Формування лідерських якостей студентів як завдання виховної діяльності куратора студентської групи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування лідерських якостей студентів як завдання виховної діяльності куратора студентської групи

Краснощок Інна Петрівна - кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та менеджменту освіти Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Сучасному суспільству, в умовах постійно зростаючої конкуренції на ринку праці, потрібні активні й ініціативні громадяни, які є лідерами свого життя й соціально-економічних перетворень, здатні критично мислити, нестандартно підходити до розв'язання нагальних проблем, ефективно працювати в команді, брати на себе відповідальність у прийнятті рішень, вести за собою. Формування такої особистості - надмета сучасної системи вищої освіти, що орієнтує її на виховання лідера - творчого, ініціативного, відповідального фахівця й громадянина своєї держави.

Саме в студентські роки найбільш повно розкриваються організаторські здібності, формуються і розвиваються вміння і навички лідера, лідерські якості, необхідні для ефективного досягнення актуальних в буденному та професійному середовищі цілей. Це, у свою чергу, зумовлює важливість набуття майбутнім фахівцем лідерських якостей, завдяки яким він у подальшій професійній діяльності зможе ухвалювати своєчасні самостійні рішення, оволодівати навичками переконування, організовувати командну роботу, ефективно взаємодіяти з соціальним оточенням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Психолого-педагогічні аспекти лідерства, розвитку лідерських якостей особистості досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені: Д. Виханський, М. Гаврилюк, З. Гапанок, О. Євтихов, Н. Жеребова, Р. Кричевський, А. Куриця, А. Лутошкін, Н. Мараховська, В. Москаленко, Б. Паригін, Петровський, Р. Сопівник, Л. Уманський, О. Уманський, Я. Яхнін та інші.

Особливою цінністю для нашого дослідження є результати й висновки узагальненні вченими в дисертаційних роботах, які в тій чи іншій мірі присвячені проблемі формування лідерських якостей студентів, а саме: Н. Бабкова-Пилипенко,

A. Карманенко, Ю. Кращенко, Н. Мараховсь-ка, С. Махновський, В. Мороз, Н. Семченко та інші. Дослідники одностайні в тому, що до процесу формування лідерських якостей потрібно залучати всіх студентів, а не лише тих, хто проявляє яскраво виражені здібності до лідерства - цей процес має стати невід'ємною частиною всього освітнього процесу в закладі вищої освіти.

Однак, при наявності значного наукового матеріалу з проблеми формування лідерських якостей студентів, реалії доводять, що для значної частини майбутніх фахівців характерна безініціативність, байдужість до розвитку організаційних й комунікативних здібностей, відсутність спрямованості на успіх з одночасним перекладанням відповідальності на інших в прийнятті рішень як в особистому житті так і в досягненні групових цілей освітньої чи професійної діяльності. Що вказує на наявні недоліки у виховній системі закладів вищої освіти, оскільки в майбутньому позбавляє випускників значних можливостей самореалізації в різних сферах життєдіяльності.

На нашу думку, одною із причин означеного є те, що кураторами академічних груп приділяється в недостатній мірі або зовсім не приділяється увага створенню педагогічних умов для розвитку лідерських якостей студентів. лідерство студент виховний куратор

Мета статті: розкрити зміст лідерських якостей, уточнити критерії і схарактеризувати рівні сформованості лідерських якостей студентів та обґрунтувати зміст виховної діяльності куратора по формуванню лідерських якостей студентів.

Виклад основного матеріалу дослідження

В своїх дослідженнях проблеми формування лідерських якостей студентської молоді ми дотримуємося підходу, що «ефективним студентським лідером є особистість, яка має значний вплив на думку й поведінку членів групи та планує, організовує, контролює діяльність інших студентів для розв'язання завдань, поставлених перед групою, передаючи їм своє бачення майбутнього й допомагаючи їм адаптуватися до нового» [6, с. 214].

Досліджуючи психолого-педагогічні аспекти лідерства в студентському середовищі, Н. Хупавцева обґрунтувала, що «становлення індивіда як лідера залежить від лідерських якостей та вміння їх ефективно використовувати у різних життєвих обставинах» [12, с. 160].

У науково-педагогічній літературі, автори подають різні визначення поняття «лідерські якості особистості», акцентуючи увагу на окремих його аспектах. Зокрема, В. Ягоднікова вважає, що «лідерські якості - це якості особистості, які забезпечують ефективне лідерство, а саме: індивідуально-особистісні й соціально-психологічні особливості особистості, що впливають на групу й призводять до досягнення мети [13, с. 9].

