Проектування освітнього процесу: від традицій до сучасних трансформацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проектування освітнього процесу: від традицій до сучасних трансформацій

Мартін Аліна Миколаївна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методик дошкільної та початкової освіти Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

Постановка та обгрунтування актуальністі проблеми

Сучасні соціально-економічні, культурно-освітні процеси розвитку країни визначають потребу в особистості з високо розвинутим продуктивним мисленням, соціально адаптованої, тобто здатної не лише прийняти усталені традиції, соціальні настанови, а й здійснювати соціально значущу діяльність у різних сферах життя [8].

Якість здійснення цих завдань може бути забезпечена наступністю змісту та координацією освітньої діяльності на різних рівнях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку до можливого переходу на наступні рівні. Неперервність освіти визначається як один із пріоритетних напрямів їх модернізації в таких нормативних документах: Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (2021)», «Державний стандарт початкової загальної освіти».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемою ролі середовища в становленні та розвитку особистості в сучасній освіті займались такі науковці: A. Богуш, К. Крутій, В. Лозова, Н Мойсеюк, B. Моляко, В. Нечаєв, В. Панов, І. Підласий, О. Писарчук, С. Подмазін, та ін.; вплив освітнього середовища на формування особистості вивчали А. Трошева, Н. Романченко; освітнього - А. Воронін, C. Дерябо, В. Левін; навколишнього середовища - В. Афанасьєв, Г. Тараскіна та інші.

Мета статті: аналіз підходів до визначення сутності освітнього середовища закладів дошкільної освіти та виокремлення його основних функцій в організації освітнього процесу дітей дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу дослідження

Оновлений інтегрований зміст передшкільної освіти в контексті завдань Нової української школи потребує таких моделей освітнього процесу (ігрова, проєктна, середовищна та інші), що будуються на принципах пріоритету досвіду над інформуванням, партнерської взаємодії, активізації власних зусиль, особистісного залучення кожної дитини, діалогового формату освітнього процесу тощо [1].

Проєктна діяльність - одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації дошкільника, формує всі необхідні життєві компетенції: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проєкту [2].

Метод проєктів виник на початку ХХ ст. в Америці і був розроблений видатним американським філософом і педагогом Джоном Дьюї спочатку як метод проблем. Термін «метод проєктів» першим ввів Вільям Херд Кілпатрик (послідовник Дж. Дьюї) у 1918 р. Тоді був проголошений принцип «навчання через діяльність», «все із життя, все для життя». У 1905 р. під керівництвом С. Шацького організовано невелику групу працівників, котрі намагалися запроваджувати проектні методи у практику викладання Г. Ващенко відносив метод проєктів до активних методів навчання: «Цінність методу проектів у тім, що він привчає дітей до планової систематичної роботи В основу методу проєктів покладена ідея, що складає суть поняття «проєкт», тобто те, що можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Вважаємо за необхідне проаналізувати найпоширеніші визначення методу проєктів. Згідно з обґрунтуванням С. Пілюгіної, метод проєктів - особистісно- орієнтований метод навчання, заснований на самостійній діяльності учнів щодо розробки проблеми й оформлення її практичного результату [5]. Р. Галустов і Н. Зубов стверджують, що метод проєктів - це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, завдяки розвитку її інтелектуальних і фізичних можливостей, вольових якостей і творчих здібностей в процесі створення під контролем вчителя нових товарів і послуг, які мають суб'єктивну або ж об'єктивну новизну, а також практичну значущість.

На переконання К. Мелашенко, метод проєктів - це педагогічна технологія, що передбачає певну сукупність навчально- пізнавальних прийомів, які дають змогу розв'язати ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій учнів з обов'язковою презентацією цих результатів [3, с. 13]. Метод проєктів, як зазначає Є. Полат, - це спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технології), що повинна завершитися цілком реальним, відчутним практичним результатом, оформлення тим чи іншим чином.

Варіативність і різноманітність змісту, методів і прийомів навчання і виховання дошкільнят вимагає об'єднання зусиль педагогів, аби докорінно змінити підходи до роботи з дітьми, переорієнтувати кожного працівника на те, щоб у центрі уваги незмінно перебувала дитина.

Шляхом інноваційних підходів до змісту і форм методичної роботи, зокрема через впровадження проектного методу в роботі дошкільного закладу реалізуються актуальні задачі зростання професійної майстерності педагогів.

