Педагогічна підготовка як об’єкт управління якістю освіти майбутніх педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічна підготовка як об'єкт управління якістю освіти майбутніх педагогів

Кондрашов Микола Миколайович -

докторант кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. У Національній доктрині розвитку освіти України відмічається, що освіта, будучи основою успішності особистості, суспільства, держави, "є стратегічним ресурсом поліпшення благополуччя людей, забезпечення авторитету і конкурентоздатності держави на міжнародній арені" [3, с. 137].

Зміна умов і характеру сучасного суспільства обумовлює ускладнення функцій освіти і підготовки педагогічних кадрів до її реалізації. Як справедливо стверджує Є. Бондарєвська, "освіта нині спрямована на виховання людини, здатної мислити і діяти на особистісному рівні - це особистісно орієнтована освіта" [1, с. 7].

Складність рішення цієї проблеми, на думку Д. Любимова, є в тому, що по-перше, змістовно нічого не змінилося в педагогічній освіті і ця "консервація" вже є деградація, хоча цілі стали іншими; по-друге, технологічно не було ніяких зрушень в позитивну сторону [6]. Розв'язання цієї складної проблеми вимагає модернізації педагогічної підготовки, забезпечення її варіативності, творчої діяльності і "запасу можливостей" для педагогічних інновацій і нововведень.

Педагогічна практика у різних типах навчальних закладів свідчить про те, що великі резерви, в цьому плані, має управлінський аспект навчального процесу, оптимізація педагогічного впливу на процес професійного становлення майбутніх педагогів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання підготовки майбутніх педагогів в умовах університетської освіти до професійної діяльності в освітніх закладах різного типу розглянуті в дослідженнях А. Алексюка, Ю. Бабанського, В. Бондаря, М. Данилова, Б. Єсипова, І. Лернера, М. Скаткіна й інших учених. Вагомий внесок у вивчення теоретичного підґрунтя проблеми професійної підготовки зробили С. Архангельський, А. Вербицький, В. Кузь, Н. Кузьміна, В. Радул, Р. Хмелюк.

Педагогічний аспект знайшов висвітлення в роботах: Н. Гузій, Н. Кічук, Л. Кондрашової, З. Курлянд, О. Мороза та інших.

Концептуальні засади управління якістю професійної підготовки розглядають дослідники: О. Ануфрієва, В. Байденко, Є. Коротков, К. Пасинчук, М. Поташник, Р. Романчук, Є. Яковлев, П. Яременко, А. Тузовський та ін. Аналіз наукової літератури дає змогу перевести прикладні аспекти дослідження у площину управління якістю педагогічної підготовки й професійного становлення їхньої особистості.

Мета статті - обґрунтування управлінського аспекту педагогічної підготовки як засобу професійного становлення й підвищення якості освіти майбутніх педагогів. освіта педагог управлінський

Виклад основного матеріалу дослідження. Актуальними питаннями оптимізації управління освітніми процесами є: прагнення до оновлення навчальних програм в зв'язку з підвищенням вимог до рівня професіоналізму сучасних педагогів; взаємодії державних стандартів і стратегій індивідуального розвитку особистості; використання інноваційних технологій управління у педагогічній підготовці; професіоналізація змісту і підвищення його впливу на інтелектуально-професійний і моральний розвиток особистості; створення методичного забезпечення управління пізнавальною діяльністю студентів як чиннику формування нової формації педагога.

У науковій літературі поняття "управління" розглядається як процес прийняття та реалізації управлінських рішень і як інформаційний процес, тобто процес постійного руху інформації за напрямами і зворотними зв'язками у процесі управління, зокрема управління педагогічною підготовкою студентів.

Процес управління якістю педагогічної підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності - це комплекс взаємопов'язаних дій, що виконуються в певній послідовності й спрямовані на розв'язання конкретних проблем та досягнення прогнозованої мети.

Механізм управління формується сукупністю методів впливу викладача на студентів, їхніх стосунків у процесі педагогічної підготовки, забезпеченням функціонування всіх видів діяльності керуючих й підлеглих. Механізм управління педагогічною підготовкою як складна система призначена для практичного здійснення управління та досягнення прогнозованої мети, яка має визначену структуру, засоби, методи, інструменти впливу на об'єкт управління з відповідним правовим, нормативним та інформаційно-методичним забезпеченням (М. Іщенко).

