Саморегуляція учнів засобами психологічного тренінгу на початковому етапі навчання футболу

(студент ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету фізичного виховання)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент

Шевченко О.В.

Постановка проблеми. Невід'ємною частиною розвитку суспільства є фізична культура і спорт. Вони характеризуються особливим змістом і гуманістичною спрямованістю за допомогою яких, окрім фізичного вдосконалення й зміцнення здоров'я, вирішуються завдання духовного і морального становлення та соціальної адаптації особистості.

У дослідженнях вітчизняних і зарубіжних фахівців (А. Бєлкін, С. Борщов, Г. Коробейніков, М. Мкртумян, Г. Пархомович, В. Платонов) переконливо доведено, що на етапі максимальної реалізації можливостей перемога залежить не лише від функціональної готовності учнів, але й від їх здатності управляти власними діями та поведінкою за складних умов діяльності, від вчасного вибору та реалізації техніко-тактичних прийомів, найбільш доцільних у конкретній ситуації. У свою чергу, це дозволяє говорити про передумови досягнення успіху в заняттях фізичною культурою і спортом. Відтак, посилюється необхідність розгляду психорегуляції як основного механізму забезпечення адаптації школярів до умов навчально-тренувальних занять та змагань, раціонального використання психічних й енергетичних ресурсів організму [2].

Аналіз останніх досліджень. Проблема саморегуляції на різних етапах розвитку психолого-педагогічних наук цікавила І. Галяна, В. Ілійчука, О. Конопкіна, В. Моросанову та ін. Праці, присвячені саморегуляції діяльності, утворюють особливий пласт наукових досліджень у галузі фізичної культури і спорту (О. Мартиненко, Ю. Никифоров, М. Прохорова, В. Смоленцева, В. Стадник та ін.). Зокрема, А. Мартиненко та В. Смоленцева наполягають на постійному використанні прийомів психологічної саморегуляції в процесі тренувальної та змагальної діяльності [3]. Результати вивчення ефективності психорегуляції у школярів, які займаються фізичною культурою й спортом дають підставу стверджувати, що психічне управління сприяє підвищенню емоційної стійкості, позитивно впливає на динаміку нервових процесів, стабільність навчальних результатів. Одним із дієвих методів підвищення саморегулятивних можливостей є тренінг.

Науковий тезаурус у психології передбачає наявність ряду протиріч та незрозумілостей у визначенні сутності тренінгу. У найбільш широкому аспекті термін "тренінг" використовують для зазначення різноманітних форм групової роботи [4].

У контексті нашого дослідження тренінг розглядається як сукупність групових методів формування навичок саморегуляції. Встановлено, що ауторегуляторні методи допомагають у створенні оптимальних внутрішніх умов, при яких ефективність рухової діяльності є найбільшою.

Незважаючи на високі досягнення в заняттях фізичною культурою і спортом, яких вдається досягнути за допомогою традиційних підходів, їх можна доповнити новими методами і засобами, істотно розширивши можливості сучасної системи підготовки. У цьому контексті особлива роль належить тренінговим технологіям.

Здійснений нами аналіз науково-педагогічної літератури та педагогічного досвіду з визначеної проблеми дозволив зробити висновок, що процес підготовки школярів до занять футболом на початковому етапі навчання засобами тренінгових технологій вивчений недостатньо.

Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному вивченні можливостей використання тренінгу на етапі початкової підготовки школярів до занять футболом.

Відповідно до сформульованої мети дослідження було визначено наступні завдання: тренінг школяр футбол

- проаналізувати теоретико-методичні підходи до проблеми формування психологічної готовності школярів до занять футболом;

- визначити рівень розвитку особистісних характеристик (тривожності, мотивації) та емоційних особливостей школярів на початковому етапі їх підготовки на заняттях футболом;

- розробити програму психологічного тренінгу та перевірити її ефективність у забезпеченні необхідного рівня саморегуляції поведінки школярів на початковому етапі навчання футболу.

Виклад основного матеріалу. В основу побудови тренінгу нами покладена теорія мотивації досягнення успіху. Властиве людині прагнення перемагати є її психологічною характеристикою і складається з таких компонентів:

- самостійне формулювання мети суб'єктом і прагнення її досягти;

- готовність за кожним рішенням вбачати конкретний результат;

- упевненість у досягненні реальних цілей;

- надання переваги завданням середньої або трохи вищої за середню складності;

- схильність до помірного ризику з опорою на власні знання та уміння, а не на випадок.

Цінність запропонованої програми - в спрямованості на формування ауторегуляторних механізмів у навчально-тренувальній та змагальній діяльності учнів на початковому етапі навчання футболу.

