Методичні аспекти навчання базових технічних дисциплін майбутніх ІТ-фахівців в контексті міждисциплінарного підходу

Метою вивчення дисциплін АК та ОС є оволодіння студентами теоретичними знаннями та формування практичних навичок використання комп'ютерної техніки та інформаційних технологій; виховання інформаційної культури; вивчення сучасного апаратного і програмного забезпечення комп'ютера.

Основним завданням є систематизація прийомів та методів роботи з апаратними та програмними засобами обчислювальної техніки з метою ефективного опрацювання даних.

З огляду на основні розділи, мету та завдання дисциплін "АК" та "ОС" можна зазначати, що навчальний матеріал практично-технічного спрямування вивчається практично в кожній темі наведених дисциплін. Детальне вивчення кожної теми надало змогу встановити міждисциплінарні зв'язки між темами, які вивчаються в курсах "АК" та "ОС" та відповідними технічними дисциплінами (табл.1).

В таблиці вказані теми дисциплін "АК" та "ОС", які містять в собі відповідні технічні поняття. Зокрема, в даній таблиці не включені такі теми як "Кодування даних та одиниці вимірювання інформації", "Основи алгоритмізації", "Основи програмування", "Антивірусні системи", "Архівація даних" тощо, оскільки дані дисципліни не мають спільних технічних термінів та змісту.

Також в таблиці вказано поняття, які можуть мати подвійний зміст в залежності від сфери їх застосування. Наприклад, термін "сервер" може стосуватись програми, яка встановлена на комп'ютері, а в технічному значенні - це комп'ютер, який надає свої ресурси для комп'ютерів-клієнтів. Термін "диск" може стосуватись логічного диску на комп'ютері та, одночасно, мати технічний зміст - жорсткий диск комп'ютера. "Процесор" як обробник деяких операцій має також подвійне значення, оскільки технічно це пристрій - складова комп'ютера, який здійснює основні обчислення та керує роботою інших пристроїв, в іншому "нетехнічному" значенні - це програма, яка має широкий функціонал для обробки даних (текстовий процесор, табличний процесор тощо).

Процес виявлення міждисциплінарних зв'язків завершується плануванням кожного заняття як дисциплін "АК" та "ОС", так і відповідної технічної дисципліни, яка містить відповідні міжпредметні поняття та зв'язки. Таке планування міжпредметних зв'язків подається як більш повне і розгорнуте відображення їх змісту і методики реалізації на кожному занятті в межах навчальної теми.

Сприятливі можливості для здійснення міждисциплінарних зв'язків різних видів мають лабораторні роботи, проектні завдання, постановка проблемних задач.

Як приклад, розглянемо лабораторну роботу з курсу "Операційні системи" на тему: "Вивчення файлової системи і функцій з опрацювання та управління даними", метою виконання якої є - вивчення структури файлової системи ОС Linux та засвоєння команд створення, видалення, модифікації файлів і каталогів, функцій маніпулювання даними.

Для виконання даної роботи подається короткий теоретичний матеріал, в якому наводяться поняття та тлумачення файлу, визначення логічної та фізичної суті файлу. Відзначається, що всі об'єкти ОС Linix є файлами. Наприклад, файлами є текстові документи, програми, електронні таблиці, каталоги, а також пристрої вводу-виводу і навіть сама ОС теж є файлом. Одні файли ми лише використовуємо, інші - створюємо. Файл має такі атрибути: назву, тип, дату створення, розмір та адресу.

Назву файлу дає користувач. Її можна змінювати. У ОС Linux розрізняють великі та маленькі літери в назвах об'єктів. Наприклад, MyFile.txt та myfile.txt - це назви різних файлів. Тип вказує на те, якою програмою слід опрацьовувати певний файл. Назву файлу від назви типу розмежовують крапкою. Отже, ім'я файлу може мати такий вигляд: назва файлу.назва типу.

Наприклад, auth.log, syslog.conf, fileS.tar.

