Роль електронних словників у формуванні лексикографічної компетенції учнів старшої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль електронних словників у формуванні лексикографічної компетенції учнів старшої школи

Наталія Грицюк, студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету іноземних мов; Дацька Т.О. кандидат філологічних наук, доцент

Отримання повноцінної освіти сьогодні практично неможливе без звернення до словників - інтелектуального наставника й порадника, який дозволяє істотно полегшити пошук необхідної базової інформації з різних проблем знання. Не випадково останні десятиліття вважають періодом активного розвитку навчальної лексикографії [6, с. 148].

Безсумнівним є той факт, що у вік бурхливого розвитку комп'ютерно-інформаційних технологій перспективним напрямком подальшої словникарської роботи можна вважати комп'ютерну лексикографію. Такий різновид видань значно спрощує і пришвидшує пошук необхідної інформації та її використання. Значній оптимізації процесу вивчення іноземної мови серед старшокласників сприяють допоміжні засоби навчання, зокрема електронні словники. Електронний словник - це певним чином систематизована лексична інформація або словникова база даних, яка зберігається у пам'яті програмної системи і може бути відображена на екрані [9, с. 205]. Кожний словник залежно від призначення і функцій - загальномовний чи спеціальний, одномовний чи перекладний, нормативний, вибірковий, генетичний - допомагає вибудувати текст й адекватно сприймати відповідні елементи в ньому. Зокрема, у випадках, коли виникають проблеми щодо розуміння значення слова в тексті, вагання в правильності його використання в мовленні, перш за все корисно звертатися до авторитетного тлумачного словника. Ці словники ще називають комплексними, бо слово тут постає в нерозривній єдності парадигматичного, синтагматичного і дериваційного аспектах. Робота з тлумачним словником сприяє розумінню глибинного смислу слова [7, с. 42].

Саме тому ми досліджуємо роль таких авторитетних електронних тлумачних словників як: Merriam-Webster Dictionary, Longman Dictionary of Contemporary English та Oxford Learner's Advanced Dictionary у формуванні лексикографічної компетенції учнів старшої школи. Тлумачні словники є обов'язковим атрибутом для тих, хто займається вивченням іноземної мови, а сучасна електронна форма словника дозволяє усунути неминучі недоліки «паперової» лексикографії і тим самим піднести її на більш якісний та досконалий рівень, а процес вивчення іноземної мови зробити більш ефективним.

Актуальність використання саме електронних словників у вивченні іноземної мови на уроках або у позаурочний час полягає в тому, що такі словники поєднують у собі і великий об'єм слів і зручність у користуванні. Це досягається завдяки машинному механізму пошуку. Електронний словник може задовольнити потреби широкої аудиторії, користувачів з будь-яким мовним досвідом. Це забезпечується шляхом структуризації словникової статті, що виділяє основні типи інформації про слово. Також будь-який елемент може бути гіпер-посиланням на іншу статтю. Ця система забезпечує можливість швидкого доступу до потрібної інформації без виснажливих пошуків. Інший аспект, за яким електронний словник є кращим за традиційний паперовий -- це адекватна передача сучасної лексики, яка постійно змінюється та поновлюється. «Паперові» на це не здатні, бо вони дуже довго готуються і потім майже не оновлюються, фактично більшість з них сьогодні просто застаріли. Електронні словники є набагато зручнішими для тих, хто працює над текстом і кому треба знати, як слова поєднуються між собою, які сполучники при цьому використовуються, чи є доречними сталі вирази. Якщо з «паперовим словником» виконати цю задачу досить складно, то на комп'ютері користувач може відкрити одразу декілька статей, порівняти їх, дослідити найдрібніші нюанси слова.

Сучасні словники, видані закордонними видавництвами, такими як Cambridge University Press, Oxford University Press, Pearson Longman Education мають електронну версію словника на CD-ROM з супутніми тренувальними вправами або онлайн версії, які доступні всім. Мультимедійний характер ресурсів робить виконання завдань більш привабливим для студентів, елемент новизни підтримує їх увагу та концентрацію.

