Інтерактивні технології навчання при вивченні математики в початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтерактивні технології навчання при вивченні математики в початковій школі

Марія Глінка (студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Вдовенко В.В.

Анотація

У статті розкрито особливості використання інтерактивних технологій при вивченні математики в початковій школі.

Ключові слова: інтерактивні технології навчання, інтерактивний підхід, інноваційні технології навчання, інтерактивне навчання, викладання математики в початковій школі, початкова школа, урок математики.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

На даному етапі розвитку українське суспільство вимагає нового підходу до навчання, який буде відповідати міжнародним стандартам і буде орієнований на особистість дитини. Тому діти повинні вміти знаходити та швидко сприймати інформацію, бути зацікавлені у навчанні і чітко вмотивовані, а також знати, як ці знання використати у житті. Актуальною проблемою наразі є процес модернізації освіти, особливо її початкової ланки. Саме тому наукового та методичного переосмислення потребують технології та методи навчання математики. Важливо, щоб на уроках математики в початковій школі діти були не «пасивними», а «активними» учасниками навчального процесу. За допомогою інтерактивних технологій під час вивчення математики учні активно взаємодіють один з одним, навчаються командній роботі, збагачують свій словниковий запас, навчають інших і таким чином навчаються самі. Саме тому проблема використання інтерактивних технологій при вивченні математики в початковій школі є надзвичайно актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Інтерактивні методи в педагогіці й в практиці української школи намагалися використовувати ще у 20-і роки ХХ ст. Їх застосовували при впровадженні бригаднолабораторного та проектного методів навчання, під час виробничих та трудових екскурсій тощо. Проте у 30-тих роках радянська школа відійшла від інтерактивних методів навчання.

Згодом елементи інтерактивного навчання використовували на практиці, їх розвинули у своїх роботах В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі, В. Шаталов, С. Ільїн та інші. [9, c. 251]

Особливості інтерактивного навчання досліджували педагоги, психологи, методисти та науковці, а саме О. Біда, Г. Коберник, С. Личинкова, О. Пометун, Л. Пироженко та ін.

Виклад основного матеріалу

Нині існує декілька схожих за змістом тлумачень поняття «інтерактивне навчання». На нашу думку, найбільш точно відображають зміст цього поняття О. Пометун та Л. Пироженко. Вчені розглядають інтерактивне навчання як спеціальну форму організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність [6, с. 8-9 ].

Я. Голанд ще в 60-х рр. XX ст. охарактеризував три основні моделі навчання, що існували в тогочасній школі. Він виділяв активну й пасивну моделі залежно від рівня залучення учнів у навчальну діяльність. У своїй класифікації Я. Голанд швидше використовує «пасивність», як визначення низького рівня активності учня, переважно репродуктивної діяльності за майже повної відсутності самостійності та творчості. До цієї класифікації можна додати інтерактивне навчання як певний різновид активного, який має свої закономірності та особливості. Схема цієї моделі відображає постійне спілкування вчителя з учнями, учня з учнями. Таким чином відбувається спілкування всіх членів колективу [7, с. 78-79].

Модель інтерактивного навчання полягає у тому, що учні активно співпрацюють один із одним, причому всі учні залучені до навчального процесу, тобто учні взаємно навчаються та співпрацюють, опираючись на власний досвід. Таке навчання може втілюватися, як колективне, групове, навчання у парі.

Л. Акпинар наголошує, що упродовж усього процесу інтерактивного навчання викладач не надає «готових знань», активність викладача замінюється активністю учнів, учитель лише керує навчальним процесом, спонукаючи учнів до самостійного пошуку вирішення тієї чи іншої освітньої проблеми. Завдання вчителя - розбудити в учнях власну ініціативу, активність, таким чином викладач виступає у ролі помічника або консультанта, а за необхідності - як одне з джерел інформації [1, с. 43-44].

Важливим аспектом інтерактивного навчання є почуття групової належності, що дає слабким, невпевненим у собі учням змогу відчувати себе безпечно. Коли діти навчаються разом, вони відчувають суттєву емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає можливість вийти далеко за рамки їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Отже, на таких уроках створюється ситуація успіху.

Т. Фадєєва констатує, що у змісті освітньої галузі «Математика» Державного стандарту початкової загальної освіти перевага надається засвоєнню математичних понять, формуванню умінь і навичок, що відповідає змістовному та операційному компонентам математичної діяльності, і залишається поза увагою розвиток пошукових структур, творчості та емоційно-оцінного ставлення до математичного боку дійсності. У Базовому плані не розкрито основні змістові лінії, за якими вчитель має працювати над формуванням цілісної навчальної діяльності на уроках математики. Це ускладнює розробку технологій, особливо цілепокладання, довгострокового планування та управління на окремих етапах навчання математики при забезпеченні наступних зв'язків між ними [8 с. 8].

