Використання баскетболу в позаурочних формах занять з дітьми старшого шкільного віку

В даному експерименті брали участь 20 дітей віком 15-17 років, учні 9-11 класів загальноосвітньої школи №226 м. Києва: 10 дітей регулярно займаються в позакласних гуртках баскетболом та 10 дітей займаються баскетболом тільки на уроках фізичної культури. Процедура наукових досліджень проводилася відповідно до етичних стандартів відповідального комітету з прав людини та письмової згоди директорів шкіл та батьків респондентів, що підтверджується відповідними документами.

Виклад основного матеріалу дослідження. У системі фізичного виховання баскетбол придбав таку популярність через економічну доступність гри, високої емоційності, великого видовищного ефекту і найголовніше, що ця гра сприятливо впливає на організм людини. Основу баскетболу складають прості природні рухи - стрибки, біг, передачі і кидки . Такі прийоми легко заучують як дорослі, так і учні. Тому баскетбол був включений в програму системи навчання та фізичного виховання учнів. Під час гри кожен гравець прагне перевершити свого суперника швидкістю своїх дій, які спрямовані на досягнення перемоги. Гра привчає гравців максимально мобілізувати свої сили і можливості, долати труднощі, що виникають під час гри, діяти з максимальною напругою фізичних і моральних сил. Всі ці фактори сприяють вихованню в учнів рішучості, наполегливості та цілеспрямованості. В ході гри постійно чергуються рухи та дії, які постійно змінюються за інтенсивністю та тривалістю і в кінцевому результаті вони надають комплексний вплив на організм учнів [1, 4, 5].

Рис 2. Розподілення досліджуваних експериментальної групи по рівням фізичного стану на початку експерименту (п = 10)

В контрольній групі 40 % досліджених мали низький рівень соматичного здоров'я, 30% досліджених - мали нижче середнього рівень соматичного здоров'я і 30 % - середній рівень. Вище середнього і високого рівня не мав ніхто (рис. 3.)

Рис.3. Розподіл досліджуваних контрольної групи по рівням фізичного стану на початку експерименту (п=10).

Розподіл досліджених по рівню фізичного стану у вікових групах дозволило дослідити що, в експериментальній групі:

- у 15 літніх учнів низький рівень фізичного стану не мав ніхто, нижче середній -10 % дітей і середній рівень -20 %

- у 16-літніх учнів нижче середнього рівень фізичного стану мали 20 % дітей , середній - 10 %.

- у 17-літніх учнів нижче середнього рівень фізичного стану мали 10 % дітей, середній рівень - 30 % (рис. 4).

Рис. 4. Розподіл досліджених експериментальної групи по рівням фізичного стану в залежності від віку (п=10)

Контрольна група:

- у 15 літніх учнів низький рівень фізичного стану мали 10 % дітей, нижче середнього 20 %;

- у 16 літніх учнів низький рівень фізичного стану мали 10 % дітей, нижче середнього - 20 % дітей низький рівень 10% дітей;

- у 17 літніх учнів низький рівень фізичного стану мали 20 % нижче середнього - 10 % (рис. 5).

Рис.5. Розподіл досліджених контрольної групи по рівням фізичного стану в залежності від віку (п=10)

Таким чином можна сказати, що розподіл дітей по рівням соматичного здоров'я носить нерівномірний характер, що швидше за все пов'язаний з періодом статевого дозрівання і розвитком функціональних систем організму дітей старшого шкільного віку.

Використання тренувальних занять по баскетболу в старшому шкільному віці повинна враховувати функціональний стан організму дітей, зокрема, серцево-судинної і дихальної системи. У роботі визначали наступні функціональні показники; частоту серцевих скорочень в спокої (ЧССп), артеріальний тиск (АТп), життєву ємкість легень (ЖЕЛ).

Всі значення показників розглядалися диференційовано в експериментальній і контрольній групах учні по рівню фізичного стану.

Найбільш доступним показниками для спеціалістів фізичного виховання являються: ЧССп, АТсист і АТдіаст, які характеризують стан резерву серцево-судинної системи (табл. 2).

Таблиця 2

Показники серцево-судинної системи дітей 15-17 років, що досліджувались

З точки зору вікового формування серцево-судинної системи організму, що розвивається, значення ЧССп в межах 68-85 , уд-хв-1 в умовах відносного спокою рахуються фізіологічно виправданими для вікового періоду 15-17 років.

Індивідуальні значення ЧССп у 20% обстежених дітей були вище вікової фізіологічної норми. Крім цього також більш низькі значення ЧССп (нижче вікової норми), спостерігалися у 30% досліджених дітей. У інших учнів (50%) значення ЧССп знаходилися в нормах вікової фізіологічної норми. У обстежуваних дітей з різним рівнем соматичного здоров'я було виявлено, що чим нижчий рівень соматичного здоров'я, тим ближче значення ЧСС до верхньої границі норми.

