованні. Гуманізація та демократизація українського суспільства сприяють посиленню уваги до проблеми дошкільної освіти дітей, зокрема до питань їх соціальної адаптації та інтеграції в суспільне життя» [4, с. 127].

Дошкільне дитинство - це період найшвидшого та найінтенсивнішого розвитку людини. Упродовж 6-7-ми років життя у психіці дитини відбуваються прогресивні зміни.

«Сучасна система дошкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами включає в себе структуру традиційної системи організації навчання та виховання та зміст корекційно-навчального процесу, в якому пріоритет надається соціально-освітнім компетенціям, що сприяють ефективній інтеграції цих дітей у суспільство» [6, с. 11]. У зв'язку з цим виникає потреба у підвищенні ефективності корекційно- розвивального змісту виховання та навчання у спеціальних дошкільних закладах для розумово відсталих дітей. Одним із важливих напрямків спеціальної дошкільної освіти є трудове виховання дошкільників, спрямоване на вироблення навичок та умінь у дітей, а також формування необхідних якостей поведінки в соціумі.

трудове виховання розумова відсталість

Аналіз досліджень

Різним аспектам роботи із дітьми, що мають особливості розумового і фізичного розвитку, присвячено праці В. Бондаря, І. Єременка, Н. Засенко, І. Колесника, А. Колупаєвої, М. Кота, С. Миронової, В. Синьова, Л. Фомічової, О. Хохліної, М. Шеремет, М. Ярмаченка.

До вивчення організації трудового виховання у спеціальному дошкільному навчальному закладі, звертається багато вітчизняних дослідників, зокрема - О. Гаврилушкіна, О. Катаєва [1], О. Стрєбєлева [1], О. Чеботарьова [3], І. Шишова [5; 6; 7; 8]. У своїх наукових роботах вони спрямовуються на розв'язання низки завдань, зокрема: ознайомлення із працею дорослих; формування уявлень про соціальну значущість праці; розвиток пізнавальних процесів (уявлень, сприймання, уваги, пам'яті, наочно-практичного мислення, мовлення); розвиток дрібної моторики та зорово-моторної координації у процесі навчання прийомів праці.

Мета статті - розглянути трудове виховання як засіб корекції розвитку дошкільників з розумовою відсталістю.

Виклад основного матеріалу

Більшість спеціального дошкільного закладу становлять діти з легким ступенем розумової відсталості. Психічний розвиток дітей з легкою розумовою відсталістю є дуже своєрідним. Без адекватних корекційно-розвивальних заходів потенційні можливості не реалізуються повною мірою. Успішність навчальної діяльності та розвитку цих дітей залежить від їх пізнавальних особливостей та застосування відповідних методів впливу [6].

Розумова відсталість - це виразне, незворотне системне порушення пізнавальної діяльності, яке виникає внаслідок дифузного органічного пошкодження кори головного мозку. У МКХ-10 розумова відсталість визначається як стан затриманого чи неповного розвитку психіки, який, передусім, характеризується порушеннями здібностей, що проявляються в період дозрівання та забезпечують загальний рівень інтелектуальності (когнітивних, умовних, моторних та соціальних здібностей) [7, с. 59-60].

Розумова відсталість від інших видів дизонтогенезу відрізняється за такими ознаками:

- звуженість зони найближчого розвитку, тоді як і при сенсорних вадах, і при затримці психічного розвитку та розладах емоційно-вольової сфери здатність до научуваності є збереженою або наближеною до норми. Це означає, що при розумовій відсталості діти є нечутливими до допомоги, не можуть перенести засвоєний спосіб дії в нові умови;

- порушення як вербального, так і образного мислення, на відміну від інших видів аномалій, за яких зазвичай спостерігається розбіжність між можливостями оперування образами чи словами;

- труднощі формування як навчальної, так і ігрової діяльності, тоді як сенсорні розлади та затримка психічного розвитку на ігровій діяльності істотно не позначаються;

- істотне зниження критичності мислення, на основі якого стає обмеженою здатність до усвідомлення власного дефекту, що, в свою чергу, знижує прагнення до компенсації;

