Система управління сучасною мистецькою школою

Размещено на http://www.allbest.ru/

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ СУЧАСНОЮ МИСТЕЦЬКОЮ ШКОЛОЮ

Тетяна Махова

(студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти мистецького факультету) Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Черкасов В.Ф.

Досліджуючи принципи управління сучасною мистецькою школою в системі позашкільної мистецької освіти, слід насамперед з'ясувати, що являє собою цей заклад та окреслити його основні характеристики. Школи мистецтв є початковою ланкою спеціальної мистецької освіти і належать до системи позашкільної освіти. Заклад здійснює естетичне виховання через доступність до надбань вітчизняної і світової культури, готує підґрунтя для занять художньою творчістю, а для обдарованих учнів - до вибору професії в галузі культури і мистецтв.

Заклади позашкільної мистецької освіти - це цілісні соціальні утворення, які мають спеціальну структуру і виконують специфічні функції в суспільстві (навчання, виховання, розвиток творчих здібностей). Вони мають свою систему управління, яка за визначенням Л.М. Карамушки поєднує у собі наступні принципи:

а) освітні заклади повинні бути відкритими системами, які мають постійно враховувати зміни, що відбуваються в соціальному середовищі;

б) заклади повинні швидко адаптуватися до нових підходів у суспільному розвитку та трансформуватися у новий зміст навчання, нові освітні та інформаційні технології, нові стратегії взаємодії між учасниками управлінського та навчально-виховного процесу, нові психологічні характеристики учасників взаємодії;

в) щоб розвиватися відповідно до соціальних змін, керівники освітніх закладів повинні опанувати стратегічним мисленням та баченням майбутнього; відповідною корпоративною культурою; командним принципом роботи та вільним обміном інформації;

г) враховуючи специфіку діяльності (навчання, виховання та розвиток молоді), освітні заклади повинні функціонувати на засадах гуманістичного менеджменту [5].

Ці ознаки притаманні й мистецьким освітнім закладам. Варто зазначити, що визначення особливостей менеджменту управління школами мистецтв передбачає: обгрунтування змісту, структури та складових процесу управління.

Управління слід розглядати як процес неперервних, взаємозв'язаних дій, що забезпечують успіх функціонування будь-якої організації. Сукупність цих дій називають управлінськими функціями. Автори популярних на Заході підручників з менеджменту М. Мескона, М. Альберта, Ф. Хедоурі систематизували різноманітні функції управління, до них належать:

• планування (визначення того, якими повинні бути цілі організації і що повинні робити члени організації, щоб досягти цих цілей);

• організація (створення певної структури, яка дає можливість людям ефективно працювати для досягнення певних цілей);

• мотивація (спонукання членів організації до діяльності для досягнення їх особистих цілей і цілей організації);

• контроль (забезпечення досягнення організацією своїх цілей).

Первинні функції управління, на думку вказаних авторів, об'єднуються між собою двома процесами, які притаманні кожній із первинних функцій: комунікацією (обмін інформацією) і прийняттю рішень (вибір альтернатив при здійсненні управлінських функцій). При цьому керівництво виступає як самостійна структура, яка передбачає можливість впливати на окремих працівників і групи працівників таким чином, щоб вони працювали в напрямі досягнення цілей.

Управління мистецькою школою в системі початкової мистецької освіти має внутрішню та зовнішню структуру, яка тісно пов'язана між собою. Зовнішня структура управління має досить об'ємний характер. У нашому дослідженні поняття «управління» ми розглядаємо як:

управління у вузькому розумінні, тобто йдеться про конкретний навчальний заклад, за якими принципами у ньому відбувається взаємодія директора школи із заступником директора з навчальної роботи, завідуючими відділами, провідними викладачами та педагогічним колективом в цілому, а саме про взаємодію між собою найвищих рівнів управління;

управління в широкому розумінні, яке стосується представників усіх ланок управління, що існують у навчальному закладі (директор - заступник директора з навчальної роботи - завідуючі відділів - викладачі - учні та батьки). Тому можна стверджувати про організацію не лише власне управлінської, а й навчально- виховної діяльності.

