Орієнтація на особистість - маркер інновацій в освітній сфері
Опис соціально-філософської рефлексії інноваційних стратегій в освіті та визначення шляхів підвищення ефективності освітнього процесу. Осмислення когнітивних стратегій в контексті глобалізаційних зрушень та постмодерних трансформацій суспільства.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.02.2022 |
| Размер файла | 29,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Орієнтація на особистість - маркер інновацій в освітній сфері
С.В. Куцепал
Актуальністьтемидослідження. Світ ХХІ століття випробовує людину швидкістю та плинністю, постійними перформансами, наслідком чого стає трансформація звичних когнітив- них навичок та пізнавальних стратегій, суттєвих перетворень зазнає система ціннісних та світоглядних орієнтацій. рефлексія філософський інноваційна стратегія освіта
Змінюються також і способи пошуку та отримання інформації, наслідком чого є трансформація форм пізнання і мислення, особистість втрачає звичний зміст реальності, занурюється у звабливий світ віртуального існування, який чатує на неї за мерехтливими екранами різноманітних гаджетів. Чати та форуми, блогита Ютюб-канали впевнено витісняють на маргінес повсякденності не лише живе спілкування з друзями та рідними, а й звичні освітні моделі та методики, що, безсумнівно, негативно впливає на становлення особистості, але одночасно, несе й позитивне навантаження, адже відкривається безліч можливостей для самоосвіти та самовдосконалення Формуютьсянові комунікативні моделі у пізнавальній, інтелектуальній, духовній сферах, які реалізуються в теорії і практиці освітньої діяльності “суспільства знань”.
Постановка проблеми.
Виклики сучасності націлені на усі ланки освітнього ланцюга - від початкової школи до вищих навчальних закладів, ситуація ускладнюється тим, що когнітивні потреби особистості можна задовольнити за допомогою можливостей комп'ютерного світу, тоді як виховна складова освітнього процесу непідвладна машинерії. Креатором особистості залишається Педагог, який має власні ціннісні орієнтири, соціальні й політичні вподобання, досвід перемог та поразок.
Аналізостанніхдосліджень і публікацій. Осмислення когні-тивних стратегій в контексті глобалізаційних зрушень та постмодерних трансформацій суспільства знаходиться у фокусі наукових, теоретичних і методологічних зарубіжних і вітчизняних студій. Аспекти зазначеної проблематики висвітлені в публікаціях: В. Андрущенка, Т. Андрущенко, В. Вашкевича, В. Воронкової, Л. Горбунової, А. Єр-моленка, О. Кивлюк, М. Култаєвої, В. Муляра, І. Предборської, Н. Радіо- нової, А. Сакун, І. Степаненко, Д. Свириденка, С. Терепищого та ін.
Постановка завдання
здійснення соціально-філософської рефлексії інноваційних стратегій в освіті та визначення шляхів підвищення ефективності освітнього процесу.
Виклад основного матеріалу.
Освітні реалії ХХІ століттясуттєво змінюються під впливом інформаційних технологій, використання Інтернер-ресурсів та віртуальних практик в освітньому процесі, впровадження нових стандартів передачі знання. Виникає поліпростіркоммунікації, де впевнено та комфортно почуває себе людина, яка розірвала пута Модерного світосприйняття, відмовилася від наративів та обмежень Модерну.
Спостерігається своєрідний антропо-аксіологічний поворот в освіті, ознакою якого є збільшення ролі суб'єктивного фактору. Це обумовлює необхідність якісних змін в освітньому процесі, широкого використання інноваційних технологій та новітніх методичних підходів, залучення інформаційних технологій, здатних забезпечити підготовку висококваліфікованих спеціалістів, що забезпечать добробут та процвітання країни. Проте лише змінами в освітньому процесі не відбутися, актуалізується проблема формування нового образу педагога, який усвідомлює когнітивні, аксіологічні, праксеологічні потреби покоління, що народилося в епоху глобалізації, постмодернізму та тотального споживання й здатне сприймати значні обсяги інформації, але потребує навичок аналізувати її, саме тому таким затребуваним стає пошуково- проблемний стиль мислення, уміння аналізувати інформацію та виділяти головне.
