Шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках німецької мови засобами гри

Размещено на http://allbest.ru

Центральноукраїнського державного педагогічного університету

імені Володимира Винниченка

Шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках німецької мови засобами гри

Капітан Тетяна Анатоліївна - кандидат філологічних наук,

доцент кафедри лінгводидактики та іноземних мов

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. З огляду на те, що використання нових інформаційних технологій сприяло визнанню потреби інтенсифікації й удосконалення навчання іноземної мови. Основне завдання вчителя на уроці іноземної мови - навчити учнів працювати відповідально, результативно, змістовно та творчо, тому вчитель постійно перебуває в пошуку таких форм роботи, які б могли забезпечити максимальну активність учнів на уроці.

Для вироблення вміння спілкуватись іноземною мовою важливо забезпечити мовне середовище для учасників процесу: учителя й учнів, оскільки вчитель виконує функції не лише організатора, а й учасника в мовленнєвому середовищі учнів. Завдання вчителя полягає в тому, щоб залучити всіх учнів до роботи на уроці, що сприяє підвищенню результативності навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковці й методисти тривалий час вивчають проблему використання ігор на уроках іноземної мови. Їхні дослідження засвідчують, що використання ігор на уроках іноземної мови підвищує ефективність засвоєння мовного матеріалу. У сучасних освітніх умовах на цю проблему також звертають увагу багато дослідників, учителів-практиків та методистів, з-поміж яких Є. Пасов, Д. Ельконін, Л. Виготський, М. Скаткін, А. Співаковська, А. Петровський, С. Соловейчик, Г. Китайгородська, М. Василишин, І. Пономар, І. Лащикова та ін.

Метою статті є вивчення особливостей активізації пізнавальної діяльності на уроці, створення атмосфери мовного спілкування, а також зняття напруження та спонукання учнів до активної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Одним із завдань учителя є активізація пізнавальної діяльності учнів оскільки це дає їм змогу працювати швидко й змістовно. Гра формує позитивні риси характеру, зокрема зібраність, відповідальність, розвиває розумові здібності, а також працелюбність. Її вважають одним з ефективних засобів навчання іноземної мови, вона створює на уроці атмосферу мовленнєвого спілкування, усуває напруження й спонукає учнів до активної діяльності. На думку Є. Пасова, гра - це лише оболонка, форма, а змістом і призначенням її повинно бути навчання, у нашому випадку - оволодіння видами мовленнєвої діяльності як засобами спілкування іноземною мовою [3]. На початковому етапі вивчення іноземної мови гра є важливим компонентом уроку. Завдяки їй учні пізнають світ, їм весело та цікаво. Під час гри діти краще засвоюють матеріал, навіть найпасивніші учні приєднуються до активної діяльності.

Зазначимо, що гра є методом навчання, який організовує й розвиває учнів, збагачує їхні пізнавальні можливості, виховує особистість. Цей прийом на уроці іноземної мови є формою навчання, що пожвавлює урок, оскільки містить елемент змагання.

За твердженням Д. Ельконіна, гра виконує чотири найважливіші для людини функції: засіб розвитку мотиваційно-споживацької сфери, засіб пізнання, засіб розвитку розумової діяльності та засіб розвитку довільної поведінки [6].

У дослідженні А. Співаковської «Гра - це серйозно», яке цитує Є. Пасов, зазначено, що гра є провідною діяльністю дітей, оскільки «визначає найважливіші перебудови та формування нових якостей особистості»; саме в грі діти засвоюють суспільні функції, норми поведінки; вона вчить, змінює, виховує або, за словами Л. Виготського, сприяє розвитку [3, с. 205]. На думку М. Василишин, ігри можуть попереджати невпевненість, сором'язливість, скутість, страх у нових, незвичних ситуаціях спілкування. Початок навчання в школі різко змінює соціальне середовище дітей, що також загострює їхній психологічний стан, тому гра з її груповими формами роботи найбільш повно забезпечує адаптацію до нового соціального середовища й сприяє становленню дитини як «соціального індивіда», тому що саме в цей час у неї виникає потреба виробляти нову життєву позицію й організовувати суспільно значущу діяльність, яка забезпечує цю позицію.

