Естетичне виховання школярів засобами музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Естетичне виховання школярів засобами музичного мистецтва

Тамара Рябчун

студентка ІІ курсу

другого (магістерського) рівня вищої освіти

мистецького факультету

Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор

Черкасов В.Ф.

Постановка проблеми

музичний педагогіка естетичний виховання

Гармонійний розвиток творчої особистості в процесі музично-виконавської підготовки є одним із найважливіших завдань музичної педагогіки сьогодення, оскільки сучасна освіта орієнтується на гуманізацію, та відродження національно-історичних традицій, на формування людини з високим рівнем духовності, здатної зберігати й примножувати культурні надбання нації. Вирішення цієї проблеми пов'язане із залученням кожного школяра до реальної співтворчості та до інтелектуального діалогу в процесі засвоєння мистецьких цінностей, естетичним вихованням і естетичним відношенням до творів музичного мистецтва.

Завдання музичної педагогіки полягає в розробці методів та обґрунтуванні таких психолого-педагогічних умов, які є найбільш сприятливими для розв'язання проблеми розвитку емоційної сфери й виховання емоційної культури творчої особистості музиканта-виконавця.

Мета статті - схарактеризувати основні підходи щодо естетичного виховання школярів засобами музичного мистецтва.

Виклад основного матеріалу

Питання емоційної культури в музично-виконавському мистецтві набуває особливої актуальності з огляду на емоційну природу музики. Упорядкованість емоційного складника музичного твору зумовлюється як загальноестетичними законами, так і законами музичної драматургії. Беручи до уваги існування стилістично, жанрово, історично зумовленої специфіки вираження емоцій у музичному мистецтві, доцільно говорити про розвиток емоційної сфери, а також, у цьому контексті, про виховання засобами музичного мистецтва емоційної культури як необхідної характеристики всебічно й гармонійно розвиненої особистості.

Емоційна сфера творчої особистості музиканта-виконавця як сутнісна характеристика емоційного компонента її структури розвивається під час безпосередньої діяльності. Такою діяльністю в структурі професійної підготовки музиканта-виконавця є творчий процес інтерпретування музич-ного твору.

Сучасні психологи наголошують на тому, що специфіка розгортання музичного матеріалу найбільш адекватно відповідає перебігу людських емоцій, а відтак серед інших видів мистецтв музика може їх виразити найповніше.

Для музиканта-виконавця питання розвиненості емоційної сфери, досягнення належного рівня емоційної культури набувають вкрай важливого значення, оскільки специфіка професійної діяльності передбачає оволодіння музикантом-виконавцем умінням не тільки осягати емоційний зміст музичного твору, а й передавати його завдяки музичним засобам виразності. Для творчої ж особистості музиканта - виконавця, враховуючи різноаспектність музично-виконавської діяльності (зокрема її соціально- комунікативний складник), розвиненість емоційної сфери й високий рівень емоційної культури - це необхідні умови створення суспільно значущого продукту професійної діяльності.

Як доводить практика, створення певного емоційного фону сприйняття музичного твору потребує від творчої особистості усвідомлених, цілеспрямованих, сконцентрованих вольових зусиль. За умови ж накопичення особистістю досвіду такого емоційно-контекстного сприйняття упродовж досить тривалого часу, виробляються відповідні прийоми пізнання. Таке сприйняття, перетворюючись на навичку, потребує дедалі менше вольових зусиль і стає однією з характерних рис творчого стилю діяльності музиканта-виконавця.

Педагог, ознайомлюючи учня з відомостями про музичний твір, біографічними даними автора, особливостями епохи створення та з іншою об'єктивною вихідною інформацією, потрібною для інтерпретаційного процесу, має працювати над створенням такого емоційного контексту заняття, котрий відповідав би специфіці емоційного змісту художнього образу музичного твору, який вивчають. Необхідно збагачувати змістовий складник уроку, наводячи образні порівняння, алегорії, метафори, які апелюють до емоційної, ціннісної сфер особистості. Це формує певний характер емоційного сприйняття музичного твору й породжує цілісне уявлення про його зміст.

Педагог має забезпечувати як поглиблення художньо доцільних, естетично виправданих емоцій і почуттів, що виникають у музиканта-виконавця під час інтерпретаційного процесу, так і нейтралізацію небажаних, випадкових афектів, які стають на заваді повноцінній реалізації творчого потенціалу особистості.