Головним орієнтиром сучасної освіти оголошується інтелектуальний розвиток особистості, здатної до продуктивної когнітивної діяльності, постійного самовдосконалення та самоосвіти.
Тому особливо актуальними та затребуваними стають прийоми творчого навчання, здобуття і продукування знань, вміння формулювати та вирішувати проблеми, самостійно знаходити необхідну інформацію у пошуку відповіді на поставлені вчителем або самими учнями проблеми.
Висновки з даного дослідження і перспективиподальшихрозвідок. Наслідком стрімких соціокультурних змін стає трансформація змісту освіти, способів трансляції й засвоєння знань, актуалізуються проблеми формування компетентностей, необхідних для успішноїсамореалізації та кар'єрного зростання.
Трендом сучасної освіти має стати її трансформація у гуманістичному напрямку, завдяки чому центром освітніх інтенцій має стати особистість. Більш того, це має бути не просто освічена особистість, а креативна, здатна знайти можливість створення нових ідей та проектів у будь-якій ситуації, позбавлена штампів та стереотипів в процесі перетворення навколишнього світу та самовдосконалення.
Ключові слова: освіта, інформація, інновації, знання, освітня парадигма.
PERSONALITY-ORIENTATION AS A MARKER OF INNO VATION INTHE EDUCATIONAL FIELD
Urgency of the research.The
world of the 21st century subjects a person to a test with its speed and fluidity, resulting in the transformation of habitual cognitive skills and exploratory strategies. There are also changing ways of finding and retrieving information, resulting in the transformation of forms of cognition and thinking, the individual loses the habitual content of reality, plunges into the alluring world of virtual existence that awaits a person behind the flickering screens of various gadgets. Chats and forums, blogs and YouTube channels are confidently pushing the margins of everyday life the direct communication with friends and family, familiar educational models and techniques, which undoubtedly have a negative impact on personality formation. However, at the same time it also has a positive load, because it opens up the opportunities for self-education and self-improvement New communication models are being formed in the cognitive, intellectual, and spiritual spheres, which are
implemented in the theory and practice of educational activities of the “knowledge society”,
Target setting.The challenges of the present are being experienced by all links in the educational chain - from elementary school to higher education. The situation is further complicated by the fact that the cognitive needs of the individual can be met through the capabilities of the computer world, while the educational component of educational process is beyond the machine's control. The Creator of personality is the Educator, who has one's own values, social and political preferences, experience of victories and defeats.
Analysis of recent research and publications.Understanding cognitive strategies in the context of globalization shifts and postmodern transformations of the society is the focus of scientific, theoretical and methodological studies both in Ukraine and abroad. The aspects of these issues have been highlighted in the publications by V. Andrushchenko, T. Andrushchen- ko, V. Vashkevych, V. Voronkova, L. Horbuno- va, A. Yermolenko, A. Kravchenko, V. Kremen, O. Kyv- liuk, M. Kultaieva, V. Muliar, I. Predborska, N. Radionova, A. Sa- kun, I. Stepanenko, D. Svyrydenko, S. Terepyshchyi and others.
The research objective
implementing the socio- philosophical reflection of innovative strategies in education and identifying ways to improve the effectiveness of educational process.
The statement of basic material.Theeducationalrealities
of the 21st century are changing significantly under the influence of information technologies, the use of Internet resources and virtual practices in the educational process, the introduction of new standards of knowledge transfer. As a result, a polyspace of communication appears, where a confident and comfortable person who has broken the shackles of the Modern worldview, has abandoned the narratives and limitations of the Modern.