Механізмом управління педагогічної підготовки є зворотній зв'язок у системі "викладач-студенти". Засоби, що складають цей механізм є усні відповіді студентів, результати тестів, контрольних робіт, спостереження викладача, його бесіди зі студентами. Завдяки зворотному зв'язку забезпечується динаміка навчального процесу. Реалізується його основна ціль - активізація менеджменту знань як важлива ланка професіоналізму сучасного педагога.

У змісті педагогічної підготовки важливу роль мають знання педагогічного менеджменту й технології їх використання у практиці (див. табл. 1).

Таблиця 1. Види семінарських занять із вивчення навчальних дисциплін

Перевагу цих форм ми вбачаємо в тому, що робота з невеликими групами студентів створює оптимальні умови для моделювання ситуацій, у яких майбутні педагоги мають приймати нестандартні рішення (А. Вербицький) [2]. У зв'язку з цим у практиці навчальних закладів широко використовуються моделювання подієво-рольових ситуацій, рольові й ділові ігри, мікровикладання тощо. Ефективною формою в педагогічній підготовці є семінари-тренінги: "Розвивальні ігри в професійній практиці" (організація проектної діяльності); "Шлях до власної особистості" (тренінг професійного зростання); "Форми активізації менеджменту знань студентів у процесі навчання"; "Обережно конфлікт" та інші.

Управління якістю педагогічної підготовки реалізується засобами освітніх технологій: алгоритмічної, міцного засвоєння знань, модульного навчання, інтегральної, когнітивної освітньої й інформаційної комп'ютерної технології.

Так, когнітивна технологія має модульну структуру. Модуль об'єднує блоки, які спрямовані на розв'язання дидактичних завдань: - блок вхідного моніторингу (діагностика вихідного стану студентів); - блок вивчення навчального матеріалу (теоретичний блок); - процедурний блок (вивчення процедурної інформації).

Студенти за допомогою когнітивної технології бачать перспективи управління в майбутній самостійній професійній діяльності, розвиток й закріплення вмінь управління власними професійними діями. Ці технології допомагають кожному студенту усвідомити, що його успіх залежить від нього самого, його особистісно-професійного потенціалу, вмілого використання особистих ресурсів.

Предметом управління є педагогічна підготовка, оволодіння знаннями, вміннями й навичками, проектування менеджменту знань шляхом розроблення творчих проектів, освітніх стратегій, що реалізуються за допомогою активних форм й методів навчання.

Форми й методи управління педагогічною підготовкою спрямовані на забезпечення: - системи професійних знань, яка характеризує майбутнього педагога як людину компетентну, діяльну, ініціативну в праці й з установкою на досягнення прогнозованих результатів у професійній діяльності; - розвиток якостей, які забезпечують результативність педагогічної діяльності; - структурування змісту педагогічної підготовки, яка передбачає не лише систему знань й умінь, а й особистісні сенси, професійні цінності, що є основою якості педагогічної діяльності; - забезпечення емоційно сприятливого клімату, психологічного комфорту для кожного студента.

Реалізація цих напрямів забезпечується взаємодією управлінських і дидактичних дій викладача й використанням активних методів, що дають змогу розв'язання студентами навчальних проблем.

Зняття труднощів у роботі викладачів обумовлюється посиленням ролі управлінського аспекту в підготовці майбутніх педагогів до професійної діяльності. Зняття цих труднощів Л. Кондрашова пов'язує з розв'язанням завдань, що передбачають необхідність засвоєння студентами управлінських знань і вмінь не лише в сфері професійно-педагогічної діяльності, а й у плані особистісного розвитку, їхнього професійного зростання, навчання майбутнього педагога вмінню перетворювати творчий потенціал власної особистості в цінний капітал [5].

У структурі цієї підготовки важливе місце займають: - мотивація навчальної роботи студентів; - інструктування виконання навчальних завдань; - формування установки на успішне виконання навчальних завдань; - забезпечення взаємодії викладача і студентів у навчально-пізнавальному процесі; - активізація зусиль і дій студентів по досягненню позитивних результатів навчання; - надання безпосередньої допомоги в процесі виконання навчальних завдань і психолого-педагогічної підтримки;

- вибір найбільш адекватних форм і методів педагогічної підготовки; - зворотній зв'язок в навчанні; - оцінка дій, зусиль і досягнень учасників пізнавального процесу.

