Виховання моральної культури у дітей старшого дошкільного віку (сучасний український педагогічний досвід)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виховання моральної культури у дітей старшого дошкільного віку (сучасний український педагогічний досвід)

Юлія Горлова

(студентка I курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти

факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Прибора Т. О.

У статті розкривається сутність та значення моральної культури та морального виховання. Також обґрунтовано теоретичний та практичний сучасний педагогічний досвід з морального виховання дошкільнят. Модель сучасного педагогічного досвіду опирається на сучасні наукові досягнення, відповідає сучасним програмовим вимогам.

Ключові слова: мораль, моральне виховання, моральна культура, дошкільний вік, формування особистості, педагогічний досвід.

Постановка проблеми

Інтерес до формування особистості був завжди великий і ще більш посилювався в переломні моменти розвитку суспільства, коли виникала потреба пошуку шляхів виходу з кризи. Поняття моральна культура з'явилося в середині XX століття, але ще з давніх часів поставали питання моральної людини, моральної поведінки, морального ідеалу, моральності загалом.

Питання морального розвитку з кожним роком все більш стає актуальним. Адже у час коли нації та народи об'єднуються для розв'язання глобальних завдань людства, на перший план виступає питання моральної відповідальності за свої дії перед майбутнім.

Аналіз досліджень та публікацій. У всьому світі науковці та практики, педагоги і психологи шукають нові шляхи морального виховання особистості, що будуть ефективними за нинішніх умов, відповідатимуть особливостям сучасних дітей. До числа останніх, зокрема, належать Є. Г. Родчанін, А. І. Мовчун, Л. М. Шульга, Н. В. Бородіна, Т. Д. Дем'янюк, С. Г. Карпенчук, П. М. Щербань та ін.

Роботи вчених дають змогу з'ясувати особливості засвоєння дітьми дошкільного віку моральних уявлень, навичок поведінки, які впливають на формування основ їхнього морального здоров'я. Підґрунтям цього є визнання провідної ролі дошкільного дитинства в становленні особистості, а також у формуванні в дитини ціннісного ставлення до самої себе, здатності належним чином впливати на умови життєдіяльності, усвідомлювати власне «Я», що підтверджують дослідження сучасних вчених таких, як: Л. І. Божович, О. Л. Кононко, В. К. Котирло, С. О. Ладивір, С. Д. Максименко, Т. М. Титаренко та ін..

Значний внесок у теорію морального розвитку особистості зробили такі вчені, як: Н. М. Болдирєв, Н. К. Крупська, А. С. Макаренко, І. Ф. Харламов.

Проблемі моральної культури педагога присвячені праці таких науковців, як: А. А. Гусейнов, В. С. Біблер, Д. В. Іванов.

Мета статті: виявити педагогічні умови у формуванні моральної культури дітей старшого дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу

Толерантність і ненависть, добро та зло - моральні категорії, за допомогою яких оцінюються поведінка та вчинки людей. Формування моральної культури здійснюється шляхом поступового поглибленого розуміння змісту моральних норм і вимог та оволодіння більш складними формами поведінки.

Щоб дізнатися про те, що таке моральна культура, потрібно насамперед, звернутися до визначення слова «культура».

У філософському словнику поняття трактується так: «Культура - соціально-прогресивна творча діяльність людства в усіх сферах життя що є діалектичною єдністю процесу створення цінностей, норм і освоєння культурної спадщини, спрямована на перетворення багатства людської історії у внутрішнє багатство особистості ... » [13, с. 568].

Російський мовознавець С. І. Ожегов, вважав, що «культура - це високий рівень чого-небудь, високий розвиток, уміння...» [4, с. 258].

Таким чином, можна стверджувати, що культура - процес і результат навчання і виховання, що має на меті вдосконалення фізичних, і духовних сил людини і суспільства, тобто культивування духу.

Сьогодні суспільство потребує від педагогів вносити у власну діяльність нові прогресивні ідеї, нововведення, оскільки вони відповідальні за розвиток і виховання покоління XXI століття.