One can observe a specific anthropo-axiological turn in education, which is a sign of the increasing role of the subjective factor. This necessitates qualitative changes in the educational process, the widespread use of innovative technologies and the latest methodological approaches, the attraction of information technologies capable of providing training for highly qualified specialists, which will ensure the prosperity and well-being of the country. However, only the changes in the educational process are not enough, since there is a need to form a new image of educator, who is aware of the cognitive, axiological, praxeological needs of the generation born in the age of globalization, postmodernism and total consumption, and capable of perceiving significant amounts of information, but requires the skills for its analysis. That is why the search-and-problematic thinking style, the ability to analyze information and to highlight the main point of interest are of great importance.
The main guideline of modern education is the intellectual development of a person capable of productive cognitive activity, constant self-improvement and selfeducation. Therefore, methods of creative learning, acquisition and production of knowledge, the ability to formulate and solve problems, and independently search for necessary information in finding the answer to the problems posed by the teacher or the students themselves become especially relevant and required.
Conclusions from this study and prospects for further research.The consequence of rapid socio-cultural change is the transformation of the content of education, methods of translation and assimilation of knowledge, the problems of formation of competencies necessary for successful self-fulfillment and career growth.
The trend of modern education should be its transformation in the humanistic direction, so that a personality should become the center of educational intentions. Moreover, it should be not just an educated personality, but also a creative one, able to find the opportunity to create new ideas and projects in any situation, devoid of stamps and stereotypes in the process of transformation of the world and self-improvement.
Keywords: education, information, innovations, knowledge, educational paradigm.
Актуальність теми дослідження
Світ ХХІ століття випробовує людину швидкістю та плинністю, наслідком чого стає трансформація звичних когнітивних навичок та пізнавальних стратегій. Змінюються також і способи пошуку та отримання інформації, наслідком чого є трансформація форм пізнання і мислення, особистість втрачає звичний зміст реальності, занурюється у звабливий світ віртуального існування, який чекає на неї за мерехтливими екранами різноманітних гаджетів. Чати та форуми, блоги та Ютуб-канали впевнено витісняють на маргінес повсякденності не лише живе спілкування з друзями та рідними, що, безсумнівно, негативно впливає на становлення особистості, але одночасно, несе й позитивне навантаження, адже відкривається безліч можливостей для самоосвіти та самовдосконалення Формуються нові комунікативні моделі у пізнавальній, інтелектуальній, духовній сферах, які реалізуються в теорії і практиці освітньої діяльності “суспільства знань”, “основою розвитку якого є внутрішня поліфонія та індивідуальні здібності кожного його представника” [1, с.277].
Постановка проблеми
Виклики сучасності відчувають усі ланки освітнього ланцюга - від початкової школи до вищих навчальних закладів, ситуація ускладнюється тим, що когнітивні потреби особистості можна задовольнити за допомогою можливостей комп'ютерного світу, тоді як виховна складова освітнього процесу непідвладна машинерії. Креатором особистості залишається Педагог, який має власні ціннісні орієнтири, соціальні й політичні вподобання, досвід перемог та поразок.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Осмислення когнітивних стратегій в контексті глобалізаційних зрушень та постмодерних трансформацій суспільства знаходиться у фокусі наукових, теоретичних і методологічних як зарубіжних так і вітчизняних студій. Аспекти зазначеної проблематики висвітлені в публікаціях: В. Андрущенка, Т. Андрущенко, В. Вашкевича, В. Воронкової, Л.Горбунової, А. Єрмоленка, А. Кравченко, В. Кременя, Кивлюк, М. Култаєвої, М. Михальченка, В. Муляра, Предборської, Н. Радіонової, А. Сакун, І. Степаненко, Д. Свириденка, С.Терепищого та ін.
Постановка завдання здійснення соціально-філософської рефлексії інноваційних стратегій в освіті та визначення шляхів підвищення ефективності освітнього процесу.
