Проблеми валеологічноі освіти в рамках системного підходу

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Кафедра образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва навчання

Кафедра теорії та методики фізичної культури та валеології

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра соціальної роботи та реабілітації

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Маріупольський державний університет

Кафедра фізичного виховання, спорту та здоров'я людини

Кафедра соціальної роботи, соціальної педагогіки та фізичної культури

Проблеми валеологічної освіти в рамках системного підходу

Бучківська Г.В., д.п.н., професор

Демченко І.І., д.п.н., професор

Бабій І.В., доцент

Нікітенко А.С., викладач

Балух М.М., викладач

Наливайко Н.В., к.б.н., доцент

Максимчук І.А., к.п.н., доцент

Максимчук Б.А., д.п.н., професор

Анотація

Ключові слова: майбутні фахівці, фізична культура, вища школа, валеологічна самосвідомість, гуманітарна парадигма, факультативна дисципліна.

Аннотация

Бучковская Г.В., Демченко И.И., Бабий И.В., Никитенко А.С., Балух Н.Н., Наливайко Н.В., Максимчук И.А, Максимчук Б.А. Проблемы валеологического образования в рамках системного подхода

Ключевые слова: будущие специалисты, физическая культура, высшая школа, валеологическая самосознание, гуманитарная парадигма, факультативная дисциплина.

Annotation

Galyna Buchkivska, Iryna Demchenko, Inna Babii, Alona Nikitenko, Mykola Balukh, Nalyvayko Natalia, Iryna Maksymchuk, Borys Maksymchuk. Problems of valeological education in the framework of the systemic approach

The main reason for the inefficiency of the system of valeological training of specialists in higher education institutions is that a set of its components isn't defined today (structure, content, form, term of study, blocks of disciplines, etc.), mutual relations aren't built between them, which ensure integrity, consistency and development. One of the greatest achievements of humanities and natural sciences of the end of the ХХ century and the beginning of the ХХІ century is the adoption of a humanitarian paradigm that includes a multidimensional definition of health as physical, social, economic and creative well-being. At the same time, a key role in its creation is assigned, firstly, to the person himself, secondly, near medical fields: professional activity, recreation, educa tion, etc. Teachers should recognize: although educational activity is the main one in childhood and early youth, nevertheless other areas of life should be under the control of parents, teachers and, most importantly, young people themselves, not forcibly, but consc iously and naturally.

Keywords: future specialists, physical culture, higher school, valeological self-consciousness, humanitarian paradigm, elective course.

Постановка проблеми

Накопичений досвід валеологічної підготовки майбутніх учителів у педагогічних ВНЗ нашої держави, починаючи з 1990-х років дає як позитивний, так і негативний матеріал для вивчення та узагальнення. Результати дозволяють зробити наступний висновок: головна причина неефективності системи валеологічної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах полягає в тому, що на сьогоднішній день не визначена сукупність її компонентів (структура, зміст, форма, термін навчання, блоки дисциплін та ін.), фактично, між ними не побудовані взаємозумовлені зв'язки, що забезпечують цілісність, наступність та розвиток.

У змісті підготовки фахівців не стандартизована валеологічна складова. Проте, згідно з вивченими тенденціями, в Україні спостерігався деякий кадровий деструктивізм в плані валеологічного стану студентів педагогічних університетів та вчителів середніх шкіл. Зрозуміло, що транслятором валеологічних компетентностей може бути валеологічно свідома й відносно здорова особистість (власний приклад). Натомість маємо, починаючи з 90-х рр. такі тенденції:

1. Більшість молодих людей (абітурієнти й молодше покоління вчителів) постраждали унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

2. Більшість абітурієнтів, які мають високі фізичні синологічні кондиції, воліли вступати на факультети фізичного виховання, військові навчальні заклади тощо.

3. Більшість контингенту вчителів (понад 80 %) складають жінки, які, окрім того, що більш схильні до захворювань і малоактивного способу життя, менш зорієнтовані на валеологічну активність, а більше на пасивне самозбереження (згадаймо, що в античні часи вихованням займалися чоловіки).

4. Відбулося падіння престижу вчительської професії, унаслідок чого абітурієнти вступали в педагогічні ВНЗ за «залишковим принципом». На перше місце вийшли юридичні, економічні, технічні спеціальності, що скерувало більшість молодої перспективної еліти в позаосвітні сфери.

Аналіз актуальних досліджень. Це зумовлює необхідність розгляду проблеми валеологічної освіти в рамках системного підходу та реалізації принципу системності. Причому ця системність стосується не тільки освітньої, а й суспільної царини. Доцільність застосування загальної теорії системи та системного аналізу у власне педагогіці обґрунтовується в багатьох науково-методологічних дослідженнях науковців: В. Загвязінський, В. Сластьонін, B. Ледньов, В. Краєвський та інших. Принцип системності полягає в тому, що цілісність явища важливіша за суму складових, вона породжує нову якість пізнання та потребує виділення компонентів процесу рофесійної освіти та розгляду їх з позицій системоутворюючих зв'язків, ієрархічних відносин, структурних характеристик на що вказують дослідники В. Безрукова, Г. Сєріков, Б. Гершунський, В. Симоновта інші.