Український дослідник Ю. Кращенко у своїй розвідці покликається на визначення лідерських якостей як «сукупність характеристик особистості, які допомагають їй займати позицію лідера в групі, виявляються в організаторських здібностях, умінні здійснювати значний вплив на поведінку і настрій людей, бути прикладом для наслідування» [7, с. 6].

Слушними для нашого дослідження є твердження В. Крамаренка, що «особистісні якості лідера важливі не тому, що добре корелюються з вродженою здатністю вести за собою, а тому, що впливають на сприйняття тих, кого потрібно за собою вести. Це сприйняття, своєю чергою, спричиняє готовність іти за лідером і реакції на його поведінку. Поширена схильність до стереотипів, пов'язаних із зовнішністю і моделями поведінки «справжнього лідера», дозволяє зробити висновок про те, що люди, які відповідають цим уявленням, мають усі шанси на ефективне лідерство» [5, с. 51].

Означене дозволяє нам визначити, що лідерські якості - це сукупність властивостей, рис, характеристик особистості які обумовлюють її стійку лідерську позицію й поведінку, тобто здатність виділитися в значимій для колективу ситуації чи діяльності; здійснювати помітний вплив на формування групових інтересів та поведінку членів групи; ініціювати ефективні підходи для досягнення актуальних групових цілей, згуртовувати членів групи для їх реалізації; планувати, організовувати, контролювати діяльність членів групи, приймати рішення для досягнення групових цілей та брати відповідальність за діяльність всієї групи; завойовувати авторитет серед членів групи, бути прикладом для інших.

Вчені розглядають широкий перелік рис студентів які обумовлюють їх ефективне лідерство, акцентуючи увагу на ключових якостях або групах якостей, пропонують авторські підходи до їх структурування чи класифікації. Відтак, єдиного переліку якостей якими має володіти студент-лідер не існує. Очевидним є й те, що визначити універсальний набір таких якостей особистості на всі випадки життя навряд чи можливо. Кожна студентська крупа, молодіжне об'єднання, відносини які в них складаються, завдання які постають перед ними формують або вимагають своїх лідерів із відповідними лідерськими якостями та способом їх реалізації. Таким чином, формування лідерських якостей студентів не може зводитися до формування окремих якостей, які вченими визначаються як такі, що характеризують лідера. Оскільки, тільки гармонійне поєднання різних лідерських якостей, може дозволити студенту-лідеру, в постійно змінних умовах міжособистісної взаємодії в різних соціальних групах, вести за собою послідовників, планувати діяльність, надихати інших, візуалізувати майбутнє, генерувати ідеї тощо.

В процесі дослідження ми дійшли висновку, що для аналізу стану та ефективності формування лідерських якостей студентів доцільно застосувати три взаємопов'язані критерії, а саме: пізнавальний, мотиваційний та діяльнісний.

До показників пізнавального критерію відносимо:

- усвідомлення природи, механізмів прояву лідерства та особливостей суб'єкта його реалізації - лідера;

- розуміння сутнісних характеристик, можливих шляхів розвитку лідерських якостей особистості та їх ролі для самореалізації людини в сучасних умовах;

- самопізнання своїх індивідуальних рис, властивостей, характеристик, які необхідні для ефективного лідерства (лідерських якостей) та можливостей їх розвитку;

- знання алгоритмів організаторської діяльності та правил ефективного спілкування в різних життєвих ситуаціях.

До показників мотиваційного критерію відносимо:

- бажання розвивати в собі якості, необхідні ефективному лідеру;

- впевненість у собі, у власному розумінні завдань, що постають перед колективом та шляхів їх розв'язання;

- наявність мотивації успіху, потреби в особистих та групових досягненнях;

- бажання зайняти роль лідера в процесі досягнення значущих для групи цілей;

- прагнення до самоствердження і самореалізації в різних видах колективної (групової) діяльності;

- інтерес до організаторської діяльності.

До показників діяльнісного критерію відносимо:

- уміння управляти собою;

- розвинуті організаторські та комунікативні здібності;

- уміння та навички організаторської роботи (умінням працювати в команді, розподіляти діяльність, планувати роботу, забезпечувати чіткий контроль тощо);

- уміння здійснювати вплив на членів групи, переконувати, вселяти в них впевненість і налаштованість на успіх;

- здатність генерувати ідеї для розв'язання актуальних для групи (колективу) завдань;

- уміння презентувати себе та свої ідеї;

- уміння приймати відповідальні рішення в будь-яких ситуаціях, здатність брати на себе відповідальність за діяльність групи (колективу).