Звертаючись до зовнішньої структури управління доцільно обгрунтувати можливість створення «управлінської команди». Команда - це група людей, які в сукупності працюють над досягненням головної мети. «Головна мета освітньої організації, незалежно від рівня управління, на якому вона функціонує, полягає в забезпеченні навчання, виховання і розвитку особистості, тобто кінцевим «продуктом» функціонування освітньої організації є «живий» об'єкт, особистість - соціальна істота, яка включена в суспільні відносини і є суб'єктом цих відносин» [9]. З огляду на зазначене варто наголосити, що мистецькі освітні заклади початкової ланки несуть відповідальність за досягнення головної мети, адже кінцевим продуктом є забезпечення розвитку особистості та надання мистецької освіти. На думку С.Д. Резника та В.Г. Куликова [9] у визначенні команди доцільно дотримуватися головної мети, суть якої конкретизується у наступних положеннях:

• може бути досягнута тільки завдяки спільними зусиллями;

• знаходиться за межами групи;

• відома всім;

• однаково розуміється усіма;

• прийнята усіма.

Другою ознакою є спільна діяльність:

• праця разом, а не поряд;

• узгодження дій [9].

Формування «команди управління» та збереження її цілісності - це проміжні цілі. Задоволення особистих потреб людей можливі лише тоді, коли досягнуті цілі діла. Тому директору закладу разом з «управлінською командою» потрібно визначити концепцію розвитку мистецької школи мистецтв спираючись на стратегічні лінії культурного розвитку нашої держави та сформувати її так, щоб вона: 1) відповідали інтересам школи мистецтв; 2) відповідала призначенню «управлінської команди».

Спільна діяльність або співробітництво друга ознака, яка характеризує принци «управлінської команди». Всі члени «управлінської команди» узгоджують свої зусилля та дії. Кожен прагне не тільки зробити індивідуальний вклад в загальний процес співпраці, а і виконати свою частину роботи так, щоб інший зміг більш ефективно продовжити співробітництво.

Слід зауважити, що одним із важливих аспектів співробітництва вважається «спільна відповідальність, точніше, поєднання двох видів відповідальності: індивідуальної (персональна, особиста) та загальної (командної) відповідальності» [8]. Кожен член «управлінської команди» має визначені права та повноваження, які дають йому більше самостійності у вирішенні питань, відповідаючи до виконаної їм частини трудового процесу. При цьому він несе виконавську відповідальність за отриманий та своєчасний результат в межах своєї частини роботи.

Одним із принципів роботи «управлінської команди» виступає розподілення обов'язків та відповідальності за досягнення поставлених цілей, а не жорстоке закріплення виконуваних функцій. Це припускає детальне розділення праці засобом введення командної відповідальності за вирішення конкретних завдань, та разом з тим, не припускає повної відмови від індивідуальної відповідальності.

Проте не слід забувати, що кожен член «управлінської команди» несе, по-перше, особисту відповідальність за частину роботи (свою індивідуальну працю), по-друге - відповідальність за досягнення головної мети, за кінцевий продукт, вироблений «управлінською командою» та колективом в цілому.

Підсумовуючи вищесказане, можна впевнено стверджувати, що справжня «управлінська команда» зосереджена на трьох основних ідеях:

1. Члени «управлінської команди» об'єднані спільними цілями, завданнями та намірами.

2. Члени «управлінської команди» взаємозалежні.

3. Члени «управлінської команди» згодні з тим, що для досягнення мети вони повинні ефективно працювати разом.

У контексті предметного поля нашого дослідження варто зазначити, що виходячи із положень основних державних документів про освіту, а саме: Закону України «Про освіту», Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Концепції сучасної мистецької освіти, управління в закладах освіти повинно ґрунтуватися на принципах демократизації та гуманізації. управління мистецький освіта виховання

Гуманізація управління в системі початкової мистецької освіти - принцип управління, який полягає в організації спільної діяльності керівника та працівників на засадах партнерства («управлінська команда»), врахування керівником індивідуально-психологічних особливостей працівників і створення умов для їхнього особистісного та професійного саморозвитку й самовдосконалення.