Виклад основного матеріалу

Зміст і мета освіти, виходячи з принципу системності, визначається ієрархією цінностей, засобів і цілей, заради чого необхідно впроваджувати розвивальний комплексний підхід. Валеологічна мета має, як і будь -яка інша культурна (спорт, мистецтво) вершинну структуру, котру можна зобразити ієрархічно. На рис. 1. зображено типову ієрархію розвитку найвищої валеологічної компоненти особистості - валеологічного світогляду. Культура теж є достатнім утворенням, що можна вважати успішним результатом освітнього процесу, проте світогляд - найглибша, найоб'ємніша і найбільш інтеріоризована вершинна компонента особистості, що включає ідеї, цінності, переконання, відступити від яких за звичайних умов людина не може.

Коментар до запропонованої ієрархії може бути таким:

а) абітурієнт ще з дитинства засвоює певні валеологічні знання і звички, що базуються на сімейному вихованні й традиціях і використовуються в щоденному житті (в їх основі лежить інстинкт самозбереження та базова соціалізація);

б) валеологічні навички і потреби формуються під час цілеспрямованого впливу у школі й ВНЗ, людина усвідомлює їх як потребу;

в) достатнє перебування у валеоосвітньому середовищі (школа, ВНЗ) виробляє у більшості студентів / учнів валеологічну спрямованість, особливо в студентів-майбутніх педагогів;

г) валеологічна спрямованість (інтенція) щоденно стимулює до засвоєння все більшого валеокультурного досвіду й виробляється особиста валеологічна культура;

д) все це формує вищу психологічну систему, відкриту й таку, що постійно розвивається, будучи глибоко особистим й інтеріоризованим - валеологічний світогляд.

Реалізація й імплементація таких значних системних утворень передбачає багато людських зусиль (педагогів, студентів та учнів). Оскільки визначальна керівна й організаційна роль належить педколективу, то варто окремо зупинитися на цьому питанні.

Успіх у будь-якій людській діяльності визначається кадрами (так званий «людський фактор»). Науковці вказують: «Кадрова і професійна орієнтація здатна значно знизити або підвищити інформаційно -оздоровчий потенціал змісту навчальної програми з валеології в залежності рівня підготовки викладача. Сьогодні, на жаль, значна частина викладачів має недостатню підготовку з питань валеології як науки і не володіє необхідним обсягом фундаментальних валеологічних знань, які обумовлюють їх фаховий рівень. Адже валеологія - це не просто навчальний предмет, а своєрідна філософія здоров'я людини. Тому недостатньо лише теоретичної підготовки викладача з цього напряму, треба, щоб валеологія увійшла до практики повсякденної діяльності і стала філософією його особистого життя» [1, с. 31].

Методист Т. Резер указала на взаємодоповнюванність вчителя й медика. Їм, на перший погляд, не вистачає взаємокомпетентності: лікар або викладач медичного закладу обмежений в психолого-педагогічній підготовці, а тому не володіє технологічною складовою впровадження основ здоров'я на немедичному рівні. Схожа проблема у педагога, який, знаючи підходи і впливи на дитину, не володіє медичним інструментарієм [2].

Проблему цієї опозиції можливо вирішити шляхом інтегративної валеологічної міждисциплінарності [2, с. 126]. «Однією з проблем педагогічної валеології є створення освітніх систем і технологій здоров'ятворчості, зокрема інструментарію, що дозволяє об'єктивно відстежити і проаналізувати динаміку становлення та росту здоров'я, допомогти конкретній людині в здійсненні свого особистого процесу здоров'ятворчості, а також і процесу здоров'ятворчості навколишніх його людей» [3, с. 57]. Як актуальний відгук на вирішення цих проблем у суспільстві започатковуються традиції превентивної медицини, валеологічно-оздоровчих курсів для окремих категорій населення (вагітні, ті, що потребують реабілітації (ЛФК), геронтопедагогіка, спортивна медицина тощо), проте ці тенденції наштовхуються на стійкі традиції ортодоксальної медицини, якій у системному сенсі вигідніше працювати з постійним контингентом пацієнтів, а не клієнтів, які потребують тільки корекції. Значну роль відіграє тут і економічно-бізнесовий чинник: фармакологічні компанії зацікавлені в постійній або зростаючій кількості споживачів власне клінічних послуг та терапевтичної продукції.

Валеологія як гуманітарно-природнича наука передбачає вирішення низки соціальних, психологічних, медичних проблем, але масовими методами [4-29]. Позірна маргінальність валеології якраз і пов'язана з тим, що вона не має власного осібного об'єкту вивчення, а комплементарно доповнює класичні науки. Втім, у сучасному світі контактування завдань гетероморфних наук є швидше універсалією, ніж винятком: «Валеологія постає як міждисциплінарна наука, що об'єднує філософію, антропологію, біологію, екологію, традиційну й нетрадиційну медицину, фізіологію, психологію, педагогіку. Все, що стосується тих чи інших знань про людину, духовних, ментальних, психічних, фізичних, анатомо-фізіологічних, соціальних та інших структур і проявів її буття, інтегрується валеологією в єдине учіння про фундаментальні закони формування, зміцнення, збереження здоров'я людини, в теорію і практику управління здоров'ям» [30, с. 27].