Базовий компонент дошкільної освіти України на перший план висуває дитину, бо саме дитина є суб'єктом виховання, зі своїми життєвими бажаннями, щирими людськими почуттями, потребами, власним світоглядом.

Працюючи з дітьми дошкільного віку, необхідно розвивати в душі такі чудові почуття, як доброта, любов, дружба, чесність, повага, співчуття, розуміння як себе, так і інших. Дітям близькі всі ці поняття і почуття. Потрібно тільки створити умови, певні ситуації - і душа дітей відгукнеться і «розкриється, як квітка на ранковій зорі» [10, с. 15].

Український педагог, завідувач лабораторією проблем виховання особистості О. С. Лаптенок дотримується думки, що «моральна культура - характеристика духовних якостей людини, що пронизує практично всі компоненти особистісного світу» [7, с. 12].

Професор О. С. Зубра розглядає моральну культуру особистості як єдність моральних почуттів та інтелекту. Елементи чуттєвого рівня моральної свідомості є однією зі специфічних форм морального ставлення до світу, людей, праці. Раціональні елементи виступають у формі принципів, ідеалів, категорій, норм, ідей про належне і справедливе, особистому та громадському, в них чіткіше виражена ступінь моральної культури особистості [6, с. 152].

У теоретичних джерелах з педагогіки моральна культура розглядається, як духовне надбання особистості, сформоване на основі засвоєння нею суспільно-прийнятих моральних норм, принципів, моральних ідеалів, звичних форм особистої поведінки. Важливо розглядати виховання моральної культури як педагогічну, психологічну та соціальну проблему, від успішного розв'язання якої залежить розвиток у підростаючого покоління, високих моральних якостей, глибокої інтелігентності й справжнього духовного багатства [6, с. 27].

Неоціненний внесок у справу морального виховання дітей дошкільного віку зробив видатний педагог Костянтин Ушинський, який вважав, що формування моральних рис, почуттів, культури особистості є пріоритетним в освітньому процесі.

Особливо важливим, вважав педагог, є усвідомлення дітьми моральних норм та дотримання відповідних правил поведінки в повсякденному житті. Гартування волі має привчати їх стримувати свої деструктивні бажання та діяти згідно з моральними приписами. Завдяки цьому у дітей накопичується власний досвід моральної поведінки, який допомагає приймати правильні рішення в ситуаціях морального вибору [5, с. 34].

Для виховання моральної культури дошкільників необхідно використовувати національні надбання, наголошував доктор педагогічних наук М. Г. Стельмахович, адже «мудрість українського народу веде початок від діда-прадіда, батька й матері, рідної мови та батьківської хати, а також від землі, що нас годує, сонця на небі та всієї природи». Мирослав Гнатович вважав, що осередком моральності українців він вважає добросердечність, щирість, душевність, чесність, людяність, сердечність, любов до дітей та України [9, с. 89].

Софія Федорівна Русова вважала головним у формуванні моральної культури опору на індивідуальні особливості розвитку дитини, врахування її нахилів, бажань та почуттів. При цьому важливо приділяти увагу вихованню волі, формуванню моральних почуттів та основ моральної поведінки.

Щодо методів виховання. радила застосовувати все, на чому базується «моральний вплив того оточення, серед якого живе дитина». Це перед усім словесні методи: читання творів українського фольклору з повчальним змістом, обговорення моральних ситуацій. До словесних методів Софія Федорівна також відносить предметові лекції, які дають змогу дітям вийти за стіни дитячого садка та познайомитися з побутом, традиціями, природою рідного краю. На предметових лекціях вихователь не лише розширює знання про те чи інше явище, а розвиває допитливість, почуття ласки до всього живого і пізнавальні можливості дітей. Але не знання є головним завданням предметової лекції, вона, крім знання, має виховувати саме моральні почуття дитини, розвивати інтерес дітей до звичаїв українського народу та розвивати мову дитини [8, с. 68].