Музика завжди впливає на людину в єдності змісту і форми, у її безпосередній цілісності. Зміна музичного звучання викликає в слухача нове переживання, що виникає внаслідок сприйняття музичних образів, створених за допомогою певних засобів виразності. Деякі з них виражені яскравіше і домінують, але, перебуваючи у різноманітних гармонічних комбінаціях, вони завжди впливають на людину саме в своєму комплексі. Отже, сприйняття навіть найпростіших музичних творів - складний процес. Разом з тим, загальновідомим є факт раннього емоційного відгуку дитини на музику.

Музика потребує від сприймаючого здатності відчувати красу мистецьких образів і осмислювати свої переживання, тобто вести з музикою своєрідне діалогове спілкування. Наявність такої діалогічної основи сприйняття сприяє формуванню у слухача оригінального стилю мислення, яке характеризує і відношення до мистецького твору.

Сприйняття музики тісно пов'язане із завданням формування музично-естетичного смаку. Під естетичним смаком ми розуміємо здатність чуття, розуміння і оцінки естетичних явищ. Він являє собою діалектичну єдність і взаємодію розуму та почуттів, що опирається на певні уявлення про мистецтво та світ і ґрунтується на відповідному суспільно-естетичному ідеалі. Свобода смаку пролягає в межах цих уявлень і зумовлена своєрідністю життєвого досвіду, характеру особистості тощо. Проблема виховання естетичного смаку - одна з найважливіших сторін естетичного виховання. Від рівня розвитку естетичного смаку залежить повноцінність сприйняття мистецтва, проникнення в його ідейно-художню суть.

Слушно зазначити, що не у всієї нашої молоді достатньо розвинений естетичний смак. Великою популярністю в неї користуються такі музичні шлягери, художні якості яких знаходяться на досить низькому рівні. До них, наприклад, можна віднести багато естрадних пісень, в яких панує штамп - текстовий, емоційний та психологічний, панує сумна одноманітність, в цілому - пригнічуюча відсутність чуття і смаку.

На особливу увагу заслуговує те, що певну роль в естетичному вихованні школярів відіграє народнопісенна творчість. М. Глінка говорив, що «музику творить народ, а композитори її лише аранжують» [2]. Д. Шостакович писав: «Народна музика в повному розумінні слова очищує дух, дарує зразки найвищого смаку, зображальності, майстерності. Пропаганда кращих зразків народної музики - справа винятково важлива» [3].

Визначальне значення народна пісня мала і в прогресивних поглядах українських композиторів-педагогів, зокрема: М. Лисенка, Ф. Колесси, М. Леонтовича, К. Стеценка, П. Козицького, С. Людкевича та багатьох інших.

Ще в школі закладаються основи музичного смаку, і ведучу роль в цьому процесі відіграє вчитель музики. Зрозуміло, що для того, щоб прищепити учням смак до справжнього мистецтва, вчитель насамперед сам повинен володіти високим художнім смаком.

Важливим питанням сучасності є розробка такої системи шкільного навчання і виховання, яка б відповідала запитам розвиненого суспільства. Єдність інтелекту і душі, думки і почуття, об'єктивного і суб'єктивного несе в собі музичне мистецтво. Якщо наука дає дитині знання про світ, то музика вчить сприймати і відчувати красу цього світу, чуттєво його пізнавати. Саме твори музичного мистецтва дають змогу засвоїти їх зміст шляхом його переживання. А розвинута чутливість дитини забезпечує сформованість її морально-естетичних, гуманістичних основ як особистості.

Естетичне відношення - це завжди переживання, це діяльність почуттів або духовна діяльність. І такому естетичному відношенню до навколишнього світу, до художніх творів вчить саме музичне мистецтво. Воно у специфічній формі уможливлює чуттєво пізнати світ, пережити той величезний досвід людських почуттів, який накопичило людство за всю історію свого існування. Завдяки своїй емоційно-образній природі твори музичного мистецтва здатні донести думки, ідеї, погляди, передати в конкретно- чуттєвій формі багатогранний зміст людських відносин. Їх сприйняття людиною породжує складні переживання радості й горя, піднесення й печалі, довіри і скорботи тощо. Завдяки механізму перенесення життєвих станів інших людей на власне життя, співчутливому ставленню до сприйнятого, суспільні проблеми, ідеали, цінності, виражені у творах музичного мистецтва, можуть стати глибоко особистими, якщо вони сприйняті, відчуті й пережиті.