Змагальність валеологічного й власне медичного підходу до здоров'я людини визначається позитивними й негативним аргументами з боку кожної з наук. Так, валеологія корелює з медициною через психологію (не клінічну, а консультативну): традиційний лікар проводить короткі діагностувальні бесіди переважно тільки з метою постановки діагнозу, але рідко - пропедевтично-виховні. Проте, він володіє широким інструментарієм фізичного впливу. Натомість валеолог позірно виглядає «обеззброєним»: він діє словом і власним прикладом, що безпосередньо не впливають на здоров'я учня. Проте його діяльність передбачає відстрочені цілі і не є симптоматичною, а швидше патогенетичною в психологічному плані.

Порівнявши вплив власне медичного та валеологічного підходу на здоров'я людини (не беремо до уваги випадки, коли людині постійно потрібна терапевтична допомога чи підтримка), можемо створити візуальні графіки (рис. 2.).

1. Перший блок при власне медичному підході складає 30% й відображує абсолютну ефективність (вплив на симптоми, швидкість впливу на патологічний стан людини) і в цьому значно переважає валеологічний підхід, який складає близько 9%.

2. Другий блок в обох підходах за умови їхнього застосування відображує довготривалість позитивного ефекту (за умов самоконтролю й зусиль самої людини). Різниця між підходами на цьому зрізі в тому, що при медичному підході людина схильна знімати із себе відповідальність (пасивна), а п ри валеологічному - сама покращує й створює своє здоров'я;

3. Пропедевтична здатність медицини (блок 3), нажаль, у нашій країні на низькому рівні, тоді, як валеологічна діяльність в цьому плані надзвичайно висока й сягає понад 50%;

4. Четвертий блок репрезентує деструктивний вплив медичного та валеологічного підходів на людину. Шкідливість побічних впливів від ліків, процедур, ятрогенних хвороб, визнання статусу хворого тощо за 100-бальною шкалою надає медицині 27%, тоді як валеологічного шкідливого впливу на здоров'я майже не спостерігається.

В Україні нині офіційно визнано професію педагога-валеолога, а у вищих навчальних закладах впроваджено систему валеологічної підготовки педагогічних кадрів. Проте, в структурах навчальних закладів (школах, позашкільних та вищих навчальних закладах) так і не з'явилися штатні одиниці таких фахівців. Дискредитація валеології призвела до значного зниження до неї інтересу з боку українського уряду, а реформування сучасної системи вищої освіти - до формування прогресуючої тенденції поступового витіснення цієї дисципліни не лише зі шкільних навчальних планів, а й із планів професійної підготовки майбутніх педагогів, оскільки для багатьох педагогічних спеціальностей вона є дисципліною вільного вибору. Давній медико - терапевтичний стереотип не тільки серед населення, а й серед педагогів та медиків призводить до скептичного ставлення до позірно неконкретних методів валеології, оздоровчих технік, лекцій зі здоров'язбереження, що є спадком радянської системи охорони здоров'я, побутовим девізом якої було: «Якщо ви хворі ви маєте приймати ліки». Цілісний підхід до людини, який був закладений ще лікарем Парацельсом, ще не увійшов до масової свідомості. Адже треба не лікувати окрему хворобу, а змінювати стан системи організму в цілому.

Відповідно, ми можемо сказати, що нині валеологічне навчання та виховання молоді в нашій державі не забезпечується повною мірою, оскільки реалізація змісту валеологічної освіти можлива переважно лише шляхом мультидисциплінарного підходу. Крім того, згідно з вимогами кредитно-модульної системи споріднені наукові напрями об'єднуються у навчальні комплекси, скорочується час аудиторних занять для їх вивчення. За таких умов валеологічна підготовка у ВНЗ часто набуває характерних рис формалізму, за якого відбувається механічне заучування навчального матеріалу, без достатнього його розуміння та вміння застосовувати його на практиці.

Науковці вслід за новітньою європейською тенденцією вказують на переорієнтацію педагогіки із загальної гуманітарної у власне антропологічну, тілесно-духовну царину. Так, С. Вершловський резюмує: «Освічена людина - це не стільки людина знаюча, скільки підготовлена до життя, така, що орієнтується в складних проблемах сучасної культури; здатна усвідомити власне місце у житті. Подібне усвідомлення пов'язане з готовністю жити в соціальній ситуації, в якій невизначеність, пошук і відсутність готових відповідей на більшість питань - не аномалія, а норма» [31, с. 3-9].