Використовуючи спеціальні технології, ми прагнули здійснювати формування рефлексії в учасників тренінгу, отримані знання трансформувались через інтелект, досвід, емоційні переживання суб'єкта в конструктивні форми поведінки, що значною мірою забезпечило адекватний зворотній зв'язок. Завдяки йому, у процесі занять футболом було виявлено брак умінь та навичок, неадекватність наявних настановлень і стереотипів. Це сприяло корекції неефективних моделей рухових дій та їх заміні на нові, більш ефективні.

Науково-дослідна робота базувалася на організації такого середовища, в якому у школярів активізувалися важливі для навчання мотиви, а саме мотивації до занять тренінгом. В основу побудови тренінгу покладена теорія мотивації досягнення успіху. Успіх організації тренінгу значною мірою визначався дотриманням специфічних норм роботи групи школярів. Прийняття правил і їх засвоєння найважливіше завдання на початковій стадії тренінгу. Правила - випробуваний і ефективний метод створення в групі атмосфери довіри, доброзичливості та співробітництва.

Тренінгова програма складалася з декілької етапів. Так, початковий етап передбачав зняття психічної напруги в суб'єктів тренінгового курсу, пошук шляхів порозуміння вчителя (організатора тренінгу) та учасників експериментальної групи, розвиток пізнавальних процесів (зокрема, уваги).

Наступним етапом був базовий етап який мав на меті навчання формулюванню мети освітньої та змагальної діяльності, оволодіння технікою правильного дихання та релаксації груп м'язів, формування емоційної стійкості, впевненості у власних можливостях, трансформація особистісних якостей, розвиток уміння складати програму дій у складних стресогенних ситуаціях.

Після базового етапу учням пропонувався предзмагальний етап, який спрямовувався на формування мотивації досягнення успіху, відповідальності за професійне становлення, вдосконалення техніки дихання та розслаблення груп м'язів, навчання акумуляції теплових відчуттів у сегментах тіла, розвиток самооцінки, рефлексії, уміння переключати увагу, породжувати сюжетні уявлення зі змагальних сутичок, приймати рішення про корекцію техніко-тактичних дій. Змагальний етап вирішував питання навчання здатності довільно управляти власними емоціями, рухами, вольовими процесами.

Завершальним етапом тренінгу був реабілітаційний етап, який сприяв формуванню позитивних суджень про результат діяльності.

Суттєвою перевагою тренінгової методики є те, що вона дає унікальну можливість вивчити складні, емоційно важливі питання особистісного розвитку в безпечному середовищі тренінгу, а не в реальному житті з його загрозами та ризиком. Тренінг дає змогу уникнути хвилювань щодо можливих неприємних наслідків, які можуть виникнути у випадку прийняття неправильного рішення.

В основу побудови психологічного тренінгу школярів-футболістів нами були покладені такі принципи:

- принцип створення мотиваційного мікросередовища. Для проведення тренінгових занять учню потрібно зануритись в діяльність, повністю захопитись цим процессом, який спричинить виклик своєрідного "потоку". Щоб в війти у такий стан учасникам тренінгу потрібно мати позитивний настрій, мотивацію досягнення, вміння підтримати відповідний фокус та концентрацію уваги на діяльності, прагнення до розв'язання важких завдань, оптимальних стосовно їхнього рівня і їхніх здібностей. Саме тому при конструюванні тренінгових вправ вчитель повинен ставити перед кожним учасником індивідуальні завдання, орієнтовані на їхні можливості та цілі. Це підвищує мотивацію та інтерес у процесі тренінгу. Підсумком подібних стратегій в тренінгу є зростання привабливості успіху, впевненості у своїх силах. Саме така діяльність може заохотити самостійність учасників, викликати прояв оригінальності, ініціативи, інтелектуальної гнучкості, винахідливості та новизни.;

- принцип створення рефлексивного мікросередовища. Реалізація такого принципу формування здатності до інтелектуальної творчості ґрунтується на створенні деяких умов: в мисленні - створення критичного настрою і пошук загального обґрунтування для аналізу ідей; в діяльності - створення цільових установок, які мотивують учасника до дій при реальній відсутності засобів досягнення цілей цієї ідеї; організація дій з контролю і самоконтролю, оцінки і самооцінки; в спілкуванні - створення відносин кооперації з приводу спільного пошуку основ для оцінки результату і процесу творчої діяльності. Особистісний аспект рефлексивно-діяльнісного принципу спрямований на розвиток здібності до усвідомленого вибору цінностей і формування уявлень про зміст та смислові рамки ситуації;