Вибір цього методу обумовлений вимогами нової редакції Базового компоненту дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) щодо навчання і розвитку особистості, спрямування педагогічної діяльності на розвиток у дітей пізнавальної активності, творчості, самостійного пошуку розв'язання проблеми [6].

Проєктна діяльність є стимулюючим чинником у розвитку дошкільної освіти. Заклади дошкільної освіти з метою вдосконалення освітнього процессу використовують комплексні, парціальні програми, альтернативні методики та спадщину видатних педагогів.

Проєктна діяльність ґрунтується на використанні методу проєктів; це педагогічна технологія, що містить сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів і прийомів, творчих за суттю.

Використання проєктної діяльності у закладі дошкільної освіти є ефективним тоді, коли в освітньому процесі поставлено певне дослідницьке, творче завдання, для розв'язування якого потрібні інтегровані знання з різних галузей. Важливо, що, по- перше, використання проєктної діяльності відкриває значні можливості в розвитку творчої особистості дитини, спроможності діяти самостійно, відповідно до ситуації; по¬друге, вона співзвучна сучасним життєвим позиціям: дитина робить із задоволенням тільки те, що вибрала і їй цікаво; по-третє, іноді знання, отримані дітьми, залишаються теорією, а мета проєктної діяльності - навчити застосовувати досліджувану теорію на практиці для розв'язання конкретних завдань у реальному житті; по-четверте, індивідуальний темп роботи над проєктом забезпечує дитині реалізацію власних можливостей згідно з її рівнем розвитку [7, с. 92-93].

Важливо, що вміння користуватися методом проєктів - показник високої кваліфікації вихователя його прогресивної методики навчання і розвитку дітей. О. Рейпольська, вивчаючи особливості відносин світу дорослих і дітей, дійшла висновку, що нові форми співдіяльності, співтворчості дозволяють знаходити джерело не тільки емоційно-насичених переживань, але і розвитку (зі збереженням індивідуальності кожного). Таким джерелом може стати творчий проєкт, суть якого - свобода його учасників у висловлюванні власної думки, виборі змісту і засобів розв'язання проблеми. проектування освітній дошкільний

Освітній простір, у якому вихователь ефективно застосовує проблемне навчання, є таким, що навчає дитину навчатися. Така діяльність стимулює розвиток дитини [11]. Для чіткого уявлення вихователя про метод проєктів, його впровадження в діяльність з дошкільниками необхідно розмежувати два типи проєктів:

1) проєктну діяльність вихователя,

2) методику, за якою вихователь організує проектну діяльність дітей [4].

Проєкт вихователя - організована діяльність, спрямована на розв'язання актуальної проблеми, що призводить до зміни на краще (рух до прогресу). Він здійснюється за усталеною системою проектної діяльності. Структура навчального проєкту така: - постановка проблеми; - визначення мети; - фаза розробки - складання плану; - фаза реалізації; - фаза завершення - оцінка результатів, визначення перспектив розвитку. За допомогою проєктів вихователь може досягти успіху в розв'язанні багатьох проблем у професійній діяльності.

Проєкт дітей є складовою частиною проекту вихователя, його змістом і метою одночасно. Проєктування дитини передбачає співпрацю вихователя з дитиною у творчій діяльності з розв'язання нових для дитини проблем.

Метод проєктів можна представити як спосіб організації педагогічного процесу, заснований на взаємодії педагога і вихованця, спосіб взаємодії з навколишнім середовищем, поетапна практична діяльність по досягненню поставленої мети.

Застосування методу проєктів у закладі дошкільної освіти має на меті стимулювання інтересу дітей до певних проблем і розв'язання їх через діяльність, а також практичне застосування набутих знань та розширення можливостей дітей у самореалізації.

Проєктна діяльність має два аспекти: педагогічний і психологічний. Доктор психологічних наук Тамара Піроженко визначає метод проєктів як «психолого- педагогічне проектування». Використовуючи його, педагог надає дітям змогу бути діяльними, самостійними, творчими, стимулює пошук ними власних шляхів розв'язання проблем та практичного застосування надбаних знань і вмінь.

У роботі над проєктами можна вдало поєднувати різні методи й форми діяльності дітей, такі як:

- ТРВЗ;

- рефлексія;

- моделювання;

- спостереження;

- експериментування;

- гра тощо.