Окрім дидактичної підготовки з профільних предметів, завданням середньої, як і вищої школи, є саме така підготовка. Оскільки валеологія не належить до дисциплін вибору, на яких в майбутньому акцентуватиметься особистість (спеціалізація), а є насправді однією з основних загально розвивальних дисциплін, то резонно, що транслювання валеологічних компетентностей не має бути обмежено тільки предметами «Основи здоров'я», «Основи медичних знань» (у ВНЗ) чи фізичним вихованням. Валеологічний елемент має бути присутнім в усіх сферах навчальної, соціальної, фізкультурної і навіть розважальної активності й діяльності молодої людини.

Не завжди епістемологічно усвідомленою проблемою було питання про об'єкт і предмет вивчення гуманітарних наук. Так, з одного боку, анатомія, фізіологія й гігієна, психологія, соціологія тощо розглядають людину як об'єкт і предмет вивчення (з деякими уточненнями й аспектами), з іншого боку, ці та інші природничо - гуманітарні науки, успішно розвиваючись, сприяли фрагментації та подрібненню здоров'я людини як цілісного предмета дослідження. Філософським постулатом з глибини віків є теза про те, що помилки набагато важливіше попереджувати й передбачати, аніж виправляти постфактум. Проте в нашій державі встановився цікавий нозологічний постулат: людина не вважається хворою, поки не звертається до лікаря за допомогою, не вважається злочинцем, поки не здійснила злочин. Така примітивність у ставленні до проблем людини призводить до того, що латентні проблеми людини можуть не вирішуватися роками, поки не досягнуть критичної межі.

В аспекті вирішення глобальних питань здоров'я саме валеологічний підхід на сучасному етапі бачиться найперспективнішим: саме валеологія є такою дисципліною, при успішному втіленні якої не потрібно буде вирішувати деструктивні наслідки за умов передбачення їх пропедевтичної корекції й анулювання на нематеріальних рівнях людської екзистенції. Це відповідає і футуристичному баченню медицини, яка в майбутньому буде превентивною, попереджувальною й профілактичною, а не такою, що ліквідовує вже наявні негативні наслідки: «Теоретичні підходи сучасної медицини, фізіології, біології мають переважно описовий характер, завдяки чому фіксуються окремі параметри явищ життєдіяльності клітини, органу або однієї системи організму людини. Однак, такі теоретико-описові засоби не дозволяють дослідити більш глибокі рівні буття людини - психологічний, соціальний та ін.» [32, с. 57]. Можна сформулювати важливий валеологічний постулат: людину потрібно м'яко лікувати (психологічно, фізично, організаційно), поки вона ще здорова.

Науковці О. Баранова, Н. Гончаренко, Г. Барманець, А. Бісенова, О. Богініч, О. Біда, Т. Бойченко, О. Горська, О. Ващенко, О. Кіліченко зосереджуються на першочерговості щодо попереджувально-корекційної, дотерапевтичної, превентивної роботи з учнями, що тягне за собою валеологізацію навчального процесу, здоров'ятворчу інтенцію підготовки вчителів усіх профілів. Наразі, це можливо за умов загальносуспільного визнання примату оздоровчої парадигми середньої школи, організації неперервної валеологічної освіти, а також екологічного виховання учнів, забезпечення гуманістичної спрямованості системи освіти в процесі реалізації підростаючого покоління, формування у школярів навичок здорового способу життя.

Разом з тим, науковці вказують на діалектичний баланс фізичного навантаження й, водночас, послаблення валеологічної напруги школярів, прихованого діалогу з позанавчальним контекстом їхньої активності й життєдіяльності. Це потребує теоретичного, а з досвідом, і практичного формування педагогічної свідомості, компетентності й техніки майбутніх учителів незалежно від їхньої предметної спеціалізації [33, с. 16]. Окремою проблемою різке зростання гіподинамічних тенденцій через захопленість інтернет -іграми, електронними гаджетами, що підмінюють ефект фізичного, реального успіху. У зв'язку з цим було проведено опитування серед 6 шкіл м. Вінниці (10-11 класи), внаслідок чого з'ясувалося різке розшарування: частина школярів (37%) активно і навіть професійно займаються різними видами спорту (3% мають розряди), тоді як решта спорадично займаються руховими іграми (вуличний футбол, страйкбол, ігрові елементи на уроках фізичного виховання) і є загалом динамічно пасивними.

Висновки

Отже, основним завданням валеологічного компоненту у змісті освіти є передача компетентностей, за допомогою яких дитина буде однаково свідомо ставитися до своєї активності й поведінки в усіх аспектах життя, адже, нажаль, існує учнівський стереотип «у школі я навчаюсь, вдома роблю те, що скажуть батьки, а на дозвіллі роблю, що хочу». Насправді в учня і студента має бути постійна незалежна від обставин валеологічна установка: «я завжди дію і живу з користю для власного здоров'я».