- обмеження можливостей компенсації через тотальність психічних порушень, яка зумовлена дифузним пошкодженням кори головного мозку;

- залежність особливостей психічного реагування (зацікавленості, швидкості, виснажливості, втомлюваності, розумової та емоційної адекватності) від рівня складності ситуації: доступні розумово відсталій дитині ситуації актуалізують належну мотивацію, достатню працездатність, відповідний рівень інтелектуальних умінь та емоційної саморегуляції, а необхідність розв'язання складної ситуації викликає сповільненість, швидку втомлюваність, примітивні прийоми пізнавальної діяльності та емоції, які перешкоджають досягненню мети;

- завищена самооцінка часто у поєднанні з неусвідомленим, позначеним лише у переживаннях, комплексом неповноцінності;

- безпосередність, відкритість, висока навіюваність, відсутність опору щодо втручань у власний внутрішній світ [7, с. 62-63].

Важливим завданням освіти є корекція розвитку розумово відсталих дошкільників. Завдання корекції полягає у тому, щоб забезпечити можливість соціальної адаптації дитини шляхом розвитку вищих психічних функцій, оптимізації соціальної ситуації розвитку, формування різних видів діяльності. «Проблема корекції поєднується з проблемою розвитку особистості і розглядається у цілому як проблема корекційно-розвивальної роботи. Корекційна освіта є провідним фактором розвитку дитини з обмеженими можливостями» [4, с. 129].

Принципи корекційної роботи.

1. Єдність діагностики й корекції.

2. Встановлення доброзичливої, довірливої, підтримуючої, оптимістичної атмосфери спілкування.

3. Емпатійне ставлення до вихованця, якого потрібно приймати таким, яким він є, не порівнювати його з іншими, не наводити інших йому в приклад.

4. Діяльнісний принцип корекції.

5. Психокорекція проводиться у зоні найближчого розвитку, оскільки робота з дитиною за межами цієї зони не матиме корекційного ефекту.

6. Корекція й навчання повинні орієнтуватись на індивідуальні темпи психічного розвитку

7. Принцип «заміщуючого онтогенезу».

8. Принцип нормативності.

9. Врахування вікових та індивідуальних особливостей дитини.

10. Врахування структури дефекту конкретної дитини та особливостей її соціальної ситуації розвитку.

11. Спрямованість корекційної роботи «зверху донизу».

12. Дуже важливо, щоб корекція розвитку мала випереджальний характер.

13. Урахування системності розвитку в корекційній практиці.

14. Урахування компенсаторних можливостей індивіда та його ставлення до власного дефекту.

15. Забезпечення позитивної мотивації до розвитку і самовдосконалення.

Основою для корекційних заходів є механізми сенсибілізації - удосконалення функції під впливом тренування, а також компенсаторні можливості організму [7, с. 64-65].

«Специфіка корекційної функції полягає у виправленні або послабленні порушень психофізичного розвитку дитини у процесі навчання та виховання, профілактиці ускладнень структури дефекту; створенн і

умов для максимально можливого цілісного розвитку особистості дитини; формуванні дитячого колективу; навчанні батьків корекційним методам і прийомам організації ігрової, трудової, навчальної діяльності» [5, с. 102].

«Принциповим є естетичний компонент корекційної освіти, адже діти із порушеннями розвитку і дорослі, причетні до їхньої освіти, витрачають на подолання різноманітних фізичних, психологічних, моральних та інших життєвих перешкод більше зусиль і ресурсів. Відповідно вони потребують додаткової позитивної енергії, гарного настрою, психологічної терапії. Естетичні почуття, поряд із моральними та інтелектуальними почуттями, відносять до вищих почуттів, адже вони поєднують усе багатство емоційних ставлень людини до соціального оточення» [5, с. 102].

У дошкільному віці (3-7 років) розумово відсталі діти отримують корекційно-педагогічну допомогу у різних формах її організації. Закон України «Про дошкільну освіту» передбачає створення для дітей від 2 до 7 (8) років, які потребують корекції фізичного чи розумово розвитку, тривалого лікування та реабілітації, дошкільних навчальних закладів (ясла- садок) компенсуючого типу.