Загальновідомо, що в 6-7 років школярі мають надзвичайно низький рівень концентрації уваги, до того ж увага так само, як пам'ять, є переважно мимовільною. Учені помітили, що ігровий мотив підвищує можливості довільної уваги і пам'яті, зокрема завдяки змагальності й цікавості ігор. Важливим виявляється також те, що в грі учень може значну частину іншомовного матеріалу запам'ятати мимоволі, а самостійне виконання завдань в активній практичній діяльності може бути більш ефективним, ніж у процесі довільного запам'ятовування. Окрім того, гра забезпечує дієве навчання, яке сприяє здобуттю реальних знань, виробленню важливих умінь і навичок, розвитку здібностей дитини [1].

На думку І. Пономар, гра є особливо організованим заняттям, яке потребує напруження емоційних і розумових сил. Під час гри всі учасники мають рівний статус. Вона є корисною навіть для учнів, які мають труднощі в оволодінні матеріалом. Слабкий у мовній підготовці учень може стояти першим у грі, оскільки винахідливість і кмітливість стають важливішими за знання предмета. Почуття рівності, атмосфера радості, відчуття посильності завдань - усе це дає змогу подолати сором'язливість, яка заважає вільно використовувати в мовленні лексичні одиниці інших мов, і позитивно позначається на результатах навчання. Учні непомітно засвоюють мовний матеріал й одержують задоволення [4].

Незважаючи на позитивний вплив ігор, автор зауважує, що не можна замінити систематичне навчання й інтенсивні вправляння. Завдання вчителя - використовувати ігри там, де це доцільно, не захоплюватися ними надмірно, пам'ятати, що гра є лише одним із засобів навчання іноземної мови [4]. Деякі вчителі використовують ігри для розвитку уяви та фантазії на уроках іноземної мови. Уява є однією з визначальних рис людини й дозволяє їй створювати нові образи з використанням напрацьованого досвіду. Уява дає змогу доповнювати сформовані поняття. Уяву та фантазію найбільш особливо інтенсивно можна розвинути у віці від п'яти до п'ятнадцяти років. Якщо в цей період їх спеціально не формувати, то спостерігається швидке зниження активності цієї функції, що спричиняє негативний уплив на розвиток особистості. Водночас уява може не тільки полегшувати процес навчання, й саморозвиватися за відповідної організації навчальної діяльності. Одним з ефективних прийомів тренування уяви, а разом з нею і мислення, уваги, пам'яті та інших психічних функцій є ігри та завдання, які мають декілька правильних відповідей.

Наведемо приклади таких завдань.

Гра «Склади слова». Цю гру разом з тренуванням уяви спрямовано на розвиток словникового запасу учнів. Її проводять після вивчення конкретної навчальної теми або після прочитання окремого тексту. Учням потрібно, використовуючи запропоновані букви, скласти якнайбільше слів, які трапляються в тексті казки «Die Bremer Stadtmusikanten». Кількість слів, які утворив учень, слугує показником його словникового запасу.

Гра «Прикрасити слово». Ця гра добре розвиває образне мислення, уяву, асоціативні процеси та загальне інформування учнів. Її можна пропонувати в процесі ознайомлення, закріплення та контролю лексики. Основним завданням цієї гри є підбір до запропонованого іменника якнайбільшої кількості прикметників. Учнів об'єднують в команди. Кожна команда отримує іменник, до якого потрібно підібрати за змогою якнайбільше означень за визначений час. Наприклад:

Іменник Прикметник

Das Kleid Schцn, gut, neu, alt, klein, bunt, grьn, schmutzig, sauber usw. Das Haus Modern, nett, alt, klein, hoch, niedrig usw.