Поступове домінування синергетичної парадигми у природничо-гуманітарній сфері діяльності людини визнало постулатом біосоціальну природу людини, а споконвічна теза «у здоровому тілі здоровий дух» стала не причино-наслідковою, а взаємообумовлюючою. З іншого боку, в обставинах геополітичної, екологічної та економічної напруженості на перший план виходять проблеми не стільки примноження фізичного здоров'я, лікування й реабілітації, скільки рекреації, здоров'язбережувальних технологій та превентивної поведінки. Це викликало переоцінку таких дисциплін, як пропедевтика, гігієна, валеологія тощо, а значить необхідно визнати антропоцентричні гуманітарні науки більш важливими для життя людини, аніж фундаментальні.

Одним з найбільших досягнень гуманітарних та природничих наук кінця ХХ - початку ХХІ століття є прийняття гуманітарної парадигми, що включає багатовимірне визначення здоров'я як фізичного, соціального, економічного та творчого благополуччя. При цьому ключова роль у його створенні відводиться, по -перше, самій людині, по-друге, навколомедичним сферам: професійній діяльності, відпочинкові, освіті тощо. Педагоги мусять визнати: хоча навчальна діяльність є основною у дитячому та ранньому юнацькому віці, все ж інші сфери життя мають бути під контролем батьків, педагогів і, головне, самої молоді, причому не примусово, а свідомо і природно.

Література

1. Завьялова О.Б. Формирование профессионального речевого имиджа будущего тренера по борьбе: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01, 13.00.04 / Завьялова Ольга Борисовна; Краснояр. гос. пед. ун -та, Ин-т спортив. єдиноборств им. И. Ярыгина. - Красноярск, 2000 - 111 с.

2. Резер Т.М. Теория и технология подготовки медико-педагогических кадров в среднем профессиональном образовании: дис. ... д-ра пед.. наук 13.00.08 / Резер Татьяна Михайловна. - Екатеринбург, 2007. - 435 с.

3. Міненюк А.О. Формування валеологічних знань у майбутніх учителів фізичної культури: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Міненюк Антоніна Олексіївна; Ін-т вищ. освіти АПН України. - Київ, 2007. - 258 с.

4. Демченко І.І., Максимчук Б.А., Ніфака Я.М., Височан Л.М., Зленко Н.М., Литвиненко В.А., Максимченко В.І., Райтаровська I.В. Шляхи розвитку здоров'язбережувальної компетентності майбутнього вчителя / Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія F 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред. О.В. Тимошенка. - Київ: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2020. - Випуск 2 (122) 20. - 203 с. (С. 35-40)

5. Максимчук Б.А., Браніцька Т.Р., Демченко І.І., Жаровська О.П., Семко М.І., Філоненко Л.В., Юзик М.А., Максимчук І.А. Педагогічна робота вчителя початкової школи оздоровчого спрямування / Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія F 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред. О.В. Тимошенка. - Київ: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2020. - Випуск 1 (121) 20. - с. 114 (С. 63-70)

6. Браніцька Т.Р., Максимчук Б.А., Демченко І.І., Денисовець Т.М., Квак О.В., Кушнір Л.О., Петренко О.В., Максимчук І.А. Наукові підходи до визначення понять здоров'я та хвороби: порівняльний аналіз / Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія F 15. Науковопедагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред. О.В. Тимошенка. - К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2019 - Випуск 12 (12о) 19. - 123 с. (С. 28-34)

7. Галайдюк М.А., Філоненко Л.В., Сивохоп Е.М., Кузьмік В.Б., Семаль Н.В., Демченко І.І., Максимчук І.А., Максимчук Б.А. Холістична модель здоров'я у контексті підготовки вчителя / Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія F 15. Науковопедагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред. О.В. Тимошенка. - К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2019 - Випуск 12 (120) 19. - 123 с. (С. 39-45)

8. Демченко І.І., Максимчук Б.А., Тарасенко Г.С., Браніцька Т.Р., Вербин Н.Б., Кушнір Л.О., Доценко О.М., Максимчук І.А. Умови ефективності здоров'яорієнтованого освітнього процесу / Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія F 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред. О.В. Тимошенка. - К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2019 - Випуск 12 (120) 19. - 123 с. (С. 50-56)

9. Тарасенко Г.С., Максимчук Б. А., Браніцька Т.Р., Демченко І.І., Хмеляр І.М., Пічкур М.О., Трофіменко В.О., Максимчук І.А. Здоров'я сучасної людини: чинники його вдосконалення / Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія F 15. Науковопедагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред. О.В. Тимошенка. - К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2019 - Випуск 11 (119) 19. - с. 191 (С. 174-179)

10. Максимчук, Б., Жуков, В., Ящук С., Зубаль М., Кевпанич В. Активізація мотивації майбутніх викладачів фізичного виховання і спорту в сфері екологічного туризму / Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. журнал / голов. ред. А.А. Сбруюва. - Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2019. - F 7 (91). - 390 с. (С. 234-243)

11. Удосконалення військово-прикладних навичок рукопашного бою курсантів-правоохоронців МВС України на основі використання сучасних педагогічних технологій [Текст] / Б.А. Максимчук, О.А. Гаркавий, В.В. Оленченко, О.О. Хацаюк // Зб. наук. пр.. «Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах». - F63, Т. 2. - Запоріжжя.: Класичний приватний університет , 2019. С. 98-104.