Виклад основного матеріалу
Освітні реалії ХХІ століття суттєво змінюються під впливом інформаційних технологій, використання Інтернер-ресурісів та віртуальних практик в освітньому процесі, впровадження нових стандартів передачі знання. “Інтернет - безмежний простір комунікації, яка є “полі”: поліглосарною, поліжанровою, поліаксіологічною та полілогічною, що охоплює всі сфери діяльності людства” [2]. У цьому поліпросторі впевнено та комфортно почуває себе людина, яка розірвала пута Модерного світосприйняття, відмовилася від наративів та обмежень Модерну, “цілеспрямовано створює своє майбутнє, ... дивиться водночас і назад в минуле, і вперед в майбутнє. її не стримує усвідомлення того, що всі досягнення людського генію, всі людські зусилля внаслідок закону ентропії одного разу перетворяться на руїни; вона має достатньо мужності, надії, волі, щоб повернутися обличчям до незумовленого Богом майбутнього”. [3, с. 32-33].
Внаслідок цього суттєво змінюється сама природа спільноти, що прагне отримати знання, адже шкільний клас чи студентська група вже не є сукупністю більш-менш рівних за своїми можливостями однодумців у своєрідній “школі казармі”, а розподіляється на сегменти відповідно до обраного засобу комунікації та рівня когнітивної мобільності. “Інформація, знання виходять на перше місце у системі суспільних цінностей, а їх отримання виступають основою задачею суспільства, створення і розвиток комп'ютерних комунікацій викликає зміни комунікаційних процесів у суспільстві, характер комунікаційних взаємодій, розвиток інформаційних і комунікаційних технологій здійснює помітний вплив на розвиток людини, зміну її світогляду, систему особистісних цінностей, подальший розвиток інформатизації потребує не тільки комп'ютерної грамотності, але й певного рівня інформаційної культури, що базується на розумінні закономірностей розвитку інформаційного суспільства” [4, с. 149].
Як говорив метр української філософії С. Б. Кримський, “з середини ХХ сторіччя на перший план за своєю значущістю висувається перетворення інформації. Починається нова комп'ютерна ера” [5, с. 274]. Технічні засоби та модні гаджети стають звичними та необхідними, адже “електронна техніка надає нової форми і перебудовує схеми соціальної взаємозалежності, а також кожен аспект нашого особистого життя” [7, с. 341].
Спостерігається своєрідний антропо-аксіологічний поворот в освіті, ознакою якого є збільшення ролі суб'єктивного фактору. Тобто відбувається аксіологічна, антропологічна та гуманітарна переорієнтація навчального процесу, адже тепер потрібно формувати не “абстрактного індивіда”, “гвинтика” в певній соціальній системі, атрибутивними рисами якого вважалися дисципліна та відповідальність вимогам суспільства, а творчу, мобільну особистість у множині її здібностей та вмінь. “Стає очевидним, що класична освітня система, в основі якої лежить концепція засвоєння знань, вмінь і навиків у сучасних умовах практично вичерпує себе. Спостерігається становлення нової освітньої парадигми, де метою розвитку є задоволення потреби особистості в самореалізації шляхом застосування потенційних здібностей до мислення, спілкування й праці” [8]. Це обумовлює необхідність якісних змін в освітньому процесі, широкого використання інноваційних технологій та новітніх методичних підходів, залучення інформаційних технологій, здатних забезпечити підготовку висококваліфікованих спеціалістів, що забезпечать добробут та процвітання країни. Проте лише змінами в освітньому процесі не відбутися, актуалізується проблема формування нового образу педагога, який усвідомлює когнітивні, аксіологічні, праксеологічні потреби покоління, що народилося в епоху глобалізації, постмодернізму та тотального споживання й здатне сприймати значні обсяги інформації, але потребує навичок аналізувати її, саме тому таким затребуваним стає критичне мислення, завдяки якому: “а) відбувається розбудова власної смислової сфери, б) формується система функціональних органів і запускаються внутрішньоособистісні механізми, в) створюється світогляд, як інтегративний продукт, що породжує функціонал світорозуміння і низка інших функціональних можливостей, тим самим формуючи інтелектуальну культуру особистості” [9, с. 6], уміння аналізувати інформацію та виділяти головне. Затребуваним стає “знання, яке приводить до появи якісно іншого розуміння основних сфер буття людини: економіки, культури, політики, освіти, науки” [10, с. 19].