Думка про те, що у початкових класах достатньо навчити учнів обчислювальної діяльності та геометричним побудовам, є хибною, обмеженою, яка не відбиває реальних освітніх потреб молодого покоління. Традиційна система навчання математики орієнтує на передачу знань, тоді як гуманізація, оновлення навчального процесу передбачає формування творчої особистості [8 с. 5].

Науковий доробок учених із проблем технологій навчання доволі значний, але для його використання у початковому курсі математики має враховуватися розвивальний потенціал навчального предмета, закономірності формування функціонального, алгоритмічного, геометричного мислення молодших школярів. Аналіз науково-методичної літератури дозволяє зробити висновок про недостатню розробку процесуально-діяльнісних засад у функціонуванні методологічних, особистісних, інструментальних засобів в організації технології навчання. Тому серед учительського активу зароджуються та формуються нові підходи до навчання математики, які поєднують у собі провідні ідеї науковців, загально-теоретичні положення та власний багаторічний педагогічний досвід [8, c. 8].

Поява в останні роки ряду праць [4, с. 8-11], які переконливо обґрунтовують необхідність використання в навчальному процесі інтерактивних технологій і пропонують багатий теоретико-методичний матеріал із розв'язання педагогічних задач і психолого-педагогічних ситуацій у наближених до реальних умов, підтверджує, по-перше, цінність інтерактивних технологій як методу навчання не лише школярів, а й педагогів; по-друге, свідчить про тенденцію зближення процесу навчання з життям, озброєння учнів саме такими знаннями, які будуть необхідні їм у практичній діяльності [2, с. 16].

Як стверджує М. Крилова, в умовах інтерактивного навчання на уроках математики забезпечуються формування в його учасників передусім таких інтелектуальних умінь, як аналіз, порівняння, виділення головного, а також критичне мислення та здатність приймати відповідальні рішення. У результаті організації навчальної діяльності із застосуванням інтерактивних технологій в учнів на уроках математики розвиваються й ускладнюються психічні процеси - сприйняття. Розвиваються такі мислительні операції як аналіз і синтез, абстракція й узагальнення, формуються воля й характер. А таож при використанні різноманітних видів творчої діяльності на уроках в учнів розвиваються математичні здібності та проявляється інтерес до предмета. Велика кількість різноманітних і доступних учням видів робіт, включених у зміст знань, де застосовуються інтерактивні технології, дає поживу для розуму, розвиває уяву, спостережливість, розширює кругозір, знайомить з важливими елементами професійної діяльності, впливає на формування стійких пізнавальних інтересів, а в майбутньому - на вибір роду занять, пов'язаних з математикою [5, с. 135].

Я. Цивенко наголошує, що на уроках із використанням інтерактивних технологій важливо дотримуватися певної структури. Як правило, структура таких занять складається з п'яти основних елементів:

а) мотивація (не більш як 5 % часу заняття);

б) оголошення, виклад теми та очікуваних навчальних результатів (не більш як 5 % часу заняття);

в) надання необхідної інформації (10-15 % часу);

г) інтерактивна вправа - центральна частина заняття (45- 60 % часу на уроці); творчий інтерактивний комунікативний вміння

д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (до 20 % часу) [10, с. 39].

Для реалізації інтерактивної моделі навчання використовують такі методичні прийоми: робота у парах, «два - чотири - усі разом», карусель, робота у малих групах, акваріум, мікрофон, методика незакінченого речення тощо.

Ці прийоми дозволяють засвоювати навчальний матеріал (часом досить одноманітний) і включати в навчальний процес мотиваційну сферу учня. Інтерактивну роботу можна застосовувати на різних типах уроку.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій навчання Я. Цивенко пропонує дотримуватися наступних методичних рекомендацій:

Звертати увагу на підготовку приміщення до роботи. Треба продумати, як розставити стільці і столи, щоб усі мали змогу вільно спілкувалися, мали доступ до наочності, легко, за необхідності, переміщуватися. Важливо створити фізичний комфорт.

Підготувати необхідне обладнання та ресурси заняття.

Потрібно забезпечити психологічну підготовку учасників. Деякі учні можуть бути скуті, невпевнені в собі, тому корисно перед початком заняття зробити розминку, заохочувати учасників до активної участі в роботі, створювати умови психологічного комфорту, доброзичливості, можливості для творчого самовираження і самореалізації учасників.

Учасників на інтерактивному занятті чи заході не повинно бути багато. Як правило, у роботі можуть брати участь не більше 30 учнів. Лише за цієї умови можлива продуктивна робота в малих групах. Важливо, щоб кожен учень був почутий і кожна група мала змогу представити свої результати.

У роботі повинні бути задіяні всі учасники.

Потрібно детально продумати процедуру проведення і регламент. Це питання необхідно обговорити на початку заняття і намагатися не порушувати його.

Необхідно належну увагу приділити створенню пар і малих груп.