Наочні методи: демонстрування фрагментів «морального життя»; практичні: вправляння у виконанні вправ, які «розвинуть у дітях увагу і співчуття до «состраждання», а ще краще до «сорадованія», яке вимагає ще більшої сердечної чутливості» [8, с. 73].

Звернемось до сучасного педагогічного досвіду з формування моральної культури молодших школярів. Зацікавлює досвід роботи вихователя-методиста Миропільського центру розвитку дитини Житомирської області Усач Т. В., яка розробила інтегроване заняття для дітей старшого дошкільного віку на тему «Добрим будь».

Вихователь формування моральної культури дітей дошкільного віку здійснює, використовуючи морально-етичні оповідання видатного педагога В. О. Сухомлинського.

Тетяна Володимирівна ставить собі за мету спонукати дітей пізнавати світ і серцем, і розумом, жити за законами добра і любові, поважати все, що нас оточує, головні постулати морального виховання, до яких закликав В. О. Сухомлинський. Вихователь впевнена, що його твори, сповнені людяності й життєвої мудрості, допомагають відкривати дітям світ, формувати у них позитивне сприйняття довкілля і себе, моральні риси.

Дошкільники на занятті вчяться давати словесну оцінку вчинкам літературних персонажів, висвітлювати власне ставлення до них. Вихователь розширює уявлення дітей про світ людських почуттів та емоцій, пробуджує цікавість до свого внутрішнього світу та думок. На такому занятті вихователь має змогу виховувати дружні взаємини, сміливість, небайдуже ставлення до почуттів інших, бажання робити добрі справи.

Простір для морального виховання забезпечують такі твори В. О. Сухомлинського «Фіалка і бджілка», «Щоб метелик не наколовся», «Цікава сорока», «Мурашина хата», «Троянда і сонечко», «Петрик, кошеня та собака», «Соловей і жук».

Цікавим є те, що вихователь використовує в занятті такі дидактичні ігри як: «Що спільного?», «Кульки- емоції», «Чарівна ваза» та інтелектуальну карту-схему «Чия хатка?» за методом Тоні Бьюзена [11].

Вихователь дошкільного навчального закладу № 23 м. Сміла Черкаської області Т. М. Хінціцька, вважає, що для дошкільників буває нелегко опановувати себе і діяти виважено. Вихователь говорить про те, що у дитячому колективі завжди вирують емоції, трапляються бійки і сварки, саме в таких ситуаціях украй важливо обговорювати з дітьми те, що сталося, учити адекватно виражати свої емоції і приймати правил ьні рішення. На розв'язання цього завдання Тетяна Миколаївна пропонує заняття для старших дошкільнят «Скажемо «Ні» негідним вчинкам».

Педагог на занятті формує вміння у дітей адекватно реагувати на різні життєві ситуації, виражати негативні емоції у безпечний спосіб, також вона навчає дошкільників визначати свої наміри, чесно визнавати провини, розрізняти позитивні й негативні моральні якості.

Цікавим є те, що Тетяна Миколаївна на занятті використала дослід «Кулька гніву», яка містить в собі елементи тренінгу особистісного розвитку. Вихователь порівнює випущену з рук надуту кульку, яку діти не мають змогу спрямувати куди їм треба, і гнів людини, який так само важко втримати і можна натворити лиха. Після такого наочно продемонстрованого методу діти усвідомлюють, що коли розсердився, не слід кричати чи кидатися на «противника» з кулаками. Варто спочатку «вигнати» з себе гнів, а потім спокійно розповісти людині, що тебе хвилює.

Вихователь також використовує вправи як практичний метод формування моральної культури дітей. Ними є: вправа «Що трапилося з персонажами?» та вправа «Робімо добро».

Ставлячи собі за мету розвивати у дітей спостережливість, уміння висловлювати свою думку, передбачати наслідки своїх дій та робити висновки, Тетяна Миколаївна реалізує це в багатьох обговорених ситуаціях, таких як: ситуація «Бійка», ситуація «Гнів», ситуація «Обман», ситуація «Вихваляння» [12, с. 25-27].