Артеріальний тиск в старшому шкільному віці в значній мірі залежить від темпів росту скелету в довжину і розвиток судинної системи. Було виявлено, що у більшості досліджуваних значення даного показника відповідає середньостатистичним віково-статевим нормам.

Для толерантності оцінки серцево-судинної системи до дозуючого фізичного навантаження проводилась функціональна проба Руф'є (30 присідань за 45 с.)

Низький і нижче середнього рівня значень індексу Руф'є в експериментальній групі відмічено у 80% досліджуваних, і 20% дітей мали вищий фізіологічний рівень.

В контрольній групі низький і нижче середнього рівня відмічено у 60% досліджуваних, усі інші 40% мали середній рівень фізичної підготовленості.

Дослідженні характеристики серцево-судинної системи, мали значний внутрішньо груповий розкид, що характерно для нетренованого контингенту.

Таблиця 3

Середньовікові значення ЖЕЛ та Індекса Робінсона обстежуваних учнів

При порівнянні зі статистичними даними значення ЖЕЛ у 10 % дітей отриманих були вище норми, а у інших вони були у нормі.

Діапазон значень ЖЕЛ у віково-статевих групах від мінімальних до максимальних величин були відносними (таб. 3): Експерементальна група: у 15-літніх дітей від 2200-2400мл; у 16-літніх 2400-2600мл; у 17-літніх дітей від 2600-3000мл;

Контрольна група : у 15-літніх дітей від 2100-2350мл; у 16-літніх дітей від 2350-2500мл; у 17-літніх дітей від 2500-2700мл.

За допомогою індексу Робінсона, як аеробних можливостей учнів, ми визначили, що в експериментальній групі: середній рівень мали 50 % учнів, 30 % учнів мали нижче середнього рівень і 20 % мали низький рівень; у контрольній групі: на середній рівень виконали 40%, на нижче середнього 30% і на низький рівень виконали 30% учнів.

За результатами досліду можна відмітити, що відхилень в регуляції серцево-судинної системи як в контрольній так і в експериментальній групах не виявлено.

Динаміка працездатності в старшому шкільному віці відображає вікову надійність функціонування дитячого організму. Динаміка працездатності характерна для більшості здорових учнів, які є встигаючими у навчальній діяльності. Однак, типологічні та вікові особливості організму дітей певною мірою можуть змінювати динаміку працездатності. Крім того, чим молодший школяр, тим нижчий рівень його працездатності та коротший період оптимальної стійкої працездатності.

В наших дослідженнях рівень фізичної працездатності визначався по результатам проби Руф'є.

В силу індивідуальних можливостей розвиток і функціонування організму виконання тесту Руф'є виявилося достатньо важким для більшості дітей контрольної групи старшого шкільного віку. Пробу Руф'є на оцінку, яка характеризує високу працездатність, не виконав жодний учень, як в контрольній так і в експериментальній групах. Середню оцінку фізичної працездатності отримали 20% дітей, незадовільну 50% дітей і погану 20%дітей.

З підвищенням рівня фізичного стану і по мірі збільшення віку спостерігалося зниження індексу Руф'є, що свідчить про підвищення фізичної працездатності. Динаміку адаптації організму до виконання проби з дозуючим навантаженням по мірі збільшення віку у обстежуваних дітей, можна пояснити природнім вдосконаленням функціональних систем розвиваючого організму, що особливо проявляється при урахуванні рівня фізичного стану.

Таблиця 4

Показники фізичної підготовленості учнів старшого шкільного віку

Фізичну підготовленість досліджених оцінювали по результатам педагогічного тестування, які виявляли рівень прояву основних рухових якостей; сили, швидкості, витривалості, спритності. Тести складалися із 8-ми контрольних вправ (включаючи один баскетбольний тест).

В якості бігових тестів використовувала: біг на 60м, човниковий біг 4х90м, біг 1500м. Із силових і швидкісно-силових вправ були включені: стрибок в довжину з місця, підйом в сід із положення лежачи на спині за 30с, згинання і розгинання рук в упорі лежачи.

В якості баскетбольного тесту були використані штрафні кидки (ураховувалась кількість влучень з 10-ти кидків). Аналіз результатів педагогічного тестування дозволив установити в віковому аспекті їх поступовий, але як правило нерівномірний зріст.