Виграє та команда, яка знайшла найбільшу кількість прикметників. Гру «Як краще використати предмети» спрямовано на загальний розвиток учнів і на стимулювання їхньої фантазії. Учитель показує малюнок, на якому зображено якийсь предмет, наприклад, книгу. Учням потрібно назвати всі реальні або уявні дії, які можна виконати з цим предметом: das Buch - lesen, schenken, geben, mitnehmen usw. Однією з ефективних є також гра для розвитку творчої уяви, філологічних здібностей учнів та розширення словникового запасу. Учням пропонують будь-яке слово, наприклад «der Clown» і запитують, які асоціації воно викликає, які поєднання утворює. Можна запропонувати підібрати впродовж хвилини якнайбільше слів, що починаються на букву «С», або написати слово в колонку й підібрати слова, що починаються на букви, з яких воно складається, наприклад:

Cowboy

Limonade

Ohr

Wasser

Nase

Учням можна також дати завдання підібрати слова, які починаються з цих букв, для того, щоб утворити завершене речення, наприклад:

- Cowboy

- liebt

- Ostern

- Weihnachten

- Neuj ahr

Cowboy liebt Ostern, Weihnachten, Neuj ahr.

Добре, коли учні утворюють значну кількість речень. У роботі з віршем «Der Sommer» учні зауважують, що, крім кольорів, у літа є запах (перша строфа), смак (друга строфа) та звук (третя строфа). Учні самі роблять висновок, що літо і весна - це нагромадження звуків, зима - навпаки беззвучна, осінь - суцільний потік різних звуків (шум дощу, вітру, листя, яке падає). навчання іноземний мова гра мовленнєвий

Der Sommer

WeiЯt du, wie der Sommer riecht?

Nach Birken und nach Nelken,

nach Дpfeln und VergiЯmeinnicht

die in der Sonne welken,

nach heiЯem Sand und kьhlem See

und nassen Badehosen,

nach Wasserball und Sonnenkrem,

nach StraЯenstaub und Rosen.

WeiЯt du, wie der Sommer schmeckt?

Nach gelben Aprikosen

Und W alderdbeeren, halb versteckt

Zwischen Gras und Moosen,

nach Himbeereis, Vanilleeis

und Eis aus Schokolade,

nach Sauerklee vom Wiesenrand

und Brauselimonade.

WeiЯt du, wie der Sommer klingt?

Nach einer Flцtenweise.

Die durch die Mittagsstille dringt, ein Vogel zwitschert leise, dumpft fдlltein Apfel in das Gras, ein Wind rauscht in den Bдumen, ein Kind lacht hell,

dann schweigt es schnell

und mцchte lieber trдumen.

На думку І. Лащикової, уяву невіддільно пов'язано з емоціями, тому врахування емоційного стану дитини дає змогу успішно розвивати її уяву; цілеспрямовано організувати її фантазію, а також формувати культуру почуттів, оскільки будь-яка емоція має зовнішнє вираження [2, с. 48-51]. За словами Є. Пасова, основним елементом гри є ігрова роль, часто не важливо яка саме. Вона допомагає відтворювати різноманітні людські стосунки, які спостерігаються в житті. Гра стане змістовною й корисною за умови, коли в ній виокремити та покласти в основу взаємини між людьми. Найважливіше значення розвитку гри закладено в її природу, оскільки гра завжди передбачає емоції, а наявність емоцій, сприяє активності, формуванню уваги та уяви, розвитку мислення.

Як бачимо, гра має такі ознаки:

1) діяльність (у нашому випадку - мовленнєва);

2) забезпечення мотивації, відсутність змушування;

3) індивідуалізована діяльність, досить особиста;

4) навчання та виховання в колективі й через колектив (О. Петровський);

5) розвиток психічних функцій та здібностей;

6) «навчання із захопленням» (за словами С. Соловейчика).