Вихователь-методист інформаційно-методичного центру управління освіти і науки Сумської міської ради Адаменко Галина Іванівна дотримується думки про зв'язок морального виховання з естетичним і важливість такого зв'язку для дітей старшого дошкільного віку.

Галина Іванівна використовує предметову лекцію «Картина» для реалізації своєї мети: виховувати естетичне ставлення до явищ мистецтва, естетичний смак, любов до рідної землі, уміння спостерігати, формувати навики художнього бачення картини, поповнити та активізувати словник специфічними термінами.

Вихователь використовує такий прийом роботи, як порівняння репродукції картини з оригіналом, вправу «З частин - ціле», під час якої, діти складають пазли з елементів картин. Така предметова лекція дозволяє вихователю розвивати не тільки творчу особистість учня, а й формувати його моральні цінності.

Адаменко Г. І. вважає, що через сприйняття краси у дитини формується емоційно-піднесене ставлення природи, людини, світу речей, розвивається повага до людської праці, це впливає на настрій дитини, спонукає до доброї поведінки [1, с. 5-7].

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

виховання моральний культура

Проаналізовані погляди науковців щодо морального виховання дошкільників підтверджують необхідність пошуку нових підходів до його організації в умовах сучасного українського суспільства.

Аналіз наукових джерел дозволив також виявити деякі особливості морального виховання дітей дошкільного віку. Результатом морального виховання має стати формування моральної компетентності особистості, структурними складниками якої є моральні почуття, судження та моральна поведінка.

Проаналізувавши сучасний український педагогічний досвід можемо сказати, що всі моральні якості педагоги в змозі формувати у дітей дошкільного віку. Через обговорення ситуацій та через казки, оповідання що подані в такій словесно-емоційній формі, яка невимушено підводить дітей до самостійного висновку: чому саме потрібно поводитись гарно, чому лише позитивні вчинки сприяють справжній радості та задоволенню.

Бібліографія

Адаменко Г. І. Предметова лекція «Картина». Зв'язок морального і естетичного виховання. / Г. І. Адаменко // Дошкільне виховання. - 2016. - № 2. - С. 5-7.

Білоусова В. О. Теорія і методика гуманізації в дошкільному навчальному закладі /В. О. Білоусова. - К.: ІЗМН, 2017. - 192 с.

Болдирєв Р. В. Родинно-сімейна енциклопедія / Р. В. Болдирєв. - К.: Богдана, 2015. - 171 с

Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук - К.: Просвіта, 2015. - 456 с.

Войтко В. І. Педагогічні ідеї К. Д. Ушинського / В. І. Войтко, С. М. Полгородник, Н. П. Калениченко. - К.: Вища школа, 2008. - 340 с.

Зубра О. С. Культура особистості як духовна цінність: посіб. для педагогів, вихователів, вчителів, студентів / О. С. Зубра. - Мінськ: Універсітецкае, 2015. - 184 с.

Лаптенок О. С. Формування моральної культури особистості в системі освіти / О. С. Лаптенок // Початкова школа. - 2015. - № 5. - С. 12-19.

Русова С. Ф. Дошкільне виховання / С. Ф. Русова. - К.: Либідь, 2007. - 190 с.

Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка / М. Г. Стельмахович. - К.: ІЗМН, 2015. - 232 с

Тоцька Т. Пізнавальна й виховна сила слова у творах В. Сухомлинського / Т. Тоцька // Дошкільне виховання. - 2013. - № 11. - С. 15-16.

Усач Т. В. Моральне виховання дошкільнят через літературну спадщину В. О. Сухомлинського / Тетяна Володимирівна Усач [Електронний ресурс] / Офіційний сайт. Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/moralne-vihovanna-doskilnat-cerez-literatumu- spadsinu-vsuhomlmskogo-67646.html

Хінціцька Т. М. Скажімо «Ні» негідним вчинкам / Т. М. Хінціцька // Дошкільне виховання. - 2016. - № 5. - С. 25-27.

Шинкарук В. І. Філософський словник / В. І. Шинкарук. - К.: Голов. УРЕ, 2016. - 800 с.

Размещено на Allbest.ru