Далі відмічається, що одним із важливих різновидів файлів є так звані спеціальні (логічні) файли. Це файли, що відповідають стандартним системним (зовнішнім) пристроям. Зокрема, клавіатура, миша чи монітор трактуються як спеціальні файли. Звернемо увагу на те, що перераховані пристрої, їх опис та функціональне призначення детально вивчається в курсі АК, а програми для управління ними - в курсі ОС.

Отже, в наведених відомостях, зокрема, про спеціальні (логічні) файли також простежується міждисциплінарний зв'язок курсу ОС, до якого відноситься дана лабораторна робота, з курсами АК, КС, СП.

Ще одним важливим моментом є вивчення файлової структури, зокрема, одним з різновидів файлів є каталоги. Каталог - це файл, у якому записані відомості про файли та інші каталоги, які містяться у ньому. Каталог, що міститься у іншому каталозі, називається підкаталогом цього каталогу. Підкаталог теж може містити інші каталоги. Назви підкаталогів відокремлюються один від одного похилою рискою "/". Кореневим каталогом (каталогом найвищого рівня) є каталог /root (інколи позначають просто /). Усі інші каталоги є підкаталогами кореневого. Каталогами першого рівня є системні стандартні каталоги.

На комп'ютері можна встановити відразу декілька ОС, Наприклад, Linux, Windows, OS/2 тощо. Кожній ОС надається своя ділянка на жорсткому диску, яка називається розділом. Зауважимо, що в Linux є можливість не тільки переглядати файли інших ОС, але й опрацьовувати їх. Для цього відповідні розділи інших ОС потрібно змонтувати (під'єднати) у системному каталозі /mnt. Це виконують за допомогою команди mount, яка описана у додатку.

Таким чином, тематика лабораторної роботи та інструментарій її виконання спрямовані на актуалізацію технічних знань студентів.

Як бачимо, з усіх загальних інформатичних дисциплін, технічні знання можуть бути найкраще сформовані у процесі вивчення дисциплін "Архітектура комп'ютера" і "Операційні системи", оскільки вони мають, відповідно, окремі теми технічного спрямування ("Процесори", "Внутрішня пам'ять", "Зовнішня пам'ять", "Управління процесами", "Управління пам'яттю" тощо), тоді як інші дисципліни передбачають вивчення окремих технічних термінів.

В такому випадку інтеграцію доцільно розглядати в декількох дидактичних контекстах:

- гносеологічному - як спосіб і процес формування в студентів багатовимірної поліфонічної картини світу;

- герменевтичному - як принцип, що виявляється в перетворенні всіх компонентів освітньої системи завдяки об'єднанню, узагальненню, розробленню інтегрованих навчальних програм, навчальних курсів, занять;

- діяльнісному - як засіб, що забезпечує цілісне пізнання світу і здатність людини системно мислити під час вирішення практичних задач;

- системному - як цілеспрямоване та доцільне об'єднання навчальних предметів чи знань у педагогічну систему.

Отже, інші дисципліни можуть бути використані саме в діяльнісному контексті, коли застосовується система міждисциплінарних завдань, що носять практичний характер, сприяють закріпленню та поглибленню отриманих знань, розширенню світогляду студентів.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок

Використання міждисциплінарного підходу у навчальний процес дає змогу сформувати єдиний науковий світогляд студентів, сприяти розвитку системоутворюючих ідей, понять, загальнонаукових прийомів навчальної діяльності, можливості комплексного застосування знань з різних навчальних дисциплін. Міжпредметні зв'язки забезпечують підвищення інтересу до вивчення предметів та допомагають у професійній орієнтації студентів. Підхід на основі міжпредметності впливає на склад і структуру навчальних предметів, оскільки кожен предмет є джерелом тих або інших видів міжпредметних зв'язків.

Список джерел

1. Бодненко Т.В. Професійно-орієнтоване навчання технічних дисциплін майбутніх фахівців комп'ютерних систем: монографія. Черкаси: видавництво "ІнтерлігаТОР", 2016. 372 с.