Кількісно-якісний прояв визначених показників критеріїв дозволяє виокремити три рівні сформованості лідерських якостей студентів - високий, середній та низький.

Низький рівень передбачає, що показники критеріїв сформованості лідерських якостей студентів проявляються епізодично, майже непомітно чи зовсім відсутні.

Студентів із середнім рівнем вирізняє домінування середнього рівня розвитку показників сформованості лідерських якостей, нестійкість мотивації щодо прояву лідерської позиції й поведінки. Вони мають достатній рівень обізнаності з проблем лідерства, але недостатньо вміють їх реалізувати в міжособистісних відносинах в колективі. Прояв лідерської позиції й поведінки у цих студентів є ситуативним.

Високий рівень характеризується наявністю усіх показників сформованості лідерських якостей студентів, переважно з високим рівнем прояву. Для цих майбутніх фахівців характерне чітке розуміння сутності лідерської поведінки, специфіки організаторської діяльності, комунікабельність, стійка мотивація до прояву лідерської позиції, прагнення досягати успіху в колективній діяльності.

Таким чином, за результатами діагностики означених показників критеріїв сформованості лідерських якостей студентів, з одного боку, можна визначити рівень сформованості досліджуваної характеристики майбутніх фахівців, а з іншого - визначити актуальні завдання виховної діяльності куратора студентської групи в даному напрямі.

Віднесення завдання формування лідерських якостей студентів до пріоритетних напрямів діяльності куратора студентської групи зумовлене особливостями його ролі й місця в реалізації завдань вищої освіти. На чому наголошується в дослідженнях присвячених становленню особистості майбутнього фахівця, а саме: «сучасному куратору належить значна роль у формуванні і становленні особистості студента, розкритті його здібностей і потенційних можливостей» [11, с. 4]; «сьогодні куратору академічної групи відводиться важлива роль, бо він виконує місію людинотворення студента, спонукає його до самовиховання й самореалізації» [8, с. 129].

Відтак, зважаючи на роль лідерських якостей студента для побудови продуктивних міжособистісних відносин із суб'єктами освітнього середовища закладу вищої освіти та для забезпечення конкурентоспроможності в майбутній професійній діяльності, ми вважаємо, що діяльність кураторів академічних груп має передбачати створення умов для їх формування у майбутніх фахівців.

Основними напрямами діяльності куратора студентської групи по формуванню лідерських якостей студентів, на нашу думку, є:

- сприяння розвитку лідерських знань та умінь студентів, розширенню їх обізнаності стосовно: лідерства взагалі, та його ролі для самореалізації в майбутній професійній діяльності; якостей особистості які забезпечують ефективне лідерство в міжособистісній взаємодії у групі (колективі) та шляхи їх виявлення та розвитку (саморозвитку); можливостей в освітньому середовищі закладу освіти для прояву лідерських якостей;

- стимулювання студентів до розвитку (саморозвитку) лідерських якостей задля досягнення спільних групових цілей;

- згуртування студентської групи як середовища прояву та формування лідерських якостей студентів;

- заохочення участі студентів в самоорганізації життєдіяльності групи, залучення студентів до діяльності студентського активу, стимулювання активної участі у громадській діяльності;

- забезпечення оволодіння студентами способами ефективного здійснення організаторської роботи та комунікативної взаємодії в групі;

- створення умов для збагачення досвіду лідерської поведінки студентів.

Для реалізації означених завдань куратори студентських груп мають здійснювати постійний моніторинг розвитку лідерських якостей студентів як основи планування й організації виховної роботи. Важливу роль у цьому напрямі діяльності куратора відіграє тестування. Науковці наголошують на доцільності включати до тестів питання, пов'язані із всіма основними сферами життєдіяльності студентської групи - «навчальної, наукової, емоційно-особистісної, організації дозвілля та побуту» [4, с. 8]. Такі тести, на нашу думку, мають спрямовуватися на виявлення інтересів, установок, мотивації студентів, з'ясування рівня розвитку їх комунікативних та організаторських здібностей тощо.