Чинники успішного впровадження проектної діяльності

Основними чинниками, що сприяють успішності реалізації проєктів, є:

- урахування вікових особливостей пізнавальних психічних процесів дітей дошкільного віку під час організації проектної діяльності;

- психолого-педагогічні умови, які є основою для співпраці між педагогом і дітьми;

- співпраця та співтворчість вихователів, дітей, батьків, а інколи й усього колективу закладу дошкільної освіти;

- побудова освітнього процесу не так на логіці галузі знань, як на логіці діяльності дитини, що має особистісний сенс для неї, підвищує мотивацію в навчанні;

- застосування проблемних запитань, що спонукає дітей до пошуку відповідей на них;

- облаштоване середовище для самостійної творчої діяльності дітей, яке створює педагог; у ньому мають бути забезпечені умови, в яких дитина відкриває нові знання, розв'язує проблеми, опановує способи дій;

- відсутність змагання задля збереження пізнавальної активності, саморозвитку, реалізації змістової мети діяльності;

- отримання учасниками проекту задоволення від відчуття впевненості в собі, спілкування одне з одним і від спільного розв'язання завдань проєкту.

Упровадження проєктної діяльності в освітній процес закладу дошкільної освіти є перспективним напрямом роботи, адже сприяє вихованню самостійної творчої особистості, здатної приймати рішення, ставити цілі, планувати свою діяльність і прогнозувати її результати [10].

Для успішної реалізації виховного проєкту потрібні такі умови:

- наявність значущої у творчому,

дослідницькому плані проблеми;

- уміння вихователя ставити ключові та тематичні запитання;

- практична значущість очікуваних результатів;

- самостійна робота дошкільників;

- структурування змістовної частини проєкту (етапи, завдання, розподіл ролей);

- використання дослідницьких методів;

- застосування комп'ютерних технологій (для пошуку інформації, спілкування з іншими учасниками проєкту, створення кінцевого продукту проєкту).

Також особливо важливим при плануванні педагогом психолого- педагогічного проєктування є дотримання наступних принципів, які допомагають правильно спрямувати діяльність.

Принципи:

- принцип прогностичності,

- принцип покроковості,

- принцип нормування,

- принцип зворотного зв'язку,

- принцип продуктивності,

- принцип культурної аналогії (орієнтація на досягнення людства),

- принцип саморозвитку,

- принцип взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку,

- принцип гуманізації (утвердження особистості дитини як найвищої соціальної цінності, найповніше розкриття її здібностей, нахилів, уподобань; задоволення особистісних освітніх потреб),

- принцип науковості,

- принцип мотивації навчально- пізнавальної діяльності (створення умов, за яких дитина займає активну особистісну позицію і найбільш повно розкривається як суб'єкт навчально-пізнавальної діяльності),

- принцип оптимізації (вибір та реалізація найкращого варіанту організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням конкретних умов, необхідних зусиль педагогів, дітей та їх реальних можливостей для здобуття максимально можливих результатів за мінімально необхідних затрат часу),

- принцип активності, свідомості та самостійності (спонукання дітей до цілеспрямованої самостійності навчально- пізнавальної активності; формування потреби у здійсненні аналізу результатів власної пізнавальної діяльності; активізація прагнення до пізнавальної самостійності) [9].

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок

Таким чином, проектування може стати засобом соціального й інтелектуально-творчого саморозвитку всіх суб'єктів дошкільної освіти (дітей, вихователів, батьків), а в більш вузькому розумінні - засобом розвитку проєктних здібностей. Перспективи подальших досліджень полягають у науковому пошуку комплексного вирішення проблеми впровадження відповідної складової у професійну підготовку майбутнього вихователя, що забезпечить його готовність до проектування освітнього середовища закладу дошкільної освіти.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Воронов, В. А., Гавриш, Н. В., Канішевська, Л. В., Піроженко, Т. О., Рейпольська, О. Д., & Сисоєва, С. О. (Укл.). Концепція освіти дітей раннього та дошкільного віку (проект) (2020). НАПН України. Київ. http://naps.gov.ua/ua/press/ announcements/1763/

2. Дитина: Освітня програма для дітейвід двох до семи років/наук. керівник проекту В. О. Ог- нев'юк ;авт. кол.: Г. В. Беленька, О. Л. Богініч, В.М. Вертугіна [та ін.] ; наук.ред. Г. В. Беленька ; Київ. Ун-т ім. Б. Грінченка. К. : ун-т ім. Б. Грінченка, 2020. 440 с.