12. Maksymchuk B. Defining quality of the future coaches-instructors' professional competence in the process of training / B.A. Maksymchuk // Slobozhanskyi herald of science and sport. - 2016. - Vol. 6. - P. 51-55.

13. Maksymchuk B. Forming Future Specialists' Valeological Competency: Theoretical Analysis of Domestic and Foreign Scholars' Views / B. Maksymchuk // Comparative Professional Pedagogy. - 2016. - Vol. 6, 4 Issue. - P. 47-54.

14. Максимчук Б.А. Формування валеологічної компетентності майбутніх учителів у процесі фізичного виховання / Б.А. Максимчук // Психологія розвитку особистості: теорія і практика: матеріали наук. -практ. конф. (м. Вінниця, 19 трав. 2016 р.) / за заг. ред. Г.В. Давиденко; відп. ред. та упоряд. І.О. Котик. - Вінниця, 2016. - С. 157-162.

15. Максимчук Б. А. Формування валеологічної компетентності майбутніх фахівців: теоретичний аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних учених / Б.А. Максимчук // Порівняльна професійна педагогіка F 4 (Т. 6), 2016: наук. журнал / голов. ред.. Н.М. Бідюк. - К. - Хмельницький: ХНУ. - С. 84-91. Фахове видання

16. Максимчук Б.А. Експериментальна перевірка змісту концептуальної модель, технологій діагностики та розвитку валеологічної компетентності майбутніх учителів у процесі фізичного виховання / Б.А. Максимчук // Фізична культура, спорт та здоров'я нації: зб. наук. пр. / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2016. - Вип. 1. - С. 109-116.

17. Максимчук Б.А. Формирование у студентов мотивации к валеолого-педагогическй деятельности / Б.А. Максимчук // Молодой учёный. - Казань, 2015. - №6. - С. 651-653.

18. Максимчук Б.А. Особенности валеологического саморазвития студента в процессе физического воспитания / Б.А. Максимчук // Актуальные проблемы гуманитар. и естествен. наук. - Москва, 2015. - №3 (74), ч. 2. - C. 112-114.

19. Максимчук Б.А. Сутність, зміст і структура професійної педагогічної компетентності / Б.А. Максимчук // Zbior raportow naukowych. «Wspotczesna nauka. Nowe perspektywy» (30.01.2014-31.01.2014 Bydgoszcz). - Warszawa, 2014. -Czgsc 3/2. - С. 73-83. - Електрон. версія вид.

20. Максимчук Б.А. Організаційно-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх учителів у процесі фізичного виховання / Б.А. Максимчук // Zbior raportow naukowych. «Nauka I Utworzenie ХХІ Stulecia: Teoria, Praktyka, Innowacje» (29.11.2013-30.11.2013) - Opole, 2013. - Czgsc 3/3. - С. 11-19. - Електрон. версія вид.

21. Максимчук Б.А. Історичні передумови становлення валеологічної культури / Б.А. Максимчук // Вісн. Чернігів. нац. пед. ун-ту імені Т.Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт / голов. ред. М.О. Носко. - Чернігів, 2013. - Вип. 107, т. 1. - С. 228-231. Фахове видання

22. Максимчук Б.А. Педагогічна валеології в системі наук / Б.А. Максимчук // Zbior raportow naukowych. «Badania naukowe naszych czasow» (29.10.2013-31.10.2013). - Katowice, 2013. - Т. 2. - С. 87-98. - Електрон. версія вид.

23. Максимчук Б.А. Роль педагогічної валеології у забезпеченні педагогічної підготовки фахівців / Б.А. Максимчук // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. з галузі фіз. виховання, спорту і здоров'я людини / Львів. держ. ін-т фіз. культури ім. Івана Боберського, Олімп. акад. України. - Львів, 2013. - Вип. 17, т. 4. - С. 93-100. Фахове видання

24. Максимчук Б.А. Умови, закономірності і принципи, що визначають готовність студентів до валеолого- педагогічної діяльності в системі освіти / Б.А. Максимчук // Наук. часоп. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. Серія 15, Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. пр. - Київ, 2013. - Вип. 5. - С. 58-64. Фахове видання

25. Максимчук Б.А. Професійна підготовка фахівця валеолого -педагогічної галузі / Б.А. Максимчук // Zbior raportow naukowych. «Naukowe prace, praktyka, opracowania, innowacje 2013 roku» (30.12.2013-31.12.2013 ) - Zakopane, 2013. - Czgsc 2/2. - С. 116-121.

26. Максимчук Б.А. Формування валеолого-педагогічної культури майбутнього вчителя / Б.А. Максимчук // Проблеми та перспективи педагогіки та психології у сучасному суспільстві: матеріали Міжнар. наук. -практ. конф. (м. Київ, 26 січ. 2013 р.) / Київ. наук. орг. педагогіки та психології. - Київ, 2013. - С. 78-80.