Для поглиблення розуміння студентами природи лідерства доцільно до плану виховної роботи включати: індивідуальні й групові бесіди з відповідною тематикою, наприклад: «Лідер - хто він», «Як стати лідером?», «Які якості забезпечують особистості ефективне лідерство?» «формальні й неформальні лідери в студентському середовищі», «Як організувати спільну діяльність групи?»; диспути та дискусії: «Лідером народжуються чи стають?», «Здатність до лідерства забезпечує конкурентоспроможність фахівцю в сучасних умовах: так чи ні?», «Щоб стати лідером потрібно...». «Усіх лідерів об'єднує...». Розумінню студентами природи лідерства сприяють їх зустрічі із визнаними лідерами в обраній ними професійній сфері. На таких зустрічах студенти можуть познайомитися з реальними прикладами ефективного розвитку й саморозвитку лідерських якостей та здатності їх використати в різноманітних життєвих та професійних ситуаціях.

Також, ми вважаємо, що вагомий вплив на розвиток інтересу студентів до проблеми формування лідерських якостей мають зустрічі з ровесниками студентів, які вже мають певні досягнення в прояві лідерської поведінки та можуть поділитися своїм позитивним досвідом розвитку (саморозвитку) необхідних для ефективного лідерства якостей. Як наголошують дослідники: «спілкування на засадах методу «рівний-рівному» має ряд переваг: знання цінностей і вимог соціальної групи; високий ступінь довіри, рівність у взаєминах; схожий внутрішній світ, досвід, ставлення до проблеми; подібний освітній та культурний рівень; знання мови молодіжного спілкування; впевненість у собі» [10, с. 82].

Ефективне формування лідерських якостей студентів, їх залучення до лідерства в групі як особливого виду діяльності не можливе без апелювання до мотиваційної сфери особистості майбутнього фахівця. Мотивація розглядається «як сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості; усі мотиви, потреби, стимули, ситуативні чинники, які спонукають поведінку людини; процес формування мотиву» [3, с. 348].

Важливим педагогічним інструментом в діяльності куратора студентської групи щодо стимулювання прояву студентами лідерської позиції й поведінки, вважаємо, підтримку та заохочення студентських ініціатив щодо організації життєдіяльності групи. Що передбачає створення куратором гуманних, суб'єкт-суб'єктних взаємовідносин зі студентами, організацію спільного визначення цілей й завдань життєдіяльності групи та планування й розподіл доручень по їх реалізації.

Оскільки природньою потребою кожної людини є потреба у визнанні та самоповазі тому для стимулювання ініціативності та активності студентів, куратору доцільно забезпечити систему заохочень студентських ініціатив та участі студентів у суспільно корисній діяльності. Для дієвого використання кураторами заохочення активності, ініціативності, творчості студентів, можна використати поради зроблені українською дослідницею Д. Волківською, зокрема: «розробити перелік традиційних та нестандартних методів заохочення студентів; заохочувати за конкретно проведену діяльність та докладені зусилля; заохочувати аргументовано, демонструючи результати діяльності - плакати, фотозвіти на сайті університету, статті у студентських виданнях тощо; звертати увагу не лише на керівників та організаторів діяльності, а й «виконавців», заохочувати усю діяльність, використовуючи систему номінацій, підвищуючи вагомість внеску кожного члена групи (відеооператори, ілюстратори, фандрайзери); заохочувати об'єктивно, залучатись у прийнятті рішення спостереженнями викладачів, партнерів, членів групи; заохочувати соціально значущих для студентів людей - батьків, керівників гуртків, директорів шкіл; дякувати ВНЗ та організаціям - партнерам, спонсорам за підтримку, стимулюючи до бажання подальшої співпраці; заохочувати відкрито, наочно, урочисто, стимулюючи емоційне задоволення активістів від участі у суспільно корисній діяльності та прагнення інших студентів опинитися на місці переможців; заохочувати своєчасно, доки ефект від виконання соціально значущих справ не згас; заохочувати «порційно», підтримуючи інтенсивність позитивних емоцій; заохочувати «в міру» занадто рідке або регулярне підкріплення зменшує виховний вплив, перенасичення нагородами послаблює інтерес до діяльності; обирати метод підкріплення, враховуючи особливості кожної групи учасників» [1, с. 146].

Важливий вплив на формування лідерських якостей студентів чинять посильні, цікаві, значимі для досягнення групових цілей доручення. Доручення, на думку Р. Сопівник, це - «короткочасна епізодична праця, в процесі якої студент набуває досвіду, засвоює зміст діяльності та необхідні, у тому числі організаторські, управлінські та лідерські навички. Доручення може бути творчим і репродуктивним та передбачає пошук шляхів виконання поставлених задач» [9, с. 156]. Відтак, куратору студентської групи необхідно охопити всіх студентів дорученнями, які потребують прояву лідерської позиції.