- принцип організації пошуково-евристичного мікросередовища. Евристичне мікросередовище - це спеціально створена у процесі тренінгу ситуація, яка забезпечує виникнення в учасників потреби в пошуку розв'язання певних завдань. Учасники тренінгу повинні засвоїти різні способи і прийоми виконання творчої діяльності. Завдяки цьому принципу у дітей формуються необхідні операційні механізми виконання творчої діяльності - когнітивні та особистісні. Цей принцип забезпечує розвиток оцінювальної функції.;

- принцип вільного вибору і безоціночних суджень. Передбачає розуміння творчості як здатності виразити своє особливе неповторне ставлення до матеріалу. Ведучий повинен дати кожному учаснику свободу вибору та можливість проявляти творчий підхід до справи. Свобода вибору може передбачати право на помилку. Розв'язання проблемних ситуацій може бути ускладнене, якщо учасники будуть критикуватись за помилки або невдачі. Тому в правилах тренінгу повинні бути передбачені положення, які забороняють критику ідей. Це можна дозволити лише у випадках, де використовуються інші правила розв'язання проблемних ситуацій.;

- принцип адекватного рівня труднощів. Внаслідок індивідуальних відмінностей особистісних якостей не всі учасники тренінгу можуть демонструвати високі результати, пропонувати оригінальні рішення, бути психологічно гнучкими, тому для розробки тренінгових завдань потрібно визначати реальні цілі, виходячи зі здібностей спортсменів-футболістів. Мета, яка ґрунтується на рівні власних досягнень, дає відчуття впевненості, компетентності, що позитивно впливає на підвищення ймовірності досягнення успіху та уникнення невдачі.;

- принцип впровадження проблемних ситуацій. Саме проблемні ситуації сприяють формуванню і закріпленню спеціалізованих вмінь, викликають потребу долати труднощі, оскільки проблемна ситуація - вихідний момент продуктивного мислення, джерело і стимул пошукової пізнавальної активності і творчої діяльності людини.;

- принцип чергування логічної й евристичної діяльності [1] застосовується для того, щоб в учасників тренінгу не формувався стереотип виконання одноманітної роботи за конкретними правилами. Потрібно розвивати у них здатність творчо підходити до вирішення проблем, але при цьому слідувати логіці, висувати реалістичні рішення.;

- принцип активізації компонентів творчого мислення полягає у потребі розвивати у учня здатність не звертати увагу на зовнішні перешкоди, а формувати уміння зосереджуватися, розвивати уяву, позбавлятися відсталості мислення; не боятися ризикувати і експериментувати, мати адекватну самооцінку;

- принцип послідовності припускає безперервний логічний перехід від теми до теми, підведення підсумків роботи; [3]

- принцип залучення підлітків у процес розвитку внутрішньої мотивації до творчої діяльності: ступінь оволодіння матеріалом; організація позитивних емоційних переживань; отримання задоволення від навчальної та змагальної діяльності. Необхідною передумовою успішної реалізації програми занять психологічного впливу є взаємна потреба суб'єктів тренінгу до спільної діяльності;

- принцип діалектичної єдності. Жодна властивість творчого мислення не може в своїй реалізації бути ефективною, якщо вона не співвідноситься з властивістю, протилежною їй. За умов, коли будь-яка проблема неоднозначна і багатопланова, потрібна врівноваженість між прагненням до нового і критичністю його оцінки. Аналогічним чином повинні бути урівноважені та співвіднесені між собою і особистісні якості.;

- принцип інформаційного взаємозбагачення. Творча самоактуалізація - це процес, який припускає, що кожного разу, роблячи вибір, індивід здійснює його на користь особистісного зростання.

Суттєвою перевагою впровадження експериментальної програми було те, що вона дає унікальну можливість вивчити складні, емоційно важливі питання в безпечних обставинах, а не в реальних ситуаціях тренувань і змагань, з їх екстремальністю та стресогенністю. Тренінг дав змогу вчитися без хвилювання стосовно неприємних наслідків, які можуть виникнути у випадку прийняття невірного рішення.

Висновок

Таким чином, впровадження експериментальної програми надало унікальну можливість вивчити складні, емоційно важливі питання в безпечних обставинах, а не в реальних ситуаціях тренувань і змагань, з їх екстремальністю та стресогенністю. Тренінг дозволив школярам оволодіти конструктивними формами навчально-тренувальної та змагальної діяльності; технікою ауторелаксації і саморегуляції для зняття негативних імпульсів; поведінковими навичками за допомогою рольового розігрування поведінки у критичних обставинах; когнітивною здатністю до аналізу ситуацій, власних переживань, до логічного пошуку шляхів розв'язання проблем.