Головним орієнтиром сучасної освіти оголошується інтелектуальний розвиток особистості, здатної до продуктивної когнітивної діяльності, постійного самовдосконалення та самоосвіти, адже “систематичне і цілеспрямоване одержання інформації стає фундаментом для успішної та високорозвиненої праці у всьому світі” [11, с. 229]. Тому особливо актуальними та затребуваними стають прийоми творчого навчання, здобуття і продукування знань, вміння формулювати та вирішувати проблеми, самостійно знаходити необхідну інформацію у пошуку відповіді на поставлені вчителем або самими учнями проблеми.
Кардинально змінюється онтологічний статус науки, яка вже не задовольняється лише когнітивним значенням для особистості і суспільства, а прагне перетворитися на соціальну силу, задовольнити не лише теоретичні, а й практичні потреби суспільства, вирішити у практичній площині ті питання життєдіяльності соціуму, які раніше розцінювалися виключно як теоретичні.
Формується нова картина світу, адже “дослідження мозку, які здійснювалися останнім часом, радикально змінили наше наукове розуміння, сприйняття і свідомість” [12, с. 18]. Саме тому вектором спрямованості особистісного зростання у швидкоплинному соціальному середовищі стає самореалізація, “процес найбільш повного виявлення і впровадження особистістю своїх можливостей, досягнення намічених цілей у вирішенні особистісно-значущих проблем, що дозволяє максимально повно реалізувати творчий потенціал” [13, с. 262], завдяки якій особистість здатна перетворити оточуюче середовище у відповідності зі своїми потребами, інтересами, можливостями. “Потреба в самореалізації - вища в ієрархії потреб. У результаті її задоволення особистість стає тією, якою вона може й повинна стати у цьому світі. Головне призначення людини визначається разом зі створенням її особистості, концепції власного Я” [13, с. 262]. Одночасно збільшується попит на такі властивості особистості як самостійність, гнучкість мислення, творчий підхід до вирішення завдань, толерантність, відповідальність за власну поведінку, уміння працювати в команді та приймати спільні рішення.
Все вищезазначене актуалізує появу нової форми навчання, яка, на думку Ю.Бех “має бути орієнтована на вироблення вміння трансформувати інформацію в знання, а знання в дії. Це передбачає вміння приймати рішення щодо того, що саме потрібно шукати, як шукати, як обробляти і як використовувати знайдене, щоб зуміти виконати завдання, що спонукало до пошуку інформації” [9, с. 8].
Головне завдання освітніх інституцій сьогодні - повернути учня в навчальний процес, зрозуміти, що кожен, хто навчається, перш за все особистість, унікальність якої необхідно враховувати, тому нав'язувати загальні штампи, формувати певні зручні для даного суспільства поведінкові патерни вже не раціонально.
Висновки з даногодослідження і перспективиподальшихрозвідок
Наслідком стрімких соціокультурних змін стає трансформація змісту освіти, способів трансляції й засвоєння знань, актуалізуються проблеми формування компетентностей, необхідних для успішної самореалізації та кар'єрного зростання.
Трендом сучасної освіти має стати її трансформація у гуманістичному напрямку, завдяки чому центром освітніх інтенцій має стати особистість. Більш того, це має бути не просто освічена особистість, а креативна, здатна знайти можливість створення нових ідей та проектів у будь-якій ситуації, позбавлена штампів та стереотипів в процесі перетворення навколишнього світу та самовдосконалення.