При проведенні аналізу виконання тесту біг на 60 м. було визначено, що: в експериментальній групі кількість учнів показали кращий результат на початковому етапі. На початку тесту 7 дітей мали середній рівень і 3 учні мали низький рівень. На при кінці експерименту результат фізичної працездатності змінився, результат показав що 6 дітей мали середній рівень і 4 мали нижче середній рівень. У контрольній групі на кінцевому етапі учні показали кращий результат: 5 учнів мали середній рівень, 4 учні мали нижче середній рівень і 1 учень мав низький рівень. А на початку тесту учні показали гірший результат: 4 учні мали середній рівень, 4 учні нижче середній і 2 учні мали низький рівень. Тому порівнявши групи ми бачимо що експериментальна група має більш кращий результат фізичної підготовленості (рис. 6).

Рис. 6. Показники виконання тесту біг 60 м. дітей старшого шкільного віку на початок експерименту.

Проведений тест з бігу на 1500м виявив що учні експериментальної та контрольної групи показали хороший результат на початковому етапі. В експериментальній групі, на початку експерименту, на середній рівень тест виконали 5 учнів, 4 учні показали нижче середнього рівень і 1 учень показав поганий результат. В контрольній групі 4 учні виконали тест на середній рівень, 6 учнів на нижче середнього і 1 учень мав низький рівень. Тому тест з бігу на 1500м показав, що кращий результат виконали учні експериментальної групи.

Аналіз наступного тесту, яким був човниковий біг, виявив, що у учнів експериментальної групи середній рівень виконання тесту показали 5(50%) чоловік, 4 учні мали нижче середнього результат і 1 учень виконав вправи з показником низького рівня. Учні контрольної групи, на середній рівень виконали 3 учні, нижче середнього 5 учнів і 2 учні мали низький рівень. Порівнявши контрольну і експериментальну групи, ми бачимо, що експериментальна група знову має кращий результат фізичної працездатності.

Проведений аналіз тестування стрибка у довжину виявив, що: в експериментальній групі всі учні показали кращий результат на початковому етапі ніж на кінцевому. Результат стрибка у довжину виявив, що 3 учні мали середній рівень, на рівень нижче середнього виконали 5 учнів і 2 учні мали низький рівень фізичної підготовленості.

А у контрольній групі учні показали кращий результат на кінцевому етапі ніж на початку експерименту, на середній рівень виконало 3 учні, на нижче середнього рівень 5 учнів і 2 учні мали низький рівень. Порівнявши контрольну і експериментальну групи, треба відмітити, що дві групи виконали однакові результати і показали дуже хороший результат.

Аналіз тестування штрафних кидків виявив, що в експериментальній групі учні показали кращий результат на початковому етапі: 5 учнів показали середній результат, 5 учнів виконали з результатом нижче середнього. Також в експериментальній групі учні на початку експерименту не показали низького результату.

У контрольній групі, ми виявили, що учні також показали кращий результат на початковому етапі, ніж на кінцевому: 5 учнів показали середній результат, 4 учні виконали на результат нижче середнього і 1 учень показав низький рівень.

Аналіз тесту згинання і розгинання рук в упорі лежачи виявив, що в експериментальній групі учні показали кращий результат на початковому етапі ніж на кінцевому. 5 учнів показали середній рівень, 3 учні мали рівень нижче середнього і 2 учні мали низьку фізичну підготовленість. При проведенні останнього тестування, було виявлено, що учні мали гірший результат на початковому етапі. У контрольній групі ми виявили, що навпаки, учні показали кращий результат наприкінці експерименту ніж на його початку. 4 учні мали середній рівень фізичної працездатності, 5 учнів мали рівень нижче середнього і лише 1 учень мав низький результат фізичної підготовленості.

Аналіз тестування підйому із положення лежачи виявив, що в експериментальній групі кращий результат був на початку експерименту ніж наприкінці: 3 учні виконали на середній рівень, 6 - показали рівень нижче середнього і 1 учень мав низький рівень фізичної підготовленості.

У контрольній групі ми визначили, що учні також показали кращі результати на початковому етапі тестування ніж на кінцевому, та мали такі ж самі результати як і в експериментальній групі. Порівнявши їх, можемо зазначити, що отримані результати були відносно однаковими, і учні мали хорошу фізичну підготовленість.

Висновки. Порівнявши результати контрольної і експериментальної груп, можемо зробити висновок, що результати в двох групах були достатньо високими та відповідали показникам фізичній підготовленості учнів старшого шкільного віку. В результаті проведеного тестування ми можемо зазначити, що фізична підготовленість учнів в обох групах була різною. Оптимальні дані дозволяють нам стверджувати, що і експериментальна і контрольна групи мали середній рівень фізичної підготовленості учнів, що дає шляхи для подальшого підвищення фізичної працездатності.