Найважливішою умовою ефективності розвитку компенсаторних процесів і корекції дефекту є максимально раннє забезпечення спеціальних педагогічних впливів; компенсаторно-корекційне навчання орієнтується на збережені органи відчуття і потенційні пізнавальні можливості аномальних дітей; оптимальний корекційний ефект навчання аномальних дітей пов'язаний з їх предметно-практичною діяльністю при активній і свідомій взаємодії з об'єктами зовнішнього середовища; у спеціальному навчанні необхідні зовнішні регулятори, які б спонукали навчально-пізнавальну діяльність [5].

Основні лінії розвитку дітей з розумовою відсталістю: фізичний розвиток; психосоціальний розвиток; пізнавальний розвиток; ціннісно-мотиваційний розвиток; естетичний розвиток. Трудове виховання є пріоритетним напрямком цілісного розвитку дитини з розумовою відсталістю у спеціальних закладах освіти. Творча праця є складовою психокорекційної діяльності [8].

Корекційна робота на заняттях з трудового виховання насамперед має спрямовуватись на формування та розвиток під чітким керівництвом педагога-вихователя тих елементарних умінь, які є необхідними для виконання предметно-практичних завдань та на виправлення недоліків пізнавальної діяльності розумово відсталих дітей щодо їх спостережливості, уявлень, мовлення, просторового орієнтування, а також порушення координації рухів та моторики. Виправлення недоліків, властивих розумово відсталим дітям, як відомо, забезпечується відповідними складовими навчально-виховного процесу: його змістом, що передбачено програмою з трудового виховання для розумово відсталих дітей дошкільного віку [2]; організацією елементарної трудової діяльності дітей на заняттях та у побуті; застосуванням спеціальних методів та прийомів навчання (Г. Дульнєв, Н. Павлова, К. Турчинська, Г. Мерсіянова, О. Хохліна та ін.).

Основними видами трудової діяльності дошкільників з особливими потребами є:

1) самообслуговування, яке розглядається у корекційній педагогіці як одне із важливих завдань виховання і навчання дошкільника з розумовою відсталістю, оскільки опанування життєво необхідних умінь та навичок самообслуговування сприяють проявам самостійності та успішній соціальній адаптації дитини. До самообслуговування віднесено діяльність, результати якої задовольняють потреби самої дитини: процес харчування, виконання культурно-гігієнічних процедур по догляду за собою, роздягання та одягання, користування туалетом. Саме рівень опанування такими навичками значно впливає на самооцінку дитини з розумовою відсталістю, є важливим кроком на шляху до її незалежності;

2) господарсько-побутова праця - наступний вид праці дітей, яких вчать виконувати елементарні господарсько-побутові доручення в межах повсякденного життя. Заняття з господарсько-побутової праці вводяться із третього року навчання (на першому й другому роках перебування в ДНЗ дітям даються окремі доручення). Заняття спрямовані на виховання в дітей бажання трудитися, виконувати доручення дорослих, уміти бачити непорядок й усувати його. Дошкільників привчають підтримувати порядок у знайомому приміщенні й на знайомої території. Важливо сформувати в дітей установку, що вони самі можуть навести порядок у своїх речах, в ігровому куточку, на ігровій ділянці;

3) праця в природі, яку доцільно розпочинати з другого року навчання в рамках елементарної за змістом трудової діяльності поза занять, виступає джерелом яскравих вражень, адже дитині надається можливість діяти не лише з предметами, а з живими об'єктами. Діти навчаються під керівництвом дорослого доглядати за рос линами: кімнатними, садовими, городніми, а також за тваринами у живому куточку, розкладати корм у годівниці для птахів на ділянці. У процесі організації праці в природі важливо формувати позитивні якості особистості (працелюбність, наполегливість, охайність, любов до природи);

4) ручна праця, навчання якій дошкільників з розумовою відсталістю доцільно планувати у формі занять, починаючи з третього року навчання, передбачає виготовлення дітьми різноманітних найпростіших виробів з паперу, глини, пластиліну, солоного тіста, тканини, природного (жолудів, шишок, каштанів, насіння та гілочок рослин) та інших матеріалів. Ручна праця виступає засобом розвитку сенсорних відчуттів (кінестетичних, зорових, слухових), психічних процесів (сприймання, уяви, пам'яті, мислення, мовлення), моторних навичок, естетичного смаку, моральних якостей.