Список використанихджерел:
1. Сакун, АВ., 2013. `Етос освіти в просторі «суспільства знань» : монографія', Донецьк : Дон НУЕТ, 263 с.
2. Попов, С., 1994. `Организационно-деятельностные игры:мышление в
«зоне риска»'. Режим доступа :
<http://www.ckp.ru/biblio/p/popov/odi_mvzr.htm>[Дата обращения 11 Августа 2019].
3. Соболь, ОМ., 1997. `Постмодерн і майбутнє філософії', К.:Наукова думка, 164 с.
4. Максименюк, М., 2017. `Нова освітня парадигма соціогуманітарної освіти в умовах інформаційного суспільства та напрями 'їїмодернізації', «Становлення і розвиток інформаційного суспільства як основи забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави» : Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 23-24 листопада 2017 року, Запоріжжя, С. 145-150.
5. Кримський, СБ., 2010. `Межа тисячоліть - зміна вимірів історії', Про софійність, правду, смисли людського буття. Збірник науково- публіцистичних і філософських статей,К., С. 273-289.
6. Кивлюк, ОП., 2017. `Неформальна освіта в концепції lifelong learning', Освітній дискурс:збірник наукових праць,К.: ПП «Вид-во «Гілея», С.22-34.
7. Маклюэн, М., 2004. `Средство само есть содержание', Информационное общество. Сб. ст., М. :ООО «Издательство АСТ», С. 341-348.
8. Мохнатюк, ІО., 2009. `Особливості сучасної освіти : соціокультурно- ціннісний вимір', Філософські проблеми гуманітарних наук (Збірка наукових праць), Київ, 500 с.
9. Бех, Ю., 2017. `Смислогенез як системоутворюючий чинник морфології мережевого суспільства', Нова парадигма, Вип. 132, С. 3-14.
10. Сакун, АВ., 2019. `Елітне знання в контексті освітнього процесу', Освітній дискурс, Вип. 10 (1-2), С. 17-25.
11. Друкер, П., 2007. `Эпоха разрыва:ориентиры для нашего
меняющегося общества', М. : ООО «ИД.Вильямс», 336 с.
12. Ziman, J., 2003. `Non-Instrumental Roles of Science', Science and Engineering Ethics, Vol. 9, Issue 1, P. 17-27.
13. Ватковська, МГ., 2018. `Самореалізація особистості : спроба
філософського узагальнення', Гілея, Вип.134, С. 261-264.
References:
1. Sakun, AV., 2013. `Etososvity v prostori«suspil'stvaznan'» : monohrafiya (The Ethos of Education in the Space of the “Knowledge Society” : A Monograph)', Donets'k : Don NUET, 263 s.
2. Popov, S., 1994. `Organizatsionno-deyatel'nostnyyeigry :myshleniye v «zone riska» (Organizational-Activity Games : Thinking in the “risk zone”)'. Rezhimdostupa :<http://www.ckp.ru/biblio/p/popov/odi_mvzr.htm> [Data obrashcheniya 11 Avgusta 2019].
3. Sobol', OM., 1997. `Postmodern imaybutnyefilosofiyi (Postmodern and the Future of Philosophy)', K. :Naukovadumka, 164 s.
4. Maksymenyuk, M., 2017. `Nova osvitnyaparadyhmasotsiohumanitarnoyiosvity v umovakhinformatsiynohosuspil'stvata napryamyyiyimodernizatsiyi (A New Educational Paradigm of Socio-Humanitarian Education in the Conditions of Information Society and Directions of Its Modernization)', «Stanovlennyairozvytokinformatsiynohosuspil'stva yak osnovyzabezpechennyakonkurentospromozhnostiUkrayiny u svitita stalohorozvytkususpil'stvai derzhavy» : MaterialyMizhnarodnoyinaukovo-praktychnoyikonferentsiyi 23-24 lystopada 2017 roku, Zaporizhzhya, S. 145-150.