Ефективність реалізації даної умови формування лідерських якостей студентів ми пов'язуємо з особистістю куратора студентської групи, його особистим лідерським потенціалом та здатністю проявляти себе як лідер у взаємодії із майбутніми фахівцями. Оскільки куратори академічних груп займаються організаторською діяльністю студентського колективу, їхня поведінка в значній мірі є прикладом для наслідування. Як стверджує

З.Гпонюк, «офіційні й неофіційні лідери груп часто копіюють свого наставника, зокрема його манеру спілкування, методи і способи налагодження взаємодії для досягнення мети» [2, с. 14]. Відтак, дуже важливо для кураторів реалізовувати в своїй діяльності особистісно орієнтований підхід до виховання майбутніх фахівців, обирати відповідну лінію поведінки - позицію партнера, порадника, друга. Запорукою ефективної взаємодії куратора і студентів групи, на думку Д. Волківської, є «діалогічне спілкування, обидві сторони якого вміють не лише слухати й чути, а мають змогу вільно висловлювати власну думку» [1, с. 127]. При колективному обмірковуванні і вирішенні загальних завдань учасники особистісно- орієнтованого взаємодії прагнуть до того, щоб не залишалися неврахованими ідеї і позиції кожного члена групи, завдяки чому в колективі формується емоційно-позитивна атмосфера, що є потужним поштовхом для подальшого розвитку ініціативності і активності студентів в організаторській й суспільно-корисній діяльності. Позитивний клімат і ситуація успіху - це стимул для участі у творчій роботі в якості авторів та організаторів різних студентських заходів і проектів.

Погоджуємося із твердженням З.Гапанюк, що «для забезпечення ефективного формування лідерських якостей студентів, організація діяльності студентської групи має здійснюватися на засадах демократизації та гуманізації міжособистісної взаємодії [2, с. 14]. Дотримання цих вимог сприяє розвитку адекватної самооцінки студентів, створення атмосфери доброзичливості і поваги до кожного. Що, в свою чергу, стимулює активність студентів, їх прагнення до самостійного творчого пошуку, особистісного зростанню, розкриттю і розвитку організаторського потенціалу. Відповідно нашого підходу саме ці характеристики студентів є показниками рівня сформованості їх лідерських якостей.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Сформованість лідерських якостей студентів в сучасних умовах розглядається як показник ефективності виховної системи закладу вищої освіти. Провідне місце в створенні сприятливих педагогічних умов для розв'язання цього актуального завдання виховання студентів відводиться куратору студентської групи. Усвідомлення кураторами сутності, критеріїв, рівнів сформованості лідерських якостей студентів та змісту й особливостей даного напряму виховної роботи - дозволить обрати оптимальний педагогічний інструментарій для розвитку лідерського потенціалу майбутніх фахівців.

Подальшого дослідження потребує проблема пошуку педагогічних умов реалізація яких сприятиме підвищенню мотивації студентів щодо саморозвитку лідерських якостей.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Волківська Д. А. Розвиток лідерського потенціалу студентського активу в університетському середовищі. (Дис. канд. пед. наук). Київ, 2016. 455 с.

2. Гапонюк З. Г. Педагогическиеусловияформированиялидерскихкачеств у студентовгуманитарныхвузов. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Москва, 2008. 24 с.

3. Звєрєва І. Д. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери Київ, Сїмферополь: Унїверсум, 2012. 536 с.

4. Зорина А. В. Педагогическиеусловияформированиялидерскихкачеств у студентоввуза. (Автореф. дисс. канд. пед. наук). Н. Новгород, 2009. 25 с.

5. Карманенко В. В. Педагогічні умови формування лідерських якостей у студентів економічних університетів. (Дис. канд. пед. наук). Полтава -Умань, 2019. 274 с.

6. Краснощок І. П. Розвиток лідерських якостей студентів. Наукові записки КДПУ ім. В. Винниченка. Серія: Педагогічні науки. 2012. Вип. 112. С. 211-219.

7. Кращенко Ю. Виховання лідерських якостей майбутніх учителів у системі студентського самоврядування. (Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук ). Київ, 2012. 20 с.

8. Лучанінова О. П. Куратор академічної групи як ключовий суб'єкт виховної системи ВТНЗ. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2017. Вип. 1. С.120-132.