Визначальні характеристики гри вимагають виконання високих вимог до її організації. У дослідженні Є. Пасова виокремлено шість основних цілей, які слід враховувати під час ігор на уроках іноземної мови: формування визначених навичок; розвиток мовленнєвих умінь; вироблення вміння спілкуватися; розвиток важливих здібностей та психічних функцій; пізнання в процесі становлення власного мовлення; запам'ятовування мовленнєвого матеріалу.

Специфіка гри, як точно зазначив М. Скаткін, полягає в тому, що «навчальні завдання сформульовано для дитини не в явному вигляді, а в замаскованому. Граючи, учень не ставить навчального завдання, однак в результаті гри він чогось навчається» [5, с. 96]. Ставити мету відпочити, відволіктися немає ні потреби, ні смислу: специфіка організації гри це забезпечить, оскільки самі форми ігор різноманітні; у яких використано весь досвід, накопичений людьми. До навчання адаптовано лото, карти, доміно, шаради, загадки, конкурси, дитячі й лінгвістичні ігри, а також усі можливі життєві ситуації: меблювання квартири, збори в похід й ін., розігрування дій різноманітних професій та поведінки різних типів людей (оптиміст, буркун, вереда), прийоми мнемотехніки [3].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Отже, гру вважають одним з ефективних засобів навчання іноземної мови. Її завдання полягає у створенні на уроці атмосфери мовного спілкування, знятті напруження, спонуканні учнів до активної діяльності. Протягом короткого часу можна задіяти всіх учнів і запропонувати кожному виконати багато операцій, пов'язаних з формуванням навичок. Ігри є однією з форм роботи на уроці, які сприяють найкращому засвоєнню матеріалу, а також активізують діяльність учнів на уроці й підвищують зацікавленість до знань, створюють сприятливий клімат у класі. Цей вид навчальної діяльності розвиває уяву, фантазію, увагу, формує почуття товариськості та колективізму, допомагає подолати сором'язливість, усунути мовленнєвий бар'єр та зняти втому.

Список джерел

1. Василишин М. П. Комунікативно-ігрове навчання іноземної мови / М. П. Василишин // Deutsch. - 2010. - № 13. - С. 3-5.

2. Лащикова И. И. Игры как прием развития воображения и фантазии на уроках немецкого языка / И. И. Лащикова // Иностранные языки в школе. - 2003. - № 6. - С. 48-51.

3. Пассов Е. И. Урок иностранного языка в средней школе / Е. И. Пассов. - М.: Просвещение, 1988. - 223 с.

4. Пономар І. Гра як засіб організації роботи на уроці / І. Пономар // Deutsch. - 2011. - № 14. - С. 6-8.

5. Скаткин М. Н. Школа и всестороннее развитие детей / М. Н. Скаткин. - М.: Просвещение, 1980. - 144 с.

6. Эльконин Д. Б. Психология игры / Д. Б. Эльконин. - М.: Владос, 1999. - 360 с.

References

1. Vasylyshyn, M. P. (2010). Komunikatyvno- igrove navchannia inozemnoi movy. [Communicative- gaming learning of a foreign language]. Kyiv.

2. Lashchikova, I. I. (2003). Igry kak priem razvitiya voobrazheniya i fantazii na urokah nemetskogo yazyka. [Games as a technique for the development of imagination and fantasy in German lessons]. Moscow.

3. Passov, E. I. (1988). Urok inostrannogo yazyka v sredney shkole. [Foreign language lesson in high school]. Mosow.

4. Ponomar, I. (2011). Gra yak zasib organizatsii roboty na urotsi. [The game as a means of organizing work in a class]. Kyiv.

5. Skatkin, M. N. (1980). Shkola i vsestoronnee razvitie detey. [School and all-round development of children], Moscow.

6. Elkonin, D. B. (1999). Psihologiya igry. [Game psychology]. Moscow.

Размещено на Allbest.ru