2. Войтович І. С. Професійно орієнтована технічна підготовка майбутніх учителів інформатики: монографія. Київ: РВВ НПУ імені М.П. Драгоманова, 2013. 352 с.

3. Дем'яненко В.М. Апаратні і системні програмні засоби: лабораторний практикум. К.: Видавництво НПУ ім.. М.П. Драгоманова, 2002. 96 с.

4. Корчевський Д.О. Інтеграція змісту професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій: теорія і практика: монографія. К.: Педагогічна думка, 2016. 464 с.

5. Малежик М.П., Малежик П.М., Сергієнко В.П. Особливості розвитку сучасних апаратних засобів та окремих компонентів комп'ютерів. Інформація та інформаційні технології в навчальних закладах. 2009. №3. С. 73-76.

6. Малежик П.М., Войтович І. С. Аналіз змістових підходів до підготовки фахівців з комп'ютерних наук. Наукові записки. Педагогічні науки. Кропивницький, 2018. Вип. 168. С. 142-146.

7. Сейдаметова З.С. Методическая система уровневой подготовки будущих инженеров- программистов по специальности "Информатика": дис. ...докт. пед. Наук: 13.00.02. К., 2007. 559 с.

8. Ткачук Г.В. Практично-технічна підготовка майбутніх учителів інформатики в умовах змішаного навчання: монографія. Умань: "Сочінський М. М.", 2018. 320 с.

9. REFERENCES

10. Bodnenko, T. V. (2016). Profesiyno-orientovane navchanya tehnichnyh dyscyplin maybutnih fahivcih comp'uternyh system [Professional-oriented training of technical disciplines of future specialists of computer systems] : monografiya. Vydavnyctvo "IntroligaTOR", Cherkasy, Ukraine.

11. Voytovych, I. S. (2013). Profesiyno-orientovana tehnichna pidgotovka maybutnih uchyteliv inromatyky [Professionally oriented technical training of future teachers of computer science] : мonografiya. NPU named after M. Dragomanov, Kyiv, Ukraine.

12. Demyanenko, V. M. (2002). Aparatni i systemni prohramni zasoby [Hardware and system software] : laboratornyy praktykum. NPU named after M. Dragomanov, Kyiv, Ukraine.

13. Korchevskyi, D. O. (2016). Intehratsiya zmistu profesiynoyi pidhotovky maybutnikh fakhivtsiv z informatsiynykh tekhnolohiy: teoriya i praktyka [Integration of the content of the training of future IT professionals: theory and practice] : monohrafiya. Pedahohichna dumka, Kyiv, Ukraine.

14. Malezhyk, M. P., Malezhyk, P. M. and Serhiyenko, V. P. (2009). Osoblyvosti rozvytku suchasnykh aparatnykh zasobiv ta okremykh komponentiv kompyuteriv [Features of development of modern hardware and separate components of computers]. Informatsiya ta informatsiyni tekhnolohiyi v navchal'nykh zakladakh, 2009, №3, 73 - 76.

15. Malezhyk, P. M. and Voytovych, I. S. (2018). Analiz zmistovykh pidkhodiv do pidhotovky fakhivtsiv z kompyuternykh nauk [Analysis of content approaches to the training of specialists in computer science]. Naukovi zapysky. Pedahohichni nauky. Kropivnitsky, Ukraine, 2018, №168, 142 - 146.

16. 7.Seydametova Z. S. (2007). Metodicheskaya sistema urovnevoy podgotovki budushchikh inzhenerov-programmistov po spetsial'nosti "Informatika" [Methodical system of level preparation of future engineer-programmers in the specialty "Informatics"] : dis. . ..dokt. ped. Nauk : 13.00.02. Kyiv, Ukraine.

17. 8.Tkachyk, G. V. (2018). Praktyko-tehnichna pidgotovka maybutnih uchyteliv informatyky v umovah zmishanogo navchanya [Practical and technical training of future teachers of computer science in conditions of mixed learning]: monografiya. "Sochins'kyy M.M.", Uman', Ukraine.

Размещено на Allbest.ru