Естетичне відношення включає в себе: естетичне сприйняття, почуття, оцінки, судження, потребу, смаки та ідеали. Цей естетичний комплекс є основою естетичного виховання. Музично-естетичний розвиток можна простежити через естетичне відношення. Для цього необхідно звернутися до тих структурних компонентів естетичного відношення, які особливо важливі для учнів і котрі слід формувати в молодшому шкільному віці. Це перш за все естетичні почуття, естетичні судження, в яких виражені естетичні смаки й ідеали особистості. Естетичні почуття, судження, сприймання мають особливо важливе значення в різноманітних видах діяльності учнів, але особливо це стосується музичної діяльності [4].

Особливостями сприйняття музики є вміння слухати красу співзвучності, пройнятися настроєм, почуттями та думками автора. Естетичне сприйняття музики - це процес, в якому присутні і пізнавальні, і емоційні сторони. На цей процес впливають естетичний досвід, характер естетичних знань і вмінь, настрій, самопочуття і т. ін.

В основі музично-педагогічної науки повинні бути такі філософсько-методологічні принципи, як культуровідповідність, природовідповідність, діяльність, відображення і цілісний розвиток особистості, оскільки виховання - це, насамперед, цілісний процес.

Музичне мистецтво служить своєрідною зв'язуючою ланкою між минулим і сучасним, воно виховує здатність не тільки до сприйняття нових творів, але й до сприйняття та усвідомлення історичного минулого свого народу, його звичаїв, традицій тощо.

Використання в процесі музично-естетичного виховання традицій народу, його культурної та педагогічної спадщини, музично-педагогічних праць прогресивних діячів сприяє втіленню в життя національної ідеї, основних ідеалів добра та краси, гармонійному розвитку особистості.

Музичне-естетичне виховання і навчання молодших школярів повинне здійснюватися як єдиний органічний процес творчого розвитку особистості учня, виховання у нього естетичного відношення до музичного мистецтва в процесі оволодіння естетичними знаннями і вміннями.

Учні постійно спілкуються з різними видами мистецтва, але без цілеспрямованого педагогічного керівництва, ефект їх виховного, естетичного і пізнавального впливу часто стає незначним. Цілісна система формування естетичних умінь повинна відображати логічний ряд взаємопов'язаних професійно-педагогічних завдань.

Висновки

Отже, викладачеві важливо пам'ятати, що формування естетичного смаку учнів передбачає розвиток сприйнятливості до краси музичного мистецтва, а через неї до краси людських почуттів і відношень, до збереження і творення краси в житті.

Процес сприймання музичного твору пов'язаний із розмаїттям почуттів, емоцій, з пробудженням творчих можливостей слухача тощо. Музичні твори в процесі сприймання підлягають особистісній інтерпретації, в результаті якої естетичний досвід суб'єкта пов'язується з процесом розвитку суб'єктивного образу цього твору. Особистість сприймає музику, «пристосовуючи» до свого духовного світу її художній зміст і разом з тим внутрішньо змінюючись у процесі розвитку образів. Використовувати кожну можливість послухати високохудожню музику, йти назустріч їй, довіряти композитору, намагатися більше впізнати про неї, щоб краще в ній розібратися - єдиний засіб, щоб відкрити для себе джерело прекрасних образів, думок, почуттів.

Бібліографія

1. Барвінок І.В. Аналіз формування музично-естетичної культури - К. : Інформаційний центр з питань культури та мистецтва, 2003. - 22 с.

2. Беземчук Л. Творчий розвиток школярів засобами музичного мистецтва // Мистецтво та освіта. - 2011. - № 1. - С. 12.

3. Гаркавенко Л., Станішевська Г. Музика - джерело емоцій та почуттів // Мистецтво та освіта. - 2003. - № 3, 4. - С. 12-14.

4. Калініна Л. Проблеми формування естетичних смаків особистості у сучасних педагогічних дослідженнях / Л. Калініна // Рідна школа. - 2008. - № 5 (941). - С. 23-25.

Размещено на Allbest.ru