5. Kryms'kyy, SB., 2010. `Mezhatysyacholit' - zminavymirivistoriyi (Millennium - Changing Dimensions of History)', Pro sofiynist', pravdu, smyslylyuds'kohobuttya. Zbirnyknaukovo-publitsystychnykhifilosofs'kykhstatey,K., S. 273-289.
6. Kyvliuk, OP., 2017. `Neformal'naosvita v kontseptsiyi lifelong learning (Non-formal education in lifelong learning concept)', Osvitniydyskurs :zbirnyknaukovykhprats', Vypusk 1,Kyyiv : «Vydavnytstvo «Hileya»,S. 22-34.
7. Maklyuen, M., 2004. `Sredstvosamoyest' soderzhaniye (The Tool Itself is Content)', Informatsionnoyeobshchestvo. Sb. st., M. :OOO «IzdatelStvo AST», S. 341-348.
8. Mokhnatyuk, IO., 2009. `Osoblyvostisuchasnoyiosvity :sotsiokul'turno- tsinnisnyyvymir (Features of Modern Education : Socio-Cultural Value Measurement)', Filosofs'kiproblemyhumanitarnykhnauk (Zbirkanaukovykhprats'),Kyyiv, 500 s.
9. Bekh, Yu., 2017. `Smyslohenez yak systemoutvoryuyuchyychynnykmorfolohiyimerezhevohosuspil'stva (Meaning as a System-Forming Factor in the Morphology of a Network Society)', Nova paradyhma, Vyp. 132, S. 3
14.
10. Sakun, AV., 2019. `Elitneznannya v kontekstiosvitn'ohoprotsesu (Elite Knowledge in the Context of the Educational Process)', Osvitniydyskurs, Vyp. 10 (1-2), S. 17-25.
11. Druker, P., 2007. `Epokharazryva : oriyentirydlyanashego
menyayushchegosyaobshchestva (The Age of Break : Guidelines for Our Changing Society)', M. : OOO «I.D.Vil'yams»,336 s.
12. Ziman, J., 2003. `Non-Instrumental Roles of Science', Science and Engineering Ethics, Vol. 9, Issue 1, P. 17-27.
13. Vatkovs'ka, MH., 2018. `Samorealizatsiyaosobystosti :sprobafilosofs'kohouzahal'nennya (Self-Realization of the Personality : An Attempt at a Philosophical Generalization)', Hileya, Vyp.134, S. 261-264.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз компетентнісних ідей в контексті положень педагогічної інноватики. Інноваційний потенціал компетентнісного підходу (КП) в освіті. Специфіка впровадження КП як форми організації, процесу, результату інноваційної діяльності, змін в освітній практиці.
статья [22,7 K], добавлен 13.11.2017Впровадження педагогічних умов удосконалення музичної підготовки в експериментальній групі з майбутніми вчителями хореографії. Використання в умовах освітнього процесу традиційних та інноваційних методів. Підвищення рівня результатів освітнього процесу.
статья [23,4 K], добавлен 18.12.2017Аналіз історичних передумов запровадження "європейського підходу в дошкільній освіті". Сутнісні особливості підходу, його принципи, розуміння в європейському контексті. Значення запровадження "європейського підходу" у вітчизняному освітньому просторі.
статья [22,1 K], добавлен 14.08.2017Аналіз законодавчих актів в сфері вищої освіти та міжнародних угод, які підписала Україна в рамках формування єдиного європейського освітнього простору. Суть документів, які дали початок Болонському процесу. Запровадження освітніх стандартів Європи.
статья [22,1 K], добавлен 11.09.2017Сучасні вимоги до людини та до вчителя, значення освіти, виховання. Особливості розвитку українського суспільства, держави. Сутність, призначення інноваційних змін у середній освіті: перехід до профільної старшої школи, корегування педагогічної культури.