Демократизація управління - принцип управління, зорієнтований на залучення всіх організаторів і учасників управлінського процесу до активної постановки й розв'язання актуальних проблем управління, внесення пропозицій, формування новаторських ідей, інноваційних підходів та способів їх реалізації тощо.

Відомі такі характеристики гуманістичного підходу до управління в мистецькій освіті:

• необхідність побудови управлінських стосунків між керівником та підлеглим на основі партнерства;

• доцільність тісної співпраці керівника, членів «управлінської команди» і викладачами в процесі управління освітнім закладом;

• важливість розуміння та врахування індивідуально-психологічних особливостей працівників в управлінській взаємодії;

• необхідність створення умов для реалізації творчого потенціалу підлеглих та здійснення ними самоуправління своєю професійною діяльністю та особистим розвитком;

• важливість перенесення гуманістичних стосунків із самого педагогічного колективу на процес педагогічної взаємодії з учнями та їхніми батьками;

• необхідність певного рівня особистісного розвитку керівника.

Доречно зауважити, що в процесі впровадження цих принципів управління на практиці з'являються труднощі, які заважають організації управлінським процесом на гуманістичних засадах і зумовлені соціально-економічними причинами та відсутністю достатньої психологічної культури керівників та працівників освіти, до яких належать - соціально-економічні (авторитарний стиль керівництва; знецінення соціальних і духовних цінностей); низький статус мистецької освіти в суспільстві (недостатнє фінансування освіти); психологічні бар'єри (низький рівень психологічної культури викладачів і управлінців; недостатня орієнтація суспільної свідомості в цілому). Тому головне завдання полягає у подоланні психологічних бар'єрів, які заважають керівникам в мистецькій позашкільній освіті виявляти гуманність в управлінні, а також у тім, щоб завдяки підвищенню рівня «психологізації» суспільної свідомості впливати на освітянські бар'єри.

Таким чином, виходячи з того, як змінюється зміст освіти, її концепція має формуватися на основі гуманно-орієнтованого підходу. Гуманістичний характер передбачає побудову навчально-виховного процесу на основі глибокого усвідомлення викладачем природи виховання, індивідуальних рис і можливостей, повагу до особистості дитини. Звідси випливає завдання сучасної мистецької освіти - гуманізація навчання і виховання дітей і молоді, організація гуманістичної за змістом педагогічної діяльності, управління на засадах гуманістичних ідеалів.

Бібліографія

1. Бандурка А., Бочарова С., Землянская Е. Психология управления. - Харьков: Фортуна-прес, 1998. - 464 с.

2. Гусарчук Т. Розвиток особистості та психологічні аспекти індивідуалізації навчання // Проблеми музичної освіти: Мистецтво молодих - 2001. - 271 с.

3. Щорічна творча акція /Академія мистецтв України; Голова ред. колегії академік І. Д. Безгін. - К.: СПД Кравчук В.К., 2003. - 268 с.

4. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс].

5. Карамушка Л. Психологія управління: Навч. посібник. - К.: Міленіум, 2003. - 344 с.

6. Концепція сучасної мистецької школи Електронний ресурс. -

7. Котляревський І. Інформаційна перенасиченість навчального процесу та можливості її подолання // Трансформація музичної освіти і культури в Україні. Матеріали науково-творчої конференції присвяченої 90-річному ювілею з дня заснування Одеської державної музичної академії ім. А. В. Нежданової. - Одеса: Друкарський дім, 2004. - 160 с.

8. Основи психолого-управлінського консультування: Навч. посіб. / Л. М. Карамушка, Н. Л. Коломінський, М. В. Войнович та ін.; За наук. ред.. Л. М. Карамушки. - К.: МАУП, 2002. - 136 с.: іл.. - Бібліогр. наприкінці підрозділів.

9. Резник С. Д., Куликова В. Г. Ефективна команда менеджера. М.: ИНФРА-М. 2014. - 194 с.

10. Черкасов В. Ф. Теорія і методика музичної освіти: навч. посіб / Володимир Черкасов. - К.: ВЦ «Академія», 2016 - 240 с. - (Серія «Альма-матер»)

Размещено на Allbest.ru