Необхідно розвивати вміння студентів управляти собою, об'єктивно оцінювати свої можливості й систематично вдосконалювати професійні здібності, формувати в них готовність не лише до управлінської діяльності, а й оволодіння основами менеджменту і самоменеджменту. Успішне розв'язання цього завдання передбачає використання активних методів у процесі педагогічної підготовки в умовах університету.

Активні методи спрямовані на залучення студентів в організацію й реалізацію пізнавального процесу, оволодіння основами менеджменту знань. До них відносяться: - обговорення результатів організаційних дій; - будування команди і групові дії; - консультування по пізнавальному процесу; - психологічний клімат заняття; - високі обов'язки - високі результати.

Загальне управління якістю педагогічної підготовки - метод, який забезпечує спрямованість навчальних завдань на досягнення успіху й об'єднує у собі: - план по забезпеченню успішних пізнавальних дій;

- систему виміру досягнень студентів; - стратегічний план професійного становлення і формування професійного образу майбутнього фахівця; - зворотній зв'язок у навчальному процесі, міжособистісні відношення і взаємодія в системі "викладач - студенти"; - психолого-педагогічна підтримка і методична допомога; - відповідальність кожного учасника пізнавальної діяльності за кінцевий результат навчальної роботи.

Результативність педагогічної підготовки обумовлюється тим, наскільки управлінські дії викладача спрямовані: - на вибір принципів організації пізнавальної діяльності на заняттях; - конкретизацію мети і спектра завдань відповідно навчальних програм; - оновлення змісту заняття у відповідності досягнень у науковій сфері; - відбір форм і методів активізації пізнавальної діяльності на принципах менеджменту знань; викладача і студентів у навчально-пізнавальному процесі; - добір засобів навчання; - окреслені результати педагогічної підготовки з відповідною контрольно-оцінювальною діяльністю.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Педагогічна підготовка як об'єкт управління за допомогою активних форм і методів є основою розвитку творчого потенціалу студентів, пізнання ними таємниці педагогічної діяльності, спілкування та співпраці. Ефективність управлінських дій в забезпеченні якості педагогічної підготовки обумовлюється характером організаторської діяльності викладача, вміннями викладача ставити завдання студентам й допомагати їх розв'язанню, розподіляти між ними повноваження, відповідальність за пізнавальні дії, їхні наслідки.

Аналіз педагогічної практики дозволяє стверджувати, що управління якістю педагогічної підготовки є важливим чинником професійного становлення майбутніх педагогів в умовах університетської освіти.

Список джерел

1. Бондаревкая Е.В. Гуманитарный статус личностно-ориентированного образования / Е.В. Бондаревская // Славянская педагогическая культура. - 2007, № 6. - С. 7-13.

2. Вербицкий А.А. Игровые формы контекстного обучения / А.А. Вербицкий. - М.: Знание, 1993. - 95 с.

3. П Всеукраїнський з'їзд працівників освіти. - К., 2002. - С.137-145.

4. Іщенко М.П. Суб'єкти, об'єкти і механізми управління освітою в Україні / М.П. Іщенко // Вісник Черкаського університету. Серія педагогічні науки. № 36 (289). - Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2013. - С. 64-72.

5. Кондрашова Л.В. Основы дидактики высшей школы / Л.В. Кондрашова. - Херсон, 2011. - 326 с.

6. Любимов Д. Реформы, в которых нуждается российское образование / Д. Любимов // Директор школы. - 2005. - № 10. - С. 3-7.

7. REFERENCES

8. Bondarevka, E.V. (2007). Gumanitarnyy status lichnostno-oriyentirovannogo obrazovaniya. [Humanitarian status of person-oriented education]. Moscow.

9. Verbitsky, A. A. (1993). Igrovyye formy kontekstnogo obucheniya. [Game forms of context learning]. Moscow.

10. II Vseukrayins'kyy z"yizd pratsivnykiv osvity. (2002). [All-Ukrainian Congress of Education Workers]. Kyiv.

11. Ishchenko. M. P. (2013). Sub"yekty, ob"yekty i mekhanizmy upravlinnya osvitoyu v Ukrayini. [Subjects, objects and mechanisms of education management in Ukraine]. Cherkasy.

12. Kondrasova, L. V. (2011). Osnovy didaktiki vysshey shkoly. [Fundamentals of Higher School Didactics]. Kherson.

13. Lyubimov, D. (2005). Reformy, v kotorykh nuzhdayetsya rossiyskoye obrazovaniye. [Reforms that Russian Education Needs]. Moscow.

Размещено на Allbest.ru