реферат [25,3 K], добавлен 25.09.2010Особливості філософії освіти у ХХІ столітті. Характеристика системи інноваційних принципів та методів викладання у вищій школі - "Blended Learning", що забезпечує значно вищу результативність освітнього процесу. Особливості застосування цієї системи.
статья [23,8 K], добавлен 21.09.2017Концепція вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу. Вимоги до організації процесу освіти. Положення про індивідуальний навчальний план студента і результати його виконання.
реферат [24,0 K], добавлен 28.04.2010Пошук шляхів "навчати навчатися". Формування творчої особистості, її ключових компетенцій. Створення ситуації успіху. Адаптація дитини до умов життя. Сприяння розкутості психофізичного апарату учня, надання впевненості під час публічних виступів.
презентация [138,8 K], добавлен 26.09.2013Характеристика основних стилів навчання. Сутність технології оптимізації організації навчального процесу. Визначення, особливості та властивості навчальної технології як засобу організації освітнього процесу та показника системи дій викладача і студентів.
реферат [23,7 K], добавлен 04.06.2010Виховний простір як педагогічний феномен, можливості і варіанти його створення. Особливості середовищного підходу у вихованні за Ю. Мануйловим. Підхід І. Шендрика у проектуванні освітнього простору суб’єкта. Вихідна структура просторового мислення людини.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 11.12.2013Закономірності та принципи навчання в вищих навчальних закладах. Ефективні методи комунікації викладача та студентів. Передумови ефективності навчальної роботи студентів. Оптимальний вибір методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання.
реферат [61,0 K], добавлен 05.03.2013Аналіз особливостей інноваційних процесів у вищій школі. Сутність поняття "інноваційне навчання". Трансформація духовних засад українського суспільства. Розробка і впровадження інновацій. Умови для конкурентоспроможності вищих навчальних закладів.
реферат [18,5 K], добавлен 16.03.2011Дослідження креативного освітнього середовища у навчально-виховному процесі професійної підготовки майбутніх дизайнерів. Особливості освітнього середовища кафедри дизайну у не мистецькому ВНЗ. Предметне оформлення креативного освітнього середовища.
статья [21,6 K], добавлен 14.08.2017Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.
методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010Визначено три основні складові соціально-освітнього середовища: сім’я як соціальний інститут, загальноосвітній навчальний заклад та мікрорайон. Охарактеризовані компоненти, які потрібні для формування соціально-освітнього середовища навчального закладу.
статья [20,2 K], добавлен 13.11.2017Проходження вчителями курсів підвищення кваліфікації. Поглиблення соціально-гуманітарних, психологічних знань. Підвищення педагогічної майстерності, фахової кваліфікації педагогічних працівників. Формування вмінь використання новітніх освітніх технологій.
реферат [20,6 K], добавлен 19.05.2015Дослідження соціально-педагогічних засад сімейного виховання та його впливу на розвиток особистості дитини. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства. Аналіз педагогічної спадщини видатних педагогів у контексті розгляду сімейного виховання.
дипломная работа [118,8 K], добавлен 27.05.2014Визначення стану інформатизації навчального закладу на сучасному етапі. Основні складові процесу комп'ютеризації, розкриття їх змісту в управлінні освіти. Пошук шляхів якісного процесу керування освітніми закладами в умовах інформатизації суспільства.
статья [272,8 K], добавлен 16.10.2010Дослідження значення впровадження 3D технологій в освітній процес для розвитку сучасного інформаційного суспільства. Аналіз можливостей використання 3D технологій в освітній діяльності при побудові моделі деталі з розрізом у процесі 3D моделювання.
статья [669,3 K], добавлен 24.04.2018Особливості інноваційних процесів у фізичній культурі. Характеристика варіантів впровадження інноваційних технологій на уроках фізичної культури. Процеси виникнення оздоровчих інновацій і розвитку фізичної культури та фізкультурної освіти молоді.
статья [19,6 K], добавлен 15.01.2018