Безперечно, рівень загальної й мовленнєвої культури мовної особистості багато в чому визначається лексикографічною компетенцією. Поняття «лексикографічна компетенція» фактично є складовою частиною поняття мовної культури. Поняття «лексикографічної компетенції» вперше науково обґрунтовано А.С. Надолинською в її дисертаційній праці «Формування лексикографічної компетенції в студентів філологічних спеціальностей» [5, с. 371]. На думку дослідниці, лексикографічна компетенція - це цілісне трикомпонентне утворення, яке охоплює лексикографічні знання (засвоєння термінологічної бази з розділу «Лексикографія», знання основних лексикографічних праць, розуміння принципів побудови словникової статті), лексикографічні навички (це навички оперувати набутими лексикографічними знаннями в професійній діяльності та навички наукових досліджень у галузі лексикографії), лексикографічні вміння (уміння одержувати словникову інформацію, узагальнювати й зберігати її, користуватися словниково- довідковою інформацією. За Ф. Бацевич, лексикографічна компетенція передбачає усвідомлення потреби використання словника для вирішення пізнавальних і комунікативних завдань; уміння обрати потрібний словник залежно від конкретних пізнавальних завдань та уміння сприймати текст словника і отримувати з нього необхідну інформацію про слово [1, с. 205].

Л.І. Коткова виокремлює чотири компоненти в складі структури лексикографічної компетенції: 1) мотиваційний; 2) емоційно-естетичний; 3) інформаційний; 4) операційно-діяльнісний. Суть мотиваційного та емоційно-естетичного компонентів полягає у сформованості в студентів усвідомленого інтересу до лексикографії, переконаності в її суспільній значущості, бажанні здійснювати лексикографічний пошук, виробляти мовний смак розширення філологічного кругозору й одержувати від цього емоційне та професійне задоволення. Інформаційний компонент передбачає знання праць лексикографів, типів словників, особливостей словникової статті в різних типах словників, професійної лексикографічної роботи з текстом.

Складовими частинами операційно-діяльнісного компонента є вміння й навички оперувати набутими лексикографічними знаннями в професійній діяльності: сприймати, упізнавати, аналізувати, зіставляти та розмежовувати мовні явища й факти, коментувати; оцінювати їх під кутом зору нормативності, відповідності сфері та ситуації спілкування; розмежовувати варіанти норм і мовленнєві порушення; виконувати порівняльний аналіз словників, володіти навичками обробки лексикографічного матеріалу, укладати власні словники-довідники [3, с. 79].

У старшій школі систематизується та узагальнюється мовний досвід учнів, набутий ними на попередніх ступенях вивчення мови. Методи і види навчальної діяльності все більше набувають форм, наближених до реальних умов спілкування. Збільшується робота з формування пасивного лексичного мінімуму у процесі самостійного читання. Зростає питома вага самостійної роботи учнів з новою лексикою, удосконалюються прийоми користування двомовними та одномовними словниками [8, с. 18]. Незважаючи на значний відсоток самостійної роботи старшокласників, роботу зі словниками необхідно проводити систематично, що є повноваженням саме вчителя, а не учнів, недостатньо дати тільки посилання на словники в інтернеті на початку навчального року. Можна періодично давати учням завдання опрацьовувати словникові статті й складати асоціативний кущ до певної теми, підбирати ключові слова до висловлювання, ознайомлювати інших учнів з вимовою нових слів, знаходити тлумачення фразеологізмів, прислів'їв тощо [2, с. 117].

За Надолинською А.С., ефективними виявились такі прийоми роботи для формування лексикографічної компетенції [4, с. 213]:

I. На етапі ознайомлення зі словником (мотивація навчальної діяльності):

1) аналіз словникової статті, яка побудована відповідно до загальних положень сучасної лінгвоконцептології;

2) аналіз будови словника.