27. Максимчук Б.А. Чинники підготовки майбутніх учителів до валеолого-педагогічної діяльності / Б.А. Максимчук // Наук. часоп. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. Серія 15, Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. пр. - Київ, 2013. - Вип. 1. - С. 50-57. Фахове видання

28. Максимчук Б.А. Валеологічна культура в системі професійної підготовки майбутнього вчителя / Б.А. Максимчук // Педагогіка здоров'я. Здоров'я людини в умовах ноосфероґенезу: зб. наук. пр. ІІІ Всеукр. наук. -практ. конф., присвяч. 150-річчю з дня народж. акад. В.І. Вернадського, 12 берез. 2013 р., м. Харків / Харків. нац. пед. ун -т ім. Г.С. Сковороди; за заг. ред. І.Ф. Прокопенка. - Харків, 2013. - С. 180-184.

29. Максимчук Б.А. Функції валеолого-педагогічної діяльності / Б.А. Максимчук // Актуальні аспекти фізичного виховання, спорту і здоров'я людини: матеріали Всеукр. наук. конф. студентів та молодих вчених (м. Тернопіль, 17-20 груд. 2013 р.) / Тернопіл. нац. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Тернопіль, 2013. - С. 30-38.

30. Коробейнік В.А. Педагогічні умови валеологічного самовдосконалення майбутніх учителів фізичної культури у процесі фахової підготовки: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Коробейнік Віталій Анатолійович; Харків. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків, 2012. - 216 с.

31. Вершловский С.Г. Взрослый как субъект образования / С.Г. Вершловский // Педагогика. - 2003. - №8. - С. 3-9.

32. Завьялова О.Б. Формирование профессионального речевого имиджа будущего тренера по борьбе: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01, 13.00.04 / Завьялова Ольга Борисовна; Краснояр. гос. пед. ун -та, Ин-т спортив. єдиноборств им. И. Ярыгина. - Красноярск, 2000 - 111 с.

33. Адєєва О.В. Підготовка майбутніх учителів до валеологічного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Адєєва Ольга Вікторовна; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. - Одеса, 2008. - 20 с.

Reference

1. Zavialova O.B. (2000). Formation of professional speech image of a future wrestling coach. PhD thesis. Krasnoyarsk, 111.

2. Rezer T.M. Theory and technology of medical and pedagogical personnel training in secondary vocational education. PhD thesis. Yekaterinburg, 435.

3. Mineniuk A.O. (2007). Formation of valeological knowledge at future teachers of physical culture. PhD thesis. Kyiv, 258.

4. Demchenko I.I., Maksymchuk B.A., Nifaka Y.M., Vysochan L.M., Zlenko N.M., Lytvynenko V.A., Maksymchenko V.I., Raytarovska I.V. (2020). The ways to develop the health-saving competence of a future teacher. Journal of M.P. Drahomanov National Pedagogical University, 15. Scientific-pedagogical problems of physical culture (physical culture and sport). Issue 2, 20. 203 (35-40).

5. Maksymchuk B.A. Branitska T.R., Demchenko I.I., Zharovska O.P., Semko M.I., Filonenko L.V., Yuzyk M.A., Maksymchuk I.A. (2020). Pedagogical work of a primary school teacher of health-improving direction. Journal of M.P. Drahomanov National Pedagogical University, 15. Scientific-pedagogical problems of physical culture (physical culture and sport). Issue 1 20. 114 (63-70).

6. Branitska T.R., Maksymchuk B.A., Demchenko I.I., Denysovets Y.M., Kvak O.V., Kushnir L.O., Petrenko O.V., Maksymchuk I.A. (2019). Scientific approaches to the definition of health and disease: comparative analysis. Journal of M.P. Drahomanov National Pedagogical University, 15. Scientific-pedagogical problems of physical culture (physical culture and sport). Issue 12 19. 123 (28-34).

7. Halaydiuk M.A., Filonenko L.V., Syvokhop Y.M., Kusmik V.B., Semal N.V., Demchenko I.I., Maksymchuk I.A., Maksymchuk B.A. A holistic model of health in the context of teacher training. Journal of M.P. Drahomanov National Pedagogical University, 15. Scientific-pedagogical problems of physical culture (physical culture and sport). Issue 12 (120) 19. 123 ( 39-45).

8. Demchenko I.I., Maksymchuk B.A., Tarasenko H.S., Branitska T.R., Verbyn N.B., Kushnir L.O., Dotsenko O.M., Maksymchuk I.A. (2019). Conditions of effectiveness of the health-oriented educational process. Journal of M.P. Drahomanov National Pedagogical University, 15. Scientific-pedagogical problems of physical culture (physical culture and sport). Issue 12 19. 123 (50-56).

9. Tarasenko H.S., Maksymchuk B.A., Branitska T.R., Demchenko I.I, Khmeliar I.M., Pichkur M.O., Trofimenko V.O., Maksymchuk I.A. (2019). Health of modern man: factors of its improvement. Journal of M.P. Drahomanov National Pedagogical University, 15. Scientific-pedagogical problems of physical culture (physical culture and sport). Issue 11 (119) 19. 191 (174-179).