3. Закон України «Про дошкільну освіту»: 11.07.2001 р.№ 2628-III; зі змінами і доповненнями 2001-2020 рр. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14

4. Мелашенко К. М. Технологія проектного навчання. Завуч, №13 (271). Травень, 2006. С. 12¬14.

5. Метод проектів: традиції, перспективи, життеві результати : практико зоріентований збірник / ред. І. Єрмаков. Київ : Департамент, 2003. 500 с.

6. Наказ МОН України від 12.01.2021 р. №33 «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти» (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція: [Електронний ресурс]иКБ: https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna- o svita/bazo vij -komponent-do shkilnoyi-o sviti-v- ukrayini

7. Новіков А. М., Новіков Д. А. М. Методологія. М. : Синтег, 2007. 668 с.

8. Організація роботи з дітьми 5-річного віку в умовах обов'язкової дошкільної освіти / уклад. С.М. Руднева, А. С. Остапенко, Г. І. Назаренко, Н. Ф. Кугуенко, Н. Я. Ярмонова. Харків: ХАНЕ, 2011. 222 с.

9. Тарапака Н. В. Психолого-педагогічне проектування як інноваційна технологія в дошкільних навчальних закладах / Наукові записки Малої академії наук України. Серія : Педагогічні науки. 2012. Вип. 2. С. 96-102. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/snjasu_2012_2_14

10. Токаренко Н. М. Організовуемо проектну діяльність: крок за кроком / Вихователь-методист дошкільного закладу. 2013. № 11. С. 59-62

11. Формування базових якостей особистості дітей старшого дошкільного віку в ДНЗ: монографія / за ред. О. Рейпольської. Харків : Мадрид, 2015. 330 с.

REFERENCES

1. Voronov, V. A., Gavrush, N. V., Kanishevska, L. V., Pirogenko T. O., Reipolska, O. D., Susoeva, S. O. (2020). Koncepciya osvity ditei rannogo ta doshkil'nogo viky NAPN Ukrainu. [Concept of education of children of early and preschool age (project) ]. Kiev.

2. Ognev'yuk, V. O., Belen'ka, G. L., Boginich, V. M., Vertygina, V. M. (2020). Dutuna: Osvitnya programa dlya ditey vid dvoh do semu rokiv. [Child: Educational program for children from two to seven years]. Kiev.

3. Zakon Ukrainu «Pro doshkil'ny osvity». [Law of Ukraine «On Preschool Education»].

4. Melashenko, K. M. (2006). Tehnologiya proektnogo navchannya). [Project learning technology].

5. Ermakov, I. (2003). Metod proektiv traducii, perspektuvu, juttevi rezyl'tatu: praktuko zorientovanui zbirnuk. [Project method: traditions, perspectives, life results: practice-oriented collection], Kiev.

6. Nakaz MON Ukrainu vid 12.01.2021 p. №33 «Pro zatverdgennya bazovogo komponenta doshkil'noi osvitu. [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated 12.01.2021 №33 On approval of the Basic component of preschool education].

7. Novikov, A. M., Novikov, D. A. (2003). Metodologiya. [Methodology].

8. Rudnev, S. M., Ostapenko, A. S., Nazarenko,

N. F., Yarmonova N. Y. (2011). Organizaciya robotu z dit'mu 5-richnogo viky v ymovah obov'yazkovoi doshkil'noi osvitu. [Organization of work with 5-year- old children in the conditions of compulsory preschool education]. Kharkiv.

9. Tarapaka, N. V. (2012). Psuhologo - pedagogichne proektyvannya yak innovaciina tehnologiya v doshkil'nuh navchal'nuh zakladah. [Psychological and pedagogical design as an innovative technology in preschool educational institutions].

10. Tokarenko, N. M. (2013). Organizovyemo proektny diyal'nist: diyal'nist krok za krokom /Vuhovatel'-metodust doshkil'nogo zaklady №11. [We organize project activities: step by step/Teacher- methodologist of preschool institution № 11].

11. Reipolska, O., (2015). Formyvannya bazovuh yakostei osobustosti ditei starshogo doshkil'nogo vikyv DNZ. [Formation of basic personality qualities of children of older preschool age in DZ]. Kharkiv.

Размещено на Allbest.ru