Дітей для колективної праці організовують як фронтально (всією групою), так і підгрупами, при цьому враховують їхні індивідуальні особливості, визначають зручний час: у ранкові та вечірні години, під час прогулянок у першій та другій половині дня, у періоди підготовки до прийому їжі, до занять і після них, вільної діяльності між окремими режимними процесами тощо.

Організація діяльності дітей передбачає добір, підготовку та розташування необхідного для виготовлення виробу матеріалу, інструментів тощо, створення відповідних умов, організацію робочого місця. Дитина розпочинає виготовляти виріб на основі розробленої технологічної послідовності трудових операцій. Важливо домагатися, щоб виконання практичного завдання було доведено до завершення. У разі потреби педагогами обов'язково надається практична чи вербальна дозована індивідуальна допомога.

Дитину спочатку потрібно стимулювати, спонукати до дії, шляхом схвалення навіть її наміру, найнезначніших позитивних результатів та досягнень у роботі. Увагу дитини, для активізації практичної діяльності, необхідно звертати на інструкції, окремих її вимогах та умовах праці, ознаках предмета тощо. Практична допомога є показом потрібних рухів, дій, їх послідовності, спільне виконання трудових операцій. Вербальну допомогу надають у вигляді повторення інструкції, з'ясування й пояснення її змісту та того, що викликає в роботі труднощі, у вигляді запитань різної міри узагальненості, підказки, вказівки.

Висновки

Корекційна спрямованість змісту трудового виховання є важливою умовою цілісного гармонійного розвитку дитини з розумовою відсталістю. Діяльність дітей сприятиме пізнавальному, емоційно-вольовому та особистісному розвитку дошкільників з розумовою відсталістю, становленню у дитини емоційно-ціннісного компонента Я-концепції, формування особистісних якостей, сприятиме вихованню умінь та навичок трудитись у колективі однолітків, виконувати трудові доручення, значимі для себе та інших.

Бібліографія

1. Катаева А. А., Стребелева Е. А. Дошкольная олигофренопедагогика/ А.А. Катаева, Е.А. Стребелева. - М.: ВЛАДОС, 1999. - 208 с.

2. Програма виховання та навчання розумово відсталих дітей дошкільного віку/ [авт. укл. Б.В. Сермеєв, В.В. Бабошко, Д.І. Шульженко та ін.]; под. ред. В.Є. Турчинська. - К.: ТОВ «ЛТД», 2000. - І20 с.

3. Чеботарьова О.В. Комплекс програмно-методичного забезпечення «Зміст корекційно-спрямованого навчання і виховання розумово відсталих дітей у спеціальних дошкільних закладах» (програма з трудового виховання, методичні рекомендації, дидактичні матеріали) / О.В. Чеботарьова. - К.: 2012. - 112 с.

4. Шишова І. О. Корекційна освіта і мистецтво / І. О. Шишова // Наукові записки / Ред. кол.: В. В. Радул, В. А. Кушнір та ін. - Випуск 139. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. - С. 127-131. (Серія: Педагогічні науки).

5. Шишова І. О. Особистісно-естетичний компонент корекційної освіти / І. О. Шишова // Наукові записки. - Вип. 143. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2016. - С. 101- 104.

6. Шишова І. О. Спеціальна методика дошкільного виховання / І. О. Шишова. - Кропивницький: ФОП Піскова М.А., 2020. - 103 с.

7. Шишова І. О. Спеціальна психологія з основами патопсихології (короткий курс) / І. О. Шишова. - Кропивницький: ФОП Піскова М.А. - 2019. - 124 с.

8. Шишова І. О. Творча праця як складова психокорекційної діяльності / І. О. Шишова // Ідеї гуманної педагогіки та сучасна система інклюзивного навчання : зб. матеріалів Всеукр. науково-метод. конференції, присвяченої 97-річчю від дня народження В. Сухомлинського, 29-30 вересня 2015 р. - Кіровоград : Ексклюзив-систем, 2015. - С. 431-436.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.