9. Сопівник Р. В. Виховання лідерських якостей студентів аграрних вищих навчальних закладів. К.: ЦП «Компринт». 2014. 533 с.

10. Соціальна робота в Україні. / За заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої. К. : Центр навчальної літератури, 2004. 256 с.

11. Телеватова М. Т., Петраковська О. В., Свирида О. А. Методичні рекомендації для роботи кураторів у студентських академічних групах спеціальності 071 «Облік і оподаткування» в закладах вищої освіти. Київ: НАСОА, 2019. 35 с.

12. Хупавцева Н. О. Формування і розвиток лідерських якостей студентів-психологів. Психологія: реальність і перспективи. 2018. Вип. 10. С. 158-164.

13. Ягоднікова В. В. Формування лідерських якостей старшокласників в особистісно орієнтованому виховному процесі загальноосвітньої школи. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Луганськ, 2006. 21 с.

REFERENCES

1. Volkivska, D. A. (2016). Rozvytokliderskohopotentsialustudentskohoaktyvu v universytetskomuseredovyshchi [Developmentofleadershippotentialofstudentassetsintheuniversityenvironment]. Kyiv.

2. Haponiuk, Z. H. (2008). Pedahohycheskyeuslovyiaformyrovanyialyderskykhkachestv u studentovhumanytarnbkhvuzov. [Pedagogicalconditionsfortheformationofleadershipqualitiesinstudentsofhumanitiesuniversities]. Moskva.

3. Zvierieva, I. D. (2012). Entsyklopediiadliafakhivtsivsotsialnoisfery. [Encyclopediaforsocialworkers]. Kyiv, Simferopol: Universum.

4. Zoryna, A. V. (2009). Pedahohycheskyeuslovyiaformyrovanyialyderskykhkachestv u studentovvuza. [Pedagogicalconditionsfortheformationofleadershipqualitiesamonguniversitystudents]. N. Novhorod.

5. Karmanenko, V. V. (2019). Pedahohichniumovyformuvannialiderskykhyakostei u studentivekonomichnykhuniversytetiv. [Pedagogicalconditionsfortheformationofleadershipqualitiesinstudentsofeconomicuniversities]. Poltava -Uman.

6. Krasnoshchok, I. P. (2012). Rozvytokliderskykhyakosteistudentiv. [Developmentofleadershipqualitiesofstudents]. Kirovograd.

7. Krashchenko, Yu. (2012). Vykhovannialiderskykhyakosteimaibutnikhuchyteliv u systemistudentskohosamovriaduvannia. [Educationofleadershipqualitiesoffutureteachersinthesystemofstudent self-government]. Kyiv.

8. Luchaninova, O. P. (2017). Kuratorakademichnoihrupyyakkliuchovyisubiektvykhovnoisystemy VTNZ. [Curatoroftheacademicgroupas a keysubjectoftheeducationalsystemofhighereducationalinstitutions].

9. Sopivnyk, R. V. (2014). Vykhovannialiderskykhyakosteistudentivahrarnykhvyshchykhnavchalnykhzakladiv. [Educationofleadershipqualitiesofstudentsofagrarianhighereducationalinstitutions]. Kyiv.

10. Sotsialnarobota v Ukraini (2004). [SocialworkinUkraine]. Kyiv.

11. Televatova, M. T. Petrakovska, O. V. andSvyryda, O. A. (2019). Metodychnirekomendatsiidliarobotykuratoriv u studentskykhakademichnykhhrupakhspetsialnosti 071 «Oblik i opodatkuvannia» v zakladakhvyshchoiosvity. [Methodicalrecommendationsfortheworkofcuratorsinstudentacademicgroupsofspecialty 071 «AccountingandTaxation» inhighereducationinstitutions]. Kyiv.

12. Khupavtseva, N. O. (2018). Formuvannia i rozvytokliderskykhyakostei studentiv-psykholohiv. Psykholohiia: realnist i perspektyvy. [Formationanddevelopmentofleadershipqualitiesof students- psychologists]. Kyiv.

13. Iahodnikova, V. V. (2006). Formuvannialiderskykhyakosteistarshoklasnykiv v osobystisnooriientovanomuvykhovnomuprotsesizahalnoosvitnoishkoly. [Formationofleadershipqualitiesofhighschoolstudentsinthe personality-oriented educationalprocessofsecondaryschool]. Luhansk.

Размещено на Allbest.ru