II. На етапі формування лексикографічних умінь (репродуктивна діяльність):

1) ілюстрування лексико-фразеологічних та лінгвокультурологічних понять, фактів, реалій під час викладу матеріалу вчителем, а також у процесі самостійної (творчої, дослідницької) роботи учнів;

2) порівняння власного тлумачення слова (національно-культурної інформації) з тим, що подано в словнику;

3) з'ясування символічного значення слова, розмежування лінгвістичної та культурологічної характеристики етнокультурних одиниць;

4) доповнення словникових статей новою культурологічною інформацією, розширення системи гіперпосилань;

5) тлумачення національно забарвлених мовних одиниць / культурних концептів як один з етапів лінгвокультурологічного аналізу художнього тексту.

ІІІ. На етапі творчого застосування лексикографічних знань, умінь і навичок (продуктивна та пошуково-дослідницька діяльність):

1) робота зі словником як підготовчий етап до написання творчих письмових робіт, побудованих на осмисленні національно-культурних цінностей, етнокультурних одиниць.

Як засвідчила наша практика використання електронних словників під час навчання учнів старших класів, досить ефективними виявились такі прийоми роботи із електронними словниками, як: аналіз словникової статті, аналіз будови словника та ілюстрування лексико-фразеологічних понять, фактів у процесі творчої та самостійної роботи учнів. Учні намагались візуалізувати поняття для простішого його розуміння та сприйняття. Під час порівняння власного тлумачення слова з тим, що подано в словнику виникали труднощі, оскільки учні тлумачили слова більш описово, що відрізнялось від тлумачень понять у словнику. З'ясування символічного значення слова та доповнення словникових статей новою культурологічною інформацією виявились надскладними завданнями для учнів.

Використання електронних словників на уроках англійської мови є необхідною навчальною діяльністю, що призводить до формування лексикографічної компетентності учнів, яка характеризується високим ступенем професійної філологічної підготовки, засвідчує інтерес і повагу користувача до виучуваної мови та її історії.

лексикографічний компетенція електронний словник

Бібліографія

1. Бацевич Ф.С. Словник термінів міжкультурної комунікації / Ф.С. Бацевич. - К.: Довіра, 2007. - 205 с.

2. Богдан Л.О. Роль електронних навчальних засобів в організації самостійної роботи учнів з англійської мови / Л.О. Богдан // Таврійський вісник освіти. - 2014. - № 3. - С. 113 -117.

3. Коткова Л.І. Формування лексикографічної компетенції як показника мовної культури учня / Л.І. Коткова // Наукові записки МДУ ім. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2011. - № 5. - С. 79-82.

4. Надолинська А.С. Методика формування лексикографічної компетенції на філологічних факультетах ВЗО / А.С. Надолинська // Наукові записки. - 2011. - Вип. 101. - С. 209 - 215.

5. Надолинська А.С. Система вправ з розвитку лексикографічних умінь і навичок у майбутніх філологів / А.С. Надолинська // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. журн. - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2011. - № 2 (12). - С. 371-376.

6. Полюга Л. Проблеми української лексикографії в освітянському процесі / Л. Полюга // Українська мова в освіті: зб. мат. Всеукраїнської наукової конференції “Українська мова в освіті”. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - С. 141- 153.

7. Семеног О. Лексикографічна компетенція як показник мовної культури особистості / О. Семеног // Українська література в загальноосвітній школі. - 2008. - № 2. - С. 41- 44.

8. Смоліна С.В. Методика формування іншомовної лексичної компетенції / С.В. Смоліна // Іноземні мови. -- 2010. -- № 4. -- С. 16 - 23.

9. Шумський О. Можливості використання електронних освітніх ресурсів у навчанні іноземної мови / О. Шумський // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні науки. -- 2016. -- № 1. -- С. 199 -- 215.

Размещено на Allbest.ru