10. Maksymchuk B., Zhukov V., Yashchuk S., Zubal M., Kevpanych V. (2019). Intensification of motivation of future physical education teachers and sports in the field of environmental tourism. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies. Sumy, 7 (91). 390 (234-243).

11. Maksymchuk B.A., Harkavyi O.A., Olenchenko V.V., Khatsayuk O.O. (2019). Improvement of military-applied hand-to-hand combat skills of law enforcement cadets of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine based on the use of modern pedagogical technologies. Pedagogy of creative personality formation in higher and general education schools, V. 2. Zaporizhia, 63, 98-104.

12. Maksymchuk B. (2016). Defining quality of the future coaches-instructors' professional competence in the process of training. Slobozhanskyi herald of science and sport. Vol. 6, 51 -55.

13. Maksymchuk B. (2016). Forming Future Specialists' Valeological Competency: Theo retical Analysis of Domestic and Foreign Scholars' Views. Comparative Professional Pedagogy. Vol. 6, 4 Issue, 47-54.

14. Maksymchuk B.A. (2016). Formation of valeological competence of future teachers in the process of physical education. Psychology of personality development: theory and practice. Vinnytsia, 157-162.

15. Maksymchuk B.A. (2016). Formation of valeological competence of future specialists: theoretical analysis of views of domestic and foreign scientists. Comparative professional pedagogy, 4 (V. 6). Khmelnytsky. KhNU. 84-91.

16. Maksymchuk B.A. (2016). Experimental testing of the content of the conceptual model, diagnostic technologies and the development of valeological competence of future teachers in the process of physical education. Vinnytsia. Issue 1, 109-116.

17. Maksymchuk B.A (2015). Formation of motivation for valeological-pedagogical activity at students. Kazan, 6. 651-653.

18. Maksymchuk B.A (2015). Features of the student's valeological self-development in the process of physical education. Current humanitarian problems and natural sciences. Moscow, 3 (74), part 2. 112-114.

19. Maksymchuk B.A. (2014). Essence, content and structure of professional pedagogical competence. Zbior raportow naukowych. «Wspotczesna nauka. Nowe perspektywy» (30.01.2014-31.01.2014 Bydgoszcz). - Warszawa, 2014.

20. Maksymchuk B.A. (2013). Organizational and pedagogical conditions for the development of professional competence of future teachers in the process of physical education. Zbior raportow naukowych. «Nauka I Utworzenie ХХ1 Stulecia: Teoria, Pra ktyka, Innowacje» (29.11.2013-30.11.2013) - Opole, 2013.

21. Maksymchuk B.A (2013). Historical prerequisites for the formation of valeological culture. Pedagogical sciences. Physical education and sports. Chernihiv, 107, V. 1. 228-231.

22. Maksymchuk B.A. (2013). Pedagogical valeology in the system of sciences. Zbior raportow naukowych. «Badania naukowe naszych czasow» (29.10.2013-31.10.2013). Katowice, V. 2. 87-98.

23. Maksymchuk B.A. (2013). The role of pedagogical valeology in providing pedagogical training for specialists. Young sports science of Ukraine. Lviv. Issue. 17, V. 4. 93-100.

24. Maksymchuk B.A. (2013). Conditions, patterns and principles that determine the students' readiness for valeol- pedagogical activities in the education system. Journal of M.P. Drahomanov National Pedagogical University, 15. Scientific- pedagogical problems of physical culture (physical culture and sport). 5. 58-64.

25. Maksymchuk B.A. Professional training of a specialist in the valeol-pedagogical industry. Zbior raportow naukowych. «Naukowe prace, praktyka, opracowania, innowacje 2013 roku» (30.12.2013-31.12.2013 ). Zakopane. Czqsc 2/2. 116-121.

26. Maksymchuk B.A. (2013). Formation of valeological-pedagogical culture of future teacher. Problems and prospects of pedagogy and psychology in modern society. Kyiv, 78-80.

27. Maksymchuk B.A. (2013). Factors of preparing the future teachers for valeological-pedagogical activities. Journal of M.P. Drahomanov National Pedagogical University, 15. Scientific-pedagogical problems of physical culture (physical culture and sport). Issue 1. - С. 50-57.

28. Maksymchuk B.A. (2013). Valeological culture in the future teacher" vocational trai ning. Health pedagogy. Kharkiv, 180184.

29. Maksymchuk B.A. (2013). Functions of valeological-pedagogical activity. Topical aspects of physical education, sports and human health. Ternopil, 30-38.

30. Korobeinik V.A. (2012). Pedagogical conditions of valeological self-improvement of future physical education teachers in the process of vocational training. PhD thesis. Kharkiv, 216.

31. Vershlovkiy S.G. (2003). An adult as a subject of education. Pedagogics, 3-9.

32. Zavialova O.B. (2000 Formation of professional speech image of the future wrestling coach. PhD thesis. Krasnoyarsk, 111.

33. Adeieva O.B. (2008). Preparation of future teachers for valeological education of pupils of general education institutions. PhD thesis. Odesa, 20.

Размещено на allbest.ru