Обов'язково підбивати підсумки, відмічати позитивні зміни в учнях, стимулювати їх на подальшу роботу [10, с. 12-13].

На нашу думку, на одному уроці не доцільно застосовувати декілька інтерактивних прийомів. Покажемо фрагмент уроку узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок, де використано інтерактивну технологію «Ажурна пилка».

Підготовча робота: перед початком уроку вчитель роздає дітям один смайлик на дві сусідні парти. Кожен смайлик різного кольору. Вчитель оголошує, що на уроці діти повторять такі типи задач:

Задачі на рух;

Задачі на рух назустріч один одному;

Задачі на рух в протилежних напрямках;

Задачі на рух в одному напрямку;

Задачі на знаходження частини від числа;

Задачі на знаходження числа за величиною його частини.

Потім учні об'єднуються у «домашні групи» по 4 учні, кожна група отримує картку із завданням. Потрібно за допомогою схеми або короткої умови скласти задачу, визначити її вид, а також розв'язати. Зразки завдань представлено на схемах:

Кожна група має виконати завдання за визначений час. По закінченню цього часу за командою вчителя учні відповідно до кольору свого смайлика змінюють групу.

Кожен учень є експертом того типу задачі, яку було розв'язано у домашній групі. Тому кожна дитина в новій групі спочатку пропонує розв'язати «свою» задачу, а при потребі пояснює її розв'язок товаришам. Далі учні повертаються до своїх домашніх груп, діляться тією інформацією, яку почули у експертних групах, роблять висновки про кожен тип задачі. Наприкінці уроку клас робить загальні висновки щодо кожного типу задачі, які розглядали на уроці.

Висновки

Інтерактивні технології в початковій школі на уроках з математики активізують творчу та самостійну діяльність учнів, залучають в плідний робочий процес навіть тих дітей, які на традиційних заняттях не часто проявляють активність. Інтерактивне навчання дозволяє розв'язати відразу цілу низку завдань: розвиває комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховні завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися д о думки кожного. Використання інтерактивних технологій знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання. На таких уроках стимулюється творчий пошук, прищеплюється уміння й навички самостійно працювати з інформацією, відбувається розвиток роботи у групі, вміння слухати і поважати думки товаришів, формулювати та висловлювати свої думки. Діти привчаються до спостережливості, уважності, дослідження та пошуку. На таких заняттях діти охоплюють великий обсяг матеріалу, навчаючи та слухаючи інших дітей, вчаться самі. В учнів з'являється мотивація до навчання, формується спільна мета.

Отже, використання інтерактивних технологій в початковій школі на уроках математики підвищують результативність знать учнів, порівняно з уроками, що проходять за традиційною формою проведення. До того ж інтерактивна модель змінює традиційний стиль педагогічного спілкування на активну взаємодію всіх учасників навчального процесу.

Бібліографія

1. Акпинар Л.Е. Інтерактивні технології навчання в початковій школі: Навчальний посібник для студентів ВНЗ/ Л.Е. Акпинар - К.: Видавничий Дім «Слово», 2014. - 288 с.

2. Андросова Н.М. Інтерактивні технології у педагогічних закладах / Н.М. Андросова // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: журнал - 2011. - № 39. - С. 14-20.

3. Бережок А.М. Інтерактивні технології навчання / А.М. Бережок // Підготовка сучасного вчителя: логіка, динаміка, перспектива: зб. матер. студ.- виклад. наук. - Миколаїв: МДГУ ім. П. Могили, 2007. - 111 с.

4. Даниленко Л. І. Теорія і практика інноваційної діяльності в загальній середній школі / Л.І. Даниленко // Управління освітою. - 2001. - № 3. - С. 18 - 24.

5. Крилова М.О. Інтерактивні технології - крок в майбутнє / М.О. Крилова // Науково-методичний збірник матеріалів Днів науки «Актуальні проблеми та перспективи розвитку сучасної педагогічної освіти». - Стаханов, 2015. - С. 133 - 137.

6. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник / За ред. О. І. Пометун. - К.: А. С., 2004. - 192 с.

7. Сємідєтна О. Інтерактивні технології навчання - технології сучасного життя / О. Сємідєтна // Студентський науковий вісник. - Кіровоград: КДПУ, 2007. - Вип. 5. - Ч. 1. - 230 с.

8. Фадєєва Т.О. Інноваційні технології навчання математики у початкових класах: навч.- метод. посіб. для студ. психол.- пед. фак. пед. ун-ту / Т.О. Фадєєва. - Кіровоград: Авангард, 2011. - 95 с.

9. Химинець В.В. Інноваційна освітня діяльність / В.В. Химинець - Тернопіль: Мандрівець, 2009. - 360 с.

10. Цивенко Я.І. Використання інтерактивних технологій навчання на уроках математики (методичні рекомендації) / Я.І. Цивенко - Маріуполь; Метінвест, 2014. - 55 с.

Размещено на Allbest.ru